До знавців польської
05/02/2007 | MV
Так що там Станік значить по-польськи? Вчора сказали, що її прізвище це було однієї із перешкод до призначення її послом в цю країну. Дякую.
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2007.05.02 | Hoja_Nasreddin
бюстгальтер, ліфчик (stanik=biustonosz)
2007.05.02 | MV
Re: бюстгальтер, ліфчик (stanik=biustonosz)
Дякую. Але що тут поганого, цікаво...2007.05.02 | ГайдиДоБайди
Re: Нагрудник
Це ця спідня частина, яка тримає і огортає пазухи в жіночої статі.Станік = російська подоба, бо "нік" немає, а тільки наросток "ник". Тобто тільки братик, а не "братік".
Польський словотвір зміг би й бути українським. Складається з укр. слова стан і наростка -ик. Значить, образно, що тримає стан. Звідки це можна вважати калькою від німецького Бюстенгалтер, що дослівно означає тримач пазух/грудей. Тільки, що польське слово свідчить про більшу сором'язливість, уникаючи згадку про жіночі груди. Звісно, панська лицемірність. Святий ксонс, а в Польщі нанизується один бордель на чергову розпусницю. Здається про цю обставину повідомила УНІАН.
Українською означає СТАНИК = мідер, корсет. Тобто білизна, яка цупко тримає живіт, стегна/бедра, стегно до перепна і бувають такі частини, що з підгрудниками або нагрудниками.
Тобто станик тримає стан, як слово каже, а в поляків жіночі груди.
2007.05.07 | Майстер
Ви здивуєтесь
але, хоч за тупо-граматичним підходом має бути "братик", однак у всіх піснях і казках - "братік". Послухайте, як Ніна Матвієнко співає. Саме оце слово має таку форму. Вовчику-братіку тощо.2007.05.07 | ГайдиДоБайди
Re:Я ж казав, що це зросійщення
Та до теперішнього мовлення в Україні належить зросійщення.Український етнос доволі докінчили. Такі як я, то це ще останні недобитки.
Немає в укр. мові іменниковий наросток на "ік", а лише на -ик.
брат, братик
кіт, котик
чорт, чортик
хвіст, хвостик
....
Тільки в найвищому ступені прикметників/прислівників буває різновид з -і-. Точнесенько, а точнісінько, це вже найвищий ступінь. Прямесенько, і прямісінько, що найвищий ступінь, тобто тут правило з закритим і відкритим складом не діє, бо -і- передає окреме значіння, найвищого ступеня.
"братік" це таке російське пом'якшення як "нєт", тощо.
2007.05.11 | Майстер
Вам з льоху видніше?
Ви взагалі коли-небудь живу українську мову чули? Не спотворену українським телебаченням чи діяспорними недільними школами? Якщо ж ви аж такий недобиток, то радив би вам зазирнути в словник Грінченка. І ніякого "братИка" ви там не знайдете, а тільки "братІка", "братічка". Ба більше, се слово вживав такий зросійщений невіглас, як Т.Г.Шевченко. Не було на нього ГайдиДоБайди. От "братік" вийняток супроти "котика" та й годі.2007.05.11 | ГайдиДоБайди
Re: А Вас льоха вивела
Хоча з Вас годі вишкварити сало.Навіщо мені перед такою купою російського л.... як Вам виправдати?
Де ж ваш мовознавчий довід?
Слівники це допоміжники. Значить, щоб справно користуватися слівниками, то потрібно знання, бо, іншим разом, безпомічно ними користуєшся як Ви.
Тож, слівник Грінченка, це дзеркало свого часу. А Ви підходите без найменшого розуміння, а вкладаєте лише своє неуцтво з-під вашого мрякобісного світогляду.
Українською мовою:
братик, братець, братчик...
коли іменниковий наросток додається до пом'якшувального пня, тоді наросток -ик переходить у -чик, -ник, -ільник, або при голосівках на -їк.
Уже вимова "братік" з властивістю укр. вимови -і- передає цілком інший зміст. "Братік" пояснюється лише з притаманним пом'якшенням в російському наріччі. Та не треба забувати, що російське наріччя походить властиво від галицького говору. Шеляпіння походить також від впливу з-під краківських земель, що походить від склявінських слов'ян. Відай, що тут треба розслідувати вплив природи на мову, тобто вогко-болотного довкілля. Як відомо, росіяни не мають дзвінких голосних, що також пов'язано з підсонням і частою перестудою...
"Братік" українською вимовою, з особливістю твердої вимови -і- звучить як бра - тік, нагадуючи саме слово тік, току, що аж ніяк не може бути.
Чогось від Так, та на "да"
2007.05.14 | Майстер
Провал агента
В Інтернеті ідентифіковано цікаву породу фсбешних тролів. Ці створіння прикидаються українцями з «діяспори», хоч української мовою володіють украй погано, плутають роди й відмінки, плавають у лексиці (переконані, наприклад, що «льох» - це самець льохи). Одначе кидаються всіх повчати, заявляючи, що всякий, хто каже не «цитрина» а «лимон», не «аґент» а «агент» – то є рошійшький засланець. Основне завдання цих фсбешників – труїти інформаційний простір, викликати в морально, ідейно та національно хитких обивателів огиду до української мови та до українських націоналістів, як носіїв дебільного світогляду. Втім, прикріплений до мовного форуму агент фсб недавно з тріском провалився, втягнувшись у свару про звичайнісіньке, здавалось би, слово – «братік». Він, сердега, не тільки Шевченка не читав, він ще й елементарного не знав – що представник «діяспори» зобов’язаний молитися на Найкращий У Світі Скрипниківський Правопис та визубрити Священний Словник Голоскевича. А якраз за тим Правописом та за тим Словником треба писати «братік» через «і». Проте українські радянські філологи, що здійснювали мовну підготовку згаданого агента в підмосковній розвідшколі, й самі такого мудрого не знали, а Священного Словника Голоскевича й у вічі не бачили. От і засипався агент на простенькому… Усьо пропало, шеф…2007.05.14 | ГайдиДоБайди
Re:Навіть Бєлодєд підписався в перевиданні
Тим більше, що в слівнику Г. ще вживають, між іншим, стару абетку, тому вкрай невигідно прочитувати. Та й знаємо північні перевидання першовзорівА я навідміну від слівника можу відчувати, що українська мова і що не українська мова. Того мені вклали в колиску. Навіть, коли помиляюся, то можу товково дійти, що належить до моєї рідної мови. Я ж не цураюся рідного
Слівник Грінченка нагадує чогось на калямбур з старокнижних мов, тому тільки переглянув перші сторінки. Хоча раз у Львові заглянув та зацікавлено прочитав про первісне значіння слова "держава" з наголосом на перший склад. Відай, і було краще видання без підпису якогось Бєлодєда, тож і сторінки вже доволі зажовклися. Хоча не придбав, бо не зміг так перевантажитися.
Та, з вашого боку, багато слів, щоб ваша глуха мова видалася б красномовством.
Як узагалі всі філохіхікальні видання в Україні більше обтяжують ніж доводять, боячися свою власну тінь, а Ви тут таки надуваєтеся у безпечній відстані, як і личить справжньому боягузові.
2007.05.15 | Майстер
Охоче приїду у ваше Загорбів'я
ГайдиДоБайди пише:
> Тим більше, що в слівнику Г. ще вживають, між іншим, стару абетку, тому вкрай невигідно прочитувати. Та й знаємо північні перевидання першовзорів
Даруйте, але якою зі слов'янських мов ви пишете? Що таке "слівник"? Це не родич гастроніма та корібки? А що таке "бики природно бувають"? І яке "північне перевидання" ви маєте на увазі? Київ - це північ? Відносно чого? І яка це "стара абетка" в словнику Грінченка? Там та самісінька абетка, якою ми, українці, користуємося й нині.
>
> А я навідміну від слівника можу відчувати, що українська мова і що не українська мова. Того мені вклали в колиску. Навіть, коли помиляюся, то можу товково дійти, що належить до моєї рідної мови. Я ж не цураюся рідного
Даруйте ще раз, але ні бельмеса ви не відчуваєте.
>
> Слівник Грінченка нагадує чогось на калямбур з старокнижних мов, тому тільки переглянув перші сторінки.
Людино, що ви городите? Це ваше кумедне "язичіє", схоже на базікання дяка Пістряка з "Конотопської відьми" - каламбур. Словник Грінченка лежить в основі всіх пізніших словників. Це багатюще лексикографічне джерело. Це як закон Менделя в генетиці. Як теорема Коші в математиці. Грінченко - авторитет. Ви - ніхто.
>
> Та, з вашого боку, багато слів, щоб ваша глуха мова видалася б красномовством.
Допетрати, що це ви написали, не можу. Напишіть англійською чи німецькою, яку ви, либонь, краще знаєте. Чи росіянською, якщо ви справді з фсб.
>
> Як узагалі всі філохіхікальні видання в Україні більше обтяжують ніж доводять, боячися свою власну тінь, а Ви тут таки надуваєтеся у безпечній відстані, як і личить справжньому боягузові.
Як справжній боягуз, готовий приїхати вашим коштом у ваше Загорбів'я, привезти всю свою бібліотеку й потицяти вас носом.
2007.05.16 | ГайдиДоБайди
Re: Лукавий сину
От, як українська мова гомонить, без вашого мрякобісся:слова-слів-слівник
дурислів-дурислова
часислів-часислова
словоблуд-словоблуда
слівце-слівця
слівник-слівничок
збір-збори-збірник
мандри-мандрівник
вказований-вказівник
сло-во, сло-ва, слів
слівництво=термінологія; номенклятура
урядовець-урядівця
уділовець-уділівця
торгівля-торговельний
голова-голови-голів
запорожець-запоріжця-Запоріжжя
мозок-мізку
Тож краще мудруйте над тим, чому
кінець-кінця
а не
"конець"-кінця
??????????????
Перша дія закінчено.
2007.05.16 | Майстер
Класичне запитання
має бути в цьому місці - про траву, яку пан смалить. Однак тут такі круті заноси, що, мабуть, не з люльки а з баяна пан заряджає. Бережіть вени, паночку.2007.05.17 | ГайдиДоБайди
Re: Ага, майстер незнайко-надувайло
Між іншим, українською означає "майстер" справець.Відповідно майстерно = справно
Тож помітно, що ваша "мудрість" швидко закінчиться, бо конечно не змогли навіть довести, що слово кінець становить собою окремий словотвір, боячись власної тіні.
За старим підходом треба тут довести, що кінець походить від старого написання конь конець-коньця.
А в визвольному правописі такого не можна допустити, бо такий вивід побудується на займансько-політичній основі, у якій вклали заперечення українського народу.
Отже, треба саме довести, що слововивід походить від -кін-, хоча в інших слов'янських мовах вживають "конець".
Саме слововивід вимагає вживання -кін-. Саме це треба довести, хоча це тяжко, коли немає джерел.
Як і сліпий-сліпець-сліпця, чіпець-чіпця.
Для українця було б ще цікаво, щоб цей слововивід зрозуміти, що він означає.
Отже, бувають очевидно різниці в словотворі поміж -кі- і -ко-. -ко- це має дуже часто значіння прийменника до. Звідки змогли б слово "корінь" виводити як доритися. Хоча це занадто просто.
От, хоч маємо чіп-чопа, а чіпець-чіпця. Значить, не відкритий і закритий склади, бо слововивід не допускає. Значить, слововивід це може бути ключем. Залежно, звідки виводиться слово, то звукозміна допускається і раз ні. Коли не допускається, то це залежно від значіння.
Хоча це нині більше умовно, бо ми втратили знання, звідки ці слова створилися. Проте не цілком, бо зберігалося звучання, що передає мовне відчуття, зберігаючи в собі ключ до знання.
Усе ж, треба нам дійти, бо в майбутньому станеться цілковита каламуть, викорінюючи.
От, треба конче перепитувати, чому саме:
кінець-кінця, а порівняно новотвір пишуть як - наконечник? Звісно, немов накінечник не звучить. Проте, чи в цьому річ? Та ні, бо наконечник означає гостре лезо, як закінчення, край. Та це пов'язує наконечник більше до конечний, за походженням. Хоча кінець за своїм значінням означає природно також якесь закінчення, проте, гадаю, що це більше мітологічно і умозірно. Як ось кінець дороги, що не означає, що там більше нічого немає. Чи краще, край дороги означає чогось іншого ніж кінець дороги. Відай, що в цьому й річ?
Хоча справа складно, бо маємо ПОКІН-ПОКОНУ, тобто прапочаток, що в собі включає початок і кінця.
Та коли вийти від дієслова КОНАТИ, то це дійсно причина, щоб застановлятися. Якраз дуже часто творять іменники з наростком -ець від дієслів.
Та, гадаю, що нам і тут знайти ключ до розуміння. Бо КОНАТИ і КІНЧИТИ.
Конець був би означати смерть.
Кінець, це похідний словотвір від дієслова кінчити/кінчати. Маємо ще слово кінчик. Тут приголосівка -ч- випадає. Остаточну відповідь ще не маю, бо тепер мені ліньки, щоб виводити словотвір кінчити.
Можна казати кінчити життя. Проте тільки конати безпосередньо до цього стосується.
2007.05.18 | Майстер
Церебролізин має допомогти
Альтернативний захід - лоботомія. Бо остаточний від'їзд психічного здоров'я в теплі краї, у веселковий вирій. Чи LCD в надмірних дозах?2007.05.18 | Мірко
А як хрін?
хрін-хрону, хроновий сос?2007.05.18 | ГайдиДоБайди
Re: Хрін, саме за слововиводом
відбувається без звукозміни.хрін-хріну
як у ціп-ціпа
Проте
хосін-хосену
урядовець-урядівця
Хоча це тут не тільки питанням словотвірнІ а й звучнІ.
Хрін тяжке слово, бо не тільки Не відбувається звукозміна, а в родовику має закінчення -у. От, тут треба розуміти, що хрін означає невизначену кількість, тому хрін-хріну, як у хмиз-хмизу. Проте коли вигукати - до хріна!, що означає - до чорта!, тоді природно вживають закінчення -а в родовому. Що тут не відбувається звукозміна, це не порушенням правил, а це пов'язано з його словотвором. Як ось, дід-діда.
Вам треба тут відчувати мову. От, коли вимовляєте дід-діда, хрін-хріну, то не відбувається зміна вимови голосівки -і-. Голосівку -і- вимовляють протяжно і твердо. У слові урядовець-урядівця переходить протяжно-відкрита вимова голосівки -о- на закрито-коротку голосівку -і- в родовому урядівця. При цьому попередня -о-, це вставна голосівка. Хоча для пересічного мовця не може бути завсіди ясно, що вставна голосівка та яка належить до незмінного пня.
Проте мовець має знати, що українська голосівка -і-, не відразу -і-. Значить, українська мова має свою притаманну вимову. Так голосівку -і- вимовляють твердо. Проте голосівка -і- означає також мовне пом'якшення, у багатьох випадках. Для російського мовця це дуже тяжко розуміти і відчувати, бо такого немає в російському наріччі.
Звідки, закритий і відкритий склади, це не тільки технічним питанням, а треба знати/відчувати як голосівку попередньо вимовляють. От, у словах хрін і дід вимовляємо голосівку твердо і протяжно, хоча це закритий склад. А закритий склад мав би означати, що голосівку -і- вимовляти коротко і зм'якшуючи.
Це треба вважати правилом, яким можна перевірити, чи має відбуватися звукозміна. Ось, уділовець. Тут вимовляєш голосівку -о-, у відкритому складі, відкрито і протяжно. У родовому вимагає вимова, у закритому складі, урядівця, щоб голосівку вимовляти коротко. Тут також вимовляємо голосівку -і- м'яко, тобто з пом'якшенням. Також відбувається тут переміщення наголосу від вставної голосівки -о- до наростка, тобто урядОвець, урядівцЯ.
У зворотному випадку, коли відбувається звукозміна, як ось Біг, закін, прапір, то вихідну голосівку -і- в закритому складі вимовляємо природно коротко і залежно від прибічних приголосівок, більш-менш, зм'якшуючи. Та у відкритому складі вимовляємо звукозмінну голосівку -о- протяжно-відкрито. Отже, хоч на письмі не буває різниця як при словах Біг і дід, а вимова голосівки -і- відрізняється та саме ця відмінність у вимові вирішає, коли відбувається звукозмінна. Звичайно, що тут звучнЯ переплітається з словотвірнЕЮ, що важливо брати під увагу, коли хтось хоче цілком розуміти в чому річ.
Звукозміна не відбувається у словах, у яких вимова голосівки -і- вимовляють попередньо протяжно і відкрито, хоч у закритому складі, як ось дІд-дІда, хрІн-хрІну. Тут голосівка -і- зберігає свою тведро-протяжну вимову. Тобто тут закритий або відкритий склад не діє на вимову голосівки.
Значить, звукозміна у закритому і відкритому складах керується звучнею, а це не технічним питанням для робота.
Стосовно словотвору стосується, що незмінність і вживання -і- або -е/о- визначає, наприклад, чи дієслово має доконане або недоконане значіння.
Як ось:
текти = голосівка -е-, хоч закритий склад, бо -е- визначає доконаність
тікати = голосівка -і-, хоч відкритий склад, бо -і- визначає недоконаність. Тут, щодо словотвірнІ, цікаво знати, що в дієслівниках, які творили від наслідування звука, ставлять дуже часто приголосівку -к-, щоб узгіднити наслідування звука з наростками дієслів. Розуміючи цього, то ясно, чому треба приділяти увагу словотвірні. Те-, це наслідування одноразового звука, а ті- виникає через його частого повторення.
Звичайно, тут також трохи впливає звучня, бо хоч тек-ти, це закритий склад, проте ми його не так закрито вимовляємо. Більше як те-к/ти.
вкоренити-вкорений
вкорінювати-вкорінюваний
2007.05.18 | Майстер
Навіщо
в закордонних божевільнях ставлять комп'ютери (вони ж рахуби)?2007.05.14 | Іван Сокира
Re: Провал агента
Я вже висловлював своє ставлення до п.ГайдиДоБайди - він й справді не найкультурніший з людей, але ж Ваше твердження просто не лізе у жоднісінькі ворота. Ну де Ви це чули "братік". Є ще такий Віктор Павлік, чи то теж з словника витягнув своє прізвище.Не потрібно так довіряти словникам, навіть такому поважаному як Грінченка, особливо, що стосується нашої мови (з її то історією!!).
І у живій мові вже це кривляння поступово відмирає. Тому тут Ви не надто завзято сперечайтесь.
2007.05.15 | Майстер
Re: Провал агента
Іван Сокира пише:> але ж Ваше твердження просто не лізе у жоднісінькі ворота. Ну де Ви це чули "братік". Є ще такий Віктор Павлік, чи то теж з словника витягнув своє прізвище.
Павлік - то Павлік, він мене не цікавить. Але якщо вам у житті доводилося чути живу українську мову, а не теле-радіо-газетно-рухівську "новомову" останніх двох десятиліть, то ви б почули саме "братік", а не "братик". Так писав Шевченко, так писали інші класики укр.літератури, так співають у народних піснях. Купіть записи Ніни Матвієнко. Перечитайте не читане в школі. Ви здивуєтесь, скільки там для вас невідомого.
>
> Не потрібно так довіряти словникам, навіть такому поважаному як Грінченка, особливо, що стосується нашої мови (з її то історією!!).
більше нікому такого не кажіть. І не пишіть. Не ганьбіться.
> І у живій мові вже це кривляння поступово відмирає. Тому тут Ви не надто завзято сперечайтесь.
Відмирає не в живій мові, а в зґвалтованій ЗМІ "новомові", словниковий запас якої - 90 слів.
Не нагадуйте мені деяких резонерів, що заявляють: "слова "раз" нєт в украінском язикє". А також нема слова "ждати" (є "чекати"), нема "вмерти" а є "померти" тощо.
За формальними правилами росіянського наріччя родовий відмінок слова "коньяк" має бути "коньяка". Одначе культурний мєрянін (москаль) каже "коньяку". Отакі вийнятки додають мові краси й неповторності.
2007.05.16 | Іван Сокира
Re: Провал агента
Майстер пише:> Але якщо вам у житті доводилося чути живу українську мову, а не теле-радіо-газетно-рухівську "новомову" останніх двох десятиліть, то ви б почули саме "братік", а не "братик".
Я все життя чув виключно живу мову. Але враховуючи те, хто залишився живим, не надто довіряю почутому. Винищили і повивозили саме розумних людей, а мова дітей рабів не є українською. Та й взагалі - говоріть, як вважаєте за краще, але те, як Ви до суперечки підходите робить Вас копією Вашого ж опонента (ГайдиДБ).
2007.05.15 | jz99
вовчику-братику
У студентському середовищі побутувало мого часу (не знаю, як зараз) слівце "галюніки" (від "галюцінації" — в жартівливому значенні). Ясно, що це вплив російського першоджерела. Якби слово прийшло зі львівських країв, було б "галюники".От "вареніки" ж немає наче
Шевченко: "… і ненарожденним", але ж за сучасним правописом "ненародженим".
2007.05.15 | Hoja_Nasreddin
Re: вовчику-братику
>У студентському середовищі побутувало мого часу (не знаю, як зараз) слівце "галюніки" (від "галюцінації" — в жартівливому значенні).Цікаво що навіть тяжко змусити себе саме так вимовити (галюн-ІКИ).
>Ясно, що це вплив російського першоджерела. Якби слово прийшло зі львівських країв, було б "галюники".
Чого раптом джерело російське? Власне в нас у Львові таке слово маємо, досить часто вживається і саме так і вимовляється (галюн-ИКИ)
2007.05.16 | MV
Re: До знавців польської
Ще прошу відповісти на запитання - є машина у поляків називається Шкода.що то значить?
Дякую.
2007.05.16 | Іван Сокира
Re: До знавців польської
Це все ж в чехів. Переклад - Втрата, Шкода, Перешкода, і т.д.2007.05.17 | Hoja_Nasreddin
До знавців польської
Шкода (Szkoda) польська нічим не відрізняється від шкоди (Škoda) чеської, яка у свою чергу не відрізняється від шкоди української.Щодо авто, то це стосується Чехії (а раніше Чехословаччини) і аж ніяк не Польщі. (До речі, зверніть увагу на написання - вони різні в чехів і поляків). І судячи з усього, походить від особи на прізвище "Шкода". Ось що пише з цього приводу вікіпедія:
Škoda
Škoda, in Czech language literally meaning "damage", is also a Czech surname, which became a brand name.
2007.05.17 | jz99
Emil Ritter von Škoda (/)
http://en.wikipedia.org/wiki/Emil_%C5%A0koda("Ritter" - титул)
До речі, отой значечок... В нас у метрі якийсь час, зовсім недавно, теліпалася у вагонах рекламка "Шкоди"-авта зі стислим викладом історії бренду (у т.ч. й про зброярню — на вікі це теж є), то щось там було про ірокезів, але, хоч убий, не згадаю детальніше. Начебто це пов’язано з якимсь родовим талісманом, чи індіанці врятували життя батькові Шкоди, чи щось таке.
* * *
А цікаво все почалася — книгар Вацлав Клемент не міг дістати деталей, щоб полагодити свого велосипеда, звернувся до виробника у Німеччину з листом чеською, йому відповіли німецькою "пишіть зрозумілою мовою", він плюнув... і створив власну майстерню. От часи були...
http://en.wikipedia.org/wiki/%C5%A0koda_Auto