Прошу пояснити - чи правильний такий контекст? 1.Да, заходите=Да, заходьте. 2. Да, слушаю Вас = Да, слухаю Вас. 3. Да он просто устал= Да вiн просто втомився. Чи тут щось не так?
Відповіді
2006.08.31 | jz99
Чи є в українській мові таке слово - ДА?
В літературній - немає.
1. Да, заходите = Так (або Прошу), заходьте.
2. Да, слушаю Вас = Так, слухаю Вас.
3. Да он просто устал = Та вiн (же) просто втомився.
jz99 пише:
> В літературній - немає.
>
> 1. Да, заходите = Так (або Прошу), заходьте.
> 2. Да, слушаю Вас = Так, слухаю Вас.
> 3. Да он просто устал = Та вiн (же) просто втомився.
>
> * * *
>
> А от як перекладати рос. "Мммда-а-а-а-а-а-а....."
***
"Ммзда-а-а-а-а-а-а....."
в принципі, у кожній мові знайдеться щось, що легко не переклада
...єцця
Ось приміром, в англ. є слово для поняття "брат/сестра" — sibling, якому немає відповідника в укр. І навпаки, в англ. немає окремих слів для понять "доба" і "мовчати" (кажуть "24 години" і "тримати тишу").
2006.08.31 | Правду кажучи
Re: Допоки це ще "мовознавча" халепа
Радянське "мовознавство" вивиде українське ТАК, від немов первинного "да".
Виходячи з мовознавчого боку, то можна тільки стверджувати, що вигук "да", це пом'якшення від так.
Дійсне розяснення отримаєш щойно, коли можна викласти звідки витворився ствердний вигук "так".
Просто кажучи, в українській мові немає кореня, звідки ствертний вигук "да" виводити. Навпаки, дати, дійти, до...
Зате маємо близько до ствердного значіння - таки, таки-во, такеньки. Також на покидному-заперечному вигуку НІ, що вимовляємо твердо і російці з їх пом'якшеним "нєт(д)" вийде, звідки походиь вимова "да". Вимова "да" і "нєт" нагадують звуки перестуджуваної людини, з заслиненою порожниною носи.
Німці мають Ja і англійці мають Yes. Це дуже нагадує старий вид допоміжного дієслова є, тобто єсть. Напвевно це походить від спільо-індеовропейського кореня. Як і НІ, німецьке Nein, англійське NO.
Імовірно, що в вогкому і холодному довкіллі перетворилося укр. ТАК на "да". Ми ж кажемо також "ТА", коли усно скорочуємо нашу мову. Відповідно, з ТАК і усного ТА вийшло "ДА".
Відай, українське ТАК вийшло з ТО. Коли люди вперше почали вживати слова по світі, то напевно було вперше доказівний вигук - то, то. От бачиш то, то-то. То я бачу, так бачу.
В українській мові кажемо також, що вимова "да" належить до мови лінивців, які не стараються ясно висловлюватися. Це така лінива мова, мова лінивців.
2006.09.06 | Koala
Хочеться відповісти "да" і поставити "(-)", але скажу більше
Мені в другому класі вчителька (до речі, україномовна) зробила зауваження, що не обов'язково весь час казати "так", українською можна й "да". Потім я зустрічав інше твердження - що "да" зовсім український мові не притаманне, навіть використовувався вираз "дурнувате да-да-дакання". Як на мене - "да" трохи пахне діалектизмом, але цілком придатне для вживання в сенсі "yes".
Що ж до останнього прикладу - безумовно "та він просто здурів". Перевірте пошуком по Міжмережжю (internet).
варто просто чіткіше формулювати питання...
Якщо відштовхуватися від початкового, то відповідь однозначна - Є таке слово (наприклад, у російській мові).
Якщо ми говоримо про українську мову, то відповідь буде також однозначною - ТАК, є таке слово в українській мові.
Якщо ми говоримо про українську літературну мову, то нема там такого слова (як уже і зазначалося вище). Воно доволі активно функціонує в українській розмовній мові та діалектах, рідше у мові фольклору...
2006.09.21 | Дуся
Re: Чи е таке слово - ДА?
Шановний пане,
дозвольте мені відповісти на Ваше запитання таким чином: якщо Ви чуєте якесь слово від будь-якого носія мови і при цьому у вас не виникає сумнівів, що це слово відіграЄ комунікативну роль (тобто значення його є зрозумілим для тих, до кого цей носій звертається), то можете не сумніватися - це слово є. Инше питання - статус цього слова, тобто чи визнане воно як літературна норма.
З точки зору літературної мови, слово "да" як антонім до "ні" - просторіччя, русизм. Це означає, що йому закрито дорогу до порядного товариства і публічної сфери вживання.
Утім, "да" у значенні сполучника "і/та" або як декоративний поетичний елемент (зокрама, у сполученні "ой да") широко вживається, скажімо, в народних піснях і думах, і присутнє, якщо не помиляюся, в усіх трьох діалектних групах.
... в саду ягоды рвалА
Пісні — це жива мова. У живій мові і художній літературі може бути і чистісінький суржик, і щира мішанина мов.
* * *
За часів Незалежності для пісні "Розпрягайте, хлопці, коні" в нашому етері чомусь залишився лише кубанський варіант. А раніше, до гучних гастролей Кубанського хору на поч. 90-х, я ще пам’ятав цю пісню без "Маруся раз-два-три"...
http://www.serduk.com.ua/publications/p18.html
> “Розпрягайте, хлопці, коні” - це взагалі унікальний момент в нашій культурі, тому що існує два варіанти цієї пісні. Я раніше не знав цього. Та багато людей і зараз не знають. Коли служив у армії в Дніпродзержинську, то в строю прийнято було ходити з піснею. Ми пробували співати українські народні пісні. Але замполіт забороняв нам співати пісню “Маруся, раз, два, три”. Я вже пізніше зрозумів, чому - це ж махновський варіант пісні. Існує ще козацький народний варіант, старовинний (наспівує).А є зовсім інший махновський варіант з іншою мелодією та приспівом “Маруся, раз, два, три…” До речі, скажу, що кубанський хор виконує якийсь симбіоз: і махновської, і козацької пісні одночасно - заспів старовинний козацький, а приспів - махновський.
http://gomin.uazone.net/song.php?song=24http://poetry.uazone.net/love32.html
1. Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений, \2
В сад криниченьку копать./
2. Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде дівчинонька\2
Рано-вранці по воду? /
3. Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько \ 2
Веде коня напувать. /
4. Просив, просив відеречка —
Вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень \2
Вона його не взяла. /
5. Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора \2
Із другою говорив. /
6. Вона ростом невеличка
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса, \2
В косі стрічка голуба./
Відповіді
2006.08.31 | jz99
Чи є в українській мові таке слово - ДА?
В літературній - немає.1. Да, заходите = Так (або Прошу), заходьте.
2. Да, слушаю Вас = Так, слухаю Вас.
3. Да он просто устал = Та вiн (же) просто втомився.
* * *
А от як перекладати рос. "Мммда-а-а-а-а-а-а....."
2006.10.01 | stefan
Re: Чи є в українській мові таке слово - ДА?
jz99 пише:> В літературній - немає.
>
> 1. Да, заходите = Так (або Прошу), заходьте.
> 2. Да, слушаю Вас = Так, слухаю Вас.
> 3. Да он просто устал = Та вiн (же) просто втомився.
>
> * * *
>
> А от як перекладати рос. "Мммда-а-а-а-а-а-а....."
***
"Ммзда-а-а-а-а-а-а....."
2006.10.02 | jz99
в принципі, у кожній мові знайдеться щось, що легко не переклада
...єццяОсь приміром, в англ. є слово для поняття "брат/сестра" — sibling, якому немає відповідника в укр. І навпаки, в англ. немає окремих слів для понять "доба" і "мовчати" (кажуть "24 години" і "тримати тишу").
2006.08.31 | Правду кажучи
Re: Допоки це ще "мовознавча" халепа
Радянське "мовознавство" вивиде українське ТАК, від немов первинного "да".Виходячи з мовознавчого боку, то можна тільки стверджувати, що вигук "да", це пом'якшення від так.
Дійсне розяснення отримаєш щойно, коли можна викласти звідки витворився ствердний вигук "так".
Просто кажучи, в українській мові немає кореня, звідки ствертний вигук "да" виводити. Навпаки, дати, дійти, до...
Зате маємо близько до ствердного значіння - таки, таки-во, такеньки. Також на покидному-заперечному вигуку НІ, що вимовляємо твердо і російці з їх пом'якшеним "нєт(д)" вийде, звідки походиь вимова "да". Вимова "да" і "нєт" нагадують звуки перестуджуваної людини, з заслиненою порожниною носи.
Німці мають Ja і англійці мають Yes. Це дуже нагадує старий вид допоміжного дієслова є, тобто єсть. Напвевно це походить від спільо-індеовропейського кореня. Як і НІ, німецьке Nein, англійське NO.
Імовірно, що в вогкому і холодному довкіллі перетворилося укр. ТАК на "да". Ми ж кажемо також "ТА", коли усно скорочуємо нашу мову. Відповідно, з ТАК і усного ТА вийшло "ДА".
Відай, українське ТАК вийшло з ТО. Коли люди вперше почали вживати слова по світі, то напевно було вперше доказівний вигук - то, то. От бачиш то, то-то. То я бачу, так бачу.
В українській мові кажемо також, що вимова "да" належить до мови лінивців, які не стараються ясно висловлюватися. Це така лінива мова, мова лінивців.
2006.09.06 | Koala
Хочеться відповісти "да" і поставити "(-)", але скажу більше
Мені в другому класі вчителька (до речі, україномовна) зробила зауваження, що не обов'язково весь час казати "так", українською можна й "да". Потім я зустрічав інше твердження - що "да" зовсім український мові не притаманне, навіть використовувався вираз "дурнувате да-да-дакання". Як на мене - "да" трохи пахне діалектизмом, але цілком придатне для вживання в сенсі "yes".Що ж до останнього прикладу - безумовно "та він просто здурів". Перевірте пошуком по Міжмережжю (internet).
2006.09.11 | xobbit
перевірка: степ та степ кругом...
Але застужена людина може й Да сказати, утім статуса діялекту то не надаєСтосовно дурного да-дакання: дивно, що в америці це теж використовують...
Koala пише:
> Як на мене - "да" трохи пахне діалектизмом, але цілком придатне для вживання в сенсі "yes".
АГа, ще мона ОК казати.
> Перевірте пошуком по Міжмережжю (internet).
МіжмереЖИВУ НМД
2006.09.22 | jz99
мереживо (тканина) - поняття вужче, ніж мережа (плетиво)
2006.09.15 | Stanio
Чи е таке слово - ДА?
Кумедно, але електронний перекладач на МЕТА дае таке - поддакивать=пiддакувати!? Чи все ж таки вiн мае рацiю?2006.09.22 | jz99
піддакувати
Stanio пише:> Кумедно, але електронний перекладач на МЕТА дае таке - поддакивать=пiддакувати!? Чи все ж таки вiн мае рацiю?
Має, але тільки піврації
ПІДДАКУВАТИ - те ж саме, що й підтакувати.
http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%B3%E4%E4%E0%EA%F3%E2%E0%F2%E8
ПІДТАКУВАТИ - погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи "так" або інші слова на потвердження згоди.
http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%B3%E4%F2%E0%EA%F3%E2%E0%F2%E8
2006.09.16 | BoaConstriktor
Re: Чи е таке слово - ДА?
варто просто чіткіше формулювати питання...Якщо відштовхуватися від початкового, то відповідь однозначна - Є таке слово (наприклад, у російській мові).
Якщо ми говоримо про українську мову, то відповідь буде також однозначною - ТАК, є таке слово в українській мові.
Якщо ми говоримо про українську літературну мову, то нема там такого слова (як уже і зазначалося вище). Воно доволі активно функціонує в українській розмовній мові та діалектах, рідше у мові фольклору...
2006.09.21 | Дуся
Re: Чи е таке слово - ДА?
Шановний пане,дозвольте мені відповісти на Ваше запитання таким чином: якщо Ви чуєте якесь слово від будь-якого носія мови і при цьому у вас не виникає сумнівів, що це слово відіграЄ комунікативну роль (тобто значення його є зрозумілим для тих, до кого цей носій звертається), то можете не сумніватися - це слово є. Инше питання - статус цього слова, тобто чи визнане воно як літературна норма.
З точки зору літературної мови, слово "да" як антонім до "ні" - просторіччя, русизм. Це означає, що йому закрито дорогу до порядного товариства і публічної сфери вживання.
Утім, "да" у значенні сполучника "і/та" або як декоративний поетичний елемент (зокрама, у сполученні "ой да") широко вживається, скажімо, в народних піснях і думах, і присутнє, якщо не помиляюся, в усіх трьох діалектних групах.
2006.09.29 | Персефона
приклад з "да"
Вийшла вдова молода,що зродила сина два,
да гей, у-ха-ха, що зродила сина два.
Що зродила сина два,
Да Ванюшку й Василя,
да гей, у-ха-ха, да Ванюшку й Василя.
Це східняцька, чи то пак південняцька народна пісня, тому тут може виникнути питання - чи це самобутній діалект, чи приклад зросійщення.
2006.10.02 | jz99
Маруся раз-два-три
... в саду ягоды рвалА Пісні — це жива мова. У живій мові і художній літературі може бути і чистісінький суржик, і щира мішанина мов. * * * За часів Незалежності для пісні "Розпрягайте, хлопці, коні" в нашому етері чомусь залишився лише кубанський варіант. А раніше, до гучних гастролей Кубанського хору на поч. 90-х, я ще пам’ятав цю пісню без "Маруся раз-два-три"... http://www.serduk.com.ua/publications/p18.html > “Розпрягайте, хлопці, коні” - це взагалі унікальний момент в нашій культурі, тому що існує два варіанти цієї пісні. Я раніше не знав цього. Та багато людей і зараз не знають. Коли служив у армії в Дніпродзержинську, то в строю прийнято було ходити з піснею. Ми пробували співати українські народні пісні. Але замполіт забороняв нам співати пісню “Маруся, раз, два, три”. Я вже пізніше зрозумів, чому - це ж махновський варіант пісні. Існує ще козацький народний варіант, старовинний (наспівує).А є зовсім інший махновський варіант з іншою мелодією та приспівом “Маруся, раз, два, три…” До речі, скажу, що кубанський хор виконує якийсь симбіоз: і махновської, і козацької пісні одночасно - заспів старовинний козацький, а приспів - махновський. http://gomin.uazone.net/song.php?song=24 http://poetry.uazone.net/love32.html