МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

До мови з розумом: На мовному базарі

05/12/2007 | Святослав Караванський
До мови з розумом Святослав Караванський

НА МОВНОМУ БАЗАРІ*

Існує така галузь літератури - популяризація наукових знань. Наука – річ складна і не завжди легкостравна, тому, щоб наблизити її до розуміння загалу, популяризатори пишуть цікаві книжки: “Цікаву фізику”, “Цікаву математику”, “Цікаву кібернетику” тощо. У цих творах атоми й молекули обертаються на гномів та ельфів і викладають у такій формі серйозні наукові істини. Розумна ідея. От я й думаю, а як з мовою? Із чим її порівняти, щоб дохідливіше викладати мовознавчі істини? Може, тоді поменшає “намацальної” мовотворчости і звірі замість зіштовхуватися обличчям до обличчя будуть стикатися ніс-у-ніс? Що, як мову порівняти з базаром? На базар базаряни викидають товари, що кому до вподоби. А з мовою хіба не так? Винахідливі мовці викидають на мовний базар десятки мовних пропозицій, а мовний смак загалу добирає з тих пропозицій найкращі зразки. Тільки й того, що на правдивому базарі за товар беруть гроші, а на мовному базарі обмін безгрошовий. Сподобалось Вам слово беріть і вживайте здорові – ніякої платні. Візьмім слово горілка. Горілка вона і є горілка. Аж на мовному базарі можна придбати сивуху, оковиту, гірку, пінну або живицю, ледащицю, зеленого змія, Адамові сльози, скажене молоко, скляного бога, а плюс до всього ще й горівку або водяру. Дехто додасть до цього списку ще й самогон, самогонку, бурячанку. Але це вже саморобний різновид горілки. А яка разниця? – скаже дехто. І то правда. Отож, підійдімо до мовних проблем з позицій базару. На базар виносять товари. Одні товари мають попит – ходові товари, інші – так собі, а ще інші – ні в кут, ні в двері. Найкраще це стане зрозуміло на прикладах. НУДОТНИЙ чи ЗАНУДЛИВИЙ? Письменник укладає в уста персонажа такі слова: “Ніколи не думала, що ти такий занудливий перевчений тип”. Засвічене слово – новотвір. Жоден наш словник його не фіксує. Є слово занудити (“занудило під серцем”), а занудливого досі не вживано. Може, й наш автор не сам його створив, а почув. Спасибі й за те, що зафіксував і пустив у світ. Слово варте наслідування і може мати кілька значень, зокрема той, що наганя нудьгу. ПУСТОТЛИВИЙ, БЕШКЕТНИЙ чи БЕШКЕТЛИВИЙ? У рецензії рецензент питає: “...реальна одержимість..., чи... бешкетлива вигадка”? Фраза не викликає заперечень. Тільки ж слова бешкетливий, як і слова занудливий, немає у наших словниках. Отже – новотвір. Вартий наслідування? Мабуть, так. Ми знаємо слово бешкетний, ніби й коротше на один склад, та тут річ важливіша від лаконічности, а саме у віддієслівності прикметника бешкетливий. Бо бешкетний, хоч і вживано його як похідне від дієслова, граматично є прикметник від іменника бешкет так само, як бенкетний від бенкету, паркетний від паркету, касетний від касети тощо. А нам варто мати від дієслів віддієслівних прикметників. Наприклад, від бенкетувати прикметника бенкетливий. Така модель сприяла б витворенню ширшої палітри прикметників. Саме цим і дорогі новотвори бешкетливий та занудливий. Це брама (зелена вулиця вже набила оскому) для появи прикметників воскресливий, підкресливий, зобразливий, озбройливий тощо. Рости, так рости! ОПІЗНАВАЛЬНИЙ чи ПІЗНАВАЛЬНИЙ? Не думаю, що це вартий розгляду приклад, де винуваець його відкриває істину, що “...свята мають... опізнавальні знаки”. Просто для прикладу, що на “мовний базар” виносять і гнилий товар. А що приклад цей для наших читачів занадто примітивний, то й ставимо крапку. ЯК ЗНАТИ чи ЯК ЗНАЄМО? У свовотворчості так чи інакше присутня логіка. Щоб винести на базар слово, а тим паче цілий вираз, треба, щоб Ваш казанок логічно мислив. Шкода, що логіка буває різна: жіноча, залізна, невблаганна, а часом і не знати яка. Спинюся на цім живомовнім звороті не знати, який досить успішно конкурує із широко вживаним невідомо. Я не згадав ще математичної або, вірніше, арифметичної логіки, а саме її треба тут згадати. Згідно з цією логікою, якщо невідомо – це не знати, то відомо – це знати. І як це ніхто до цього досі не доглупався? Мабуть тому, що математична логіка з мовною логікою не завжди збігається або співпадає, як кажуть знавці украінской мови. Знаємо ми, наприклад, слово недолугий, яке постало (як можна припустити) від забутого наглушняк слова долугий. Та якщо ми кажемо на незграбне віршування недолугий вірш, то сказати на “Сон” Шевченка долуга поема ще не додумався жоден літерат. Але дехто думає, що він відкриє Америку, коли замість сказати “Це мені відомо”, каже “Це мені знати”, а вираз як відомо заступить виразом як знати. Свобода творчости – це така пані, що толерує ще й не таке. Хочете писати замість як відомо - як знати? Пишіть у своїх писаннях, хоч за кожним словом. Сказано ж бо – свобода. Викинули свій товар на мовний ринок і чекайте, поки його куплять. А що робити, як ніхто не купує Вашого золотого, Вашою логікою окриленого й присмаченого товару? Хоч сядь та й плач. Аж воно й тут є вихід. Доручили Вам, скажімо, редагувати тексти Ваших колег. От Ви вже й на коні. Хай котрий з них напише як відомо, а Ви зараз крамольне слово – чирк!, хоч мовної цензури ніби й нема. І пишете як знати. Щоб, значить, Ваша була зверху. А що в такім разі свободі мовного вислову – гаплик, то й нехай. Головно, щоб Ваш товар пішов у хід. Воно, правда, сказати як знаємо замість як відомо буде дохідливіше і ближче до мовної практики, ніж як знати, так це ж ніяке не відкриття, а треба, щоб було відкриття і не чиє, а Ваше, щоб, чого доброго, Вам ще й премію присудили за Ваш винахід, бо ж Ви маєте в запасі ще й не такі перли. От хоч би й вираз стає зрозуміти замість стає зрозуміло. Не знали? Так знайте! Не вживали? Так будете вживати. У примусовому порядку. І свобода вислову тут до лампочки, бо якось то треба пропихати свій товар.

* * *

І додати нема чого. На базарі, як на базарі, чи то на кінському, чи на якому іншому.
*) Зберігаємо правопис автора

Відповіді

  • 2007.05.15 | harnack

    “намацальної” мовотворчости?

    Радше "намацувальної" - бо оте й є процесом...

    Намацана мовотворчість...

    Але й є отеє гарнеє: навпомацки...

    Навпомацна мовотворчість...

    Ненароком та навпомацно...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.05.15 | ГайдиДоБайди

      Re: Не можна погодитися

      Не даремно кажуть, що мозок, це найбільша самочислівниця/комп'ютер, що ніякий комп'ютер не може досягти та не тільки з погляду потужности.

      Або згадуйте хоч такі передові техніки як - брейнстормінґ.

      Тож Ви прочитуєте в слівнику одне слово, а що воно може означати, хоч, можуть подати до нього пояснення, це залежить саме від ходу думок у вашому мізку.

      Тим більше, що в радянських і порадянських слівниках укр. мови викладають займанський світогляд, а не мову.
    • 2007.05.15 | Hoja_Nasreddin

      Re: “намацальної” мовотворчости?

      В такий спосіб можна набудувати багато нових слів, але то скорше буде "сленгом вузького кола".
  • 2007.05.31 | BoaConstriktor

    Re: До мови з розумом: На мовному базарі

    якось почув на Волині слово САМОГРАЙ ... спочатку і не зрозумів, що це таке :) не туди в мене думки були скеровані.

    А от проблема залишається: раніше слова творили цілі покоління, протягом багатьох років лексеми відсіювалися, залишалися найвлучніші, наймелодійніші, а тепер пішло-поїхало... Особливо смішно, коли ті, хто українською і не говорив ніколи, пнуться до процесу словотворення.
    а потім і маємо покручі на кшталт: "Дякую ВАС"...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua