СПЕЦКОР: Чи потрібна Україні друга офіційна мова? (/)
03/03/2005 | otar
Чи потрібна Україні друга офіційна мова?
Круглий стіл, присвячений обговоренню законопроекта про надання російській мові статусу офіційної, зібрав науковців, представників місцевих національно-культурних громад, журналістів. Предметом дискусії став як конкретний законопроект, так і сам принцип функціонування в державі двох та більше офіційних мов. На заході прозвучало багато різних думок.
Серед наведених аргументів за внесення запропонованих змін у мовне законодавство - такі: надання російській статусу офіційної унеможливить всілякі спекуляції навколо мовних питань й позбавить певні політичні сили козирної карти в передвиборчій риториці, створить комфортні умови для чималої кількості російськомовних громадян, зміцнить наукові й культурні зв'язки з Росією та країнами СНД, приведе національне мовне законодавство у відповідність з підписаною Україною європейською Хартією про мови й взагалі законодавче закріплення двомовності є справою необхідною та такою, що об'єктивно відображає українську сучасність.
Поміж контрдоводів: враховуючи реалії в мовній сфері, які склались в окремих регіонах держави, та нерівність умов розвитку української й російської, що спостерігалось протягом тривалого часу в цілій Україні, надання зараз останній статусу офіційної сприятиме саме їй і завдаватиме шкоди українській; в міжнародній практиці поняття "державна" й "офіційна" щодо мови не розмежовуються, є ідентичними, отже прийняття запропонованого закону стане своєрідним українським "ноу-хау"; законодавче оформлення двомовності - надто дорога річ, адже всі документи, вивіски, оголошення та інше доведеться дублювати; запровадження змін може призвести до загострення політичної ситуації, виникнення небажаних конфліктів й суперечок всередині українського суспільства, тож запропонований закон є, що називається, не на часі, й радше має кон'юнктурний характер з яскраво вираженим бажанням певної політичної сили будь-що розширити своє електоральне поле з огляду на парламентські вибори 2006 року.
Особливо палко, іноді навіть агресивно, відстоював підвищення статусу російської відомий своїми шовіністичними висловлюваннями й некоректними заявами на адресу Народного Президента та його прихильників лідер "русской общины", голова облорганізації партії "Союз" Віктор Трухов. Протягом заходу він постійно переривав доповідачів, з якими був незгоден, продовжував робити заперечуючі репліки під час виступів опонентів, не реагуючи на зауваження учасників заходу щодо його недостойної поведінки. Слід зазначити, така манера є звичним стилем "господина" Трухова.
Серед тих, хто зайняв критичну позицію до законопроекту - доцент НГУ Віталій Василенко. Говорячи, зокрема, про студентську молодь Дніпропетровська, він констатував позитивні зміни у ставленні до викладання українською. Молоді люди, за його словами, вже усвідомили важливість володіння державною для подальшої професійної кар'єри, а відтак слухають лекції українською без спротиву, який чинився студентами у минулі роки. Прийняття ж законопроекту може звести нанівець досягнуті позитивні тенденції в розширенні сфери вживання української мови в освітянській галузі.
Політичний оглядач, заступник головного редактора обласної газети "Зоря" Юрій Райхель у своєму слові підкреслив необхідність максимальної виваженості у прийнятті рішень щодо внесення змін у мовне законодавство і звернув увагу на можливість врегулювання проблемних моментів у мовній сфері в рамках нині існуючого законодавчого поля. При цьому, як приклад, він навів ситуацію із національними меншинами в США: незважаючи на велику кількість іспаномовних американців (в штаті Флорида, приміром, їх близько 85 %, в Техасі - понад 60 %), там не йдеться про підвищення статусу іспанської.
Негативне ставлення до запропонованого лідером СПУ законопроекта висловив і представник Азербайджанської національно-культурної громади Ельдар Фарідов, ставши на захист української:
- Мы что не видим, как на деле обстоит ситуация с украинским языком в Украине? Сначала нужно его из "подполья" вывести, надежно защитить и создать все условия для развития, а потом уже о других думать.
Інші російськомовні в якості одного з беззаперечних, на їхню думку, аргументів за надання російської статусу офіційної навели те, що дискусія під час проведення круглого столу відбувалася саме на "языке межнационального общения".
- Це вам ще один зайвий доказ того, яка мова знаходиться у привілейованому стані, а яка потребує захисту, - рішуче відповів викладач університету В. Василенко.
На останок така деталь: захід чомусь відбувся без участі представників партій й громадських організацій національно-демократичного спрямування, в діяльності яких обстоювання захисту і розвитку української мови, культури, традицій посідає чи не визначне місце, приміром - Українська Народна Партія, Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Т. Шевченка, Національна спілка письменників України та інш. Можливо, це прикрий прорахунок організаторів (місцевих соціалістів), а може так зроблено навмисно? Для того, аби на публічному заході не було піддано законопроект партійного лідера нищівній критиці? Та, як бачимо, і без цього, до честі зібрання, тут було висловлено чимало слушних доводів проти ініціативи, яку інакше як зрадницькою, по відношенню до рідної мови, назвати важко, принаймні, такої оцінки дотримується автор статті.
СПЕЦКОР - авторський сайт журналіста Олексія Мазура
Круглий стіл, присвячений обговоренню законопроекта про надання російській мові статусу офіційної, зібрав науковців, представників місцевих національно-культурних громад, журналістів. Предметом дискусії став як конкретний законопроект, так і сам принцип функціонування в державі двох та більше офіційних мов. На заході прозвучало багато різних думок.
Серед наведених аргументів за внесення запропонованих змін у мовне законодавство - такі: надання російській статусу офіційної унеможливить всілякі спекуляції навколо мовних питань й позбавить певні політичні сили козирної карти в передвиборчій риториці, створить комфортні умови для чималої кількості російськомовних громадян, зміцнить наукові й культурні зв'язки з Росією та країнами СНД, приведе національне мовне законодавство у відповідність з підписаною Україною європейською Хартією про мови й взагалі законодавче закріплення двомовності є справою необхідною та такою, що об'єктивно відображає українську сучасність.
Поміж контрдоводів: враховуючи реалії в мовній сфері, які склались в окремих регіонах держави, та нерівність умов розвитку української й російської, що спостерігалось протягом тривалого часу в цілій Україні, надання зараз останній статусу офіційної сприятиме саме їй і завдаватиме шкоди українській; в міжнародній практиці поняття "державна" й "офіційна" щодо мови не розмежовуються, є ідентичними, отже прийняття запропонованого закону стане своєрідним українським "ноу-хау"; законодавче оформлення двомовності - надто дорога річ, адже всі документи, вивіски, оголошення та інше доведеться дублювати; запровадження змін може призвести до загострення політичної ситуації, виникнення небажаних конфліктів й суперечок всередині українського суспільства, тож запропонований закон є, що називається, не на часі, й радше має кон'юнктурний характер з яскраво вираженим бажанням певної політичної сили будь-що розширити своє електоральне поле з огляду на парламентські вибори 2006 року.
Особливо палко, іноді навіть агресивно, відстоював підвищення статусу російської відомий своїми шовіністичними висловлюваннями й некоректними заявами на адресу Народного Президента та його прихильників лідер "русской общины", голова облорганізації партії "Союз" Віктор Трухов. Протягом заходу він постійно переривав доповідачів, з якими був незгоден, продовжував робити заперечуючі репліки під час виступів опонентів, не реагуючи на зауваження учасників заходу щодо його недостойної поведінки. Слід зазначити, така манера є звичним стилем "господина" Трухова.
Серед тих, хто зайняв критичну позицію до законопроекту - доцент НГУ Віталій Василенко. Говорячи, зокрема, про студентську молодь Дніпропетровська, він констатував позитивні зміни у ставленні до викладання українською. Молоді люди, за його словами, вже усвідомили важливість володіння державною для подальшої професійної кар'єри, а відтак слухають лекції українською без спротиву, який чинився студентами у минулі роки. Прийняття ж законопроекту може звести нанівець досягнуті позитивні тенденції в розширенні сфери вживання української мови в освітянській галузі.
Політичний оглядач, заступник головного редактора обласної газети "Зоря" Юрій Райхель у своєму слові підкреслив необхідність максимальної виваженості у прийнятті рішень щодо внесення змін у мовне законодавство і звернув увагу на можливість врегулювання проблемних моментів у мовній сфері в рамках нині існуючого законодавчого поля. При цьому, як приклад, він навів ситуацію із національними меншинами в США: незважаючи на велику кількість іспаномовних американців (в штаті Флорида, приміром, їх близько 85 %, в Техасі - понад 60 %), там не йдеться про підвищення статусу іспанської.
Негативне ставлення до запропонованого лідером СПУ законопроекта висловив і представник Азербайджанської національно-культурної громади Ельдар Фарідов, ставши на захист української:
- Мы что не видим, как на деле обстоит ситуация с украинским языком в Украине? Сначала нужно его из "подполья" вывести, надежно защитить и создать все условия для развития, а потом уже о других думать.
Інші російськомовні в якості одного з беззаперечних, на їхню думку, аргументів за надання російської статусу офіційної навели те, що дискусія під час проведення круглого столу відбувалася саме на "языке межнационального общения".
- Це вам ще один зайвий доказ того, яка мова знаходиться у привілейованому стані, а яка потребує захисту, - рішуче відповів викладач університету В. Василенко.
На останок така деталь: захід чомусь відбувся без участі представників партій й громадських організацій національно-демократичного спрямування, в діяльності яких обстоювання захисту і розвитку української мови, культури, традицій посідає чи не визначне місце, приміром - Українська Народна Партія, Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Т. Шевченка, Національна спілка письменників України та інш. Можливо, це прикрий прорахунок організаторів (місцевих соціалістів), а може так зроблено навмисно? Для того, аби на публічному заході не було піддано законопроект партійного лідера нищівній критиці? Та, як бачимо, і без цього, до честі зібрання, тут було висловлено чимало слушних доводів проти ініціативи, яку інакше як зрадницькою, по відношенню до рідної мови, назвати важко, принаймні, такої оцінки дотримується автор статті.
СПЕЦКОР - авторський сайт журналіста Олексія Мазура