Відповіді

• 2005.02.08 | otar

  Хороша тема

  Я бачив НМД і НМСД, але якось більше подобається ІМХО. На Сміті з цього слова навіть утворили прикметник "імхотичний", типу - "це твоя імхотична думка".
  
  А от LOL гріх не українізувати. Наприклад, РДВ (регочу до всрачки) Втім, є гарний український вигук "бугага", який чомусь рідко використовується в Інтернеті і, як на мене, чудово замінив би ЛОЛ.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.02.08 | Роман ShaRP

    Я знаю, що хороша.

    otar пише:
    > А от LOL гріх не українізувати. Наприклад, РДВ (регочу до всрачки)
    
    Надто грубо.
    
    > Втім, є гарний український вигук "бугага", який чомусь рідко використовується в Інтернеті і, як на мене, чудово замінив би ЛОЛ.
    
    І чим він гарний?

• 2005.02.08 | Сергій Вакуленко

  Re: Українські інтернет-скорочення.

  Роман ShaRP пише:
  
  > НМВ - Наскільки мені відомо - звучить, НМД, ближче, ніж "afaik" - "as far as I know".
  
  Доброю українською краще казати не "наскільки мені відомо", а "скільки знаю".

• 2005.03.04 | Георгій

  Re: Українські інтернет-скорочення.

  Пане Романе, а як Ви пропонуєте українізувати "ROFLMAO"("rolling on the floor, laughing my ass off")?
  
  
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.03.05 | Пані

    Re: Українські інтернет-скорочення.

    Георгій пише:
    > Пане Романе, а як Ви пропонуєте українізувати "ROFLMAO"("rolling on the floor, laughing my ass off")?
    
    Пропоную РДВ "Ржу До Всерачки"
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.10.16 | hrushka

      PDA

      PDA здається є скоротшине Personal Digital Assistance. Чи правельий відповідник є ПДА чи може дослівно перевівши ‘особистий чисельний помічник’ - ОЧП?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.10.17 | jz99

        КПК

        hrushka пише:
        > PDA здається є скоротшине Personal Digital Assistance. Чи правельий відповідник є ПДА чи може дослівно перевівши ‘особистий чисельний помічник’ - ОЧП?
        
        ПДА за бажання можна розшифрувати нашими словами - "портативний дивний апарат"
        
        А взагалі відповідник давно вже існує: КПК (кишеньковий персональний комп'ютер). Він же електронний органайзер, він же персональний цифровий помічник, він же палмтоп, але це вже без абревіацій.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.10.17 | hrushka

          Re: КПК

          Вибачте, однак прилад не є computer. Він може бути кишеньковий та особистий, але не часточисельник, він тільки `помічник`. Не вводім себе та других у блуд. По другім, ми тратим вживання наших "милозвучних" слів, котрими ми так гордемось. Чи "персональний" є більш милозвучне слово ніж "особистий"?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2005.10.18 | jz99

            Re: КПК

            hrushka пише:
            > Вибачте, однак прилад не є computer.
            Як то? Але ж і те залізо, з якого я зараз бацаю цього поста, також займається не одними лише обрахуваннями, тож і воно мало би образитися на ”компутер” (ЕОМ, електронна обчислювальна машина). Річ можна називати з точки зору її застосування, а можна за ключовими рисами її будови. Надолонник (палмтоп) є мініатюризованим аналогом персонального комп’ютера, саме таким його замислила фірма Apple у своїх перших Ньютонах.
            
            > Він може бути кишеньковий та особистий, але не часточисельник, він тільки `помічник`. Не вводім себе та других у блуд.
            Кишеньковий вже є особистий.
            Що таке ”часточисельник”?
            ”Помічником” можна назвати будь-яку річ, яку людина використовує для виконання певних дій. Навіть ложка - це також помічник Особистий харчочерпальний помічник, ОХЧП.
            
            > По другім, ми тратим вживання наших "милозвучних" слів, котрими ми так гордемось. Чи "персональний" є більш милозвучне слово ніж "особистий"?
            І те, й інше милозвучні, як на мене. Ви конче хочете очистити мову від запозичень, але у всьому має бути міра. Будь-яка мова не може обійтися без запозичень, українська не виняток. Уявіть собі науку, медицину, техніку, виробництво, якщо почати переназивати усі явища і речі лише конче нашими словами. По-перше, ми одразу ж загрузнемо у спробах визначити, що таке ”наші слова”. Я вважаю, це дурниця. Ви розумієте, насправді наша мова потерпає зовсім не від чужоземних слів. А лише від того, що нею мало користуються. От і все.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2005.10.19 | hrushka

              Re: КПК

              Ваші зауваги торкаються трьом справам.
              (1) “Computer” як Ви звернули увагу, називався ЕОМ. Щоби приспособити цей вислів, я прилад назвав “обчислювач”. В Майдані однак я зауважив слово “частoчисельник”, котре слово краще звучить та більш докладно окреслює прилад (на мою думку). PDA = personal digital assistant. Користувачі можуть PDA вживати як часточисельник, однак він не має ту витривалість та скорість котру ми навчились вимагати від “computer”-a. Найсилніший PDA може мати 2 бо й 4 Ґіґа Кусків пам`яти, коли часточисельник має 100 ҐК або й більше. Вам наче відомо які вигоди ОЧП собою представляє ...
              (2) “Помічник” є слово, котре точно окреслює прилад, яке вжили венахідники в його назві, себто “personal digital assistant”. Я і тому кажу, що не відповідно вводити корстувачів в блуд. Коза не корова та відро не є молоко... (:- “Palm” є виробнича назва прилада, що можна`б перевести на “Наддолонник” або й "долонник" ...
              (3а) Я не так хочу ‘очистити’ мову від присвоєних слів, як вказати на можливіть вживання питомих слів. Я не ясновидец що можу навести майбутні слова тепер як приклад. (3б) Я свідомий того, що кожна мова має багато чужоземних слів (запозичених чи може `позичених` на вічне віддавання . Однак ми наче створили обставини й находемось на слезькі похилі, де кожний з нас чується зобов`язаним збогачувати мову новими словами. Так оден науковец в свої промові вжив слово `ремарки`. Що не наукове/достойне/академічне/шляхотне з словом `зауваги`? І так увелось в нашім суспільстві, що вимагається в наукових чи повідомляючих статтях чи промовах вживати чим більш міжнанродні слова. (3в) Ми всі чванемось, що наша мова милозвучна. Що милозвучного в: фіксувати, стартувати, сюрприз, спікер, імпічати, і т. д., і т.д. [не знаю як довго відповідно це розтягати ] (3г) Наші звітівники часописів стараються чим більш наклеїти присвоєні слова в своїх статтях. Як можна таким людям вказати, що годі того добра, як не подати десь протилежну можливість? (3ґ) Я мусів дотянгути до букви “Ґ”! Чому не має десь, десь якогось мережного віконця, де`б писателі уникали чужоземних слів. Цікаво було`б довідатись, скільки користувачів заглядали`б з цікавости або щоби любуватись у питомі мові (питома о скільки можливо...). Ми всі скаржелись, що нам не давали змоги розвивати нашу мову, то чому тепер ми маєм стільки пояснень що майже на кожнім кроці впроваджуємо чужі слова? (3д) Мені виглядає, що промовці та звітувачі шукають не бувалих слів ... Нехай вдадуться до мене, я постараюсь піддати питомі слова ... (тільки я сумніваюсь, що я аж такий спритний . (3е) Я не настоюю, щоби лікарі переназвали всі частини тіла питомим українським словам, однак в щоденни вжитих нових приладах чи висловах можна впроваджувати питомі слова. Чи `буджет` є краще слово від `кошторис`? То вживаймо оба слова коли ми так залюбились з чужим словом, але не заміщаймо `водія` `драйвером`! (3є) Ми всі свідомі, що навідь під найкращими умовами моє `бажання` не можна`б за день чи тисячу впровадити. (3ж) Я побоююсь що в невдовзі без змін в нашім поведенню зможу слідуюче прочитати: "Марусю, візьми брум тай позамітай порч, викинь ґарбедж на трок і Михась по дорозі до супермаркет викине ґарбедж на дамп".
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2005.10.21 | jz99

                Re: КПК

                
                > (1) “Computer” як Ви звернули увагу, називався ЕОМ. Щоби приспособити цей вислів, я прилад назвав “обчислювач”. В Майдані однак я зауважив слово “частoчисельник”, котре слово краще звучить та більш докладно окреслює прилад (на мою думку). PDA = personal digital assistant. Користувачі можуть PDA вживати як часточисельник, однак він не має ту витривалість та скорість котру ми навчились вимагати від “computer”-a. Найсилніший PDA може мати 2 бо й 4 Ґіґа Кусків пам`яти, коли часточисельник має 100 ҐК або й більше. Вам наче відомо які вигоди ОЧП собою представляє ...
                Дивіться, що виходить. Комп’ютер — три склади. Обчислювач — чотири. Часточисельник — п’ять. Від слова «комп’ютер» легко утворюється ще коротше сленгове слово «комп». Спробуйте-но такий фокус з вашими варіантами . У живій мові, в динамічному сьогоденні, потрібні терміни, які дозволяють компактніше і швидше висловити думку. А ще спробуйте утворити похідні від ваших слів. Фахівець, який знається на комп’ютерах — комп’ютерник. А як назвати цього ж молодця, коли він працює з часточисельником? Боюся й уявити .
                Мова має розвиватися таким чином, щоб у свою чергу допомагати, а не заважати, розвиватися своїм носіям, полегшувати, а не ускладнювати мислення. Хоча тут, мабуть, справа й уподобань теж, я цього не заперечую. Але все ж таки, ось Ви чесно зізнайтеся, чому хочете замінити «комп’ютер» на «обчислювач» або «часточисельник» — Вам справді так легше думати, викладати думки, чи просто з відчуття протесту? Мені чомусь здається, що друге. Так, я згоден, протест проти засмічення мови — це нормально, але дивлячись що вважати засміченням. Я все ж таки вважаю, що слово «комп’ютер» нічим не гірше за «циркуль» або «нейтрино». Тут я, навпаки, бачу ознаку життєвої сили мови: гнучкість, здатність адаптувати запозичені слова так, що вони стають наче як свої.
                Інша справа, що те, що ми запозичуємо, нам би принаймні запозичувати з першоджерела. Скажімо, у комп’ютерній термінології вікном у світ для нас поки що залишається Росія. Причина все та ж — слабке використання мови у цій сфері, тому немає потреби самим думати. Наприклад, є такий периферійний пристрій «mobile rack», така собі док-станція для переносного вінчестера. У Росії назвали це «карман», і все, нам думати не треба, у нас також «карман».
                А щоб не бути змушеними лише імпортувати слова, треба, напевне, бути провідною нацією у якихось ділянках людської діяльності і генерувати нові поняття, яким ще немає назви.
                
                > (2) “Помічник” є слово, котре точно окреслює прилад, яке вжили венахідники в його назві, себто “personal digital assistant”. Я і тому кажу, що не відповідно вводити корстувачів в блуд. Коза не корова та відро не є молоко... (:- “Palm” є виробнича назва прилада, що можна`б перевести на “Наддолонник” або й "долонник" ...
                Але ж терміни для нових явищ, і в тому числі абревіатури, вигадуються з урахуванням особливостей і мелодики відповідної мови і менталітету носіїв цієї мови. Я багато вже бачив цікавих історій того, звідки виникали ті чи інші назви, зокрема скорочені (акроніми), переважно у сфері моїх інтересів — комп’ютерних програм. Завжди, у кожному випадку, належна увага приділяється тому, як термін звучить (своєрідність і яскравість). Тому не можна так беззастережно покладатися на те, що винахідники у назві нібито завжди точно окреслюють сутність винаходу. Простий тест: уявіть собі, що Ви вперше почули термін «personal digital assistant» і ще у житті не бачили ані цього дива, ані чули жодних анонсів щодо розробок у цьому напрямку. Чи змогли б Ви без додаткових пояснень на слух второпати, про що йдеться? Купа є портативних (а у назві PDA навіть немає слова «портативний», то треба було б ще самому здогадуватися) цифрових приладів, котрі у чомусь та допомагають: вимірювати кількість пройдених кроків, пульс, температуру, знаходити координати за допомогою супутників, програвати музичні файли у форматі MP3, той же мобільний телефон, калькулятор нарешті. У даному випадку назва PDA така абстрактна, що доки для нас не співставили її з предметом, вона залишатиметься для нас практично ніякою. То ж чи варто її дослівно перекладати, коли можна переназвати річ зрозуміліше, більше відобразивши її природу. А в блуд, як Ви кажете, ніякі назви нашого користувача не вводять, щойно він дізнається, що стоїть за тією назвою Не знаю, мені подобається назва КПК.
                
                > (3а) Я не так хочу ‘очистити’ мову від присвоєних слів, як вказати на можливіть вживання питомих слів.
                Тут цілком приєднуюся. Тільки не погоджуся з тим, що треба міняти всю технічну термінологію. Нехай залишається такою як є, вона чудово працює. Там тільки дещо місцями справді треба підправляти, так у нас це й відбувається поступово
                
                > (3б) Однак ми наче створили обставини й находемось на слезькі похилі, де кожний з нас чується зобов`язаним збогачувати мову новими словами. Так оден науковец в свої промові вжив слово `ремарки`. Що не наукове/достойне/академічне/шляхотне з словом `зауваги`? І так увелось в нашім суспільстві, що вимагається в наукових чи повідомляючих статтях чи промовах вживати чим більш міжнанродні слова.
                "Ремарки" звичайне слово в академічній термінології, тож той науковець насправді зовсім не один його вживає. А щоб спробувати у доповіді вжити маловідомі слова, треба ще мати, гадаю, неабияку сміливість
                
                > (3в) Ми всі чванемось, що наша мова милозвучна.
                У піснях, взаєминах, у живій мові. Не у доповідях же з диференційного числення або порошкової металургії
                
                > (3е) Чи `буджет` є краще слово від `кошторис`? То вживаймо оба слова коли ми так залюбились з чужим словом, але не заміщаймо `водія` `драйвером`!
                Але ж часто так і є, коли два слова існують паралельно і взаємозамінно. «Лінгвістика» і «мовознавство». «Бібліотека» і «книгозбірня». Мені здається, це і є нормальний стан, рівновага. Слово «драйвер» вживається лише у техніці: як елемент програмного забезпечення та ще, схоже, останнім часом як синонім до «вихідний каскад» в електронній апаратурі, але аж ніяк не «водій»
                
                > (3ж) Я побоююсь що в невдовзі без змін в нашім поведенню зможу слідуюче прочитати: "Марусю, візьми брум тай позамітай порч, викинь ґарбедж на трок і Михась по дорозі до супермаркет викине ґарбедж на дамп".
                Та ні, щоб слово «брум» витіснило слово «віник», треба, щоб у домашнє господарство увійшов якийсь революційний пристрій, електровіник, під маркетинговою назвою «брум» (напр., фірма «Брум»). І то початок фрази був би не таким, замість «візьми брум та позамітай» мало б бути одне слово «відбрумай» (насправді електровіник давно вже є і дівчині сказали б «відпилосось»). Те ж саме й з іншими словами. Має бути вагома причина для їх витіснення. І то це не завжди може відбуватися. Слово «порч» через його немилозвучність (недоречну асоціативність до «порча», «портити», «порочити») тут не прижилося б.
                Ви фантазуєте, а біда насправді у тому, що той вираз не у майбутньому, а зараз "Маша, солнышко, вынеси, пожалуйста, мусорное ведро, и позови Мишу завтракать".
                згорнути/розгорнути гілку відповідей

                • 2005.10.22 | hrushka

                  Re: КПК

                  У Ваших заувагах, вибачте, ‘ремарках’, з 18-10-2005 пишите “По-перше, ми одразу ж загрузнемо у спробах визначити, що таке ”наші слова”. Я вважаю, це дурниця. Ви розумієте, насправді наша мова потерпає зовсім не від чужоземних слів. А лише від того, що нею мало користуються. От і все.”
                  
                  Справа в томоу, що користування чи не користування народної мови є одна справа, а розвиток мови є зовсім друга. Мене переконують, що мова другорядна, на сам перед потрібно розвинути торгівлю та дати загалу нагоду до праці та кращого заробітку, а опісля подбаємо за вишкіл молоді, видання книжок для загалу, а десь прикінці подбаємо за художність, спадщену ну тай вже й за мову... Я з таким поглядом зовсім не погоджуюсь. Держава операється на багатьох точках, котрі потрібно одночасно доглядати. Це не значить, що розбіжемось у всі сторони й нічого не осягнемо. На то дав нам Бог розум, щоб` дурниць не робити і кожний з нас має інше зацікавлення як також здібність, хист чи дар (талант?), що треба відповідно використати.
                  
                  Ваші `ремарки` з 21-10-2005 потверджують Ваш попередний, непохитний погляд до справи, що можна окреслити як дуже односторонний. Я чуюсь вигідніше вживаючи питомі слова, котрі дають почуття продовження спадщини народу, що не мав власної держави сотки років. Ви більш `комфорнті` з чужоземними словами, котрі начи`б давали почуття сучасности та скорости. Але`ж куда ми так спішемо? Що ми тратемо аби осягнути ту скорість? Вас зовсім не турбує потреба зберегти художність та співучість нашої мови.
                  
                  Я Вас не переконаю, а Ви не переконаєте мене. Я буду далі заохочувати друзів та знайомих УНИКАТИ чужоземні/міжнародні слова й де можливо впроваджувати питомі слова, а Ви мабуть будете старатись вживати слова, що мають три або менше складників без уваги звідки вони походять. Цікаво зауважити, що Нечуй-Левицький вживав слово `тротоуар`, що також вживалось і в західні Україні в тридцятих роках. Тепер зате ми кажемо `хідник`. Я надії не трачу, хоть дехто співає: “Ішли діди на муки, підуть і правнуки..“ Ви `фантазуйте` (Ваш вислів) своє, а я буду уявляти своє ...

  • 2005.10.17 | jz99

    ЛПСЗВС

    лежу під столом зігнувшись від сміху

• 2005.10.17 | jz99

  Re: Українські інтернет-скорочення.

  Роман ShaRP пише:
  > Мається на увазі щось подібне до "imho", "lol", "afaik" та ін., але українською.
  > Я часто використовую НМД - На Мою Думку замість "imho"
  Нормально. Я вже бачив НМД, і зрозумів без перекладу і вже взяв собі на замітку
  
  > НМВ - Наскільки мені відомо - звучить, НМД, ближче, ніж "afaik" - "as far as I know".
  ЯЯЗ - як я знаю. А то якось так в укр. абревіатурах замало голосних виходить.
  
  LOL (Laughing Out Loud) - ЗУСМ (зараз умру зо сміху), ОТМЛ (ой тримайте мене людоньки)
  
  > Не зауважуйте мені, що "так ніхто не робить".
  Та все правильно. Тільки НМД не обов'язково домовлятися. Живий контекст завжди підкаже. Якщо тобі раптом здалося, що в такій-то ситуації можна вкрутити такий-то вислів у такому-то скороченні, ставиш на пробу з поясненням в дужках і летиш думкою собі далі. А час покаже, чи приживеться неологізм, чи вподобає його люд.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.10.17 | harnack

    Хі-Хі - Ха-Ха - Хи-Хи, Гі-Гі - Га-Га - Ги-Ги

    (Гарнак): Ненахіхікаєшся і ненагигочешся і ненагоготишся!
    Суцільний регіт і гогіт - СРГ (або СеРиГи; ой, даруйте, краще СуРеГо, чи Су-ГоРе)! Не смішіть пана Гоголя!
    Алгебра українського сміХу: Хі-Хі-Ха-Ха-Хи-Хи=Хі-Ха-Хи=ХХХ=3Х
    Або: 3Г
    Отож: 3ХГ
    Український Надсуцільний Архісміх - УНА!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.10.18 | jz99

      Re: Хі-Хі - Ха-Ха - Хи-Хи, Гі-Гі - Га-Га - Ги-Ги

      Простір для творчості невичерпний
      
      > Не смішіть пана Гоголя!
      Облиште у спокої Гоголя. Він писав не для нас, хоча й про нас.
      ”Не встанемо, мамо!” Та ні, це не про нас
      
      > Алгебра українського сміХу: Хі-Хі-Ха-Ха-Хи-Хи=Хі-Ха-Хи=ХХХ=3Х
      ХХХ можуть неправильно зрозуміти
      
      А щодо ха-ха, і справді, не треба й вигадувати ще якихось скорочень
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.10.20 | harnack

        "Гоголь" - культуро-скорочення для укрсміху

        jz99 пише:
        > Простір для творчості невичерпний
        >
        > > Не смішіть пана Гоголя!
        > Облиште у спокої Гоголя. Він писав не для нас, хоча й про нас.
        > ”Не встанемо, мамо!” Та ні, це не про нас
        >
        (Гарнак): Згруба і руба, і тільки про сміх - "Гоголь" це український предвічний, карнавальний сміх, який запроторився, занапастився ґулаґством російських мертвих душ. Навіть супроти і всупереч Гоголю (як би то так було), але гадаю за його бажанням - ми його звідти звільнимо і спасемо. А там де творчий, життєдайний український сміх - там і наша жива душа, сказав би я некриптограмно.
        http://www.vesna.org.ua/txt/masenkol/movpol/06.html
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.10.21 | jz99

          дякую за лінк (-)

• 2005.11.09 | Trwch Trwyth

  ПРИКЛАДИ

  от і приклади в природі трапляються:
  

  
  
  • МРН — Мокрим Рядном Накр(ите|иється|ити…)
  
  
  • ПТВВ — Під Три Верби Вибриком
  
  
  • ТЙМ(ТТМ) — Трясця Його (Твоїй) Матері
  
  
  • ВСГ — В Свинячий/Собачий Голос
  
  
  • ЙД — Йосип Драний
  
  
  • ОХМ — Отака Хуйня Малята
  
  
  • КМ — Курва Мати
  
  
  • БЗВКЛ — Баба З Возу Коням Легше
  
  
  • КСП — Казав Сліпий Побачимо
  
  
  • ПТЧ — Під Три Чорти
  
  
  • ЖЦД — Жаба Цицьки Да(ла|сть)
  
  
  • НТСЯГ — Не Так Сталося Як Галалося
  
  
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.11.09 | Mary

    БЗВС "Баба з воза - вовки ситі" (-)