Відповіді

• 2005.06.18 | Mika_Y

  Re: Рамці й рамки

  format R: пише:
  > (хвамілійо забув ся)
  
  Хочеться на це процитувати Вас же:
  > зрозуміло, що
  оце "хвамілійо забув ся"
  > навіть не новояз, а косноязикість
  Ваша .
  
  А щодо питання, то я б сказав "в межах такого-то форуму", "в межах такого-то договору", хоча без контексту сказати важко.

• 2005.06.18 | Сергій Вакуленко

  Re: Рамці й рамки

  format R: пише:
  
  > зрозуміло, що ці "рамці" - навіть не новояз, а косноязикість ведучої, чи того, хто готує текст.
  
  А звідки Вам це "зрозуміло"?

• 2005.06.20 | otar

  Я вам навіть більше скажу...

  ... є ще рямці!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.06.20 | format R:

    і що ж воно таке ті рямці? (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.06.21 | Сергій Вакуленко

      Re: і що ж воно таке ті рямці? (-)

      РЯМЦІ, РЯМЦЯ, ів, мн., заст. Рамки. Ясний місяць заглянув у віконця, заблищали невеличкі шибки з темними рямцями (Н.-Лев.).
      
      (Новий тлумачний словник української мови. – Київ, 1998. – Т. 4. – С. 130).
      
      Отож, зафіксовано дві форми цього слова: на -і та на -я, при цьому родовий відмінок завжди на -ів.
      
      Коли брати давніші поважні словники, маємо:
      
      у Грінченка —
      
      рямця, -ців і рамці, рамця, ців (Словарь української мови. – Київ, 1909. – Т. 4. – С. 5, 93);
      
      в Андрія Ніковського —
      
      ра[я]мці і ра[я]мця, -ців (Словник українсько-російський. – Київ, 1926. – С. 664);
      
      в Євгена Онацького —
      
      рамці, ців і рямця, ців (Українсько-італійський словник. – Рим, 1941. – С. 1385, 1453).
      
      Це — тільки з того, що під руку нагодилося.
      
      Щодо рекомендацій можна додати й додати дещицю. Іван Огієнко в «Українському стилістичному словнику» (Львів, 1924) відзначав обидві форми: рамці – як нормативну, рямці – як "місцеву форму, котрої літературна укр. мова не вживає" (с. 333, 351, 494).
      
      При цьому, одначе, варто віднотувати, хто саме потрапляє до ґрона "порушників норми" (окрім уже цитованого Нечуя-Левицького):
      
      Вгорi на стiнах два старi царськi портрети, якiсь iнструкцiї в РЯМЦЯХ, - їх так позасиджували мухи, що вже мабуть i не дочитаєшся, що там написано. (Борис Грінченко).
      http://lib.ru/SU/UKRAINA/GRINCHENKO/brat_na_.txt
      
      (Це в прямому значенні).
      
      Тут церковні казання зазнають впливу вже од західно-європейської науки в РЯМЦЯХ спеціальної теорії, з якою зустрілась тодішня риторика. (Сергій Єфремов).
      http://www.utoronto.ca/elul/history/Iefremov/Ist-pysm02.html
      
      (Це в переносному значенні).
      
      Так само здавна вживається в переносному значенні й форма з твердим [р]:
      
      Приступивши до видавання великого курсу української історії, я давав в нім багато місця оглядові письменності і словесного мистецтва, так що по моєму плану в РАМЦЯХ сього історичного курсу мав поволі виростати і огляд історії української словесної творчості як першорядної соціальної функції і многовартного джерела для пізнання соціального і культурного життя. (Михайло Грушевський).
      http://litopys.org.ua/hrushukr/hrush102.htm
      
      Загалом українська мова часто виявляє хитання між твердим [р] і м'яким [р'], бо в різних говірках вимова різна, й котра з них усталиться в літературній нормі — справа випадку. Через те й маємо сьогодні СЛЮСАР – СЛЮСАРЯ, але СТОЛЯР – СТОЛЯРА (і те, й те — "норма").
      
      Підсумовоючи: на "новояз" ані рамці, ані рямці нітрохи не скидаються. Обидві форми вживали автори, що мали щастя жити перед добою "новоязу".
      
      А фахівцеві від "новоязу" можу завважити, що то скорше його мова скидається на "совкомову". Катма-бо в нормальній (нормативній)українській мові слова "косноязикий". Оте-от по-нашому зроду називається "недорікуватий" або ще "кривомовий".

• 2005.07.02 | stefan

  рамка ікони

  на Бойківщині називається "обклад образу".
  раніше слово ікона там практично ніхто не вживавЮ тільки "образ".