Відповіді

• 2006.08.17 | Максим Є.

  Відповідь: стиль.

  Проста відповідь на Ваш «крик душі» — стильова різноманітність української мови. Саме потреба витримувати певний стиль завжди руйнує всі прагнення пуристів «очистити» мову.
  
  Кілька прикладів з повідомлення: вишкіл замість підготовка, чужоземний замість іноземний, часопис замість журнал. Чому вжито перші слова, а не другі? Відчуйте різницю, як каже реклама.

• 2006.08.17 | jz99

  юзери очима користувачів (/)

  Тут справа вже не лише у запозичуванні. Ви помилково сприймаєте "несерйозні" слова як "серйозні". Ось наукові розвідки з цього приводу:
  
  Олена Кондратюк
  Молодіжний сленг як мовне явище
  http://www.ji.lviv.ua/n38texts/kondratyuk.htm
  
  Національний університет "Києво-Могилянська академія"
  Кафедра української мови
  Курсова робота
  ПРО ОСОБЛИВОСТІ КОМП'ЮТЕРНОГО ДИСКУРСУ
  http://www.vesna.org.ua/txt/fedorivm/jargon.html
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.08.23 | hrushka

    В додаток `сюржика` являється `укріш`.

    Праця М. Л. Федорів та Л. Ф. Ціпцюри з Києво-Могилянської Академії під заголовком “Про Особливості Комп`ютерного Дискурсу” побудована на хибні передумові (http://www.vesna.org.ua/txt/fedoriv/jargon.html). Най виразніше можна`б предложити хибну передумову Федорів та Ціпцюри порівнюючи з працею дослідника Лайнис Паулінґ (Linus Pauling). Лайнис Паулінґ є знаний працівник в царині хемії, де він отримав багато значних винагород, включно з винагородою Нобля в 1954 р., а в 1963 р. він також отримав Нобля винагороду мира. Він мав ще одну нагоду отримати нагороду Нобля в царині ДНК, котру отримали Джиймс Ватсон (James Watson) та Францис Крік (Francis Krick) в 1962 р., однак Лайнус Паулінґ хибна передумова не довела до успіху. Його досліди оперались на припущенні, що ДНК побудоване з трох стрічках (ланцюгах) а не двох.
    
    Послідовне думання та докази Федорів та Ціпцюри доволі переконуючі, однак їх передумова полягає в тім, що слововжиток (лєксіка?) працівників ЕОМ зобов`язує україномовних користувачів цего приладу вживати ті самі слова, вислови та вирази. Це було`б щось подібного до слововжитку лікарів, котрі вживають такі слова як руматизм, склєроза, гимороїди і т. д. І тут власне основа хибного думання, бо навідь лікарі вживають такі слова як інфламація-запалення, інфекція-зараження, гернія-пропуклена і т. д., коли розмовляють із пересічною людиною, що не має лікарський вишкіл.
    
    ЕОМ-обчислювач-часточисельник-комп`ютер-компутер не є приладом, котрим тільки науковці, дослідники та викладачі вищих наукови закладів вживають. Такі прилади вживають не леш “студенти” але й школярі та навідь працівники в книгарнях та різних більших та менших крамницях. Федорів та Ціпцюра з згодою управи Києво-Могилянської Академії чомусь хотіли піднести користування часточисельника на вищий науковий рівень що зовсім не правельно, мильно та шкідльиво. Цей підхід на “Майдані” Гайди-до-Байди окрислив як поведення жерців, котрі творили власну мову, щоби відрізнитись від “простого люда”. Що більше, коли Федорів та Ціпцюра праві, то будучність Китая, Ізраїля, Верменії засуджене на провал, бо там працівники не присвоюють чужі “комп`ютерні” слова.
    
    Кожна людина що вміє писати та читати повинна мати доступ до мережі. Користування мережі мусить бути приступним та привітним для всіх. На цім полягає не леш доброут вільного ринка але й свобода народу. Тому я дуже обурився, коли оден працівник що зголосився на заклик Вікіпедії в ряди “волунетрів” (що непривітного з “добровольці”?) противився начи`б кожноми початківцеви потрібно наново пояснювати. Річ тому, що вищі наукові виклади не потрібні тим що бажають користуватись мережею. Кожний продавець обчислювачів дуже радо покаже як дістатись до мережі а далі, то коли стукнути на віконце та не одержиться бажаного висліду, то завше можна повернутись до попередного та щось інше спробувати. В крайнім випадку можна начати з самого початку. До тиждня кожний стає знавцем (“експерти” за кордоном).
    
    Переглянувши здебільша “Курсову Роботу” Федорів та Ціпцюри я прийшов до висновку що то ні пес ні коза. Коли цей “Курс” є для тих що творять вказівки для обчисльвачів виконувати завдання, то виклади зовсім не достаточні; коли предмит для тих що в крамницях чи у власних помешканнях денни вживають мережу, то праця присвячена на цей виклад в дійсності змарнований час. Як я вже зауважив, кожний крамар що продає часточисельники радо пояснить як дістатись та як користуватись мережою, а решта вже особистий досвід. Зате даний “Курс” має дуже відємний вплив на населення та користування питомої мови. На приклад, яка мережна користь із слів як: юзер, пароль, дискурс та інші, однак вони заохочують народ впроваджувати такі слова як: римарки, сюрприз, бублики з лівером (наче куряча печінка) та інші.
    
    Я чомусь сподівався, що Києво-Могилянська Академія з своєю славою, повагою та знанням зацікавиться більше із відродженням української мови ніж її засміченням.
    Академія могла`б виховати талановитих студентів, котрі`б своїми творами збудила любов до рідної мови. Я не думаю щоби завзивати нарід уникати чужозечмні слова, але притягали читачів до цікавих творів написаним питомою мовою. Мовою де читач може любуватись в словах, зворотах та висловах.
    
    Натомість ми стримемо до “потужної” мови як котрийсь київський звітувач заявив. Його пояснення було що англійська та російска мови потужні, бо присвоїли численну кількість слів інших народів. В дійсності англійська мова не тому потужна що засмічена чужими словами, а тому що Америка притягала до себе найкращих працівників, дослідників та науковців світа своєю свободою та добрими винагородами. Ми не повинні змагатись із російською мовою а повинні розвивати та любуватись нашою. Коли ми дійсно уважаєм що наша мова милозвучна, то стараймось зберегти ту прикмету.
    
    Я свідомий того що чужі слова вдераються в кожну мову, однак моє спостереження є що наше суспільство заохочине присвоювати все більше чужі слова. В списку викладів в Києво-Могилянські Академії я тільки зауважив одні виклади під заголовком “Ділова українська мова та культура мовлення (УМ)” де опис праці не вживав надто багато чужих слів. Я шукав за чимось під заголовком “Українське Красновомвство” або “Розвиток Української Питомої Мови”. Може такі виклади вже існують в котрімсь науковім закладі України... Коли ні, може відповідно начати такі виклади, що може збудити велике зацікавлення. Таким викладам можна`б дати приступ мережою зацікавленим не тільки в межах України, але й поза, що може принести додатковий прихід даним науковим закладам.
    
    Коли ні, то ми вже й так на слезькі похилі до нової мови, себто “укріша”. Нам всім відомо, що ізраїльський нарід в Европі створив нову мову котра являлась злиттям ізраїльської та німецьких мов. Однак це зробив нарід на виселенню. УКРІШ являється злиттям української та англійських мов, однак осередок цеї події відбувається таки в незалежні Україні! До чого ведуть такі слова як: андерґраундний часопис, котеджні містечка і т.д.?! Чи Києво-Могилянська Академія занимає провідне становище в Україні, чи її працівники тільки вміють іти слідами других?!

• 2006.08.28 | Правду кажучи

  Re: Не тільки користувачі :)

  Користати = користальник
  Користувати = користівник
  Трохи з насмішкою:
  користун, користій
  Згрубіло і може зневажливо:
  користоман, користюга
  
  
  Ужити = ужитій, ужитар = той хто звіжить споживні речі як заробітне зайняття
  уживати = уживальник = юсер
  
  пристосувати, пристосовувати = пристосівник
  
  Особливість українського слівництва в обчислівній галузі, самочислівній галузі це та, що все зрадянщено калькують від "великого брата".
  
  Це дуже знаменно на прикладі дієслова "завантажити", що без надуми калькоють від "загрузити". Тут тільки оздоблюють свою мову з немов українськими словами, проте цілком керуючися російським наріччям.
  
  Без російського наріччя в цьому разі не тямити, що мається на думці. От, наочний приклад:
  
  To download van //* що з тим хочеться висловлювати?
  
  От, на протиставлення берімо українську неймовірність:
  
  Завантажити вантажівку
  
  Тож downloading це цілком чогось іншого ніж завантажити чогось. Download це не переміщення тягару, клажі, наклажі, вантаги, а це дія переписання, коли джерельна тека залишається на своєму місці і ти електронно переписуєш, тобто копіюєш її. Та таку чинність передають українською тільки зрозуміло з словом перевантажувати/перевантажити або й більш розмовно підвантажувати.
  
  От, маємо гарне слово ПИСЬМЕНА, а вживаємо незграбне запозичення "шрифт". Хоча наша письменність набагато старішою ніж німецька.
  
  З цією радянською каламуттю загороджуємо нам дорогу до розвивання власної науки, замикаючи знання в галузевих мовах, які недоступні широкому загалу. Ми з тим утруднюємо розвивання власної передовости і заваджаємо образовому мисленню.
  
  Не даром сучасні мови використовують мовне знадіб'я грецької і латинської мов в наукових галузях. Звісно, це має ще інші причини верствиної/прошаркової пихатости, тощо. А нам до такого запозичення зась, бо ми з тим тільки замінюємо наш власний словотвір з незрозумілими добавками, що походять з інших мов і мають там своє зрозуміле значіння. Тобто тут продавати власні несвідомощі і відчуженощі як збагачення, це дуже не переконливо.
  
  Запобігаю, я тут не заторкаю творче висловлювання, коли хочеться у творі і своїй мові свідомо зберегти мовні відтінки з інших мов. Тобто не йдеться про обмеження, а про збідніння і відчуження крізь незрозуміле навантаження.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.08.31 | jz99

    завантажити вантажівку -- це круто

    Але туди-сюди можна обійти синонімами.
    
    А от що Ви скажете про забезпечення безпеки? Тут Ваше мислення, дуже відмінне від нашого звичного тутешнього, саме й могло б допомогти.
    
    Дизклаймер: будете лаятися і гупати з усіх гармат — від мене це відскочить, як горохом об стіну, можете не старатися
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.10.28 | hrushka

      Re: завантажити вантажівку -- це круто

      надіюсь що ця справа не залежить тільки від Вас та від мене

    • 2006.12.02 | Сергій Вакуленко

      Re: завантажити вантажівку -- це круто

      jz99 пише:
      
      > А от що Ви скажете про забезпечення безпеки?
      
      УБЕЗПÉКА, КИ, ж. Обезпеченіе отъ опасности, безопасность.
      
      Словарь української мови / Зібрала редакція журнала "Кіевская Старина". Упорядкував, з додатком власного матеріялу, Борис Грінченко. — Київ, 1909. — Т. IV. — C. 305.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.12.04 | jz99

        Дякую, тепер ще свідчення свідків та відшкодування шкоди

        ”Відшкодування шкоди” — свіжачок, днями почув з етеру.
        Гадаю, замість шкоди бідолахи можуть мати збитки. Але ж це вужче за змістом. Може, й зовсім без іменника? Тіко перший час якось незвично буде — просто ”відшкодування”.
        
        
        Сергій Вакуленко пише:
        > jz99 пише:
        >
        > > А от що Ви скажете про забезпечення безпеки?
        >
        > УБЕЗПÉКА, КИ, ж. Обезпеченіе отъ опасности, безопасность.
        >
        > Словарь української мови / Зібрала редакція журнала "Кіевская Старина". Упорядкував, з додатком власного матеріялу, Борис Грінченко. — Київ, 1909. — Т. IV. — C. 305.
        
        Так, словник надзвичайний. Останнім часом гортаю його все частіш (щоправда, не всі слова ще перечитав )
        
        
        
        Гм...
        http://www.slovnyk.net/?swrd=%D3%C1%C5%C7%CF%E5%CA%C0
        
        УБЕЗПЕКА, -и, ж. Захист від небезпеки.
        
        Так воно ж, чи ти ба, й не пропадало нікуди, це слово. Тільки наче як трохи іншого відтінку набуло. Дія та сама, але названа з іншого боку. Це як "я маю" і "в мене є"

  • 2006.12.01 | PanOleksa

    Używaty = Use

    Правду кажучи пише:
    > Ужити = ужитій, ужитар
    > уживати = уживальник = юсер
    
    А слова "уживати" та "use" - вони, часом, не від єдиного кореню індоєвропейського походять?
    Що фахівці скажуть?
    
    Тоді "уживальник" і справді є найадекватнішим відповідником "юзеру".
    
    Втім, як на мене, якщо не може мова сьогодні без іномовних позичень - то хай позичає з англійської, аби тільки не з російської.

• 2006.12.03 | stefan

  мода=стиль + легка вимова = результат

  В тому, що в нашу компутерну мову увійшли слова чужоземні, в основному, англомового походження, є основні 2 фактори:
  
  1.стиль
  2.легкість вимови
  
  може й п.2. замінити на п.1.
  
  Приклади:
  юзер-користувач вимова юзер дуже легка
  клава-клавіатура -"-
  он-лайн - наживо -"-
  
  ***
  Закон діалектики: приживаються швидше слова з легкою вимовою.