МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Книжка про мовну політику телеканалу СТБ (//)

01/23/2007 | jz99
Ось така цікава подія сталася у п’ятницю.



У п’ятницю 19 січня відбулася презентація книжки про мовну політику телеканалу СТБ


20 січня, 00:22
Прес-служба телеканалу СТБ


Прес-реліз



«PROМОВА, або Де ми помиляємося...»

Телеканал СТБ спільно з Інститутом української мови НАН України презентує книжку «PROМОВА, або Де ми помиляємося...», присвячену проблемам правильного українського мовлення.

Складна історія української мови, величезна кількість суперечливих і сумнівних випадків уживання тих або інших слів вимагають вироблення правил слововживання та дотримання їх. Особливо це стосується телебачення – адже саме з телеекраном часто порівнюють правильність свого мовлення.

Телеканал СТБ першим серед загальнонаціональних каналів виробив для себе мовну політику, ухваливши рішення, єдине для всіх етерних проєктів, як говорити правильно. Ця політика викликала в суспільстві численні дискусії. Саме тому керівництво компанії звернулося до Інституту української мови НАН України з проханням провести наукову експертизу мовної практики телеканалу СТБ. Результатом дослідження стала презентована книжка. Описані в ній проблеми дають узагальнену картину помилок, починаючи від вимови та наголошування і закінчуючи відмінюванням та вживанням слів.

Книжка «PROМОВА...» складається з двох основних частин: «Що не так» і «Настанови щодо складних і суперечливих випадків написання та вживання слів». У першій подано перелік помилок, типових для мовлення на українському телебаченні, а також їхній аналіз відповідно до норм сучасної української літературної мови. У другому розділі уточнено деякі правила чинного українського правопису та висловлено однозначну позицію у складних питаннях.

До книжки увійшли кілька додаткових розділів: Короткий лексикон абревіатур, Короткий лексикон синонімів, Довідник назв жителів населених пунктів України (з науковими коментарями), вперше укладений відповідно до словотвірних традицій української мови і Список рекомендованої літератури.

Телеканал СТБ сподівається, що ця книга стане в нагоді як пересічним громадянам, так і телевізійникам-практикам, студентам-журналістам, а також сприятиме підвищенню рівня культури українського мовлення.

Книжка, видана накладом 1500 примірників, поширюватиметься серед цільових груп (телеканали, студенти, викладачі), а також надійде у вільний продаж. З питань придбання книжки звертатися за телефоном 8-800-501-69-90.

http://stb.ua/canal/on-air/45b144b7ce4b7






19 січня телеканал СТБ та Інститут української мови презентували книжку "PROМОВА, або Де ми помиляємося"


22 січня, 08:35
Сергій Андрушко, Юрій Бойко, Програма Вікна, СТБ


У п’ятницю, 19 січня, телеканал СТБ та Інститут української мови презентували книжку "Промова...". У ній частково повернули слова та правила, вилучені радянськими науковцями. СТБ став першим каналом у Вкраїні, який почав воскрешати заборонену та забуту питому українську мову.

В етері телеканалу СТБ - "Европа" замість "Європа", "Атени" замість "Афін" стали нормою. Телеканал СТБ разом із науковцями повертають до життя правила української мови, заборонені за радянських часів

Літературний редактор Віктор Кабак - людина, яка пильнує чистоту мови журналістів. Він першим у етері почав згадувати заборонені за часів комунізму слова. Надихнула його поезія Рильського.

Віктор Кабак, літературний редактор телеканалу СТБ:

Я подумав - чому садівник збирає овочі? І знайшов: овоч - це плід. На той час "плід" в українській мові не було.

Літредактора Кабака та науковицю Демську запросили на прямий етер радіо "Ера". Тема - нова реформаторська книга про мову.

Зокрема, автори наполягають, що слова грецького походження треба вживати з літерою "Т", а не "Ф".

Один зі слухачів додзвонився на програму й повідомив, що такі діалекти збереглися високо в горах.

Один рік Інститут української мови стежив за етерами СТБ. Під орудою доктора філологічних наук Катерини Городенської вперше після 30-х років минулого століття подано перелік правил, які упорядковують питому українську мову.

"Б’юро" та "п’юре" писати через апостроф.

А "авто" відміняти - авта, автові, метро - метра, метрові. Так само, як досі відмінювали "пальто".

Катерина Городенська, доктор філологічних наук:

Якщо є іменник "відро" середнього роду 2 відміни на "-о", то і іменник "метро" на "-о" має відмінюватися за зразком "відро".

Рік тому СТБ замовив науковцям висновок - що можна використовувати в етері, а що - ні.

Видана маленьким накладом книга для телеканалу стала взірцем, яким постійно послуговуються журналісти та ведучі.

Володимир Чекурда, спортивний журналіст телеканалу СТБ:

Зокерма глядачі телефонують: що таке "дербі"? Він відкрив словник, що це "дербі" як "кінські перегони", а ми - як "зустріч команд з одного міста". Навіть застосування цих термінів змушує замислитися.

Науковиця пані Городенська певна - якщо повернуті слова набудуть широкого вжитку, їх можна буде подати й в українському правописі.

Катерина Городенська, доктор філологічних наук:

Громадянин помітив, що "Вікна" СТБ балакають не так. Упереджені говорили, що це епатаж. Ми ж пояснили, що це серйозна спроба керівництва каналу ввести хоч частку змін, які можна ввести до української мови.

Телеканал СТБ став першим українським каналом, що повертає раніше заборонене до мови. Такі слова як "міліціянт" та "автівки", вперше використані в етері СТБ, уже часто вживають інші телеканали.

http://stb.ua/news/vikna/45b49978a7e85

Коментар голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка


Вихід цієї книжки, безперечно, - на часі. Пошта нашої установи, на жаль, переповнена листами, у яких глядачі та слухачі звертають увагу на культуру мовлення теле- і радіопрограм.

Відрадно, що телеканал СТБ зважився разом із вітчизняними науковцями-мовознавцями узагальнити практичний досвід мовлення в етері та запропонував його широкому загалові.

Упевнені, що цю книжку будуть широко використовувати передусім журналісти, ведучі програм, сценаристи, перекладачі. Її настанови сприятимуть утвердженню чистоти й самобутности української мови. Дякую всім, хто реалізував і благословив у світ цей проєкт.

Коментар директора Інституту української мови, члена-кореспондента НАН України Василя Німчука


Засоби масової інформації, особливо телебачення, повинні демонструвати найвищий рівень оволодіння державною мовою. Його дивляться мільйони громадян нашої країни і, крім інформації, хочуть чути бездоганну українську мову. Бо все ще залишаються актуальними слова:

"Раби - це нація, яка не має слова, тому й не зможе захистить себе".

А загалом досягнення високого рівня оволодіння українською мовою - це складник професійності, ознака інтелектуалізму, вияв громадянської гідності та самоповаги.

Коментар керівника телеканалу СТБ Володимира Бородянського


Це дуже практичний проєкт. Ми хочемо впровадити моду на красиве українське мовлення.


З красою не все так просто. Ось був час, в моді були жінки-пампушки. Тепер світ стурбований тим, що на подіюмах гинуть з голоду моделі. Щодо краси мови теж смаки можуть різнитися.

Загалом цікаво слухати мову СТБ, але більшість, гадаю, справді сприймає її як експеримент.


* * *

Чомусь важко сприймати ”проєкт”, навіть важче за ”б’юро” та ”п’юре”.

З одного боку, є ж слова ”поет”, ”дует”, ”маестро”. Але, з іншого, є й ”об’єкт”, ”ін’єкція”, ”градієнт”.

про(е/є)кт — нім. Projékt, лат. prōjectus
прожект — фр. projet, нар.-лат. projectāre
прожектор — англ. projector, лат. prōjectus

Якби запозичили з французької — не мали б тепер клопоту, і не билися за те, як "правильно" :) Власне ”прожект” в його зневажливому значенні вживається доволі рідко, якось би пережили без нього.


Схожа історія за словами "майор"/"мажор", "ін’єкція"/"інжекція":

майор — нім. Major, фр. major, ісп. mayor, лат. mājor
мажор — фр. majeur, лат. mājor

ін’єкція — нім. Injectión, фр. injection, англ. injection, лат. injectio
інжекція — лат. injecto


Таки ніде правди діти, справді є логіка у формі ”проєкт”, ось ще приклади:
маєстат — пол. majestat, нім. Majestät, лат. mājestās
об’єкт — лат. objectum
суб’єкт — лат. subjectum


А ось чому "поет" і "дует":
поезія — лат. poēsis
дуель — нім. Duéll, фр. duel, середньолат. duellum
дует — нім. Duétt, іт. duetto, лат. duo
пірует — фр. pirouette
маестро — іт. maéstro, лат. magister
коефіцієнт — нім. Koeffiziént, англ. coefficient, фр. coefficient


"Коефіцієнт" до того ж з родини "-єнтових", тут вже зовсім інша історія (можливо, вплив звукових закономірностей церковно-слов’янської мови, де "Е" після голосної зазвичай вимовляється як "Є"):
коефіцієнт — нім. Koeffiziént, англ. coefficient, фр. coefficient
градієнт — лат. gradiens
інгредієнт — лат. ingrediens


А як правильно, "діез" чи "дієз"? У словниках тут немає єдності.
Походить від фр. diese, яке, в свою чергу, від гр. diesis. Ще один проект/проєкт, тільки навпаки.

Про слово "дієта" теж питання можна поставити
дієта — лат. diaeta, гр. diaita



* * *


Що стосується "б’юро" і "п’юре", то я тут поділяю погляди С.Караванського про те, що нагальної потреби в цьому немає — нам природно казати і "буряк", і "бур’ян", "в’язати" і "свято", "м’ята" і "тьмяний".

Є с.Ятвяги в Мостиському районі Львівської обл. (ятвяги — литовське плем’я). Переселенців з півночі на півдні України звали литвинами, а на Полтавщині — литвяками.

Якщо вводити ”імперативний апостроф” лише для запозичених слів (уточнимо — що легко впізнаються як такі і не сприймаються як наші питомі), то це одне. Але ж є "гар’ячі" голови, які вже хотіли б змусити нас повірити, що слова "свято" і "тьмяний" неправильні, треба тільки "св’ято" і "тьм’яний".

Тоді буде: бур’як, цв’ях, розз’ява, кур’ява, пр’ясти, хр’як, др’ючок, звір’ятко, гр’юкати, пор’ядок, поневір’яння, моркв’яний, Григорій Граб’янка.

Після цього вже не будуть дивиною бр’юки, тр’юк, р’юкзак, Бр’юс Лі (чи Брус Лі), ф’юрер, б’язь.

Занадто, як на мене. От В’ячеслав я писав би тільки так, з апострофом, без нього справді здається наче як неправильно.

Невеличкий жарт :)
св’ято б’юрократа: вестиб’юль, парф’юм, деб’ют, б’юджет, к’ювет, б’юлетень, п’юре, б’юст

Відповіді

  • 2007.01.23 | voyageur

    Поясніть, коли ласка

    jz99 пише:
    > Якщо вводити ”імперативний апостроф” лише для запозичених слів (уточнимо — що легко впізнаються як такі і не сприймаються як наші питомі), то це одне. Але ж є "гар’ячі" голови, які вже хотіли б змусити нас повірити, що слова "свято" і "тьмяний" неправильні, треба тільки "св’ято" і "тьм’яний".
    >
    > Тоді буде: бур’як, цв’ях, розз’ява, кур’ява, пр’ясти, хр’як, др’ючок, звір’ятко, гр’юкати, пор’ядок, поневір’яння, моркв’яний, Григорій Граб’янка.
    >
    > Після цього вже не будуть дивиною бр’юки, тр’юк, р’юкзак, Бр’юс Лі (чи Брус Лі), ф’юрер, б’язь.
    >
    > Занадто, як на мене. От В’ячеслав я писав би тільки так, з апострофом, без нього справді здається наче як неправильно.
    >

    Так, кажемо частіше ГАРЯЧИЙ. Але я чув від високоосвічених старих галичан саме ГАР"ЯЧИЙ, а також ПОР"ЯДОК.
    Це особливість західної говірки, чи осмислене вживання апострофа (твердої вимови) на підставі невідомого мені граматичного правила?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.24 | Hoja_Nasreddin

      Щодо гарячий :)

      Від багатьох галичан, не обов'язково освічених і не обов'язково старших, ДОВОЛІ ЧАСТО (я би бився об заклад >60%!!!) можна почути "мені гОр'ячо" (друга літера О а не А, наголос на другому складі)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.01.24 | voyageur

        Re: Щодо гарячий :)

        Ще в 1930 роках мовознавець Ярослав Рудницький (Західня Україна) Г-О-РЯЧИЙ (з О) відносив до слів, що "вражають своєю нелітературністю" і радив заступати його словом Г-А-РЯЧИЙ (з А).
        Про ще я дізнався щойно, коли подивився його книжечку "Як говорити по-літературному?"
      • 2007.03.07 | Мірко

        Re: Щодо гарячий :)

        Якщо є слово ГОРЯЧ, тоді чому маємо акати, змінюючи на гарячо. В славянських мовах дальше від фінів, букву О не міняють. (маю на думці польську)
    • 2007.01.24 | jz99

      Re: Поясніть, коли ласка

      voyageur пише:
      > Так, кажемо частіше ГАРЯЧИЙ. Але я чув від високоосвічених старих галичан саме ГАР"ЯЧИЙ, а також ПОР"ЯДОК.
      > Це особливість західної говірки, чи осмислене вживання апострофа (твердої вимови) на підставі невідомого мені граматичного правила?

      Цього напевне не скажу, я не мовознавець. Поки що таку мовну рису я чув тільки від представників діаспори (з радіопрограм та телебачення), наприклад, вона була виразно притаманною Ярославі Стецько. В мене особисто склалася думка, що це від тривалого життя в англомовному середовищі. Але я можу помилятися. Хто-зна, може, тут і ближчі впливи є, польські, австрійські чи румунські.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.01.24 | voyageur

        Re: Поясніть, коли ласка

        jz99 пише:
        > voyageur пише:
        > > Так, кажемо частіше ГАРЯЧИЙ. Але я чув від високоосвічених старих галичан саме ГАР"ЯЧИЙ, а також ПОР"ЯДОК.
        > > Це особливість західної говірки, чи осмислене вживання апострофа (твердої вимови) на підставі невідомого мені граматичного правила?
        >
        > Цього напевне не скажу, я не мовознавець. Поки що таку мовну рису я чув тільки від представників діаспори (з радіопрограм та телебачення), наприклад, вона була виразно притаманною Ярославі Стецько. В мене особисто склалася думка, що це від тривалого життя в англомовному середовищі. Але я можу помилятися. Хто-зна, може, тут і ближчі впливи є, польські, австрійські чи румунські.


        Це явище не тільки західньої діяспори. Я чув таку вимову від галичан, що працювали в академічних інститутах в Москві (1990 роки).

        Я знайшов книжечку, де її автор заторкує питання твердої й м"якої вимови приголосівок. Хоч тут і не йдеться про букву Р, але, гадаю, товариству буде цікаво прочитати таке.
        Це з книжечки Д-ра Ярослава Рудницького "Як говорити по-літературному", (Видання друге, рік і місце не вказано, з’явилося в умовах еміграції в Німеччині (?) [після 1945, перше ж вийшло 1941 року в Празі]. Він пише:

        "...Давніш, як ще в українському правописі було І на означення м’яких попередніх приголосівок, значить коли була збережена пропорція між т.зв. йотованими й нейотованими, то в укр.. мові такі написання: НІС- НОСА й НІС- НЕСТИ відрізнялися одне від одного й на письмі. Ми мали тоді:
        ТІК – ТОКУ, але ТЇК – ТЕКЛА,
        СІЛЬ – СОЛИ, але СЇЛ- СЕЛО,
        ДІЛ – ДОЛУ, але ДЇЛ – ДЇЛО
        ЛІЛЬНИК (ДЕ ЗОЛИТЬСЯ), але ЗЇЛЬНИК (гербарій), і т.д.

        Сьогодні маємо за новим правописом в обидвох розрядах таке саме написання.

        А проте хоч сьогодні НІС (НОСА) й НІС (НЕСТИ) … пишемо однаково, літературна вимова цих слів не однакова! …

        У першому випадку НІС- НОСА маємо до діла з твердою приголосівкою перед І, в другому НІС- НЕСТИ з м’якою.

        І загально, всяке І, що чергується з О не м’якшить у літературній мові попереднього С, З, Т, Д, Ц, Н, Л! Всяке ж І, що чергується з Е або І, м’якшить ці приголосівки.

        М’якшити приголосівки перед І та О такий сам великий прогріх проти української ортоепії, як не м’якшити їх перед І, що чергується з Е або І (отже говорити СІЛ замість СьІЛ, ДІЛ замість ДьІЛ).

        …Цікаве явище: всі, кому т.зв. ’’академічний правопис’’ не подобається, накидаються на нього, лають його, скажімо, за апострофа, за чужі слова, за ХРИЩЕННЯ, ВІСНИК й т.д., беруться його реформувати сюди й туди, одним словом, розбивають його одність, щоб і тут зазначити шкідливу девізу: скільки українців – стільки правописів, але на цю найважливішу недостачу академічного правопису не звертають уваги. Тимто, на нашу думку, коли й доведеться якнебудь і колинебудь переводити реформу сьогоднішнього українського правопису, то тоді треба буде на всякий випадок зачинати від справ найважніших для нашого правопису, не від апострофа! А відрізняти на письмі НІС і НьІС, коли відрізняється САД і СЯДЬ, це, на нашу думку, перша й найважніша проблема при правописних реформах. Коли ж її залишається на боці, а реформуються тільки речі побічні, то вже краще не реформувати взагалі, а прийнявши те, що є, почекати на велику основну реформу, коли на неї прийде відповідний час і відповідне місце!"
  • 2007.01.24 | Сергій Вакуленко

    Re: Книжка про мовну політику телеканалу СТБ (//)

    > Чомусь важко сприймати ”проєкт”, навіть важче за ”б’юро” та ”п’юре”.

    Заковика в тому, що Й у ПРОЄКТІ [пройект] — це частина кореня (причому єдина незмінна). Якщо випускати Й у про(й)екті, то логічно було б випускати Ф в а(ф)екті чи Л в інте(л)екті.




    > «PROМОВА, або Де ми помиляємося...»
    >

    > Літературний редактор Віктор Кабак - людина, яка пильнує чистоту мови журналістів. Він першим у етері почав згадувати заборонені за часів комунізму слова. Надихнула його поезія Рильського.
    >
    > Віктор Кабак, літературний редактор телеканалу СТБ:
    >
    > Я подумав - чому садівник збирає овочі? І знайшов: овоч - це плід. На той час "плід" в українській мові не було.

    Отут вони помиляються.


    Ба й отут вони помиляються:

    > Володимир Чекурда, спортивний журналіст телеканалу СТБ:
    >
    > Зокерма глядачі телефонують: що таке "дербі"? Він відкрив словник, що це "дербі" як "кінські перегони", а ми - як "зустріч команд з одного міста". Навіть застосування цих термінів змушує замислитися.


    derby... 2a sporting match against a major local rival (e g in soccer)

    Longman Dictionary of the English Language (Harlow, 1994).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.24 | jz99

      певно, мали на увазі "фрукт"

      > > Я подумав - чому садівник збирає овочі? І знайшов: овоч - це плід. На той час "плід" в українській мові не було.
      Звісно, йдеться про фрукт.
      Міг помилитися той, хто набирав повідомлення. Безпосередньо в репортажі цієї помилки, здається, не було, а може, просто я почув те, що готовий був почути :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.02.21 | Сахаров

        Re: певно, мали на увазі "фрукт"

        В українській мові немає слова "фрукт". Те, що російською "фрукт", українською "овоч", а те, що російською "овощі", українською - "городинА".
        На СТБ дійсно серйозно працюють з мовою, чого немає на інших каналах. Пам'ятаю наші дискусії щодо повені і поводі, як відмінювати слово "суднО", тощо. Мені робота на СТБ дала дуже багато саме у мовному аспекті.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.03.07 | Мірко

          Re: певно, мали на увазі "фрукт"

          Сахаров пише:
          > В українській мові немає слова "фрукт". Те, що російською "фрукт", українською "овоч", а те, що російською "овощі", українською - "городинА".<

          Дякую. Час покінчити з московськими фруктами та апелсинами.

          > На СТБ дійсно серйозно працюють з мовою, чого немає на інших каналах. Пам'ятаю наші дискусії щодо повені і поводі, як відмінювати слово "суднО", тощо. Мені робота на СТБ дала дуже багато саме у мовному аспекті.<

          Поклін і Вам і каналу СТБ.
  • 2007.01.24 | Правду кажучи

    Це хибне розуміння

    проєкт = обрис, також зарис, нарис, (перше) опрацювання, виготовлення... Нім. der Entwurf, Ausfertigung, Fassung
    прожект (projet?)= виписання, пропозиція...
    прожектор — світломет. Нім. der Scheinwerfer
    майор = підстаршина. Нім. Unteroffizier

    ін'єкція = встрика-вка, -ння, стрикавка, стрикання. Нім. die Spritze, eine Spritze geben, eine Injektion/Einspritzung geben

    маєстат = королівність, величність
    об’єкт = предмет
    об'єктивно = предметово
    Objektiv = предметник
    суб’єкт = підмет


    А ось чому "поет" і "дует": //вимовляють окремо, відривно ду'ет, по'ет
    поезія — лат. poēsis //вимовляють окремо, відривно по'езія
    дуель = двобій //вимовляють окремо, відривно ду'ель
    дует = двоголос, двоголосне виконання
    пірует/а - вимовляємо як піру'ет
    коефіцієнт

    ґрадієнт
    інґрідієнт(и) = начинка, додатки

    дієта — добавки, додація; худіння; говіння; цілюще, добродійне харчуваня...

    На жаль, як мені пояснив Гайди До Байди, тут не заторкають до суті.

    Саме калькування з французької не відбиває українську мову, а польську і російську займанщину. Це міста в Україні з чужим, накалькованним життям, як наслідок бездержавности, тобто чужого панування, цебто займанщини, яка донині ще перетриває.

    Одинока відмінність, що тут немов не приймають слова через посередництво російського наріччя і польської мови, а немов керуються першоджерелом.

    Одначе, і це явище виникає крізь знехтування і неволодіння рідної мови, не виходячи з правил української мови. Аж не згадуючи, що вживають саме там чужі слова, де їх вживають у польській і російськім.

    Отже, треба собі усвідомлювати, що зм'якшальний знак -ь- зм'якшає і апостроф (відривник) -'- відділяє, відокремлює вимовно наступну голосівку. Протиставляючи слова зябри, зява, з'явище, з'явлення, то вийде, що це не обумовлено з черуванням звуків, а це (також) залежить від знАчіння слова, тобто від його походження, слововиводу.

    Отже, з природних правил української мови вийде недвозначно, коли вживати зм'якшальний знак і коли апостроф (відривник). Хоч у латинських мовах цього не так зазначають як в українській мові, проте вимовляння відривне або пом'якшене вийде однозначно. Тим більше, що звичаї написання на письмі різняються від мови до мови, залежно від звичаїв, що літописно склалися в цих країнах, і які не можемо так прямо перебрати.

    Наша мова не постала крізь штучну книжність як російське наріччя, а наша мова це праджерелом, передаючи нею наш світ з словами, з першого звука людини.

    Бюро = працівнЯ (праця = стосується до умової, робота = тілесна)
    звідки:
    ательє = робітнЯ, робітнЯ мисця, живописця.

    Бюро не вимовляємо роздільно, а зм'якшувально (ю = йу)

    Приголосівка й, що вважають напів приголосним і голосним, служить в уркаїнській мові, зм'якшаючи. Звідки мають -й- і -ь- дуже подібне завдання, що збігається щодо зм'якшальности.
  • 2007.02.21 | Сахаров

    Re: Книжка про мовну політику телеканалу СТБ (//)

    Книжка коштує 45 гривень і замовляється накладеною платнею за вказаним у сабжі телефоном.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.02.22 | Сергій Вакуленко

      Re: Книжка про мовну політику телеканалу СТБ (//)

      Сахаров пише:
      > замовляється накладеною платнею

      По-українському це споконвіку називається "післяплатою".
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.03.06 | Сахаров

        Дякую

  • 2007.02.22 | BoaConstriktor

    Re: Книжка про мовну політику телеканалу СТБ (//)

    зателефонував, почав розпитувати детальніше.
    Дівчина, яка підняла слухавку, не змогла адекватно відповісти на мої питання, до того ж розмовляла виключно російською і навіть про авторів книги нічого не змогла сказати.
    Якось воно дивно...
    Хоча чому вже дивуватися...
  • 2007.07.03 | Сергій Вакуленко

    То чи має хто-небудь цю книжку?

    Мене, властиво, оце теперечки цікавлять дві речі:

    1. Хто є її редактором/редакторами?

    2. У якому видавництві вона вийшла друком?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.07.05 | jz99

      з присутніх, мабуть, ні

      Немає її у двох провідних бібліотеках України - НБУВ та НПБУ. Немає й не було у трьох центральних книгарнях Києва - "Наукова думка", "Знання" та "Сяйво". У "Науковій думці" книгарка при згадці про цю книжку стала дуже емоційною і мало за барки мене не вхопила (перебільшую, звичайно :) але ж і книгарок я такими ще не бачив) — "от ви скажіть, в якому видавництві вона вийшла???" Тобто, повторила Ваше запитання! СТБ з книжки зробив "X-файл таємних матеріялів"... :lol:

      А обіцяли ж... І у продаж надійде, і до бібліотек потрапить...

      В принципі, можна ще спробувати зв’язатися з ними і спитати все безпосередньо.

      Ось є сторінка до цієї книги в розділі "ПРОЕКТЫ" (гм... :sarcastic: А! ну, правильно, книжка ж про мову в етері, а не на сайті ;) )
      http://stb.ua/e107_plugins/projects/projects.php?view.54
      Там телефон і онлайнова форма для запитань. З власного досвіду знаю, що ті онлайнові форми — штука непевна... Краще телефоном або е/поштою (на сайті внизу сторінки).

      А примірники вони точно ще мають, бо саме триває конкурс з книжкою у винагороду
      http://stb.ua/mainv.php?item.2444
      (е-е-е... там спершу може відкритися російськомовна версія сторінки, бо їхній лінк не містить інформації про мову — треба потім натискати кнопку [УКР])
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.07.07 | Сергій Вакуленко

        Вихідні дані книжки

        « Р R ОМОВА , або Де ми помиляємося». Київ, Видавництво «Стандарт», 2006. 195 с.

        Керівник проєкту: Демська-Кульчицька Орися Мар'янівна
        Співкерівник проєкту: Черепухіна Наталія Василівна
        Відповідальні редактори: Городенська Катерина Григорівна, Кабак Віктор Леонідович.
  • 2007.08.10 | Читач

    Дуже шкідлива книжка!

    Дуже шкідлива книжка. Автори вибрали з Проєкту правопису те, що їм сподобалося. Фактично вони створили ще один варіант правопису. Це є не що інше, як розхитування норм і замах на авторитет Інституту української мови. Коли кожний канал телебачення почне видавати свій правопис, далеко ми зайдемо! Краще б вони до пуття засвоїли наявні норми, а не вигадували своїх, на зразок "минулоріч", "до і після опівночі", "на самій справі" та іншої аналогічної маячні. Хай там який є правопис, він має бути єдиний і обов'язковий. (Нічого не маємо проти "Проєкту", але хай його спочатку затвердять як чинний правопис).


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua