Справи пуристів
05/09/2005 | Poplar
Свого часу, за часів боротьби чеської і німецької мов у Чехії прихильники чеської мови, які боролися за її чистоту (пуристи) познаходили власні відповідники низці іноземних та інтернаціональних слів, які до того використовувалися в чеській мові. Згодом цим шляхом пішла низка інших мов.
В українській мові такі спроби теж робилися, зокрема в діаспорі.
Пропоную пошукати або створити такі відповідники в цій гілці.
Приєднуйтесь!
В українській мові такі спроби теж робилися, зокрема в діаспорі.
Пропоную пошукати або створити такі відповідники в цій гілці.
Приєднуйтесь!
Відповіді
2005.05.09 | Poplar
принтер = друкарка (-)
2005.05.09 | Сергій Вакуленко
Re: принтер = друкарка (-)
То є відносний пуризм, бо англійське слово заступається польським (drukarka), хоча тут принаймні корінь іздавна присутній в українській мові.Зрештою, аґітація "за пуризм" зроду є трохи кумедна, бо самé слово "пуризм" не надто пуристичне...
В українській традиції найбільша збірка словництва такого ґатунку — це «Словник-чужослів» Павла Штепи.
У гілці, присвяченій словникам, можна знайти його координати в мережі.
2005.05.13 | Майстер
Не друкарка, а друкувалка.
Бо друкарка -- це жіноча професія. Наприкінці 80-х траплявся мені діяспорний словничок сторінок на 15, то там саме так і перекладали - "друкувалка". Ще мені подобається діяспорне слово "прозірка" (себто слайд) Тілько б я його вживав як "прозорка" (бо "прозорий", а не "прозірий")2005.05.13 | Пані
Прозорка = рос. прозрачка
Це цупка плівка, на якій пишуть фломастером або чорнилами і яку в такі старі проектори кладуть (я вже навіть назву їх забула). Я думаю тут є люди, які пам"ятають, як це називається.2005.05.13 | заброда
Re: Прозорка = рос. прозрачка
Називалися вони наче епідіяскопами, а для "прозрачки" є ще слово-запозичення "фолія".2005.05.14 | Пані
Точно! дякую"
Саме епідіаскопом це і називалася. От так і починається склероз2005.06.26 | hrushka
Re: Не друкарка, а друкувалка.
А може краще `битописка` або щось подібного. Коли творемо слова, то вже нехай мають український корінь.2005.05.09 | AK
І навіщо збіднювати мову?
Невже це так добре, якщо у мові багато омонівмів?Адже друкарка - це особа жіночої статі, яка уміє друкувати тексти.
Не займайтеся дурницями, панове!
2005.05.10 | Poplar
Не збіднювати, а очищувати
Йдеться про те, яким чином ми запозичуємо нові поняття. Чи то через пряме калькування, чи то через перетворення на основі чинних мовних засобів.Невже Вам подобається, коли люди спілкуються реченнями, в яких 50 відсотків англіцизмів, тоді як англійська мова не є для них рідною.
P.S. Коли ми, спілкуючись українською, вживаєио рісійські слова - це називається суржик. Це погано.
Коли ми, спілкуючись українською, вживаємо англійські слова це називається "розвиток мови". Це добре. (добре?)
Отже, якщо з цим явищем боротися - це називається збіднювати мову.
2005.05.10 | AK
Re: Не збіднювати, а очищувати
Якщо англицизми (русизми, французизми і т.п.) використовуються для позначення старих понять, для яких давно існують українські відповідники або давні запозичення, то я до цього ставлюся негативно.(Див. наприклад перший абзац мого постингу від 20 березня 2004 тут: http://vydrin.com/forum/557/ )
Але зовсім інша справа - коли з"являється якесь нове поняття. Тоді зовсім не обов"язково шукати для нього якесь старе українське слово, оскільки це часто призводить до плутанини.
Погодьтеся принтер і друкарка(у звичайному значенні цього слова) це не одне і теж.
Ви не пробували закрутити романчик з принтером?
А у мене з друкаркою колись вийшло.
Poplar пише:
> Йдеться про те, яким чином ми запозичуємо нові поняття. Чи то через пряме калькування, чи то через перетворення на основі чинних мовних засобів.
>
> Невже Вам подобається, коли люди спілкуються реченнями, в яких 50 відсотків англіцизмів, тоді як англійська мова не є для них рідною.
>
> P.S. Коли ми, спілкуючись українською, вживаєио рісійські слова - це називається суржик. Це погано.
>
> Коли ми, спілкуючись українською, вживаємо англійські слова це називається "розвиток мови". Це добре. (добре?)
>
> Отже, якщо з цим явищем боротися - це називається збіднювати мову.
2005.05.18 | xenyka
Protyvnyi ukraiins'kyi stereotyp
Tse protyvnyi ukraiins'kyi stereotyp shcho z drukarkoiu treba romanchyk zakrutyty.Mizh inshym, isnuiut' kraiiny de takyi zhart ne zrozumiiut' i spryimut' pohano.
i slovo sekretarka ne vidminiuiet'sia iak sekretutka
2005.05.19 | AK
Re: Protyvnyi ukraiins'kyi stereotyp
А що, якщо жінка за спеціальністю - друкарка, то з нею вже роман не можна закрутити?Чи існують країни, де чоловіки з жінками романів не крутять? Цікаво... І як вони розмножуються?
2005.05.19 | Mika_Y
Через своїх адвокатів. (-)
2005.05.11 | otar
Питання не в доцільності, а в методах
Як ви збираєтесь очищувати мову?Нормальний шлях - це:
1.Наукове і - обов'язково! - популярне обґрунтування певних змін у слововживанні;
2.Впровадження певного слова (або вилучення певних синонімів) у ЗМІ, передусім телебачення і радіо, що робить можливим поступовим введенням цього слова у лексикон мовців.
Таким чином, наприклад, було прищеплено деякі слова - нормальні ("слухавка" замість звичної "трубки") і ненормальні ("минулоріч" замість "торік").
Чи ви збираєтесь нав'язувати нові слова через правописні комісії та директиви міністерств культури та освіти?
Наведу вам приклад.
Я нещодавно дізнався, що елемент постільної білизни, в який запихують ковдру, українською мовою називається пішва. Більшість наших україномовних земляків називають цю річ русизмом "підодіяльник" (рос. пододеяльник). Я, оскільки намагаюсь не вживати русизмів, уживав на позначення пішви конструкцій "оце во" або "ота штука"
Тепер я без жодного сумніву вживаю слово "пішва". Воно здається людям екзотичним, вони дивуються, але й собі засвоюють цю автентичну українську назву, викидаючи зі свого лексикону "підодіяльник".
Думаю, якби в нас провадилась "державна політика" пуризму, і пішву спробували нав'язати мовцям через офіційні канали, то нічого більшого за закономірне гигикання і асоціації з піхвою не досягли б. У тому числі від мене.
2005.05.11 | заброда
Re: Питання не в доцільності, а в методах
otar пише:> Як ви збираєтесь очищувати мову?
>
> Нормальний шлях - це:
> 1.Наукове і - обов'язково! - популярне обґрунтування певних змін у слововживанні;
> 2.Впровадження певного слова (або вилучення певних синонімів) у ЗМІ, передусім телебачення і радіо, що робить можливим поступовим введенням цього слова у лексикон мовців.
>
> Таким чином, наприклад, було прищеплено деякі слова - нормальні ("слухавка" замість звичної "трубки") і ненормальні ("минулоріч" замість "торік").
Нормальна
2005.05.11 | Mika_Y
Re: Питання не в доцільності, а в методах
otar пише:> ненормальні ("минулоріч" замість "торік").
Оцим "минулоріч" та "у минулому році" уже їй-Богу допекли
А то ще ось з'явилося "цьогоріч". Треба ж таке вродити, щоб усім їм цьогоріч і усімайбутньоріч пусто було.
> Я нещодавно дізнався, що елемент постільної білизни, в який запихують ковдру, українською мовою називається пішва.
Де це Ви таке взнали, Отаре?
> Більшість наших україномовних земляків називають цю річ русизмом "підодіяльник" (рос. пододеяльник). Я, оскільки намагаюсь не вживати русизмів, уживав на позначення пішви конструкцій "оце во" або "ота штука"
Чесно кажучи, сам не знав, як називати по-українськи оце во. Мабуть тому отою штукою і не користуюсь
З цікавості поліз до Грінченка. Як зрозумів з його опису, то пішвою можна назвати шов, який іде по периметру отої штуки, а не всю штуку.
2005.05.12 | otar
Але таки це воно
Це слово є в кількох словниках онлайн, і зустрічається в класиці. Також є варіант "пошивка"2005.05.28 | Mary
Про піхву, ой, пішву і про мутантів
otar пише:> Я нещодавно дізнався, що елемент постільної білизни, в який запихують ковдру, українською мовою називається пішва. Більшість наших україномовних земляків називають цю річ русизмом "підодіяльник" (рос. пододеяльник). Я, оскільки намагаюсь не вживати русизмів, уживав на позначення пішви конструкцій "оце во" або "ота штука"
>
В нас вдома завжди називали пОшивка - і ту штуку, котра на ковдру натягається, і ту другу, котра на пОдушку
А із запозичень мені вельми подобається діаспорний мутант "парковисько" - замість "стоЯнка".
2005.05.30 | Victor
Re: Питання не в доцільності, а в методах
Пане ОтареА чим Вам не подобаєтся "наковдряник"?
2005.05.30 | otar
Бо це штучне слово і калька (-)
2005.05.13 | Пані
Мені вчора здали одного п"юриста.
Зав кафедрою технічного вуза в Харкові, який чомусь вбив собі в голову, що ефір (або етер) українською пишеться... всі сидять? ... ЕСТЕР.І змушує співробітників та студентів писати тільки так. найцікавіше, що опираються цьому тільки одиниці.
2005.05.14 | Poplar
Так це не п*юрист, а прохвесор. П*юрист вжив би напр."ирій":)(-)
2005.05.15 | Горицвіт
а мені редакторка
якось виправила в статті всі "і" на "та". Сказала, що по нових правилах "і" в укр. язикє нєт.2005.05.15 | otar
:))))))))))))))))))))))))))))))))
Насправді зловживання сполучником "та" - ще одна хвороба наших неоукраїнців. Вони вважають, що "та" = "и", і тулять його скрізь, де тільки можна.2005.05.27 | Victor
Re: Мені вчора ... ВИ НЕ ПРАВІ
Люба Пані!Оце щойно прочитав Вашого постінга. Ви не праві.
У хемії є два поняття
етер та
ЕСТЕР = СКЛАДНИЙ етер.
Ці назви є стандартними.
У нас їх теж застандартовано саме у такому написанні, вибачте не пам'ятаю номера стандарту.
2005.05.27 | Пані
Re: Мені вчора ... ВИ НЕ ПРАВІ
Victor пише:> Люба Пані!
> Оце щойно прочитав Вашого постінга. Ви не праві.
> У хемії є два поняття
> етер та
> ЕСТЕР = СКЛАДНИЙ етер.
Дякую за інформацію. Це справді дуже цікаво!
Але та людина використовує слово ЕСТЕР для будь яких етерів, а не тільки складних.
> Ці назви є стандартними.
> У нас їх теж застандартовано саме у такому написанні, вибачте не пам'ятаю номера стандарту.
2005.05.30 | Victor
Re: Мені вчора ... ВИ НЕ ПРАВІ
Люба ПаніСправжні пуристи повинні бути фаховими Занудами (це надзвичайно корисна властивість, коли вона спрямована на виконувану роботу) і перевіряти в першу чергу себе.
За такого підходу Ваш проффесор є не пуристом, а фахово безграмотною людиною.
2005.05.30 | Пані
Re: Мені вчора ... ВИ НЕ ПРАВІ
Victor пише:> Люба Пані
>
> Справжні пуристи повинні бути фаховими Занудами (це надзвичайно корисна властивість, коли вона спрямована на виконувану роботу) і перевіряти в першу чергу себе.
> За такого підходу Ваш проффесор є не пуристом, а фахово безграмотною людиною.
Я так ідумала, але ж вам дуже дякую за те, що розказали, звідки він взяв той ЕСТЕР, бо всі знайомі ламали собі голову досить довго. Виявляється, що не зі стелі
2005.05.31 | PaleFox
Re: ВИ НЕ ПРАВІ і не ліві - ви не маєте рації (-)
2005.05.31 | Mary
Оскільки рація - латинізьм, краще навіть "слушності" (-)
2005.05.27 | ladalesia
Re: Справи пуристів
Pishva, poshyvka...Shchodo tykh "suchasnykh" sliv: siurpryz?! de podilasia nespodivanka? vizyt? vidvidyny; mitynh? zasidannia; shou? vystava, predstavlennia? start? pochatok; lider? providnyk; komfotabel'nyi? vyhidnyi; sehment? chastyna; i tak dali i dali. Azh ne viryt'sia, skil'ky anhl. sliv teper zastupylo isnuyuchi nashi slova. Azh dusyt'. I soromno.
2005.05.28 | Мірко
Re: Справи пуристів
Влучно ladalesia ®.! Для нас з Канади це цілком кумедно. (Ви забули такі шедеври як пролонгація замість продовження, дистанція замість віддаль, фінішувати замість кінчити, і якийсь там вокзал замість двірець, і.т.д.)З хвилини коли для українців відкрилося вікно на захід, на анґлійську мову, та взагалі на усе що "західне", вони реаґують як, скажім плем'я шімпанзе на людскі вироби. Вбирають баняки на голову, сміються до дзеркала, і вважають кожну дрібничку як незмірну цінність, хоч не знають що з тим робити. Це цілком природна реакція. Модно тепер у кожну розмову вкласти як найбільше чужих слів щоби показати себе надзвичайно обізнаним із західною культурою. З музикою так само. За останніх кілька років Україна пережувала усі десятиліття західного року шукаючи стиль який підходив би українській мові та психіці. Чуємо мелодії та ритми 50-тих, 60-их, 70-тих та 80-тих років і стилі від реґґай до гіп-гоп і рап. Україна є в стадії пошуку сама себе. (Здається що на музичнім відтинку Руслані вдалося знайти то що інші ще шукають.)
Ми в Канаді перейшли цілком протилежне. Хвалилися влучним перекладом з анґлійської мови на рідну. В країні де кожна собака но анґлійськи бреше, знанням анґлійської мови не було як хвалитися. Ми змагалися і пишалися знанням рідної української мови.
А з часом в Україні прийде синтеза здобутків і рідних і всесвітних. Зрозуміють що вартісне, а що ні. Розсуддять що потрібне а що ні, що ліпше а що гірше. Ми з вами лиш благаємо щоби, вибираючи з усього цього багацтва ми не втратили почуття самопошани, і те продали за безцін або цілком забули скарби своєї мови і культури.
(Ладолесю, щоби я міг вашi листи читати на рідній азбуці, знайдіть когось із наших "computer geeks" і попросіть зробити українізацію за напрямними тут - http://www.cym.org/downloads/Ukrainianize.pdf - виберіть фонетичний-транслітерований розклад клавішів на свій keyboard driver.)
2005.05.29 | Poplar
Овочі=>городина, фрукти=>садовина...
Див. http://www2.maidanua.org/news/download_thread.php3?bn=maidan_mova&thread=1116977523&trs=02005.05.29 | Мірко
Re: Овочі=>городина, фрукти=>садовина...
Пане Тополя!Чомусь сумніваюсь чи Тарас Шевченко коли небудь вживав слово Фрукти. Якби Україна була десь далеко на півночі і не росли там овочеві дерева і по господарствах не було садів, тоді я зрозумів би потребу позичити від, скажім, римлян, слово на таку незнану річ. Але в Україні були овочеві дерева, сади, ну та й такі смачні овочі як черешні, вишні, яблука та груші і то не лиш від жовтневої революції а на тисячі років перед тим. Чи ви на серйо думаєте що український хазаїн питався якогось римляна як звется то що росте йому на деревах у рідному саді? Мав на то він своє слово і чужого не мусів позичать. Але хтось що жив десь на далекій півночі може не був обізнаний з овочами і тому прийняв в чужинців на це назву.
Подібно, ні в Україні ні на Московщині не росли помаранчі. Москалі їх брали у шведських торгівців, тому приняли шведську назву апелсин (звісно що у швшдів помаранчі теж не росли - тому назвали їх словом яке походить від апел - яблука). В україну (принаймі на західню)помаранчі прийшли іншою дорогою, тому вживаємо іспанську назву.
Тут ходить о повагу до свого. Безмежна повага до чужого а нехтуванням своїм це рабська натура. А продовження, вибач, - "пролонгація" такої рабської моди це ознака нерозвинености сьогоднішного українського народу, - вибач, населення.
Ціль цих семантичних сперечань на тім форумі та й на інших мають власне цю ціль - щоби запобігти рабській натурі сьогоднішних громадян України. Відкрийте очі! Сьогодні ви є державницький народ а не раби чужих імперій. Станьте з колін! Виструнчіться! Рабів світ не поважає!
2005.05.29 | Роман ShaRP
Як мені шкода цих американсько-канадських рабів...
Досі не відмовилися від мови своєї екс-метрополії, -- Великобританії.І непогано себе почувають, стоячи на колінах. Я таких не поважаю
Мої батьки і мої діди одні плоди називали овочами, а інші - фруктами, а таких, як ви, посилали самі знаєте, куди. Оце для мене своє. Тому я теж збираюся так чинити.
2005.05.29 | Мірко
Re: Як мені шкода цих американсько-канадських рабів...
Евiдентно нема любого сенсу на пролонгацію цеї дискусії.