МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

попйемо йаду?

07/05/2006 | jz99
http://uk.wikibooks.org/wiki/Юрій_Завадський._Проект_нової_української_абетки

Юрій Завадський
Проект Нової Української Абетки

Реформації сучасного українського правопису на офіційному рівні наразі зупинилися або про них просто перестали говорити. Ймовірно також, що говорити про них зараз просто невигідно. Властивістю наявної української владної системи стало не закінчувати ані жодної розпочатої справи. Так сталося з правописом, з реформою освіти, науки, сьогодні (осінь 2003 року) те ж саме бачимо зі Спілкою письменників та й взагалі літературою й книговиданням.

Справа зміни правопису болюча для кожної мови, проте українцям пощастило, що їхня мова і досі є в стані розвитку. Не треба соромитися того, що наша мова молода, - розуміння цього повинно зумовити належне ставлення. Саме через це повинно розумітися, що зі зміною мови, її розвитком, повинні змінюватися і такі пов'язані з нею системи, як правопис, лексикографія, підхід до синтаксису, методика навчання мови та інші.

В цій статті ми вирішили запропонувати альтернативний варіант української мовної графіки, що покликаний спростити письмо, а заразом і поглибити розуміння мови, що також включає легший доступ до вивчення української мови іноземцями. Відомо, що українська абетка містить ряд знаків-літер, що позначають властиві мові поєднання звуків, а саме “щ”, “я”, “ю”, “ї”, “є”. Думка викорінити ці літери існувала вже давно. Сьогодні ж ми, усвідомлюючи особливість нашої мови, що передовсім полягає на практично повній можливості відтворення звуків мовлення на письмі, спробували здійснити скорочення української абетки до 28 літер.

Відтак, вона виглядатиме наступним чином (число по порядку – літера велика і маленька - звук):
1. А а – [a]
2. Б б – [б]
3. В в – [в]
4. Г г – [г]
5. Ґ ґ – [ґ]
6. Д е – [д]
7. Е е – [е]
8. Ж ж – [ж]
9. З з – [з]
10. И и – [и]
11. І і – [і]
12. Й й – [й], тобто [j]
13. К к – [к]
14. Л л – [л]
15. М м – [м]
16. Н н – [н]
17. О о – [о]
18. П п – [п]
19. Р р – [р]
20. С с – [с]
21. Т т – [т]
22. У у – [у]
23. Ф ф – [ф]
24. Х х – [х]
25. Ц ц – [ц]
26. Ч ч – [ч]
27. Ш ш – [ш]
28. ь – позначення м’якості попереднього приголосного

Відомі нам ствердження, що латинська абетка простіша, адже має в свойому складі менше літер, а в цьому варіанті української власне така кількість знаків, як, наприклад, в англійській. Використання ж латинської абетки в потребах української мови, на нашу думку, є недопустимим вже з тієї причини, що фонетичний склад будь-якої слов'янської мови, в тім рахунку і української, не може бути адекватно відтворений латинськими літерами за найменшого застосування діакретичних знаків, тобто крапок, рисок над літерами, про що говорили ще на початку 19 століття. Кирилична ж абетка дозволяє, як бачимо, із застосуванням лише двох літер з діакретичними знаками “і” та “й” відтворити всі особливості фонетичного складу української мови на письмі.

Як вже зміниться правопис слів української мови з застосуванням пропонованої абетки? Насамперед зміниться написання слів, що містять в собі пом'якшені приголосні чи поєднання “[й] + голосна”. Наприклад: колишнє слово “вулиця” буде писатися як “вулицьа”, “любов” – “льубов”, оскільки в цих випадках йотовані “я” і “ю” відповідно вживалися на позначення попереднього м'якого приголосного + голосна. А слово “в'яз” буде писатися як “вйаз”, “яр” – “йар”, “Ярослав” – “Йарослав”, “Київ” – “Кийів”, “є” – “йе”, “в'їзд” – “вйізд”, оскільки тут йотовані були вживані на позначення приголосного [й] + голосна. На практиці це не викличе труднощів, оскільки ґрунтовною засадою даної абетки є максимально повна відповідність вимови і написання. Також треба згадати й те, що зі вжитком цієї скороченої абетки зникне потреба в апострофі, і це відмінна риса, адже вживання цього знака значно ускладнює правопис, викликає значну кількість суперечностей. Найбільша з них – нагромадження зайвих графем задля позначення конструкції “приголосний + [й] + голосна” в таких словах як “м'яч” ([мйач]), “м'ясо” ([мйясо]), “в'ється” ([вйет’с’а), “в'юн” ([вйун]), “в'їдливий” ([вйідливий]). За порівняння транскрипції та написання слова згідно пропонованої абетки кидається в очі явна близькість – [мйач] мйач, [вйет’с’а] вйетьсьа.

Набагато простіше з літерою “щ”, розклад котрої на дві – “ш” і “ч” в жодному разі не може викликати складностей в розумінні. Такі слова як “борщ” – “боршч”, “щавель” – “шчавель”, “щастя” – “шчастьа” легко будуть сприйматися і, зрозуміло, не затуманюватимуть графікою свого істинного звукового складу.

Попри логічність та відповідність фонетиці української мови, цей проект потребує попрацювання та обговорення. Надіємося, що його публікація статті в Інтернеті знайде чимало відгуків.

Автор проекту: Юрій Завадський, аспірант кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, поет, співукладач самвидавівської ґазети ZВІРШІ.




Дейакі крититшні зауваженнйа:

1) Заіва літера "Й". Справді, ми ж розумііемо "іод" і "йод", "іон" і "йон". Та і поліаки мньакі голосні пишуть як дихвтонги, через "i". І не треба тоді буде заівих утотшнень "[й], тобто [j]".

2) Заіва літера "Ф". Навіть і поіасніувати не варто. Мікрохвон він і в Ахвритсі мікрохвон.

3) Заіва літера "Ц". Тсе ж дихвтонг, "т+с". Штшо "Міцубісі", штшо "Мітсубісі", однаково.

4) Мніакий знак викинути, бо це диіакрититшний знак, і на ніого немаіе слів. Рівніаімосіа на англіісіку мову, там лінивих літер немаіе, всі при ділі, на кожну у словнику іе розділ.

5) Апострохв викинути, бо все одно іого не можна використовувати в іменах тегів в XML, він не канаіе за літеру в Unicode. Натоміст мона дехвіс.

6) "Ж" викинути, бо це дві "К" валетом.

7) "Х" викинути вкке нарешті геті, штшоб не було іак матіукатисіа по-катсапсіки.

8) моккна економити на "З", 3аміст неіі тсілком моккна використовувати тси#8ру три.

9) текк саме 3 "О", піде нул

10) а замісті "І" м0ккна писати ци#8ру 0дин.

11) в3агал1 вс1 л1тери м0ккна 3ам1нити на ци#8ри

12) та 1 ци#8ри викинути, писати мал1ованими символами "#атка", "виwен1ка", "песиk", 1аk на дит1атши# шк@птшик@# u duts@.w|<@г

+ %)

Відповіді

  • 2006.07.05 | Mary

    oto mudaky

    nema na nykh malkovycha z andrukhovychem...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.05 | igor

      Ну чому так скромно, радикальніше потрібно

      Напевно, у автора залишилися важкі спогади зі шкільного дитинства, коли йому важко давалося запам'ятати абетку :). Можна скоротити десь до семи, ну максимум десяти літер. Якщо в залежності від послідовності літер читати їх по різному :). Але таку реформацію потрібно провести одночасно із переведенням залізниці на європейську ширину колії. Бо залізниця у нас (на відміну від Європи) також знаходиться у стані розвитку. Тоді автору реформи точно гарантована безсмерта у віках ( літеру "а" після "т" в кінці слова пропоную читати як нинішнє "я").
      На наше щаста державні мужі посягають в основному на економічні, юридичні та політичні науки. З мовою у них великі проблеми. А то, що було б ...
    • 2006.07.05 | kvitka

      Re: oto mudaky

      pryhadalosia meni (stare pro movu):



      Off topic: Termination of the English Language

      Language Plans for Kalifornia

      The New California Governor has just announced an agreement whereby English will be the official language of the state, rather than German which was the other possibility. As part of the negotiations, The Terminator's Government conceded that English spelling had some room for improvement and has accepted a 5-year phase-in plan that would become known as "Austro-English" (or, if nobody will be offended, "Austrionics").

      In the first year, "s" will replace the soft "c". Sertainly, this will make the sivil servants jump with joy. The hard "c" will be dropped favor of the "k". This should klear up konfusion, and keyboards kan have one less letter.

      There will be growing publik enthusiasm in the sekond year when the troublesome "ph" will be replaced with the "f". This will make words like fotograf 20% shorter. In the 3rd year, publik akseptanse of the new spelling kan be expekted to reach the stage where more komplikated changes are possible.
      Governments will enkourage the removal of double letters which have always ben a deterent to akurate speling. Also, al wil agre that the horibl mes of the silent "e" in the languag is disgrasful and it should go away.

      By the 4th yer peopl wil be reseptiv to steps such as replasing "th" with "z" and "w" with "v".

      During ze fifz yer, ze unesesary "o" kan be dropd from vords kontaining "ou" and after ziz fifz yer, ve vil hav a reil sensibl riten styl. Zer vil be no mor trubl or difikultis and evrivun vil find it ezi tu understand ech oza. Ze drem of a united urop vil finali kum tru.

      If zis mad yu smil, pleas pas it on to oza pepl.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.07.07 | jz99

        :lol:

    • 2006.07.07 | Роман ShaRP

      Тепер я знаю справжні імена пекельних демонів.

  • 2006.07.07 | jz99

    невже справді є потреба у переході на латиницю?

    Які зараз ми маємо нерозв’язні (чи взагалі якісь) проблеми з кирилицею?
    Взяти іноземні товари і послуги. Виробники користуються нашим знанням російської і не поспішають робити українські інструкції, інтерфейси, написи і меню. То чим же тут зарадить наш перехід на латиницю?
    Далі, як може допомогти латиниця підняти україномовні книгодрук (і книгочитання), кіновиробництво (і кінопрокат), укрнет тощо?
    І взагалі, яка об’єктивна необхідність?

    Так, кириличні літерки прийшли до нас з християнством. Але ж чому раптом ми маємо ставитися до них вороже? І при цьому, як Ви самі кажете, не знаємо, яке письмо в нас було до цього. Можливо, "черторизьке", але напевне ж не латинське?

    Чим кирилиця програшна в умовах сучасної цивілізації і на майбутнє? В інформаційному середовищі, комп’ютерному кодуванні, не бачу жодних проблем. Порівняно з кодуванням і необхідними алгоритмами для азіатських мов — то взагалі кирилиця компутеродружня абетка (хіба що, коли вже чіплятися, є певна нелогічність з апострофом, котрий і не літера, і не знак пунктуації, але ж для сортування і пошуку все одно тим чи іншим чином опрацьовуються і знаки пунктуації, і цифри, і спецзнаки). Історично існує декілька (це м’яко кажучи) кириличних кодувань, але Unicode дозволяє зняти всі питання.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua