Стосовно “офіційної” мови
04/21/2005 | Kzm
Стосовно “офіційної” мови
ОФІЦÍЙНИЙ, а, е. 1. Який запроваджується, регулюється урядом, урядовою установою або службовою особою; урядовий, службовий. // Який представляє уряд, виражає погляди уряду, урядових установ. // Виданий урядовою установою. // Повідомлений, оголошений урядовою установою; який надходить від уряду, урядової установи або службової особи. 2. Витриманий відповідно до встановлених правил, формальностей. 3. Позбавлений невимушеності, безпосередності; холодноввічливий, стриманий, діловий; непанібратський. – Насте, клич же Соню вечеряти до гурту, - звеліла мати. Настя прохала сухо, з офіційною гостинністю (Вас.).
ДЕРЖÁВНИЙ, а, е. Прикм. до держáва. – А я на зразок позова зложив скаргу до другої Державної думи про нашу горемичну [бідолашну] козачу долю (Мирн.); // Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. // Який бере безпосередню участь у керівництві державою. Δ Держáвне прáво – галузь права, положеннями якої визначено і закріплено суспільний і державний устрій країни, принципи організації і діяльності державних органів, основні права і обов’язки громадян, виборчу систему країни; Держáвні екзáмени (іспити) – випускні екзамени у вищих навчальних закладах. Та що ж, коли у Вас.. докторату не дають, а без того Лілі не можна було б потім в Росії державні іспити складати (Л. Укр.).
(НОВИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ЧОТИРЬОХ ТОМАХ, 42000 слів. Укладачі: Василь Яременко, Оксана Сліпушко. Київ, видавництво “АКОНІТ”, 1999)
Коментар
Слово “офіційна” свідчить про те, що мова є державною. Якщо мова не офіційна, то вона не державна. Одне без іншого не існує. Слово “офіційний” несе на собі функціональне навантаження, слово “державний” – прикметник, що виражає ознаку чогось, в даному випадку – мови. Він виражає належність до держави.
Таким чином, якщо ми проголошуємо мову “офіційною”, вона автоматично стає державною. Якщо в Україні існуватимуть дві державні мови – українська і російська – ті, хто не хотів вивчати українську мову, ніколи її не вивчать, а проте зможуть займати високі державні посади, а вплив “північно-східного сусіда” спричинить до того, що ті, хто й хотів би користуватися українською мовою, у багатьох випадках не зможуть цього зробити через те, що загальний російськомовний інформаційний простір, що покриває зараз терени СНД, буде панувати і в Україні, впливаючи на сфери діловодства, культури, науки та засоби масової інформації. Отож, реальний статус української мови буде приблизно таким самим, як і за часів Радянського Союзу. Річ немислима для самостійної держави.
Кизима Олександр
ОФІЦÍЙНИЙ, а, е. 1. Який запроваджується, регулюється урядом, урядовою установою або службовою особою; урядовий, службовий. // Який представляє уряд, виражає погляди уряду, урядових установ. // Виданий урядовою установою. // Повідомлений, оголошений урядовою установою; який надходить від уряду, урядової установи або службової особи. 2. Витриманий відповідно до встановлених правил, формальностей. 3. Позбавлений невимушеності, безпосередності; холодноввічливий, стриманий, діловий; непанібратський. – Насте, клич же Соню вечеряти до гурту, - звеліла мати. Настя прохала сухо, з офіційною гостинністю (Вас.).
ДЕРЖÁВНИЙ, а, е. Прикм. до держáва. – А я на зразок позова зложив скаргу до другої Державної думи про нашу горемичну [бідолашну] козачу долю (Мирн.); // Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. // Який бере безпосередню участь у керівництві державою. Δ Держáвне прáво – галузь права, положеннями якої визначено і закріплено суспільний і державний устрій країни, принципи організації і діяльності державних органів, основні права і обов’язки громадян, виборчу систему країни; Держáвні екзáмени (іспити) – випускні екзамени у вищих навчальних закладах. Та що ж, коли у Вас.. докторату не дають, а без того Лілі не можна було б потім в Росії державні іспити складати (Л. Укр.).
(НОВИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ЧОТИРЬОХ ТОМАХ, 42000 слів. Укладачі: Василь Яременко, Оксана Сліпушко. Київ, видавництво “АКОНІТ”, 1999)
Коментар
Слово “офіційна” свідчить про те, що мова є державною. Якщо мова не офіційна, то вона не державна. Одне без іншого не існує. Слово “офіційний” несе на собі функціональне навантаження, слово “державний” – прикметник, що виражає ознаку чогось, в даному випадку – мови. Він виражає належність до держави.
Таким чином, якщо ми проголошуємо мову “офіційною”, вона автоматично стає державною. Якщо в Україні існуватимуть дві державні мови – українська і російська – ті, хто не хотів вивчати українську мову, ніколи її не вивчать, а проте зможуть займати високі державні посади, а вплив “північно-східного сусіда” спричинить до того, що ті, хто й хотів би користуватися українською мовою, у багатьох випадках не зможуть цього зробити через те, що загальний російськомовний інформаційний простір, що покриває зараз терени СНД, буде панувати і в Україні, впливаючи на сфери діловодства, культури, науки та засоби масової інформації. Отож, реальний статус української мови буде приблизно таким самим, як і за часів Радянського Союзу. Річ немислима для самостійної держави.
Кизима Олександр
Відповіді
2005.07.21 | jz99
До речі, у більшості країн
у значенні ”державна” застосовується саме термін ”офіційна” мова. Для іноземців, невтаємничених у наші лінгвістично-політичні тонкощі, офіційний статус будь-якої мови на наших теренах мав би означати, що саме ця мова є первинною, провідною. Якось аж соромно за братів-росіян, що з нас телепнів намагаються зробити, проштовхуючи офіційний статус нібито як другорядний порівняно з державним.Гадаю, треба було б у Конституції (якщо вже щось і міняти) статус української мови ”державний” доповнити в дужках ”офіційний”, щоб зрештою усунути цю спокусу до термінологічної каламуті
2005.07.23 | Мірко
Так!
Але ще важніше, треба щось творити тою нашою мовою для пересічного "споживача мови". Якщо нема що читати, слухати чи бачити, то що з того.2005.07.24 | Роман ShaRP
Не "щось", а багато чого.
І так, щоб це було йому доступне.2005.07.26 | hrushka
Re: Стосовно “офіційної” мови
Що до даного повідомлення, дозволю собі висловити свій погляд у справі вживання слів. Це не тому, щоби показатись чистком (п`юристом, як це дехто каже), знавцем мови, шукаючи помилок в других чи з інших догадливих причин, але головно тому що є слова до вибору й ніхто не боронить їх вживати. Слова що я подам думаю можна вживати, коли хтось собі так бажає. Заувага Мірка, що потрібно бути чутливим пересічним користувачам є відповінда, однак мені здається що слова побудовані на українськім корені можна скоренько догадатись що вони значать. Особливо коли людина побачить такі слова частіше. Щодо зниважливих зауваг російською мовою, я`б не звертав увагу. Тому я також уважаю за не відповідне щоби українці занимались ганити як населення Росії розвиває свою мову. Ще додам що я свідомий того, що багато слів у наші мові походять від різних народів (як за царя Тимка, коли земля була тонка) як також що є багато подібного між всіма слов`янськими мовами. Це все веде то того що я не без помилок і тому готовий дечого нового навчитись.Слова в повідомленню, котрі`б я замінив є слідуючі:
Замість офіційний (official) – вживати урядовий
Замість реґулюється (regulate) – упорядковується
Замість формальностей (formalities) – обрисів
Замість позов (?) – заклик, приклик
Замість принципи (principles) – засади
Замість систему (system) – спосіб
Замість екзамени (exams) – іспити (як і подано)
Замість інформаційний (informational) – повідомляючий
Замість функціональне (functional) – діюче
Замість автоматично (automatic) – саморухомо
Замість сфери (spheres) – обсяги
Замість культура (culture) - ?
Замість масової інформації (mass information) – гуртового повідомлення
Замість реальний (reality) – дійсний
Замість статус (state) – положення
Надіюсь що замінені слова не зменшили`б вагу даного зв`язку.
2005.07.26 | Kohoutek
Re: Стосовно “офіційної” мови
Ви намагаєтесь щось доказати, користуючись тлумачним словником, але, коли мова йде про законодавство, треба користуватися слововжитком саме у цій сфері. Далеко не завжди слова вживаються, так би мовити, логічно. Інакше не було б таких оксюморонів як "червоні чорнила", наприклад. До того ж якесь слово у конкретному контексті у конкретній мові може перекладатися зовсім інакше, ніж те саме слово в іншому контексті або схоже слово в іншій мові. Це я до того, що у різних мовах (а, скоріше, у різних законодавствах) термін "державна мова" може звучати геть по-різному. В англомовних країнах цей термін зазвичай виглядає як official language, тоді як при перекладі на англійську мову з інших часто зустрічається state language.Не можна погодитись з вашою думкою, що "офіційна мова" автоматично означає "державна" хоча б тому, що у деяких країнах існують офіційні мови, які, однак, не мають загальнодержавного статусу. Подивіться хоча б на Конституцію Індії. Там використовується те саме слово "official" для означення як статуса ЄДИНОЇ державної мови - хінді в графіці деванагарі, - так і для означення тимчасового користування англійською мовою як офіційною, а також для означення офіційних мов штатів. Те саме і щодо іспанської конституції. Не будете ж ви стверджувати, що каталанська мова в Іспанії та тамілі в Індії є державними? Вони є офіційними, так, але з цього не випливає, що (загально)державними. Іхній статус інакший. Навіть на місцевому рівні він не дорівнює державному, бо державна мова може використовуватися в будь-якому разі, а офіційна - лише у застереженому в законі порядку.
2005.07.27 | hrushka
Re: Стосовно “офіційної” мови
Здивований, що мої замітки означені як `троль`, однак я чуюсь вигідно замість `офіційний` вживати `урядовий`, а державний то й так , `державний`.
Kohoutek пише `у різних мовах (а, скоріше, у різних законодавствах) термін "державна мова" може звучати геть по-різному. В англомовних країнах цей термін зазвичай виглядає як official language, тоді як при перекладі на англійську мову з інших часто зустрічається state language.
Річ тому, що ми не пишемо для других народів чи мов, а для себе. Не можливо на двох весіллях в тей сам час гуляти.
2005.07.28 | Kohoutek
Re: Стосовно “офіційної” мови
hrushka пише:>
> Здивований, що мої замітки означені як `троль`, однак я чуюсь вигідно замість `офіційний` вживати `урядовий`, а державний то й так , `державний`.
Оцінки виставляють самі користувачі Майдану. Комусь не сподобався ваш лист і він його "засудив". Сам я взагалі-то проти цієї системи, тому, щоб вам не було неприємно, поміняв оцінку. Але не переймайтеся цим - це зовсім не показник справжньої думки Майдану, бо оцінками користується лише невелика кількість відвідувачів, більшість воліє не судити. Мені особисто дуже не подобається, коли починається "війна оцінок", тому я виставляю їх у крайніх випадках.
> Річ тому, що ми не пишемо для других народів чи мов, а для себе. Не можливо на двох весіллях в тей сам час гуляти.
Річ у тому, що в українському законодавстві досі терміну "офіційна мова" не зустрічається взагалі, тому Конституційний суд мав цілковиту слушність, коли вказав, що в такому разі його можна розуміти винятково як "державна мова". Але ніщо не заважає запровадити цей термін і розрізняти ці два поняття. "Державна мова" - та, що повинна вживатися завжди і скрізь, у певних випадках обов"язково і незалежно від бажання сторін, у певних випадках - за бажанням навіть однієї сторони; і "офіційна" - та, що може вживатися у певних випадках за бажанням хоча б однієї або обох сторін. Ніщо не заважає запровадити такий статус, тим більше, що він фактично відсотків на 70 і зараз вже існує для російської мови. А у випадку формального запровадження зможе існувати і для кримськотатарської, і для угорської мов. Таке рішення лише додасть правового характеру фактичній ситуації в країні. Бо закони мають виконуватися, а якщо вони фізично не можуть виконуватися, вони повинні бути змінені. Інакше це не правова держава. У розробці відповідних актів, зрозуміло, варто спиратися на досвід країн, де такі проблеми вже вирішено, а не винаходити велосипеда.
2005.07.28 | hrushka
Re: Стосовно “офіційної” мови
Зрозумів – дякую. Моє незадоволення в тім, що майже денно можна находити присвоєні, чи то “запозичені” слова з різних мов, особливо англійської. Замість “зауваги” пишуть “римарки” (remarks), замість “користовач” пишуть “юзер” (user), замість “жалобний” пишуть “трауерний” (trauern), та багато інших. Таке присвоювання та вживання чужоземних слів здається із двох причин: (1) показати свою мудріть, вишкіл, повагу в суспільстві, уявлений вплив на суспільство та інші, як також (2) шукаючи чогось “нового”. Така поведінка являється в усіх народах світа, однак мені жалко нищення моєї мови (вона напевне також і Ваша). Щоби запобігти цему нахилу, себто потреби чогось нового, я думав привести до уваги можливість новозвучних слів з українським коринем, себто замість ”інтерв`ю” (interview) казати “міжрозмова”, замість “друковане письмо” (drucksache) казати “битопис”, чи навiдь замість “web site” казати “мержний вид” чи скорочено “мержвид” (замість “сайт”), чи щось подібне (-декотрі ці слова вже являлись на майдані).Може було`б відповідно відчинити мережну сторінку, де зацікавлені могли`б подавати свої найкращі відповідники новим словам явищ, висловів, зворотів чи винаходів із інших світових мов. Такий спис слів міг`б являтись свого роду словником, де зацікавлені могли`б находити питомі відповідники. Коли нарід підхопить декотрі з цих слів, то вони з часом зможуть дібратись в судову/прaвничу мови.
Я тільки надіюсь що мої зауваги не відтягнули уваги чи зменшили важливість початкового звернення цеї гілки.
2005.07.30 | Роман ShaRP
Watch your surzhick.
hrushka пише:>> Зрозумів – дякую. Моє незадоволення в тім, що майже денно можна находити присвоєні, чи то “запозичені” слова з різних мов, особливо англійської. Замість “зауваги” пишуть “
римарки”Ремарки, і не зауваги, а примітки.
> (remarks), замість “
користовач”"Користувач"
> пишуть “юзер” (user)
Тому що так часто коротше. Люди завжди обиратимуть коротші слова.
> , замість “жалобний” пишуть “
трауерний” (trauern)траурний.
> , та багато інших.
> Таке
присвоюванняПривласнення
> та вживання чужоземних слів здається
Здаватися - це в полон.
> із двох причин: (1) показати свою мудріть, вишкіл, повагу в суспільстві, уявлений вплив на суспільство та інші, як також (2) шукаючи чогось “нового”.
(3) знайти коротші слова
(4) взагалі не ламати свою голову над тим, як воно буде чи може бути, а просто вжити запозичене слово (це не лише юзер, але й "світч", "хаб", "модем", "логін"...).
> Така поведінка являється в усіх
народах світаНародів світу
> , однак мені
жалкоЖалко в бджілки в животику. "Шкода"
> нищення моєї мови
Суржик ваша мова.
> (вона напевне також і Ваша). Щоби запобігти
цему"Цьому"! "Цего" та "цему" - нелітературний діалектизм західних областей.
> нахилу, себто
потреби чогось новогоПотреби у чомусь новому.
> , я думав
привести"навести"
> до уваги можливість
Можливість чого?
> новозвучних слів з українським
коринем"корЕнем"
> , себто замість ”інтерв`ю” (interview) казати “міжрозмова”
Ніхто не буде так казати.
> , замість “друковане письмо”
http://www.google.com/search?hl=uk&q=%E2%80%9C%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%E2%80%9D&btnG=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA
> (drucksache) казати “битопис”
Незрозуміло, замість чого, вже не кажучи про те, що ніхто, крім фанатиків, казати так не буде.
> , чи навiдь замість “web site” казати “мержний вид” чи скорочено “мержвид” (замість “сайт”), чи щось подібне (-декотрі ці слова вже являлись на майдані).
І так ніхто крім фанатиків казати не буде.
До суржика ще й новосуржик? Дякую, не треба. "Лікарю", як ото кажуть - зцілися сам.
2005.07.31 | заброда
Re: Watch your surzhick.
Роман ShaRP пише:> Здаватися - це в полон.
"ЗДАВАТИСЯ 2,[...],недок., ЗДАТИСЯ,..., док. 1. Мати в чиїйсь уяві той чи інший вигляд, набувати певних рис, властивостей, справляти на кого-небудь якесь враження. // Бути в чиїйсь уяві схожим на кого-, що-небудь. 2. кому і без додатка. Поставати в уяві, думках; уявлятися.// безос.// Те саме, що увижатися. 3. у знач. вставн. сл. здається ... Уживається для вираження непевності в чому-небудь, припущення чогось."
>
> Жалко в бджілки в животику. "Шкода"
"ЖАЛКО. 1. присудк. сл. Те саме, що жаль2. 1. 2. у знач. присудк. сл. [...]"
>
>
> "Цьому"! "Цего" та "цему" - нелітературний діалектизм західних областей.
"ДІАЛЕКТИЗМ, -у, ч. Слово або інший елемнт у літературній мові, взяті з діалекту."
>
> "навести"
"ПРИВОДИТИ, -джу, ... 7. розм., рідко. Те саме, що наводити3."
Усі цитати з "Великого тлумачного словника сучасної української мови"/Укад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.
>
> "Лікарю", як ото кажуть - зцілися сам.
Отож. "По темам"
2005.08.01 | Kohoutek
Re: Стосовно “офіційної” мови
hrushka пише:> Щоби запобігти цему нахилу, себто потреби чогось нового, я думав привести до уваги можливість новозвучних слів з українським коринем, себто замість ”інтерв`ю” (interview) казати “міжрозмова”, замість “друковане письмо” (drucksache) казати “битопис”, чи навiдь замість “web site” казати “мержний вид” чи скорочено “мержвид” (замість “сайт”), чи щось подібне (-декотрі ці слова вже являлись на майдані).
На мій погляд, не треба створювати нових сутностей поза необхідним мінімумом. Брати-слов"яни вже проілюстрували весь абсурд такого підходу, див. http://www.mesto.umistudio.com/dictionary/ - imho, дуже дотепно.
2005.08.16 | Wasyl
Re: Стосовно “офіційної” мови
Благодаря подобным острым парням и кугутам как в российском языке, так и в украинском используется всё большее количество заимствованных слов (в основном, из росийско-американского языкового мусора), и языки эти всё больше походят на эдакое, с позволения сказать, острое кугутское эсперанто, чем-то навевающее воспоминания об Элочке-людоедочке.Товарищи, вы бы переехали в США, выучили бы язык американских двоечников-троечников, да и брызгали бы слюной на англичан, французов, немцев, венгров, поляков, словенцев, итальянцев и прочих шведов, что, дескать, неправильно понимают разговорную "политику партии"! Правда! Там от вас больше проку было бы...
По крайней мере, проку для нас, "сирых и убогих", от самого вашего отсутствия.
Помните, как у Жванецкого: "Не нравится тебе запах? Так иди к чёртовой матери отсюда! И запах вместе с тобой уйдёт!"