Відповіді

• 2005.03.31 | Адвокат ...

  У тій же мірі, як і "колєжанка".

  otar пише:
  > Совітська система освіти, що активно вдягала на нас московські окуляри, нав'язала мені стійке переконання, що суфікс -ка, який "фемінізує" назви професії, є в більшості випадків ненормативним, за винятками "жіночих" професій - типу продавчиня, двірничка, лікарка і так далі.
  
  Тік. І в Мові Українській ті назви набули ріс зниження, часто густо,-- зневаги.
  
  
  > А ось по радіо "Ера" доводиться майже щодня чути слово прем'єрка - на адресу Юлії Тимошенко Трапляється там навіть "депутатка", а раз чув "бізнесменка" - щоправда, не по "Ері".
  
  Я й сам так часто та густо кажу та пищу. Особливо, коли леді Ю., або ї' підлеглі творять дурню, або розносять етером бздури.
  
  
  
  > З погляду несовітської безокулярної української мови, наскільки "прем'єрка" є нормативним словом?
  
  Скорше так, а чим ні.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.03.31 | Роман ShaRP

    Так зневага де?

    Адвокат ... пише:
    > otar пише:
    > > Совітська система освіти, що активно вдягала на нас московські окуляри, нав'язала мені стійке переконання, що суфікс -ка, який "фемінізує" назви професії, є в більшості випадків ненормативним, за винятками "жіночих" професій - типу продавчиня, двірничка, лікарка і так далі.
    >
    > Тік. І в Мові Українській ті назви набули ріс зниження, часто густо,-- зневаги.
    
    Хто сказав? Де зневага в суфіксі -ка? Може це просто в вас сексизм?

• 2005.04.01 | Сергій Вакуленко

  Movierung

  otar пише:
  > Совітська система освіти, що активно вдягала на нас московські окуляри, нав'язала мені стійке переконання, що суфікс -ка, який "фемінізує" назви професії, є в більшості випадків ненормативним, за винятками "жіночих" професій - типу продавчиня, двірничка, лікарка і так далі.
  
  Суфікс — нормальний і нормативний.
  
  > А ось по радіо "Ера" доводиться майже щодня чути слово прем'єрка - на адресу Юлії Тимошенко Трапляється там навіть "депутатка", а раз чув "бізнесменка" - щоправда, не по "Ері".
  >
  > З погляду несовітської безокулярної української мови, наскільки "прем'єрка" є нормативним словом?
  
  Із-погляду мови то є цілком нормальне слово, яке відбиває природу речей.
  
  Проблема тут радше не в мові, а в культурі та в жіночій психології. У тих мовах (західноєвропейських), де утворити назви жіночого роду буває тяжко, тепер сушать собі голови над тим, які суфікси допасувати до якого кореня, щоб жінок задовільнити. Німці навіть термін вигадали на позначення цього явища: Movierung. У них це вже доходить до абсурду: в університеті, коли вішають якусь об'яву для студентів, уживають форму Student(Inn)en, тобто "студент(к)и".
  Воно, бачте, щокроку треба доводити брак дискримінації.
  
  Натомість у нашій мові, де в більшості випадків утворити форму жіночого роду легко, чомусь заведено вважати, що то є щось кепське. Через те доводиться ламати синтаксу: "Директор прийшла" абощо.
  
  Пам'ятаю, кілька років тому слухав одне дуже проґресивне й емансиповане авторище, яке мало не п'ястуком по столу било, наполягаючи: "Я не поетка, я — поет".
  
  Я тоді подумав, що це твердження якось дуже специфічно може сприйматися на тлі, приміром, інтимної лірики.
  
  А причина одна — жінкам завжди все не так.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.04.01 | Tizia

    Re: Movierung

    Сергій Вакуленко пише:
    > otar пише:
    > > Совітська система освіти, що активно вдягала на нас московські окуляри, нав'язала мені стійке переконання, що суфікс -ка, який "фемінізує" назви професії, є в більшості випадків ненормативним, за винятками "жіночих" професій - типу продавчиня, двірничка, лікарка і так далі.
    > Суфікс — нормальний і нормативний.
    Але розмовний. В кожному разі неприйнятний в офіційних документах, офіційному листуванні і т.п. Хоча нічого зневажливого у ньому немає. І як на мене, продавчиня, двірничка, лікарка ну зовсім нічим не відрізняються від прем'єрки Продавчиня, підписуючи, скажімо, документ про прийняття товару, найімовірніше пише "Продавець така-то". Винятком я би скоріше вважала "студентку", "ученицю" і т.п., але це, в принципі, не професія. А ще є "акторка".
    
    > Проблема тут радше не в мові, а в культурі та в жіночій психології.
    > А причина одна — жінкам завжди все не так.
    
    Будь-ласка, не треба наїздити на жінок, Ви й самі, певно, знаєте, що це погано кінчається
    
    А якщо серйозно, то в офіційному мовленні інформація про стать фіґуранта просто зайва, тоді як в неофіційному це може бути важливим. Колись, певно, було інакше, але й жінки рідше займалися конкретними професіями. Але тепер тенденція така в багатьох мовах. В італійській мові, приміром, є жіночий відповідник до слова ambasciatore (посол) - ambasciatrice, але офіційно звертатись так до жінки-посла (посолки? послиці? послихи?) чи навіть офіційно говорити так про неї - то великий ляпсус. А в неофіційній розмові це цілком прийнятно. Це дійсно радше культурний, ніж мовний момент.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.04.01 | Сергій Вакуленко

      Re: Movierung

      А причина — та сама!
      
      Оскільки в італійській мові -tore на -trice змінюється мало не автоматично, оця простота муляє.
      
      Кажу ж: жінкам не вгодиш!