HI?
12/19/2005 | ladalesia
http://www.maidan.org.ua/static/news/1134993504.html
Velyka riznytsia mizh HI ta KHai! po-anhl. tse vymovliayet'sia hai -- (zelenyi hai), niyak KHai
Velyka riznytsia mizh HI ta KHai! po-anhl. tse vymovliayet'sia hai -- (zelenyi hai), niyak KHai
Відповіді
2005.12.19 | Георгій
По-англійськи, перепрошую, це НЕ вимовляється "гай"
Якщо Ви говоритимете англійською мовою і вимовлятимете "hi" як наш "гай," будь-яка людина, для якої англійська мова рідна, одразу помітить Ваш акцент. Це нічим не краще, ніж вимовляти "hi" як "хай."Наш український дихальний звук "г" завжди вимовляється з голосом - Галя, галушка, горе, гриби. З іншого боку, англійське "h" може бути з голосом (inhabitant, enhancement), а може бути і чисто дихальним, БЕЗ голосу (hi, harm, heat). Правда, після голосної "h" набуває певного голосу ("in the home" вимовляється трохи інакше, ніж "pure heart"), але все-таки це далеко не та сила голосу, як у наших словах "гиря," "груша," "гепнутися," тощо.
2005.12.20 | Мірко
Re: По-англійськи, перепрошую, це НЕ вимовляється "гай"
Хіба так вас москалі в ліцею КҐБ анґлійську вчили. Здається вам кнопки бракує, - бо ще не бачив у вас Ґ. А в тім ціла суть. Пишете Г а вимовляєте Ґ, і власне тому переклад анґлійського Н такий вам складний, і тому писмево з Ладалесею ніколи не порозумієтесь. А для тих котрим кнопки не бракує - G є Ґ, Н є Г, а KH є Х (as in Nikita Khrushchev). А зворотно X є KH, Г є Н, Ґ є G.А покищо можемо тут сміятися з москаликів які калічуть анґлійську, і ще з питомою нахабністю анґлійську мову в анґлійців поправляють. Khow are you today? Kharry Khenderson khad a kheavy kheart.
2005.12.20 | Георгій
Я дійсно не маю "г" з хвостиком догори...
... але це справи не міняє: англійське "h" НЕ ЗАВЖДИ вимовляється так, як українське "г" (навіть можна сказати рідко). Тому, сміятися нам з москаликів чи ні, "hi" це НЕ "гай." "Amicus Plato, sed magis amicus est veritas."2005.12.21 | jz99
гадаю, таки маєте
це на клаві її немає – то інша справа.Якщо Ви у Виндовзі, то "ґ" можна вставляти у текст комбінацією Alt+0180, а "Ґ" Alt+0165.
Або скопіюйте собі ось просто з мого поста ці дві літери десь у короткий текстовий файл і при кожній потребі копіюйте їх у текст назад.
Або запускайте таблицю символів CHARMAP (Пуск, Виконати…), там всі наявні символи (щоправда, неюнікодівські, всі юнікодівські у Ворді).
2005.12.21 | Георгій
Дякую, спробую! (-)
2005.12.21 | Mika_Y
Спробуйте ще правий Alt+"г", велика: +Shift (-)
2005.12.22 | Георгій
Дякую (-)
2005.12.20 | jz99
оця веремія з англ. "h" вже якась просто культова
Чому ми маємо точно копіювати вимову кожного іноземного слова? Це ж і неможливо, бо фонетика часто відрізняється! Що нам робити, скажімо, з англ. звуком "th"? Ввести його в укр. мову? А от нехай американці також вчаться абсолютно точно відтворювати слова з нашої мови. Тобто, називаючи, скажімо, десь там у своїх новинах наші прізвища, правильно вимовляти пом’якшені приголосні, звук "й", дифтонги "дж" і "дз", те ж саме "г" тощоЩодо культу іноземних слів, гляньте ось на це: http://www.islamyat.org/russian/minaret/min44/islam.htm
Ви цього хочете?
2005.12.20 | harnack
Re: оця веремія з англ. "h" вже якась просто культова
jz99 пише:> Чому ми маємо точно копіювати вимову кожного іноземного слова? Це ж і неможливо, бо фонетика часто відрізняється! Що нам робити, скажімо, з англ. звуком "th"? Ввести його в укр. мову? А от нехай американці також вчаться абсолютно точно відтворювати слова з нашої мови. Тобто, називаючи, скажімо, десь там у своїх новинах наші прізвища, правильно вимовляти пом’якшені приголосні, звук "й", дифтонги "дж" і "дз", те ж саме "г" тощо
>
> Щодо культу іноземних слів, гляньте ось на це: http://www.islamyat.org/russian/minaret/min44/islam.htm
>
>
> Ви цього хочете?
(Гарнак): Треба остерігатись од квапливих висновків в царинах де спеціалісти поважно переміркували усе. Ось для початку цю гілку варто б пережувати:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1111061620&first=&last=
а також оцю:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1111393461&first=&last=
Уявіть собі альтернативний світ, де "старшої" російської мови та культури не було б, то як би був передавався h? - Запевняю Вас тільки як "г". Росіяни не мають вибору і мусять передавати той звук за їхньою фонетичною приреченістю (бо дастьбі "г" і мусиш хакати) - у нас є кращий вибір передавати оту англійську букву плюс другий вибір: звільнитись од кріпацтва у російської фонетичної приреченості (а не нестямно і замилувано там перебувати)!
2005.12.21 | jz99
та рос. тут ні до чого
harnack пише:> (Гарнак): Треба остерігатись од квапливих висновків в царинах де спеціалісти поважно переміркували усе. Ось для початку цю гілку варто б пережувати:
> http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1111061620&first=&last=
> http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1111393461&first=&last=
Дякую за частування, візьму додому пожую офлайново
> Уявіть собі альтернативний світ, де "старшої" російської мови та культури не було б,
А хіба хтось згадує російську мову? Хіба хтось наводить її як аргумент???
> то як би був передавався h? - Запевняю Вас тільки як "г". Росіяни не мають вибору і мусять передавати той звук за їхньою фонетичною приреченістю (бо дастьбі "г" і мусиш хакати)
Ой, що Ви таке кажете
То від якої рос. мови нам тікати – тієї, котра хекає, чи котра ґекає?
Чи невже Москва нам слух зіпсувала?
> у нас є кращий вибір передавати оту англійську букву плюс другий вибір: звільнитись од кріпацтва у російської фонетичної приреченості (а не нестямно і замилувано там перебувати)!
Суперечки на цю тему ніде ніхто не веде з позиції "а ось у рос. мові так", обстоюються погляди "я так чую"!
Особисто я в Мериках-Британіях, на жаль, не бував, тож чути автентичну англо-американську вимову можу лише з телевізії, наприклад, поміж синхронного перекладу у кінах.
Так от, я справді чую "hi" = "хай", а не "гай"!
У той же час, у багатьох інших словах справді вчувається наше "г"!
І навіть у тих же самих словах в різних ситуаціях чи з різних вуст можна чути і "х", і "г". Ось приклад. Фільм "Поліцейська академія-2", вже під завісу. Начальник академії шукає довкола себе головного героя фільму і діловито кличе його: "М(ае)гон’і! М(ае)гон’і!" (чітко вчувається українське "г"!!! апострофом я позначив відсутність пом’якшення, тобто після твердого "н" на якусь мить можна вловити наше "и", але одразу ж за тим йде щось середнє між "и" та "і"; під "(ае)" матимем на увазі англ. "а" у закр. складі). І ось раптом він бачить, як під фанфари виринає отой самий "Магоні" на повітряній кулі, і нач. акад. буквально волає (мовляв, о Господи, що ж ти знову коїш): "Мех-х-х-хони-и-и-і-і!!!" (цього разу гранично чітко вимовляється "х"!!!)
Так ось, до чого я веду. Неправильно НМД вести дискусію в безапеляційному ключі: або-або. Ділитися на доконаних стовідсоткових "хекальників" і "гекальників"
Ось гляньте ще на таке.
hara-kiri, hari-kari = харакірі (невже правильно "гаракірі"?)
horde = орда (нам слід казати "горда"?)
history = історія
histery = істерія
hypothec = іпотека
Tahiti = Таїті (ми маємо казати "Тагіті"?)
Isfahan = Ісфахан
Lhasa = Лхаса (щоправда, знайшов в інеті одне "Лгаса", і це рос., між іншим, сторінка, але про дуальність "х"/"г" я скажу нижче)
Sahara = Сахара (правильно "Сагара"?)
Helen(a) = Гелен(а), Хелен(а), Елен(а)!
Hainan = Хайнань
Hanoi = Ханой (треба "Ганой"?)
Hirosima = Хіросима
Ho Chi Minh = Хошимін
Bahrain, Bahrein = Бахрейн
hooligan = хуліган ("гуліґан"???)
habanera = хабанера (ісп., і що, невже "габанера"?)
Скажіть, невже 'half-back' вимовляється "гавбек" ???
А 'know-how' як "ноу-гав"? Ну, тут ще можна замість "гав" сказати "гау", але тоді треба, якщо вже притримуватися правила жорсткої однозначності і послідовності, і літеру "w" завжди трактувати як "у" (Уиндоус, не Виндовз, Уікіпедія, не Вікіпедія тощо – це мелодійно?).
Тобто, я веду до того, що насправді треба не бути рабами (якщо у таких поняттях вести дискусію) жодної мови, а не лише, як Ви кажете, російської. У тому числі англійської в вустах нашої дияспори! Ви кажете, що би було, якби не було російської. А якби ще й не було нашої дияспори? Чому тиск із цього боку вважається правомірним. Як люди, відірвані від рідної землі, можуть абсолютно вберегти свою мову від місцевих канадських, американських, австралійських, аргентинських впливів? Мова канадійських українців дуууже помітно відрізняється від мови Шевченка.
Тут ще один момент. У боротьбі "х" і "г" треба мати на увазі ще "ґ". Наприклад, слово "hall". Якщо вимовляти його як "гол", то, щоб відрізнити його від взяття воріт у футболі, останнє необхідно називати "ґол". Але ж власне "hall" хіба не звучить насправді більше як "хол" через придихання? А Огієнко хіба не писав, що природною властивістю нашої мови є поступове пом’якшення "ґ" у запозичених словах до "г", тобто що коло слів з "ґ" насправді має бути невеликим? Я, наприклад, дуже добре розумію його у цьому, і, виходячи саме з інтуїтивного відчуття мелодики нашої мови, сприймаю оцю снігову лавину слів з "ґ" як страхіття, як щось чуже і нашій мові не властиве.
Я вважаю, що треба вести мову про діапазон від "х" до "г" і виходити у першу чергу з потреб нашої мови, тобто мати можливість вибирати, як краще у кожному конкретному випадку казати: "х", "г", чи взагалі те "h" опускати ("історія"). Чому б також не допускати можливості паралельного існування двох форм, з "х" і "г" (як-от "кафедра" і "катедра" або "ритм" і "логарифм"). Маємо ж ми таку виразно нашу національну рису, як жвава рухомість наголосів, яка широко використовується саме для барвистості, колориту мови.
Все, завершуватиму, бо, по-перше, самі бачите, я пишу з аматорської, інтуїтивної точки зору, я не мовознавець, тому аргументів у мене небагато, а по-друге, треба й працювати.
Наостанок ось цікавий лінк:
http://ukrlife.org/main/prosvita/r05.htm
2005.12.21 | harnack
Re: та рос. тут ні до чого
jz99 пише:> harnack пише:
> > (Гарнак): Треба остерігатись од квапливих висновків в царинах де спеціалісти поважно переміркували усе. Ось для початку цю гілку варто б пережувати:
> > http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1111061620&first=&last=
> > http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1111393461&first=&last=
> Дякую за частування, візьму додому пожую офлайново
>
>
> > Уявіть собі альтернативний світ, де "старшої" російської мови та культури не було б,
> А хіба хтось згадує російську мову? Хіба хтось наводить її як аргумент???
>
> > то як би був передавався h? - Запевняю Вас тільки як "г". Росіяни не мають вибору і мусять передавати той звук за їхньою фонетичною приреченістю (бо дастьбі "г" і мусиш хакати)
> Ой, що Ви таке кажете
>
>
> То від якої рос. мови нам тікати – тієї, котра хекає, чи котра ґекає?
>
> Чи невже Москва нам слух зіпсувала?
>
> > у нас є кращий вибір передавати оту англійську букву плюс другий вибір: звільнитись од кріпацтва у російської фонетичної приреченості (а не нестямно і замилувано там перебувати)!
> Суперечки на цю тему ніде ніхто не веде з позиції "а ось у рос. мові так", обстоюються погляди "я так чую"!
> Особисто я в Мериках-Британіях, на жаль, не бував, тож чути автентичну англо-американську вимову можу лише з телевізії, наприклад, поміж синхронного перекладу у кінах.
> Так от, я справді чую "hi" = "хай", а не "гай"!
> У той же час, у багатьох інших словах справді вчувається наше "г"!
> І навіть у тих же самих словах в різних ситуаціях чи з різних вуст можна чути і "х", і "г". Ось приклад. Фільм "Поліцейська академія-2", вже під завісу. Начальник академії шукає довкола себе головного героя фільму і діловито кличе його: "М(ае)гон’і! М(ае)гон’і!" (чітко вчувається українське "г"!!! апострофом я позначив відсутність пом’якшення, тобто після твердого "н" на якусь мить можна вловити наше "и", але одразу ж за тим йде щось середнє між "и" та "і"; під "(ае)" матимем на увазі англ. "а" у закр. складі). І ось раптом він бачить, як під фанфари виринає отой самий "Магоні" на повітряній кулі, і нач. акад. буквально волає (мовляв, о Господи, що ж ти знову коїш): "Мех-х-х-хони-и-и-і-і!!!" (цього разу гранично чітко вимовляється "х"!!!)
>
> Так ось, до чого я веду. Неправильно НМД вести дискусію в безапеляційному ключі: або-або. Ділитися на доконаних стовідсоткових "хекальників" і "гекальників"
>
> Ось гляньте ще на таке.
> hara-kiri, hari-kari = харакірі (невже правильно "гаракірі"?)
> horde = орда (нам слід казати "горда"?)
> history = історія
> histery = істерія
> hypothec = іпотека
> Tahiti = Таїті (ми маємо казати "Тагіті"?)
> Isfahan = Ісфахан
> Lhasa = Лхаса (щоправда, знайшов в інеті одне "Лгаса", і це рос., між іншим, сторінка, але про дуальність "х"/"г" я скажу нижче)
> Sahara = Сахара (правильно "Сагара"?)
> Helen(a) = Гелен(а), Хелен(а), Елен(а)!
> Hainan = Хайнань
> Hanoi = Ханой (треба "Ганой"?)
> Hirosima = Хіросима
> Ho Chi Minh = Хошимін
> Bahrain, Bahrein = Бахрейн
> hooligan = хуліган ("гуліґан"???)
> habanera = хабанера (ісп., і що, невже "габанера"?)
>
> Скажіть, невже 'half-back' вимовляється "гавбек" ???
> А 'know-how' як "ноу-гав"? Ну, тут ще можна замість "гав" сказати "гау", але тоді треба, якщо вже притримуватися правила жорсткої однозначності і послідовності, і літеру "w" завжди трактувати як "у" (Уиндоус, не Виндовз, Уікіпедія, не Вікіпедія тощо – це мелодійно?).
>
> Тобто, я веду до того, що насправді треба не бути рабами (якщо у таких поняттях вести дискусію) жодної мови, а не лише, як Ви кажете, російської. У тому числі англійської в вустах нашої дияспори! Ви кажете, що би було, якби не було російської. А якби ще й не було нашої дияспори? Чому тиск із цього боку вважається правомірним. Як люди, відірвані від рідної землі, можуть абсолютно вберегти свою мову від місцевих канадських, американських, австралійських, аргентинських впливів? Мова канадійських українців дуууже помітно відрізняється від мови Шевченка.
>
> Тут ще один момент. У боротьбі "х" і "г" треба мати на увазі ще "ґ". Наприклад, слово "hall". Якщо вимовляти його як "гол", то, щоб відрізнити його від взяття воріт у футболі, останнє необхідно називати "ґол". Але ж власне "hall" хіба не звучить насправді більше як "хол" через придихання? А Огієнко хіба не писав, що природною властивістю нашої мови є поступове пом’якшення "ґ" у запозичених словах до "г", тобто що коло слів з "ґ" насправді має бути невеликим? Я, наприклад, дуже добре розумію його у цьому, і, виходячи саме з інтуїтивного відчуття мелодики нашої мови, сприймаю оцю снігову лавину слів з "ґ" як страхіття, як щось чуже і нашій мові не властиве.
>
> Я вважаю, що треба вести мову про діапазон від "х" до "г" і виходити у першу чергу з потреб нашої мови, тобто мати можливість вибирати, як краще у кожному конкретному випадку казати: "х", "г", чи взагалі те "h" опускати ("історія"). Чому б також не допускати можливості паралельного існування двох форм, з "х" і "г" (як-от "кафедра" і "катедра" або "ритм" і "логарифм"). Маємо ж ми таку виразно нашу національну рису, як жвава рухомість наголосів, яка широко використовується саме для барвистості, колориту мови.
>
> Все, завершуватиму, бо, по-перше, самі бачите, я пишу з аматорської, інтуїтивної точки зору, я не мовознавець, тому аргументів у мене небагато, а по-друге, треба й працювати.
>
> Наостанок ось цікавий лінк:
> http://ukrlife.org/main/prosvita/r05.htm
>
>
(Гарнак): Щиро та спонтанно і до заздрості енергійно та влучно Ви схопили багато дечого головного з цієї проблематики, що ще раз зайве доказує потребу в спеціалізованій термінології та методології. Інтуїтивна описовість - прекрасна річ, але не забувайте приклад про світле сонце - яке всім здавалося, що безперечно "сходить". Побачимо як теоретичне опосередкування спрацює, а також логіка, ретельне міркування, ба навіть мудрість.
2005.12.21 | Мірко
Re: оця веремія з англ. "h" вже якась просто культова
jz99 пише>Чому ми маємо точно копіювати вимову кожного іноземного слова?<
Якщо хочете ту іноземну мову опанувати, я б радив такого дурного навіть не питати. А вчитися анґлійську московською вимовою це так же кумедно як слухати французьку американською вимовою.
І є друга, більш зрозуміла причина. А це анґломовний ринок. Але досить,- пояснювати це все вже мені обридло.
2005.12.21 | jz99
оце так сказали ви, пане Мірку!
Мірко пише:> >Чому ми маємо точно копіювати вимову кожного іноземного слова?<
> Якщо хочете ту іноземну мову опанувати, я б радив такого дурного навіть не питати.
???
Почитайте ще раз уважно, з чого почалася гілка (пост від ladalesia); не йдеться за навчання іноземної мови, а за відтворення нашими літерами і звуками іноземних слів: "hi" = "хай"/"гай"
І згадайте принагідно "катедра"/"кафедра", "Методій"/"Мефодій", "Теодор"/"Хведір", "Атени"/"Афіни", "Ейнштейн"/"Айнштайн", "Фрейд"/"Фрьойд"/"Фройд", "Шредер"/"Шрьодер".
2005.12.20 | Mika_Y
Якщо Вас вчили вимовляти "гай" як "HI", то це ще не означа,
що воно справді так вимовляється.І взагалі, гадаю, давно вже час відкрити новий форум "Як українці мають вимовляти англійську h?"
2005.12.20 | harnack
Re: Якщо Вас вчили вимовляти "гай" як "HI", то це ще не означа,
Mika_Y пише:> що воно справді так вимовляється.
> І взагалі, гадаю, давно вже час відкрити новий форум "Як українці мають вимовляти англійську h?"
(Гарнак): Mika_Y не розчаровуйте мя! Мудрі люди завжди помірковано і розважно вибирають кращу альтернативу: Ви радите українцям цього не робити. І скрута не в англомовних українцях (бо їх не "учили", як Вам гадається, ніяких гіпотетичних дурниць: що H=Г - вони обидва звуки засвоїли природно з їхніми справжніми якостями), а в українцях, які вчили англійську через російську!
2005.12.21 | Георгій
Моя перша вчителька англ. мови була з Англії...
... старенька київська жіночка (вдова покійного професора-біохіміка Винокурова), яка доживала свій вік у Києві і вчила дітей англійській мові - виросла в Англії, закінчила там і початкову школу, і граматичну школу, і коледж (у 1920-і роки). Її перша і рідна мова була таки аглійська. І вона мене дуже добре навчила розрізняти між "hi" і "гай."2005.12.21 | Mika_Y
Re: Якщо Вас вчили вимовляти "гай" як "HI", то це ще не означа,
harnack пише:> Mika_Y не розчаровуйте мя! Мудрі люди завжди помірковано і розважно вибирають кращу альтернативу: Ви радите українцям цього не робити.
І де ж я теє радив? Я писав, що слова "hi" і "гай" звучать неоднаково, як то твердить у першому дописі ladalesia. Про те, що всі ці три звуки неоднакові, уже багато писалося, зокрема і в тих дописах, на які Ви посилалися в цій гілці. І коли мені треба буде сказати "hi", я скажу "hi", а не "гай" чи "хай". Звичайно ж я кажу "привіт" і не морочу собі голову
І взаhалі я за те, щоб обhоворювати цю найнаhальнішу, але, hадаю, баhатьом уже остоhидлу проблему в окремій hілці і не hородити щотижня нових hілок.
2005.12.21 | harnack
Re: Якщо Вас вчили вимовляти "гай" як "HI", то це ще не означа,
Mika_Y пише:> harnack пише:
> > Mika_Y не розчаровуйте мя! Мудрі люди завжди помірковано і розважно вибирають кращу альтернативу: Ви радите українцям цього не робити.
> І де ж я теє радив? Я писав, що слова "hi" і "гай" звучать неоднаково, як то твердить у першому дописі ladalesia. Про те, що всі ці три звуки неоднакові, уже багато писалося, зокрема і в тих дописах, на які Ви посилалися в цій гілці. І коли мені треба буде сказати "hi", я скажу "hi", а не "гай" чи "хай". Звичайно ж я кажу "привіт" і не морочу собі голову
(Гарнак): Ну та файно, що можете, я не сумніваюсь. Питання не в тому хто що може, а що ближче до англійської: "геппі енд" чи "хеппі енд", "голокост" чи "холокост" ітд? Отож: як зволієте передати українською оте "h"? Оце мене цікавить.
> І взаhалі я за те, щоб обhоворювати цю найнаhальнішу, але, hадаю, баhатьом уже остоhидлу проблему в окремій hілці і не hородити щотижня нових hілок.
(Гарнак): а отут питання є, що звучить скандально, а що ні. Так ось, за Вами, для англомовних українців (котрі ніби не обдаровані Вашою здібністю вимовно розрізнювати між отими звуками) стається путанина між "г" і "h" - а це і є зайвим доказом їхньої функціональної близькості. Але для них, як і для англійців, скандальним стає якраз путанина між "х" і "h". І якщо проблема остогидла для Вас, то лиш майте на увазі, що новоприбулі на цей форум ще не чули про неї, а ті що чули - мудріші од усіх спеціалістів і наук й надалі хохмують про їхній "досвід."
2005.12.21 | Mika_Y
Re: Якщо Вас вчили вимовляти "гай" як "HI", то це ще не означа,
harnack пише:> Питання не в тому хто що може, а що ближче до англійської: "геппі енд" чи "хеппі енд", "голокост" чи "холокост" ітд? Отож: як зволієте передати українською оте "h"? Оце мене цікавить.
Як слушно, нмд, пише п.Георгій, в англійській мові у різних словах "h" звучить по-різному, тож і відтворювати годилося б коли через "г", а коли й через "х". А в чому я певен ще більше, то це в тому, що треба якнайменше натаскувати в українську чужих слів, бо оті всі "(г/х)еппі енд'и", "(г/х)іти" "(г/х)(о/а)т-до(ґ/г)и" іже з ними лише запаскуджують мову.
> Так ось, за Вами, для англомовних українців (котрі ніби не обдаровані Вашою здібністю вимовно розрізнювати між отими звуками) стається путанина між "г" і "h" - а це і є зайвим доказом їхньої функціональної близькості.
Я певен, що якби тії англомовні українці неупереджено послухали оригінальні зразки наддніпрянської вимови, на якій і базується літературний варіант української мови, вони теж прекрасно почули б різницю. Скільки їх не чув, вони всі вимовляють замість "г" "h" і не помічають того, так само, як не помічають російськомовні українці того, що неприємно пом'якшують шиплячі, говорячи українською. Отож питання не стільки в тому, як відтворювати "h", як в тому, як хто говорить "г". І моя думка така, що "г" правильніше говорять в Україні
> І якщо проблема остогидла для Вас, то лиш майте на увазі, що новоприбулі на цей форум ще не чули про неї,
Новоприбулі бачать першу сторінку форуму. Якби всі "h"-дискутанти писали в одну гілку, то ця гілка висіла б постійно на першій сторінці, і кожен новоприбулий її б бачив і читав. Натомість ті давноприбулі, кого це не цікавить, туди б просто не заглядали.
2005.12.21 | harnack
Вуха і досвід
Mika_Y пише:> harnack пише:
> > Питання не в тому хто що може, а що ближче до англійської: "геппі енд" чи "хеппі енд", "голокост" чи "холокост" ітд? Отож: як зволієте передати українською оте "h"? Оце мене цікавить.
> Як слушно, нмд, пише п.Георгій, в англійській мові у різних словах "h" звучить по-різному, тож і відтворювати годилося б коли через "г", а коли й через "х". А в чому я певен ще більше, то це в тому, що треба якнайменше натаскувати в українську чужих слів, бо оті всі "(г/х)еппі енд'и", "(г/х)іти" "(г/х)(о/а)т-до(ґ/г)и" іже з ними лише запаскуджують мову.
>
(Гарнак): знову починаєте про "досвід"? (Між іншим - у мене досвід зовсім відмінний від пана Георгія, та ще й підкований довготривалим теоретичним і практичним тренуванням - і російська не моя перша мова, ані друга). А я гадав, що накінець посилатиметесь на професійну компетентність, мовну фонемічну системність (а не на курганину свавільних забаганок всяких "досвідів": хтось вирішуватиме коли "х", а коли "г" - навіть не відаючи, що таке фонема "h" в англійській), психологію стереотипів... Дійсно невтішно і розчарувально, коли така благодійна і компетентна людина як професор Вакуленко намарно розтринькує на цьому форумі свої жертовно здобуті знання і неабиякий талант... А може б Вам ще раз поперечитати те все, неквапливо і без окуляр всезнайки (Ви так не робите, але лиш пригадую не забути)? Я вже не радитиму переглянути трактати з фонології, фонемики, чи психолінгвістики - оце би був "досвід"!.
2005.12.22 | Mika_Y
Re: Якщо Вас вчили вимовляти "гай" як "HI", то це ще не означа,
harnack пише:> Mika_Y пише:
> > harnack пише:
> > > Питання не в тому хто що може, а що ближче до англійської: "геппі енд" чи "хеппі енд", "голокост" чи "холокост" ітд? Отож: як зволієте передати українською оте "h"? Оце мене цікавить.
> > Як слушно, нмд, пише п.Георгій, в англійській мові у різних словах "h" звучить по-різному, тож і відтворювати годилося б коли через "г", а коли й через "х". А в чому я певен ще більше, то це в тому, що треба якнайменше натаскувати в українську чужих слів, бо оті всі "(г/х)еппі енд'и", "(г/х)іти" "(г/х)(о/а)т-до(ґ/г)и" іже з ними лише запаскуджують мову.
> >
> (Гарнак): знову починаєте про "досвід"?
Про який такий "досвід" я починав?
> Дійсно невтішно, коли така благодійна і компетентна людина як професор Вакуленко намарно розтринькує на цьому форумі свої жертовно здобуті знання і неабиякий талант... А може б Вам ще раз поперечитати те все, неквапливо і без окуляр всезнайки?
Я з великою повагою ставлюся до п.Вакуленка, але не пригадаю собі, щоб він десь писав ніби "англійське 'h'" тотожно дорівнює "українське 'г'". Дайте посилання на такі слова Сергія Вакуленка, і я навіки увірую, що так воно і є
2005.12.22 | harnack
Псевдототожності
Mika_Y пише:> harnack пише:
> > Mika_Y пише:
> > > harnack пише:
> > > > Питання не в тому хто що може, а що ближче до англійської: "геппі енд" чи "хеппі енд", "голокост" чи "холокост" ітд? Отож: як зволієте передати українською оте "h"? Оце мене цікавить.
> > > Як слушно, нмд, пише п.Георгій, в англійській мові у різних словах "h" звучить по-різному, тож і відтворювати годилося б коли через "г", а коли й через "х". А в чому я певен ще більше, то це в тому, що треба якнайменше натаскувати в українську чужих слів, бо оті всі "(г/х)еппі енд'и", "(г/х)іти" "(г/х)(о/а)т-до(ґ/г)и" іже з ними лише запаскуджують мову.
> > >
> > (Гарнак): знову починаєте про "досвід"?
> Про який такий "досвід" я починав?
>
> > Дійсно невтішно, коли така благодійна і компетентна людина як професор Вакуленко намарно розтринькує на цьому форумі свої жертовно здобуті знання і неабиякий талант... А може б Вам ще раз поперечитати те все, неквапливо і без окуляр всезнайки?
> Я з великою повагою ставлюся до п.Вакуленка, але не пригадаю собі, щоб він десь писав ніби "англійське 'h'" тотожно дорівнює "українське 'г'". Дайте посилання на такі слова Сергія Вакуленка, і я навіки увірую, що так воно і є
(Гарнак): А де я казало, що він таке казало? Уже таке тривіальне знання нетотожності оних доступне усім короткозорим та коротковухим на цьому форумі (але те лиш перший щабель: елементарне знання факту, а не оптимальне розв'язання проблеми транскодування двох фонемічних систем). Про те диспут фальшивий (бо, наприклад, англійський звук "p" не тотожний українському "п" - але їхня системна паритетність все ж таки неминуча). Ви муштруєте неіснуючу відьму, та ще й приписуєте мені бознащо! Однак пан Вакуленко каже, як кажу і я, що англійська "h" українською буде "г" - системно і без винятків.
2005.12.21 | Мірко
Re: Якщо Вас вчили вимовляти "гай" як "HI", то це ще не означа,
Міка пише>І взагалі, гадаю, давно вже час відкрити новий форум "Як українці мають вимовляти англійську h?"<
Був би найкоротший форум, бо з одної букви. Г
2005.12.21 | Mika_Y
Re: Якщо Вас вчили вимовляти "гай" як "HI", то це ще не означа,
Мірко пише:> Був би найкоротший форум, бо з одної букви. Г
Це назва форуму була б найкоротша, а форум, підозрюю, найдовшим
2005.12.21 | ladalesia
Re: HI?
Не знаю, чи це зарозомілість, чи hubris, що декотрі українці в Українї не приймають практичних порад від українців в англомовному світі (одна з них - я). Виростала дво-мовно -- вдома по-укр., поза домом (крім укр. організацій та церкви) по-англ. Думаю, що моє знання англ. мови трішки краще ніж когось, хто в цім мовному світі не виростав. Навіть якщо є якась мацьопка різниця в англ. H - звук Г, то ледве помітна. Але, коли Ви вимовите цю букву як Х - KH, автоматично впізнають, що Ви не місцевий, а з Росії або України. Хочете це прийняти, чи ні, так є. Часами на сміх. І ніяк інакше не можна це пояснити. Ми цею мовою живемо, працюємо. Для нас вона не теоретична, на папері. Справа Г Ґ Х (в самій укр. мові, і в транслітерації на англ.) -- це вислід проклятої русифікації, яка так вкоренилася. Хело? чи Ґело? (Гело = Hello) Хав ар ю? (Гав ар ю? = How are you?) Хат дог? (hot dog = гат доґ).2005.12.21 | Георгій
Оце вже чесніше, дякую!
ladalesia пише:> Не знаю, чи це зарозомілість, чи hubris, що декотрі українці в Українї не приймають практичних порад від українців в англомовному світі (одна з них - я).
(ГП) Дивлячись які поради, пані Ладо. Є поради і поради. Я хоч і не виростав в англомовному світі (народився і виріс у Києві), але англійську мову знаю добре і з тим, що англійське слово "hi" звучить точно так, як українське слово "гай," ніколи не згоджуся, хоч Ви мене ріжте. Це просто не так, і все. І Ви це теж знаєте.
>Виростала дво-мовно -- вдома по-укр., поза домом (крім укр. організацій та церкви) по-англ. Думаю, що моє знання англ. мови трішки краще ніж когось, хто в цім мовному світі не виростав.
(ГП) Я не піддаю це сумніву, але знову ж таки, "amicus Plato, sed magis amicus est veritas." Ви самі прекрасно знаєте, що англійський звук "h" НЕ ЗАЖДИ ( і більше того, не так вже й часто) вимовляється так, як наш український звук "г."
>Навіть якщо є якась мацьопка різниця в англ. H - звук Г, то ледве помітна.
(ГП) Давайте уточнимо. Іноді дійсно такої pізниці нема. Наприклад, у слові "disinherit" англійське "h" вимовляється ну майже точно як українське "г." Але в інших випадках різниця не "мацьопка," а разюча, і як раз слово-вітання "hi" є одним з таких прикладів РАЗЮЧОЇ різниці.
>Але, коли Ви вимовите цю букву як Х - KH, автоматично впізнають, що Ви не місцевий, а з Росії або України. Хочете це прийняти, чи ні, так є.
(ГП) Так, це правда. Але й коли Ви скажете "hi" як наше "гай" чи "Галя," то й тоді точно помітять, що Ви "не місцевий." Я живу в ГГГГамериці вже майже 16 років, тож мене у цьому не обдурити.
>Часами на сміх. І ніяк інакше не можна це пояснити. Ми цею мовою живемо, працюємо. Для нас вона не теоретична, на папері. Справа Г Ґ Х (в самій укр. мові, і в транслітерації на англ.) -- це вислід проклятої русифікації, яка так вкоренилася. Хело? чи Ґело? (Гело = Hello) Хав ар ю? (Гав ар ю? = How are you?) Хат дог? (hot dog = гат доґ).
(ГП) З усім згоджуюся, окрім рецепту лікування цієї проблеми. Ну не можна транслітерувати "hi" як "гай," "Hindu" як "гінду," "Bahrein" як "Багрейн" тощо. Ми так позбудемося однієї проблеми ("хакання"), але одразу самі створимо іншу.
2005.12.21 | ladalesia
Re: Оце вже чесніше, дякую!
Може не точнісінько, але не знаю, що може бути ближче до "Hi" ніж „гай„. Хай -- аж ніяк. Мови різняться, і не все в кожній мові відповідний звук. Але треба брати найближчий. На привіт "HI" мій тато відповідав, жартуючи, „так, так, зелений гай.„ Також треба взяти під увагу котрий англ.-американський говір -- бо розтягають, скорочують, і т.п. Але слово не починається на „х„, тільки „г„.Коли "h" буде інакше від „г"? Коли не завжди? Хіба коли зникає на початку слова?
Hindu буде гинду, не гінду (англ. вимова). Ніяк ніхто би не думав, що Ви не місцеві, коли скажете „гай„ (коротко, не видовжено).
2005.12.21 | Георгій
Знаєте, ще що тут може бути...
Може, ми з Вами по-різному вимовляємо УКРАЇНСьКЕ "г." Я на власні вуха чув, як деякі українці з діаспори (галичани) розмовляли своїм діалектом української мови і казали такі, наприклад, слова, як "гай," "гордий," "голий" і ін. майже зовсім без голосу у звуці "г." Для мого вуха вони звучали дійсно дуже схожими на слова з англійським "h" (тобто мені чулося "hай," "hордий," "hолий" і т.д.). Сучасні наддніпрянські українці вкладають значно більше звуку у "г" (хоча при цьому це і не "х," і не "g").2005.12.21 | ladalesia
Re: Знаєте, ще що тут може бути...
Ага! [Аха.... Аґа.....]Напевно якраз і так.
2005.12.21 | Мірко
Знайшлись наддніпрянські українці що українську мову знають!
Світ кінчиться!Може 5-тий канал якогось з них запросить на бесіду, а то вже обридло слухати як ведучий питає українською а співбесідник (українець)відповідає московською. Виглядає що справді дуже тяжко їм знайти україномовних українців, (крім чиновників які вивчили мову задля кар'єри при владі).
2005.12.21 | Георгій
А оце типова зневага
Я дуже гордий з того, що я є наддніпрянський українець. Мій дід виріс у Великих Сорочинцях на Полтавщині. Українська мова - моя рідна. Будь ласка, не думайте, що тільки галичани є знавцями МОЄЇ мови. Це образливо, зневажливо, зверхньо і нікому не потрібно.2005.12.21 | ladalesia
Re: А оце типова зневага
Де піп а де калатало! Ніхто не зневажає. А хтось пожартувати може -- і посміхавсж з тих які відповідають по-рос. Особисто, шаную всі говори, бо в них власне ця краса мови. Ну, а полтавська!2005.12.22 | Георгій
Добре, переконали. Я люблю мир :)(-)
2005.12.23 | Мірко
Re: А оце типова зневага
Не зневага, - а виклик до протилежного, до самоповаги, до шанування свого. Обридло це перенасичення української мови непотрібними чужинецькими словами. Обрид уже цей фарс бесіди по ТБ де ведучий дотримується державного закону про мови, але на заздалегідь вибирає московськомовного співбесідника для "общепанятности" (і "рейтінґу" на сході). Україна перестане бути другорядною країною в день коли Путін приїде до Києва та заговорить до президента по українськи.Не зневага, а - біль. На жаль я був в Україні, - цілих 13 днів. На Хрещатику українська мова служила мені от так як би й служила мені Японська. Про Харків не говоритиму. Син хоче подорожувати до Европи. Навіть не буду радити йому відвідати Україну. Стидаюсь.
Це все не стосується до вас. Ви, і такі як ви - це винятки. Можу лише уявити яку дорогу перейшли ваші прабатьки, батьки, ну й може й ви особисто.
2005.12.24 | harnack
Re: А оце типова зневага
Мірко пише:> Не зневага, - а виклик до протилежного, до самоповаги, до шанування свого. Обридло це перенасичення української мови непотрібними чужинецькими словами. Обрид уже цей фарс бесіди по ТБ де ведучий дотримується державного закону про мови, але на заздалегідь вибирає московськомовного співбесідника для "общепанятности" (і "рейтінґу" на сході). Україна перестане бути другорядною країною в день коли Путін приїде до Києва та заговорить до президента по українськи.
>
> Не зневага, а - біль. На жаль я був в Україні, - цілих 13 днів. На Хрещатику українська мова служила мені от так як би й служила мені Японська. Про Харків не говоритиму. Син хоче подорожувати до Европи. Навіть не буду радити йому відвідати Україну. Стидаюсь.
>
> Це все не стосується до вас. Ви, і такі як ви - це винятки. Можу лише уявити яку дорогу перейшли ваші прабатьки, батьки, ну й може й ви особисто.
(Гарнак): Пане Мірку, будьте ласка опишіть докладніше про Вашу подорож в Україну. Я сам боюсь їхати в Україну, аби не зректись власної українськості під час мого отамного перебування. Ех, не відречуся, навіть якщо ціла Україна зникне - і я один єдиний залишуся... Тому й варто іноді впасти в презирство супроти деяких виродків там в Україні... Ні самого пана Шевченка не оминула така доля...
2005.12.25 | Мірко
Re: А оце типова зневага
Гарнак пише:>Пане Мірку, будьте ласка опишіть докладніше про Вашу подорож в Україну. Я сам боюсь їхати в Україну, аби не зректись власної українськості під час мого отамного перебування. Ех, не відречуся, навіть якщо ціла Україна зникне - і я один єдиний залишуся... Тому й варто іноді впасти в презирство супроти деяких виродків там в Україні... Ні самого пана Шевченка не оминула така доля...<
Спостерігав перший тур виборів. Прилетів до Києва 26-го жовтня (в той сам день коли прилетів Путін святкувати реокупацію Києва). Ночував на Занковецькій (між Хрещатиком а Банковою!) в одного письменника-політолога, котрого пізнав тут в Канададі коли викладав в Едмонтонськім університеті. На спостерігання мене післали до Харкова, а там із 6-ох виборчих територій я вибрав собі Московський Район. По виборах я вернувся до Києва, і бачив футбольний мач Динамо-Мадрид. Потім поїхав до Тернополя, де вперше зустрів свого видавця. Звідтам до Львова, де віднайшов давний родинний дім. Вернувся через Тернопіль до Києва.
Україномовним патріотам раджу летіти через Львів (Луфтганза через Франкфурт) а не Київ. Оземлившись у Борисполі подумаєте що летун не там залетів. Хоч написи українські, розговірна мова московська. Це саме стосується центру Києва. Напевно Шарпи та Свистовичі відпишуть що великий процент Київлян вміють українську, але тому що усі не знають спрацьовує принцип "lowest common denominator" тому розговірна московська. Вдома багато говорять по українськи, ну, так само як у Ню Йорку. (а між урядовцями протилежний принцип, - публично по українськи а вдома по московськи) Харків яких 98% московськомовний. Це до такої міри що багато навіть не розуміють що є якась українська мова відмінна від тої мови якою говорять. Шарп напевно відповість що це справді суржик, і що ця немова є по сутті нова українська. Зробив таку пробу: Пішов вечером до кіосків біля готелю Харків де продавались часописи та журнали. Попросив будь яку літературу українською мовою. У першім продавець сказав що немає (на сотню дві титулів журналів та ґазет). Другий продавець подав мені часопис, - московськомовний. А нарешті в третім кіоску продавець пошпортав пошпортав та подав український часопис - місячник. І справді таке щось існувало! Один аркуш паперу зложений на пів, - це найстарший та одинокий Харківський часопис, - видається ще від якого 17-го року. Московський Район (знаний був мені через певну програму Закрита Зона про свавілля міліції) це може найбідніша частина Харкова. По психіці пізнати що жителі українці. А де не де зустрінете людину яка говорить такою чудовою українською мовою, - що хоч закоркуй ту мову у фляшку та продавай! Таким мовним патріотизмом визначилась ведуча здання протоколів на 173 території. Протоколи (підрахунків із виборчих дільниць) мусіли читати, - державною українською мовою, голови понад 150 таких дільниць. Бідні голови загикувалися як штубаки в першій клясі, - а ведуча, проводячи цей 9-годинний процес говорила чистенькою діловою українською мовою. Таких як вона треба нам "клонувати" та розповсюдити по цілій Україні.
По практичних справах, до продавців я говорив по українськи а вони відповідали по московськи. Деякі цілком не розуміли і мусіли кликати співробітника на переклад. Місцями реакція цілком ворожа, бо впізнали галичана з бандерштату. На такий випадок скажіть йому кілька речень чистою анґлійською, - це немов обляти холодною водою, (а доречі може святою).
Тернопіль це столица України. Знатимеш з хвилини коли поїзд з курсу Москва-Тернопіль заїзджає на двірець, бо гучномовці зразу починають грати "Гей у лузі червона калина". З тої хвилини знатимеш що ти вже покинув колонії і заїхав у справжню Україну. Мова українська. Тут навіть вигідно жиють із плодів своєї роботи україномовні письменники.
Львів Львовом. На загал українське місто, але не дивуйтеся коли на ринку обслуга, чи кельнерки заговор'ять по московськи. Сам центр міста прекрасний. Де Київ характеризує архітектурна невизначеність та поверховність, то Львів пахне історією. Пізним вечором походив собі по Личаківськім цвинтарі, і по Стрийськім парку. Вийшов на Високий Замок, і побродив по Замарстинові.
Вибачте, я розговорився, - а дружина вже тьягне мене до кухні. Кутя готова. Борщ темно червоний, чистенький, винний як вино-бордо. Ушка із сумішшю грибів, - і куплених білих, і назбираних по наших лісах, і сушених Львівських, - за патентованим переписом. Пироги теж за власним переписом, по канадійськи - з бараболею і чедар сиром. Капустяники з німецької квасної капусти. Голубці куплені. А до всього того сметана, масьлянка, і для принципу залишок української горілки з перцем. На ялинці вертуться моторизовані запорожські вусаті голови змайстровані з яєць - у футряних шапках з багряними шликами. Святкую по новім калєндарі, за старими родинними традиціями.
Веселих Св'ят і Щасливого Нового Року!
2005.12.29 | harnack
Щиро дякую, пане Мірку - всіляких Вам гараздів! (-)
2005.12.24 | Роман ShaRP
Re: А оце типова зневага
Мірко пише:> Не зневага, - а виклик до протилежного, до самоповаги, до шанування свого. Обридло це перенасичення української мови непотрібними чужинецькими словами.
Може, ми тут самі будемо вирішувати, які слова нам потрібні, а які ні?
> Обрид уже цей фарс бесіди по ТБ де ведучий дотримується державного закону про мови, але на заздалегідь вибирає московськомовного співбесідника для "общепанятности" (і "рейтінґу" на сході).
То не дивіться.
> Україна перестане бути другорядною країною в день коли Путін приїде до Києва та заговорить до президента по українськи.
Значить, ніколи не перестане. Бо такого ніколи не буде.
Додам також, що на річниці Майдану було два іноземці, дипломати (і жоден не росіянин). Один з них говорив свою промову російською, другий польскою. Ніхто не свистів
> На Хрещатику українська мова служила мені от так як би й служила мені Японська.
Ви кажете неправду. Японську в Україні дуже мало хто розуміє, а от українську - багато хто.
2005.12.26 | Мірко
Re: А оце типова зневага
Шарп пише>Може, ми тут самі будемо вирішувати, які слова нам потрібні, а які ні?<
Ох яка у вас раптом, - независимость!
> Обрид уже цей фарс бесіди по ТБ де ведучий дотримується державного закону про мови, але на заздалегідь вибирає московськомовного співбесідника для "общепанятности" (і "рейтінґу" на сході).
(Ш)То не дивіться.<
А вибір є?
> Україна перестане бути другорядною країною в день коли Путін приїде до Києва та заговорить до президента по українськи.
(Ш)Значить, ніколи не перестане. Бо такого ніколи не буде.<
Або коли президент України заговорить йому українською?
>Додам також, що на річниці Майдану було два іноземці, дипломати (і жоден не росіянин). Один з них говорив свою промову російською, другий польскою. Ніхто не свистів.<
Хіба. Це були чужинці. Але це прискіпливий приклад. З дорослої нації представник заговорив власною мовою. А коли представник ново-народженої невизначеної нації промовив до громадян другої такої недорослої держави, - то перейшов на мову колишнього пана обох народів. На Банкову як і до Тіблісі посилаю памперси на Різдво.
> На Хрещатику українська мова служила мені от так як би й служила мені Японська.
(Ш)Ви кажете неправду. Японську в Україні дуже мало хто розуміє, а от українську - багато хто.<
Зловили на слові! Японська краще служила б. Не викликає ненависті й прозивання так як українська.
2005.12.26 | Роман ShaRP
Re: А оце типова зневага
Мірко пише:> >Може, ми тут самі будемо вирішувати, які слова нам потрібні, а які ні?<
> Ох яка у вас раптом, - независимость!
А що, діаспора повинна щось вирішувати за нас?
> > Обрид уже цей фарс бесіди по ТБ де ведучий дотримується державного закону про мови, але на заздалегідь вибирає московськомовного співбесідника для "общепанятности" (і "рейтінґу" на сході).
> (Ш)То не дивіться.<
> А вибір є?
Дивлячись чого. Дивитися або не дивитися дулебачення - є практично завжди.
> > Україна перестане бути другорядною країною в день коли Путін приїде до Києва та заговорить до президента по українськи.
> (Ш)Значить, ніколи не перестане. Бо такого ніколи не буде.<
> Або коли президент України заговорить йому українською?
Теж навряд чи.
> Хіба. Це були чужинці. Але це прискіпливий приклад. З дорослої нації представник заговорив власною мовою. А коли представник ново-народженої невизначеної нації промовив до громадян другої такої недорослої держави, - то перейшов на мову колишнього пана обох народів. На Банкову як і до Тіблісі посилаю памперси на Різдво.
Не розумію, до чого це ви. З двома грузинами я російською інтернетом спілкувався. Дуже ввічливі та приємні люди. Які проблеми?
> (Ш)Ви кажете неправду. Японську в Україні дуже мало хто розуміє, а от українську - багато хто.<
> Зловили на слові! Японська краще служила б. Не викликає ненависті й прозивання так як українська.
Українська? Ненависті? На Хрещатику? Де ви таке бачили? Ну хіба що на мітингу вітренчихи якої-небудь, але то ж маргинали.
І що таке "прозивання"?
2005.12.24 | Георгій
Дякую за мирний тон...
Мірко пише:> Не зневага, - а виклик до протилежного, до самоповаги, до шанування свого. Обридло це перенасичення української мови непотрібними чужинецькими словами. Обрид уже цей фарс бесіди по ТБ де ведучий дотримується державного закону про мови, але на заздалегідь вибирає московськомовного співбесідника для "общепанятности" (і "рейтінґу" на сході). Україна перестане бути другорядною країною в день коли Путін приїде до Києва та заговорить до президента по українськи.
(ГП) Думаю, тут все складніше. Дуже багато людей в Україні, особливо у Великій Україні, дійсно щиро не знає української мови, не може нею добре користуватися (особливо говорити і писати - читати нібито практично всі можуть). Це часто не їх вина, а їх біда. У школі їх вчили українській мові погано, формально, абияк, а вдома в них геть усі завжди говорили російською. Правда, деякі вивчили українську мову добре, наприклад пані Юлія Тимошенко, яка року так до 1997-8 була стовідсотково російськомовна. Але здібності до мови в різних людей різні. А українська мова й російська - дійсно дуже різні. Пригадую з цього приводу як мій тесть, українець із Забуджжя, який народився і виріс у Люблінському воєводстві, дивувався, ну як це так я не розумію диктора польського радіо - це ж так легко, все зрозуміло...
> Не зневага, а - біль. На жаль я був в Україні, - цілих 13 днів. На Хрещатику українська мова служила мені от так як би й служила мені Японська. Про Харків не говоритиму. Син хоче подорожувати до Европи. Навіть не буду радити йому відвідати Україну. Стидаюсь.
(ГП) А я помітив, що все-таки українську мову в Києві можна тепер почути частіше, і люди не так соромляться нею говорити, як раніше. Я був у Києві після мого від'їзду до США (1990 р.) у 1996, 1999, 2001 і 2003 роках і з кожним разом бачив і чув все більше й більше української мови на вулицях, у крамницях, ресторанах. Іноді бував приємно вражений: дівчина у крамниці заговорила зі мною поганою, ламаною російською мовою, я їй відповів українською, і раптом бачу, вона зраділа страшно - не треба більше прикидатися російськомовною... А з нею просто у тому районі Києва (там живе переважно високопоставлена постсовєцька бюрократія) ніхто ніколи не заговорює українською. Хтось повинен був просто почати.
> Це все не стосується до вас. Ви, і такі як ви - це винятки. Можу лише уявити яку дорогу перейшли ваші прабатьки, батьки, ну й може й ви особисто.
(ГП) Ви знаєте, мій дід завжди, все життя був україномовним і навіть не навчився за всі 89 років свого життя говорити російською без українського (точніше, густого полтавського) акценту і без помилок, хоча дуже хотів. А от батьки мої були геть російськомовні, на всі 100%. Батько ще хоч якось вмів трохи щось сказати, два-три речення, українською мовою, але при цьому напружувався, мало не червонів і виглядав як актор поганого провінційного театру. Мама ж зовсім не знає української мови, хоча вона наполовину етнічна українка, на чверть росіянка і на чверть грекиня (один з її дідів був рибалкою-"лістрігоном" з Балаклави). Я сам навчився української мови від діда і був абсолютно двомовним. У 1981 році, коли був в аспіпантурі у Москві, зустрівся з моєю майбутньою дружиною Лесею - вона з Волині і зі стовідсотково україномовної родини, з діда-прадіда. З нею, звичайно, я завжди говорив і говоритиму українською, так само як і з моєю дочкою Мар'яною. В дочки перша мова англійська, друга українська, третя французька, четверта нібито чеська (з її слів - я не можу перевірити), п'ята латина і шоста російська.
2005.12.24 | Мірко
Re: Дякую за мирний тон...
Георгій пише>(ГП) А я помітив, що все-таки українську мову в Києві можна тепер почути частіше, і люди не так соромляться нею говорити, як раніше. Я був у Києві після мого від'їзду до США (1990 р.)<
От диво! А я гадав що ви в Україні. А справді якась добра половина тих що на тих форумах по українськи дописують, - живуть в діяспорі.
2005.12.25 | Георгій
Я не живу в діаспорі
Мірко пише:> Георгій пише
> >(ГП) А я помітив, що все-таки українську мову в Києві можна тепер почути частіше, і люди не так соромляться нею говорити, як раніше. Я був у Києві після мого від'їзду до США (1990 р.)<
>
> От диво! А я гадав що ви в Україні. А справді якась добра половина тих що на тих форумах по українськи дописують, - живуть в діяспорі.
(ГП) Я не живу в діаспорі. Фізично я мешкаю у штаті Місісіпі, але духовно я наполовину в мейнстрімній Америці і на другу половину у своїй рідній Україні. З американськими українцями зовсім ніяких контактів не маю. Раніше, коли жив на північному заході США (Сіетл), трохи мав, але був досить сильно розчарований. Серед діаспорян багато чудових людей, але в цілому діаспора якась порожня, штучна, і, як на мене, заскорузло консервативна, схильна до схвалення того в Америці, що я найменше люблю (наприклад, розмахування червоно-біло-синім прапором, тупої безсмисленої лайки в адресу якихось міфічних чи напівміфічних москалів, жидів, комуністів тощо). Знаю одну надзвичайно цікаву людину в діаспорі - це п. Максим Пизюр з Нью-Йорку. Багато інших хороші люди, дай їм Боже, але духовно, "ідеологічно" вони мені особисто не дуже цікаві. Як на мою думку, вони зовсім відірвані від справжньої реальної живої України, і, таким чином, зовсім відрвані від мене, такого, який я є.
Веселих Свят Вам, пане Мірку, якщо Ви святкуєте по-новому. Усіи іншим на форумі також.
2005.12.24 | Мірко
Re: А оце типова зневага
Пане ГеоргійЧитаю на новинах цього ж сайту -
>На 28-й сесії Маріупольської міськради, що відбулася 23 грудня, було проведено рішення з русифікації назв вулиць селища Талаківка, яке входить до складу Іллічівського району Маріуполя.
Рішення стосувалося зміни назв вулиць українською мовою, перелік яких було затверджено рішенням Маріупольської міськради №1489 від 28 жовтня цього року. Зокрема написання укранських назв вулиць Степова та Квіткова рішенням міськради були змінені на русифіковані Степну і Цвіточну, провулок Квітковий – на провулок Цвіточний.
Як вказувалося в рішенні, воно приймалося на основі представлення Талаківської селищної ради, депутатам якої мабуть дуже важко вимовити або написати назву вулиці Степової.
Проти цього рішенн виступив лише депутат Віталій Колосов, який є головою Маріупольської організації НРУ і входить до складу депутатської групи “Наша Україна” Маріупольської міськради. Ішші члени групи рішення підтримали.<
Може ви таки "останний могікан". Видно що мій закид не зневага а болюча правда. Бачу що у вас українізація цофається на повну пару!
2005.12.24 | ladalesia
Re: А оце типова зневага
Shcho roku pobuvayu v Ukraini. Nikoly ne hovoriu po-rosiys'ky. Koly do mene tak zahovoriat', vidpovidayu po-nashomu. Chasto, todi pochynayut' po-ukr. A duzhe chasto vybachayut'sia, shcho yikhnia ukr. mova slaba, "ne taka yak maye buty", podyvliayut', shcho ya, vyrotavshy v Amerytsi, vmiyu, a vony ni. Mozhe troshky sovist' yim promovyt'. Za ostanni roky, chuyu bil'she ukr. movy v Kyievi nizh davnishe.2006.01.30 | hrushka
Запутавшись у власнім ході ...
Цікаво як різні особи начнуть розколювати волос на двоє то пояснення звучить як правника котрий боронить своє невигідне положення перед суддєю. Ми всі свідомі й нам відомо як оден славний правник та державний провідник пояснював, що "ні" не значить "ні", коли слово "ні" не вживається в змислі "ні"... Одже, Богдан не є "Bokhdan" ані "Bogdan" а тільки "Bohdan". Зворотно, "Bohdan" не є "Бохдан" ані "Боґдан" а тільки "Богдан", не звертаючи уваги чи то з німецької, англійської, італійської чи якої іншої мови як також без огляду правила українського правопису зглядно твердих та м`ягких звуків. Все інше що звучить як кіт чи кітка що стрічає з витягненими пазурами пса, пишиться буквою "х", знова не звертаючи уваги, чи то старий чи молодий кіт чи кітка й чи звук грубший чи тонший, нижчий або вищий, і чи то рудий кіт чи бурий чи будь якої іншої барви.