Як вбити в собі малороса.
01/12/2007 | Невідомий автор
1. Обмежуйте присутність російської навколо себе, відмовтеся від усього російськомовного, наскільки це можливо. Дивіться україномовні новини, читайте україномовні книжки, слухайте українську музику. Таким чином набереться не лише пасивний мовний запас, а й справжнє відкриття досі невідомої, неймовірно багатої культури.
2. Пишіть е-мейли друзям лише українською. Знищіть російську розкладку клавіатури – прекрасний спосіб позбутися спокуси перейти на "апщєпанятний язик". Не бійтеся, що російська розкладка коли-небудь знадобиться. Літери "ы" та "э" за потреби можна набрати і за відсутності російської клавіятури (Alt+235, Alt+237). Нагородою за знищену зайву розкладку вам стане швидше перемикання з англійської на кирилицю.
3. Шукайте україномовного спілкування. Почніть з письмового – це легше (бо маєте час на обдумування слів, чого не має, коли говориш у реальному часі). Відвідуйте україномовні форуми.
4. Буде складно почати говорити українською зі знайомими, спершу почніть говорити українською до незнайомих вам людей: у магазині, тролейбусі, на вулиці. Будьте завжди готові відповісти українською на запитання "котра година?", "як пройти?". Прислухайтеся до своєї мови, працюйте над помилками. Спершу ваша мова здаватиметься вам жахливою, дуже важливо не злякатися цього і не думати про те, що подумає про вас інша людина. Вже скоро ви говоритимете плинно.
5. Купіть великий російсько-український, а бажано ще й український тлумачний словник. Спілкуючись щодня ви зустрічатимете багато слів, переклад яких згадаєте не одразу. Не соромтеся користуватися словником.
6. Знайдіть досвідчених україномовних співрозмовників, знайдіть коло україномовного спілкування. Говоріть з українцями. Слухайте їхню мову. Це перші люди, з ким вам буде говорити легко. І не бійтеся, що ви припускатиметеся помилок. Вони все прекрасно розуміють. Багато хто з них колись теж говорив російською, проходив крізь те саме що й ви і пам'ятає себе на вашому місці.
7. Залишився найскладніший і найвідповідальніший крок – починайте принципово говорити українською з російськомовними людьми. Завчасно підготуйтеся до відповіді на численні запитання знайомих, чому це ви раптом заговорили українською. Не бійтеся виглядати ненормальним в їхніх очах. Люди часто називають божевільними усіх, кого не розуміють – їм так легше. Не переймайтеся – ви в даному випадку розумієте більше за них. Нерозуміння старих знайомих з головою компенсується захопленням і повагою незнайомих людей та нових знайомих, які будуть у захваті від краси вашої мови та стійкості позиції.
Вам казали, що нечемно говорити до людини українською, якщо вона з вами говорить російською? Забудьте про чемність. Українська мова буде мертвою, якщо ви будете чемними з усіма. Ви говоритемете українською, щоб вони почули, що українською мовою можна говорити красиво. Більшість відчує сором за те, що не може говорити українською з вами. Це прекрасний привід для них замислитися над питанням своєї національної приналежності.
Скоро ви відчуєте, як складно говорити українською з людиною, яка говорить до вас російською. Адже під час діалогу ви автоматично використовуєте слова один одного. Треба навчитися не втрачати пильність, інакше виходитиме суржик. Говорячи з російськомовними, не бійтеся, що вас не розуміють. Перевірено: корінні росіяни, які ніколи не чули української, все прекрасно розуміють, якщо говорити повільно, пояснювати (українською ж) значення тих чи інших слів.
Не соромтеся того, що ви спершу не зможете висловити українською усе, що хотіли б – це мине, мозок перебудується. На це потрібно близько року. Цей рік – випробування на щирість вашого бажання говорити українською. Пройдіть це випробування. Буде складно, але тримайтеся – знову повернутися до російської і стати таким, як усі, ви завжди зможете. Не бійтеся тимчасово зрадити свою ідею. Якщо захочеться зробити перерву і відпочити, знову перейти на російську – не проблема. Це не страшно, відпочинете тиждень-другий і зробите другу спробу. У мене було саме так.
8. Ставши справжнім патріотом, вчіться толерувати російську. У ворожому мовному середовищі живеться складно, але не забувайте, що ви так само колись не розуміли мовної проблеми, а по-друге пам'ятайте, що внутрішня різноманітність країни є джерелом її розвитку.
2. Пишіть е-мейли друзям лише українською. Знищіть російську розкладку клавіатури – прекрасний спосіб позбутися спокуси перейти на "апщєпанятний язик". Не бійтеся, що російська розкладка коли-небудь знадобиться. Літери "ы" та "э" за потреби можна набрати і за відсутності російської клавіятури (Alt+235, Alt+237). Нагородою за знищену зайву розкладку вам стане швидше перемикання з англійської на кирилицю.
3. Шукайте україномовного спілкування. Почніть з письмового – це легше (бо маєте час на обдумування слів, чого не має, коли говориш у реальному часі). Відвідуйте україномовні форуми.
4. Буде складно почати говорити українською зі знайомими, спершу почніть говорити українською до незнайомих вам людей: у магазині, тролейбусі, на вулиці. Будьте завжди готові відповісти українською на запитання "котра година?", "як пройти?". Прислухайтеся до своєї мови, працюйте над помилками. Спершу ваша мова здаватиметься вам жахливою, дуже важливо не злякатися цього і не думати про те, що подумає про вас інша людина. Вже скоро ви говоритимете плинно.
5. Купіть великий російсько-український, а бажано ще й український тлумачний словник. Спілкуючись щодня ви зустрічатимете багато слів, переклад яких згадаєте не одразу. Не соромтеся користуватися словником.
6. Знайдіть досвідчених україномовних співрозмовників, знайдіть коло україномовного спілкування. Говоріть з українцями. Слухайте їхню мову. Це перші люди, з ким вам буде говорити легко. І не бійтеся, що ви припускатиметеся помилок. Вони все прекрасно розуміють. Багато хто з них колись теж говорив російською, проходив крізь те саме що й ви і пам'ятає себе на вашому місці.
7. Залишився найскладніший і найвідповідальніший крок – починайте принципово говорити українською з російськомовними людьми. Завчасно підготуйтеся до відповіді на численні запитання знайомих, чому це ви раптом заговорили українською. Не бійтеся виглядати ненормальним в їхніх очах. Люди часто називають божевільними усіх, кого не розуміють – їм так легше. Не переймайтеся – ви в даному випадку розумієте більше за них. Нерозуміння старих знайомих з головою компенсується захопленням і повагою незнайомих людей та нових знайомих, які будуть у захваті від краси вашої мови та стійкості позиції.
Вам казали, що нечемно говорити до людини українською, якщо вона з вами говорить російською? Забудьте про чемність. Українська мова буде мертвою, якщо ви будете чемними з усіма. Ви говоритемете українською, щоб вони почули, що українською мовою можна говорити красиво. Більшість відчує сором за те, що не може говорити українською з вами. Це прекрасний привід для них замислитися над питанням своєї національної приналежності.
Скоро ви відчуєте, як складно говорити українською з людиною, яка говорить до вас російською. Адже під час діалогу ви автоматично використовуєте слова один одного. Треба навчитися не втрачати пильність, інакше виходитиме суржик. Говорячи з російськомовними, не бійтеся, що вас не розуміють. Перевірено: корінні росіяни, які ніколи не чули української, все прекрасно розуміють, якщо говорити повільно, пояснювати (українською ж) значення тих чи інших слів.
Не соромтеся того, що ви спершу не зможете висловити українською усе, що хотіли б – це мине, мозок перебудується. На це потрібно близько року. Цей рік – випробування на щирість вашого бажання говорити українською. Пройдіть це випробування. Буде складно, але тримайтеся – знову повернутися до російської і стати таким, як усі, ви завжди зможете. Не бійтеся тимчасово зрадити свою ідею. Якщо захочеться зробити перерву і відпочити, знову перейти на російську – не проблема. Це не страшно, відпочинете тиждень-другий і зробите другу спробу. У мене було саме так.
8. Ставши справжнім патріотом, вчіться толерувати російську. У ворожому мовному середовищі живеться складно, але не забувайте, що ви так само колись не розуміли мовної проблеми, а по-друге пам'ятайте, що внутрішня різноманітність країни є джерелом її розвитку.
Відповіді
2007.01.12 | Валько
Re: Як вбити в собі малороса.
Найпростіше та в короткостроковому терміні - читати вголос українською й тут же виправляти помилки.За 3-4 місяці досить пристойно опановується мова. Успіхів.2007.01.12 | сябр
Re: Як вбити в собі малороса.
ПОРАДИ 1 та 2 -маразм повний. Знання іншої мови (у т.ч. і російської) - зовсім не заважає говорити українською. Взагалі чимось схоже на поради, як кинути палити раз і назавжди. Спілкування російською не треба розглядати як шкідливу, але дужже привабливу звичку. Просто треба зрозуміти, що спілкування українською - це не акт громадянської мужності, а цілком природне явище.2007.01.12 | AK
Re: Як вбити в собі малороса.
сябр пише:> ПОРАДИ 1 та 2 -маразм повний. Знання іншої мови (у т.ч. і російської) - зовсім не заважає говорити українською.
Ви неуважно читали, чи неправильно зрозуміли. Мова не про те, що знання російської якось заважає. Ця стаття призначена для людей, які ВИВЧАЮТЬ мову, а отже ще не досить добре володіють українською.
У вивченні мови дуже допомагає відповідне мовне середовище. Саме про це йдеться у пункті 1.
ВИВЧАЮЧИ мову дуже важко утриматись від спокуси перейти на ту мову, яку знаєш краще і якою розмовляти легше. Тому "стримуючі фактори" як то відсутність російської розкладки можуть допомогти.
> Взагалі чимось схоже на поради, як кинути палити раз і назавжди. Спілкування російською не треба розглядати як шкідливу, але дужже привабливу звичку. Просто треба зрозуміти, що спілкування українською - це не акт громадянської мужності, а цілком природне явище.
Дивлячись де.
2007.01.13 | Hoja_Nasreddin
Помиляєте ся, друже, не все так просто
>Знання іншої мови (у т.ч. і російської) - зовсім не заважає говорити українською.Якщо Ви навчалися у школі, де вивчали паралельно українську та російську мови, то НЕОДМІННО стикалися з такою проблемою: правила написання слів в українській та російській мовах - протилежні. Чи пригадаєте, коли потрібно писати подвоєне "н" в українській та російській мовах, наприклад.
>Спілкування російською не треба розглядати як шкідливу, але дужже привабливу звичку.
І тут ся помиляєте. Якщо Ви опинилися, наприклад, в англомовному середовищі, і Ви там самі, то це одне, а якщо з Вами кілька співвітчизників, то між собою Ви спілкувєтеся рідною, і тим самим (а це доведено, візьміть іспаномовні та китайські райони у штатах), прогрес опанування іноземною буде ЗНАЧНО повільнішим.
>Просто треба зрозуміти, що спілкування українською - це не акт громадянської мужності, а цілком природне явище.
Ви - про Донецьк? Чи Севастополь?
2007.01.13 | Pavlo_M
До всього треба підходити розумно...
А це означає, що не треба знищувати російську розкладку клавіатури, особливо якщо для Вас комп'ютер не іграшка, а засіб виробництва і Вам необхідно працювати з російськомовними текстами. Інакше це буде схоже на мазохізм.А головне, треба намагатися говорити українською і не боятися суржику. Якщо Важко підібрати потрібне українське слово, то можна, на мою думку, вжити російське, але як цитату, а не намагатися перекрутити це слово на український манер. При бажанні суржик можна з часом подолати, а його застосування вважати як такий собі перехідний період.
Треба підтримувати україномовні засоби масової інформації і, таким чином робити свій внесом в підтримку існування україномовного середовища.
Взагалі досвід кожної людини в цьому питанні є індивідуальним і основною порадою залишається порада "намагатися...". Як писав колись Шевченко "Борітеся - поборете!"
2007.01.14 | AK
Саме так! До всього треба підходити розумно...
А тому не варто сліпо виконувати будь-які рекомендації,а вибрати лише ті, які підходять особисто Вам.
Pavlo_M пише:
> А це означає, що не треба знищувати російську розкладку клавіатури, особливо якщо для Вас комп'ютер не іграшка, а засіб виробництва і Вам необхідно працювати з російськомовними текстами. Інакше це буде схоже на мазохізм.
Звичайно, якщо комп'ютер - засіб виробництва, то не варто.
А якщо він використовується у вільний час, наприклад, для спілкування на форумах, то відмова від російської розкладки допоможе уникнути спокуси перейти на російську. А це важливо для вивчення української.
>
> Взагалі досвід кожної людини в цьому питанні є індивідуальним і основною порадою залишається порада "намагатися...". Як писав колись Шевченко "Борітеся - поборете!"
Абсолютно з Вами погоджуюсь.
2007.01.13 | zirka
Re: Як вбити в собі малороса.
Як на мене, всі ці поради не зовсім... доречні.Якщо людина ХОЧЕ говорити українською, вона й говоритиме, навіть читаючи при цьому російськомовні книжки.2007.01.13 | Hoja_Nasreddin
Не можу з Вами ся погодити
Чи все, що по-справжньому ХОЧЕТЕ, таки робите (не кажучи вже про "маєте"). Зрештою, ці поради - певна допомога, а не армійський чи тюремний статут.2007.01.14 | AK
Re: Як вбити в собі малороса.
zirka пише:> Як на мене, всі ці поради не зовсім... доречні.Якщо людина ХОЧЕ говорити українською, вона й говоритиме, навіть читаючи при цьому російськомовні книжки.
Якщо людина вже вільно володіє українською, то читання російських книжок ніяк не зашкодить.
Але тут йдеться про тих, хто ВИВЧАЄ українську. У такому разі було б дуже доречно на час вивчення української відкласти в бік російські книжки.
2007.01.13 | Hoja_Nasreddin
Re: Як вбити в собі малороса.
Дозволю собі додати ще одну пораду, яка мову збагатить та поліпшить вимову. Бо насправді, людей, які починають розмовляти українською, і коли ці люди не діти, то найбільше їх стримують дві причини:1.бідний активний словник (елочка-людожерочка), неспроможніть висловитися відповідно до своїх "Образів", які чекають на словоперетворення.
2.кацапська вимова (о на а, ф замість в, шє замість шче тощо)
Отож, до поради: читати вголос виразно цікаві твори українською мовою, особливо гарні українські переклади класиків Мопасана, Джека Лондона, Шекспіра, Джованьйолі тощо. Вбиваються три зайці одним махом - два що окреслені вище, а також просто цікаве читання
2007.01.14 | kvitka
Re: Як вбити в собі малороса.
Doborolas' Ukraina. Do toho, shcho treba vybachatysia v svoyiy ridniy krayini, shcho hovorysh svoyeyu movoyu! I treba borotysia za svoyu movu? Ale ta systema peretvoryla liudey na samonenavystnykh rabiv. Tak, ya ukrainets', ale moya kul'tura, moya mylozvuchna mova, miy rid pohani, nezdali, "neprestyzhni," treba meni razgavarivaty na chuzhiy, "prestyzhniy" movi ponevoliuvachiv -- i ya yikh mayu rozumity, yim postupaty, i pered nymy vybachatysia. I tak dali?!2007.01.17 | Hoja_Nasreddin
Re: Як вбити в собі малороса.
>Tak, ya ukrainets', ale moya kul'tura, moya mylozvuchna mova, miy rid pohani, nezdali, "neprestyzhni,"Мені здається, що Ви тут робите НЕПРАВИЛЬНИЙ наголос, спричинений тією ж кацапоімперією: Не МАЄ значення, чи моя мова милозвучна багата красива з багатьма мовними мовленневими чи описовими принадами. Нехай буде бідна й рипуча. Головне та визначальне тут тільки й виключно ОДНЕ: це МОЯ мова. Це як присуд, як щеплення, як хвороба. Як вірус позитивний, згори даний, як кавалок субстанції, без якого ми ущербні.
Так я собі мислю. Отож, не піддавайтесь на провокації на кшталт -"а от у вашій мові нема того чи того...". Все це омана та ошуканство.
2007.01.17 | kvitka
Re: Як вбити в собі малороса.
Poza te, shcho moya mova MOYA mova, do toho vona i ye mylozvuchna, i t.d. Tse ya dodala, bo khotilosia, bo liudy i pro tse zabuvayut'. Z-hidna z Vamy, shcho tut sprava MOYEYI movy.2007.01.28 | Валерій Степаненко
Re: Як вбити в собі малороса.
Варто також пам‘ятати, що у 1934 р. на міжнародному конкурсі мов у Парижі, який було організовано у рамках Міжнародного форуму лінгвістів, українська посіла 3-є місце після французької та фарсі (перська, таджицька). Це неспростовний факт. А "совок" і рідну матір буде зневажати, якщо його піддати московському імперському "агітпропу". Щоб бути людиною і громадянином, а не просто населенням, країни (будь-якої!), потрібно все ж мати клепки у голові. А в Україні після понад 300-літнього поневолення ще й громадянську мужність. Зрікся мови - зрадив народ (українське прислів‘я).2007.01.28 | Іван Сокира
Як вбити в собі малороса та інших
Пане Ходжо, а чи не здається вам, що у нашій мові поступово з'являється проблема додавання а-ля польських слів, коли не можуть пригадати (чи не знають, чи не існує) справді українського слова.Оце я щодо вашого "на кшталт".
Зрусифікованість Великої України дає одноосібне право розвивати мову Західному краю. А те що діялекти там мають польський відтінок, а також певна частина людей таки полонофіли не таємниця.
Але ж наша літкратурна мова - це діялекти Центральної України, де немає ані польських, ані російських слів. І така польщизна остаточно поховає мову, спершу для Сходу-Центру, бо їм вона чужа, а тоді й для Заходу, бо стане польським суржиком.
2007.02.13 | Мірко
Re: Як вбити в собі малороса та інших
Іван Сокира пише:> Пане Ходжо, а чи не здається вам, що у нашій мові поступово з'являється проблема додавання а-ля польських слів, коли не можуть пригадати (чи не знають, чи не існує) справді українського слова.
> Оце я щодо вашого "на кшталт".<
Вам зі сходу здається що усе що на захід від Висли це Польща? Кшталт це з німецької gestalt, такщо ніяк не полонізм.
> Зрусифікованість Великої України дає одноосібне право розвивати мову Західному краю.<
Право мають ті, що мови не забули.
>А те що діялекти там мають польський відтінок,<
Це москалям так здавалося. І такою вигадкою хотіли ділити й панувати в Україні.
>а також певна частина людей таки полонофіли не таємниця.<
Таємниця. Вбийте в собі москаля.
>Але ж наша літкратурна мова - це діялекти Центральної України, де немає ані польських, ані російських слів.<
Точніше це полтавський діялект (колишний). А що тепер в Полтаві? див. http://maidanua.org/static/news/2007/1171300873.html
Цим полтавці втратили і право і саму змогу на вплив. Голодомор спрацював.
>І така польщизна остаточно поховає мову, спершу для Сходу-Центру, бо їм вона чужа, а тоді й для Заходу, бо стане польським суржиком.<
Це ваша фантазія. Справжня загроза це безумне з-анґлійщення української мови. (транслація, пролонгація, мер, лідер, і т.п. і т.д.)
2007.06.24 | ОРИШКА
вторгення англійської
....Справжня загроза це безумне з-анґлійщення української мови. (транслація, пролонгація, мер, лідер, і т.п. і т.д.)....На жаль, це процес світовий. І, судячи з тенденції, він і далі буде поширюватися.
2007.06.25 | Мірко
Re: вторгення англійської
ОРИШКА пише:> На жаль, це процес світовий. І, судячи з тенденції, він і далі буде поширюватися.<
І судячи з напряму ...
2007.08.12 | Лисий
Не можу заперечувати, але це ще не так страшно
як русифікація. Кожне англійське слово у мові помітніше і сприймається, як засмічення. Не думаю, що нам, як французам прийдеться переживати, що молодь спілкується на "франглі" проте проблема і є і буде. Вже зараз на огорожах діточки пишуть не рідненькі трибуквенні слова, а чотирибуквенні англійські, щоправда, з помилками, але в тому нема втіхи. Мало того, що лайка, та ще й неграмотна. І пальчик середній показують і "вау" кричать.Все це є. І, очевидно буде таке ж тривке, як і москальська матючня. Але серед провідної верстви і особливо серед журналістів слід проводити інтенсивну роботу. Бо ця братія ще не облишивши російської, кинулася "англізуватися". Дуже помогли б розумні книги, на кшталт "Як ми говоримо" Антоненка-Давидовича. Та тільки не знаю, чи сягнув би хтось із сучасних авторів такого рівня? Уже нема ні Кочура, ні Лукаша, ні того ж таки Антоненка-Давидовича, а Святослав Караванський далеко. Хай би обізвалися молодші. Скажім, Микола Рябчук. Агов! Мовники і письменники, кому не байдуже Українське слово, як будуть говорити Ваші діти та вгуки! Час настав бути пуристами не тільки в межах сім'ї. Батько строго забороняв дітям втручатися в розмову дорослих. Був тільки один вийняток: мовна помилка - русизм чи недоречно вжите слово. Це стосується і постингу "Як вбити в собі малороса". Надійний спосіб дисциплінувати себе і мову. Взагалі слово дитини важить багато, знаю, що академік Білецький "хвостистів" з класичної грецької чи латини викликав додому і там їм його онука чистенько, без акценту декламувала Гомера або Горація - хто на чому "засипався". Кажуть помагало.
2007.08.13 | jz99
Зайдіть у "Знання" на Хрещатику або "Наукову думку"
Лисий пише:> Кожне англійське слово у мові помітніше і сприймається, як засмічення.
Я сказав би - виразно виділяється, не плутається з рідними. Засмічення чи не засмічення - то вже наступний крок
> Дуже помогли б розумні книги, на кшталт "Як ми говоримо" Антоненка-Давидовича. Та тільки не знаю, чи сягнув би хтось із сучасних авторів такого рівня?
Проф. Олександр Пономарів, сучасний автор, сягає такого рівня!
Приміром, ”Культура слова: мовностилістичні поради”. Розумна книга, і саме на кшталт "Як ми говоримо" Антоненка-Давидовича
2007.08.14 | Лисий
Дякую. Дуже слушна порада.
Окреме спасибі за книгу2007.01.15 | genuin
Как убить в себе себя.
На самом деле статья не о том, как стать украинцем, а о том, как стать дураком, забыв русский, язык, через который ты и сделался тем, кем ты являешься. На самом же деле, речь должна идти об овладении украинским языком на хорошем уровне. Родным он всё равно не станет, если попытки его изучить начались позже 12-13 лет. Потому что после этого периода усвоение языка происходит в иных областях головного мозга, чем те, в которых "находится" родной(ые) язык(и).Статья же слеплена весьма бездарно в духе памяток населению в фашистской Германии. Автору большой совет - лечить личностностную дисгармонию и, если повезёт, осознать суть того, что первичен человек, а не нация.
2007.08.14 | Лисий
Re: Как убить в себе себя.
Важко уявити, як ви змогли настільки віртуозно мене завести цими кількома словами.genuin пише:
> На самом деле статья не о том, как стать украинцем, а о том, как стать дураком, забыв русский, язык, через который ты и сделался тем, кем ты являешься.
>
То що, більша частина світу, яка, цілком природньо не знає російської - дурні?! Оце то твердження! З якого такого дива можна стверджувати, що я став тим, ким є, завдяки російській? А може саме всупереч?! В університеті я вчився Українською (нам читали Українською за бажанням студентів, а вже щоб воно проявилося, я постарався), екзамени всі, окрім одного здавав теж Українською. Той один - цитологію теж здавав би, але викладач, ленінградець, мене не зрозумів би. Прийшлось іноземною, але нічого, свою "пятірку" я отримав.
>На самом же деле, речь должна идти об овладении украинским языком на хорошем уровне. Родным он всё равно не станет, если попытки его изучить начались позже 12-13 лет. Потому что после этого периода усвоение языка происходит в иных областях головного мозга, чем те, в которых "находится" родной(ые) язык(и).
>
Так, це правильна постановка питання. Але більшість людей, які виховувалися в Українських сім'ях, а особливо в інтелігентних, з дитинства знають свою мову. І Українська не може стати мені рідною, бо вона вже нею є за означенням.
> Статья же слеплена весьма бездарно в духе памяток населению в фашистской Германии. Автору большой совет - лечить личностностную дисгармонию и, если повезёт, осознать суть того, что первичен человек, а не нация.
Стаття написана правильно, а ваше зауваження за кілометр смердить лібералізмом. Яке може бути "повезёт", ошаліти настільки, щоб прийти до такого абсурдного висновку (про первинність особини перед загалом). Пане, а ви цікавилися природною історією людини? Ви взагалі догадуєтесь, що примати, до яких ми маємо честь належати, стадні тварини. А у стадних тварин такі питання не можуть виникнути (як і сумніви в первинності зграї). З вашим висновком всяка самопосвята і офірність за свій народ стає абсурдною. Це не дивно для вас? Як можна таке стверджувати!?
Взагалі всі ці розпатякування про те, що особистість може бути первинною настільки навязли в зубах! Їх уже двісті років гебрейські рабини нав'язують арійським народам (своєму - ні, не настільки вони дурні) і то з цілком заданою метою - ослабити силу народів, щоб... читайте "Протоколи". Навіщо ви ще раз повторюєте ці дешевенькі вигадки. Адже добре відомо, що людина, як людина не може бути проявлена поза соціумом, загалом, Нацією.
А ці посилання на Німеччину часів нацизму взагалі пса варті. До речі, фашистів там було мало - хіба проїздом, фашисти це Італійські штучки. В термінах слід бути точним.
2007.09.22 | Майстер
Цитологію Новікову складали?
"Асссиміляцціонниє і диссссиміляционниє працесссси..." - читав пан прафессссор, стоячи навшпиньки за катедрою. Я йому на іспиті відповідав українською, за що одержав зауваження: "Ви очччєнь сссамоуфєрєнний маладой чілафєк!" і четвірку...2007.10.04 | Володимир Паламарчук
Re: І цитологію і гістологію
Отримав по "5". І не тому, що добре знав. Ні, він оцінив мою властивість до експериментального мислення. Запрошував до себе на катедру. Хоча ВСІ екзамени я здавав тільки Українською. Той Новіков не був україножером, просто, мови не вивчив, бо не бачив потреби. Він уже склався, як вчений ще в Пітері. І не бачив собі потерби повторно реалізовуватися в Києві. Але я пішов на нижчі рослини. До Надії Прохорівни. Як показав подальший досвід, вона не тільки красива жінка, але і Українка, і вчила нас, як слід. І патріотизму науковому також. Не стомлюся дякувати їй. Дуже шаную. Але, на жаль, все те в минулому...2007.10.05 | Георгій
Re: Цитологію Новікову складали?
A propos про гістологію та цитологію. Один мій дуже хороший приятель, людина в цілому надзвичайно розумна, приємна, мила, - десь так році в 1986 чи 87, коли ми з ним обоє працювали ме-не-есами в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця АН УРСР, сказав мені, "ну паслушай, как камічна ано звучіт - КЛІТИНИ ЩУРА! Вот клєткі криси - ета, ну, так сказать, сєрйозна... а КЛІТИНИ ЩУРА..."2007.01.16 | VVBIL
Re: Як вбити в собі малороса.
За часів совдепії у літературних творах, кіно іт.д. "пришелепкуваті" персонажі говорили українською. Чому б тепер не зробити навпаки (якщо якийсь дурачок, то розмовляє мовою "старшого брата")?2007.01.25 | Андрей
Re: Як вбити в собі малороса.
Вышеизложенные постулаты являют собой путь к полной деградации личности.Отрицание русской культуры(общепризнанной во всем мире)-верх идиотизма и признак недалекости.Да и в принципе "майдан"скорее позор,чем достижение...2007.02.06 | Віталій
Re: Як вбити в собі малороса.
Поради на кшалт "Як вбити в собі "лівшу"- відрубати ліву руку, щоб не було спокуси нею користуватися. Недарма класики казали: "Скільки мов знаєш, стільки разів ти людина". "Мовне" питання своїм корінням походить з Західних областей України, де місцеві еліти для для відвернення уваги народу від своїх злочинних дій та невміння втримати економіку, а, як наслідок, і життевий рівень громади на достойному рівні, винуватцем виставляли "москалів". Останні два роки внаслідок відомих обставин така політика поширена цими "полулюдьми" на всю Україну. Чому пів країни в один день стали людьми другого сорту? Я не вважаю себе "неукраїнцем" лише тому, що розмовляю і думаю руською мовою. Так, мовою Київської Русі, а не "російською", як переклав якийсь недолугий польський підпанок. Чому ми не вимагаємо, щоб американці або англійці перейшли на українську мову, але дозволяємо це по відношенню до своїх співгромадян? Ви ще почніть роздавати паспорти "Негромадян України", тому хто думає руською мовою. А взагалі Земля єдина, і тільки тоді ми зможемо піднятись до Бога, коли будемо розмовляти однією мовою. Коли кожний народ перестане будувати свою власну Вавілонську вежу.2007.02.10 | Олег_кв
Re: Як вбити в собі малороса.
Віталій пише:> Я не вважаю себе "неукраїнцем" лише тому, що розмовляю і думаю руською мовою. Так, мовою Київської Русі, а не "російською", як переклав якийсь недолугий польський підпанок. Чому ми не вимагаємо, щоб американці або англійці перейшли на українську мову, але дозволяємо це по відношенню до своїх співгромадян? Ви ще почніть роздавати паспорти "Негромадян України", тому хто думає руською мовою. А взагалі Земля єдина, і тільки тоді ми зможемо піднятись до Бога, коли будемо розмовляти однією мовою. Коли кожний народ перестане будувати свою власну Вавілонську вежу.
Російська мова - це мова Московії і до Київської Русі має досить далеке віношення. А українська - це руська, яка на землях слов'янської Русі передавалась із покоління в покоління русинами до наших днів.
2007.06.24 | ОРИШКА
Брехня.
2007.08.12 | Лисий
Та ні, правда
2007.05.29 | Олег
Re: Як вбити в собі малороса.
Віталій ви повний ідіот. І ваші космополітні ідеї скорше від диявола, а не від Бога. Тоді вчіть китайську! Їх же ж так багато! Може і свого Бога швидше доповзете...2007.02.10 | hrushka
Як позбутись привички малороса
Поради цікаві та корисні, тільки може заголовок троха дразливий.Може краще було`б написати:
"Як позбутись привички малороса".
2007.02.11 | Игорь
Re: Як вбити в собі малороса.
Начёт "майдан-позор"... ещё не слышал ни одного более менее адекватного обоснования, возможно уважаемый Андрей наконец-то просветит...По поводу языка. Скажу как житель области, в которой эта проблема, наверное, меньше всего волнует население (Черниговская, если интересно) я разговариваю с людьми на том языке, на котором они ко мне обращаются (имеется в виду рус. укр.). Тем не менее считаю, что живя в определённой стране, человек обязан хотя бы понимать её родной язык, и очень неприятно видеть в некоторых регионах как люди отождествляют чистый украинский язык с ницистами и фашистской символикой. Вот это действительно дико, в отличие от обговариваемой статьи, с которой я не до конца согласен, но в общем она является очень даже актуальной.
P.S. (на русском пишу просто для разнообразия
2007.06.24 | ОРИШКА
Чому це, якщо вчити мову - щось вбивати?
Ну і лексика! Знову "кругом враги"?2007.08.14 | Лисий
Re: Чому це, якщо вчити мову - щось вбивати?
Нарешті, хоч зараз я з Вами згоден на всі 100 відсотків. Справді задача не вбити, а створити, виховати. Термінологія моєбути ну, хоча б адекватною до задачі.2007.07.29 | Юля
Re: Як вбити в собі малороса.
ДУЖЕ ВДЯЧНА ЗА ПОРАДИ!Я тільки три місяці стала з усіма спілкуватися українською мовою, зрікшись від іноземної східної мови. Це важко. Навіть тепер. Буває дуже не приємно, коли різні телепні євуть мене через мову "білою вороною", вважаючи, що розмовляю держ.м.виключно "па-пріколу". Але я тримаюсь, більш за те, планую стати активісткою "Не будь байдужим. Подаруй Україні українську", щоб допомагати і підтримувати таких самих, якою до недавна була Я!;)
2007.08.24 | Лисий
Re: Такі дописи не можуть не радувати!
Значить постинг не пропав марно!Шановна Юле! Я проходив цей шлях певного часу. Це було на початку 80-х. Справа в тім, що я з української сім'ї, росйською в нашому домі спілкуватися було не прийнято взагалі, хоча були випадки, коли допускалося, для тих, хто не знав української, але приїхав нещодавно. До 3-го класу я взагалі не міг розмовляти російською, хоча в невеликому містечку - київському передмісті нормою була не зовсім російська, а суржик, густо пересипаний порнофонією. З часом, стаючи парубком, я теж перейнявся цією "традицією", хоча не вдома. Там був (і залишається!) заповідник української мови і традиції. Потім армія. За службу я міг тільки 4 рази поговорити українською. Це ж була не Українська Армія, це був 1975-77 рр. По армії - Університет. Викладали у нас українською (якщо студенти просили, а щоб просили я вже постарався), проте громадське життя і приватне було повністю русифіковане.
І тільки пішовши на роботу, на третьому курсі, я примудрився попасти в український колектив у академічному інституті. Щоправда, доклав зусиль, щоб такий колектив створився. Але десь в той же час я поставив перед собою питання - чи Українець я, чи малорос. І провів тест: рекомендую його всім.
Людина може опанувати мову в побуті, на роботі, в політичних дискусіях, громадському житті, але цього замало. Слід виробити в собі Українця і всі свої потреби змогти реалізувати рідною мовою. (Мені, можливо, було легко: певні обставини мого життя і виховання дуже цьому сприяли). А тест такий:
Чи здатні Ви ВСІ свої емоції виразити українською? Інтимні особливо. Чи можете Ви, дівчино, фліртувати українською? А Ви парубче (чоловіче) вмієте шептати грайливі дурниці жінці на вушко? Простіше кажучи, чи здатні ви умовити жінку Українською? А освідчитися? Шептати слова кохання в найінтимніші моменти Українською?
Чи Ви, чоловіче, можете "прелюдію" перед кулачним з'ясуванням стосунків провести Українською? Не так собі "понту ради", а всерйоз?
Ось це і є тест. Маю визнати, що не зразу я зміг його скласти, так, попри все моє українське виховання, мені бракувало самовиховання. Ось і зайнявся.
І тільки тоді, коли Ви здатні скласти цього теста вільно, можете вважати, що не "вбили малороса в собі", але виховали Українця.
Бажаю успіху у самовдосконаленні.
2007.08.24 | jz99
Re: Такі дописи не можуть не радувати!
Ваші тести у самісіньке яблучкоЩе один тест: що ви кажете/кричите мимовільно, не бувши готовим до несподіваного сильного подразника. Наприклад, обпікшись, вдаривши молотком по пальцях тощо... Також, до теми надзвичайного збудження — в моменти розпачу та бурхливої радості, коли забивають гол нам чи наші. А коли повна безнадія, апатія, депресія? Коли здається, що все намарне, втрачено сенс, вибито землю з-під ніг? Та багато тестів можна навигадувати
2007.09.09 | Лисий
Re: приклад з життя
jz99 пише:>Також, до теми надзвичайного збудження — в моменти розпачу та бурхливої радості, коли забивають гол нам чи наші.
З памяті - наші, "Динамо" К. грали з Московською командою.Ми - працівники проводу УРП, - пішли на гру. І боліли українською. Спитайте Олеся Шевченка. Він тоді голос зірвав. І не один він. Наші тоді перемогли. Але в даному випадку ходить про те, що працівники проводу УРП були Українцями, не малоросами. Я сам це чув, бачив і брав участь.
2007.08.12 | Лисий
Навіщо? Досить виховати Українця
Всі поради саме до цього і зводяться.2007.08.12 | Лисий
Навіщо? Досить виховати Українця
Всі поради саме до цього і зводяться.