07/05/2006 | jz99

http://uk.wikibooks.org/wiki/Юрій_Завадський._Проект_нової_української_абетки

Юрій Завадський
Проект Нової Української Абетки

Реформації сучасного українського правопису на офіційному рівні наразі зупинилися або про них просто перестали говорити. Ймовірно також, що говорити про них зараз просто невигідно. Властивістю наявної української владної системи стало не закінчувати ані жодної розпочатої справи. Так сталося з правописом, з реформою освіти, науки, сьогодні (осінь 2003 року) те ж саме бачимо зі Спілкою письменників та й взагалі літературою й книговиданням.

Справа зміни правопису болюча для кожної мови, проте українцям пощастило, що їхня мова і досі є в стані розвитку. Не треба соромитися того, що наша мова молода, - розуміння цього повинно зумовити належне ставлення. Саме через це повинно розумітися, що зі зміною мови, її розвитком, повинні змінюватися і такі пов'язані з нею системи, як правопис, лексикографія, підхід до синтаксису, методика навчання мови та інші.

В цій статті ми вирішили запропонувати альтернативний варіант української мовної графіки, що покликаний спростити письмо, а заразом і поглибити розуміння мови, що також включає легший доступ до вивчення української мови іноземцями. Відомо, що українська абетка містить ряд знаків-літер, що позначають властиві мові поєднання звуків, а саме “щ”, “я”, “ю”, “ї”, “є”. Думка викорінити ці літери існувала вже давно. Сьогодні ж ми, усвідомлюючи особливість нашої мови, що передовсім полягає на практично повній можливості відтворення звуків мовлення на письмі, спробували здійснити скорочення української абетки до 28 літер.

Відтак, вона виглядатиме наступним чином (число по порядку – літера велика і маленька - звук):
1. А а – [a]
2. Б б – [б]
3. В в – [в]
4. Г г – [г]
5. Ґ ґ – [ґ]
6. Д е – [д]
7. Е е – [е]
8. Ж ж – [ж]
9. З з – [з]
10. И и – [и]
11. І і – [і]
12. Й й – [й], тобто [j]
13. К к – [к]
14. Л л – [л]
15. М м – [м]
16. Н н – [н]
17. О о – [о]
18. П п – [п]
19. Р р – [р]
20. С с – [с]
21. Т т – [т]
22. У у – [у]
23. Ф ф – [ф]
24. Х х – [х]
25. Ц ц – [ц]
26. Ч ч – [ч]
27. Ш ш – [ш]
28. ь – позначення м’якості попереднього приголосного

Відомі нам ствердження, що латинська абетка простіша, адже має в свойому складі менше літер, а в цьому варіанті української власне така кількість знаків, як, наприклад, в англійській. Використання ж латинської абетки в потребах української мови, на нашу думку, є недопустимим вже з тієї причини, що фонетичний склад будь-якої слов'янської мови, в тім рахунку і української, не може бути адекватно відтворений латинськими літерами за найменшого застосування діакретичних знаків, тобто крапок, рисок над літерами, про що говорили ще на початку 19 століття. Кирилична ж абетка дозволяє, як бачимо, із застосуванням лише двох літер з діакретичними знаками “і” та “й” відтворити всі особливості фонетичного складу української мови на письмі.

Як вже зміниться правопис слів української мови з застосуванням пропонованої абетки? Насамперед зміниться написання слів, що містять в собі пом'якшені приголосні чи поєднання “[й] + голосна”. Наприклад: колишнє слово “вулиця” буде писатися як “вулицьа”, “любов” – “льубов”, оскільки в цих випадках йотовані “я” і “ю” відповідно вживалися на позначення попереднього м'якого приголосного + голосна. А слово “в'яз” буде писатися як “вйаз”, “яр” – “йар”, “Ярослав” – “Йарослав”, “Київ” – “Кийів”, “є” – “йе”, “в'їзд” – “вйізд”, оскільки тут йотовані були вживані на позначення приголосного [й] + голосна. На практиці це не викличе труднощів, оскільки ґрунтовною засадою даної абетки є максимально повна відповідність вимови і написання. Також треба згадати й те, що зі вжитком цієї скороченої абетки зникне потреба в апострофі, і це відмінна риса, адже вживання цього знака значно ускладнює правопис, викликає значну кількість суперечностей. Найбільша з них – нагромадження зайвих графем задля позначення конструкції “приголосний + [й] + голосна” в таких словах як “м'яч” ([мйач]), “м'ясо” ([мйясо]), “в'ється” ([вйет’с’а), “в'юн” ([вйун]), “в'їдливий” ([вйідливий]). За порівняння транскрипції та написання слова згідно пропонованої абетки кидається в очі явна близькість – [мйач] мйач, [вйет’с’а] вйетьсьа.

Набагато простіше з літерою “щ”, розклад котрої на дві – “ш” і “ч” в жодному разі не може викликати складностей в розумінні. Такі слова як “борщ” – “боршч”, “щавель” – “шчавель”, “щастя” – “шчастьа” легко будуть сприйматися і, зрозуміло, не затуманюватимуть графікою свого істинного звукового складу.

Попри логічність та відповідність фонетиці української мови, цей проект потребує попрацювання та обговорення. Надіємося, що його публікація статті в Інтернеті знайде чимало відгуків.

Автор проекту: Юрій Завадський, аспірант кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, поет, співукладач самвидавівської ґазети ZВІРШІ.

---

Дейакі крититшні зауваженнйа:

1) Заіва літера "Й". Справді, ми ж розумііемо "іод" і "йод", "іон" і "йон". Та і поліаки мньакі голосні пишуть як дихвтонги, через "i". І не треба тоді буде заівих утотшнень "[й], тобто [j]".

2) Заіва літера "Ф". Навіть і поіасніувати не варто. Мікрохвон він і в Ахвритсі мікрохвон.

3) Заіва літера "Ц". Тсе ж дихвтонг, "т+с". Штшо "Міцубісі", штшо "Мітсубісі", однаково.

4) Мніакий знак викинути, бо це диіакрититшний знак, і на ніого немаіе слів. Рівніаімосіа на англіісіку мову, там лінивих літер немаіе, всі при ділі, на кожну у словнику іе розділ.

5) Апострохв викинути, бо все одно іого не можна використовувати в іменах тегів в XML, він не канаіе за літеру в Unicode. Натоміст мона дехвіс.

6) "Ж" викинути, бо це дві "К" валетом.

7) "Х" викинути вкке нарешті геті, штшоб не було іак матіукатисіа по-катсапсіки.

8) моккна економити на "З", 3аміст неіі тсілком моккна використовувати тси#8ру три.

9) текк саме 3 "О", піде нул

10) а замісті "І" м0ккна писати ци#8ру 0дин.

11) в3агал1 вс1 л1тери м0ккна 3ам1нити на ци#8ри

12) та 1 ци#8ри викинути, писати мал1ованими символами "#атка", "виwен1ка", "песиk", 1аk на дит1атши# шк@птшик@# u duts@.w|<@г

+ %)