Типові помилки
11/11/2005 | Сахаров
"Рік потому після Помаранчевої революції, що привела його до влади і яка визначила місце України, країни з 47 мільйонами мешканців..." Це витин з перекладу статті з "Ле Монд". Та немає у країні мешканців. Є громадяни (держави), населення (країни, реґіону). Є ще жителі - головим чином міста, району, селища, села, вулиці, хоч і країни теж. А мешканці - у тому, що замешкують - у будинку, помешканні. Це одна з розповсюджених помилок, які зустрічаються у більшості текстів.
Але якщо "мешканці країни" - це помилка, то сказати "Я мешкаю у Швейцарії" - допустимо, бо вказує на те, де знаходиться домівка людини, у якій ця людина мешкає.
Друга типова помилка - плутають усмішку і посмішку. Усмішка - це щиро, а посмішка - на кутні.
І ще одна типова помилка, яка стала вже нормою. Плутають повінь і повідь. Геть усі. Або впрост не знають слово повідь. Повінь - це коли вода у руслі ріки суттєво піднімається над звичайним рівнем або навіть заповнює русло, повна вода. Повідь - коли вода виходить за межі русла і розливається річковою долиною. (Звичайний міжсезонний рівень води у руслі називається межінь). Повінь - нормальне явище, пов'язане з таненням снігів чи з дощами. Повідь - явище катастрофічне, бо у річковій долині зазвичай селяться люди, є будинки тощо. Хто не вірить, поцікавтеся - є така наука - річкова гідрологія. Російськомовні відповідники - межень, половодье, наводнение.
Але якщо "мешканці країни" - це помилка, то сказати "Я мешкаю у Швейцарії" - допустимо, бо вказує на те, де знаходиться домівка людини, у якій ця людина мешкає.
Друга типова помилка - плутають усмішку і посмішку. Усмішка - це щиро, а посмішка - на кутні.
І ще одна типова помилка, яка стала вже нормою. Плутають повінь і повідь. Геть усі. Або впрост не знають слово повідь. Повінь - це коли вода у руслі ріки суттєво піднімається над звичайним рівнем або навіть заповнює русло, повна вода. Повідь - коли вода виходить за межі русла і розливається річковою долиною. (Звичайний міжсезонний рівень води у руслі називається межінь). Повінь - нормальне явище, пов'язане з таненням снігів чи з дощами. Повідь - явище катастрофічне, бо у річковій долині зазвичай селяться люди, є будинки тощо. Хто не вірить, поцікавтеся - є така наука - річкова гідрологія. Російськомовні відповідники - межень, половодье, наводнение.
Відповіді
2005.11.12 | hrushka
Re: Типові помилки
Цікаво почути правельне вживання слів `повінь`, `повідь`, та `мешканці`. Мені однак впадає в око слово `текст`, котре дуже часто можна побачити в мережі та часописах.Тому що це слово дуже подібне до англійського "text", я заглянув по пояснення до "Merriam Webster's Collegiate Dictionary", де пише:
text = (1) первісні слова печатаного твору, (2) головна частина печатаного твору або сторінка битопису, (3) важна частина книжки за виїмком додаткових початкових та кінцевих сторінок, (4) уривок із св`ятого письма (5) уривок із важливого повідомлення (6) справи у виді слів котрі оброблюється для вжитку в обчислювальних (часточисельних) приладах (6) вид битопису відповідний до пичатання (7) щось написане або сказане що уважається важним (8) щось пов`язане з битописом.
Позаяк дане слово має стільки значінь, чому ми не можемо підібрати якийсь питомий відповідник а присвоїли чужену?
2005.11.12 | Сахаров
Re: Типові помилки
Нічого поганого у тому що вживається слово "текст" немає. Ми ж не протестуємо проти німецького "ліхтар",тюркських "козак", "кабак","килим", грецьких "школа", "гімнастика" тощо. Будь яка мова у різні періоди свого існування запозичує чужомовні слова для визначення катеґорій чи предметів, для яких на той час не існувало слів у цій мові. Це природний процес розвитку мов. Цей процес відбувається і зараз - "комп'ютер", "телевізор" тощо. І цей процес триватиме. Є й інший шлях - гвинтокрил замість гелікоптер (до речі, вдала заміна НМД), вигадування нових слів для визначення того, що визначається чужоземними словами. Але не завжди це прийнятно - якщо наприклад навигадувати власних визначень у комп'ютерній техніці, без словника жоден програміст чи електронщик не зможе працювати і наші надбання у цій галузі, де вже встановлений міжнародний словник, не будуть зрозумілі іншим. Тобто, запозичення слів - нормальний процес, якщо до нього не домішується дурна мода, наприклад "досягли консенсусу" замість "дійшли згоди" і т. п. (До речі, слова "процес" і "мода" теж запозичені з латини).2005.11.13 | hrushka
Re: Типові помилки
Мене страхають слова як `консенсус`, `ремарки` та інші, тому радий почути Ваші зауваги. Однак слова як `комп`ютер` заохочують нас вживати слова як агонія замість мука, агресія замість напад, абандон замість покинути, абдикація замість зречення та копиця інших. І таке поведення спричиняє загальний нахил все більше присвоювати чужі слова. Так то мені оден працівник в банку сказав що `я заложив чіп у свій комп`ютер тай змушу перечикувати`. Може коли`б знайомий вжив слово `часточисельник` чи `обчислюваю` то його речення звучало`б `я заложив частинку в свій часточисельник тай змушу перевірити`. З Тернопіла посилали мені факс то телефоном сказали: "то стартуйте". Порівнювати чисельничі прилади та розробку з лікарськими назвами людської будови є зовсім дві різні справи. Коли розвивалося знання лікування, то лікарі розмовляли латиною. Може ті всі що працюют в чисельничім відділі, повинні розмовляти англійською, бо інкаше ні кіт ні пес, творемо нову мову: "String theory is an adequate result of experiments" `Торія стрінґ є адекватний резултат експериментів` заміст `Тлумчення мотузка є відповідний вислід дослідів`...Цю справу не легко розв`язати й тут багато вмішана психологія, тому я волію хилитись до `творенню` нових слів, замість переписувати їх кирилівкою. Себто звернути увагу, що ми не мусемо йти битим шляхом. Можна власну доріжку пробити, коли хочемо задержати "співучість" нашої мови а то й спадщену...
Чи нам пoтрібно варяг щоби нас разом затримати ?
2005.11.13 | Сахаров
Re: Типові помилки
hrushka пише:Однак слова як `комп`ютер` заохочують нас вживати слова як агонія замість мука, агресія замість напад, абандон замість покинути, абдикація замість зречення та копиця інших...
Так то мені оден працівник в банку сказав що `я заложив чіп у свій комп`ютер тай змушу перечикувати`. Може коли`б знайомий вжив слово `часточисельник` чи `обчислюваю` то його речення звучало`б `я заложив частинку в свій часточисельник тай змушу перевірити`. З Тернопіла посилали мені факс то телефоном сказали: "то стартуйте". Порівнювати чисельничі прилади та розробку з лікарськими назвами людської будови є зовсім дві різні справи. Коли розвивалося знання лікування, то лікарі розмовляли латиною. Може ті всі що працюют в чисельничім відділі, повинні розмовляти англійською, бо інкаше ні кіт ні пес, творемо нову мову: "String theory is an adequate result of experiments" `Торія стрінґ є адекватний резултат експериментів` заміст `Тлумчення мотузка є відповідний вислід дослідів`...
>
> Цю справу не легко розв`язати й тут багато вмішана психологія, тому я волію хилитись до `творенню` нових слів, замість переписувати їх кирилівкою. Себто звернути увагу, що ми не мусемо йти битим шляхом. Можна власну доріжку пробити, коли хочемо задержати "співучість" нашої мови а то й спадщену...
Шановний пане (чи шановна пані) Грушко, у нас виходить цікава дискусія (знов іноземне слово), тим більш цікава, що ми користуємося насправді дещо різними мовами - бо мова, яка побутує сьогодні в Україні і мова діаспори (знов іноземне)- таки два різних варіанти (іноземне) української мови. Бо розвивалися помітний вже час у різних умовах. Тому якщо вас турбує використання слів "абандон" чи "абдикація", то в Україні жодна людина ці слова не використовує і більшість навіть не знають що вони означають. І зрозуміло чому - мова діаспори у США і Канаді довгий час існує у англомовному оточенні і причини використання іноземних слів у мові діаспори більш, так би мовити, сильні, бо люди змушені у спілкуванні з англомовними, при зверненні до правників, в усьму побуті користуватися англомовними словами, які досить швидко стають звичними. Я не стикався з мовою українців Бразилії, але там напевне мова насичена словами з португальської. Цікавий приклад - українські заробітчани в Іспанії живуть там досить недовгий час, але ось приклади оголошень про пошук роботи: "Куплю трабахо", "Шукаю роботу албаніла" (Перекуплю робоче місце, шукаю роботу чорнороба на будівництві). Тому ваша стурбованість проникненням іноземних слів в українську мову з точки зору жителя України уявляється дещо перебільшеною. Бо ваш досвід і досвід українця з України суттєво різні.
Що ж стосується String theory то це розділ сучасної фізики і у нас він називається "Теорія струн". Струна в даному разі це не струна музичного інструменту а гіпотетична фізична структура матерїі. Я б переклав наведену вами англомовну конструкцію як "Теорія струн є адекватним наслідком дослідів". І це нормальна мова, якою користуються українські вчені. Ба більше - більшість би замість "наслідком дослідів" сказали "результатом експериментів". І жодної трагедії - це мовна норма сучасної мови. Головне щоб мова не перетворювалася у іншомовний жаргон з україномовними конструкціями, до чого мова діаспори ближча ніж мова в Україні. Даруйте, але мова діаспори нам тут дещо нагадує українсько-англомовний суржик з застарілими мовними конструкціями і словами з західноукраїнських діалектів. Ми ж в Україні стикаємося з українсько-російським суржиком, який є серйозною проблемою. І якщо в Україні
є механізми протистояння суржику, плекається літературна мова, то у діаспорі ці механізми послаблені і мова діаспори більше уразлива на вплив іншої мови. Ваша стурбованість зрозуміла, але ваші пропозиції, будь ласка, не ображайтеся, тут виглядають дещо неконструктивними хоч головне - турбота про чистоту мови у нас однакова.>
2005.11.13 | hrushka
Re: Типові помилки
Сахаров пише:>Тому якщо вас турбує використання слів "абандон" чи "абдикація", то в Україні жодна людина ці слова не використовує і більшість навіть не знають що вони означають. І зрозуміло чому - мова діаспори у США і Канаді довгий час існує у англомовному оточенні і причини використання іноземних слів у мові діаспори більш, так би мовити, сильні, бо люди змушені у спілкуванні з англомовними, при зверненні до правників, в усьму побуті користуватися англомовними словами, які досить швидко стають звичними.
Обороняти виселенців не потрібно, слова котрі я подав находяться у Великім Тлумачнім Словнику - Сучасної Української Мови. І такі слова все частійше находяться в повідомленнях `звітівників` з України. Недавно була стаття в Ukrainian Mass Information (Українське Гуртове Повідомлення?) де був розгляд нахилу різних суспільств. Писателька (слова не має в словнику) пояснює, наче англосаксони більш "сноби". Знова це слово в повищім словнику. І в дійсності звітівники впроваджують дивні та чужі слова в нашу мову, включно ті що Ви вжили та "чужими" зазначили. Коли кожна жива мова міняється, то чому в Україні нахил присвоювати англосаксонські-латинські та інші мови? Я`ж кажу, що нас приваблюють чужі слова. Це психологічниа (умова) причина, що нібито надає нам почуття бути членом вивченої верстви, верхівки. В Майдані Гайди-до-Байди (о скільки я собі пригадую) порівняв таке поведення з поведенням жерців, котрі вживали слова не зрозумілі загалу. Так заголовок одної книжки "Мартиролог" (matyrdoom - мабудь з грецького) а не "Мучеництво". Чи чуже слово більш вартісне, впливове, сучасне ніж рідне? Мабудь ні!
Ви мені закидуєте, що будова моїх речень не питома. Значить важніша будова речення ніж самі слова. Такий піхід веде до нової мови, себто УКРІШ. То ми всі нарікали що не дають наші мові розвиватись, а багато з наших батьків віддали життя, дослівно віддали життя, щоби боронити та зберігти нашу мову та спадщену, а тепер через компутери (дозволено так буквувати? - не те саме що абиткувати) все вільно. Дуже мене дивує, що замість уникати чужі слова, ми уникаєм питомі. Що більше, шукаєм нагоди як можна нові присвоїти та впровадити.
Газразд, маю два слова, котрих не має в повище згаданім словнику. Жадну відповідь не отримав в "Майдані", може Ви зволите мені в цім дещо порадити. (1) recluse = коли суддя відмовляєтся від розправи бо має або може виглядати що має особисте зацікавлення в дані розправі, (2) intern/internment = коли тіло помелого затримують до весни, бо не можна викопати яму. Питання, (А) чи можна взяти існуючі питомі слова котрі могли`б набрати нове значіння або (Б) якесь існуюче слово змінити котре`б могло набрати відповідне значіння або (В) переписати кирилівкою та присвоїти? Яка Ваша порада? Річ в тому, що в дійсності (1) RECLUSE = (а) зачинений, (б) відокремлений, (г) захований, (ґ) людина що веде сховане або відокремлене існування, (д) людина що відтягнулась від суспільного життя, (е) предсідний суддя відмовляючись від розправи, (2) INTERN/INTERNMENT = (а) внутрішний, (б) обмежети як в часі війни – на приклад: в таборах, (в) людина на вищім науковім рівні – на приклад: лікар у вишколі (г) тіло померлого задержане до весни.
Мені закидають, що не можна вживати багато питомих слів в мережі чи часописах, бо за довгі. Коли я вказав що "клич" коротше від "пароль" то тоді пояснили, що до "пароль" всі привикли. Таких прикладів доволі. Іншими слова, ми обороняєм що нам подобається ...
Умові справи дуже пов`язані й я начав думати чи справа більш "Хто поза межами України буде нам `розказувати`!" або/також вживаючи в деннім порядку англійського кореня слова надає мешканцям почуття до поліпшення обставин і з тим кращого почиття тепер, свого роду само-гіпноза. Знова моя поведінька уникати чужі слова (не звертаючи уваги на будову речення...) дає мені почуття, наче я в дечім прислуговуюсь збереженню рідної мови та її спадщини. Illusion - ілюзія, обман почуття?!
Що до теорії струн, то мені все таки найкраще подобається "Теорія струн є відповіндим наслідком дослідів".
2005.11.13 | Сахаров
Re: Типові помилки
hrushka пише:> Ви мені закидуєте, що будова моїх речень не питома. Значить важніша будова речення ніж самі слова. Такий піхід веде до нової мови, себто УКРІШ. То ми всі нарікали що не дають наші мові розвиватись, а багато з наших батьків віддали життя, дослівно віддали життя, щоби боронити та зберігти нашу мову та спадщену, а тепер через компутери (дозволено так буквувати? - не те саме що абиткувати) все вільно. Дуже мене дивує, що замість уникати чужі слова, ми уникаєм питомі. Що більше, шукаєм нагоди як можна нові присвоїти та впровадити.
>
> Газразд, маю два слова, котрих не має в повище згаданім словнику. Жадну відповідь не отримав в "Майдані", може Ви зволите мені в цім дещо порадити. (1) recluse = коли суддя відмовляєтся від розправи бо має або може виглядати що має особисте зацікавлення в дані розправі, (2) intern/internment = коли тіло помелого затримують до весни, бо не можна викопати яму. Питання, (А) чи можна взяти існуючі питомі слова котрі могли`б набрати нове значіння або (Б) якесь існуюче слово змінити котре`б могло набрати відповідне значіння або (В) переписати кирилівкою та присвоїти? Яка Ваша порада? Річ в тому, що в дійсності (1) RECLUSE = (а) зачинений, (б) відокремлений, (г) захований, (ґ) людина що веде сховане або відокремлене існування, (д) людина що відтягнулась від суспільного життя, (е) предсідний суддя відмовляючись від розправи, (2) INTERN/INTERNMENT = (а) внутрішний, (б) обмежети як в часі війни – на приклад: в таборах, (в) людина на вищім науковім рівні – на приклад: лікар у вишколі (г) тіло померлого задержане до весни.
>
> Мені закидають, що не можна вживати багато питомих слів в мережі чи часописах, бо за довгі. Коли я вказав що "клич" коротше від "пароль" то тоді пояснили, що до "пароль" всі привикли. Таких прикладів доволі. Іншими слова, ми обороняєм що нам подобається ...
>
> Умові справи дуже пов`язані й я начав думати чи справа більш "Хто поза межами України буде нам `розказувати`!" або/також вживаючи в деннім порядку англійського кореня слова надає мешканцям почуття до поліпшення обставин і з тим кращого почиття тепер, свого роду само-гіпноза. Знова моя поведінька уникати чужі слова (не звертаючи уваги на будову речення...) дає мені почуття, наче я в дечім прислуговуюсь збереженню рідної мови та її спадщини. Illusion - ілюзія, обман почуття?!
>
Пане Грушко!
Я ні в якому разі вам особисто нічого не закидав і рятуй мене Бог від того. Я з великою повагою ставлюся до тих, хто всіляко оберігав і оберігає мову від паплюження і нищення. Бо будь-яка мова - неоціненний скарб, набуток тисяч поколінь, найвище досягнення людських спільнот. Українська мова - перлина серед мов, хоч я і не так багато мов знаю, але за робочу мову вибрав собі саме українську з огляду на її унікальні можливості і на те що це мова народу, серед якого живу. Бо я не українець. Мені можна закинути і таке - "ще й інородці навчатимуть нас нашої мови". Але так склалося що живу в Україні, є українським журналістом і для захисту української мови теж дещо, маю надію, роблю. Не раз за совітів був засуджений і за захист мови і за боротьбу за незалежність України. Але це у тих умовах природний шлях українського патріота і націоналіста, яким себе вважаю. Але годі з тим - не про мене йдеться.
Що стосується правничих визначень - я тут навряд чи можу допомогти, бо не правник. Гадаю що україномовних однослівних відповідників слів recluse, internment у тому розумінні як вони вживаються у англомовній правничій практиці в українській мові немає. Найближче - відмова від участі у судовому процесі з причини ... (ціле речення) та зберігання тіла до появи можливості його поховати. (Це на мій особистий погляд).
Що стосується слів "клич" і "пароль" то ці слова мають різні семантичні значення і "пароль" - дослівно "слово" (франц) як слово-перепустка вживається повсюдно, а "клич" ближче до "заклик" і має зовсім інше значення.
Щодо потягу до вживання незрозумілих оточенню слів для демонстрації зверхності - це бува але не так часто і як правило людьми не сприймається. "Хто поза межами України має нам розказувати" - право на висловлення думки має кожний і думка кожного виникає не на порожньому місці і гідна уваги. Рівною мірою і ваша, зза кордону, і моя, неукраїнця.
2005.11.15 | hrushka
Re: Типові помилки
Ваш лист дуже приємний та щирий, однак я не найшов відповіді на свої задуми, вагання, міркування ... Мабудь я зробив помилку, бо впровадив сентиментальну, вибачте, чутливу справу мови, хоть і правдиву. Може найкраще залишити `чутливість` та розглянути справу більш холоднокровно.Я звернув увагу, що наче`б нас приваблювали дивнозвучні слова. Такі слова мусять мати якесь значіння і як найлегше їх набути як не присвоїти існуюче чуже (1) таке слово вже має певне значіння, (2) звучить `інакше` та ще (3) вказує нашу `освіту`! Pure and simple psychology! Згідні чи не конче? Ви`ж репортер-звітівник, володієте мовою, Ваше вухо близько подиху народу! Не робить різниці чи Ви себе уважаєте українського, польського, турецького, російського чи якого іншого походження. Ви`ж платите податок Києву та маєте право голосовання підчас виборів! Що ще потрібно!
Я себе не оправдую і Ви не повинні мене жалувати що до будови моїх речень. Трудно вгадати чи вони українські, ромунські чи англо-саксонські (наче велика різниця між англійськими та німецькими реченнями ...), але я тим не турбуюсь, о скільки мене люди зрозуміють. (1) Умовий запит - чому "Мартиролог" ліпше нам звучить ніж "Мучеництво"? (2) Чи не було`б відповідно сказати що "Суддя відокремився розправи" (The judge reclused himself)? Чи мене не зрозуміли`б або не догадались в чім справа? Ви могли`б напевне ліпше слово підібрати. Може в перше менше людей здогадали`бся, але такий вираз скоро підхопивбись в суспільстві. Однак "recluse" кирилівкою надає того особливого `соку`. Що Ви на це?
Чомусь я себе переконав, що "гуртове повідомлення" (mass information) має великий вплив на населення. (3) Я вірю, що коли`б всі часописи України, без винятку, перестали вживати слово "лідер" а підібрали питомий відповідник, то до місяця +/- , це слово начало`б зникати в щоденні розмові населення. Що Ви на це?
(4) Ви обороняєте впровадження чужих слів в чисельничім розвитку, бо такий спосіб допомагає перенесенню знання з одної в другу мову. Я сумніваюсь, бо лікарі котрі йдуть за межі держави, не знаючи чужої мови, не можуть порозумітись, знаючи латинські назви тіла та ліків. Учені твердять, що навідь науковці умерають не вживши 1/10 можливости свого мозку. То чому ми боємось вживати питомі слова в чисельничім розвитку? Я можу собі уявити, що багато з них скажуть що за пізно. Мій погляд що вони "за пізно народились". І тепер, і тепер, тому що комп`ютерні-обчисельничі справи в нашім щоденнім життю, то вже з ними мусемо прийняти та впроваджувати інші нові денно ... га! Заглянте леш в нову гілку що я начав "Чи досить в нас чужих слів", і я тільки дійшов до слова "активно" - себто діяльно, а що далі? Надіюсь що коли дійду до букви "п", то там може буде значно менше чужих слів, бо в нас запас слів з цею буквою здоровший ніж в будь кого...
(5) Ви навідь не моргнули, коли я вжив слово "абеткувати". Чи воно зрозуміле? Його не має у Великім Тлумачнім Словнику. Коли жива мова розвивається, то нові слова повинні являтись а інші наберати нові значіння ... (6) Тому слово "клич" чи "гасло" могло`б набрати те значіння що в англійські "pass word". чому ні?! (7) Я`ж `розщирився` своєю мудрістю і не хочу повторятись, також не знаю скільки Ви часу маєте розглядате мержу (чи плавати мережою), та коли бажаєте, то прошу заглянути до "Український інтернет -скорочення", "Деякі військові терміни укрмовою", "Творення питомих слів" ... і може де інде залишив свої погані, пристрасні сліди ...
Щоби Ви не мусіли вгадувати чи я ♂ чи ♀