До мови з розумом: Один у полі не воїн
11/12/2006 | Святослав Караванський
До мови з розумом. ОДИН У ПОЛІ НЕ ВОЇН*
Найкраще вчитися мови у Письменників, бо справжньому лицарю пера завжди бракує лексики: письменник сам творить її, або прислухається до живої мови і знаходить там те, чого у жодному словнику не записано. Ще дехто, коли йому бракує слів, вдається до ненормативної лексики – це теж свого роду творчий пошук. Правда, хто полюбляє ненорматив, часом «плаває» у нормативі. Але менше з тим. Наша тема: вчитися у Письменника. Сьогодні поговоримо про те, що можна запозичити у творі Павла Загребельного «Роксолана». З ТІЄЮ РІЗНИЦЕЮ, ЩО чи ТІЛЬКИ Й ТОГО, ЩО? Шукаючи за місткою і влучною лексикою, письменник вдається до живої мови – до джерел нашої мовної стихії. І це дає свої плоди. Пише автор: «Він... довго дивився на неї [колону],... мов вуличний... чоджук, тільки й того, що не роззявляв рота...». Лексичний зміст виразу тільки й того, що літературна мова засвоїла у формі з тією різницею, що. Живий же вираз короткий, простий і цілком зрозумілий без залучення додаткових слів як різниця. Вираз для ХХІ століття. ТИМ БІЛЬШЕ, ЩО чи НАДТО, ЩО? «...проти... не наважувався виступити навіть всемогутній володар, надто, що й причин для суперечки... не було». Коротку пару надто, що замінить лише тим більше, що. ПИХАТО чи ЧЕРЕЗ ГУБУ? Губа в нашій мові творить цілу низку зворотів, які тепер забувано на догоду «імпернаціоналізмам». Герой роману «...спитав через губу...». Сучасники напишуть пихато, гордовито, бундючно. А що ближче до української стихії? ЧУДОВИЙ чи ХІБА Ж ТАКИЙ? Деякі місткі ідіоми літературна мова нехтує, мовляв, не годяться для літератури. Наш автор повертає їм життя: «...пройдисвіти... крутилися довкола..., маючи хіба ж таку нагоду, щоб втертися в довір’я до падишаха». Хіба ж такий відповідає епітетам чудовий, рідкісний, якнайкращий, щонайзручніший. ПРОСТО НЕ ВІРИЛОСЬ чи АЖ ДИВО БРАЛО? Ідіома аж диво брало із серії подібних виразів - аж зло бере, аж сум узяв, аж завидки беруть тощо - коротка, зрозуміла, проста. Саме такі звороти мають фігурувати в українській літературі: «...заспівала по-перськи, тоді по-азербайджанськи, аж диво брало». Ці звороти свідчать, що твір написано не якоюсь, а українською мовою. У літературі ж фігурує стандарт: просто не вірилось. МОВБИ НАВІТЬ чи МОВБИ АЖ? «Мустафа ж переніс... випробування... гордо і мовби аж з радістю». Як часто стає у пригоді авторові це маленьке словечко аж – це маленьке диво української лексики! Ця пара значить: «майже з радістю» або «мовби навіть з радістю». ДО ДЕЯКОЇ МІРИ (рос.: В НЕКОТОРОМ СМЫСЛЕ) чи СКАЗАТИ Б? Сказати б? Звичайна пара слів - скаже дехто – що в ній аж такого цікавого? А от слухайте: «...тривало змагання у вигадливості, вмілості й, сказати б, розбещеності». У цьому тексті ця пара значить далеко не прості речі, а саме до деякої міри або по-російськи в некотором смысле. Затямте лексикографи: це переклад даної ідіоми на нашу мову! СПРЯМУВАТИ ПОГЛЯД НА чи ВЧЕПИТИСЯ ПОГЛЯДОМ ЗА? Романіст, де може, уникає канонізованих ідіом, натомість творить зрозумілі читачеві власні мовні звороти: «Роксолана... вчепилася поглядом за мармурові стовпи...». Стандартно це б мало звучати так: «спрямувала свій погляд на мармурові стовпи».* * *
Мораль? Читайте і майте кілька вигід: 1. Дечого навчитися, 2. Знайти у доброго майстра якісь ляпи, щоб і собі докласти рук до процесу творчости. Про цю другу причину поговоримо наступного разу. Святослав Караванський*) Зберігаємо правопис автора
Відповіді
2006.11.12 | Нестор (Львів)
Re: До мови з розумом: Один у полі не воїн
1.Щодо основного твердження автора - більше читати Письменників - годі щось заперечити, ну хіба таке: як на мене, читають твори, а не письменників (твори, написані письменниками, цікаво, іноді ліпше про письменника знати поменше, аби твір сприймати по-своєму, без впливу письменника як такого). Але колись, досить давно, коли читалося справді багато, зокрема перекладної літератури (наслідки відлиги часів Шелеста - надруковано було море перекладеної українською мовою зарубіжної літератури), я не раз помічав, що іноземний твір ЗНАЧНО багатший у мовному сенсі (підкреслюю йдеться за твір надрукований українською мовою), аніж твір українського письменника, зазвичай біднуватий лексично. Пригадую, як моя мама, перебуваючи в Сіверськодонецьку у відрядженні, випадково зайшла у книжковий магазин і просто була вражена кількістю україномовної літератури. Зокрема, преспокійно придбала 12-томник Джека Лондона і 8-томник Мопасана. Я деякі з цих творів просто читав вголос, смакуючи (розкошуючи) ту соковиту українську мову (їв ті мовні звороти ложкою, або, як казала моя мама, уплітав або уминав як Мартин мило). Зі мною пізніше таке трапилось ще один раз, коли будучи студентом придбав український переклад "Спартака" Джованьйолі. До речі, тоді ж мама придбала і 6-титомник Стельмаха. Я досі вважаю, що так описати природу, як це робив Михайло Стельмах, не зміг більше ніхто.2.Тепер щодо наведених автором прикладів мовних зворотів і коментарів до них:
а)"МОВБИ НАВІТЬ, МОВБИ АЖ" - тут я би сказав "немовби"
б)"СПРЯМУВАТИ ПОГЛЯД НА, ВЧЕПИТИСЯ ПОГЛЯДОМ ЗА" - тут я з автором просто не згідний, зовсім різні відтінки мають ці два вирази. Перший - це просто "поглянути, подивитися", тод як другий, це "припасти поглядом до, прикипіти поглядом до", є ще такий вислів "ушнипитись поглядом", але то мабуть щось локально-діалектне
в)"ДО ДЕЯКОЇ МІРИ, СКАЗАТИ Б" - тут перше ліпше звучить, якщо сказати "до певної міри", а друге цілком можна замінити на "я би сказав", "як на мене", "може навіть".
г)"ТИМ БІЛЬШЕ, ЩО, НАДТО, ЩО" - є такий вислів український "чЕй же ж"
(нема помилки - саме "Е")
д)"ПРОСТО НЕ ВІРИЛОСЬ, АЖ ДИВО БРАЛО" - тут мені з роту лізе діалектизм "не міг ся надивувати" або "аж памороки забивало"
Хочу подякувати авторові за цікаву статтю
2006.11.12 | Мірко
Re: До мови з розумом: Один у полі не воїн
Не подобається -надто що->ТИМ БІЛЬШЕ, ЩО чи НАДТО, ЩО?
«...проти... не наважувався виступити навіть всемогутній володар, надто, що й причин для суперечки... не було». Коротку пару надто, що замінить лише тим більше, що.<
В письмі це -надт що- досить незрозуміле, а коли вголос сказати то плутається із -на то що- і цілком тратить змисл. Решта експериментів в цих уривках досить природно звучать.
2006.11.12 | Нестор (Львів)
Re: До мови з розумом: Один у полі не воїн
Може це не зовсім за темою, але все ж таки цікаво (принаймні особисто для мене), як багатство мови, грубо кажучи, словниковий запас, пов'язане з "головою", тобто з умінням мислити, зі здатністю мислити, взагалі впливає на процес мислення. Звичайно, ті кільканадцять слів що прийнято називати (чи вважати) матюками (лайкою) є дуже інформативними. Бо коли згадати про наших очільників або відомих політиків базік-балаболів, по їхнім довгім тривалим базіканню найвлучнішим висловом є "все це ху..ня" (емоційно тут складно щось ліпше підібрати).Так от, в Україні що не спортсмен - то росмовний. В мене іноді враження складається таке, що коли хтось з них переступає поріг спортивної школи чи установи то там вгорі викарбувано великими кривавими літерами "Українську назавше залиш за порогом".
Питання, чи є зв'язок між тим що чорношкірих спортсменів у США рівно стільки скільки росмовних спортсменів в Україні. Зокрема є види спорту, де немає ЖОДНОГО "блідолицього" (whities) і те саме можно сказати про україномовних спортсменів в Україні. Для мене ця ситуація залишається загадкою й досі. Якщо наших спортсменів одягнути не у жовтоблакитну форму, то ніхто ся не здогадає що то спортсмени українські. Коли вони ворушать губами ніби співаючи гімн України, вони що жують якийсь російський переклад нашого гімну. Тоді хтіло би ся дізнати хто автор такого перекладу, чи нічого він там не перекрутив тощо. І взагалі, як тут бути з тим що "ПЕРШЕ БУЛО СЛОВО...". І чи у спортсмена не є розвинутим почуття, яке називаємо спортивним, і чом його не застосувати до вивчення української мови, але такого вивчення, яке би було замішане на шаленій всепоглинаючій любови до предмету вивчення, аби кожен спортсмен кожне українське слово пристрасно обіймав цілував пестив (ну і щоб в голові йому було тільки одне, як то буває у таких випадках). І взагалі, як то можна думати про українську мову і щоб нічого еротичного у голову ся не пхало.
2006.11.14 | Нестор (Львів)
Re: До мови з розумом: Один у полі не воїн
Надіслав два повідомлення що безпосередньо стосуються теми. Але нема. І то через добу. Розбаньте, бо шкода, адже я їх не відновлю. І то буде останнє що сюди пишу.2006.11.26 | Skapirus
Від модератора: Ніхто Вас не банив...
Я сюди заходжу дуже рідко (це взагалі-то не той форум, де я активно тусуюся), повідомлення від нереєстрованих дописувачів з"являються лише ПІСЛЯ перегляду модератора. Он зараз в модераційній черзі я бачу понад 10 таких повідомлень. І от думаю: писати новину про черговий твір Караванського на стартову Майдану, чи переглядати Ваші повідомлення? Пожалійте мій час!Так от, щоб не було скарг і нарікань. Штатного модератора тута нема. Хочете, щоб Ваше повідомлення з"явилося негайно - пишіть після того, як ввели логін і пароль. Не зареєструвалися ще? - Реєструйтеся! Це елементарно просто. Якщо боїтеся СБУ/ФСБ/Мосада/ФБР - ну тоді взагалі в інтернет краще не ходіть, і не робіть блск винними модератора, який і так безкоштовно тягне безліч усього.
До речі, якщо серед зареєстрованих є бажаючі стати модератором, пишіть про це у відповідь на це повідомлення. Після невеликого спілкування з претендентом я буду ініціювати розгляд Вашої кандидатури яко Модератора цього форуму.
2006.11.26 | Адвокат ...
Дякую Вам красно, пане!
Я, принаймні раз на 2-3 місяці, реаґую на дописи відвідувачів цього хворуму, присв`ячені воланням про те, що "мі допис сі не з`явив".Ще раз прошу усих тут сущих: спочатку реєструвати сь, потім писати. Обіцяю, що від 2007 року я запроваджу практику автоматичного знищення модераційної черги цього хворуму. Себто, усі, кому ліньки, чи ще що сь, реєструвати сь, писатимуть на /dev/null.
То ж. Ще раз вклінно звертаю се до шановних тут хвормців: поважайте свій труд, це,-- не важко.
2006.11.28 | jz99
/dev/null — це суворо
Адвокат ... пише:> Ще раз прошу усих тут сущих: спочатку реєструвати сь, потім писати.
От мені цікаво, для чого все ж таки було запроваджено оцю буферну чергу для незареєстрованих?
Чи не краще зовсім заборонити писати без реєстрації? Таке є на інших форумах. В чому сенс дозволу на допис без реєстрації? Я так розумію, тільки в тому, щоб не відлякувати людей, побільше їх залучити. Але якщо тримати дописи десь у схованці не годинами, а днями, то чи це не є найкращим способом саме відтручувати людей. І чи не чесніш одразу казати — читати читайте, а щоб писати, зареєструйтеся.
Або ж повернути стару практику, коли допис незареєстрованої особи виводиться одразу. Модератор, коли (чи якщо) дійдуть руки, нехай пізніше собі тре.
Чи ось, може, така ще пропозиція. Відкрийте тую чергу на загальний огляд, для всіх. З тією можливістю, щоб будь-хто зареєстрований міг підтверджувати виведення дописів на форум. Така собі самомодерація
> Обіцяю, що від 2007 року я запроваджу практику автоматичного знищення модераційної черги цього хворуму. Себто, усі, кому ліньки, чи ще що сь, реєструвати сь, писатимуть на /dev/null.
Це як відкритий люк перед неосвітленим під’їздом просто посеред тротуару.
> То ж. Ще раз вклінно звертаю се до шановних тут хвормців: поважайте свій труд, це,-- не важко.
Справа ж і в тому, що ота черга на модерацію не є поширеним явищем в Інтернеті (принаймні, я зустрічав поки що тільки тут). Звісно, треба читати всі правила, інструкції і взагалі всі великі і малі літерки на сторінках сайта, і дати собі раду усвідомити, зрозуміти і відчути написане. Але ж для людей характерно поводитися за принципом зразка, схожості, користуватися звичками, бо це в більшості випадків дозволяє економити психічну (емоційну, чи як її ще назвати) енергію (гадаю, це саме те, чим ми заряджаємося уві сні). Якщо вмієш користуватися, приміром, браузером IE, то, натрапивши на FF чи Opera, починаєш не з документації, а очікуєш, що основні органи керування і правила роботи з браузером приблизно ті ж самі, є віконце, куди можна вписати адресу, лінки на сторінках можна клацати мишкою тощо. Для швидкого початку цього достатньо. І тільки якщо хочеш зручно обжити новий браузер, користуватися усіма його перевагами чи врахувати особливості його недоліків, тоді уважно вчитуєшся в нюанси мануалу (насправді — якщо якоїсь фічі ніяк не можеш второпати
2006.11.29 | Пані
В мене є краща пропозиція.
Може дати вам модераційні повноваження?Досвід ВФ показує, що чим більше модераторів - тим якісніше контент.
Бо поки що тут їх аж два - Адвокат і Скапірус.
2006.11.29 | harnack
Згідний з модераторством для jz99! (-)
2006.11.29 | Пані
Аби він сам був згідний :)
2006.11.30 | jz99
Гм, справді краща?
Пані пише:> Може дати вам модераційні повноваження?
Це ж принципово не зарадить наявній проблемі. По-перше, ще один невидимий модератор, додаткове джерело для непорозумінь. Хтось тре занадто ретельно, інші лише можуть казати ”не я”. По-друге, все одно дописи ”нереєстрових” певний час висітимуть на карантині.
Мені здавалося, що мої пропозиції були кращими
Але відповідей на зачеплені питання так і немає? Я маю на увазі, навіщо дозвіл писати незареєстрованим, коли з такими повідомленнями треба окремо мучитися, і навіщо було введено цю муку, і для модераторів, і, головне, для бідолашних дописувачів. Окремі з них, як-от квітка, мабуть, так ніколи й не зареєструються (раз можна писати без реєстрації) — з яких причин, це вже його/її справа, але ж це не спамер(ка). Я розумію так, що повернення до того, як раніше, коли не було черги ”безправних” дописів, вже не буде; вочевидь, тут політична складова, збереження репутації сайта, намагання захиститися від провокацій (я лише таке бачу пояснення). Ну, введіть обов’язкову реєстрацію на допис, це ж поширена практика для багатьох форумів, нічого особливого чи дискримінаційного тут немає. Навпаки, ще й захист (не 100%-й, щоправда) ніка від підробки, там, де водяться хулігани.
Щодо модераторства… Тут треба одразу ж сказати про одне об’єктивне ”але”: в мене немає Інтернету вдома, а займатися модеруванням на роботі — то вже занадто, бо коли я тринькаю робочий час на участь у форумі, то це одне (ніхто мене не силує, можу й не ходити на форум певний час, інколи й надовго), а коли в тебе певні обов’язки — вже зовсім інше.
А, з іншого боку, немає бажання мати такі повноваження, коли дописувачі не бачать, хто є причиною чого. От якби всю роботу модераторів було видно, то інша справа. Я вже пропонував був так зробити, щоб не можна було нищити дописи, коли є під ними відповіді, лише витирати тіло, і якщо витирає модератор, має залишатися слід, хто саме це зробив і з якої причини.
От це я з радістю готовий зробити, якщо є можливість влізти у програму
І ще таке — не знаю, яка була б від мене користь як модератора, бо я дописів не вилучав би (крім хіба що дублетних), включно й з тими, за які ображався, приміром, Шарп. Тут і так мало пишуть, а на те, що пишуть якось НЕ ТАК
> Досвід ВФ показує, що чим більше модераторів - тим якісніше контент.
От поняття якості контенту я не відчуваю, це не моє. Як на мене, важливою (цінною) є власне можливість сперечатися з будь-яким опонентом, якої б точки зору він не тримався. Щоб це спонукало тебе шукати потрібні слова, вчитися висловлюватися, а з іншого боку, вчитися розуміти інших.
> Бо поки що тут їх аж два - Адвокат і Скапірус.
Тобто, мало?
Ну, не знаю, відверто кажучи, форум ледь жевріє, навіщо багато модераторів? Чи, мо’, це так лише здається, що сюди мало пишуть, а насправді 90% дописів труть модератори, ледь встигаючи?
2006.12.01 | Пані
Re: Гм, справді краща?
jz99 пише:> Але відповідей на зачеплені питання так і немає? Я маю на увазі, навіщо дозвіл писати незареєстрованим, коли з такими повідомленнями треба окремо мучитися, і навіщо було введено цю муку, і для модераторів, і, головне, для бідолашних дописувачів.
Навіщо7 Як захист від спаму.
> Ну, введіть обов’язкову реєстрацію на допис, це ж поширена практика для багатьох форумів, нічого особливого чи дискримінаційного тут немає. Навпаки, ще й захист (не 100%-й, щоправда) ніка від підробки, там, де водяться хулігани.
Так багато років і було. Поки я особисто не переконалася в існуванні НЛО.
І зараз цих людей все і зроблене.
> А, з іншого боку, немає бажання мати такі повноваження, коли дописувачі не бачать, хто є причиною чого. От якби всю роботу модераторів було видно, то інша справа. Я вже пропонував був так зробити, щоб не можна було нищити дописи, коли є під ними відповіді, лише витирати тіло, і якщо витирає модератор, має залишатися слід, хто саме це зробив і з якої причини.
Розказую. Даний конкретний дописувач написав тут з причин, які взагалі не мають стосунок до даного конкретного форуму. Його просто змусили виконувати правила (стосовно дублюванні ніків).
Якби ця проблема була розповсюдженою та не стосувалася однією люини на місяць чи місяці, то може і варто було б думати, а так...
> > Досвід ВФ показує, що чим більше модераторів - тим якісніше контент.
> От поняття якості контенту я не відчуваю, це не моє. Як на мене, важливою (цінною) є власне можливість сперечатися з будь-яким опонентом, якої б точки зору він не тримався. Щоб це спонукало тебе шукати потрібні слова, вчитися висловлюватися, а з іншого боку, вчитися розуміти інших.
Одразу видно, що ви мало читаєте ВФ
>
> > Бо поки що тут їх аж два - Адвокат і Скапірус.
> Тобто, мало?
> Ну, не знаю, відверто кажучи, форум ледь жевріє, навіщо багато модераторів? Чи, мо’, це так лише здається, що сюди мало пишуть, а насправді 90% дописів труть модератори, ледь встигаючи?
Та ні, сюди дійсно мало пишуть. Бо в першого модератора немає часу (і не буде найближчий рік) заохочувати дискусію. насправді головна роль модератора це не терти щось, а заохочувати дискусію.
Однак я думаю, що цей форум дуже скоро оживе. Через нові акції в реалі.
2006.11.14 | Nestor (L'viv)
Re: До мови з розумом: Один у полі не воїн
>Найкраще вчитися мови у Письменників, бо справжньому лицарю пера завжди бракує лексики.Я би сказав, що навчаються скорше не в письменників, а на творах, які ці письменники написали (створили) та опублікували. Бо досить часто, коли слухаєш та чуєш мову конкретного письменника, “аж диво бере”, "яж ся дивуєш", "справжнісіньке сумне диво", як він міг написати твір, який тобі сподобався (в мовному його значенні, передусім)
> письменник сам творить її, або прислухається до живої мови і знаходить там те, чого у жодному словнику не записано.
Я помітив таку прикру, як на мене, особливість: коли читаєш українського письменника, то помічаєш бідність мови (пердусім лексичну, "словниковий запас"), певну заштампованість (і бідність у висловах, зворотах), а часом і відверту штучність. Натомість, не раз мене вражала мова (українська!) перекладів класичних зарубіжних творів. І моє подивування було таким великим, що я певні твори просто читав вголос, бо соковитість і смакота мовно-лексична була справжнім наркотиком: як ото зголодніла людина ся дірвала до миски смачнющих духмяних щойно з плити вареників, запхала перший до рота і аж лоскоти бігають язиком губами ротом вилицями (щодо очей тут би підійшов такий прикметник - посоловілі - від їжі!).
>З ТІЄЮ РІЗНИЦЕЮ, ЩО чи ТІЛЬКИ Й ТОГО, ЩО?
ТІЛЬКИ Й ТОГО, ЩО – ХІБА ЩО
“ХІБА ЩО не роззявляв рота”
>ТИМ БІЛЬШЕ, ЩО чи НАДТО, ЩО?
НАДТО, ЩО – ПОНАДТО, ОСКІЛЬКИ
“ПОНАДТО й причин для суперечки... не було”
“ОСКІЛЬКИ й причин для суперечки... не було”
>ПИХАТО чи ЧЕРЕЗ ГУБУ?
ЧЕРЕЗ ГУБУ – ЗАКОТИВШИ (ЗАКОПИЛИВШИ) ГУБУ
“спитав ЗАКОТИВШИ (ЗАКОПИЛИВШИ) ГУБУ”
>ПРОСТО НЕ ВІРИЛОСЬ чи АЖ ДИВО БРАЛО?
АЖ ДИВО БРАЛО – АЖ СЯ ДИВУВАВ (діалектизм, мабуть), СПРАВЖНЄ ДИВО, ХЛЮПНУТИ ДИВОМ
“заспівала по-перськи, тоді по-азербайджанськи, СПРАВЖНЄ ДИВО”
“заспівала по-перськи, тоді по-азербайджанськи, ХЛЮПНУЛА ДИВОМ”
>МОВБИ НАВІТЬ чи МОВБИ АЖ?
МОВБИ АЖ – тут ліпше НЕМОВБИ
"гордо Й НЕМОВБИ з радістю"
>ДО ДЕЯКОЇ МІРИ (рос.: В НЕКОТОРОМ СМЫСЛЕ) чи СКАЗАТИ Б?
ДО ДЕЯКОЇ МІРИ – тут ліпше ДО ПЕВНОЇ МІРИ
СКАЗАТИ Б - НАВІТЬ
"вмілості й, НАВІТЬ, розбещеності"
>СПРЯМУВАТИ ПОГЛЯД НА чи ВЧЕПИТИСЯ ПОГЛЯДОМ ЗА?
Тут не згідний: СПРЯМУВАТИ ПОГЛЯД – це просто ПОГЛЯНУТИ, ПОДИВИТИСЯ
ВЧЕПИТИСЯ ПОГЛЯДОМ ЗА – це СПИТНИТИ СВІЙ ПОГЛЯД, У'ПЯТИСЯ ПОГЛЯДОМ, ПРИКИПІТИ ПОГЛЯДОМ, є такий, мабуть, діалектизм, УШНИПИТИСЯ
2006.11.14 | Hoja_Nasreddin
Re: До мови з розумом: Один у полі не воїн
Nestor (L'viv) написав:>Найкраще вчитися мови у Письменників, бо справжньому лицарю пера завжди бракує лексики.
Я би сказав, що навчаються скорше не в письменників, а на творах, які ці письменники написали (створили) та опублікували. Бо досить часто, коли слухаєш та чуєш мову конкретного письменника, “аж диво бере”, "яж ся дивуєш", "справжнісіньке сумне диво", як він міг написати твір, який тобі сподобався (в мовному його значенні, передусім)
> письменник сам творить її, або прислухається до живої мови і знаходить там те, чого у жодному словнику не записано.
Я помітив таку прикру, як на мене, особливість: коли читаєш українського письменника, то помічаєш бідність мови (пердусім лексичну, "словниковий запас"), певну заштампованість (і бідність у висловах, зворотах), а часом і відверту штучність. Натомість, не раз мене вражала мова (українська!) перекладів класичних зарубіжних творів. І моє подивування було таким великим, що я певні твори просто читав вголос, бо соковитість і смакота мовно-лексична була справжнім наркотиком: як ото зголодніла людина ся дірвала до миски смачнющих духмяних щойно з плити вареників, запхала перший до рота і аж лоскоти бігають язиком губами ротом вилицями (щодо очей тут би підійшов такий прикметник - посоловілі - від їжі!).
>З ТІЄЮ РІЗНИЦЕЮ, ЩО чи ТІЛЬКИ Й ТОГО, ЩО?
ТІЛЬКИ Й ТОГО, ЩО – ХІБА ЩО
“ХІБА ЩО не роззявляв рота”
>ТИМ БІЛЬШЕ, ЩО чи НАДТО, ЩО?
НАДТО, ЩО – ПОНАДТО, ОСКІЛЬКИ
“ПОНАДТО й причин для суперечки... не було”
“ОСКІЛЬКИ й причин для суперечки... не було”
>ПИХАТО чи ЧЕРЕЗ ГУБУ?
ЧЕРЕЗ ГУБУ – ЗАКОТИВШИ (ЗАКОПИЛИВШИ) ГУБУ
“спитав ЗАКОТИВШИ (ЗАКОПИЛИВШИ) ГУБУ”
>ПРОСТО НЕ ВІРИЛОСЬ чи АЖ ДИВО БРАЛО?
АЖ ДИВО БРАЛО – АЖ СЯ ДИВУВАВ (діалектизм, мабуть), СПРАВЖНЄ ДИВО, ХЛЮПНУТИ ДИВОМ
“заспівала по-перськи, тоді по-азербайджанськи, СПРАВЖНЄ ДИВО”
“заспівала по-перськи, тоді по-азербайджанськи, ХЛЮПНУЛА ДИВОМ”
>МОВБИ НАВІТЬ чи МОВБИ АЖ?
МОВБИ АЖ – тут ліпше НЕМОВБИ
"гордо Й НЕМОВБИ з радістю"
>ДО ДЕЯКОЇ МІРИ (рос.: В НЕКОТОРОМ СМЫСЛЕ) чи СКАЗАТИ Б?
ДО ДЕЯКОЇ МІРИ – тут ліпше ДО ПЕВНОЇ МІРИ
СКАЗАТИ Б - НАВІТЬ
"вмілості й, НАВІТЬ, розбещеності"
>СПРЯМУВАТИ ПОГЛЯД НА чи ВЧЕПИТИСЯ ПОГЛЯДОМ ЗА?
Тут не згідний: СПРЯМУВАТИ ПОГЛЯД – це просто ПОГЛЯНУТИ, ПОДИВИТИСЯ
ВЧЕПИТИСЯ ПОГЛЯДОМ ЗА – це С(ЗУ)ПИНИТИ СВІЙ ПОГЛЯД, У'ПЯТИСЯ ПОГЛЯДОМ, ПРИКИПІТИ ПОГЛЯДОМ, ЗАТРИМАТИ ПОГЛЯД, ВПЕРТИСЯ ПОГЛЯДОМ, НЕ ЗВОДИТИ ОЧЕЙ, є такий, мабуть, діалектизм, УШНИПИТИСЯ