МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

слова "безпредєл", "казначейство"

11/19/2005 | Майдан
Мене дратує впихання в реальний "словник" української мови цього суто російського блатного виразу.

Розумію що таке поняття є ( як казала моя дочка в 4 роки - "як же, як же - гамно є а слова немає?!)і його потрібно якось обзивати.

Найближчим українським відповідником ( хоча на жаль не 100%) поняття "безпередєл" є слово "безчинство". Слово "безчинство" навіть має свої переваги - воно може мати множинну форму. Правда це може мати і мінус - бо то фактично два типи понятть. Другий мінус - воно нечасто вживане і малозрозуміле для посполитого вживача українсько-російського текстового "салату".

Але пропоную його просто вживати і нехай воно поступово набуває значення замінника того блатного еквіваленту. Це нормально для живої мови, коли слова мігрують у просторі суттісних та емоційних значеннь.
Можливо хтось знає ще якийсь відповідник, який можна вживати якщо не по всьому полі значеннь, то хоча б по якихось нюансах значення. Буду радий почути.

Інше слово , введене у свій час Азаровим - слово "казначейство", яке нааіть увійшло в нормативні акти України. Це російське запозичення з тюркської мови, яку зараз вульгарно впихаєтьсяв українську , попри те що давно існує українське слово "скарбниця", еквіваленти якого є в більшості інших словянських мов.-Напр. в польській.

І ще - "Майдан" здатний впливатине тільки на поширення ідей але і на поширення певних слів та значеннь цих слів.

Давайте буде користатися цією можливістю...

Може зробити у ВІКІ для таких виняткових , але постійно повторювальних випадків, словничок термінів, які рекомендовані для вживання Майдан-Інформом?

Відповіді

  • 2005.11.20 | Mika_Y

    Re: слова "безпредєл"

    У багатьох випадках це беззаконня, безсуддя, безправство
  • 2005.12.18 | Майстер

    Re: слова "безпредєл", "казначейство"

    Особисто я вживаю замість "бєс прідєлу" давнє й добре слово "сваволя". "Казна-чий-ство" придумав казна-чий громадянин. Словничок для "Майдану" варто було б запровадити. Щоб не вживали дописувачі всує всіх цих "губернаторів", "олігархів" "піарів". Слова ці означають геть інше, ніж мають на увазі недовчені міністри та журналісти.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.23 | saha

      Підтримую обома руками(-)

    • 2005.12.26 | jz99

      сваволя+

      Майстер пише: > Особисто я вживаю замість "бєс прідєлу" давнє й добре слово "сваволя". !!! + :) > "Казна-чий-ство" придумав казна-чий громадянин. Офіційний науковий переклад: казна — скарбниця государственная казна — державна скарбниця казначейство — скарбниця, казначейство казначей — скарбник, скарбничий казначейський — державної скарбниці
      ”Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки” (НАН України, Інститут мовознавства ім.Потебні, Київ, Наукова думка, 1994)
      А тільки в нас зараз, схоже, Державне казначейство України і Державна скарбниця (Нацбанку) України — це різні органи! Держказначейство входить до складу Мінфіну, а Нацбанк не належить до жодного міністерства і безпосередньо підпорядковується Кабміну. Указ «Про Державне казначейство» видав Кучма, але навряд чи вже мінятимуть цю назву. Ось надибав репліку Терьохіна в обговоренні якогось закону (схоже, про Нацбанк): http://www.rada.gov.ua/zakon/skl2/BUL27/54_2.htm
           ТЕРЬОХІН С.А. Олександре Олександровичу, перепрошую...
      
           Я хотів би звернути вашу увагу, шановні депутати, на інше. Ми
      використовуємо тут термін "Державна скарбниця України".  Я вважаю,
      що  це  неправильно,  тому  що  у  нас  є  абсолютно  аутентичний,
      аналогічний термін - "Державне казначейство України". Тільки слово
      "казначейство" є калькою з расійської.  Тому Державне казначейство
      України  використовується  для  виконання державного бюджету.  Для
      того щоб не вносити в  нашу  мову  слова  іншомовного  походження,
      треба  записати (це має бути за аналогією з Росією,  де є Гохран):
      Золотовалютне сховище.  А там,  де є державне казначейство,  слово
      "казначейство" просто неетично використовувати.
      
           ГОЛОВА. Дякую.  Сергію Анатолійовичу, я просив би не говорити
      про все відразу. Ми розглядаємо зараз абсолютно конкретне питання,
      і  я  пропоную  голосування цієї статті перенести на третє читання
      (Шум у залі).  На третє  читання!  (Шум  у  залі).  З  урахуванням
      пропозиції  Національного  банку та інших пропозицій.  Ми знайдемо
      найкраще визначення терміна "державна скарбниця" і запишемо те, що
      потрібно.  Ну,  будь  ласка,  давайте на третє читання.  Ставлю на
      голосування.  Ви  попрацюйте  ще  в  комітеті  і  знайдете   краще
      визначення.
      
      Оце так мовознавці у нашій ВР. Скарбниця неавтентичне слово (”іншомовного походження”), а казначейство ”автентичне”, але калька (автентична калька :lol: ) > Словничок для "Майдану" варто було б запровадити. Словники й так вже є, і для всіх, не лише для Майдану. :hello: Читати їх лишень треба. Отаким як Терьохін у першу чергу. І користь подвійна: купуючи словники, підтримуємо наше книговидання. ;)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.26 | saha

        Дарма ви на Терьохіна наїхали він все правильно сказав(/)

        > Я хотів би звернути вашу увагу, шановні депутати, на інше. Ми
        > використовуємо тут термін "Державна скарбниця України". Я вважаю,
        > що це неправильно, тому що у нас є абсолютно аутентичний,
        > аналогічний термін - "Державне казначейство України".
        Тут якраз він і мав на увазі що вже існує орган "Державне казначейство України" який буде атентичний по назві до "Державна скарбниця України".
        А це будуть різні органи.
        Якщо "Державне казначейство України" - це орган який слідкує за виконанням бюджету так сказать банк який обслуговує тільки державу.
        то "Державна скарбниця України" буде орган аналог Золотовалютного фонду РФ.
        Про що Терехін і сказав.
        Що потім можлива плутанина.
        Якийсь старанний прихильник Укр. мови скаже "Державна скарбниця України", а матиме на увазі "Державне казначейство України".

        > Читати їх лишень треба. Отаким як Терьохін у першу чергу. І користь подвійна: купуючи словники, підтримуємо наше книговидання. ;)

        Так що можете просити вибачення в пана Терьохіна. А читати мав той хто назвав "Державне казначейство України".
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.12.27 | jz99

          не все

          Терьохін сплутав два різні терміни, вжив ”аутентичний” як синонім до ”аналогічний”.

          > Тут якраз він і мав на увазі що вже існує орган "Державне казначейство України" який буде атентичний по назві до "Державна скарбниця України".
          У Вас та ж сама помилка :)
          Мо’ Ви і є Терьохін? ;)

          Автентичний означає ”справжній, дійсний, першоджерельний”. Часто вживається на позначення традиційної народної музичної культури: автентичне виконання, автентична музика. Тож ніяким боком ”автентичний” і ”аналогічний” не синоніми.


          > Про що Терехін і сказав. Що потім можлива плутанина.
          Це він, звичайно, правильно казав, а вона тепер і є.


          > Так що можете просити вибачення в пана Терьохіна.
          Та ні, нехай таки почитає словника на слово ”автентичний”


          > А читати мав той хто назвав "Державне казначейство України".
          Так
  • 2005.12.27 | ladalesia

    Re: слова "безпредєл", "казначейство" -- i uroky

    Shche odno slovo - teperishnie - yake mene dusyt':

    Uroky -- lektsiyi. Ya vse znala, shcho vroky, uroky, urochyty kohos' -- tse shchos' yake treba zmyvaty, chary, nedobre oko, i t.d. A tut na kozhnomu krotsi ti uroky. [Bachu, shcho vzhe 5-yi kanal i inshi ne pyshut', shcho bulo "5 cholovik" a "liudei" chy "liudyny" [? nehramatychno -- bulo 5 liudei, ne 5 liudyny].
    A tut cholovik ta uroky -- ne nashi, nepotribni.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.27 | Майстер

      Щоб людиною став чоловік!

      Пані Ладалесю! Чи панно Ладолесю? Не вигадуйте казна-чого. У нас і без Вас таких пуристів - хоч греблю гати. У кожній редакції сидить монстр (частіше монстриця), який десь щось чув. Чуло. Одне заявляє, що треба писати-казати не "лице", а тільки "обличчя", друге - що не "тільки", а "лише", що не "ждати", а "чекати". У результаті (у висліді!) грамотних людей дедалі більшає. Через тонких знавців рідної мови не гулиці не протовпишся. Особливо яскраво це видно по телевізору (о, ще "по" не можна вживати!). Як послухаєш наших журналюг! І "до України прибув", і "шпиталізували" ("ушпиталили"), і "автівка", і "перемовини" (перегундосини) - і поряд "рельси", "коноплЯ", "висИть", "цІну". Особливо тягнуся від одно метра з неназваного 5 каналу - він, щоправда, вже на каналі Кака-1. Той ЧОЛОВІК казав "дебати, канати, параска, викакала, намахається". Оголошую конкурс на вгадування, що він мав на увазі.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.28 | ladalesia

        Re: Щоб людиною став чоловік!

        De pip a de kalatalo. Vy namishaly horokh z kapustoyu. Ne hovoriu pro bahatstvo riznykh sliv i hovoriv v ukr. movi -- a yikh t'ma. Tse krasa movy. Ale koly mova spotvorena cherez susidnu nasyl'nu movu, todi pohano. Cholovik tse pravyl'ne slovo, ale ne tak yak yoho chasto vzhyvayut -- tse ne synonim liudyny (tak yak ya podala pryklady). Uroky, kanikuly, i shche Boh-zna shcho. I tse vzhe tak vkorinylosia, shcho oboronayut' ti slova, bo dumayut', shcho nashi.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.12.31 | Майстер

          І Мирний, і Леся...

          Дарма Панс Мирний та Леся Українка не читали ваших писань і вживали слово "уроки" в значенні "навчальної години", а не "пристріту". Хоч у Словарі Грінченка чомусь нема такого значення, і в улюбленому словнику діяспори - у Голоскевича - теж нема. Недогляд. Але чи варто це слово викидати? Казав якось один видавець: "Російська мова все собі пригортає й багатіє, українська все від себе відпихає й бідніє".
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.01.01 | harnack

            Re: І Мирний, і Леся...

            Майстер пише:
            > Дарма Панс Мирний та Леся Українка не читали ваших писань і вживали слово "уроки" в значенні "навчальної години", а не "пристріту". Хоч у Словарі Грінченка чомусь нема такого значення, і в улюбленому словнику діяспори - у Голоскевича - теж нема. Недогляд. Але чи варто це слово викидати? Казав якось один видавець: "Російська мова все собі пригортає й багатіє, українська все від себе відпихає й бідніє".

            (Гарнак): я вже давно раджу українцям, тим паче моїм співдіаспорникам, не плакатись, що "у нас москалі все повикрадали і загарбали." Я їм речу: практикуйте зворотній імперіалізм - загарбуйте назад! Тим паче, що у росіян - мало автентично рідного і свого. Практикуйте українізуючий й українізаторський імперіалізм!
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.01.03 | jz99

              загарбуйте назад?

              Цікаво, що Ви маєте на увазі?
  • 2006.01.06 | Роман Сербин

    А може не — "давайте"?

    Майдан пише:

    > І ще - "Майдан" здатний впливатине тільки на поширення ідей але і на поширення певних слів та значеннь цих слів.

    А може й на поширення певних висловів?

    > Давайте буде користатися цією можливістю...

    То може "давайте" перестанемо писати "давайте будем користатися", і будем писати "користаймося".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.01.06 | Манул

      Борис Грінченко пояснює Тєрьохіну

      Борис Грінченко подає "казна" як запозичене з російської. В той же час у його словнику є такі лексеми:
      Скарбівниця - казнохранилище, сокровищница.
      Скарбівня - казначейство.
      Скарбниця - денежный сундук, касса, казнохранилище.

      Отже, має бути:
      Державна скарбівня України (фінансовий орган у складі Уряду України, тобто "казначейство");
      Державна скарбниця України (у складі Національного банку України).
      До речі, мій батько до війни займав посаду "рахівник-скарбник", так записано в документах, тобто "казначей".
      Втім, я не бачу нічого поганого в запозиченнях з російської мови, а якщо глянути глибше, то виявиться, що в даному випадку запозичення не з російської, і це принципове питання. "Казна" - слово тюркського походження: тур. - "hazne", крим.-тат. - "хазна", в болг. залишилось - "хазна".
      В українській мові були слова "казенець, казенний" - особи, які утримувались за казенний кошт чи були у власності держави: "Москаль - казенна вещ" (Ном.);"Були і панські, і казенні" (Котляревський); "Казенний сиротинець" - заклад, у якому кожний вихованець (сирота) утримувався за кошт держави , - "казенець". Були й сиротинці на громадський кошт.
      І я ще раз закликаю прочитати статтю Ігоря Качуровського. Тоді у вас не виникне відраза до слова "казначейство". Воно не засмічує українську мову, а збагачує.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".