Мовні страшилки
01/31/2007 | igorg
Пропоную збирати мовні "скарби" в цій гілці.
Розпочну з листа моєї доньки на передачу "Чорним по-білому".
Відкривши підручник для п’ятого класу „Рідний край. Дніпропетровщина” Зеленської Л.І. я дізналася багато дивного. Виявляється рослини за допомогою сонячного світла перетворюють „непридатний для дихання вуглець у кисень” (ст. 87). Очевидно, що автори мали на увазі розклад вуглекислого газу, а вийшла така-собі термоядерна реакція! Видатним фахівцем з ядерного синтезу був німецький хімік Клапрот, що у 1789 році „винайшов новий елемент, який назвав ураном” (ст. 84). Зазвичай хімічні елементи відкривають, а синтезувати деякі трансуранові елементи навчилися лише у 20-му столітті.
Чомусь у підрозділі „Поради компасу” (ст. 19) розповідається про те, як користуватися компасом. Я вважаю, що у цьому випадку доцільніше було б ужити словосполучення „Поради компаса”.
Окрім того, я дізналася, що Нікопольське родовище відкрив гірський (а не гірничий) інженер В.О.Домгер (ст. 83), а також, що неметалічними корисними копалинами є паливні, топливні і пальні корисні копалини (ст. 84).
Зустрілося мені дуже цікаве речення: „Цю корисну копалину важко віднести до будь-якого одного класу”. Навіщо ж так мудрувати, якщо можна вжити словосполучення „певного класу”.
Натрапила я на багато й інших оригінальних, як для української мови, слів і словосполучень: швидкій ріст (ст. 84), м. Кривого Рога (ст. 82), достопримітні місця (ст. 16), сковородка (ст. 83), клевер (ст. 91), плодородність (ст. 120), ящурки (ст. 138).
Разом із листом надсилаю копії декільох найбільш „достопримітних” сторінок книги, яка містить понад сто сторінок.
Невже ніхто з тих фахівців, наукових закладів, видавництва, що вказані на титульних сторінках, не володіють українською мовою?
Хороша й корисна була б книга, якби не її „достопримітності”. Але, як кажуть „ложка дьогтю псує бочку меду”. Можливо, послухавши Вашу передачу, вчителі та учні знайдуть і виправлять помилки в тих книгах, що вже є в шкільних бібліотеках.
Розпочну з листа моєї доньки на передачу "Чорним по-білому".
Відкривши підручник для п’ятого класу „Рідний край. Дніпропетровщина” Зеленської Л.І. я дізналася багато дивного. Виявляється рослини за допомогою сонячного світла перетворюють „непридатний для дихання вуглець у кисень” (ст. 87). Очевидно, що автори мали на увазі розклад вуглекислого газу, а вийшла така-собі термоядерна реакція! Видатним фахівцем з ядерного синтезу був німецький хімік Клапрот, що у 1789 році „винайшов новий елемент, який назвав ураном” (ст. 84). Зазвичай хімічні елементи відкривають, а синтезувати деякі трансуранові елементи навчилися лише у 20-му столітті.
Чомусь у підрозділі „Поради компасу” (ст. 19) розповідається про те, як користуватися компасом. Я вважаю, що у цьому випадку доцільніше було б ужити словосполучення „Поради компаса”.
Окрім того, я дізналася, що Нікопольське родовище відкрив гірський (а не гірничий) інженер В.О.Домгер (ст. 83), а також, що неметалічними корисними копалинами є паливні, топливні і пальні корисні копалини (ст. 84).
Зустрілося мені дуже цікаве речення: „Цю корисну копалину важко віднести до будь-якого одного класу”. Навіщо ж так мудрувати, якщо можна вжити словосполучення „певного класу”.
Натрапила я на багато й інших оригінальних, як для української мови, слів і словосполучень: швидкій ріст (ст. 84), м. Кривого Рога (ст. 82), достопримітні місця (ст. 16), сковородка (ст. 83), клевер (ст. 91), плодородність (ст. 120), ящурки (ст. 138).
Разом із листом надсилаю копії декільох найбільш „достопримітних” сторінок книги, яка містить понад сто сторінок.
Невже ніхто з тих фахівців, наукових закладів, видавництва, що вказані на титульних сторінках, не володіють українською мовою?
Хороша й корисна була б книга, якби не її „достопримітності”. Але, як кажуть „ложка дьогтю псує бочку меду”. Можливо, послухавши Вашу передачу, вчителі та учні знайдуть і виправлять помилки в тих книгах, що вже є в шкільних бібліотеках.
Відповіді
2007.01.31 | jz99
Re: Мовні страшилки
Довгий час слухав цю передачу, та врешті сил нема більше всього того чути. Там же кінця й краю немає. Ваша дівчинка ще буде родзинкою, бо зазвичай пишуть дорослі. Десь ще рік тому в мене була думка, що можна було б і собі, просто не сходячи з місця у вагоні метро, набрати оберемок перлів з рекламних оголошень, щоб відправити їх на ту передачу. Але бажання такого немає (зараз, до речі, помилок в рекламі наче поменшало). Якщо людей тільки картати, то це не зовсім правильно, занадто однобоко. Натомість в мене ледь жевріє зустрічна пропозиція — чи не варто було б збирати також і влучні знахідки, вдалі мовно-стилістичні прийоми, від яких душа радіє. Мені вже декілька таких траплялося, але пам'ять у мене не фотографічна, треба було записувати. Ось теперечки, мабуть, і почну це робити. Як трохи збереться, викладуНаприклад, одна з наших сучасних дитячих письменниць (оце ж не записав ім'я, а чув з радіопередачі уривки її творів) вигадала слово, навіть два слова "дзумка дзуменить" — про бджілку. Правда, гарно? Оце справжє чуття мови! І який поштовх дітям для творчого опанування мови. В рос.-укр. словниках такого не знайти, треба жити цією мовою.
2007.01.31 | Сергій Вакуленко
Re: Мовні страшилки
Гарно пише Ваша дочка й добре помічає помилки.Одна заввага до неї: "зустрічаються" люди, а от помилки "трапляються".
igorg пише:
> Розпочну з листа моєї доньки на передачу "Чорним по-білому".
> Зустрілося мені дуже цікаве речення...
Скажімо, отут слід би було написати "Натрапила я на дуже цікаве речення..."
Це я пишу тому, що Ваша дочка, судячи з усього, має хист до мови. Нехай і далі працює над собою — то буде з неї некепський стиліст.
2007.02.01 | igorg
Дякую Сергію, дійсно, "зустрічаються" це
калька з російської. Російською "трапляються" не скажеш.2007.02.07 | BoaConstriktor
Re: Мовні страшилки
Продовжу рекомендації пана Сергія і додам таке:Зустрілося мені дуже цікаве речення: „Цю корисну копалину важко віднести до будь-якого одного класу”. Навіщо ж так мудрувати, якщо можна вжити словосполучення „певного класу”.
Я б ще звернув увагу на словосполучення "важко віднести", мені не дає спокою семантика слова "відносити". Я б сказав "важко зарахувати".
2007.02.01 | Hoja_Nasreddin
Re: Мовні страшилки
Ігоре, прочитав оце тричі Ваше повідомлення і зробив такий висновок: текст підручника було написано й набрано російською, а потім застосовано комп'ютерний переклад.От спробуйте-но перекладати ДОСЛІВНО з української на російську ті мовні недолугості. Негайно побачите, що виходить цілком нормальне російське (мовно) речення.
Але тут нема чого ся дивувати, оскільки видатні вчені-академіки, такі як миротворець Володимир Литвин роблять те саме у ніби-то наукових статтях. І там така ж само проблема укупі з лінощами - перевірити перекладене, та запросити можливо знавця (грошей шкода очевидно), який би "позамітав" у тій підручниковій хаті.
Щодо ідеї збирання отих мовних неоковирностей, то це тоді доведеться тільки тим і перейматися. Воно звичайно часом до сказу доводить: і в піснях і у рекламі стільки є тривіальних мовних помилок-перекручень, що навіть часом думка виникає - чи то бува не навмисно робиться.
2007.02.01 | igorg
Проблема в тому, що це шкільний підручник та ще й для молодших
та середніх класів. Яка буде мовна культура й повага до мови? Книга має гриф МОН та список рецензентів, є й автор перекладу. Звісно, що це все кальки з російської. Але як МОН дає дозволи? До того ж такий підручник це комерційно вигідна справа. Йде масова закупівля школами.2007.02.02 | harnack
Мої мовні "ексцеси"
Написав було оце на форумі культури й не хочу, щоб пропало безвісти:Анумо знову мовити мовою! Мовмо ж мовою!
Гадаю, українці ще пам'ятають оте ШЕВЧЕНКОВЕ "Анумо знову віршувать"!
Ось як Андрухович недовіршовано рече:
"3. Що саме (Які ідеї? Які загрози? Яким цінностям?) могло би спонукати Вас ще раз "встати і вийти"?
Та я б уже й зараз [у смислі "тепер" ЧИ "невдовзі, незабаром"?] вийшов – загроз і «поганих новин» більш ніж достатньо. Я думаю, цей настрій характерний для дуже багатьох людей, він не є якоюсь моєю індивідуальною заморочкою. Проблема не в нашій готовності встати і вийти – проблема в тому, що хтось таки має повести. Від цього нікуди не дінешся. Якийсь організаційний центр, якісь лідери (і не «якісь», а сильні) – причому і в моральному сенсі теж, сили добра одним словом, безстрашні, розумні, яскраві й харизматичні. Ви таких знаєте? Я, здається, ні. Це не означає, що ми стиснемо зуби і будемо їх чекати, аж вони до нас зійдуть із неба. А що ж це тоді означає? Давайте [ДАВАЙТЄ?] думати разом."
http://maidanua.org/static/mai/1164135858.html
Два оскомисті огріхи: "зараз" та "давайтє" - доказ, що Андрухович таки покалічений москальством, знемовлений та знеукраїнений, або принаймні недоукраїнений.
І він виріс у Івано-Франківську?
Щодо ЗАРАЗ/ТЕПЕР: Там отак мовлять, з дощертним відчуттям як треба міркувати та мовити, щоб впоратися [ОТАКОГО СЛІВЦЯ В РОСІЙСЬКІЙ НЕМАЄ] з українською природою пори та часу:
1) - Іванку, ану ходи сюди!
- Зараз, мамо!
- Не зараз, а таки тепер/а отепер!
2) - Терпеливості, панове - зараз зійде сонечко, зараз засяє світло (зараз світ засвітає), навкруг провидніється, а тепер, ще до світанку - ще не пора рушати в похід!
Якої мовоаналітики та україноума треба, щоб зрозуміти оту й отаку елементарну різницю?
Щодо "давайтє", Андрухович зміг би був впоратися таки суто українською психологією - отак:
ЗАМІСТЬ:
Давайте [ДАВАЙТЄ?] думати разом.
ТРЕБА:
І) парадигма: АНУМО
1) Анумо думати разом.
2) Нумо думати разом.
3) Подумаймо/думаймо разом.
4) Ану думаймо разом.
5) Анумо/Нумо - подумаймо разом (Анумо, подумаймо разом).
ІІ) парадигма: АНУТЕ
1) Ануте думати разом.
2) Нуте думати разом.
3) Подумайте/думайте разом.
4) Ану думайте разом.
5) Ануте/Нуте - подумайте разом (Ануте, подумайте разом).
ОТОЖ-БО: українська орудує цілісінькою парадигмою керованою словами АНУМО + АНУТЕ! Ампутувати отаке щедре багатство до отого злиденного "давайтє" = кацапокаліцтво!
Ще головніший момент:
Українською маємо обидві форми наказового способу:
1) даймо/даваймо/думаймо
2) дайте/давайте/думайте
Чому українська вимушина вживати оте кацапокаліцтво:
1) ДАВАЙТЕ думати разом?
а не і додатнє, парадигматчно можливе, граматичне кацапокаліцтво:
2) ДАВАЙМО думати разом???
Просто: бо в російській "ДАВАЙМО" - нема! Російська диктує українській, якими саме патологіями їй орудувати: російськофільтрованими!
Чесно подумаймо: ми мали б, найприроднішою українською, отаку антїґрамматїку (що за шизофренія та суржикофренія):
1) ДавайМО - думайМО разом (= Ану - думайМо разом)
і
2) ДавайТЕ - думайТЕ разом (= Ану - думайТЕ разом)
Отож-бо: Не даваймо (= не дозволяймо) українській вживати оте "давайте" в наказовому способі!
Й отакі кацапокаліцтва ополонили стилістику Андруховича, Андруховича знепореного лихоліттям та "лихочассям" (де "зараз" = "тепер", гірше: "отепер") та психологічним увідчуженням ("давайтє" = російська психологія та антїґрамматїка).
Анумо знову вживати оте Шевченкове "анумо"!
Ану вживаймо знову оте питомо українське "ану"!
Вживаймо ж знову українську кличну форму!
То не є "простонародно", а по-глибоко-слов'янськи: колись вороженьки неслов'янята усю українську мову проголосили "простонародною" та "фольклорною"!
А втім: краще (ніби) "простонародне", аніж кацапокаліцьке та антиукраїнське.
Також - осюди:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1180539585&first=&last=
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1171491859&first=&last=
2007.02.03 | Сергій Вакуленко
Re: Мої мовні "ексцеси"
На жаль, оті "давайте" та "зараз" тепер просякли геть усе. Притому на "давайте" бодай иноді хтось може стрепенутися й сказати щось прикре, а от "зараз" у невластивому значенні ніхто навіть не помічає.Хоча добрих порад недалеко й шукати, як-от в Антоненка-Давидовича:
http://www.google.com.ua/search?client=firefox-a&rls=org.mozilla%3Apt-BR%3Aofficial&channel=s&hl=uk&q=%22%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B7+%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80+%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%96%22&meta=&btnG=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA+Google
Однак уже в Юрія Гнаткевича ці слова подано ніби рівнозначні:
http://ukrlife.org/main/prosvita/gn22.htm
2007.02.04 | harnack
Шевченко: "ДавайтЄ" знову віршувать, "відзараз" нишком віршувать
Сергій Вакуленко пише:> На жаль, оті "давайте" та "зараз" тепер просякли геть усе. Притому на "давайте" бодай иноді хтось може стрепенутися й сказати щось прикре, а от "зараз" у невластивому значенні ніхто навіть не помічає.
Тому й настала пора засівати філософію української мови, полемічно та ідеологічно скеровувати її проти російської (інший регістр неканонічної "лінгвістичної" творчости: наприклад, деінде, Ніцше вдався до полемічної нібифілософії - і став основою модерної риторики).
Щодо "тепер" - та отам ціле гомогенне семантичне поле, владний вектор та вісь часу:
1) дотепер - тепер - відтепер
(а в російській? - Що за збиранина, гетерогенність, невчасність, путанина пір та часу отам!)
І ширший аналогічний часовий горизонт:
2) донині - нині - віднині
Звідки й можна мати: теперішній-теперішність, нинішній-нинішність часу - і слава Вовишньому - не "на-стаящеє врємя" (що за іронія проти скороминущого, плинного часу)..
А мовлять нині в Україні за патогенним, знедоленим та неможливим зразком:
3) "дозараз" - зараз - "відзараз"
(отут "темпоральні" оператори до-за-від заряджені внутрішнім самосаботуванням)
Також цікава українська опозиція:
4) щойно/зараз (а в російській?)
І матимемо насущно український якір в часі:
5) щойно - о/тепер - зараз
(що за відчуття чергування та ритміки часу! А в недорікуватій російській?)
Ба навіть:
6) "щойно тепер"
Або: отепер, отеперечки ітд, що употужнює відчуття уприсутненого часу (а в російській?)
Суцільну українську філософію темпоральності можна собі отак загадати й не увідчужуватись російським лихоліттям, лихочассям та непорою.
Нанині та натепер - нашвидкуруч! А згодом? - Якби знаття!
2007.02.23 | harnack
"Анумо" та "ДавайтЄ" на Є-баченні! (л)
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_culture&trs=-1&key=1171988326&first=1172246260&last=1171100929http://www2.maidanua.org/news/view.php3?key=1172177029&trs=-1&bn=maidan_culture&site=maidan
2007.02.15 | harnack
ПРАВИЛО для "ДавайтЄ"
1) АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧНаказовий спосіб
Часто забувають, що українська мова має в наказовому способі не тільки форми 2-ї особи однини й множини, як російська, - читай і читайте, роби і робіть, а ще й форму 1-ї особи множини - читаймо, робімо. Російська мова, не маючи цієї форми, користується описовою конструкцією типу давайте читать або формою доконаного виду майбутнього часу дієслова - прочтём.
Українська класика й народне мовлення знають наказовий спосіб 1-ї особи множини, що надає фразі динамічності, заклику. Досить згадати хоч би народні пісні, де раз у раз натрапляємо на цю форму: «3аспіваймо пісню веселеньку»; «Пиймо за щастя, пиймо за долю, пиймо за те, що миліше» і т. ін.
Незважаючи на це, один плакат закликає: «Завершимо будівництво вчасно!», - замість завершімо; читаємо й у творах сучасних письменників: «Давайте підемо зараз до неї», - замість ходімо; «Давайте спечемо, мамо, пироги», - замість спечімо.
Часто до дієслова в наказовому способі 1-ї особи множини помилково додають закінчення -те, наприклад: ходімте. Якщо російською мовою, де нема форми наказового способу 1-ї особи множини, таке закінчення - потрібне (пор. идёмте), щоб надати фразі тону заклику чи прохання, то українською мовою в цьому нема ніякої потреби: ходімо, спечімо, виконаймо, заспіваймо.
1-ї та 3-ї особи однини й 3-ї особи множини наказового способу нема ні в українській, ні в російській мовах, через те, щоб надати реченню тону наказу, прохання чи побажання, користуються описовою формою, додаючи до дієслова теперішнього часу частки хай або нехай: «Нехай я заплачу, нехай свою Україну я ще раз побачу!» (Т. Шевченко); «Хай чабан, - усі гукнули, - за отамана буде!» (П. Тичина); «Хай вони виздихають йому до ночі» (М. Коцюбинський).
Слід зазначити, що частка хай інколи поєднується й з 2-ю особою однини дієслова, коли акцентується на побажанні, а не йдеться про наказ: «Хай колись навчишся» (Панас Мирний); «Хай же ти, молодший, будеш брехати...» (Панас Мирний); «Хай ти скиснеш!» (із живих уст).
Замість описової форми для 3-ї особи однини наказового способу з частками хай, нехай, можна вживати форми наказового способу 2-ї особи однини, що надає реченню дійовішого характеру: «Про мене хоч вовк траву їж» (приповідка), замість - «хай вовк траву їсть»; «Яка штучка! І нe думай ніхто її зачепити» (з живих уст), замість - «хай ніхто не думає».
2) Давайте підемо чи ходімо?
Українська мова у наказовому способі має не лише форми другої особи однини та множини, як російська (бери, беріть; вір, вірте; живи, живіть), а ще й форму першої особи множини (берімо, вірмо, живімо). Раз у раз натрапляємо на неї, наприклад, у народній творчості: “Заспіваймо пісню веселеньку про сусідку молоденьку”, “Пиймо за щастя, пиймо за долю, пиймо за те, що миліше”.
Російська мова, якій бракує цієї форми, послуговується описовою конструкцією типу давайте петь або дієсловом майбутнього часу доконаного виду — споём. Такі вислови часто проникають і в наше мовлення: давайте прочитаємо, давайте підемо, давайте поміркуємо, давайте проголосуємо. А правильно так: прочитаймо, ходімо, поміркуймо, проголосуймо. Слово давайте в українській мові вживається у своєму прямому значенні: давайте школярам нові підручники.
Не забуваймо і про те, що в нас, аби висловити заохочення до дії, здавна користувалися також спонукальною часткою нумо (нум), котра сполучає форми наказового способу будь-якої особи, часу або інфінітива. “Гей нумо, нумо враз шабельки погострім...” (Левко Лепкий), “Гей нум, браття, до зброї, на герць погуляти, Слави здобувати” (народна пісня). Фрази типу “Привітаємо нашого колегу з ювілеєм!”, “Завершимо будівництво вчасно!” мають звучати українською “Привітаймо нашого колегу з ювілеєм!”, “Завершімо будівництво вчасно!”, бо йдеться тут не про дію, що відбудеться в майбутньому часі, а про заклик до неї. Першої та третьої особи однини й третьої особи множини наказового способу нема ні в українській, ні в російській мовах, тому, щоб надати фразі тону наказу, прохання чи побажання, вдаються до описової форми, поєднуючи дієслово з частками нехай або хай: “Нехай я заплачу, нехай свою Україну я ще раз побачу!” (Тарас Шевченко), “Хай чабан — усі гукнули — за отамана буде!” (Павло Тичина).
До речі, частка хай іноді сполучається також з другою особою однини дієслова, коли акцентується на побажанні, а не йдеться про наказ: “Хай колись навчишся” (Панас Мирний), “Та хай ти собі будеш” (з живих уст).
Замість описової конструкції для третьої особи однини з частками нехай, хай можна вживати форми наказового способу другої особи однини, що роблять фразу динамічнішою, дійовішою: “Про мене хоч вовк траву їж” (приказка), а не “Хай вовк траву їсть”; “І не думай ніхто її зачепити” (з живих уст), а не “Хай ніхто не думає...”
Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”
2007.03.30 | harnack
Ось колись на Харківщині вміли мовити "НУМО"!
Борис Грінченко 1863 - 1910ДО ПРАЦІ
Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати!
Годі лякатись! За діло святеє
Сміло ми будемо йти!
Праця єдина нам шлях уторує,
Довгий той шлях і важкий,
Що аж до щастя і долі прямує:
Нумо до праці мерщій!
2007.05.02 | harnack
Колись і славні вживали "НУМО" щоб впоратися зі закликом!
Версія Iперша публікація вірша П.Чубинського у львівському журналі "Мета", 1863, № 4, с.271-272
Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнеться доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття й ми
У своїй сторонці.
Душу, тіло ми пложимъ
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізнякъ
И Тарас Трясило
Кличуть насъ изъ-за могилъ
На святеє діло.
Изгадаймо славну смерть
Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ
Своєго юнацтва.
Душу, тіло ми пложимъ
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Ой Богдане, Богдане
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Украіну
Москалям поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!
Душу, тіло ми пложимъ
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
Душу, тіло ми пложимъ
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
2007.05.23 | harnack
Анумо Рильського в ставок: жахи знеукраїнення:
Корній ЧуковськийМИЙДОДІР
....
Давайте же мыться, плескаться,
Купаться, нырять, кувыркаться
В ушате, в корыте, в лохани,
В реке, в ручейке, в океане, -
И в ванне, и в бане,
Всегда и везде -
Вечная слава воде!
Гореукраїнською:
Давайте ж бо митись, купатись,
Пірнать, хлюпотать, полоскатись
У ночвах, у мисці, у ванні,
В струмку, у ставку, в океані,
І в річці, і в бані
Старі й молоді, -
Слава довічна воді!
Переклад Максима РИЛЬСЬКОГО.
Бідолашна дітвора -
Дочиталась аж до дна!
2007.05.23 | jz99
напишіть Ваш варіант, можна білим віршем чи епічною прозою
Давайте --> нумоБаня --> лазня
Ще можна винести -сь/ся наперед
"Ану ж бо хутенько ся мити,
купатись, пірнати, стрибати..."
Мо', й "старі-молоді" варто було б замінити? Якось воно й справді не того...
2007.05.23 | harnack
Депсихологізація/репсихологізація української
jz99 пише:> Давайте --> нумо
> Баня --> лазня
>
> Ще можна винести -сь/ся наперед
> "Ану ж бо хутенько ся мити,
> купатись, пірнати, стрибати..."
>
> Мо', й "старі-молоді" варто було б замінити? Якось воно й справді не того...
Та все простесенькіше:
Кацапокаліцтво (бо ампутує українські форми для недолугих неслов'ян, аналогічно до казусу з кличним), яке спотворює українську психологію, звучить отакенько:
Давайте ж бо митись, купатись,
Пірнать, хлюпотать, полоскатись
У ночвах, у мисці, у ванні,
В струмку, у ставку, в океані,
І в річці, і в бані
Старі й молоді, -
Слава довічна воді!
А має бути отак (здається Рильський - неукраїнець, але цензура напевне зближувала мови):
Анумо ж бо митись, купатись,
Пірнать, хлюпотать, полоскатись
У ночвах, у мисці, у ванні,
В струмку, у ставку, в океані,
І в річці, і в бані
Старі й молоді, -
Слава довічна воді!
Або й, проворніше - отак:
[Анумо/Нумо ж бо/Анумо ж/Ану ж бо/Всіма ж бо/Гайда ж бо - ]
Анумо - миймось, купаймось,
Пірнаймо, хлюпочмо, полоскаймось
У ночвах, у мисці, у ванні,
В струмку, у ставку, в океані,
І в річці, і в бані
Старі й молоді, -
Слава довічна воді!
Або: й не треба "анумо/нумо/нуте/ану ж бо" - бо заклик аналітично вже отам: отоді можна ясніше вказати до кого звернення й заклик (до дітей), аніж в каліцькій російській:
Діточки - миймось, купаймось,
Пірнаймо, хлюпочмо, полоскаймось
У ночвах, у мисці, у ванні,
В струмку, у ставку, в океані,
І в річці, і в бані
Старі й молоді, -
Слава довічна воді!
Все робилось лиш би затьмарити багатство української мови, через її депсихологізацію та репсихологізацію російською!
Ось:
До ріки
Нумо швидше до ріки
Всі гуртом купатись!
Нам сріблястої води
Нічого боятись.
На зеленім моріжку,
В лозах коло броду
Поскидаємо вбрання
І — шубовсть у воду!
Іванна Блажкевич
2007.07.09 | harnack
Ануте, хлоп'ята - нарозумтесь! (Шевченко)(л)
Деукраїнізованим та осиротілим умам, що без "анумо" та "ануте" й досі в москалях запроторені (бо пішли в москалі й ще не повернулись):"Ануте, хлоп'ята,
На байдаки! Море грає -
Ходім погуляти!"
Висипали запорожці -
Лиман човни вкрили.
Та:
Ануте, діти, отакої!»
І вшкварив по струнах.
Старий грає, а Ярина
З Степаном танцює;
Старий грає, примовляє,
Ногами тупцює.
— Ануте, заспівайте на четвертий глас, — знов сказав батюшка, наливаючи чарку.
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?key=1184000333&trs=-1&bn=maidan_culture&site=maidan
Закріпачення українців російською - й надалі успішно триває! Найдовше кріпацтво в історії, бігме!
2007.07.17 | harnack
Анумо ж - кумедствуймо про гімн та великоросу-великоросів (л)
Фактично - риторика свободи та відчуття гумору та відсутності совєточемності на УП:Ok! пише:
-------------------------------------------------------
> Вороги, скрізь вороги...
Панове москалята: вороженьки України - тільки тимчасова примара, ілюзія, роса, кошмар: отеє ще не значить, що вони не є варварами й напасниками й кассапами (в первісному смислі): отому-то й запам'ятаймо: Велико-Роси тільки є Ворого-Росою!...
Роса, скрізь роса! Роси, скрізь роси! Великороси, скрізь великороси!
Каже український славень: Давно вже зійшло українське сонечко!
Отож, знову нагода для віршомазництва:
Гей, панове кацапове
З роси ви виросли чудові -
І скрізь ви гинете ще й досі:
З роси оті великороси!
Або:
Вороги, скрізь вороги...
Анумо, братаймося конче -
Гей вороженьки - ви же з роси:
Ануте - геть згиньте на сонці!
http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,2523678,2538250,page=14#msg-2538250
2007.07.18 | jz99
Цікаво
2007.05.30 | harnack
Панове козакове: ПРАВИЛО для "ЗАРАЗ"
АЖ ДВІ ПОРАДИ од двох лінгвістів: скільки ще треба?1) ОД: Б. Д. Антоненко-Давидовича:
Зараз, тепер, нині, тепереньки, теперечки, тепера, ниньки
Прислівник зараз витискує останнім часом прислівники тепер, нині: «Де гули набої, зараз сміх звучить» (В. Сосюра); «У нас зараз весна» (С. Плачинда). Проте між цими прислівниками є деяка значеннєва різниця.
Українська класика й народне мовлення надають прислівнику зараз вузького значення - «цієї миті, цю хвилину, негайно»: «Ходім зараз до матері» (М, Коцюбинський); «Зараз я піду» (Леся Українка); а коли мовилося про час, що оце триває, користувалися словами тепер, нині: «Не тепер, так у четвер» (приказка); «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (П. Тичина); «Герман Гольдкремер устав нині дуже злий» (І. Франко); «Їх смольний дух п'янить мене і нині» (М. Рильський).
У фольклорі трапляються ще й такі прислівники: тепереньки («Ой колись була розкіш-воля, а тепереньки - неволя». - Народна пісня), теперечки «Теперечки дивись, до чого він доживсь». - Л. Глібов), тепера - відповідник до російського теперича й ниньки - відповідник нынче.
3 цих прикладів випливає, що й у наведених на початку фразах із сучасної літератури краще було б, якби замість недоречного тут прислівника зараз стояли інші, саме в цьому тексті потрібні слова: «Де гули набої, нині сміх звучить»; «У нас тепер весна».
Б. Д. Антоненко-Давидович. Як ми говоримо/ПРИСЛІВНИКИ
А ТАКОЖ: ОД Бориса РОГОЗИ
2) Тепер і зараз
Значення цих прислівників близькі, але не однакові. Отже, не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.
Тепер виражає поняття “у наш час, останнім часом”. “Так же буде поле, як тепер, синіти” (Володимир Сосюра); “Не тепер, то в четвер” (приказка). Тепер також ставлять, коли якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. “Перед світлофором машини зупинилися. Тепер можна переходити вулицю” (з газети).
Синонімами тепер у такому значенні (“після того, потім, далі”) виступають ужиті переносно слова нині, сьогодні. “Учора студент, сьогодні спеціаліст” (з журн.).
Українська класика й народне мовлення надають прислівникові зараз вузького значення: “цієї миті, секунди, хвилини”. Має він і відтінок “негайно”, “невідкладно”. “Зараз візьму сундук — і на вокзал” (Григорій Тютюнник).
Раніше це слово досить часто вживалося ще в розумінні “з першого погляду, відразу”. “А се ж хатина знайомої дівчини Мар’яни,— Павлусь зараз пізнав” (Леся Українка). Та в сучасній мові частотність такого його застосування невисока. Як і в значеннях “зразу після чого-небудь”; “поряд з чимось, близько когось”. “Зараз по новому році приїздить до мене в гостину Боровик з жінкою” (Михайло Коцюбинський).
[Але внизу вже у автора прокралася темпоральна патологема, бо "зараз" не є "цієї миті та в момент розмови" (на що є доречне "отепер": семантична опозиція часу дає директиву: зараз/бо не отепер, бо не тепер), а саме "зараз" = "в котрусь наступну мить", переважно з майбутнім часом, бо "зараз" аніскілечки не триває в теперішньому часі - від якого завжди залежить як од вісі, в минулому, теперішньому чи майбутньому, й не триває й на жоднісіньку мить: бо мовна патологема породжена темпоральною колізією й семантичною директивою російського "сєйчас"="зараз", а "сєйчас" - триває, але "зараз" - не триває, так як не триває "незабаром"]
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що багато хто вживає прислівник зараз не з властивим йому значенням “цієї миті, в момент розмови”, а з переносним “нині, сьогодні”, цебто у тих контекстах, де доречне тепер. Наприклад, у реченні “Зараз батьки моєї дружини живуть у селі” слід було б поставити тепер, бо зазначається, що вони мешкають там узагалі, а не тільки в цей момент.
Те ж саме можна сказати і про використання прислівників нині, сьогодні. “Цей смольний дух п’янить мене і нині” (Максим Рильський), “Сьогодні економіка країни переживає не кращі часи” (з журн.) Саме нині, сьогодні, а не зараз.
А насамкінець побіжно про деякі невдалі вислови, які “піднесли” читачам і глядачам засоби масової інформації. Слід було казати і писати не благодійна акція, а доброчинна. Не благі наміри, а добрі. Не на вірному шляху, а на правильному. Вшановують не солдат і партизан, а солдатів і партизанів. Не завідувач відділом, а завідувач відділу. Не заключати угоду, а укладати. Не завтрішній, а завтрашній. Не м’якіший, а м’якший. Не підняв голову, а підвів. Не господарче питання, а господарське. Не робити вигляд, а удавати. Не торжества, а урочистості. Не пройшов фестиваль, а відбувся. Не здійснити злочин, а скоїти. Не настоювати, а наполягати (на чомусь). Ліки не приймають, а вживають. Гроші не поступають, а надходять. Не роковий вчинок, а фатальний. Не з готовністю, а охоче, залюбки.
Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”
2007.05.30 | Hoja_Nasreddin
Щодо ЗАРАЗ маю цікаве спостереження на Черкащині
Там по селах коли потрібно було відповісти ЗАРАЗ (в сенсі негайно, цієї хвилі), вживали ЗРАЗУ. Правда, дуже давно не був у тих краях, може вже й помінялося все. Проте, чого б ото раптом.Цікаво що у Львові слова ЗРАЗУ фактично взагалі ніхто не вживає (навіть якщо йдеться за ВІДРАЗУ).
О і ще запам'яталося таке (з тієї ж Черкащини): якщо питають людину, приміром, чи зробила вона щось, то якщо ні, то вона відповідає ЩЕ. І жодного тобі НІ. Просто ЩЕ. Більше ніде цього не чув.
2007.06.01 | harnack
Є ще й отеє: зарАз, крім зАраз...
2007.06.19 | harnack
Аж лячно, бігме: кацапотемпоральність
НАРАЗІ, присл. Поки що, зараз.Отут, панове немовлята, у наших словниках "наразі" вже стало "зараз"!
Чи хтось з українців ще розуміє (що зовсім не значить "панїмаєт") отую глибинную різницю? Що за лихоліття та "лихочасся" та лихопутанина. Аніякісінької диференціації щодо вчасності!
2008.02.01 | harnack
"ДавайтЄ" деінде: community.livejournal (л)
http://community.livejournal.com/ua_etymology/43550.html#comments2007.02.07 | raw_stick
Тю! Та ж Андрухович якраз іронізує з "давайте"
2007.02.07 | harnack
Навпакеньки:повсюдно й повсякчас "давайтє" глузує з Андруховича
Наосліп: Ану відшукайте в його творах "анумо","нумо", "ану" ....жодної ануміади!2007.03.24 | harnack
Від "зараз" до зарази!
Пан Андрухович (чи це лиш переклад?):Насправді ці мандрівки є постійним пошуком пережиттів, які, може, підштовхнуть до відповіді на ті питання, які мене зараз найбільше цікавлять, зокрема – чому ми інакші, чому нас не сприймають як частину цієї Європи, хоча ми насправді нею є, і в чому полягають ці відмінності.
http://portal.lviv.ua/pohljad/2007/03/16/121619.html
2007.03.29 | harnack
Re: Від "зараз" до зарази! - На "Майдані" : неміч неуцтва (л)
Якщо не можна втокмачити "майданівцям" відчуття вчасності, темпоральності - і не можна змодифікувати елементарне граматичне правило, то що можна отоді очікувати від шахтарів?Отак втрачається український скарб слів "зараз" та "отепер".
"Зараз [тепер, отепер] на Хрещатику патруль столичної міліції намагається зупинити роботу агітаційного пункту “Народної самоборони”.
Зараз [тепер, отепер] до пункту біля метро знаходяться представники “Народної самоборони”, які намагаються продовжити роботу агітаторів."
http://maidanua.org/static/news/2007/1175163411.html
2007.03.29 | Skapirus
Tak в чому Ваша пропозиція?
Невже Ви думаєте, що новинарі - це боги, які все знають, в т.ч. і те, що робиться на ВСІХ форумах Майдану?Напишіть блск в коментарі до вказаної Вами теми Ваші пропозиції, хтось з модераторів поправить новину, і іншим читачам наука буде.
2007.03.30 | harnack
Re: Tak в чому Ваша пропозиція? (л)
Та я подав в дужках: треба "тепер" або "отепер"!Два речення:
1) Тепер [а не "зараз"], саме отепер (=ось тепер), отеперечки показують по телебаченню щось...
2) Зараз БУДУТЬ показувати щось по телебаченню... [раптове, найближче МАЙБУТНЄ]...
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1170490592&first=&last=
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1170441308&first=&last=
Взялося українське слово незабарної дії та часу ("зараз") і встромилось в теперішній час, бо російська ментальність нав'язує отаку темпоральність (своїм "сейчас"). Але оскільки хочеться вживати українське слово при незнанні слова "отепер" - то вживають "зараз". Тому й словники, крім правильних смислів - подають також і зрусифікований, перекручений варіант:
ЗАРАЗ, присл. 1. також з част. же, таки. В той самий момент; негайно. // Найближчим часом, дуже скоро. 2. У цей час, тепер. // Тільки що (про подію, що відбулась недавно). 3. розм. З першого погляду, моментально, відразу. // Не гаючи часу, зразу ж. 4. розм. Зразу після чого-небудь. 5. також із част. же, таки, розм. Близько біля чого-небудь, поряд із чимось.
ЗАРАЗ, присл., розм. За один раз, зразу, одночасно.
2007.10.04 | harnack
Re: Від "зараз" до зарази! - На "Майдані" : "прямо зараз" (л)
Ану, панове - хто в змозі виправити отакеє:Активістам Майдану стало відомо про брудні технології, які зацікавлені політики користують прямо зараз заради розвалу коаліції БЮТ-НУНС та приходу до влади "широкої" коаліції з участю Партії Регіонів.
http://maidanua.org/static/news/2007/1191499029.html
2007.10.04 | jz99
Нас тут Ви вже привчили, як треба (подяка Вам)
Якби ще й на ТБ звертали на це увагу. Ось просто теперечки, хвилю тому, у програмі ”Паралельний світ” прозвучало: ”Після реклами дивіться... і... і... А прямо зараз — ...”А це ж на СТБ, що видав сам собі книжку про мову на ТБ
... Між іншим, цікаво, там читають ту книжечку? В новинах про дерибан землі на Бориспільській трасі і кухню пікетувальників журналістка радісно сказала ”борща”...
2007.04.04 | harnack
Та ось Забужко - і її зараза...
Іноді здається, що ЗАРАЗ ми повернулися в 1920-ті роки – до тих часів, про які саркастично писав Тичина: „Ради Бога, манжети надіньте, що-небудь їм скажіть: вони питають, чи єсть у нас культура".http://www.pravda.com.ua/news/2007/3/23/56215.htm
2007.10.08 | harnack
Re: Та ось Забужко - і її давайтє-зараза (л)...
http://www.umoloda.kiev.ua/number/1013/164/36651/05.10.2007
Ось ДАВАЙТЄ:
— У Лесі Українки були складні стосунки з християнством.
— Вона була дуже енергійна антихристиянка, не зносила церкви. Але тут усе не так просто. Для того щоб зрозуміти, що тут і до чого, давайте візьмемо її 20 драм. З них шість — на теми раннього християнства. Якщо уважно прочитати ці драми, то все стає зрозуміло.
А також: ЗАРАЗ:
— Чи є сьогодні підстави для оптимістичних прогнозів для України?
— Зараз, можливо, вперше за кілька століть, Україна опинилася у дуже сприятливому часі. Зараз відбувається зміна геополітичних парадигм по цілому світу, все перебуває у величезному рухові і у величезній перетасовці — сфер впливу, карт тощо.
-----------
Я зовсім розчарований та знекозачений!
Але все решту - глибинне прозріння!
2007.10.16 | harnack
Панове письменникове: анумо ж без "давайтє" відтепер ...
2007.11.26 | harnack
Та ось Мирослав Попович та його ЗАРАЗ-а (л)...
Та оцей філософ колись займався семантикою? Як може він проявити семантичну скрупульозність, коли він не в змозі навіть доказати елементарний хист до мовної скрупульозності, ГА? Модальна семантика чергування українського часу та пори (українотемпоральність) - початок всякої можливої української філософії. Пане "філософе": темпорально оте "зараз" негайно та притьмом тільки слідує після отого "тепер" - воно не є "тепер" та "отепер"! Але звідки візьметься в деслов'янізованих російською українських "філософів" українотемпоральна скрупульозність!Бі-Бі-Сі: Але це має також міжнародний аспект. Тому що росіяни хвилюються - взяти хоча б заяви посла Чорномирдіна, - що не стоїть питання про вимоги від Росії компенсацій, чи того, аби вона взяла на себе відповідальність за це все. Як ви думаєте, чи можливо подати це так, щоб у Москві не хвилювалися?
М.Попович: Москва ЗАРАЗ в такій ситуації по відношенню до України, як Радянський Союз був 1968-го року по відношенню до Чехословаччини. І вона завжди буде хвилюватися, щоб не робилося таке, що спрямоване на зміцнення демократичних засад нашого життя. Справа в тому, аби не перетворювати це вияснення історичних сторінок на звинувачення на адресу Росії. То не був злочин Росії по відношенню до України. То був злочин, який робив комунізм щодо всього населення, безумовно, але ми про себе говоримо.
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2007/11/071124_popovych_interactive_is.shtml
2007.11.26 | Сергій Вакуленко
Я чув, як цей чоловік казав про себе:
"Я — людина імперської традиції" (або щось схоже)...2008.01.07 | harnack
Я в нібискруті: що вимагати од інших, коли сам maksymus каже (л)
Пропаща справа? - Ясно, що ні! Але знеукраїнення української саботажними модулями російської - поволі запропащує багатьох опортуністських знавців та "граматикарів" сучасної української мови! Допоки не схаменяться й не опритомніють!Тому й не дарма розбазікуватись з отакими, хоча мову треба розуміти органічно, спонтанно та автоматично - таки талановитими українськими (не знемовленими) письменниками та філософами, яких не треба тягнути за чуба щоб прозріли!
http://community.livejournal.com/ua_etymology/104361.html
harnack
2008-01-06 01:44 am
(При цьому зараз Італія-італійці, але Португалія-португальці, а не португалійці.)
Лиш би без отого "зараз" замість "тепер" чи "отепер", бігме:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1180539585&first=1199557628&last=1195869398
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1170441308&first=1199557628&last=1195869398
відповідь:
maksymus
2008-01-06 06:06 am
Безпідставні пуристичні дурниці. Нині, отепер, сьогодні додають очевидні додаткові відтінки (урочистості, розмовності та прив’язки до цього (сього) дня). Присл. тепер нейтральніший, але відсилає до закінченої перед цим дії, «після того як». (Приклад: тепер заживемо.) У сучасній мові єдиний універсальний і нейтральний для різних мовних ситуацій прислівник — зараз «негайно, тепер». Див. Зараз.
Пам’ятаю, хтось з подібних діячів на «Майдані» обіцяв приїхати з далекої Канади, щоб засудити до страти, коли я прямо висловив все, що думаю про подібні настанови.
2008.01.08 | harnack
Українська мудрість про українотемпоральність (л)
Звідси:http://community.livejournal.com/ua_etymology/104361.html?view=1375145#t1375145
Цікава українотемпоральність, яка розуміє, що саме оте споконвічне українське "зараз" значить між двома іноприродними векторами часу:
# Московський час, як жидівський зараз — (не перечекаєш).
http://aphorism.org.ua/search.php
Темпоральна ознака "московського часу" = не перечекаєш! Справжнє "на-стаящеє врємя", несправжнє "сєй-час"!!!
До-речі: коли нинішні українці кажуть "зараз" - вони й мислять оте як "сейчас"! Але "зараз" не є "сейчас"!
Ану, хто відгадає темпоральну ознаку "жидівського часу", закодифіковану українською мудрістю в отому "як жидівський 'зАраз'"... Де саме отой "зараз" розташований в континуумі часу?
2008.01.20 | harnack
Від прецедентів та логіки до суржикобазік та пуристів (л)
> За якими міркуваннями та доказами Ви називаєте отут Антоненка-Давидовича "пуристом"?> За тими, що він постійно звертається до так званої «народної мови», яку, власне, і намагається очистити.
Чудернацький наклеп проти Антоненка-Давидовича: він звертається і до української класики і до народного мовлення:
"Українська класика й народне мовлення надають прислівнику зараз вузького значення - «цієї миті, цю хвилину, негайно»: «Ходім зараз до матері» (М, Коцюбинський); «Зараз я піду» (Леся Українка); а коли мовилося про час, що оце триває, користувалися словами тепер, нині: «Не тепер, так у четвер» (приказка); «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (П. Тичина); «Герман Гольдкремер устав нині дуже злий» (І. Франко); «Їх смольний дух п'янить мене і нині» (М. Рильський)."
А саме з Вами нанині та натепер (отож не "навіки", бо я оптиміст) треба звертатись також до елементарних логічних розмежувань категорій: категорія "суржик та суржиконосці" не перетинається зі згаданою вище категорією "народної мови"! Народну мову треба очищувати од "суржика", від патологій російсько-української мовної, нерозбірливої, братської "мїстїкї":
А базіка-недоріка -
Багато балака:
І мовою й на язьіці
Й суржиком в подяку!
http://community.livejournal.com/ua_etymology/104361.html
2007.03.30 | harnack
На УП Андрухович та мова попси й блатняка (л)
Хтось там захищає Андруховича поезією чи віршомазництвом:Мові попсьі й блатняка -
Державний дать статус:
Бо москалів не навчиш
Ні "мамо", ні "тату"!
Єзьік попсьі й блатняка
Мовою - не може:
Ні молитись "ОтчЕ Наш" -
Ні благати "БожЕ"!
http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,2043259,2049343,page=12#msg-2049343
2007.04.05 | Большой Брат
Re: Мої мовні "ексцеси"
впоратися [ОТАКОГО СЛІВЦЯ В РОСІЙСЬКІЙ НЕМАЄ. есть, и я его знаю2007.02.07 | BoaConstriktor
Re: Мовні страшилки
На жаль, зараз не маю із собою твору, який колись спеціально скопіював на вступних іспитах до ВНЗ. Обов"язково викладу.Щодо тексту книги, то і справді вона просто перекладена з російської за допомогою електронного перекладача, а ті слова, які перекладач "не знав", залишили невідредагованими.
Свого часу мій знайомий купив книжку видавництва Фоліо, переклад якогось класичного твору. І там було приблизно таке:
"він дивився через стекло..."
Цілу купу інших помилок вже й не можу згадати...
2007.02.07 | BoaConstriktor
Re: Мовні страшилки
igorg пише:> Зустрілося мені дуже цікаве речення: „Цю корисну копалину важко віднести до будь-якого одного класу”. Навіщо ж так мудрувати, якщо можна вжити словосполучення „певного класу”.
Я б тут ще додав, що копалини можна відносити кудись і потім їх там склададати, аналізувати, використовувати і под. А в такому випадку я користуюся словом "зараховувати".
До речі, наскільки я зрозумів, текст підручника і справді перекладався електронним перекладачем. Проте це не знімає відповідальності з редакторів, а також тих людей, які дають таким "підручникам" грифи Міністерства освіти і науки!!! І зверніть увагу: це тільки проаналізовано 1 випадок вербального рівня. А про те, що дітям молодших класів дають підручники, де на малюночках зображені дівчатка і хлопчики у російському національному одязі, мало хто й говорить...
спробую незабаром викласти тут текст твору абітурієнта одного ВНЗ. Мав нагоду ту роботу перевіряти і не втримався, щоб не скопіювати собі для історії.
2007.03.06 | Dynamo
Re: Мовні страшилки
До речі. Хтось знає, чого зараз стало модньо казати "у кині", "на авті",... в новинах кожен раз чую. Це що якісь нові правила ввели?2007.03.17 | harnack
Ну й мовострахопуди - аж стільки страхіть!
2007.05.07 | harnack
кацапометром російську "нє панять" ?(л)
Із ФУПу: ось як відсутність цензури викликає "творчість":Недоріки москалята -
Речуть неподобства:
Нема "гадки" - лиш "заґадка",
Вроду - звуть "уродство"!
http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,2224378,2234658,page=9#msg-2234658
2007.05.08 | harnack
кацапоумом російську "нє ізмєрїть" ?(л)
Цікава річ етимології:Re: Хакасы в городе вообще перестали разговаривать, дабы не оскорблять окружающих знанием родного языка"
Автор: Врода ( )
Дата: 20 May. 2006 р. 22:48
vetal_kv пише:
-------------------------------------------------------
> Українське походження російської мови яскраво
> видно в словах: прачка, прачєчная (від української
> прати, а не стірать, що теж походить з
> української стирати бруд, терти полотно в руках);
> вимагателі – (від української вимагати, тобто
> російською – трєбовать, яке у свою чергу походить
> від українського слова треба, а не російського
> нужно); колесо, кольцо, коловорот, около – (від
> українського коло, а не російського круг) і
> сотні-тисячі інших слів. А от новофінське слово
> за-тилок, звідси – тил у військовому й
> архітектурному значеннях, походять від
> українського потилиця, яке у свою чергу впродовж
> своєї трансформації в українській мові зазнало
> зміни від проти-лиця до поти-лиця, так само як
> гриби облі-пеньки трансформувалися на о-пеньки,
> російською – о-пята (наче ростуть на п’ятах, а не
> пеньках). Українське походження мають такі слова
> як до-рога і по-ріг, які мають у своїй складовій
> українське слово ріг (поворот – ріг дороги, шляху,
> вулиці та ріг будинку – куток). До яких же рогів
> ведуть стежки фінського мовотворення? Слово по-ріг
> виникло з того, що свої хати праукраїнці будували
> з дерев'яного каркасу і глини. Тож, аби зменшити
> кількість виготовлення трудоємких перегородок
> каркасу для влаштування дверей, двері ставили до
> рогу будівлі, тому й нижня планка була по-ріг.
> Доречі слова двері, двір, ворота, хвіртка містять
> складову вор (вір), що означало староукраїнською
> межа, кордон. Звідси: знад-вору – двері, до-вору –
> двір, прохід через межу-вор – ворота і хвіртка.
> Дикі фіни, які промишляли грабіжництвом і
> крадіжками на руських (українських) теренах,
> порушуючи приватну межу-вор, вирішили, що так
> українці, гукаючи до них, називають злодюг і
> запозичили слово вор до свого мовного арсеналу у
> значенні крадія.
>
>
(Врода): Я б ще додала слово "вориння":
Потому, коли Палагна вже щезла, він переліз знову вориння і знов почав розсівать
по царинці попіл од учорашньої ватри, аби корови та вівці, що будуть тут
пастись, пишно плодились, щоб кожна ягничка чинила по двоє...
[72.14.209.104]
Вже всім відомо шо російська є штучною, неорганічною мовою, посталою через міграцію або імпортування поодиноких, окремих слів - без їхніх семантичних гнізд (так стається деетимологізація, бо невідомо звідкіля слово взялося - повторюю: є "важно" та нема "вага", а "вес" - і фінофон не розуміє внутрішню форму слова). Звідси і "воровська" психологія... Доречі: це українцям легко збагнути - і навернутись в українську... Уже не згадуюючи про оту осоружну "заакану м'якофонність"... Мислити і міркувати українською - є не тільки музичною перевагою, але й логічною... Інша дисципліна мовлення... Але уперш українці мали б позбутися аксіологічного табу нібито не міркувати оціночно: бо, бачте, - всі "єзьікі" рівні і нема різниці на якій мові міркуєш (тільки подумайте про німецьку або грецьку мову - і філософії породжені ними!)... Психологічний переворот тут радикальний для українців - бо треба схаменутись і збагнути, шо якраз російська є нерідновартісною і неорганічним дериватом!...
Москалюги й москалята -
Слово "вор" украли:
Без "вориння", без "хвірточки" -
Без вроди й моралі!
http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,2224378,2233841#msg-2233841
2007.06.04 | harnack
Кацапоестетикою - "вроду" нє спотвориш! (л)
Звідси:http://www2.maidanua.org/news/view.php3?key=1180806661&trs=-1&bn=maidan_free&site=maidan
"Урод" (=російське) це "виродок" або "потвора": "у" vs "ви"
в/уродитись не є виродитись! Лиш кацапи не розуміють різниці!
"Урод" російською - якраз виродження української семантики!
Бо в росіянів нема слова "врода/урода" - а таки там, емблематично для пізньопосталої російської, відбулася інверсія понять в тотожному слові: що вродливе для українців = "уродливое" для росіян.
Звиродніла мова - завжди кацапоморфна!
2007.06.05 | harnack
Кацапогеографія - странная страна! (л)
Гей - треба провокаторів для творчості. Ось на УП:mueller пише:
-------------------------------------------------------
> Вишиванка пише:
> --------------------------------------------------
> -----
> > А нащо нам здалася ІНША-КРАЩА країна?
> > У нас уже є СВОЯ - УКРАЇНА))
>
> Может, потому что говно, а не країна.
ГА? - АГА!
Пане недоріко: не порнофонствуйте!
Хоча: Ознаки кацапоагонії та кацаповідчаю = ознаки поразки, проявлені в мовокаліцтві!
Недоріки москалята -
Суцільна руїна:
Бездомнії-немовлята -
Без слова "країна"!
http://forum.pravda.com.ua/read.php?4,2269910,2376465,page=6#msg-2376465
2007.08.25 | harnack
Москво-Вії та єзьіконемовлята - сліпії й німії! (л)
Нема автентичного життя без глузування та пасквільства та розвінчування догм, риторика карнавальності є найстаровиннішою мовою українців:Ось на УП:
http://forum.pravda.com.ua/read.php?4,2716665,2735605,page=2#msg-2735605
Як можна оминути таку натхненну нагоду й не пірнути в віршомазництво - ГА? -
Від поляків москалюги -
Слово „ґлаза” вкрали,
Хоч з „очами” – сліпі були
Та в Москву забрали!
Ще й понині сліпо вірять,
Що єзьік – „московський” -
Не прозріють Москво-Вії
Й віч-на-віч із сонцем!
Сполячені москалята –
Зазирніть нам в вічі:
Щоб ваші ґлаза кумедні
Прозріли аж втричі!
2007.09.13 | harnack
Україна-недоріка = суржикобазіка! (л)
Україна недоріка –Суржиком базіка:
Чи буде вона навіки
Кацапокаліка?
http://forum.pravda.com.ua/read.php?4,2716665,2789117,page=2#msg-2789117
2007.07.29 | harnack
А відколи "страшилки" - українське слово, ГА? Що за страшидло!
Але хіба дериват од страшило - страшилкО?Страхіття - на сміття!
2007.07.30 | Сергій Вакуленко
Re: А відколи "страшилки" - українське слово, ГА? Що за страшидл
Страховиння, страховисько, страховище, страховіття, страшило.2007.07.30 | kvitka
Re: Мовні страшилки
Meni vse dyvno, koly kazhut' "liuBYI" cholovik. Ni, vin ne LIUbyi, mylyi, til'ky bud'-yakyi. "Liuba myla" (z pisni) -- ne kotra nebud', ale odna, svoya. Ne liuBA myla.A todi "cholovik", koly maye buty "liudyna", "osoba". I shche tak nehramatychno -- tam bulo desiat' cholovik. ? Khoch desiat' choloviKIV. Ale tut na dumtsi mayut' desiat' liudei, desiat' osib.
2007.10.10 | harnack
Годі-темпоральність: пригоди нагод, угод, й чого-завгодно (л)
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1191684394&first=1192012184&last=1191924600http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1191948175&first=1192012184&last=1191924600
2007.10.10 | ІВАН
Re: Мовні страшилки
Я лиш хочу додати те що кілька хвилин тому те що прочитав не Майдані майже долвело мене до приступу. У статт,ї від 10.жовтня: Екологічна акція проти створення полігону на Тарханкуті, читаємо про: ДАЙВЕРІВ (підкреслення моє) з країн СНД .... інструктор з ДАЙВІНГУ(моє). Повірте не дочитав до кінця... Невже рідні слова: ВОДОЛАЗ, СТРИБУН, НИРЕЦЬ є нам "чужішіми" аніж незрозумілі чужі????? О мово рідна, слово рідне.....2007.12.29 | harnack
Аж лячно: українські "науковці" розбазікались без кличного!(л)
http://maidanua.org/static/mai/1198861349.htmlЗВЕРНЕННЯ
з
ВИМОГОЮ
скасувати постанову КМУ від 17 жовтня 2007 р. N 1229 або як мінімум зупинити її виконання до розгляду питання по суті та
КЛОПОТАННЯМ
звернутись з поданням до Конституційного Суду України (КСУ) про визнання неконституційною ч. 3 ст. 23 закону «Про науку і науково-технічну діяльність»
Шановна Юлія Володимирівна!
Треба ж, до біса:
Шановна ЮліЄ ВолодимирівнО!
2007.12.29 | Майстер
Хвора людина
цей Гарнак. Сам пише неоковирно, кострубато, не знає ні бельмеса про чергування голосних-приголосних і ще чимало чого, а всіх повчає. Різницю між "зараз" і "тепер" вигадав на свій розсуд - геть не таку, як насправді. Антоненко-Давидович про це зрозуміло написав, читайте в нього, а не висмоктуйте з пальця. Дуже шкодять українській справі отакі маніяки. Одне заявляє, що в українській мові немає слова "раз" - і бідолашні російськомовні вірять, лічать, наприклад, даючи команду: "Один, два, три", а тоді дивуються, коли чують пісню: "Гей, машерують, раз, два, три!", чи "Маруся, раз, два". Друге вигадало, що українською не можна казати "ясно", а тільки "зрозуміло", третє скомпонувало дурноверхе слово "меншина", до якого нема антоніма "більшина". Третє їздить "до України", йде "до туалету" - і не дивно, що в нас так усе за..рано, якщо воно В сам туалет не заходить... Четверте й п'яте з шостим правописа склало, слава Богу, не затвердженого, за яким треба писати "кловн", "шлагбавм" та "діяграма" (="дія грама"), але "Уїнстон", "Уїмблдон", "Тибет" але "Тітікака". Ентузізісти. А москалі потім кажуть: "Та ваш язик вабще невазможна виучіть". Угамуйтеся, гарначе. Краще книжку художню напишіть. Нариси якісь чи казки про потвор. Або картину намалюйте з ведмедиками та оленями - більше буде радості на світі.2007.12.30 | harnack
Пане майстре-невігласятку - навчіться читати без кацапокомісарів
Оцей страхопуд майстрятко ставиться до української через москвоуми та кацапофільтри - бо бач вони не можуть вивчити трішки української, а значить мову треба припасувати до антиукраїнських мовокомісарів! І, бач, оте для нього - "здоров'я"! Та ще й оцей совєто-комісаро-лікар береться судити про стиль та про людей!Гей, недомайстрований недоріко: я й дав посилання на "зараз" у Антоненко-Давидовича - навчіться принаймні уважно читати. Не вимагаю щоб Ви зрозуміли різницю між "зараз" і "тепер"! Чи то у Вас також ґлаза замість очей?
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1180539585&first=1198967864&last=1194451229
Що за недолугий та шкідливий правакатар!
2007.12.31 | Майстер
Таки неуважно
читав я писанія пана гарнака. Почав він справді з Антоненка з Давидовичем разом. А потім занурився в такі тонкощі "заразу" й "тепера", що й сам забув, де його вживати. Не треба, шановний доморощенний мовознавцю. Загалом де "зараз", а де "тепер" якось уклалося. "Зараз" - це в оцесь ось відрізок часу, а "тепер" - це після чогось. Оце попоїв, тепер можна й подрімати. А на думку, що пан-добродій хворий, наштовхуть такі хидромудрі словеса, як "кацапокаліцтво", "кацапотемпоральність", "кацапоестетика", "невігласята" тощо. Таких слів уживають тільки хворі, яких серед інформаційно ізольованих українців за минулі 20 років спостерігалося доволі. Якщо ви, гарначе, здорові, то не пишіть так, а то колись і санітари приїдуть. А ще не пишіть: "подав в дужках", "пірнути в віршомазництво". Не можна так. Хай вам пан Вакуленко скаже, чого. І майбутній час хіба "будуть показувати"? Га? "з "очами" сліпі були" чи з "очима"? Ото не спішіть повчати в такому агресивному й зухвалому тоні, бо ви сам невіглас багато в чому. От.2007.12.31 | harnack
Re: Таки неуважно
Майстер пише:> читав я писанія пана гарнака. Почав він справді з Антоненка з Давидовичем разом. А потім занурився в такі тонкощі "заразу" й "тепера", що й сам забув, де його вживати. Не треба, шановний доморощенний мовознавцю. Загалом де "зараз", а де "тепер" якось уклалося. "Зараз" - це в оцесь ось відрізок часу, а "тепер" - це після чогось. Оце попоїв, тепер можна й подрімати.
Тьху - нічого й не зрозуміло нікчемне засовєтчене невігласятко зі смислу отого "зараз" та "тепер" чи "отепер"! Дарма й Вам пояснювати, пане недотепо!
>А на думку, що пан-добродій хворий, наштовхуть такі хидромудрі словеса, як "кацапокаліцтво", "кацапотемпоральність", "кацапоестетика", "невігласята" тощо.
Ой - Втратила людина відчуття гумору та й годі! То не для Вас писано - і не Вам судити, пане мовокаліко!
>Таких слів уживають тільки хворі, яких серед інформаційно ізольованих українців за минулі 20 років спостерігалося доволі. Якщо ви, гарначе, здорові, то не пишіть так, а то колись і санітари приїдуть.
Та Ви таки кумедне екс-псїхушкенятко: працювали в совєтопсїхушках куди посилали людей, які не вживали канонічний стиль? Відхились від звичного стилю - раптом й посилає на Сибір чи у псїхушкї! Що за совєтоатавіст! (А оце слівце зрозуміли, пане невігласе?)...
Я кумедствую - а Ви виграваєте недолугого лікаря, пане комісаропсїхушкенятку!
>А ще не пишіть: "подав в дужках", "пірнути в віршомазництво". Не можна так. Хай вам пан Вакуленко скаже, чого.
Так - най скаже ЧОМУ (а не ЧОГО)! Не диво - що Вас нудно читати!
>І майбутній час хіба "будуть показувати"? Га? "з "очами" сліпі були" чи з "очима"?
Ніколи'м не чув про "показуватимуть" - бігме!
8. Майбутній час. Майбутній час дієслів недоконаного виду вживається в таких формах:
1) інфінітив + скорочені особові форми колишнього дієслова я́ти (иму́...) -му, -меш, -ме, -мемо (рідше — -мем), -мете, -муть, що стали дієслівними закінченнями, злившись з інфінітивом: пекти́му, пекти́меш, пекти́ме, пекти́мемо (рідше пекти́мем), пекти́мете, пекти́муть;
2) особові форми допоміжного дієслова бу́ти — бу́ду, бу́деш, бу́де, буде́мо (рідше бу́дем), бу́дете, бу́дуть + інфінітив: бу́ду писа́ти, буде́те ходи́ти.
З "очима" - але не Вашими!
Отут? Та отам російський варіант, бо в лапках, шановний пане читачу:
Від поляків москалюги -
Слово „ґлаза” вкрали,
Хоч з „очами” – сліпі були
Та в Москву забрали!
Ось і доказ антїфанєтїкї: я не написав "ачамї" - ото і підвело Вас пане мудрагелю!
>Ото не спішіть повчати в такому агресивному й зухвалому тоні, бо ви сам невіглас багато в чому. От.
Ну й дурень! Та я завжди вітаю всяких неофітів!
2007.12.31 | Майстер
Які ці українці мудаки, подумав би я
якби був хохлом чи кацапом. Не хочеться бути в одному етносі з мудаками. Чужим легше - а я мушу... Це ж треба - встало вдосвіта, сіло за кантюпер, щоб роздмухувати свару. Найбільша користь од вас, пане професійний українцю, буде, якщо ви заткнете піддувало, й не БУДЕТЕ ПОВЧАТИ інших. Дуже вас багато, повчальників. Ото вивчить/вичитає якусь мовознавчу детальку - та й носиться з нею по форумах та майданах, мов дурний зі ступою, не бачачи вичитаного в контексті і у взаємозв'язку. А в усьому іншому - телепень. Навіть думок своїх викласти до пуття не може. Чи то спросоння? Ой мудаки, мудаки ці українці. Може, справедливо матінка історія хоче їх видушити?2007.12.31 | harnack
З Новим Роком, Майстре! Не бійтесь лабораторної полеміки!
Українська свобода слова та українське відчуття гумору - ширші й гнучкіші од зачемнених та замилуваних та пієтетних совєтських чи постсовєтських риторик!Форум для нас - також експериментальна настанова до речей та дебатів!
Хай Вам щастить!
2007.12.31 | Майстер
Уже "олів'є" топтанули?
Що такий добрий і не лаєтесь? Ну-ну, і вам усього накращого у Новому році. Чи Кацапоновому кацапонедорікороці?2007.12.30 | Сергій Вакуленко
Хто вони дурноляпи?
Майстер пише:> третє скомпонувало дурноверхе слово "меншина", до якого нема антоніма "більшина".
Меншинá, мéншість f Minderheit, Minorität.
Желеховский Є. Малоруско-нїмецкий словар. — Львів, 1886. – Т. І. – С. 434.
2007.12.31 | Майстер
Це аргумент.
Досі ніхто не міг мені сказати, де взяв "меншину". Дякую. Однак - чим погана "меншість", проти якої "більшість"? Іще, як прАвАкатАр, піділлю: а нащо нам німецький "дах", якщо повно слів од "крити"? Нафіщо "фарба", якщо "крашанка"? Чому "кожух" - українське слово, а "кожа" - ні? Що м'яв Кожум'яка? Якщо "йняти віру", то чого не можна "пойнЯти"? Поясніть, я пойму.2008.03.02 | Hoja_Nasreddin
а як тоді бути з "мене ПОЙНЯВ страх" :)
2008.03.02 | harnack
Re: а як тоді бути з "мене ПОЙНЯВ страх" :)
Радше, гадаю: "мне пройняв срах"...Та отут-то й зарита цілісінька кумедія: в різниці розуміти/панїмать!
Ставиться питання:
1) що треба мати, аби розуміти-зрозуміти? Очевидно: РОЗУМУ та УМА-УМІННЯ + міркувального, членувального оператора "РОЗ-"!
2) що треба мати, аби понимать-поймать? Очевидно: РУКИ!
Отож-бо: українську - треба розуміти, бо панїмать нєдастатачна!
Бо російська панїмаєт РУКАМЇ.
Кумедолінгвістика - аж не отак далека од психологічної істини!