Де наголос у слові ВКОТРЕ ?
05/19/2007 | Cepriu
При творенні прислівників від числівників, як можна бачити, місце наголосу зберігається:
пЕрший - упЕрше,
дев'Ятий - удев'Яте,
вісімнАдцятий - увісімнАдцяте
і так далі.
Отже, від котрИй прислівник має бути укотрЕ? Дивився в різних словниках - на жаль, наголосу не знайшов. Тому звертаюся до шановного панства з проханням підтвердити або спростувати. Бажано, з аргументами та посиланнями.
пЕрший - упЕрше,
дев'Ятий - удев'Яте,
вісімнАдцятий - увісімнАдцяте
і так далі.
Отже, від котрИй прислівник має бути укотрЕ? Дивився в різних словниках - на жаль, наголосу не знайшов. Тому звертаюся до шановного панства з проханням підтвердити або спростувати. Бажано, з аргументами та посиланнями.
Відповіді
2007.05.21 | harnack
Re: Де наголос у слові ВКОТРЕ ?
ВКОТРЕ (УКОТРЕ), присл. В якийсь раз, не вперше.http://www.slovnyk.net/?swrd=%E2%EA%EE%F2%F0%E5
Гляньте вправо на головній мовній - отама й словник!
2007.05.21 | Cepriu
Re: Де наголос у слові ВКОТРЕ ?
Дякую. Ваша правда. Перш ніж писати, дивився в СУМ, словник наголосів і под. Там не знайшов. В інтернеті, справді, є. Але ЧОМУ нагoлос на першому складі? При творенні прислівників цього типу місце наголосу ніби ж зберігається (див.мій попередній пост)? Чи не помилково, за аналогією до поширеної помилки "кóтрий"? ("Кóтра година?") В усному мовленні, за моїми спостереженнями, домінує "вкóтре", хоча чув неодноразово й "укотрé". Останній варіант, на мою думку, логічніший.2007.05.21 | ГайдиДоБайди
Re: Треба брати під увагу, що це радянський слівник
Це не український слівник, а політично-радянський. Тут треба зважати. Значить, тут співдіє ФСБ, тобто колишня КҐБ.З цього хтось може насміхатися, одначе, це дуже досадно і відбиває дійсне становище в нашому сьогоденні.
Як з тутешніх відгуків помітно, що до мовних питань втручається дуже вумно Кремель. Тим досадніше, що цих кґбистів дуже часто оплачує "українська" держава.
2007.05.21 | ГайдиДоБайди
Re: Чоловіче, Вам можна цілком спокійно підійти
Висловіть це слово природно, без насилування до будь-якого наголосу та все буде гаразд.Українська мова, це природна (органічна) мова, тому Вам не слід керуватися тими "правилами" як у російському наріччі.
Тепер спростовую деякі речі в вашому відгуці, щоб мали кращого розуміння, у чому саме річ.
Уперше, немає правила наголосу, коли від числівничих прикметників творити прислівники.
Котрий - це питальний займенник, а не числівником. Звідки, - котра година?
В українській мові буває одне правило для наголошування щодо прислівників з прикметників. На жаль, це питоме правило стараються, щоб його знівечити. Це правило природно і легко пристосовуєш. Як ось, без подальших пояснень
ширОкий - шИроко
висОкий - вИсоко
глибОкий - глИбоко
холОдний - хОлодно
голОдний - гОлодно
слизькИй - слИзько
вогкИй - вОгко
сухИй - сУхо
тугИй - тУго
крутий - крУто
хорОбрий-хОробро
хорОший - хОрошо
а:
сердЕшний - сердЕшно //"сЕрдешно аж не звучить і змогло нагадувати сердИтий". Хоча задля наголошення, притискаючи, то можете так само висловляти сЕрдешно, проте це вже дуже наголошена мова та тому не треба тут зловживати, бо людина, яка завсіди кричить...
Та:
сердИтий-сердИто //"сЕрдито" аж ніяк не звучить.
як і тут:
погАний-погАно
лЮбий-лЮбо
На прикладі прислівників:
дЕсять-десЯтий-десЯтеро
одинАдцять-одинАдцятий-одинАдцятеро
дванАдцять-дванАдцятий-дванАдцятеро
подвІйний-подвІйно
тут не відбувається зміна наголосу, як у
широкувАтий-широкувАто
глибочЕзний-глибочЕзно
Спитуйте тут наголошувати по інших слкадах, щоб відчувати неприродність іншого наголошення.
Та треба Вам брати під увагу, що прислівники створюють з різних частин мови. Правописне значіння прислівників, що їх не відмінюють, прилягаючи.
Отже, це також прислівники:
навкругИ
навкОло
недалЕко
скрізь
угорІ
сердЕшне
учОра
сьогОдні
занАдто
зосІбна
зОвсім
сам-на-сАм
мОвчки
...
От, напочатку наведена зміна наголосу пояснюється тим, що прикметник стоїть переважно перед іменником, хоча може й за ним:
мужна жінка
жінка мужна
Значить, прикметники в реченні не вживають відокремлено, узгоджуючи. А прислівники прилягають, тому існує в укр. мові такий відірваний наголос, бо це сприяє строєві мови. Бо прислівники прилягають. Звідки, вживаючи прислівник на початку речення, то цей відірваний наголос дає мовний стрій цілому реченню. На кінці, то таке наголошення забарвлено відгомонить.