Про чоботи, онучi й ЗАКЛИК(???)
02/15/2007 | Vencedor
Гриценко зніме з солдатів чоботи і онучі
Міністерство оборони планує відмінити солдатські чоботи і онучі з осені 2007 року. Про це сказав міністр оборони Анатолій Гриценко журналістам в четвер, передають «Українські новини».
«Міністр оборони ухвалив рішення, що, починаючи з осіннього заклику цього року і надалі, в армії більше не буде чобіт і онуч», - сказав
Гриценко.
НЕВЖЕ ЗАКЛИК - ЦЕ призыв? Тобто, ПРИЗОВ? Чи я вже не розумiю сучасного "новоязу"?
Міністерство оборони планує відмінити солдатські чоботи і онучі з осені 2007 року. Про це сказав міністр оборони Анатолій Гриценко журналістам в четвер, передають «Українські новини».
«Міністр оборони ухвалив рішення, що, починаючи з осіннього заклику цього року і надалі, в армії більше не буде чобіт і онуч», - сказав
Гриценко.
НЕВЖЕ ЗАКЛИК - ЦЕ призыв? Тобто, ПРИЗОВ? Чи я вже не розумiю сучасного "новоязу"?
Відповіді
2007.02.27 | jz99
є просте "набір"
Vencedor пише:> «Міністр оборони ухвалив рішення, що, починаючи з осіннього заклику цього року і надалі, в армії більше не буде чобіт і онуч», - сказав Гриценко.
Е-е-е... Гриценко сказав про себе в третій особі?
> НЕВЖЕ ЗАКЛИК - ЦЕ призыв? Тобто, ПРИЗОВ? Чи я вже не розумiю сучасного "новоязу"?
Якщо "призов" потрапляє під підозру на суржиковість, то треба вже тоді придивитися й до судового "позову", і до слів "назва", "називати".
А доки "призов" перебуватиме під слідством, хіба не ліпше від "заклику" просте "набір"?
«Міністр оборони зробив блискучий хід: ухвалив рішення (запізніле, треба сказати, років на сорок) про те, що, починаючи з цьогорічного осіннього набору й надалі, в армії більше не буде чобіт і онуч», — сказав сам про себе Гриценко і подумав: "а невикористані чоботи продамо сільському населенню, тільки треба пошвидше, доки, з одного боку, не розікрали чоботи інтенданти і прапорщики, а з іншого, ще є сільське населення".
2007.02.27 | ГайдиДоБайди
Re: З словом набір слід зважати, беручи під увагу
Ваш письменник уживав слово набір в російському значінні. Як і в теперішній підросійській Україні.нАбір = на борг брати
набІр = наклажа, вантага. Відповідно уживаємо дієслово набирати
Український відповідник до російського перекручення буде:
ДОБІР = Auswahl, селекція. Відповідно вживаємо дієслово добирати.
2007.02.27 | Сергій Вакуленко
Re: З словом набір слід зважати, беручи під увагу
Колись у Галичині це називалося "бранка".Після Желехівського це слово подають і Кузеля з Рудницьким:
бранка — Rekrutierung
Те саме віднаходимо в Грінченка, Онацького, ба навіть у Білодідовому словнику (з позначкою "діал.") чи в словнику Яременка та Сліпушко. Тут-таки й приклад із Франка:
"Е, ні, пане, то не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять".
2007.02.27 | Правду кажучи
Re: Ви тут злісно валаєте радянщика
Кузела і Рудницький подають (не вони, а беруть з словесних джерел):брАнка = die Gefangene; західньоукр. Rekrutierung, також побір
бранець = Gefangener; західньоукр. Rekrut
От, і в нашій мові маємо НОВОБРАНЕЦЬ. Звідки тямка бранець відповідає укр. мові.
Вам треба вийти від битописних обставин. Україна бувала під займанщинами. Займанці брали бранців. Призів, призва, призив видалися як бранку. Прочитуйте хоч Кобилянську.
бранка = побір
Кузела, Рудницький
побір = Erhebung, Einnahme; також побирання; битописно (за Гетьманщини) Militärabgabe; банківська Entnahme, Abhebung; військово Rekrutierung
Звідки можна вийти від того, що в українській мові означають:
ПОБІР = Рекрутація новобранців
Призва, призів, призив = призивання людей в разі потреби, війни, тощо.
Значить, призва аж не стосується тільки до новобранців, хоча можна й вживати в значінні побору. Значить, призівник може мати два значіння. Призивану людину з запасу, тощо і новобранець.
З битописного значіння слова побір від гетьманщини, ще походять:
поборець, побірник = стягальник податків
побори = Bezüge; грошеві побори Barbezüge
Новобранець за словом побір мало б тоді звучати як побореник/поборенець, того, якого брали на побір. Хоча, гадаю, це не так звучить.
2007.02.27 | Сергій Вакуленко
Попийте холодної водички (відра зо два) — попустить
2007.02.28 | jz99
погортав Грінченка...
...хоча, бачу, далеко відстаю у цій справі, та все ж:Правду кажучи пише:
> Ваш письменник уживав слово набір в російському значінні. Як і в теперішній підросійській Україні.
> нАбір = на борг брати
Дійсно так.
> набІр = наклажа, вантага. Відповідно уживаємо дієслово набирати
А ось тут виникає питання.
У Грінченка:
Набір — Наборъ.
Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі. (Нар. пісня).
Навіть немає розгалужень за значеннями, немає "вантаж".
Не така й проста тема виявилася
Ось ще, цікаво:
2007.02.28 | Правду кажучи
Re: Гадаю, що не та складно
Іван Крип’якевич = радянський битописник, хоч з почуттям українця.Звідки треба застерігатися, перепитуючись, звідки він черпає такі повідомлення. За Гетьманщини, це включає різні часи і різні ступені зросійщености. Тим важливіше від яких джерел береш, і як їх треба розуміти. Гадаю, що тут було б слід черпати від таких джерел як Історія Запорізького Війська, там подають деякі слововжитки.
Звісно Крип'якевич добрий чоловік, проте вже з радянським вихованням. Пригадую, коли був уперше в Україні, то як перекладач для благодійного перевезення. У Львові наніч сталося таке ожеледіння, що це нас три дні затримало, без зайняття. Якраз ці дні провів у якогось старого Крип'якевича, літописця. Не пригадую, чи це той же. Він мав родину, ще досить молоду жінку з двома на гріх чарівними дівчатами. Та з розмови з жінкою дізнався, мимохіть, про її ставлення до мови, що збігалося з радянськими переконаннями. Вона "була" якась славна мисткиня в ткацтві килимів, що має таку назву, що тепер не пригадую, десь ґобелін. Отже, правду кажучи, щодо мовної свідомости плекаю менше сумнівів у Ярослава Рудницького
Хоча й тут. У зв'язці, як пан Крип'якевич описує, то це не суперечить моєму попередньому відгуку. Вам треба мати часового розуміння. Були реєстрові/записні козаки. Не відбувся побір до козацтва. Та до низового козацтва потекли люди. Значить, у цьому розумінні не суперечить вжиток набір слововжитку дієслова набирати.
Слово вантаж, вантага це український словотвір від слова ВАГА Тут Грінченка не потребую Тим більше, що слід брати під увагу, у яких умовах Грінченко склав ці слівники. Отже, слівники Грінченка, це не українська мова, а допоміжником і часовим дзеркалом, що аж ніяк не зменшує його праця. Проте слівник Грінченка не може замінити володіння української мови. Треба Вам і вийти від знання і досвіду, які бували в різні доби, беручи це до уваги.
Кузела, Рудницький:
вантага, вантаж = Last, Fracht
вантаження = Verladung, Verfrachtung
вантажити = einpacken, aufladen, belasten, befrachten
...
вантажність = Tragfähigkeit, Ladevermögen
Хоча слівник дає також
вАнти = рукавиці для моряка Wanten, Seemanshandschuhe. Хоча це, по-моєму, не пов'язано з українським вантага, що для мене, самозрозуміло, походить від слова ВАГА і тямки важити. Звідки, самозрозуміло, вантаж.
набІр = Ladung, Last, Fracht
затяг = немає в слівнику, зате іменник ЗАТЯЖЕЦЬ = Angeworbener. Це означає, що це людина, яку заохотили до служби. Ця людина не мала обов'язок. Як тепер до збройних сил США. У США немає військової повинности, зате вони заохочують молодь. От це тоді затяг.
побір = у попередньому відгуку
набирати = 1 an-, auf-nehmen; води schöpfen; cукна на плащ kaufen; набирати переконання zur überzeugung gelangen; набирати сил(и) (wieder) zu Kräften kommen; набирати тіла dick werden, zunehmen; <образно> набирати кого jemanden betrügen; 2 an-, auf-schwellen; набиратися sich vollfüllen, sich ansammeln; страху bekommen, sich zuziehen, erleiden
добирати = (hin)zuwählen; собі hinzunehmen; добиратися sich an etwas machen, gelangen, ergreifen
побирати = nehmen, einnehmen, beziehen, ergreifen; гроші einnehmen, abheben; побирати мито erheben; побирати платню Gehalt beziehen; побирати подАтки Steuern einziehen, einnehmen; сум побирає нас Trauer ergreift unser Herz; Побиратися sich verheiraten; einander heiraten; на кого gegen jemanden einen Anschlag vorbereiten
Коли вийду від таких слів як старовинне поголів'я, то для мене природніше вжиток ПОБІР у значінні рекрутації, бо це ж пов'язано з повинністю. Стосовно приростка на- маємо хоч - іти на лови, наловити. То хіба набір це тоді таки дуже дикий і жорстокий побір, коли не мова про добіг з панщини.
Слово некрут походить саме від рекрут. Значить, народня пісня змогла постати в ті часи, коли відбувся якийсь перехід, як ось до російських губерній. Якраз складність у цьому, що треба розуміти, що означає займанщина, бездержавність та як це відбивається на мову. Та часовий вжиток ще не означає, що це українська мова. Українська мова дуже стародавня з її милозвучними правилами. Їх треба зрозуміти і так засвоювати, щоб природно збагнути, а не лише калькувати. Українська людина ж творець своєї мови, а не якась займанщина, тощо. Розуміння і повертання до рідної мови, це дуже важливо. Це можна хіба порівнювати з статуями стародавнього світу, що їх нам сьогодні годі відтворювати. Значить, це не повертання в якусь затряхлість, а це ключ до справжнього розвитку і розквітання людини.