для учасників проекту - переклад PledgeBank
11/15/2005 | DevRand
Перший крок був дуже успішним, до перекладу долучилося 27 чоловік - це чудовий показник - дякую ще раз всім хто приєднався!
(http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1131451666)
Більше того, у нас вже є послідовники - будуть перекладати на німецьку
(http://www.pledgebank.com/translate2Ger)
Нижче я додаю посилання на файли, та список учасників в порядку в якому ви зареєструвались
Отже, кожен бере свій шматок - і працюємо!
(початковий файл - тут: https://secure.mysociety.org/cvstrac/getfile/mysociety/locale/PledgeBank.po)
Якщо є якісь питання щодо перекладу або щодо технічної сторони (наприклад комусь хочеться це через PoEdit робити) - кажіть у цій гілці - зрештою це ж форум про мову?
* Stopudiv - http://maidan.org.ua/posibnyk/1.po.part
* MentBuster - http://maidan.org.ua/posibnyk/2.po.part
* Roman ShaRP - http://maidan.org.ua/posibnyk/3.po.part
* Sanya - http://maidan.org.ua/posibnyk/4.po.part
* horytsvit - http://maidan.org.ua/posibnyk/5.po.part
* pani - http://maidan.org.ua/posibnyk/6.po.part
* Andriyko Zlov - http://maidan.org.ua/posibnyk/7.po.part
* sashkoo - http://maidan.org.ua/posibnyk/8.po.part
* jz99 - http://maidan.org.ua/posibnyk/9.po.part
* saha - http://maidan.org.ua/posibnyk/10.po.part
* Gaston - http://maidan.org.ua/posibnyk/11.po.part
* Tarpan - http://maidan.org.ua/posibnyk/12.po.part
* pobot - http://maidan.org.ua/posibnyk/13.po.part
* Vladimir - http://maidan.org.ua/posibnyk/14.po.part
* Mary - http://maidan.org.ua/posibnyk/15.po.part
* Rathunter - http://maidan.org.ua/posibnyk/16.po.part
* Kuzkar- http://maidan.org.ua/posibnyk/17.po.part
* Quasigiraffe- http://maidan.org.ua/posibnyk/18.po.part
* les- http://maidan.org.ua/posibnyk/19.po.part
* Andriy- http://maidan.org.ua/posibnyk/20.po.part
* Gunslinger- http://maidan.org.ua/posibnyk/21.po.part
* zoki- http://maidan.org.ua/posibnyk/22.po.part
* Oleg Butuzov- http://maidan.org.ua/posibnyk/23.po.part
* Borys Kukharenko- http://maidan.org.ua/posibnyk/24.po.part
* Vasco Sommer-Nunes- http://maidan.org.ua/posibnyk/25.po.part
* oivei- http://maidan.org.ua/posibnyk/26.po.part
* 1 person
who did not want to give their name - http://maidan.org.ua/posibnyk/27.po.part
* devrand - http://maidan.org.ua/posibnyk/28.po.part
Прохання - коли берете свій шматок в роботу - якось відмічайтесь в цій гілці
(http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1131451666)
Більше того, у нас вже є послідовники - будуть перекладати на німецьку
(http://www.pledgebank.com/translate2Ger)
Нижче я додаю посилання на файли, та список учасників в порядку в якому ви зареєструвались
Отже, кожен бере свій шматок - і працюємо!
(початковий файл - тут: https://secure.mysociety.org/cvstrac/getfile/mysociety/locale/PledgeBank.po)
Якщо є якісь питання щодо перекладу або щодо технічної сторони (наприклад комусь хочеться це через PoEdit робити) - кажіть у цій гілці - зрештою це ж форум про мову?
* Stopudiv - http://maidan.org.ua/posibnyk/1.po.part
* MentBuster - http://maidan.org.ua/posibnyk/2.po.part
* Roman ShaRP - http://maidan.org.ua/posibnyk/3.po.part
* Sanya - http://maidan.org.ua/posibnyk/4.po.part
* horytsvit - http://maidan.org.ua/posibnyk/5.po.part
* pani - http://maidan.org.ua/posibnyk/6.po.part
* Andriyko Zlov - http://maidan.org.ua/posibnyk/7.po.part
* sashkoo - http://maidan.org.ua/posibnyk/8.po.part
* jz99 - http://maidan.org.ua/posibnyk/9.po.part
* saha - http://maidan.org.ua/posibnyk/10.po.part
* Gaston - http://maidan.org.ua/posibnyk/11.po.part
* Tarpan - http://maidan.org.ua/posibnyk/12.po.part
* pobot - http://maidan.org.ua/posibnyk/13.po.part
* Vladimir - http://maidan.org.ua/posibnyk/14.po.part
* Mary - http://maidan.org.ua/posibnyk/15.po.part
* Rathunter - http://maidan.org.ua/posibnyk/16.po.part
* Kuzkar- http://maidan.org.ua/posibnyk/17.po.part
* Quasigiraffe- http://maidan.org.ua/posibnyk/18.po.part
* les- http://maidan.org.ua/posibnyk/19.po.part
* Andriy- http://maidan.org.ua/posibnyk/20.po.part
* Gunslinger- http://maidan.org.ua/posibnyk/21.po.part
* zoki- http://maidan.org.ua/posibnyk/22.po.part
* Oleg Butuzov- http://maidan.org.ua/posibnyk/23.po.part
* Borys Kukharenko- http://maidan.org.ua/posibnyk/24.po.part
* Vasco Sommer-Nunes- http://maidan.org.ua/posibnyk/25.po.part
* oivei- http://maidan.org.ua/posibnyk/26.po.part
* 1 person
who did not want to give their name - http://maidan.org.ua/posibnyk/27.po.part
* devrand - http://maidan.org.ua/posibnyk/28.po.part
Прохання - коли берете свій шматок в роботу - якось відмічайтесь в цій гілці
Відповіді
2005.11.15 | DevRand
інструкція для перекладу
Інструкція знаходиться тут:http://www.pledgebank.com/translate
Базово - навіть якщо ви не використовуєте PoEdit,
строчкирядки що починаються з # можна ігнорувати - це коментар# це коментар
строка що починається з msgid - це текст англійською, там де
строкарядок починається з msgstr - після перекладу в лапках повинен бути український текстнаприклад
msgid "The cat is black."
msgstr ""
повинно стати
msgid "The cat is black."
msgstr "Кіт - чорний"
В інструкції описані проблеми що можуть трапитися - це
1) плейсхолдери в тексті (%)
2) конструкції з множиною
в будь якому випадку - будем спілкуватись в цій гілці
2005.11.15 | Сергій Вакуленко
Що ж буде насамкінець...
коли вже в першому рядку інструкції той рядок названо строчкою?2005.11.15 | DevRand
Насамкінець буде результат. Успішний результат, я думаю
Як і завжди, коли люди хочуть щось зробити - а не просто порозмовляти2005.11.15 | Сергій Вакуленко
Зважаючи чим міряти успіх... (-)
2005.11.15 | Volodymir
Re: інструкція для перекладу
Свою частину забрав (Vladimir-Volodymir).Зрозуміло, що бажано після вичитати та протестував результат (на глаз із допомогою \n не завжди можна з першого разу все правильно відформатувати). Є ще файли повідомлень, що розсилаються милом – їх теж мабуть є доцільним мати українською.
Куди выдсилати преклад?
2005.11.15 | DevRand
мені на мило
або прямо тут ставте в цій гілціщодо інших файлів - я подивлюсь що там ще потрібно перекладати
2005.11.15 | deZert
utf8?
Сабж...? дуже не віриться що у він1251....2005.11.15 | DevRand
угу, utf8 (-)
2005.11.15 | Ой Вэй
Re: для учасників проекту - переклад PledgeBank
Шматок отримав. Відразу запитання:1) що зробити з перекладеним шматком? відіслати на мейл?
2) який термін? (на шматок, на усе)
3) чи потрібно, щоб у перекладі було не бідьше символів, ніж у оригіналі?
2005.11.15 | DevRand
або мені на мило, або сюди ставте
> 2) який термін? (на шматок, на усе)
я сподіваюсь до п"ятниці отримати від усіх шматки, і за суботу-неділю звести
> 3) чи потрібно, щоб у перекладі було не бідьше символів, ніж у оригіналі?
ні, не потрібно
2005.11.15 | Ой Вэй
Відіслав на мейл (-)
2005.11.16 | Ой Вэй
Про всяк випадок ставлю сюди (-)
2005.11.15 | Mary
Взяла хвайл, заінсталювала поедіт, питання
Імно бажано би відразу вирішити, як перекладаємо "pledge" "PledgeBank", бо воно весь час зустрічатиметься.І ще одне - як можна глянути, де саме використовуються мої рядки? Часом бракує контексту. (Може там десь є в інструкції, тобто може я невважно прочитала?)
2005.11.15 | DevRand
контекст - це важко
думаю, після перекладу та запуску все одно потрібно буде щось виправлятинатяки про контекст можна отримати з коментарів перед конкретними фразами - там є назва файлів де вони використовуються
2005.11.15 | Mary
Знайшла контекст + ще питання
Знайшла контекст методом тику - в мене кавалок факів, то я їх відкрила й дивлюся.Питання:
Що робити з гіпер-лінками?
Що робити чайнику із компутерними термінами типу "source code", "open sourse", "developers" (це розробники?), і т.п.
Як перекладаємо pledge?
Чи перекладаємо Pledge Bank, чи залишаємо як є?
Сорі, шо стіко питань, чайник я .
2005.11.15 | Ой Вэй
Знайшла контекст — скажи де! (-)
2005.11.15 | Mary
свій знайшла тут
http://www.pledgebank.com/faqале подивилася ваш кавалок - то здається, у вас частина стосується загальних термінів, + чи не плейсхолдерів навіть (можна спробувати поцикати конкретні пледжі, і подивитися, які там є їх характеристики), а друга частина - стосується додавання фоток, їх там у факах нема.
(Хіба що треба піти в пледжбанк і спробувати зробити все, що робити не можна , або створити свій тестовий пледж і додавати до нього фотки, потім міняти їх, потім витирати, і т.д.)
2005.11.15 | harnack
Re: свій знайшла тут
Mary пише:> http://www.pledgebank.com/faq
>
> але подивилася ваш кавалок - то здається, у вас частина стосується загальних термінів, + чи не плейсхолдерів навіть (можна спробувати поцикати конкретні пледжі, і подивитися, які там є їх характеристики), а друга частина - стосується додавання фоток, їх там у факах нема.
>
(Гарнак): Мене гнітить, звісно, кошмарна оскома од "холдінг" (а не "голдінг") - отож чому не "плейсголдерів"?
> (Хіба що треба піти в пледжбанк і спробувати зробити все, що роби
ти не можна , або створити свій тестовий пледж і додавати до нього фотки, потім міняти їх, потім витирати, і т.д.)
2005.11.15 | jz99
Re: свій знайшла тут
harnack пише:> (Гарнак): Мене гнітить, звісно, кошмарна оскома од "холдінг" (а не "голдінг") - отож чому не "плейсголдерів"?
Ті плейсхолдери насправді є змінними, інакше кажучи параметрами підстановки. Тут той випадок, коли калькувати немає потреби.
2005.11.17 | les
Re: свій знайшла тут
jz99 пише:> harnack пише:
> > (Гарнак): Мене гнітить, звісно, кошмарна оскома од "холдінг" (а не "голдінг") - отож чому не "плейсголдерів"?
> Ті плейсхолдери насправді є змінними, інакше кажучи параметрами підстановки. Тут той випадок, коли калькувати немає потреби.
Можливо, все таки краще вже в такому разі "з_а_мінна"? Чи щось таке на кшталт "замінок"?
2005.11.15 | Mary
звиняйте, вирвалося. То згубний вплив Майдану. Більше не буду(-)
2005.11.17 | les
Re: свій знайшла тут
> > але подивилася ваш кавалок - то здається, у вас частина стосується загальних термінів, + чи не плейсхолдерів навіть (можна спробувати поцикати конкретні пледжі, і подивитися, які там є їх характеристики), а друга частина - стосується додавання фоток, їх там у факах нема.> (Гарнак): Мене гнітить, звісно, кошмарна оскома од "холдінг" (а не "голдінг") - отож чому не "плейсголдерів"?
placeholder - чому б йому не стати "замісником" (наз. від. "замісник")? Так видається, цілком добра відповідність за змістом, та й слово вже "готове" - ніц вигадувати не доводиться.
2005.11.15 | Mary
То шо мені з гіперлінками робити? (-)
2005.11.16 | Olha_K
Як перевірити, чи не порушено HTML код та формати
(Якщо хтось новенький прийде, то ділюся таким рецептом.) Зазвичай, всі позначки (які мають складні назви) повинні лишатися, перекладється тільки текст, як видно з попереднього допису. Я зазвичай просто переношу англійський текст з посиланнями чи форматуванням в українське віконце (ALT +C), і замінюю один текст іншим. При цьому іноді зникають (ненавмисне) пробіли біля гіперпосилань або ще щось таке трапляється.Як себе перевірити? В меню file програми POedit є функція Export, яка утворює файл в форматі HTML. В цьому форматі ми побачимо готовий файл. Скористайтеся цією функцією, потім двічі клацніть на HTML файл, і Ваш, гм, браузер його відкриє, при чому зліва буде оригінальний текст, а справа - переклад. Розбіжності форматів виявляються легко. Результат у вашому комп"ютері виглядатиме отак http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1132077688 (змініть кодування на unicode, щоб побачити український текст на наведеній сторінці).
Самоперевірки значно полегшують працю редакторів.
2005.11.16 | jz99
Re: То шо мені з гіперлінками робити?
Mary пише:> Що робити з гіпер-лінками?
У Вас там лінки такого типу:
<a href="">.....</a>
<a name="">.....</a>
Обережно, не ламаючи HTML-пунктуацію, перекладаєте лише те, що між тегами:
<тег-не-чіпати атрибут-не-чіпати="між-лапками-також-не-чіпати">тут все вільно можна перекладати</тег-не-чіпати>
Тобто
"Please <a href=\"/contact\">contact us</a> if you want to get in touch."
буде щось на зразок
"Будь ласка, <a href=\"/contact\">повідомте нам</a>, що Ви хочете ..."
Можна обережно перекомпонувати речення:
"<a href=\"/contact\">Повідомте нам</a>, будь ласка, якщо Ви ..."
З лінками типу <a name="">.....</a> все те ж саме.
У Вас там ще є тег тлумачення абревіатури <acronym>...</acronym>. Там взагалі треба спочатку вирішити, чи перекладати її саме як абревіатуру, чи позбутися абревіатури і втулити на її місце повний текст. А так все як з лінками, лише треба також перекладати і те, що в лапках в атрибуті title="..."
> Що робити чайнику із компутерними термінами типу "source code", "open sourse", "developers" (це розробники?), і т.п.
core developers = розробники ядра, розробники основи системи
paid core developers = наймані розробники ядра
source code = джерельний код, тексти програм, джерельні тексти. Там "source code" чомусь у лапках, наче як це сленговий термін, насправді він вживається без лапок. Але в лапках спрвді можна дати наш сленговий термін "джерельники", тоді лапки будуть виправдані і буде збережено стиль, в якому насправді такі питання і ставляться.
open source = відкритий код, програмне забезпечення з відкритим джерельним кодом.
2005.11.16 | Mary
Дякую! (-)
2005.11.17 | les
Re: Знайшла контекст + ще питання
Mary пише:> Що робити чайнику із компутерними термінами типу "source code", "open sourse", "developers" (це розробники?), і т.п.
"source code" - "вихідний код", "вихідник", инколи як жаргон "сирці" (однина "сирець") - але останнє доволі сумнівно.
"open sourse" - проблема. Можливо слід буде спитати в українських лінуксоїдів на http://linux.org.ua/cgi-bin/yabb/YaBB.pl?board=translate. Дослівно, "source" = "джерело", "джерельник" як на мене доволі незграбна калька, можливо "відкриті коди"? Суть тут у тому, що вихідні коди програм розповсюджуються разом із самим програмами, вони доступні для широкого загалу користувачів і розробників, що допускає їх подальшу доробку, модифікацію, адаптацію тощо.
developers - безумовно, розробники. На або по фаху: програмісти, веб-майстри, дизайнери, тощо.
> Як перекладаємо pledge?
Підтримую "обітниця". Нижче витяг з Lingvo з перекладом (моїм) на українську:
pledge
1) застава, запорука (зарука), закла'д (парі)
2) порука, поручництво, поручительство; поручитель, пору'чник
3) дарунок
4) тост
5) обітниця, обіцянка (обіцяння)
як дієслово
заставляти (віддавати у заставу)
виголошувати тост, пити
обіцяти, присягатися, складати присягу
Порукою (наз. відм. порука) я називав би "почет" обітниці, тобто ті люди які зголосилися, підтримали, записалися до обітниці. Або поручництво - але це довше. А відповідно один із почету - то поручник чи поручитель.
Ще там є проблема: "pladge target" - йдеться про бажану кількість людей у почеті, або чисельність поруки - поки використовую останнє.
Ага, є ще "зарік", але то коли обіцяють чогось НЕ робити.
Категорично проти транскрипції - якщо ти вже кажеш, що ти перекладач, то перекладай, а не каліч. Узявся за гуж - не кажи, що не дуж.
Можна ще щось покаверзувати - адже жоден із пропонованих варіанів перекладу не відбиває умовний характер тієї "обітниці", "зароку", "клятви". Може "умовниця" ("умовина") - тобто якась така умовна обітниця, окрім того її "автор" ще й ніби так "умовляє" людей пристати на його пропозицію...
Також:
pledge oneself брати на себе зобов'язання
> Чи перекладаємо Pledge Bank, чи залишаємо як є?
банкобітниць?, порукобанк?, обітбанк?
Від "пропозиції" - "пропобанк" . Але в такому разі обидва слова - позички .
Від "Банка обіцянок" трохи брутально - "обібанка" .
Від "Банк Зобов'язань" - "зобобанк". Дієслово - "забобанкати" пропозицію .
PledgeBank це власне ім'я - НЕ перекладати. Навіть НЕ транскрибувати. Принаймні допоки.
Ще потрібні узгоджені переклади для links (пропоную по Мацюку - "поклик") і email - може "тупо і в лоба" епошта?
Ще - "flyer" я перекладав як "виноска" - чи годиться?
2005.11.17 | Пані
Re: Знайшла контекст + ще питання
les пише:> Ще - "flyer" я перекладав як "виноска" - чи годиться?
Я перекладала як "листівка" - бо суті воно ним і є.
2005.11.17 | Mary
Я переклала як "оголошення" в контексті. Може листівка краще.(-)
2005.11.17 | Volodymir
Re: Знайшла контекст + ще питання
Пані пише:> Я перекладала як "листівка" - бо суті воно ним і є.
Ми не першопроходці у справі перекладу, компютерна лексіка предсталена, наприклад, в українскій версії Firefox'a.
Такі речі як email, імхо, не треба зовсім перекладати, або за змістом "написати листа" чи щось подібне.
Флаєр є зрозумілим словом для медіа-байера та компьютерщика, але якщо флаєр паперовий, то, мабуть, листівка (але використовується за іншим призначенням від воблера:)), якщо контексна підказка у окремому вікні - краще підказка чи що там за контекстом.
2005.11.18 | les
Категорично проти безвольних позичок
Volodymir пише:> Ми не першопроходці у справі перекладу, компютерна лексіка предсталена, наприклад, в українскій версії Firefox'a.
Українська комп'ютерна лексика не лише не усталена, але й великою мірою взагалі відсутня.
> Такі речі як email, імхо, не треба зовсім перекладати, або за змістом "написати листа" чи щось подібне.
От не розумію я такого. То навіщо тоді взагалі за переклад братися? Або ти перекладач, і тоді працюєш як перекладач, або то базгранина, а не переклад.
> Флаєр є зрозумілим словом для медіа-байера та компьютерщика, але якщо флаєр паперовий, то, мабуть, листівка (але використовується за іншим призначенням від воблера:)), якщо контексна підказка у окремому вікні - краще підказка чи що там за контекстом.
"Флаєр, медіа-байер, воблер..." я продовжу "фієльд, месідж, батон...". І ще "клиную руму" . Насмілюсь нагадати, що стоїть задача перекладсти українською, а не транскрибувати кирилицею.
2005.11.18 | Volodymir
Re: Категорично проти безвольних позичок
Правда.Але коли питання не про переклад конструкцій С++, чого б я і не робив, вибір, яким терміном користуватися, звичайно є у області звички, традиції або стилю (як це переведено в українській версії Windows або, наприклад, Фарефоксі). Я і пропонував орієнтуватися на вільну програму.
Email можна перекласти як Адреса електронної пошти (або "мило", щоб коротко і не англійською, теж усім буде зрозуміло). Я вважаю, що адреси та посилання краще не переводити (mailto: - тег), але я не професійний прекладач, тож усюди добавляю імхо. А ще у книжках з веб-дизайну рекомендується робити змістовні посилання, тож якщо клікнути на "написати листа" і відкриється Поштарь, це буде досить традиційною реакцією інтерфейсу.
Щодо воблера - то був просто жарт;), бо слово сподобалось, а ще більше те, що коли листівка вивішена в особливому місці, то уже і не листівка. Моєю українською сутність у рамці окремо виділена на сторінці у цьому випадку передається скоріше як "оголошення".
2005.11.17 | jz99
Re: Знайшла контекст + ще питання
les пише: > "source code" - "вихідний код", "вихідник", инколи як жаргон "сирці" (однина "сирець") - але останнє доволі сумнівно. Там у FAQ питання про "source code" саме у лапках, тобто начебто мається на увазі мова, ба навіть швидше профжаргон, власне розробників, то підійшли б і "сирці" Але з огляду на те, що сайт не присвячений софту, настільки специфічні жаргонізми дійсно не варто застосовувати. > "open sourse" - проблема. Можливо слід буде спитати в українських лінуксоїдів на http://linux.org.ua/cgi-bin/yabb/YaBB.pl?board=translate. Дослівно, "source" = "джерело", "джерельник" як на мене доволі незграбна калька, можливо "відкриті коди"? Суть тут у тому, що вихідні коди програм розповсюджуються разом із самим програмами, вони доступні для широкого загалу користувачів і розробників, що допускає їх подальшу доробку, модифікацію, адаптацію тощо. Термін вже давно існує, проблема лише в тому, що справді у нас не вдається підібрати такого ж короткого відповідника. Та й не біда, це ж не єдиний такий випадок. Взагалі тексти англійською зазвичай коротше за українські переклади. Ось приклади в укрнеті: http://www.domivka.net/news/soft/ вільне програмне забезпечення з відкритим кодом (Open Source) http://it.ridne.net/taxonomy/term/87/0/feed open source Програмне забезпечення з відкритим кодом http://www.osdn.org.ua/meetings/2002/0928/index.uk.html Конференція українських розробників та користувачів вільного програмного забезпечення та програмного забезпечення з відкритим кодом Free та Open Source software тобто знову Open Source = програмне забезпечення з відкритим кодом http://linux.org.ua/archive/linux@linux.org.ua/msg01494.html open source = програмне забезпечення з відкритими вихідними текстами (мені не дуже подобається "вихідні тексти", я схиляюся до "джерельні тексти" або просто "тексти програм", бо те, що це тексти, або ще так звані лістинги, вже вказує на те, що вони source, тобто "вихідні", "джерельні", "початкові", але це моя особиста думка) http://meta-ukraine.com/go.asp?http://misto.ridne.net/thread-1654.html Фонд відкритого програмного забезпечення (Open Source Application Foundation, OSAF) тобто Open Source = відкрите програмне забезпечення http://soft.unicyb.kiev.ua/opensource/ Open source Програмні модулі з відкритими вихідними файлами (це вже екзотика, я такого ще не зустрічав ) ну і взагалі пошук на <Меті> "open source відкритий" > Підтримую "обітниця". Дякую > Ще там є проблема: "pladge target" - йдеться про бажану кількість людей у почеті, або чисельність поруки - поки використовую останнє. Там це лише в одному місці, у FAQ "... First, the lower a pledge target (in terms of\n" "numbers), the more likely it is to succeed. Оськільки це у них не є сталим часто вживаним терміном, то один раз не страшно передати й аналітично, тобто вільно переформулювати якось так: "По-перше, зменшення вимог до чисельності однодумців/прихильників підвищує імовірність успіху Ваш(ого/ої)2005.11.17 | Volodymir
Re: Знайшла контекст + ще питання
Вільні програми != <не дорівнюють програмам, що поставляються (продаються) із програмними кодами.Тлумачення Оpen Source від творців - gnu.org (gnu.org.ua) та sourceforge.net
Я б вживав термін Вільне програмне забезпечення (ліцензія GPL та інші в визначенні OSI).
Бо юридично значущою є тільки заява, яка ліцензія використовується та її тлумачення.
Але щодо трактовок BledgeBank є застереження.
Чомусь терміни використовуються _в основному_ в розумінні Affero GPL, а ліцензія, що використовується - mySociety.org Software Licensing Copyright (c) 2004 UK Citizens Online Democracy.
Які відмінності та особливості застосування необхідно вивчати.
На цьому тлі впало в вічі ще декілька дрібних речей - між неприбутковою та громадською організацією є відмінності (у mySociety не досить однозначно це викладено), WriteToThem.com все ще на етапі бета-версії (бета пропрієтарних ресурсів - відомий механізм), коди викладені не зовсім традиційно, що не стимулює у них розбиратися (звичайно викладається тарбол або архів стабільної та поточної версії).
Отже, розробникам-апологетам Open Source спочатку корисно зрозуміти особливості ліцензії (хоча посиляння на Affero GPL надихає і гарантує наявність веб-доступу до скриптів у майбутньому).
Чи її хтось перекладає?
2005.11.21 | jz99
freeware
Volodymir пише:> Вільні програми != <не дорівнюють програмам, що поставляються (продаються) із програмними кодами.
> Тлумачення Оpen Source від творців - gnu.org (gnu.org.ua) та sourceforge.net
> Я б вживав термін Вільне програмне забезпечення (ліцензія GPL та інші в визначенні OSI).
> Бо юридично значущою є тільки заява, яка ліцензія використовується та її тлумачення.
> Але щодо трактовок BledgeBank є застереження.
> Чомусь терміни використовуються _в основному_ в розумінні Affero GPL, а ліцензія, що використовується - mySociety.org Software Licensing Copyright (c) 2004 UK Citizens Online Democracy.
> Які відмінності та особливості застосування необхідно вивчати.
> На цьому тлі впало в вічі ще декілька дрібних речей - між неприбутковою та громадською організацією є відмінності (у mySociety не досить однозначно це викладено), WriteToThem.com все ще на етапі бета-версії (бета пропрієтарних ресурсів - відомий механізм), коди викладені не зовсім традиційно, що не стимулює у них розбиратися (звичайно викладається тарбол або архів стабільної та поточної версії).
> Отже, розробникам-апологетам Open Source спочатку корисно зрозуміти особливості ліцензії (хоча посиляння на Affero GPL надихає і гарантує наявність веб-доступу до скриптів у майбутньому).
> Чи її хтось перекладає?
Чесно кажучи, детально на питаннях ліцензій, їх різновидів тощо я не знаюся (Про Affero GPL почув вперше, треба буде поцікавитися. Це різновид GNU GPL?). Про переклади ліцензій чи концепції Open Source теж не знаю — треба запитати, може, на linux.org. Те, що PledgeBank використовує поняття "open source" замість "freeware", це Ви справедливо помітили, схоже, вони тут помилилися (автор сайту, напевне, дуже далекий від цих питань). Тут і правда слід подумати, чи не виправити цю помилку у нашому перекладі. Якби було більше часу, добре було б зв’язатися з автором сайту та запитати з цього приводу.
2005.11.22 | Volodymir
Re: freeware
> Чесно кажучи, детально на питаннях ліцензій, їх різновидів тощо я> не знаюся (Про Affero GPL почув вперше, треба буде поцікавитися.
> Це різновид GNU GPL?).
Не зрозумів, де використано термін freeware?
Якщо на сайті, то може тільки якщо розробники не вважали за потрібне взагалі враховувати юридичні наслідки.
Про ліцензії вичерпно - http://opensource.org/docs/definition.php
Affero GPL розширює GPL v. 2 вимогою підтримувати доступ до кодів в Інтернеті.
Але заяви про використання цієї ліцензії без виключень для PledgeBank не зроблено.
У випадку використання кодів або ідеї у інших проектах, розробникам необхідно на те звернути увагу.
На проекті перекладу інтерфейсу це ніяк не позначається.
2005.11.22 | jz99
нехай самі розбираються, freeware у них чи open source
Volodymir пише:> Не зрозумів, де використано термін freeware?
Це я його використав і виніс у заголовок відповіді як лейтмотив. Я мав на увазі, що насправді їхнє програмне забезпечення правильніше було б назвати freeware, ніж open source. Хоча я можу помилятися. Я ж кажу, що на деталях ліцензування я не дуже знаюся.
> Про ліцензії вичерпно - http://opensource.org/docs/definition.php
Дякую за лінк
> У випадку використання кодів або ідеї у інших проектах, розробникам необхідно на те звернути увагу.
> На проекті перекладу інтерфейсу це ніяк не позначається.
В тому-то й справа. Нехай вже самі турбуються за свої авторські права на своє програмне забезпечення
2005.11.15 | jz99
pledge, PledgeBank
Mary пише:> Імно бажано би відразу вирішити, як перекладаємо "pledge" "PledgeBank", бо воно весь час зустрічатиметься.
Гадаю, для початку доцільно буде PledgeBank так і залишити, а "pledge" зкалькувати (пледж). У себе, принаймні, я так і зроблю.
> І ще одне - як можна глянути, де саме використовуються мої рядки? Часом бракує контексту. (Може там десь є в інструкції, тобто може я невважно прочитала?)
Там є лише така підказка: на початку кожного блоку (назвемо це так) з фрагментом, який треба перекласти, дається у коментарі шлях та ім’я того системного файла, в якому цей фрагмент використовується. Якщо ім’я файла
:# pb/web/faq.php
то можна здогадатися, що це щось пов’язане зі сторінкою FAQ.
В будь-якому випадку, доведеться ще шліфувати і притирати вже після того, як результати виставлять.
Маленька порада для всіх: спробувати погуляти англійськими сторінками, уважно читаючи всі тексти. Потім при перекладі складних випадків може статися, що згадаєте те місце, де бачили фрагмент.
2005.11.15 | saha
pledge - обіцянка, PledgeBank - залишити поки що без перекладу
PledgeBank - можливо сховище обіцянок, але якщо разом я б не перекладав а залишив англійською. якщо окремо може й перекласти2005.11.15 | jz99
Re: pledge - обіцянка, PledgeBank - залишити поки що без перекла
saha пише:> PledgeBank - можливо сховище обіцянок, але якщо разом я б не перекладав а залишив англійською. якщо окремо може й перекласти
Сховище - ні, не підходить. Щось непорушне, статичне, замкнуте, неприступне. Краще сервер обіцянок, або служба обіцянок. Банк обіцянок не краще за сховище.
> pledge - обіцянка
Можна. Клятва - занадто патетично і картинно, НМД.
2005.11.16 | QuasiGiraffe
Re: pledge, PledgeBank
jz99 пише:> Mary пише:
> > Імно бажано би відразу вирішити, як перекладаємо "pledge" "PledgeBank", бо воно весь час зустрічатиметься.
> Гадаю, для початку доцільно буде PledgeBank так і залишити, а "pledge" зкалькувати (пледж). У себе, принаймні, я так і зроблю.
>
>
Я взагалі використав "пропозиція" - без патетики, а PledgeBank - власна назва, взагалі не мусимо змінювати.
2005.11.15 | saha
Взяв
* saha - http://maidan.org.ua/posibnyk/10.po.part2005.11.15 | QuasiGiraffe
Re: для учасників проекту - переклад PledgeBank
Надіслав переклад своєї (18-ї) частини е-поштою. Форматування не робив, якщо це не поспіхом, дочекайтеся файла з оптимізованим форматуванням, спробую.2005.11.15 | Пані
Взяла своє (-)
DevRand пише:> * pani - http://maidan.org.ua/posibnyk/6.po.part
Взяла
2005.11.15 | Пані
Переклад готовий (6.po) + НАЗВИ ТЕРИТОРІЙ - Редаговано!!!
В мене тут були всякі екзотичні назви, про які йшлося вище. Ось тут лінк, який може стати у нагоді іншимhttp://www.uic.nnov.ru/~zni/pages/world/colonies.shtml
ПС. Девранде, а ти всім поровну поділив? А то що то це так мало Витратила 20 хвилин часу з дописами на форумі
ПС2. Внесені правки Андрія з подякою!
2005.11.15 | Mary
Це тому що ти не чайник, і шо в тебе екзотіка була :-) (-)
2005.11.15 | Пані
Мене можна грузити ще
Може хтось не встигає чи в когось багато - майте на увазі.2005.11.15 | Volodymir
Re: Мене можна грузити ще
У гілці "Файли можна грузити прямо сюди!" мій варіант перекладу (Vladymir). Можна, щоб не завантажувати вичиткою тільки DevRand'а, виправити очепяткы, якщо є, один у одного. Зокрема, у мене завжди проблеми із легким стилем української.2005.11.15 | Пані
Ок! (-)
2005.11.15 | DevRand
ось ще - шаблони листів
chivvy-creatorhttps://secure.mysociety.org/cvstrac/getfile/mysociety/pb/templates/emails/chivvy-creator?v=1.3
chivvy-creator-lowrate
https://secure.mysociety.org/cvstrac/getfile/mysociety/pb/templates/emails/chivvy-creator-lowrate?v=1.2
2005.11.16 | Пані
Взяла, завтра буде (-)
2005.11.16 | Пані
ПЕРЕКЛАД ГОТОВИЙ шаблони листів - хтось почитайте!!!
Я перекладала не дослівно з огляду на українську специфіку, бо в нас у вікнах листівки вивішувати чи між дверима совати - ну м"яко кажучи нереалістично.Там є пару фраз, яким би не завадив літредактор.
2005.11.18 | QuasiGiraffe
Re: ПЕРЕКЛАД ГОТОВИЙ шаблони листів - хтось почитайте!!!
Пані пише:> Я перекладала не дослівно з огляду на українську специфіку, бо в нас у вікнах листівки вивішувати чи між дверима совати - ну м"яко кажучи нереалістично.
>
> Там є пару фраз, яким би не завадив літредактор.
Деякі пропозиції до перекладу.
Фразу
>PledgeBank розраховує на вас, того, хто започаткував pledge, в тому, що ви активно просуватимете вашу pledge. Дуже мало pledges знаходять підтримку тільки тому, що випадкові відвідувачі долучаються до них.
>
пропоную викласти у варіанті:
PledgeBank розраховує на те, що Ви будете активніше просувати вашу pledge поза сайтом. Деякі pledge не знаходять підтримки тільки тому, що з ними знайомляться лише випадкові відвідувачі сайту.
Слово "засуньте" варто замінити на "вкиньте", "прінтер", здається, має бути "принтером". Ну, і про татуювання на лобі - це сильно!
А про місцеві газети і радіостанції можна нагадувати тільки заможним. Хіба що є ще, мабуть, газети безкоштовних оголошень.
Слова "Висилайте ваші email" краще замінити на "Нехай попрацює Ваша електронна пошта" чи "Активізуйте Вашу електронну пошту"; слова "причепіть їх на дошках оголошень та в супермаркетах, де ви буваєте" краще замінити на "причепіть їх до дошок оголошень на вулиці та в супермаркетах"; "віддайте людям" на "роздайте людям".
Дякую, що дочитали до кінця:)
2005.11.18 | jz99
почитав, гляньте
Мій суб’єктивний погляд chivvy-creator-ua.txt -----------------------------------------------------You MUST publicise your pledge Ви повинні рекламувати ваш(у) pledge
- "повинні" краще б "Вам необхідно/потрібно/треба" або "Ви мусите/маєте", бо "повинен" має на увазі обов’язок перед кимось іншим або приреченість, безвихідь - "рекламувати" може тут якось не того, я б краще сказав "афішувати", навіть "агітувати за", "пропагувати" (ще варіанти "оприлюднювати" і "розповсюджувати"), бо "рекламувати" якось товарно-меркантильноwe've noticed Ми помітили
- хоч це тут і буквальний переклад, але для нас природніше було б казати у такому випадку "ми бачимо" або "ми звернули увагу"hasn't been, erm, growing very quickly не знаходить підтримки
- правильніше "не дістає", "не має" - по суті правильно, хоча в оригіналі легка іронія ("ммм…", "гм…", "е-е-е…", або словами "скажімо так", далі "не має шаленої підтримки")PledgeBank relies on you PledgeBank розраховує на вас
- "розраховує" трохи краще було б "покладається", тобто PledgeBank нагадує, що не він відповідальний за оприлюднення і розповсюдження, він залишає це ініціаторові того pledge; можна ще "залишає за вами"very few pledges succeed Дуже мало pledges знаходять підтримку
- просто "знаходять підтримку" тут недостатньо, там насправді йдеться про pledges, які у визначений термін досягли визначеного порогу чисельності прихильників, тому вони "успішні" або мають "достатню" підтримку, тут так і треба було б сказати - фраза звучала б природніше, якби "дуже мало" перенести у присудок, "успішних pledges дуже мало тільки тому, що", або розбити речення на два окремі судження: "Дуже мало pledges досягають успіху, це тому, що" (або навіть "і це саме тому, що" або "це пояснюється тим, що")just because casual browsers happen to sign them тому, що випадкові відвідувачі долучаються до них
- при перекладі з англ. доволі звичайною є ситуація, коли доводиться міняти порядок слів порівняно з оригіналом, щоб не змістився логічний акцент. У даному випадку НМД точніше сенс передається "тому, що долучаються до них лише випадкові відвідувачі" - втрачено just, а даремно, це незайве підсилення: "лише тому, що долучаються до них хіба що випадкові відвідувачі", тобто оцим "лише" висловлюється жаль, що ініціатор все зробив, крім оцієї важливої умовиThere are a number of ways Є кілька способів
- краще "декілька", ці два слова стилістично не повністю взаємозамінніDon't forget old colleagues Не забудьте про колег
- "про" можна опустити, фраза стає стрункішою, соковитішоюand that kind of half-friend who mailed you once and you never got round to replying to і також тих старих знайомих, хто колись вам написав і досі не отримав від вас відповіді
- ", і також" — після коми краще "а також" ("and" можна перекладати як "а" у значенні "і", як би ми й казали у природному мовленні) - "that kind of half-friend" — букв. "той тип напівдрузів", маються на увазі НМД випадкові короткотривалі контакти (скажімо, відпочивали разом у санаторії або просто їхали в купе і обмінялися адресами), тут "старі знайомі" буде неправильно (і якби справді йшлося про тривале знайомство, то правильно казати "давні знайомі", "давні друзі") - "досі не отримав від вас відповіді" — доречніше "так і не отримав" "причепіть" — краще "вивісіть" "в супермаркетах" — було б доречним узагальнити "у громадських місцях" "Засуньте" — краще "вкиньте", "повкидайте" "поштові скриньки сусідів" — чому лише сусідів, можна "у своєму під’їзді" "на зупинках транспорту, і скрізь" — кома зайва, або зняти "і"When you are out with friends, explain to them Розкажіть про вашу pledge друзям
- варто було б уникнути повторення "розкажіть" (було у 1-й пораді), виникає відчуття певної стилістичної монотонності, можна урізноманітнити, оживити "поділіться з друзями" або "поясніть друзям" (в оригіналі якраз і є "explain to them")відіслати два слова - pledge <?=$values['ref']?> - to <?=$values['sms_number']?>
- десь у них я зустрічав пояснення, що мається на увазі SMS, а тут, до речі, це й видно з програмної змінної $values['sms_number'] "відіслати SMS з двома словами — pledge <?=$values['ref']?> — на номер <?=$values['sms_number']?>"(UK only at the moment, sorry; texts cost your normal text rate)
"(вибачте, наразі [на даний момент/поки що] лише/тільки у Великій Британії; SMS коштують ваші звичайні тарифи/розцінки)"So don't just sit there! Не сидіть і не чекайте!
- "so" я б залишив, з ним значно соковитіше і жвавіше: "Тож не…" "Висилайте" — краще "розсилайте", тобто у всі кінці "загрузіть" — суржикове слово, нормативно "завантажте", якщо тільки Ви не хотіли підкреслити молодіжний сленг "прінтер" — правильно "принтер"write to your local newspaper напишіть до вашої місцевої газети
- "напишіть" одноразова дія, а там "write", тобто "пишіть", мається на увазі пишіть скільки зможете, і раз, і вдруге, доки наснаги вистачить (бийте у всі дзвони) "зробити на лобі татуювання" — хоч це і прямий переклад, але, якщо вже прикладати до нашого контексту, то краще і звичніше сказати, як би ми самі казали: "написати собі на лобі""Text 'pledge <?=$values['ref']?>' to <?=$values['sms_number']?>"
"Відправ 'pledge <?=$values['ref']?>' на номер <?=$values['sms_number']?>" chivvy-creator-lowrate_ua.txt ------------------------------- "не знаходить активної підтримки" - за змістом правильніше буде "має недостатньо активну підтримку"or even put them in your own windows
- мені здається, даремно Ви це опустили, я б, навпаки, припасував до наших умов як-небудь так: "або навіть вивісіть транспарант на балконі" "Якщо в вас є питання" — "в вас" невдалий збіг "вв", якраз на подібні випадки діє чергування "у/в", "якщо у вас є питання", можна також "якщо ви маєте питання" "про просування" — схожа стилістична вада, "про про", тут легко виправляється заміною "про" на "щодо", "стосовно" "питання … просування" — знов невдалий збіг через одне слово "-ання … -ання", насправді не завжди цього вдається уникнути, але тут можна, використавши оригінал "marketing tips", тобто "прийоми/секрети/таємниці маркетингу" всю фразу я би побудував так: "Якщо у вас є питання стосовно прийомів маркетингу" або "Якщо вам потрібна допомога у питаннях маркетингу" "будь ласка пишіть нам" — пропущена кома + природніше переставити "будь ласка" після "пишіть нам", тобто "пишіть нам, будь ласка, у відповідь" "Найкращого" — ну, якось дещо фамільярно може б щось із загальновживаного "З найкращими побажаннями" або, може, навіть "Нехай [вам] щастить" чи "Зичимо [вам] успіху" ("Нехай щастить" букв. сьогодні зранку бачив у метро на рекламці) --------------------------- Не нуднувато вийшло?2005.11.18 | Пані
Дуже дякую обом!!!!
Внесу і виставлю знов2005.11.18 | Пані
Ось виправлена версія - дивіться
http://maidan.org.ua/wiki/index.php/PledgeBank_email2005.11.22 | jz99
потрібне одне технічне виправлення
Пані пише: > http://maidan.org.ua/wiki/index.php/PledgeBank_email…(вибачте, поки що лише/тільки у Великій Британії; SMS коштують ваші звичайні тарифи/розцінки)
через слеш рівнозначні варіанти, треба вибрати один з них: або "лише", або "тільки", далі або "тарифи", або "розцінки" А так добре2005.11.15 | DevRand
угу, порівну! (-)
2005.11.16 | Kohoutek
Re: Переклад готовий (6.po) + НАЗВИ ТЕРИТОРІЙ
Пані пише:> В мене тут були всякі екзотичні назви, про які йшлося вище. Ось тут лінк, який може стати у нагоді іншим
>
> http://www.uic.nnov.ru/~zni/pages/world/colonies.shtml
msgid South Georgia and the South Sandwich Islands"
msgstr "Південні Джорджеві та Сандвічеві Острови"
- Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови
msgid "Taiwan"
msgstr "Таівань"
- Тайвань
msgid "Thailand"
msgstr "Таіланд"
- "Таїланд"
msgid "Turks and Caicos Islands"
msgstr "Острови Туркс і Кайкос"
- Острови Теркс і Кайкос
msgid "Vietnam"
msgstr "Вьєтнам"
- В'єтнам
2005.11.16 | Пані
Re: Переклад готовий (6.po) + НАЗВИ ТЕРИТОРІЙ
Kohoutek пише:> Пані пише:
> > В мене тут були всякі екзотичні назви, про які йшлося вище. Ось тут лінк, який може стати у нагоді іншим
> >
> > http://www.uic.nnov.ru/~zni/pages/world/colonies.shtml
>
> msgid South Georgia and the South Sandwich Islands"
> msgstr "Південні Джорджеві та Сандвічеві Острови"
> - Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови
Це ви з якихось довідників чи просто з загальних міркувань?
Бо я спочатку, звичайно, так само переклала, а потім подивилася як їх пишуть російською (українською взагалі не знайшла).
> msgid "Taiwan"
> msgstr "Таівань"
>
> - Тайвань
>
> msgid "Thailand"
> msgstr "Таіланд"
>
> - "Таїланд"
Оце дякую!
>
> msgid "Turks and Caicos Islands"
> msgstr "Острови Туркс і Кайкос"
>
> - Острови Теркс і Кайкос
Теж саме, що і про Джерджеві острови.
>
> msgid "Vietnam"
> msgstr "Вьєтнам"
>
> - В'єтнам
Дякую. Я виправлю прямо в тексті!
2005.11.17 | Kohoutek
НАЗВИ ТЕРИТОРІЙ
Пані пише:> > msgid South Georgia and the South Sandwich Islands"
> > msgstr "Південні Джорджеві та Сандвічеві Острови"
>
> > - Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови
>
> Це ви з якихось довідників чи просто з загальних міркувань?
>
> Бо я спочатку, звичайно, так само переклала, а потім подивилася як їх пишуть російською (українською взагалі не знайшла).
А как их пишут по-русски? По-моему именно так: Южная Джорджия и Южные Сандвичевы острова http://www.imena.ua/tld.php?zone=gs
Как же ещё их могут называть по-украински? "Південна Джорджія" - это ОДИН остров, а не острова. Ну, можно было бы "Південна Георгія", но это слишком уж архаично.
> > msgid "Turks and Caicos Islands"
> > msgstr "Острови Туркс і Кайкос"
> >
> > - Острови Теркс і Кайкос
>
> Теж саме, що і про Джерджеві острови.
По правилам транскрипции с английского (кроме устоявшихся традиционных написаний) здесь следует перевести именно так: Turks - Теркс (по-русски будет Тёркс). К тому же именно так написано в русско-украинском словаре. Англо-украинского под рукой не имею.
> Дякую. Я виправлю прямо в тексті!
Будь ласка. Якщо є ще якісь труднощі з перекладом іноземних назв, завжди буду радий допомогти. До речі, якби ви запостили повний перелік, я би його передивився - там можуть бути й інші помилки.
2005.11.15 | Kuzkar
Взяв файл. Питання...
Досі не узгоджено як перекласти "pledge" та "PledgeBank".Варіанти:
1. обіцянка - банк обіцянок
2. запорука - банк запорук
Ваші ідеї?
PS: Зберігати перекладений файл в кодуванні UTF-8? Якщо ні, то в якому?
2005.11.15 | Mary
Зобов'язання? Але воно трохи незручне.(-)
2005.11.15 | Пані
От що пише словник
pledge P Pronunciation Key (plj)n.
A solemn binding promise to do, give, or refrain from doing something: signed a pledge never to reveal the secret; a pledge of money to a charity.
Something given or held as security to guarantee payment of a debt or fulfillment of an obligation.
The condition of something thus given or held: put an article in pledge.
Law.
Delivery of goods or personal property as security for a debt or obligation: a loan requiring a pledge of property.
The contract by which such delivery is made.
A token or sign: “fair pledges of a fruitful tree” (Robert Herrick).
A person who has been accepted for membership in a fraternity or similar organization and has promised to join but has not yet been initiated.
The act of drinking in honor of someone; a toast.
A vow to abstain from alcoholic liquor: ex-drinkers who have taken the pledge.
v. pledged, pledg·ing, pledg·es
v. tr.
To offer or guarantee by a solemn binding promise: pledge loyalty to a nation. See Synonyms at devote. See Synonyms at promise.
To bind or secure by or as if by a pledge: pledged themselves to the cause.
To deposit as security; pawn.
To promise to join (a fraternity or similar organization).
To accept as a prospective member of such an organization.
To drink a toast to.
v. intr.
To make a solemn binding promise; swear.
To drink a toast.
[Middle English, from Old French plege, probably from Late Latin plevium, a security, of Germanic origin. See dlegh- in Indo-European Roots.]
Source: The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition
Copyright © 2000 by Houghton Mifflin Company.
Published by Houghton Mifflin Company. All rights reserved
2005.11.15 | Пані
А може клятва?
Бо по суті це клятва "клянуся зробити те і те..."Виходить "клятвобанк" - трохи неоковирно, зате коротко і попсово
2005.11.15 | Mary
Re: А може клятва?
Пані пише:> Бо по суті це клятва "клянуся зробити те і те..."
Гм... А це прикольно. Особливо якщо йтиметься про попсові пледжі типу "клянуся більше ніколи не жерти батончиків з арахісом, якщо ше 100 людей поклянуться забезпечити мене батончиками з кокосом до кінця життя".
або ще тут прикольний пледж http://www.pledgebank.com/masturbating
Або прийдуть християські фундаменталісти і скажуть "Клянуся перестати клястися, бо це гріх, якщо ще 50 християнських фундаменталістів зробилять те саме"
Хоча може воно надто урочисте? А з іншого боку, хай би було урочисте, що то шкодить? Клялися ж ми на крові невбитого кучма
> Виходить "клятвобанк" - трохи неоковирно, зате коротко і попсово
2005.11.15 | Пані
Так нормально
Mary пише:> Пані пише:
> > Бо по суті це клятва "клянуся зробити те і те..."
>
> Гм... А це прикольно. Особливо якщо йтиметься про попсові пледжі типу "клянуся більше ніколи не жерти батончиків з арахісом, якщо ше 100 людей поклянуться забезпечити мене батончиками з кокосом до кінця життя".
Ну по суті воно так і є. А що прикольно - то добре. ПРивертатиме більше уваги
2005.11.15 | saha
Клятва - калька з російської краще обіцянка(-)
2005.11.15 | deZert
ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
Клятва = ті що дали клятву-------
Присяга - присяжні (і дуже багато хороших похідних)
Обітниця - ????
Зобов'язання - зобов'язані сторони (юр термін, іншого не знаю)
2005.11.16 | Mary
Дякую, ПРИСЯГА rulez (вибачєйти за крик, не можу ся стримати)(-)
2005.11.16 | jz99
Так, саме ОБІТНИЦЯ!
deZert пише:> Обітниця - ????
Я погрався різними варіантами, на мій погляд, найкраще у тексті працює саме слово "обітниця", нечасто вживане у повсякденному житті (не виникає стійких асоціацій з іншими звичайними значеннями слова), відсутня занадто криклива патетика (як "клятва", "присяга"), в той же час є легка урочистість, яка не заважає сприймати термін серйозно (не б’є по голові ), і водночас можна відчути легку іронію, живинку.
У мене в перекладі обітниця Працює у тексті гладенько на 100%, не виникає яких-небудь недоречностей, непорозумінь, незграбностей тощо. Все, з цього питання це моя "остаточна відповідь"
2005.11.16 | deZert
Re: Так, саме ОБІТНИЦЯ!
ну в такому разі якпереклати "пледж сайнерс" - "ті щодали обітницю"?з приягненими хоч зрозуміло...
давайте спочатку оновну термінологію перекладемо...
2005.11.16 | Mary
signers я перекладала як "ті, що підписали" або "підписанти".(-)
2005.11.16 | Ой Вэй
А я як "прибічники" (-)
2005.11.16 | Olha_K
В мене було sign - підтримати (-)
2005.11.16 | jz99
Re: Так, саме ОБІТНИЦЯ!
deZert пише:> ну в такому разі якпереклати "пледж сайнерс" - "ті щодали обітницю"?
Ні, "ті, що підписалися на обітницю", "підписанти обітниці"
2005.11.16 | Mary
я проти обітниці - воно надто релігійне
jz99 пише:> deZert пише:
> > Обітниця - ????
>
> Я погрався різними варіантами, на мій погляд, найкраще у тексті працює саме слово "обітниця", нечасто вживане у повсякденному житті (не виникає стійких асоціацій з іншими звичайними значеннями слова), відсутня занадто криклива патетика (як "клятва", "присяга"), в той же час є легка урочистість, яка не заважає сприймати термін серйозно (не б’є по голові ), і водночас можна відчути легку іронію, живинку.
>
Для мене "обітниця" в 10 разів патетичніше поняття ніч присяга, власне через релігіний контекст, в якому воно весь час вживається, аж приїлося. Не кажучи вже про церковнослов. походження. (Чи я помиляюся про походження?)
В цьому сенсі обітниця утриматися від рукоблуддя на час великого посту - саме та комбінація понять, які одне до іншого пасують, бо належать то того самого контексту.
Присяга сприймається патетично лише тими, для кого патріотично=патетично. ІМНО після революції ми би мати навчитися перестати патетизувати все, що стосується злегка піднесеного, серйозного і урочистого.
Крім того воно має добре видимий корінь - сягати, відповідно досягти, осягнути, і т.д.
Можливо, я б погодилася на обіцянку або зобов'язання (воно трохи кострубате) замість присяги, але щодо обітниці я категорично проти.
2005.11.16 | jz99
Re: я проти обітниці - воно надто релігійне
Mary пише:> Для мене "обітниця" в 10 разів патетичніше поняття ніч присяга, власне через релігіний контекст, в якому воно весь час вживається, аж приїлося.
Мені не приїлося, може, тому, що я не виконую обрядів, а просто належу до тих, хто не атеїст, а швидше навпаки Залюбки слухаю при кожній нагоді релігійні радіо- та телепрограми, там це слово зовсім не часте (я взагалі його майже ніде не чую).
> Не кажучи вже про церковнослов. походження. (Чи я помиляюся про походження?)
А це що, погано, коли походження церковно-слов’янське ? Глянув наш недовиданий етимологічний словник. Там немає окремо статей на слова "обітниця" і "обіцянка", але дієслово "обіцяти" запозичене з польської (obiecać), а зі старослов’янської походять слова "обіщати" та "обіт".
Обіт, обітниця — урочиста обіцянка, зобов’язання, клятва.
> В цьому сенсі обітниця утриматися від рукоблуддя на час великого посту - саме та комбінація понять, які одне до іншого пасують, бо належать то того самого контексту.
Щось не чув ще ніколи такої обітниці, це що, з релігійних обрядів якогось нового "Білого братства"?
А як пледж якраз би це могло бути саме так, "обітниця".
> Присяга сприймається патетично лише тими, для кого патріотично=патетично.
(...????) Давайте я тут промовчу, добре? Це Вас вже понесло кудись не туди. Ми з Вами переписуємося українською мовою і займаємося перекладом українською, Ви цього не помітили? Прозорий натяк на сякі-такі ознаки патріотизму
> ІМНО після революції ми би мати навчитися перестати патетизувати все, що стосується злегка піднесеного, серйозного і урочистого.
1) Хто був патріотом, був ним і до революції, інакше не було б і революції. Революція лише виявила вже готовий, зрілий патріотизм.
2) Я проти фальшивої патетики, а не проти піднесеного, серйозного і урочистого. Як на мене, слово клятва, використане на кожном кроці у текстах на позначення пледжу, робить цей текст кумедним, це і є для мене фальшива патетика, дисонанс.
> Можливо, я б погодилася на обіцянку або зобов'язання (воно трохи кострубате) замість присяги, але щодо обітниці я категорично проти.
Я категорично проти клятви, зобов’язання і присяги. Погодився б на "обітницю", "обіцянку" або "пледж", хоча тепер останнє подобається мені найменше.
П.Н. Ну ось, почалося
П.П.Н. На жаль, мушу тікати додому до завтра, у нас клеять паркет
2005.11.16 | Mary
Вибачайте за різкість, але по суті я настоюю(-)
jz99 пише:> Mary пише:
> > Для мене "обітниця" в 10 разів патетичніше поняття ніч присяга, власне через релігіний контекст, в якому воно весь час вживається, аж приїлося.
> Мені не приїлося, може, тому, що я не виконую обрядів, а просто належу до тих, хто не атеїст, а швидше навпаки Залюбки слухаю при кожній нагоді релігійні радіо- та телепрограми, там це слово зовсім не часте (я взагалі його майже ніде не чую).
>
> > Не кажучи вже про церковнослов. походження. (Чи я помиляюся про походження?)
> А це що, погано, коли походження церковно-слов’янське ? Глянув наш недовиданий етимологічний словник. Там немає окремо статей на слова "обітниця" і "обіцянка", але дієслово "обіцяти" запозичене з польської (obiecać), а зі старослов’янської походять слова "обіщати" та "обіт".
> Обіт, обітниця — урочиста обіцянка, зобов’язання, клятва.
>
> > В цьому сенсі обітниця утриматися від рукоблуддя на час великого посту - саме та комбінація понять, які одне до іншого пасують, бо належать то того самого контексту.
> Щось не чув ще ніколи такої обітниці, це що, з релігійних обрядів якогось нового "Білого братства"?
> А як пледж якраз би це могло бути саме так, "обітниця".
>
> > Присяга сприймається патетично лише тими, для кого патріотично=патетично.
> (...????) Давайте я тут промовчу, добре? Це Вас вже понесло кудись не туди. Ми з Вами переписуємося українською мовою і займаємося перекладом українською, Ви цього не помітили? Прозорий натяк на сякі-такі ознаки патріотизму
>
> > ІМНО після революції ми би мати навчитися перестати патетизувати все, що стосується злегка піднесеного, серйозного і урочистого.
> 1) Хто був патріотом, був ним і до революції, інакше не було б і революції. Революція лише виявила вже готовий, зрілий патріотизм.
> 2) Я проти фальшивої патетики, а не проти піднесеного, серйозного і урочистого. Як на мене, слово клятва, використане на кожном кроці у текстах на позначення пледжу, робить цей текст кумедним, це і є для мене фальшива патетика, дисонанс.
>
> > Можливо, я б погодилася на обіцянку або зобов'язання (воно трохи кострубате) замість присяги, але щодо обітниці я категорично проти.
> Я категорично проти клятви, зобов’язання і присяги. Погодився б на "обітницю", "обіцянку" або "пледж", хоча тепер останнє подобається мені найменше.
>
> П.Н. Ну ось, почалося
>
> П.П.Н. На жаль, мушу тікати додому до завтра, у нас клеять паркет
2005.11.17 | Mika_Y
Настоюють горілку, а Ви, мабуть, наполягаєте
Хоча Ваше сприйняття слова "обітниця" не зовсім точне. Це слово ширше від суто релігійного значення. Кажу це як щирий атеїст .2005.11.17 | Mary
Саме так, наполягаю. А горілку ні не настоюю, ні не п'ю (-)
2005.11.17 | harnack
Re: Настоюють горілку, а Ви, мабуть, наполягаєте
Mika_Y пише:> Хоча Ваше сприйняття слова "обітниця" не зовсім точне. Це слово ширше від суто релігійного значення. Кажу це як щирий атеїст .
(Гарнак): Гей, дайте обітницю побожно побувати на форумі (божіться!), але гадаю - глибоку і величну теологічну термінологію про Пана Господа Бога можна успішно прогавити в духовному режимі атеїзму (не треба бути ні "атеїстом", ні "побожним" - плекати ні відразу, ні пієтет - а бути понад ними, і просто споживати культуру і скарби, бо теологія є термінологічна скарбівниця). Звідки така алергія до релігійного в декотрих інтелектуалів в Україні, а ще й бачу до церковно-слов'янськості (у Mary)? Бо розуміють релігію через попівщину, а пана Бога через тоталітаризм?
2005.11.17 | Volodymir
Re: Настоюють горілку, а Ви, мабуть, наполягаєте
harnack пише:> Бо розуміють релігію через попівщину, а пана Бога через
> тоталітаризм?
Є ще одне розуміння - маркетингове (або психологічні засади, на яких побудовано сервіс). Якщо для однієї особистості обітниця це щось нейтральне, то для християнина уже є, як мінімум, емоційне забарвлення (не обов'язково, але можливе сприйняття : "обітницю можна давати тільки Богу", "тільки з високих причин", та таке інше, розуміння специфічних груп дійсно не знаю).
Завдання, як я його зрозумів – зробити нормальний переклад, щоб було зрозуміло як можна широкому колу україномовних користувачів (і бажано, як канадійців, так і нафтовиків з Тюмені). Справа не тільки у тому, щоб знати слова, їх походження і сучасний контекст вживання (таких експертів реально менше, ніж комп'ютерних), але і враховувати психологічно-антропологічні впливи інтерфейсу на бажання людини користуватися системою. А ми таки маємо справу із інтерфейсом (сервісу), який в першу чергу повинен бути простим (не створювати хибних смислів там, де їх нема) і зрозумілим. Ну і не зовсім дерев'яним та з позитивним психологічним забарвленням для більшої частини україномовної або бажаючої вживати українську мову групи користувачів (чого і домагаються автори сервісу своїми літературними викрутасами англійською на сторінці запитань і відповідей; ще вони вказують, що сайт орієнтований також для родинного використання, отже тому так багато прикладів для членів шкільних батьківських комітетів).
Менталітет цільових груп (хто і як це встановлює – питання до редакторів перекладу, а краще - за результатами бета-тестування) для успішної розкрутки сервісу треба також враховувати. Тож якщо ми робимо переклад інтерфейсу сервісу, який будуть використовувати тільки студенти лінгвістичного факультету Університету, вживати нейтральну новітню лексику треба обов'язково: "унікальна, класна, прекрасна можливість підписати гєг для Крішки Цахес". Якщо бажаємо мати трохи ширше коло користувачів, краще, імхо, вживати більш-менш нейтральні слова полтавського діалекту української, якому вчили ще у радянській школі. Ну і ввести два-три нових слова, яким не вчили (поступово), але у зрозумілому контексті.
2005.11.17 | Mika_Y
Re: Настоюють горілку, а Ви, мабуть, наполягаєте
harnack пише:> (Гарнак): Гей, дайте обітницю побожно побувати на форумі (божіться!),
На якому форумі? Якщо на цьому, то нащо мені давати таку обітницю (та ще й божитися), коли я і так тут більш-менш регулярно товчуся?
> Звідки така алергія до релігійного в декотрих інтелектуалів в Україні
Я так розумію, що Ви зарахували і мене до інтелектуалів (дякую за комплімент, мені ще далеко, але буду старатись) та ще й приписали мені алергію до релігійного. Такої алергії я не маю: моє ставлення до релігії є байдуже-іронічним. Доки мене хтось не починає навертати. Втім для релігійних дискусій тут є окремий форум, але я таких дискусій уникаю через їхню цілковиту безплідність. Я був зазначив, що я атеїст, щоб показати, що користування словом "обітниця" не викликає в мене ніяких релігійних асоціацій і якогось через це несприйняття цього слова. Так само як і решта слів релігійного і церковно-слов'янського походження.
2005.11.19 | les
Re: Настоюють горілку, а Ви, мабуть, наполягаєте
harnack пише:> (Гарнак): Гей, дайте обітницю побожно побувати на форумі (божіться!), але гадаю - глибоку і величну теологічну термінологію про Пана Господа Бога можна успішно прогавити в духовному режимі атеїзму (не треба бути ні "атеїстом", ні "побожним" - плекати ні відразу, ні пієтет - а бути понад ними, і просто споживати культуру і скарби, бо теологія є термінологічна скарбівниця).
Як я розумію, тут існує певне делікатне, дражливе питання релігійної коректності. Взагалі, чи це церковне слово, чи належить до розряду загальної лексики?
З иншого боку, хотів би зазначити, що питання релігійної коректності може розглядатися у позірно заперечний спосіб: як коректність щодо атеїстів або невіруючих. Наприклад спостерігання хресної ходи за Януковича будить у мені того самого Януковича .
> Звідки така алергія до релігійного в декотрих інтелектуалів в Україні, а ще й бачу до церковно-слов'янськості (у Mary)? Бо розуміють релігію через попівщину, а пана Бога через тоталітаризм?
Це (церковно-слов'янськость) складне питання. З одного боку то частка нашої історії, спадщини, з иншого українська мова то певне протиставлення церковно-слов'янщині. Тож виникає декотре напруження у стосунках, так що застареження Mary небезпідставне.
2005.11.17 | jz99
я ось тут в екзилі поганяв компутер вдома
У мене є витягнуті з інету Біблії укр. (переклад Івана Огієнка) і англ. (KJV, King James Bible)Спочатку підготуємося
--------------------------
pledge
1) заклАд, застава
2) порука
3) обітниця, обіцянка, зобов’язання, зарІк/зарок
4) прилюдна обіцянка лідера партії дотримуватися певної політики
5) тост
6) [амер. розм.] обіцянка вступити в таємне студ. тов-во
7) студент, що дав обіцянку вступити у таємне тов-во
8) поручитель
9) поручительство
обітниця - vow
обіцянка - promise
зобов’язання - obligation, undertaking, commitment, pledge
застава - pledge
заклАд - pledge
--------------------
клятва - oath
присяга - oath
oath
1) клятва, присяга
2) божіння
3) богохульство, прокляття, прокльон
4) лайка
!!! дивно, але "клятва" немає у 3-т "Новому тлумач. словнику укр. мови", К.:Аконіт,2003
--------------------------
Тепер цікаво глянути, як часто ці слова зустрічаються у Біблії
Ось що сказав компутер (я вираховував окремо для СЗ та НЗ, але тут результати поскладав):
Біблія у перекладі Івана Огієнка
присяга, присягатися: 224
обітниця: 108
клятва, клятьба, клястися: 34
зарок, зарік: 11
обіцянка: 0
обіцяти: 28
зобов’язання, зобов’язуватися: 0
(шукав через маски, щоб охопити усі граматичні форми)
Біблія KJV
pledge: 24
oath: 74
promise: 117
vow: 93
obligat*: 0
undertak*: 1
--------------------------------
Британці (сайт, як я зрозумів, британський) не бояться слова "pledge", незважаючи на те, що воно вживаєтсья в англ. варіанті Біблії
2005.11.17 | Mary
Так воно там 24 рази, а не 108
до речі, якраз співмірне число із кількість "обіцяти" - може там пледж як дієслово, а не іменник, і власне означає "обіцяти"?це відповідь напів-жартівлива.
А якщо серйозно, ваш приклад грунтується на fallacy - забула, як цей логічний термін на українську перекладається (ну та й може на знала, бо наша викладачка логіки славилася своїми лінгвістичними талантами, як от "намалюйтє мнє трєкутнік, так шоб із нєво палучівся трєугольнік" або "я сіводня чєреї тєх юрістив к вам на пару зап*здалася, вОні стилькі вапросів задают!" - їй-бо, так і сказала прямо на парі, я сама своїм вухам не вірила ).
Так от, якби ваша аргументація була вірною, тоді, аналогічно можна би було стверджувати, слова "рука", "нога", та інші частини тіла, а також "вода", "хліб", "сіль", "дорога", і т.д. мають суттєву релігійну коннотацію, і хвалитися, що ми не боїмося серед помішаних на політкоректності атеїстів такі слова весь час вимовляти.(гіпотетична ситуація, нікого конкретно не маю на увазі, навіть себе).
Далі пояснювати, в чому хиба вашої аргументації, чи вже зрозуміло?
2005.11.18 | jz99
Перевірив ще раз. Та ні, таки 108
Старий Завіт: 50Новий Завіт: 58
Ви, я так розумію, шукали саме форму "обітниця", а треба "обітниц", щоб врахувати варіанти закінчень ("обітниці", "обітницею" тощо). Тільки у мене "обітниця" виходить навіть не 24, а 14.
Mary пише:
> до речі, якраз співмірне число із кількість "обіцяти" - може там пледж як дієслово, а не іменник, і власне означає "обіцяти"?
Як дієслово воно там 5 разів ("to pledge"), а решта іменники ("a pledge", "his pledge", "the pledge", "What pledge shall I give", "give pledges")
> А якщо серйозно, ваш приклад грунтується на fallacy - забула, як цей логічний термін на українську перекладається
"fallacy" англ.- помилка
> "к вам на пару зап*здалася"
Те саме розповідав сам про себе Емануїл Віторган в телеінтерв’ю якось декілька років тому Він казав, що був спізнився на зйомки в котрійсь із наших кіностудій і, коли виправдовувся, намагався трохи слів казати українською і теж таке ляпнув.
> Так от, якби ваша аргументація була вірною,
"вірною" — треба "правильною", в укр. "вірність" нормативно вживати лише у прямому сенсі, "вірний комусь, чомусь"
> тоді, аналогічно можна би було стверджувати, слова "рука", "нога", та інші частини тіла, а також "вода", "хліб", "сіль", "дорога", і т.д. мають суттєву релігійну коннотацію, і хвалитися, що ми не боїмося серед помішаних на політкоректності атеїстів такі слова весь час вимовляти.(гіпотетична ситуація, нікого конкретно не маю на увазі, навіть себе). Далі пояснювати, в чому хиба вашої аргументації, чи вже зрозуміло?
Чесно кажучи, щось зранку не дуже Я так і не пойняв, в який бік ви хилите. То ви кажете, що для вас "обітниця" занадто релігійне, а тут — що "рука" і "нога" не регілійні, хоч вони і є у Біблії.
…Ага, здається, потроху почало доходити Тобто, ви хочете сказати, якісь слова можна вживати лише у релігійних текстах. Великою мірою так і є, ось приміром слова "отець", "спасатися", коли у звичайному житті "батько", "рятуватися". Але це сила традиції, а не вимога Бога. Якщо звернутися до Нього "Батько", гадаю, він аж ніяк не образиться, бо він нам і дав це слово І немає ніде у Біблії про те, що має бути дві мови, одна побутова, інша священна, навпаки, якщо пам’ятаєте, наголошується, що священики і апостоли мають звертатися до людей зрозумілою їм мовою. Розділяти дві мови — це швидше політика, і ви знаєте чия
2005.11.18 | Mary
ви не зрозуміли
обітниця - 108пледж - 24
за вашими ж даними. От я й кажу, що за вашою логікою можна було би стверджувати, що англійське "пледж" приблизно в 4 рази менш релігійне, аніж варіант "обітниця", але якраз співмірне з "обіцянти". Тобто це був би аргумент проти перекладу як обітниця, і за переклад як обіцянка. Це і був жарт, оскільки пізніше я намагалася пояснити, чому саме така логіка не працює взагалі.
> > А якщо серйозно, ваш приклад грунтується на fallacy - забула, як цей логічний термін на українську перекладається
> "fallacy" англ.- помилка
Я маю на увазі логічний термін, а не побутовий переклад. Я знаю, що дослівно воно в латинській означало помилка. Але fallacy в логіці позначає певні категорії типових помилок в логічних і аргументативних конструкціях.
> > Так от, якби ваша аргументація була вірною,
> "вірною" — треба "правильною", в укр. "вірність" нормативно вживати лише у прямому сенсі, "вірний комусь, чомусь"
>
гаразд. правильною, або вірною законам логічного мислення .
> > тоді, аналогічно можна би було стверджувати, слова "рука", "нога", та інші частини тіла, а також "вода", "хліб", "сіль", "дорога", і т.д. мають суттєву релігійну коннотацію, і хвалитися, що ми не боїмося серед помішаних на політкоректності атеїстів такі слова весь час вимовляти.(гіпотетична ситуація, нікого конкретно не маю на увазі, навіть себе). Далі пояснювати, в чому хиба вашої аргументації, чи вже зрозуміло?
> Чесно кажучи, щось зранку не дуже Я так і не пойняв, в який бік ви хилите. То ви кажете, що для вас "обітниця" занадто релігійне, а тут — що "рука" і "нога" не регілійні, хоч вони і є у Біблії.
>
> …Ага, здається, потроху почало доходити
Не, не то. Ваша перша інтерпретація, яку ви подаєте як нерозуміння, краще відображає те, що я мала на увазі, аніж друга, де ви ніби-то краще розумієте .
Я веду до того, що той факт, що певне слово можна знайти у великих кількостях в релігійних текстах не є доказом, що воно має виразно релігійне значення.
Навела приклад руки, ноги, і т.д. - хоч їх певно дуже багато в Біблії, це зовсім не означає, що вони мають сильне релігійне значення. Так само, того, що пледж зустрічається в біблії (хоч і відносно рідко), зовсім не випливає, що воно має релігійну коннотацію взагалі.
Ця моя критика стосувалася вашого висновку: "Британці (сайт, як я зрозумів, британський) не бояться слова "pledge", незважаючи на те, що воно вживаєтсья в англ. варіанті Біблії ".
Звісно, що британці не бояться цього слова, як ми не боїмося слів рука, нога і хліб, хоч вони певно частіше трапляються в Біблії ніж пледж.
Натомість те, що обітниця має значну релігійну коннотацію грунтується не на тому, скільки разів воно назване в Біблії, а на тому, в якому контексті його переважно можна зустріти тепер (+ частково його походження).
Питання про те, охоче, чи неохоче ми вживаємо на позначення побутових речей слова, які мають релігійну коннотацію (як от, переклад побутового пледж як релігійно забарвленого обітниця) - це питання ідеологічне, і я цього не приховую. Як і не приховую того, що релігійної риторики намагаюся уникати набагато старанніше, аніж навіть патріотичної. Хоч готова погодитися на аналогічну аргументацію проти переклакладу пледж як присяга.
А тому починаю схилятися до банального "обіцянка", обіцяти, пообіцять (дати обіцянку), підтримати обіцянку/підписатися (тим більше що підписатися вде і так набуло метафоричного підтримати або навіть "зголоситися", тобто взяти на себе зобов'язання щось виконати.)
2005.11.18 | jz99
а, тепер нарешті зрозумів, що ви неправильно мене зрозуміли
Mary пише:> Це і був жарт, оскільки пізніше я намагалася пояснити, чому саме така логіка не працює взагалі.
В принципі логіка була зовсім інша: я просто хотів показати, що у Біблії в тій чи іншій мірі вживаються майже всі ті слова, які крутяться на форумі як варіанти перекладу.
> А якщо серйозно, ваш приклад грунтується на fallacy
Оце?
fallacy - an often plausible argument using false or invalid inference
Formal and Informal Fallacies
http://www.triviumpursuit.com/articles/formal_informal_fallacies.htm
Wikipedia::Fallacy
http://en.wikipedia.org/wiki/Fallacy
З того, як там вживається fallacy, мені здається, воно означає формально-логічну помилку взагалі, то, напевне, так його й треба перекладати, "логічна помилка".
> Я веду до того, що той факт, що певне слово можна знайти у великих кількостях в релігійних текстах не є доказом, що воно має виразно релігійне значення.
Так і я ж про що.
> Навела приклад руки, ноги, і т.д. - хоч їх певно дуже багато в Біблії, це зовсім не означає, що вони мають сильне релігійне значення. Так само, того, що пледж зустрічається в біблії (хоч і відносно рідко), зовсім не випливає, що воно має релігійну коннотацію взагалі.
І я саме це мав на увазі.
> Натомість те, що обітниця має значну релігійну коннотацію грунтується не на тому, скільки разів воно назване в Біблії, а на тому, в якому контексті його переважно можна зустріти тепер (+ частково його походження).
Майже погоджуюся, але ось надибав
-----------------------------------
Обітниця соціального працівника
http://www.ssm.kiev.ua/posvyata.htm
Понад сто працівників та волонтерів столичного Центру соціальних служб для молоді днями склали обітниию "розглядати благополуччя людей ... як основний обов'язок перед територіальною громадою Києва та колегами".
-----------------------------------------------
Просто-таки пледж якийсь
Насправді, дійсно, під обітницею мається на увазі швидше обіцянка "раз і назавжди", "хрест". І цей приклад лише зайве підтвердження.
Але це не означає, що не можна було би вживати слово "обітниця" у дещо незвичному, новому сенсі. Головне тут, чи підтримала б це громада, яка реально користуватиметься сервісом.
> А тому починаю схилятися до банального "обіцянка", обіцяти, пообіцять (дати обіцянку), підтримати обіцянку/підписатися (тим більше що підписатися вде і так набуло метафоричного підтримати або навіть "зголоситися", тобто взяти на себе зобов'язання щось виконати.)
А чи не випустили ми з уваги, що pledge не лише обіцянка/зобов’язання, а також і прагнення знайти і згуртувати однодумців, що не менш важливо і є такою ж необхідною передумовою, як обіцянка. Тут навіть так: "я зможу це зробити лише в гурті" або "я хочу, але сам не подужаю, допоможіть" або "самому нецікаво, може, давайте об’єднаємося", це вже більше схоже не на обіцянку, а на заклик.
2005.11.18 | Mary
от і порозумілися + дивіться мою відповідь про толоку(-)
2005.11.18 | harnack
Re: ви не зрозуміли
Mary пише:> обітниця - 108
> пледж - 24
> за вашими ж даними. От я й кажу, що за вашою логікою можна було би стверджувати, що англійське "пледж" приблизно в 4 рази менш релігійне, аніж варіант "обітниця", але якраз співмірне з "обіцянти". Тобто це був би аргумент проти перекладу як обітниця, і за переклад як обіцянка. Це і був жарт, оскільки пізніше я намагалася пояснити, чому саме така логіка не працює взагалі.
>
> > > А якщо серйозно, ваш приклад грунтується на fallacy - забула, як цей логічний термін на українську перекладається
> > "fallacy" англ.- помилка
>
> Я маю на увазі логічний термін, а не побутовий переклад. Я знаю, що дослівно воно в латинській означало помилка. Але fallacy в логіці позначає певні категорії типових помилок в логічних і аргументативних конструкціях.
>
> > > Так от, якби ваша аргументація була вірною,
> > "вірною" — треба "правильною", в укр. "вірність" нормативно вживати лише у прямому сенсі, "вірний комусь, чомусь"
> >
>
> гаразд. правильною, або вірною законам логічного мислення .
>
(Гарнак): логічні хиби та хибні аргументи
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%3A%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B8%D0%B1%D0%B8
2005.11.21 | jz99
2 Гарнак: так, дякую за лінк :) (-)
2005.11.17 | harnack
Re: я ось тут в екзилі поганяв компутер вдома
(Гарнак): Ану сі заміркуйтеся наді словом "обіт":обіт - обітниця, обрік, обріка, зарік
обітований - обіцяний
http://dict.linux.org.ua/dict/other/dict10/06_n_o.html
http://www.ucu.edu.ua/poradnyk/dictionary/o/
2005.11.19 | les
Re: я ось тут в екзилі поганяв компутер вдома
От це чудово! Дуже вдячний jz99. Наберусь навіть нахабства подякувати від імені всіх учасників низки. Особливо за подвійні переклади і статистику вжитку - це об'єктивні речі.На цій основі дозволив би собі зробити такі висновки.
1) набільшу стійкість до подвіного перекладу виявляють слова "застава", "заклАд" (ще Lingvo дає "обіт" і "зарік").
2) "обіцянка", "обітниця" і на мій жаль "порука", "поручництво" мають меншу відповідність до слова pledge
3) "присяга", "клятва" навряд чи можуть розглядатися як переклади pledge
4) "пропозиція", "зобов’язання" ще далі від змісту pledge, окрім того вони мають велику загальність.
З точки зору релігійної коректності, гадаю ми можемо особливо не перейматися щодо слова "обітниця", бо в англійському оригіналі pledge вочевидь також маж такий відтінок. Ба більше, якщо ми, як сумлінні перекладачі, відтворимо той відтінок це буде добре.
Все ж таки, я би мав бажання щось таки покаверзувати зі словотвором.
2005.11.16 | Сергій Вакуленко
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
Гадаю, судячи з того, як той Pledgebank працює (а йдеться в ґрунті речі про оголошення намірів без якихось юридичних чи навіть моральних наслідків), то сюди не пасує ні обітниця, ні зобов'язання, ні клятва, ні присяга. Обітниця — то справді щось пов'язане з релігією, зобов'язання — формальне (в ідеалі — задокументоване), клятва — запозичення з російської, та ще й з небажаними асоціяціями (клятва кров'ю абощо), присяга — урочиста.Я пропонував би тут перекласти pledge як зголошення (= висловлення згоди брати участь у чомусь).
Тоді був би реєстр зголошень.
Инший можливий варіянт — запевнення, хоча воно вже до реєстру погано тулиться.
2005.11.17 | les
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
Сергій Вакуленко пише:> Я пропонував би тут перекласти pledge як зголошення (= висловлення згоди брати участь у чомусь).
> Тоді був би реєстр зголошень.
> Инший можливий варіянт — запевнення, хоча воно вже до реєстру погано тулиться.
Чи пана Сергія не бентежить приросток "-ення" - він же позначає тривалість, процес? Хоча сам рух можливо у правильному напрямку.
Я отут був ще одне надумав (вигадав) слівце - "умовина" або "умовниця".
2005.11.17 | Сергій Вакуленко
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
les пише:> Чи пана Сергія не бентежить приросток "-ення" - він же позначає тривалість, процес? Хоча сам рух можливо у правильному напрямку.
Ні, не бентежить, бо тривалість і процес позначаються тоді, коли твірне дієслово недоконаного виду (марення, ваблення, будження абощо).
Коли ж дієслово доконаного виду, утворений від нього іменник позначає вислід дії.
То є одна з примітних властивостей саме української мови.
> Я отут був ще одне надумав (вигадав) слівце - "умовина" або "умовниця".
Слово "умовина" колись (у 1920-30-х рр.) уживано в тому сенсі, як тепер уживають "умова" (тяжкі умовини нашого життя).
А взагалі, призначення того PledgeBank'у — не так умовлятися, як гуртувати людей. Якби переважив настрій не на відтворення чужого, а на творення власного слова, то від цього кореня можна було б вивести якесь влучне слово.
2005.11.17 | harnack
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
(Гарнак): А що злого зі словом "обіт" й "Обітбанком"? Ось воно повсюдно, а те, що воно напоминає якийсь там "обет", то на Сибір з "обетом":http://www.google.com/search?q=%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82&hl=en&lr=&start=20&sa=N
Ось приклад:
До останніх літ свого життя Уляна Кравченко згадувала сон, котрий мала вона перед Новим 1884 роком: бачила себе серед білого неозорого поля. Посеред поля - дорога, заповнена саньми, а на кожних санях - труна. Далі все зникло, і вона опинилася сама, знову в білому полі. Навколо неї збиралися постаті у святочних одягах. А вона стоїть перед ними на жертовнику в білій лляній одежі, в омеловім вінку, “щоби присягу - обіт зложити: труд життя рідній землі - Україні віддати...”.
Її коханий Іван Франко цей “обіт” формулював короткою, але влучною формулою: більше поту, менше крові. Чи ради нашого спільного добра не варто прислухатися до цієї поради - щоб ні нам, ані нашим нащадкам не мучитися кошмарами нашої історії?
http://www.dialog.lviv.ua/schulz/publications/?st=2002-Nov-06-01-05-30
Ярослав Грицак - професор Львівського національного університету ім. І.Франка, сенатор Українського Католицького Університету, автор фундаментального підручника з історії України нового часу, мешкає у Львові
2005.11.17 | Сергій Вакуленко
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
Так про те ж і йдеться, що мова має слова, яких не варто вживати всує...2005.11.20 | les
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
Вже було, як пригадую, відповідав на ваш допис, але щось не знаходжу своєї відповіді.Сергій Вакуленко пише:
> les пише:
> > Чи пана Сергія не бентежить приросток "-ення" - він же позначає тривалість, процес? Хоча сам рух можливо у правильному напрямку.
> Ні, не бентежить, бо тривалість і процес позначаються тоді, коли твірне дієслово недоконаного виду (марення, ваблення, будження абощо).
> Коли ж дієслово доконаного виду, утворений від нього іменник позначає вислід дії.
Дякую за пояснення. Я того не знав. Чи не могли б ви навести посилання в Інтернеті, де це правило виписане? Будьласка. Або хоч книжку.
Ще будьласка поясніть, яким чином це правило (тобто іменник, утворений від дієслова док. чи недок. виду) узгоджується зі словами "питання" (від "питати") і "посилання" (від "посилати"). Адже, в такому разі виходить, що і перше і друге - процеси, хоча розглядаються вони радше як разова дія.
Питаю тому, що на http://linux.org.ua/cgi-bin/yabb/YaBB.pl?board=translate це питання (суфікс "-ення", "-ання" і процесовість утворюваного поняття) кілька разів порушувалось, але так і не дістало виразної відповіді. То мені б бажано мати якесь авторитетніше джерело, щоби посилатись на нього, коли я про це говоритиму.
2005.11.20 | Сергій Вакуленко
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
les пише:> Сергій Вакуленко пише:
> > les пише:
> > > Чи пана Сергія не бентежить приросток "-ення" - він же позначає тривалість, процес? Хоча сам рух можливо у правильному напрямку.
> > Ні, не бентежить, бо тривалість і процес позначаються тоді, коли твірне дієслово недоконаного виду (марення, ваблення, будження абощо).
> > Коли ж дієслово доконаного виду, утворений від нього іменник позначає вислід дії.
>
> Дякую за пояснення. Я того не знав. Чи не могли б ви навести посилання в Інтернеті, де це правило виписане? Будьласка. Або хоч книжку.
Та тут і книжка не потрібна, бо йдеться про річ очевидну. Візьмімо бодай дієслова творити/створити й похідні від них іменники творення/створення.
Инколи різниця буває в наголосі, як-от вИяснення і виЯснення. Про це є цікава стаття Івана Огієнка, оприлюднена десь у 1930-х рр. у варшавській «Рідній мові» (її назва — «Наголос іменників на -ння»).
Пор. також пари:
вивчення — вивчання
виселення — виселяння
риштовання — риштування
спростовання — спростування
> Ще будьласка поясніть, яким чином це правило (тобто іменник, утворений від дієслова док. чи недок. виду) узгоджується зі словами "питання" (від "питати") і "посилання" (від "посилати"). Адже, в такому разі виходить, що і перше і друге - процеси, хоча розглядаються вони радше як разова дія.
Різниця між цими формами може затиратися через природний процес позначання (не "позначення") висліду дії метонімічно — назвою самої дії (хоч би свідчення). Це явище не пов'язане з особливостями будови тієї чи тієї мови; воно спостерігається повсюдно.
> Питаю тому, що на http://linux.org.ua/cgi-bin/yabb/YaBB.pl?board=translate це питання (суфікс "-ення", "-ання" і процесовість утворюваного поняття) кілька разів порушувалось, але так і не дістало виразної відповіді. То мені б бажано мати якесь авторитетніше джерело, щоби посилатись на нього, коли я про це говоритиму.
Отого джерела серед підсовітських авторів шукати дарма, бо ця риса не притаманна російській мові, через що її за тих часів усіляко іґноровано. Отож — або книжки 1920-х і початку 1930-х рр., або діяспорні.
2005.11.18 | Volodymir
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
Мені більш подобається побутово-нейтральне "дати обіцянку" ("приєднатися до даної обіцянки", "також дати обіцянку"), без супер креативу і претензій, якщо щось не буде виконано або підтримано.А Банк обіцянок скоріше сприймаю як назву ресурсу (ми ж не кажемо пошукаю з допомогою 10^100, коли використовуємо Гугль). Банк обіцянок теж непогано, бо у своєму фінансовому значенні, банк це установа, на чиї зобов'язання ми погоджуємося замінити зобов'язання партнерів за договором, хоча побутове сприйняття зовсім інше (бо безготівкових грошей і жиро-розрахунків немає - є тільки заміна сторони за зобов`язаннням). Є інші банки, так що вже є традиція:). Удачі.
ЗІ. Як на мене, вживания любого терміну буде прийнятним, якщо переклад в цілісності буде логічний і не кострубатий.
Трохи мимо теми, але досить цікавий приклад трансляції іного контексту сучасною мовою (..::забезпечення зобов'язань::.) –
"В семантичному зв'язку з «вірністю» перебуває «почтиве слово» шляхтича, тобто засвідчене його «честю» і достатнє в тих випадках, коли, скажемо, від простолюдина (особи, яка не наділена «честю») вимагалася присяга…
«Под поцтивим словом обецую», - такої словесної формули достатньо для виконання певної обіцянки*.
Порушення слова викликає обурення:…"**
* Пор.: Торгівля на Україні… С. 173 (1578 р.)
** Яковенко Н., Дослідження з історії уявлень та ідей … С. 130 (2002 р.)
2005.11.18 | Сергій Вакуленко
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
Volodymir пише:> Мені більш подобається побутово-нейтральне "дати обіцянку" ("приєднатися до даної обіцянки", "також дати обіцянку"), без супер креативу і претензій, якщо щось не буде виконано або підтримано.
"Дати обіцянку" — справді невтральна словосполука, а "приєднатися до даної обіцянки" — то вже не знаю й по-якому (= суперкреатив).
> А Банк обіцянок скоріше сприймаю як назву ресурсу (ми ж не кажемо пошукаю з допомогою 10^100, коли використовуємо Гугль). Банк обіцянок теж непогано, бо у своєму фінансовому значенні, банк це установа, на чиї зобов'язання ми погоджуємося замінити зобов'язання партнерів за договором, хоча побутове сприйняття зовсім інше (бо безготівкових грошей і жиро-розрахунків немає - є тільки заміна сторони за зобов`язаннням). Є інші банки, так що вже є традиція:). Удачі.
Беручи по суті: обіцянок буває багато. Одна й та сама особа може роздати купу обіцянок. Тут ідеться про инше: почин (за умови, що він стане гуртовим) і зголошення до цього почину (тобто згоду пристати до гурту).
> ЗІ. Як на мене, вживания любого терміну буде прийнятним, якщо переклад в цілісності буде логічний і не кострубатий.
Вживання ЛЮБОГО терміну, як на мене, завжди є неприйнятним (бо кострубатим). До речі, ще одна "дрібничка": слід писати термінА у значенні "слово" та термінУ у значенні "реченець".
> Трохи мимо теми, але досить цікавий приклад трансляції іного контексту сучасною мовою (..::забезпечення зобов'язань::.) –
> "В семантичному зв'язку з «вірністю» перебуває «почтиве слово» шляхтича, тобто засвідчене його «честю» і достатнє в тих випадках, коли, скажемо, від простолюдина (особи, яка не наділена «честю») вимагалася присяга…
> «Под поцтивим словом обецую», - такої словесної формули достатньо для виконання певної обіцянки*.
> Порушення слова викликає обурення:…"**
> * Пор.: Торгівля на Україні… С. 173 (1578 р.)
> ** Яковенко Н., Дослідження з історії уявлень та ідей … С. 130 (2002 р.)
"Слово" — то саме те, що треба (у значенні "дати слово"), але воно занадто багатозначне, щоб уживатися поза контекстом.
2005.11.18 | Mary
"любого" в сенсі "байдуже якого", чи "лЮбого"?
Раз тут вже такі філологічні акули позбиралися, і так активно чмирять нас за чистоту мови (що загалом справа благородна, і навіть благодійна)дозволю собі три копійки вставити
Сергій Вакуленко пише:
> "Дати обіцянку" — справді невтральна словосполука, а "приєднатися до даної обіцянки" — то вже не знаю й по-якому (= суперкреатив).
>
А чого? НМД цілком природньо звучить. Так само як підтримати обіцянку (тут взагалі чудова метафора - хтось дав обіцянку, але вона важка, тоді йому її "підтримують", тобто допомагають тримати, шоб не впала ).
> > ЗІ. Як на мене, вживания любого терміну буде прийнятним, якщо переклад в цілісності буде логічний і не кострубатий.
>
> Вживання ЛЮБОГО терміну, як на мене, завжди є неприйнятним (бо кострубатим). До речі, ще одна "дрібничка": слід писати термінА у значенні "слово" та термінУ у значенні "реченець".
>
то любОго, чи лЮбого? і чи лЮбо так калькувати з російської?
а що таке реченець? і звідки береться відмінність у закінченні? обидва варіанти мати би під одне й те ж правило підпадати... чи ні?
2005.11.18 | jz99
-на/-ну
Mary пише:> і звідки береться відмінність у закінченні? обидва варіанти мати би під одне й те ж правило підпадати... чи ні?
Іменники (тієї групи, що мають тверде закінчення), які позначають предмети або абстрактні речі, котрі можна рахувати, у род. відмінку мають закінчення "-а" ("олівця", "ключа"), а ті, що позначають речовини, матеріали, безформні або безперервні сутності, мають закінчення "-у" ("піску", "цукру", "чаю", "часу").
"Термін" — це омонім
1) слово (а слова можна рахувати)
2) період часу (а це безперервна речовина )
2005.11.18 | Mary
Всьо, здаюсь. Я думала для іншомовних слів правило було.(-)
2005.11.18 | Volodymir
Re: -на/-ну
jz99 пише: ...Насправді цікаво було зрозуміти нюанс А-У. Так же як одного разу я не подумав, і ляпнув про бухгалтерські звіти, а мене поправили, що від учора облік такий є, але звітність фінансова. Тож хто ясно мислить, той ясно тлумачить, думаю що думаю ergo sum слідкуючи за процесом. Глибини живої мови - невичерпні. Корисно, дійсно щиро дякую.
У мене на жаль немає більше часу на цей проект, пишу інший і задовільнений цим;)... проектом.
Але нудно уточнюю свою думку - вживання будь-якого терміна (як значення, а не слова), що буде використаний вправним редактором, який у цьому проекті є.
Про слово не писав. Тільки що подумав, що lexis - слово, lex - закон. Тож спочатку було Слово. Закон ненавиджу.
"Под поцтивим словом обецую" - незрозуміло, ци то словом обецую, чи то под поцтивим словом - обецую. У мене немає почуття української мови, тож дискусію зі мною вести - втрачати час. -Cut-
Мій поток мислення був про інше - розширення групи користувачів забезпечує вживання цікавих, більш-менш зрозумілих понять (доконаних – не так цікаво, як бездоганних).
Приклад. Загальновідоме: "змагання українського народу за незалежність". Вживається як в колі еліт, так і широкому загалі. Але досить велика группа, що живе на лівому березі Дніпра і не тільки, позитивно мислить, але не розуміє. Це підтверджено нерепрезентативним опитуванням серед обмеженої групи київських програмістів - для них таке вживання не досить патетичне, враховуючи історію (хоча поняття для носія включає і кров, все і більше). Тому що інше значення слова сильно навантажене. -- Cut --
Далі офтопік.
Козацька слава - то добре, гендерні, релігійні проблеми, Green Peace forever. Я тільки хочу, щоб ресурсом можна було користуватися не дуже розмірковуючи над третім глибинним значенням слова людині із технічним складом мислення, та знаходити з допомогою пошукових сервісів.
2005.11.21 | jz99
Re: доконаних – не так цікаво, як бездоганних?
Volodymir пише:> Про слово не писав. Тільки що подумав, що lexis - слово, lex - закон. Тож спочатку було Слово. Закон ненавиджу.
> "Под поцтивим словом обецую" - незрозуміло, ци то словом обецую, чи то под поцтивим словом - обецую.
Якщо Ви маєте на увазі переклад слова "pledge", то, мабуть, просто перекласти як "слово" буде неправильно.
> Мій поток мислення був про інше - розширення групи користувачів забезпечує вживання цікавих, більш-менш зрозумілих понять (доконаних – не так цікаво, як бездоганних).
Не дуже зрозуміло. Що на що впливає і яким чином. Нам якраз треба користуватися НМД добре зрозумілими поняттями.
> Приклад. Загальновідоме: "змагання українського народу за незалежність". Вживається як в колі еліт, так і широкому загалі. Але досить велика группа, що живе на лівому березі Дніпра і не тільки, позитивно мислить, але не розуміє. Це підтверджено нерепрезентативним опитуванням серед обмеженої групи київських програмістів - для них таке вживання не досить патетичне, враховуючи історію (хоча поняття для носія включає і кров, все і більше). Тому що інше значення слова сильно навантажене.
Так, "змагання" у сенсі боротьби за державність і збереження національної ідентичності — це незвично для більшості з нас. Але й сама ця діяльність була незвичною для нас. З новим видом діяльності прихильно сприймається і нове значення слова.
> Козацька слава - то добре, гендерні, релігійні проблеми, Green Peace forever. Я тільки хочу, щоб ресурсом можна було користуватися не дуже розмірковуючи над третім глибинним значенням слова людині із технічним складом мислення, та знаходити з допомогою пошукових сервісів.
Біда в тому, що нам доводиться вести переклад з нуля у предметному зрізі. Якби вже були стихійні слівця на позначення "pledge", "PledgeBank", та ще окультурені у солідних виданнях, то нам би залишалося лише ними користуватися.
2005.11.18 | harnack
Re: ПЕРЕКЛАД СЛОВА Pledge
Сергій Вакуленко пише:>
> "Слово" — то саме те, що треба (у значенні "дати слово"), але воно занадто багатозначне, щоб уживатися поза контекстом.
(Гарнак): Вживають, звісно, "дати ЧЕСНЕ слово", що трішки уоднозначнює, і якраз не дотриматись чесного слова зруйнувало б гуртову чи особисту репутацію.
2005.11.16 | Пані
Я скрізь поки лишаю неперекладеним
І раджу робити так всім. Щоб потім, коли ми визначимося остаточно, перекласти все у зібраному варіанті.2005.11.16 | Olha_K
Аргументи на користь "обіцянки"
я не з мовних, а з функціональних позицій підхожу. Чи ви персонально відчуваєте, що ви-поклялися
-дали обітницю
-пледжували
-присягли
-запоручилися (є такий переклад - запорука)
-відповіли на пропозицію (є пропозиція)
-взяли зобов"язання
-зголосилися (зголошення)
-почали? (від почин)
-чи просто пообіцяли зробити і зробили?
Ще треба подумати, які асоціації викликають недотримання обіцянки, прорушення клятви чи обітниці, відмова від зобов"язань чи від зголошення (чи як це сказати?) і так далі. Тобто, якщо ми перегнемо палку із суворістю і урочистістю, то нмд це не є добре.
Тобто, як Вам заклик з Майдану, наприклад, "присягаю вимкнути світло і запалити свічку о 20 годині", або "клянуся..., або даю обітницю...", "або пристаю на пропозицію...", або "зголошуюся...", або "обіцяю запалити свічку". Пограйтеся з реальними прикладами.
2005.11.17 | jz99
Re: Аргументи на користь "обіцянки"
Olha_K пише:> Тобто, як Вам заклик з Майдану, наприклад, "присягаю вимкнути світло і запалити свічку о 20 годині", або "клянуся..., або даю обітницю...", "або пристаю на пропозицію...", або "зголошуюся...", або "обіцяю запалити свічку". Пограйтеся з реальними прикладами.
Тут НМД найкраще працює якраз "зголошуюся" (зважаючи на специфіку, що це умова, а не проста обіцянка), також природно казати "обіцяю".
Реальні приклади є і власне у FAQ, але, що цікаво, там вони формулюються у живій довільній формі навіть без застосування слова pledge:
I will start recycling if 100 people in my town will do the same
I will organise my child's school play if 3 other parents will help
I will build a useful website if 1000 people promise to contribute to it
Може, ми якось занадто зациклилися на тому, що у всіх висловах про pledge конче необхідно це слово вживати. Все одно навряд чи знайдеться таке слово, яке б однаково добре пасувало в усіх випадках.
"Я вимкну світло і запалю свічку о 20 годині, якщо мене підтримають ще…"
А тепер далі: "такий мій пледж, моє зобов’язання, моя обіцянка, моя обітниця, моя клятва/клятьба, моя присяга, …"
В ідеалі бажано такий термін, який можна використати без додаткових пояснень і посилань на сайт PledgeBank. Не хочеться "пледж".
Гм, а взагалі у всіх цих варіантах центр тяжіння щось переважає лише "на мене", а де ж інші, кого я запрошую?
> я не з мовних, а з функціональних позицій підхожу. Чи ви персонально відчуваєте, що ви поклялися, дали обітницю, пледжували, присягли, запоручилися (є такий переклад - запорука), відповіли на пропозицію (є пропозиція), взяли зобов"язання, зголосилися (зголошення), почали? (від почин), чи просто пообіцяли зробити і зробили?
А якщо повернути ситуацію взагалі іншим боком. Адже те, що я зголошуюся (це мені теж подобається ), є лише першою складовою отого pledge. Другою, і мабуть навіть ключовою (для цього і сайт), є те, що я закликаю інших підтримати мене, запрошую приєднатися. Отже, під pledge можна розуміти appeal, call: заклик
П.Н. Добре було би вставити в українську сторінку питань та відповідей коротенький пасаж про переклад слова pledge.
2005.11.17 | Mary
щодо зголошення + "про нелюбов народу до випендрювання"
Мені здається, що в живій мові, наскільки я його чула, воно радше означає дію приєднання, аніж "заснування". Тобто зголоситися - це публічно взяти на себе якесь неперед визначене завдання, а не власне визначити завдання, а тоді запросити інших "зголошуватися".За звоїм семантичним, чи як там, значенням, воно мені імпонує, але фактичне його розповсюдження в рафінованих колах діяспорно-галицької інтелігенції мене трохи знеохочує. НМД вдалий словотвір - то досягнення вельми примхливе, він нас особисто воно не так вильно залежить, як нам би того хотілося, і залежить набагато більше, ніж нам би того хотілося, він банальних користувачів мови, бо саме вони творять мовний факт, і саме від них залежить - буде наш конкретний словотвір живим, чи дохлим, і що саме означатиме в кінці кінців.
Тому я закликаю не випендрюватися, або випендруватися в міру, а де та міра - народ нам покаже відверто й виразно, без "прошу-перепрошую" .
2005.11.19 | les
Re: щодо зголошення + "про нелюбов народу до випендрювання"
Mary пише:> Мені здається, що в живій мові, наскільки я його чула, воно радше означає дію приєднання, аніж "заснування". Тобто зголоситися - це публічно взяти на себе якесь неперед визначене завдання, а не власне визначити завдання, а тоді запросити інших "зголошуватися".
> За звоїм семантичним, чи як там, значенням, воно мені імпонує, але фактичне його розповсюдження в рафінованих колах діяспорно-галицької інтелігенції мене трохи знеохочує.
На нічого собі, ви хоч би "мабуть" використали. От вам витяг з Українсько російського словника, 1976, Ільїн et al:
Зголошуватися, -шуюся, -шуєшся, зголоситися, -лошуся, -лосишся заявлять, заявить о своем желании, изьвить, изьвить желание; заявлять, заявить о своєм согласии (в ответ на какое-н. предложение); визиваться, визваться (предлагая свои услуги).
Нагадаю, що ті часи це "розквіт застою". Словник на 65 000 слів.
> НМД вдалий словотвір - то досягнення вельми примхливе, він нас особисто воно не так вильно залежить, як нам би того хотілося, і залежить набагато більше, ніж нам би того хотілося, він банальних користувачів мови, бо саме вони творять мовний факт, і саме від них залежить - буде наш конкретний словотвір живим, чи дохлим, і що саме означатиме в кінці кінців.
Чому ж це? Поточно це залежить виключно від нас, тай навіщо звертати увагу на те, чого не можна змінити. Коротше узус (мовленнєвий звичай) узусом, але хай просто кожен зробить свою роботу гарно.
> Тому я закликаю не випендрюватися, або випендруватися в міру, а де та міра - народ нам покаже відверто й виразно, без "прошу-перепрошую" .
А от слово "випендриваться" не українське, а московське, а "фактичне його розповсюдження в рафінованих колах" доморосло-київської (ні! - янучарсько-донецької недо- "інтелігенції мене трохи знеохочує". Найближче українське "хизуватися" (ще "пишатися", "вередувати").
2005.11.19 | Mary
ой не знаю
les пише:> На нічого собі, ви хоч би "мабуть" використали. От вам витяг з Українсько російського словника, 1976, Ільїн et al:
>
Та можу й "мабуть" додати, мені не шкода. Я вам розпоідаю про враження людини, яка виросла у Львові (не в пустомитівському районі), в родині, яку помилково вважають типовим прикладом спадкової галицької інтелігенції (цей міт розповсюдив тут вже згадуваний Грицак), хоч насправді походження родини - Хмельниччина, Чернігівщина, та ще й Маріуполь. Оскільки дід з бабою були філологи, то вони (особливо баба) досить болісно сприймали мою галицьку говірку (яку я перейняла з материнського боку), і я пригадую в дитинстві палкі дискусії про те, чи слово горнятко є полонізмом, а чи чашка москалізмом, менше з тим... Ага, і ще та людина (я тобто) певни період свого дозрівання належала до виразно релігійних кіл, а також мала нагоду багато спілкуватися з діаспорою, а тому в мене є деяке відчуття того, що стало РАФІНОВАНОЮ мовою в тих колах (заслужено, а чи й ні...)
> Нагадаю, що ті часи це "розквіт застою". Словник на 65 000 слів.
Я вам про суч. використання, а ви мені про словник застою . Хоча, може вий маєте служність. Я того й кажу тут те, що думаю, щоб можна було свої упередження виявити і виправити .
> Чому ж це? Поточно це залежить виключно від нас, тай навіщо звертати увагу на те, чого не можна змінити. Коротше узус (мовленнєвий звичай) узусом, але хай просто кожен зробить свою роботу гарно.
>
Я ж не проти, щоб гарно. Я тільки за. Але крім щоб гарно було, треба щоб воно ще й працювало, а досвід показує, що перше другого не гарантує, а часом навіть заваджає.
> А от слово "випендриваться" не українське, а московське, а "фактичне його розповсюдження в рафінованих колах" доморосло-київської (ні! - янучарсько-донецької недо- "інтелігенції мене трохи знеохочує". Найближче українське "хизуватися" (ще "пишатися", "вередувати").
словник в студію! от де-де, а в колах галицької інтелігенції я це слово пам'ятаю з глибокого дитинства . Воно на звук взагалі більш як польське звучить (із цим -ендр-, не кажучи вже про пендзіць і т.п.), але хай словник скаже . А наведені вам українські "відповідники" не передають змісту. Принаймні того, до якого я в Галичині звикла . Той зміст найкраще передається комічним образом вперто-ірраціонального гонору [... поредагувала, шоб бува якийсь шляхтич не образився] польського шляхтича (тобто гонору повні сподні, а підстав нема і не було). Щодо Донецької інтелігенції - нічого не знаю. Ніколи в Донецьку не була, і звідти лише одну людину знаю.
2005.11.20 | les
Re: ой не знаю
Mary пише:> > А от слово "випендриваться" не українське, а московське, а "фактичне його розповсюдження в рафінованих колах" доморосло-київської (ні! - янучарсько-донецької недо- "інтелігенції мене трохи знеохочує". Найближче українське "хизуватися" (ще "пишатися", "вередувати").
> словник в студію! от де-де, а в колах галицької інтелігенції я це слово пам'ятаю з глибокого дитинства . Воно на звук взагалі більш як польське звучить (із цим -ендр-, не кажучи вже про пендзіць і т.п.), але хай словник скаже .
Гаразд. Я суджу справді значною мірою на основі словників. От витяг з Ожеґова (то скромненький, проте доволі відомий тлумачний словник російської мови, 57 000 слів, видання 14):
Випе'ндриваться, -аюсь, еашься; несов. (прост.). Важничая, виставлять себя на показ; проявлять гонор, капризничать. "Хватит тебе в.!
В уже згаданому Українсько російському словникові, 1976, Ільїн et al, не знаходжу такого слова, так само як такого перекладу для слів "хизуватися" (ще "пишатися", "вередувати"). А калікуватий Російсько-український словник Ганича і Олійника слова "випе'ндриваться" не містить.
Дивіться також синоніми. "хизуватися" - http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php?dict=sinonim&imag_cl=img2. А от "випендрюватись" та немає - а великий словник.
Тут також немає http://www.geocities.com/hommah_chorny/c_1.html.
Можливо хтось із решти учасників форуму зможе щось прояснити в цьому питанні?
> А наведені вам українські "відповідники" не передають змісту. Принаймні того, до якого я в Галичині звикла . Той зміст найкраще передається комічним образом вперто-ірраціонального гонору [... поредагувала, шоб бува якийсь шляхтич не образився] польського шляхтича (тобто гонору повні сподні, а підстав нема і не було).
Це дуже складний предмет (і для мене і для обговорення на форумі) - "мовний ракурс у постколоніяльному дискурсі: психологічні аспекти" , який я волів би тут не зачіпати. Як казав свого часу мій брат "Замнемо для ясності" . За "волів" відразу "перепрошую" .
> Щодо Донецької інтелігенції - нічого не знаю. Ніколи в Донецьку не була, і звідти лише одну людину знаю.
Я звісно жартував. Але мене справді бентежать ці намагання ремстувати на діяспору підозрюючи її у мовних каверзах за обставин, які зовсім до того не спонукають. Приклад: переклад CL Google, навколо якого було здійнявся такий галас.
2005.11.15 | jz99
Re: Взяв файл. Питання...
Kuzkar пише:> Досі не узгоджено як перекласти "pledge" та "PledgeBank".
>
> Варіанти:
> 1. обіцянка - банк обіцянок
> 2. запорука - банк запорук
>
> Ваші ідеї?
"PledgeBank" власна назва, НМД поки що можна так і залишити, як у нас прийнято щодо купи інших власних назв в ІТ. А "pledge", недаремно виникає питання, бо є внутрішнє відчуття, що у нас немає прямого відповідника саме щоб передавати контекст явища. Я у себе вживатиму кальку "пледж". Кажемо ж ми "флеш-моб"
> PS: Зберігати перекладений файл в кодуванні UTF-8? Якщо ні, то в якому?
Між іншим, важливе питання, про яке нічого немає в інструкції з перекладу в ручному режимі. Я гадаю, UTF-8. Якщо це не так, нехай скаже хтось, хто працює через PoEdit.
2005.11.15 | DevRand
питання дійсно важливе - в UTF-8
Прохання до всіх перекладачів - зберігайте будь ласка в UTF-8 кодуванні2005.11.15 | Пані
Давай не грузити людей
Бо я можу побитися, що тут половина як мінімум не знає що це.Як буде все готове можна легко iconv-ом перевести в UTF
2005.11.18 | QuasiGiraffe
Re: Взяв файл. Питання...
Kuzkar пише:> Досі не узгоджено як перекласти "pledge" та "PledgeBank".
>
> Варіанти:
> 1. обіцянка - банк обіцянок
> 2. запорука - банк запорук
>
> Ваші ідеї?
>
По-перше, не обов'язково зациклюватися на однослівному перекладі. Думаю, варіант "спільна обіцянка" (надалі, в глибині тексту можна "співобіцянка") пристойно відповідає суті речей. Найбільш відповідало б, мабуть, словосполучення "умовна обіцянка" ("Я обіцяю..., якщо ще хтось..."), але це звучить якось непристойно. Обіцянка або є, або її немає.
По-друге, треба все ж таки дивитися за контекстом. В моєму уривку йде мова про початкову стадію процесу спільного обіцяння - формулювання і висування тієї обіцянки. І я щиро переклав pledge як "пропозиція", бо на цій стадії воно так і є, поки не набралася пристойна кількість учасників, ніхто нікому нічого, фактично, не обіцяє.
Надалі можна використовувати інші запропоновані варіанти, але я одразу застеріг би від занадто патетичних варіантів на кшталт "клятва", "присяга", "обітниця". Справа в тому, що загальна ідея - долучити до якоїсь справи людей нерішучих (якими ми в більшості і є). Повірте, ці слова їх одразу відлякають. Давайте пояснимо майбутнім учасникам проектів все живою, побутовою, спокійною мовою, не будемо вимагати жертовності і подвигів.
Моя пропозиція: на останніх стадіях складання і правки тексту прочитати інтерфейс кілька разів, кожен з іншим варіантом перекладу. Той, який менше буде різати вуха, і залишити.
2005.11.15 | Пані
Увага! Файли можна грузити прямо сюди!
Я вмикнула опцію атачментів - під віконцем тексту повідомлення.2005.11.15 | jz99
Re: Увага! Файли можна грузити прямо сюди!
Пані пише:> Я вмикнула опцію атачментів - під віконцем тексту повідомлення.
Пані, треба казати "увімкнула" Не пропустіть такого у перекладі. Ось тут Сергій Вакуленко ще дасть перцю.
2005.11.15 | Пані
Re: Увага! Файли можна грузити прямо сюди!
jz99 пише:> Пані пише:
> > Я вмикнула опцію атачментів - під віконцем тексту повідомлення.
>
> Пані, треба казати "увімкнула" Не пропустіть такого у перекладі. Ось тут Сергій Вакуленко ще дасть перцю.
У мене в перекладі попалися всі назви держав
2005.11.15 | Volodymir
Re: Увага! Файли можна грузити прямо сюди!
Файли перевів. У кого простенькі компьютерні терміни або країни - скидуйте мені - скидуйте мені для автоматичного перекладу у poEdit.Скоріше за все, доцільно все переведене переглянути і з редакторської точки зору враховуючи мою нерідну українську і необхідність однаковості однакових повідомлень у різних міцях та таке інше. Наприклад, pledge - клястися не всім релігія дозволяє. Я перевів як Урочиста обіцянка (як у піонерів), мабуть невірно, бо така сутність p з великої букви самими авторами на сайті не виділяеться.
Мені дісталася частина FAQ, деякі наведені приклади мене не розтащили, деякі чесно не зрозумів, та і з "божою іскрою перекладача" (творчим перекладом) не знаю як бути - отже файл надсилаю, але до п'ятниці ще перегляну.
Ще одна проблема при редагуванні у Нотепеді - треба уважно слідкувати де відкриті/закриті двукоми. Я перевірів, але якщо хоча б одна строка невірно обкомлена, php буде видавати помилку на всю сторінку - отже потім зведений файл у poEdit краще скомпілювати.
2005.11.15 | Пані
Підредаговано (14.po)
Там далі треба буде виправити рядки. Але, краще це зробить хтось один на збірці повного тексту.2005.11.15 | Volodymir
Re: Підредаговано (14.po) - ок
Добре. Знайшов у себе граматичні і передивився контекст, підправлю. Основна проблема із не досить вдалим літературними стилем, але щось своє видумувати не буду.2005.11.15 | jz99
взяв (-)
2005.11.16 | jz99
готово 9.po.part
2005.11.16 | jz99
якщо ще є шматки, давайте, візьму (-)
2005.11.15 | DevRand
щодо самої назви PledgeBank
чесно зізнаюсь - як найкраще перекласти поки не уявляютак щоб це було зручно, звучало та найточніше передавало зміст
пропоную зрбити конкурс назв, потім проголосувати - чи щось таке
2005.11.15 | Стопудів
Cкарбниця обіцянок (-)
2005.11.15 | Пані
Клятвобанк (-)
2005.11.15 | Пані
Можна ще погратися з "Обіцянка-цяцянка"
Можна мовники якісь словотвір придумають?2005.11.15 | Ой Вэй
Разом нас багато :-) (-)
2005.11.15 | Olha_K
Банка обіцянок (-)
2005.11.15 | Роман ShaRP
Банк починів (-)
2005.11.15 | S@nya
Реєстр обіцянок (-)
2005.11.15 | Сахаров
Банк Зобов'язань (-)
2005.11.16 | Mary
Реєстр Присяг (-)
2005.11.16 | jz99
PledgeBank, без перекладу (-)
2005.11.15 | Стопудів
взяв (-)
2005.11.15 | Стопудів
причепив у цьому пості (-)
2005.11.15 | harnack
Re: для учасників проекту - переклад PledgeBank
DevRand пише:> Перший крок був дуже успішним, до перекладу долучилося 27 чоловік - це чудовий показник - дякую ще раз всім хто приєднався!
> (http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1131451666)
>
(Гарнак): Ми всі впадаємо в огріхи так чи сяк (я завжди вдячний, коли виправляють, тим паче коли догматично просторікую, або свавільно недорікую): 27 осіб (не чоловік) - зазвучало б привабливіше!
2005.11.15 | jz99
я з Вами погоджуюся, але мушу засмутити
бо казати саме так буквально тиждень чи два тому вчив 1-й канал Національного радіо УР-1 у 20-хвилинній щотижневій передачі, в якій даються консультації фахівців-мовознавців і відповіді на листи слухачів. Обгрунтування було таке: якби йшлося лише про осіб чоловічої статі, то форма множини була б "чоловіків". Це й без них зрозуміло. А раз "стільки-то чоловік" відрізняється від "стільки-то чоловіків", то, сказав фахівець, плутанини немає і можна казати так на людей взагалі і вважати це нашою питомою мовною конструкцією. На моє відчуття, все ж таки безграмотної. Це те ж саме, що казати "5 раз (кілобайт)" замість "5 разів (кілобайтів)", тобто називний відмінок все одно "чоловік", навіть у значенні людини взагалі (оминемо питання, чи це властиво нашій мові, хоча не уявляю, як можна на жінку казати "вона добрий чоловік" замість "вона добра людина"), і все одно за правилами граматики "5 чоловіків", а не "5 чоловік". Мені так здається.harnack пише:
> 27 осіб (не чоловік) - зазвучало б привабливіше!
Або ще "душ", або ще "27-ро людей".
2005.11.15 | Olha_K
Інкогніто - це я :) Взяла своє + як зробити переклади публічними
Взяла свій шматочок. Відішлю емейлом. Якщо є якась потреба одним перекладачам подивитися на те, як інші перекладають (ми так робили для Друпалу, тобто кожний файл обговорювався всією групою) -- то можна запам"ятати файли в форматі HTML і вивісити десь на обговорення. Це можна робити з всеньким файлом. Якщо є один редактор, який все вичитає опісля -- теж непогано. Після нас теж все читали.2005.11.15 | Olha_K
Готово. Причіплене на перевірку і надіслане поштою.
Електронною поштою надіслано в форматі .РО Щоб подивитися на переклад тут, треба змінити кодування цієї сторінки на unicode.2005.11.15 | DevRand
добре, я викладу все на зручне(у) wiki (-)
2005.11.15 | S@nya
взяв (-)
2005.11.15 | S@nya
Тут переклад (-)
2005.11.15 | Роман ShaRP
Файл забрав (-)
2005.11.16 | Роман ShaRP
Файл віддаю. + коментарі.
Мені дістався невеликий перелік назв країн.Там, де я сумнівався в назвах, я брав їх з оцього офіційного документу:
http://www.customs.com.ua/php/document.php?ISN=17737
Є ще от такий цікавий документ, справжнісінький універсальний довідник з назв країн:
http://www.unicode.org/cldr/data/diff/by_type/localeDisplayNames_territories.html
але поки він завантажувався, я вже встиг все, що мені було треба, подивитися у першому.
2005.11.15 | DevRand
мій переклад - 28.po.part
2005.11.15 | Сахаров
Переклав, надіслав на адресу Девранда. Сахаров.
Я свій кусок вже переклав і відправив на адресу Девранда. Схоже буде багато редагування і зведення до єдиної термінології при збиранні всього докупи.2005.11.16 | les
Свій шматок узяв (-)
2005.11.17 | les
Його переклад тут
Поміщаю свій переклад лише тут, на форумі - для ясності й одномантності. Окрім того, тут його зможе взяти кожен, а не лише автор обітниці (devrand). Автора просто сповіщаю.Непевний щодо правильності кодування - прошу звернути увагу. Якщо не помиляюсь у мене Win1251. Як перекодувати?
Мій переклад мене не задовільняє - без контексту дуже важко. Певні перевірки зробив - вони це підтверджують. Буде потрібно багато редагування.
Перепрошую, як трохи повільно - у мене лише нічний Інтернет.
Чи існує-ведеться якийсь облік перекладів: хто узяв, хто ні, хто переклав, відредагував, тощо? Щось відчуває моя сидниця (інтуїція - то здатність голови зрозуміти, що відчуває сідниця), знову організація шкутильгає на всі чотири лапи.
Ці люди поки що не відгукнулися:
* MentBuster - http://maidan.org.ua/posibnyk/2.po.part
* horytsvit - http://maidan.org.ua/posibnyk/5.po.part
* sashkoo - http://maidan.org.ua/posibnyk/8.po.part
* Gaston - http://maidan.org.ua/posibnyk/11.po.part
* Tarpan - http://maidan.org.ua/posibnyk/12.po.part
* Rathunter - http://maidan.org.ua/posibnyk/16.po.part
* Andriy- http://maidan.org.ua/posibnyk/20.po.part
* Gunslinger- http://maidan.org.ua/posibnyk/21.po.part
* Oleg Butuzov- http://maidan.org.ua/posibnyk/23.po.part
* Borys Kukharenko- http://maidan.org.ua/posibnyk/24.po.part
* Vasco Sommer-Nunes- http://maidan.org.ua/posibnyk/25.po.part
* oivei- http://maidan.org.ua/posibnyk/26.po.part
Сахаров не ідентифікується (хоча він десь у цьому спискові) - але він ніби прозвітував, що переклав.
2005.11.17 | Пані
Re: Його переклад тут
les пише:> Чи існує-ведеться якийсь облік перекладів: хто узяв, хто ні, хто переклав, відредагував, тощо? Щось відчуває моя сидниця (інтуїція - то здатність голови зрозуміти, що відчуває сідниця), знову організація шкутильгає на всі чотири лапи.
Флаг в руки - керуйте і організовуйте! Є сенс організувати щось типу черги редагування ІМНО. На мене можете розраховувати в цьому.
> * oivei- http://maidan.org.ua/posibnyk/26.po.part
Він тут http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1132151324
2005.11.17 | les
Re: Його переклад тут
Зразу видно - Майдан не спить - рідну землю боронить.Пані пише:
> les пише:
> > Чи існує-ведеться якийсь облік перекладів: хто узяв, хто ні, хто переклав, відредагував, тощо?
> Флаг в руки - керуйте і організовуйте! Є сенс організувати щось типу черги редагування ІМНО. На мене можете розраховувати в цьому.
За советським принципом: ти запропонуєш, тобі ж і доручать виконувати, тебе ж і покарають за те, що кепсько впорався. Почекаймо на devrand, тим паче що з моїм Інтернетом редактор з мне як куля.
Просто слід мати на увазі, що якщо ці панове до вихідних не відгукуються доведеться мабуть перерозподіляти шматки по тих, хто подавав голос.
> > * oivei- http://maidan.org.ua/posibnyk/26.po.part
> Він тут http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1132151324
Тобто, даруйте за тупість, oivei це Сахаровий нік?
2005.11.17 | Пані
Re: Його переклад тут
les пише:> Зразу видно - Майдан не спить - рідну землю боронить.
>
> Пані пише:
> > les пише:
> > > Чи існує-ведеться якийсь облік перекладів: хто узяв, хто ні, хто переклав, відредагував, тощо?
> > Флаг в руки - керуйте і організовуйте! Є сенс організувати щось типу черги редагування ІМНО. На мене можете розраховувати в цьому.
>
> За советським принципом: ти запропонуєш, тобі ж і доручать виконувати, тебе ж і покарають за те, що кепсько впорався. Почекаймо на devrand, тим паче що з моїм Інтернетом редактор з мне як куля.
За майданівським Ініціатива - наказуєма.
> Просто слід мати на увазі, що якщо ці панове до вихідних не відгукуються доведеться мабуть перерозподіляти шматки по тих, хто подавав голос.
>
> > > * oivei- http://maidan.org.ua/posibnyk/26.po.part
> > Він тут http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1132151324
>
> Тобто, даруйте за тупість, oivei це Сахаровий нік?
Ні. Це різні учасники.
2005.11.17 | QuasiGiraffe
Re: Його переклад тут
les пише:>> Чи існує-ведеться якийсь облік перекладів: хто узяв, хто ні, хто переклав, відредагував, тощо? Щось відчуває моя сидниця (інтуїція - то здатність голови зрозуміти, що відчуває сідниця), знову організація шкутильгає на всі чотири лапи.
>
> Ці люди поки що не відгукнулися:
>
> * MentBuster - http://maidan.org.ua/posibnyk/2.po.part
> * horytsvit - http://maidan.org.ua/posibnyk/5.po.part
> * sashkoo - http://maidan.org.ua/posibnyk/8.po.part
> * Gaston - http://maidan.org.ua/posibnyk/11.po.part
> * Tarpan - http://maidan.org.ua/posibnyk/12.po.part
> * Rathunter - http://maidan.org.ua/posibnyk/16.po.part
> * Andriy- http://maidan.org.ua/posibnyk/20.po.part
> * Gunslinger- http://maidan.org.ua/posibnyk/21.po.part
> * Oleg Butuzov- http://maidan.org.ua/posibnyk/23.po.part
> * Borys Kukharenko- http://maidan.org.ua/posibnyk/24.po.part
> * Vasco Sommer-Nunes- http://maidan.org.ua/posibnyk/25.po.part
> * oivei- http://maidan.org.ua/posibnyk/26.po.part
>
Якщо у людей проблеми - ми зможемо допомогти.
My Pledge - дати добу (або дві, як домовимся) на підтвердження наміру перекладати. Якщо від кого pledge:) за добу(див. вище) не надійде - розбираємо, бо, читаю, у багатьох руки сверблять.
2005.11.17 | Пані
Угу. Я приєднуюся (-)
2005.11.18 | les
Re: Сахаров, який шматок ваш переклад?
Наразі лише цих (але десь серед них шматок Сахарова, який він нібито вже переклав):* horytsvit - http://maidan.org.ua/posibnyk/5.po.part
* sashkoo - http://maidan.org.ua/posibnyk/8.po.part
* Gaston - http://maidan.org.ua/posibnyk/11.po.part
* Tarpan - http://maidan.org.ua/posibnyk/12.po.part
* Rathunter - http://maidan.org.ua/posibnyk/16.po.part
* Gunslinger- http://maidan.org.ua/posibnyk/21.po.part
* Oleg Butuzov- http://maidan.org.ua/posibnyk/23.po.part
* Vasco Sommer-Nunes- http://maidan.org.ua/posibnyk/25.po.part
А devrand'a немає. Без нього погано щось робити, хоча якщо хтось має велике бажання можна мабуть спекулятивно, чи то волюнтаристськи - брати якусь частину й перекладати по факту, тільки в кожному разі, залишайте повідомлення в цій гілці, що ви той шматок узяли і який саме.
2005.11.18 | Сахаров
Re: Сахаров, який шматок ваш переклад?
Дванадцятий (нік - Тарпан) Переклад пересланий на адресу Девранда. Перепрошую за плутанину, яка виникла з моєї провини тому що зголосився під іншим ніком.2005.11.21 | les
Re: Сахаров, який шматок ваш переклад?
Також прошу пробачення - щось я так до вас звернувся непоштиво. Забув додати "Пан" перед вашим прізвищем - і все було б гарно.2005.11.20 | QuasiGiraffe
Партизанським чином переклав частину 23
Надсилаю e-mailом до devranda.Прошу вибачення у пана Oleg Butuzov.
2005.11.21 | les
Волюнтаристські беру 21 частину - переклад завтра
Якщо хтось ще хоче перекладати, нижче ті шматки, які досі неперекладені:* sashkoo - http://maidan.org.ua/posibnyk/8.po.part
* Gaston - http://maidan.org.ua/posibnyk/11.po.part
* Rathunter - http://maidan.org.ua/posibnyk/16.po.part
Обов'язково повідомити про ту частину, яку ви взяли, в цій гілці.
2005.11.21 | Пані
Беру 11 частину - теж волюнтаристські (-)
2005.11.21 | Пані
Взяла безхозну 11 частину. Далі буде (-)
2005.11.22 | les
Переклад частини 21
Мої співчуття редактору .Завтра спробую підготувати і помістити не цей форум в окрему низку абиякий опис пропозицій щодо перекладу слова pledge для обговорення і вироблення остаточного рішення.
Обговорення комп. термінології і принципів перекладу спробую помістити потім в окремі низки. Будьласка, висловіться на цю тему - тобто, щодо організації таких обговорень (чи взагалі потрібно, як, хто...).
2005.11.22 | DevRand
дякую, поставив у вікі (-)
2005.11.25 | les
Re: Переклад частини 21
les пише:> Завтра спробую підготувати і помістити не цей форум в окрему низку абиякий опис пропозицій щодо перекладу слова pledge для обговорення і вироблення остаточного рішення.
> Обговорення комп. термінології і принципів перекладу спробую помістити потім в окремі низки.
На - не так сталося як гадалося. Наразі, можу лише підтвердити, що все ще зберігаю заявлені наміри. З божою допомогою за день-два буде, на а ні - то доведеться ще чекати .
2005.11.25 | jz99
"на" = ? (кліпаючи очима)
les пише:> На - не так сталося як гадалося. Наразі, можу лише підтвердити, що все ще зберігаю заявлені наміри. З божою допомогою за день-два буде, на а ні - то доведеться ще чекати .
Цікаво, вперше зустрічаю таке ”на”. Розтлумачте, га? Просвітіть темного
2005.11.27 | les
Re: "на" = ? (кліпаючи очима)
Те ж саме що й "ну", грубо кажучи. Вже, даруйте за невігластво, не скажу що то частка чи вигук, але в моєму словнику (мається на увазі книжка, а не моя особа) таке слово є. Дивіться також на http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php."Хулі не ясно?" (С)Подерв'янський
2005.11.28 | jz99
а що ж це Ви побачили у словнику лише "на"
les пише:> Те ж саме що й "ну", грубо кажучи.
Ані грубо, аніяк не кажучи, зовсім не те ж саме.
> Вже, даруйте за невігластво, не скажу що то частка чи вигук
А я Вас про це й не питав, якщо мені це треба буде, зазирну у довідник.
> але в моєму словнику (мається на увазі книжка, а не моя особа)
Тобто, на загал Ви користуєтеся лише речами, зробленими Вами власноруч, лише словник виняток.
> таке слово є. Дивіться також на http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php.
Так там багато слів є, можна й інші використовувати. Можна навіть у їх властивому значенні, тільки це складніше.
> "Хулі не ясно?" (С)Подерв'янський
О, то, виявляєтся, Подерв'янський має (С) на матюки. Ви сплатили йому авторські відрахування за право однократного вжитку одного з предметів захисту його авторських прав? Чи це витяг з того єдиного не Вами написаного словника?
Взагалі я подумав був, що на помилку не схоже, бо двічі вжите, і питав, може часом це якесь галицьке слово, бо я зовсім тої говірки не знаю, а вона цікава. Перепрошую, якщо попередній мій пост чомусь здався Вам образливим. Питання — знято!
2005.12.01 | les
Re: а що ж це Ви побачили у словнику лише "на"
les пише:> > Те ж саме що й "ну", грубо кажучи.
> Ані грубо, аніяк не кажучи, зовсім не те ж саме.
На цей раз вже мені було б цікаво, чому це "зовсім не те ж саме" і що в такому разі становить собою "те саме" . Поясніть, будьласка. Вже даруйте за кострубатість - вас цитую.
> > Вже, даруйте за невігластво, не скажу що то частка чи вигук
> А я Вас про це й не питав, якщо мені це треба буде, зазирну у довідник.
Вашу пиху можете засунути собі у вухо. Я доступно пояснюю? Це по-перше. По друге, я не потребую ваших хамуватих дозволів на висловлення своєї думки. По третє, ви брешете, бо ви просили мене "розтлумачити" вам і "просвітити (вас) темного", що я й намагався зробити, але вочевидь не врахував рівня вашої "темності".
> > але в моєму словнику (мається на увазі книжка, а не моя особа)
> Тобто, на загал Ви користуєтеся лише речами, зробленими Вами власноруч, лише словник виняток.
"на загал" це має бути разом чи окремо? Якщо окремо, то що таке "користуватися на загал"? Якщо ви хотіли написати "на загал" разом, але помилились, то було б дуже цікаво дізнатись, якою хімерною "логікою" ви послуговувались, "висновуючи" з моїх слів сказану вами дурницю. Бо якось у вас виходить як у того пацієнта в анекдоті "Лікарю, але ви й збочинець!".
> > таке слово є. Дивіться також на http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php.
> Так там багато слів є, можна й інші використовувати. Можна навіть у їх властивому значенні, тільки це складніше.
Гаразд. То яке ж "властиве значення" слова "на"? Чому ж ви його не навели? Чи не тому, що відчули себе бовдуром, який удає з себе мовного генія?
Якщо так, то відчуйте те ще раз: "на 3 межд. ну." Українсько-російський словник, Ільїн et al, 1976.
Стикався я з таким слівцем і в усному мовленні, наприклад: "На що ти будеш робити!" (із виразом дещо удаваного розпачу) або ще "На що це таке?" (збентежено) (навіть якось так протягуючи те "а" - чи то так "На-а що це таке?" чи так "На а що це таке?"). Додатково можу сказати, що йдеться про Поділля, подільські говірки, хоча я не певний, що це має значення.
То ж якщо хочете дискутувати, то будьте ласкаві наводити аргументи, а ваші бздикання занюханого мовного "генія" залиште деинде.
> > "Хулі не ясно?" (С)Подерв'янський
> О, то, виявляєтся, Подерв'янський має (С) на матюки. Ви сплатили йому авторські відрахування за право однократного вжитку одного з предметів захисту його авторських прав?
О, то ви ще й "геній" авторського права . Можливо спочатку поглянете у відповідний закон, щоб зрозуміти, що "предметів захисту його авторських прав" це нісенітниця? Як зрештою, і все ваше речення.
> Чи це витяг з того єдиного не Вами написаного словника?
Ні, це витяг з вашої хворобливої уяви: "Лікарю, але ви й збочинець!". Можливо, ви перш у словник поглянете, які значення має слово "словник"? Вже потім будете дурницю городити.
> Взагалі я подумав був, що на помилку не схоже, бо двічі вжите, і питав, може часом це якесь галицьке слово, бо я зовсім тої говірки не знаю, а вона цікава.
Я не знаю чи це лише подільська говірка, чи також галицька, чи це властиво всій українській мові.
Але найсмішніше те, що про минуле ви сказали, а про що "думаєте" тепер чомусь промовчали .
> Перепрошую, якщо попередній мій пост чомусь здався Вам образливим.
Ні, ваш пост тим паче попередній для мене не образливий. Постіться собі скільки влізе. Так само не образливий мені ваш попередній допис, якщо ви це мали на увазі - "геній" ви мовний.
> Питання — знято!
Втікти хочете? Тікайте мерщій!
Хоча стривайте хвильку. Можливо, ви й не второпаєте про що я, але я таки маю сказати. Є така річ як чемність, а ще чесність. Розумієте? І коли ви, наприклад, просите когось вам щось пояснити і вам пояснують, то за це треба подякувати. Як це робиться можете поглянути хоча б на http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1132445384.
Можна, звісно, і не погодитись із поясненням, але подякувати однаково треба. І як слід не погоджуватись також можете поглянути на http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1132445384 - не найкраща аргументація, але таки аргументація.
Натомість ви обрали найгірший спосіб: необґрунтовані заявки, хамство, брехня, нісенітниці і безглуздя, і все те висловлене тональністю ображеного неука. Таке враження, що то якийсь инший jz99 - підмінили . Але тепер яке ж ставлення у мене може бути до вас як не огида і презирство? Якщо ви те мали на меті, то того досягли. То ж тікайте, тікайте мерщій!
2005.12.01 | jz99
ну нічого собі пояснення!
за яке ще й треба було дякувати> Можливо, ви й не второпаєте про що я, але я таки маю сказати. Є така річ як чемність
Ви серйозно вважаєте, що цитата Подерев’янського була доречною і чемною? І справа ж не в цитаті і не в авторі, який її використав, а в тому, чому і навіщо ви використали цю фразу. Приберіть "(с)" і прізвище письменника і прочитайте ще раз ваше повідомлення. Опитайте кількох людей, як вони сприймуть його, і назвіть усіх, хто не зрозуміє вашої дотепності, бовдурами Як на мене, ви просто заховалися за Подерев’янського, а перша думка ж то ваша, Подерев’янський вам її не нав’язував. Ну то що, може, вам вибачитися треба, як ви вважаєте? Ми з вами пива разом не пили і між нами немає аж настільки тісних стосунків, щоб можна було вільно кидатися подібними солоними жартиками.
> , а ще чесність. Розумієте?
І після цього ви кажете про чесність?
> І коли ви, наприклад, просите когось вам щось пояснити і вам пояснують, то за це треба подякувати.
Авжеж, я і подякував би, якби ви ще тоді навели ті пояснення, які подали тут (нижче я виділив їх у рамочку), і при цьому не відчули потребу у цитаті з Подерев’янського.
> Як це робиться можете поглянути хоча б на http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1132445384.
Придивіться уважно самі: де тут жарти з використанням ненормативної лексики? Форум не рясніє матюками, тому ви маєте визнати, що ваш перл ніяк інакше не може сприйматися, як бажання висловити пряму образу. І я збирався, до речі, забути про це, тому й написав, що питання знято, але раз ви і далі продовжуєте у тому ж тоні, то я чекаю на ваше вибачення. Якщо ви цього не збираєтеся робити, то тікаєте ви, а не я.
> Можна, звісно, і не погодитись із поясненням, але подякувати однаково треба. І як слід не погоджуватись також можете поглянути на http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1132445384 - не найкраща аргументація, але таки аргументація.
Я вже пояснив вам свою реакцію на вашу аргументацію, чи, коли ваша ласка, ваше перше "ввічливе" пояснення.
> > > Те ж саме що й "ну", грубо кажучи.
> > Ані грубо, аніяк не кажучи, зовсім не те ж саме.
> На цей раз вже мені було б цікаво, чому це "зовсім не те ж саме" і що в такому разі становить собою "те саме" . Поясніть, будьласка. Вже даруйте за кострубатість - вас цитую.
Даруйте, але кострубатості не бачу. А якщо ви вважаєте щось кострубатим, навіщо це переймати і самому ж за це вибачатися?
До справи:
Ані з визначення, ані тим більше з прикладів ніяк не виходить, що "на" — це "ну" (тобто що можна всюди, де заманається, просто брати собі і міняти "ну" на "на"). Якщо ви не бачите різниці між вашим поясненням і тлумаченням словника, то я безсилий вам зарадити. Якби ваше вживання "на" на початку речень хоча б трохи було схоже на те, про що йдеться тут (на висловлення подиву й захоплення), повірте, в мене не виникло би питань до вас, бо вищецитоване значення "на" як висловлення подиву й захоплення наприкінці фрази/речення, мені відоме з літератури.
У словнику староукр. мови періоду XIV–XV ст. ще є "НА" як "ЗА" (за віщо) і як "НАШ".
"НА" як "НУ", без пояснень, без уточнення контексту, я справді, дякую вам, знайшов лише в українсько-російському словнику. То давайте розберемося, хто ж тут бреше.
> Вашу пиху можете засунути собі у вухо. Я доступно пояснюю?
А я доступно вам пояснюю, чим є ваша перша відповідь на моє питання? І друга також. Якщо тут і є пиха, то у вас.
> Це по-перше. По друге, я не потребую ваших хамуватих дозволів на висловлення своєї думки. По третє, ви брешете, бо ви просили мене "розтлумачити" вам і "просвітити (вас) темного", що я й намагався зробити, але вочевидь не врахував рівня вашої "темності".
Так, я невдало пожартував, звертаючись до вас із запитанням, і вже вибачився. Якщо ж, як ви кажете, вам було байдуже і нічого глузливого чи образливого для себе ви не побачили у моєму дописові, тоді я нічого не розумію або ви зараз намагаєтеся приховати свої справжні думки. Та чому ж, ви їх і не приховуєте в інших абзацах… Щодо того, що я брешу, як ви кажете, я також чекаю на ваше вибачення.
> Гаразд. То яке ж "властиве значення" слова "на"? Чому ж ви його не навели?
Бо вважав вас серйозним співрозмовником, котрий, відповідаючи, тримав в руках словника української мови і не міг не бачити того, що я вам навів вище. Ще раз вам повторюю, якби не ваше чітке й виразне бажання завдати образи, діалог був би зовсім іншим, я би зрозумів ще тоді, що ви скористалися сумнівним джерелом.
> Чи не тому, що відчули себе бовдуром, який удає з себе мовного генія? Якщо так, то відчуйте те ще раз: "на 3 межд. ну." Українсько-російський словник, Ільїн et al, 1976.
Ні, не відчув, дивіться вище мої цитати. А ви як cя почуваєте?
Ось, я навіть у рамочку взяв! Це я вас і питав, і ось за це вам дякую. Вам приємно, сподіваюся? Мені також.
2005.11.22 | jz99
ще незаймана ч.8 (sashkoo) ? то я беру (-)
2005.11.22 | jz99
готова ч.8 (sashkoo)
2005.11.22 | Пані
Додала у вікі (-)
2005.11.16 | deZert
Re: для учасників проекту - переклад PledgeBank
не поганоб було перенети дискусію у ЖЖ/~uk_uaтам принамні мона хоч дивитись у нормальному ритмі коментарі...
2005.11.16 | Mary
і тут можна - натисніть "тема повністю"
воно є в кожному повідомленні - рядок над і під текстом повідомлення.2005.11.16 | Mary
Ось мій кавалок
pledge i PledgeBank залишила поки що без змін.2005.11.16 | pobot
13.po.part відправив поштою Devrand'у + прикріпляю сюди
PledgeBank використовував без змін, pledge використовував як "зобов’язання".Використав лапки-ялинки та довге тире.
Проблема з записом в кодуванні UTF-8 -- все стає кракозяблами.
--
Сергій Кравчук
2005.11.18 | Zoki
22.po.part відправила поштою Devrand'у + прикріпляю сюди
PledgeBank використовувала без змін, pledge використовувала як "обіцянка".Flyer перекладала, як "оголошення", але, напевне, листівка чи афішка краще.
Я не розуміюся у кодуванні та ПоЕдиті, тому перекладала, як
могла
В деяких місцях доводилося підходити творчо, щоб адаптувати
текст для нашого сприйняття.
Підкоректуйте, будь ласка, якщо буде потрібним.
2005.11.16 | Andriyko
Re: для учасників проекту - переклад PledgeBank
Одержав. На вихідних зроблю. Трохи затраханий державними справами2005.11.16 | Kuzkar
PledgeBank.com translation (part 17)
PLEDGE perekladav jak OBICIANKA.2005.11.16 | Zoki
Взяла - 22.po.part (-)
2005.11.17 | MentBuster
2.po.part - переклад
2005.11.17 | Пані
Увага! Тут Вікі для зборки в купу
Це те, про що писав девранд ранішеhttp://maidan.org.ua/wiki/index.php/PledgeBank
Я (ніби) додала туди все, що лежить тут на форумі.
Якщо не додала - то або додайте самі, або ткніть мені в те. що я не додала.
2005.11.19 | Mary
шо я зробила + шо робити далі
там хтось (молодчинка така) зробив зміст по розділах.я додала туди також поки що відсутні частини з поміткою НЕМА. Думаю, якщо до понеділка вони якимось чином не проявляться - кому сверблять руки можна їх хапати і робити . (Це НМСД, якщо нема протестів, звичайно.)
А тоді певно алгоритм такий:
0) почати нову гілку, бо в цій вже фіг шось знайдеш. (я можу зробити структуру нової гілки (чи навіть нових гілок) згідно потреб майбутніх дій, тільки ЯКЩО інші допомагатимуть її змістовно наповнювати )
1) там вирішити як перекладаємо пледж (Для цього варто би, шоб хтось зібрав докупи досі висловлені варіанти із аргументацією за-проти, і виставив десь переж остаточним обговоренням, якщо таке буде, і певно голосуванням. Я можу збудувати саму гілку для обговорення і голосування перекладу терміна пледж, ЯКЩО ІНШІ зроблять дайджести досі висловлених аргументів за-проти)
2) вирішити як перекладаємо пледж банк (похідне від першого, звичайно, але теж питання "банку")
3) почати редагування і притирання цілого тексту,
3а) паралельно можливо якесь справжнє тестування - тобто увімкнути укр.версію із перекладом як є, і почати там бавитися.
одна проблема, яку я помітила при редагуванні віки (Wiki) - навіть коли редагуєш один розділ, воно це сприймає як редагування цілого тексту. Тому якщо двоє різних людей одночасно редагує два різні розділи - зарахується робота тільки тому, хто перший встиг записати зміни, другому скажуь: сорі, зробіть ще раз, бо редагований вами текст вже помінявся.
ТОМУ
редагувати треба координовано, згідно правила (1) "в один і той сам момент віку редагує ТІЛЬКИ ОДНА! людина" (воно ж - правило координації)
для цього зробимо тут гілочку чи підгілочку, в якій той, хто лізе у вікі редагувати відмічається: "Я поліз(ла) редагувати розділ такий-то, вилізу приблизно за... хв.", щоб ніхто дурно часу не тратив і ту саму роботу безрезультатно по 3 рази не робив. Тоді хтось інший може взяти інший розділ (повідомивши там само) і попрацюати з ним в офлайні, а коли задекларована людина вилізла - залізти і копі-пейстом записати зміну цього розділу.
(на перший погляд може здаватися, що координація це фігня, але ті, хто з тут присутніх стикалися з подібною проблемою майданівської пошти підтвердять, що координація, яка займає два-три кліки на форумі забезпечує від купи дурно втраченого часу, і ще більшої купи пов'язаних із цим негативних емоцій)
Правило 2 - обов'язково записувати суть редгування, навіть якщо це косметичне - так і написати, що косметичне, щоб інші не парили мізки, шо ж це було, і наскільки суттєве.
Рекомендація 3 - логінитися перед редагуванням віки, щоб було видно, хто саме що редагував.
Ніби поки що в мене все.
Що скажете?
2005.11.20 | DevRand
відповідаю
Mary пише:> там хтось (молодчинка така) зробив зміст по розділах.
коли ти ставиш заголовок: === Назва === наприклад , (медіа)вікі автоматично додає в зміст цей пункт і посилання на нього
> 0) почати нову гілку, бо в цій вже фіг шось знайдеш. (я можу зробити структуру нової гілки (чи навіть нових гілок) згідно потреб майбутніх дій, тільки ЯКЩО інші допомагатимуть її змістовно наповнювати )
>
> 1) там вирішити як перекладаємо пледж (Для цього варто би, шоб хтось зібрав докупи досі висловлені варіанти із аргументацією за-проти, і виставив десь переж остаточним обговоренням, якщо таке буде, і певно голосуванням. Я можу збудувати саму гілку для обговорення і голосування перекладу терміна пледж, ЯКЩО ІНШІ зроблять дайджести досі висловлених аргументів за-проти)
>
я особисто вважаю що це повинна бути "обіцянка"
> 2) вирішити як перекладаємо пледж банк (похідне від першого, звичайно, але теж питання "банку")
PledgeBank - як власна назва сайту - не перекладається. Підьвердження - на португальскій та гаельскій версіях перекладу.
> 3) почати редагування і притирання цілого тексту,
>
> 3а) паралельно можливо якесь справжнє тестування - тобто увімкнути укр.версію із перекладом як є, і почати там бавитися.
я надішлю перший варіант на PledgeBank як тільки останній шматок хоч якось буде перекладено.
>
> одна проблема, яку я помітила при редагуванні віки (Wiki) - навіть коли редагуєш один розділ, воно це сприймає як редагування цілого тексту. Тому якщо двоє різних людей одночасно редагує два різні розділи - зарахується робота тільки тому, хто перший встиг записати зміни, другому скажуь: сорі, зробіть ще раз, бо редагований вами текст вже помінявся.
>
> ТОМУ
>
> редагувати треба координовано, згідно правила (1) "в один і той сам момент віку редагує ТІЛЬКИ ОДНА! людина" (воно ж - правило координації)
> для цього зробимо тут гілочку чи підгілочку, в якій той, хто лізе у вікі редагувати відмічається: "Я поліз(ла) редагувати розділ такий-то, вилізу приблизно за... хв.", щоб ніхто дурно часу не тратив і ту саму роботу безрезультатно по 3 рази не робив. Тоді хтось інший може взяти інший розділ (повідомивши там само) і попрацюати з ним в офлайні, а коли задекларована людина вилізла - залізти і копі-пейстом записати зміну цього розділу.
>
> (на перший погляд може здаватися, що координація це фігня, але ті, хто з тут присутніх стикалися з подібною проблемою майданівської пошти підтвердять, що координація, яка займає два-три кліки на форумі забезпечує від купи дурно втраченого часу, і ще більшої купи пов'язаних із цим негативних емоцій)
>
> Правило 2 - обов'язково записувати суть редгування, навіть якщо це косметичне - так і написати, що косметичне, щоб інші не парили мізки, шо ж це було, і наскільки суттєве.
>
> Рекомендація 3 - логінитися перед редагуванням віки, щоб було видно, хто саме що редагував.
>
> Ніби поки що в мене все.
>
> Що скажете?
угу
2005.11.19 | deZert
Re: Увага! Тут Вікі для зборки в купу
За вікі дякую. так набагато легше. власне відредагував свою частину тексту. Виправив граматичні помилки. + Повиплавряр клятву на пропозицію , як переклав пледж автор що піді мною у списку.--------
Увага, я помітив що під час того як додавались статті у вікі, некоректно вставили текст (принамні у мене двічі повторилось куски тексту, додалась якась фігня пов'язана з прогою що оброблялал файли (кат яка)). тоу варто перевірити своє повідослення на вікі ще раз. усім.
дякую за увагу.
2005.11.19 | Горицвіт
добавив свою частину, але воно десь зникло (-)
2005.11.19 | deZert
Re: добавив свою частину, але воно десь зникло (-)
ти видалив тест заголовку та першийт тег "пре"фіксід
2005.11.17 | Andriyp
№20: взяв, переклав, вислав результат на devrand@gmail.com (-)
2005.11.17 | Borys
Re: для учасників проекту - переклад PledgeBank
Взяв у роботу 24.po.part.2005.11.17 | Borys
Re: для учасників проекту - переклад PledgeBank
Незнайомий термін: що означає словосполучення Customised Flyers.2005.11.17 | Пані
Це по нашому листівки
А от як тут перекласти customized я сама придумати не можу.2005.11.17 | Mary
Там пропонують "афішки" - може так краще і зрозуміліше(-)
2005.11.17 | Пані
Не знаю
"Роздати афішки людям на зупинці транспорту" - це що нормально звучить? (це фраза з листа про те, як просувати свій ... оте, що ще не переклали )2005.11.17 | Mary
ну то листівки-я в себе "оголошення" на листівки повиправляла(-)
2005.11.18 | jz99
Customised Flyers
Borys пише:> Незнайомий термін: що означає словосполучення Customised Flyers.
Там йдеться про макетування власних листівок. "Customised" означає те, що листівки не статичні, їх можна компонувати самостійно, підбираючи оформлення на свій смак. Можна так і перекласти це "Макетування листівок".
2005.11.18 | Пані
Макетування листівок - йес!
Пропоную вважати за офіційний переклад2005.11.19 | les
що означає словосполучення Customised Flyers
Customised (як варіант "сustomized") це "виготовлений на замовлення", "спеціяльно для цього замовника, з урахування його потреб, за його умовами". Отже, "замовний" ("замовленнєвий") або "спеціяльний". Близьке до exclusive - ексклюзивний, унікальний. Customization це (під/на)лаштування. Custom це звичка, звичай, а customer це замовник, клієнт.2005.11.22 | jz99
"прикладіть ваші руці до ваших листівок"
les пише:> Customised (як варіант "сustomized") це "виготовлений на замовлення", "спеціяльно для цього замовника, з урахування його потреб, за його умовами". Отже, "замовний" ("замовленнєвий") або "спеціяльний". Близьке до exclusive - ексклюзивний, унікальний. Customization це (під/на)лаштування. Custom це звичка, звичай, а customer це замовник, клієнт.
Так, але це загальний контекст. А в інформаційних технологіях "сustom" вже багато років вживається як антонім до "default"; це можна передати як "початкові параметри ви можете змінити на ваш смак", тобто засукати рукави і вчинити "сustomize" (як після вселення у нову квартиру, де необхідне вже більш-менш зроблено будівельною організацією за певним шаблоном). Сенс того, що мається на увазі під "custom …", часто можна передавати одним же словом "ваші …" ("вами власноруч під/на-лаштоване"). Тобто "Customised Flyers" можна перекласти "Ваші листівки" (+ варіант "Макетування" з погляду дії)
Такий собі "Зроби сам", "Вправні рученьки" (або які вже є )
2005.11.17 | Borys
Re: для учасників проекту - переклад PledgeBank
Нажсилаю свою частину перекладу. Пропоную перекладати pledge - як "пропозиція", PledgeBank - як "банк пропозицій".2005.11.18 | jz99
толока?
толóкá — (розм.) зазвичай одноразова праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, товаришів (без оплати, а за частування); люди, скликані для такої роботитолокóю — спільно, гуртом (працюючи без оплати, а за частування)
толокá — гуртова допомога // словник наголосів
цікаво, англ. ”толокá” — ?
У «Великому укр.-англ. словнику ”Чумацький Шлях”» є лише толóка (пасовисько, вигін)
pledge — толокá, заклик на толоку
PledgeBank — Віртуальна Толокá
Але є дві маленькі відмінності: перша та, що ніхто нікого тут не частує; друга, толокою зазвичай робиться щось для одного господаря, тут же результат мають усі (втім, толокою можна будувати або робити все, що завгодно).
2005.11.18 | Mary
обана. а це цікаво.
jz99 пише:> pledge — толокá, заклик на толоку
цікаво.
Тут відбувається деяка гм... невідповідність (навіть дзеркальність) до англійського поняття, яка, однак, можливо зовсіб не шкідлива, ба навіть корисна.
Що я маю на увазі:
Цей процес, який ми тут намагаємося перебрати має дві складові: слово (+ гуртова підтримка слова) і діло.
В англійському варіанті слово - пледж, а діло - керрі аут зе пледж. В будь якому варіанті, наголошене, і оригінальне - слово. Діло - похідне.
Якщо ж взяти хвеномен толоки, тоді ситуація в чомусь дзеркальна. Толока - діло. Заклик на толоку - слово. Діло наголошене, слово - похідне від діла. (Тут любителів євангелиста Івана прошу не поспішати протестувати, оскільки Іванове Слово, котре було на початку - зовсім інше слово, аніж людсбкий пледж, і окрема історія.)
Я не бачу жодної причини, чому б нам не підійти до процесу творчо, і своїм перекладом не змінити трішки суть процесу, перенісши первинний наголос із пледжу-обіцянки (дурному радість), на власне виконання тої обіцянки, тобто на саме діло (толока).
Такий творчий переклад можна обгрунтувати і хвеноменологічно (вибачайте за сленг), тобто грунтуючись на власне досвіді. Насправді, якщо замислитися, тут не обіцянка зробити діло є первинною. Навпаки, сама обіцянка тільки тому і виникає взагалі, що діло хоче і потребує, щоб його зробили. Тобто це не ми вигадуємо собі діло (чи то книжку почитати, чи то пляшку з друзями розпити), а діло кличе нас, щоб ми його зробили, бо воно потрібне (ГК Треба!:-) ), і тільки після того, як діло нас покликало, ми можемо це сформулювати словами, і закликати інших приєднатися до цього діла. І справді, ті що приєднуються до пледжу, приєднуються не до обіцянки засновника (і не її заради), а насправді приєднуються до діла, і власне заради діла.
> PledgeBank — Віртуальна Толокá
Трохи не так. Толока, це процес спільного виконання діла. Таких процесів в одному банку багато. Тому ПледжБанк - це радще Реєстр Толок, чи Банк Толок, чи Календар Толок, чи щось таке...
>
Шо , то ; навіть в квадраті, а якшо точніше висловитися, то , або навіть
>
> Але є дві маленькі відмінності: перша та, що ніхто нікого тут не частує; друга, толокою зазвичай робиться щось для одного господаря, тут же результат мають усі (втім, толокою можна будувати або робити все, що завгодно).
1) Ну та можна початсувати віртуальним якимось почастунком - хто боронить? . Взагалі, тут в ПледжБанку по-моєму, власне виконавча складова якась слабонька, варто би її якось підсилити. Щоб процес на пледж банку не закінчувався моментом "початку" толоки (або її абортом ), а закінчувався віртуальним почастунком після вдалого здійснення того, що було обіцяно зробити, ну або якимись регулярними підсумками, якщо процес тривалий... А то єдине, шо я тут побачила - то ві лав пікс в милі.
2) Я не певна, що толокою робиться щось обов'язково для одного господаря. А як будують церкву, школу, чи сільську читальню? Ну і крім всього, хто сказав, що пледжем не можна шось робити для одного господаря? Тут в нас на Майдані не далі як тиждень чи два тому хтось пропонував прийти гуртом і привести до ладу хату Свистовича - чим не ціль для пледжу?
2005.11.19 | les
Re: толока?
Мені просто цікаво jz99: це ви мої думки читаєте, чи то я ваші. Здається таки я ваші, бо написав отче вже десь о шостій:Я ще пригадую таке слівце - "толокА" або "толОка" - то разова робота миром (громадою) на допомогу кому-небудь. Здається пасує до наших обставин. Ті, хто бере у тому участь, то "толочани". На а приймає їх господар, хазяїн. Він запрошує їх до виконання певної робити, яка вимагає значної кількості робучих рук. Відтак як роботу виконано, хазяйка накриває стола, толочани звісно випивають, співають пісень - коротше веселяться як уміють . Праця на толоці безплатна - хазяїн має потім відробити те на толоках у инших толочан. Наприклад, те, чим ми нині займаємось, дуже ту толоку нагадує.
За етимологією воно, гадаю, близьке до "толочити", "товкти(ся)". Коротше, "щирий арієць" .
Толока це ще також "пасовище".
2005.11.22 | jz99
не знаю, не знаю
les пише:> Мені просто цікаво jz99: це ви мої думки читаєте, чи то я ваші.
Це вже не знаю
> Наприклад, те, чим ми нині займаємось, дуже ту толоку нагадує.
Саме так
2005.11.18 | saha
Переклав 10.po. Де-які питання
не знаю чи вірно переклавTarget met, pledge over.
Учасники зібрались, зобов'язання закінчено.
Target met, pledge open until midnight tonight, London time.
Учасники зібрались, зобов'язання відкрито до півночі сьогоднішнього вечора за Лондонським часом
I, %s, will %s but only if %s %s will %s.
Я, %s, %s за умови %s %s %s.
I will %s but only if %s %s will %s.
Я %s за умови %s %s %s.
%s will %s but only if %s %s will %s.
%s will %s за умови %s %s %s.
We couldn't find that pledge. Please check the URL again carefully. Alternatively, try the search at the top right.
Неможливо знайти обіцянку. Будьласка провірте URL ще раз уважно. Інакше, спробуйте пошукати зверху зправа.
2005.11.18 | Роман ShaRP
Re: Переклав 10.po. Де-які питання
>I, %s, will %s but only if %s %s will %s.>Я, %s, %s за умови %s %s %s.
>
>I will %s but only if %s %s will %s.
>Я %s за умови %s %s %s.
>
>%s will %s but only if %s %s will %s.
>%s will %s за умови %s %s %s.
В усіх трьох після "за умови" НМД потрібно дописати "що".
>We couldn't find that pledge. Please check the URL again carefully. Alternatively, try the search at the top right.
>Неможливо знайти обіцянку. Будьласка провірте URL ще раз уважно. Інакше, спробуйте пошукати зверху зправа.
Ми не можемо знайти цю обіцянку. Будь ласка, уважно перевірте URL. Або спробуйте пошук, угорі праворуч.
2005.11.19 | Горицвіт
5.po.part (attached)
2005.11.19 | MentBuster
беру ось це - Vasco Sommer-Nunes 25.po.part
щось є в мене підозра, що Vasco Sommer-Nunes українською перекладати не буде
2005.11.21 | QuasiGiraffe
Re: беру ось це - Vasco Sommer-Nunes 25.po.part
MentBuster пише:>
> щось є в мене підозра, що Vasco Sommer-Nunes українською перекладати не буде
Нелогічно, у нас і тваринки перекладають:)
2005.11.21 | MentBuster
Re: беру ось це - Vasco Sommer-Nunes 25.po.part
QuasiGiraffe пише:> MentBuster пише:
> >
> > щось є в мене підозра, що Vasco Sommer-Nunes українською перекладати не буде
>
> Нелогічно, у нас і тваринки перекладають:)
Тваринки, зокрема деякі жирафи, знають українську, на відміну від німця Vasco Sommer-Nunes
2005.11.20 | DevRand
попередні підсумки, 20.11.2005
Перше, величезна подяка всім хто бере участь! Не всім можу відповісти поштою, на жаль.Основна робота перенесена у вікі; І як у будь якому вікі редагувати можна і треба! саме там, на місці.
(http://maidan.org.ua/wiki/index.php/PledgeBank)
тут на форумі - головним чином обговорення. чи відкривати тут нову гілку?
також, пропоную основні терміни занотовувати тут:
http://maidan.org.ua/wiki/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:PledgeBank
Станом на 19:00 маємо 23 перекладених фрагменти тексту (принаймні початковий варіант) з 28 загальної кількості - дуже непоганий результат. Додатково, почали перекладати шаблони емейлів.
Я планую в понеділок надіслати першший варіант на сайт PledgeBank, щоб вони вже починали ставити, а ми по ходу виправляли.
Перечитайте будь ласка пропозиції з цього посту - вони можуть бути корисними. http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1132399491&first=1132506565&last=1128056941
2005.11.22 | Пані
11.po.part - потрібна допомога!
Зверніть увагу на#: pb/phplib/pledge.php:686
Я не перекладала про СМСи - бо я думаю воно ніклму не треба, тим більше що це служба не в Україні, а в Англії. Яко це і перекладати, то треба тоді додати це формлюування.
Я також прибрала про писнуху (бар), бо .... ну якось воно на наші умови не ліпиться...
Але дивіться - можливо будуть інші думки?
ПС. До Вікі додаю сама
2005.11.22 | Mary
в мене зауваження з приводу перекладу кількості днів
воно з перекладом на українську фігня виходить, бо після різних числівників в нас різні відмінки ставляться, а не так просто як в англійській - однина/множина і по всьому (така лажа в нашому перекладі друпалу єсть, але я тоді не додумалася як запропонувати змінити)в нас 1 день, 3 дні, 15 днів, 21 день, 24 дні, 145 днів, і т.д.
Тут треба або хвункцію додавати оарему, а простіше певно принумати, як так хитро перекласти, щоб це обійти.
На приклад, так
"залишилося днів: [змінна]" для множини чи навіть однини - все одно.
ну а для однини, якщо такий варіант все одно передбачений так і написати
"залишився 1 день"
Що скажете?
2005.11.23 | QuasiGiraffe
Re: в мене зауваження з приводу перекладу кількості днів
Mary пише:> воно з перекладом на українську фігня виходить, бо після різних числівників в нас різні відмінки ставляться, а не так просто як в англійській - однина/множина і по всьому (така лажа в нашому перекладі друпалу єсть, але я тоді не додумалася як запропонувати змінити)
>
> в нас 1 день, 3 дні, 15 днів, 21 день, 24 дні, 145 днів, і т.д.
> Тут треба або хвункцію додавати оарему, а простіше певно принумати, як так хитро перекласти, щоб це обійти.
>
> На приклад, так
>
> "залишилося днів: [змінна]" для множини чи навіть однини - все одно.
>
> ну а для однини, якщо такий варіант все одно передбачений так і написати
>
> "залишився 1 день"
>
> Що скажете?
Думаю, що до зміни функцій нам зась, це тіло сайту, а ми ж поки працюємо фактично з зовнішніми по відношенню до нього даними.
Оскільки ми не зможемо додати в тіло сайту нові розгалудження функцій, пропоную тексти для однини і множини зробити однаковими і нейтральними, "залишилося днів: [змінна]", як Ви і пропонуєте.
Варіант для однини я б окремо не виносив, бо ще невідомо, якою логікою він відгалуджений від множини. Можуть бути несподіванки.
2005.11.23 | jz99
Re: в мене зауваження з приводу перекладу кількості днів
QuasiGiraffe пише: > Думаю, що до зміни функцій нам зась, це тіло сайту, а ми ж поки працюємо фактично з зовнішніми по відношенню до нього даними. Там в інструкції з перекладу є загадковий пункт про можливість третьої форми множини. Але… http://www.pledgebank.com/translateSome languages have three plurals – simply add a msgstr[2] line for the third, and I can sort out making sure it uses the right one.
Туманніше нема куди . Незрозуміло, який алгоритм працює в них на третій варіант, а звідси вже одразу виникає навіть таке питання, який варіант множини в який рядок тулити: чи Друге питання щодо рядка однини бо ця форма має спрацьовувати вже не лише для однини, а й для 21, 31, 41 тощо. Тобто, дійсно, потрібна повна чітка розкладка, який шаблон на які числа у них смикається у триваріантній схемі. Але цікаво було б спробувати. Однаково ж нам ще треба буде відшліфовувати переклад, можна буде потім зняти цю фічу, якщо не попреКому цікаво, алгоритм для нашої граматики такий: • спочатку перевіряємо залишок від цілочисельного ділення (модуль) на 100: – якщо у межах 11…19, то "N днів" ("11 днів", "111 днів", "9915 днів" тощо) – інакше йдемо далі • тепер беремо модуль по 10: – якщо 1, то "N день" ("1 день", "21 день", "1001 день" тощо) – якщо 2…4, то "N дні" ("2 дні", "33 дні", "404 дні" тощо) – у всіх інших випадках "N днів" ("7 днів", "36 днів", "100 днів" тощо)
> Варіант для однини я б окремо не виносив, бо ще невідомо, якою логікою він відгалуджений від множини. Гадаю, за логікою однини-множини (без третьої форми) цей варіант у них має спрацьовувати лише для числа 1 > Можуть бути несподіванки. Так цікаво ж побачити Якщо справді будуть, то потім можна буде виправити. Параметр підстановки ("плейсхолдер", як вони називають), там, мабуть, про всяк випадок, для отієї гіпотетичної 3-ї форми.2005.11.23 | jz99
Re: в мене зауваження з приводу перекладу кількості днів
Mary пише:> Тут треба або хвункцію додавати оарему, а простіше певно принумати, як так хитро перекласти, щоб це обійти.
Простіше, звісно, хитро перекласти
> "залишилося днів: [змінна]" для множини чи навіть однини - все одно.
Так, це нормальний поширений прийом навіть у наших рідних програмах на наших теренах (якось так у нас пішло не морочитися з варіантами закінчень, а дивно, бо це насправді дуже просто)
> ну а для однини, якщо такий варіант все одно передбачений так і написати "залишився 1 день"
Гм, а чом би й ні. Можна спробувати
2005.11.23 | saha
рішення
Здається щось таке потрібно в настройках каталога поставитив полі що англійською зветься
plural forms
nplurals=3; plural=n%10==1 && n%100!=11 ? 0 : n%10>=2 && n%10<=4 && (n%100<10 || n%100>=20) ? 1 : 2;
і тоді
0 - день
1 - дні
5 - днів
це в poEdit
доречі десяту частину я так перекладав
2005.11.24 | jz99
о, дякую, це, здається, справді те, що треба!
Негайно інсталюю poEdit, треба глянути все це зблизька! Схоже, це саме те, що треба, якщо там передбачаються нами написані умовні оператори.2005.11.22 | Пані
Залишилося всього дві частини - 7 та 16
Нагадую що збірка докупи - тутhttp://maidan.org.ua/wiki/index.php/PledgeBank
2005.11.23 | QuasiGiraffe
Спробую 16-ту, результат - за добу.
Хто встигне раніше - будь ласка.2005.11.23 | QuasiGiraffe
Прошу вибачення, якщо п. Rathunter вже праює,
свою пропозицію знімаю. Зроблю переклад задля свого тренування, але якщо буде потрібно - семафорте.2005.11.24 | DevRand
семафорю - щось там у нього не склалося.
Rathunter два дні не виходить на зв"язок2005.11.25 | QuasiGiraffe
Надіслав Вам на пошту
Як запасний варіант.Якщо Rathunter не виходить тільки на Майдан, можна зрозуміти. У мене останнім часом зв'язок - таке г...гальмо!
До речі, здається, додання двох кольорових картинок на титулку сайту і пригальмувало його відкривання. Я заходжу на "Майдан" через два рази на третій. Треба спробувати одразу на форум.
2005.11.25 | jz99
так можна у браузері вимкнути завантаження картинок
QuasiGiraffe пише:> У мене останнім часом зв'язок - таке г...гальмо! До речі, здається, додання двох кольорових картинок на титулку сайту і пригальмувало його відкривання. Я заходжу на "Майдан" через два рази на третій.
Сабж
> Треба спробувати одразу на форум.
Так для цього й існують букмарки (закладки) Можна і треба їх робити не лише на корінь сайту, а й на потрібні сторінки у глибині.
2005.11.25 | Mary
Я не технар, але я вам розкрию секрет
QuasiGiraffe пише:> Як запасний варіант.
> Якщо Rathunter не виходить тільки на Майдан, можна зрозуміти. У мене останнім часом зв'язок - таке г...гальмо!
> До речі, здається, додання двох кольорових картинок на титулку сайту і пригальмувало його відкривання. Я заходжу на "Майдан" через два рази на третій. Треба спробувати одразу на форум.
Не знаю, як картинки, а кількість прочитань новин і статей за ці дні десь вдвічі більша ніж зазвичай (може не вдвічі, я цифри не рахувала, але на око видно, що статистика суттєво відрізняється). От він бідний і гальмує .
2005.11.24 | jz99
бачу, 7-ї частини досі ще немає…
Я її вчора тихцем додому забрав, ось результат. (Якщо пізніше Andriyko Zlov принесе свій переклад, то буде вибір, або можна буде звести два в один).2005.11.24 | DevRand
дякую! ставлю на вікі.
Все. завтра напишу лист команді з PledgeBank з першим нашим варіантом перекладу.2005.11.24 | Mary
dvrnd, давай може нову гілку, бо 200 повідомлень то ульот
щодо перекладу терміну пледж - як приматиметься рішення - будемо голосувати, чи рішення за тобою як остаточним редактором-координатором?Певно варто вислати мило до всіх учасників, повідомити шо перший етап завершено, описати наступний етап і запросити брати участь?
наступний етап певно редагування і тестування. тестування і редагування...
Ці чудіки з пледж банку - вони нам його включать, щоб ми могли бавитися/експериментувати?
Сорі, шо я лізу з пропозиціями, то в мене так проявляється уникання власних важливих справ
ну і хронічний синдром координатора.
2005.11.25 | jz99
до мене оце дійшло (краще пізно, ніж ніколи)
Здається, розібрався, що робити з формами множини і не лише. Там у 1-й частині є системний заголовок файла: На 99% впевнений, що все, що тут після двокрапки великими літерами, це шаблони, які ми маємо замінити власними даними, тобто: В останньому параметрі (я тут одразу розбив його на три рядки для зручності, це можна) конфігурується використання варіантів множин (велика подяка Saha http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=0&key=1132776032, наведена формула саме та, що нам треба, ось підтвердження для Slavic family, у т.ч. укр. мови: http://drupal.org/node/17564) Користуватися цим треба таким чином: у всіх шматках має бути не по два, а по три варіанти, як у ч.10, яку перекладав Saha (зараз в інших шматках по два варіанти). Розкладка така (для прикладу нехай буде "N днів"): … де msgstr[0] для 1 (21, 31, 41, 91, 101, 191 тощо) msgstr[1] для 2 (3, 4, 24, 33, 42, 133, 1992 тощо) msgstr[2] для 5 (6, 7, 8, 9, 10, 0, 11…19, 25…29, 35…39, 195…199 тощо) Саме так зараз у Saha, брати приклад все в нього.2005.11.25 | DevRand
дуже корисний пост, дякую
я сьогодні виправлю ці форми множини і надішлю перший варіант2005.11.25 | jz99
зробив заголовок у частині 1 у вікі (-)
2005.11.25 | DevRand
ОК, давайте дійсно почнем нову гілку.
http://www2.maidan.org.ua/n/mova/11329307642006.02.25 | Д.Потєхін
Re: для учасників проекту - переклад PledgeBank
девранд,
хороша справа!
радий був би приєднатися, але до виборів це малоймовірно
якщо в квітні ще щось треба буде перекладати - пиши.