06/07/2005 | harnack

Мовоодкровення?

(Гарнак): Гадаю гадкою й думою думаю (бо хоч ні думано ні гадано - а стається: навіть надіюсь на есе про ту загадку, що між думою та гадкою, і про оту за-гадку, що поза гадкою): чому гадки мови і про мову іноді безмовні і знемовлені? (На це очікую вагоме, промовисте, незагадкове заперечення). Хто відгадає загадку і загадає відповідь? При-гадаю вам, якщо самі не здо-гадаєтесь, оцю ще незвідану, але звіданну загадку: Чому в російській немає слова „гадка”? (Без-думно і за-гадково не деривуйте всякий непотріб од російського „гадкий”). Недо-гадливим, недовченим (ми всі такі!), і просто гадаючим [?!], на-гадую: гадайте про деетимологізацію. А на здо-гад і на спо-гад: доброзичливо гадками полетіте, без жодної задньої думки, задньої за-гадки, без злонаміру і злозаміру, - аж поза зАгадку і за-гАдку Мови. (Мовоодкровення через мовогру і мовогадку).