МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

пріоритет чи приорітет

05/22/2007 | jz99
"...аблигация или облигация" (c) :what:

Чи то через спеку, чи хтойзна ще чого, раптом почало здаватися, що "приорітет" якось наче як "нашіше" звучить.

Пробую чимось схожим перевірити — гм... "априорі" теж гламурно звучить.

А, може, це дія підсвідомого несприйняття смаків нашої геодезії та картографії — досі ще пишуть "Чілі" та "Сірія" (їм так чомусь більше подобаєцця)... :sarcastic:

Відповіді

  • 2007.05.22 | ГайдиДоБайди

    Re: Ага, Ви тут заторкаєте правило девятки

    Тому це може Вам так здаватися. Проте правило дев'ятки не пристосовують у таких випадках:

    Голосівка -і- зберігається в чужомовних словах, коли вона стоїть перед голосівкою або півголосівкою -й-, байдуже, яка приголосівка стоїть перед -і-.

    От, радій, євангеліє, партія.

    От, тому, що по -і- чергує -о-, тому пишуть чужомовне слово пріоритет з голосівкою -і-, тобто чужомовна голосівка -і- не перейде в -и-, у першому складі.

    Правило девятки: Після д, ж, дж, з, р, с, т, ц, ч, ш, переходить чужомовна голосівка -і- в -и-.

    Звідки на початку слова чужомовна -і- не переходить.
    Суперечливим питанням залишається тільки, що самоназви мають зберігати голосівку -і-, бо самоназви треба без змін передавати. Проте раніше пристосували й самоназви. От, тому маємо прийняте слово Арґентина, Британія, а Брістол.

    Властиво, раніше передали, без огляду на дев'ятку, усі чужомовні -і- на -и-. Проте тут треба застерігатися, бо передали на письмі. Тобто це стосується до штучної мови на письмі.

    Гадаю, що тут українська мова б нічого не втратила, коли всі самоназви написати так, як вони бувають у першописі. Хоча це також не таке спрощення, як спершу може здаватися, бо тільки той може скеровуватися першописом, який саме керується чужими мовами. Звідки не зайво, щоб перепитувати, чи це правило так залишити, що всі новітні самоназви передавати з своїм чужомовним -і-?

    Та ще один бік. Хоч змогли б "Арґентіна", а з іншого боку, як це б звучало, коли вживати "причіна" замість - причина?

    Та коли вимовляти "джіп" замість - джип, то мимовільно вимовляєш скоріше "чіп". Справа в цьому, що чужомовна -і- вимагає протяжо-відкриту вимову як у слові дід хоч це закритий склад. Та це наближає вимову до "чіп". "Джіп" вимовляєш тільки правильно, коли вимовляш -і- по-російському. Українець, щоб правильно вимовляти -дж-, вимовляв би -і- коротко і замкнуто. Одначе, тоді це вже інше слово.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.05.22 | jz99

      отож

      ГайдиДоБайди пише:
      > Та ще один бік. Хоч змогли б "Арґентіна", а з іншого боку, як це б звучало, коли вживати "причіна" замість - причина?
      Отож бо й воно :)

      > Та коли вимовляти "джіп" замість - джип, то мимовільно вимовляєш скоріше "чіп".
      Оце вже кому як :) Ми ж розрізняємо "джміль" і прізвище Чміль, те ж саме "бджілка" і Пчілка.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.05.22 | ГайдиДоБайди

        Re: Хто саме Ми?

        "пчілка" це не українська мова. Це знівечення української звучні. Слово "пчілка" це не мовне явище в Україні, а книжне. Звідки в інших слов'янських мовах, які вийшли від книжної, вживають "пчілка". Як уже вивів, що росіяни тільки на письмі зберігають дзвінкі звуки, перекидаючи їх. А первинна українська мова їх шанує, бо дзвінкі звуки визначають українську мову. Звідки, на розрізненні дзвінких і глухих звуків побудується велика частина укр. словотвірні. Та ось, болгарська книжна мова вийшла внаслідок змішання з уґро-болгарами. Якраз наближаючися до мордвинських границь, там помічаємо таку перекручену вимову.

        А українська мова, яка первинна, вживає бджола. Як у дзижчати, або джерело-дзюркочати... Звідки подібне джміль, що також доказує на звук.

        бджола нагадує чогось на роїти і звуки, які від цього вийдуть. От, як блимак, цвіркун... Ще маємо жолобити. Перше бджільництво вийшло з бортництва у борті, тобто голому стовбурі

        Незвично буває сполука б і дж. Хоча це пов'язує українське слово з індоевропейськими мовами. Німецькою die Biene, англійською bee.

        bee Look up bee at Dictionary.com
        O.E. beo, from P.Gmc. *bion (cf. O.H.G. bia, M.Du. bie), possibly from PIE base *bhi- "quiver."

        quiver (v.) Look up quiver at Dictionary.com
        "to tremble," 1490, perhaps onomatopoeic, or possibly an alteration of quaveren (see quaver), or from O.E. cwifer-, perhaps related to cwic "alive" (see quick).

        От, і кажемо джерело життя.

        От, і що може означати б-:

        be Look up be at Dictionary.com
        O.E. beon, beom, bion "be, exist, come to be, become," from P.Gmc. *beo-, *beu-. Roger Lass ("Old English") describes the verb as "a collection of semantically related paradigm fragments," while Weekley calls it "an accidental conglomeration from the different Old English dial[ect]s." It is the most irregular verb in Mod.E. and the most common. Collective in all Gmc. languages, it has eight different forms in Mod.E.: BE (infinitive, subjunctive, imperative), AM (present 1st person singular), ARE (present 2nd person singular and all plural), IS (present 3rd person singular), WAS (past 1st and 3rd persons singular), WERE (past 2nd person singular, all plural; subjunctive), BEING (progressive & present participle; gerund), BEEN (perfect participle). The modern verb represents the merger of two once-distinct verbs, the "b-root" represented by be and the am/was verb, which was itself a conglomerate. The "b-root" is from PIE base *bheu-, *bhu- "grow, come into being, become," and in addition to Eng. it yielded Ger. present first and second person sing. (bin, bist, from O.H.G. bim "I am," bist "thou art"), L. perf. tenses of esse (fui "I was," etc.), O.C.S. byti "be," Gk. phu- "become," O.Ir. bi'u "I am," Lith. bu'ti "to be," Rus. byt' "to be," etc. It is also behind Skt. bhavah "becoming," bhavati "becomes, happens," bhumih "earth, world." The paradigm in O.E. was:
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.05.22 | Mika_Y

          ми, гайди-не-до-байди

          ГайдиДоБайди пише:
          > "пчілка" це не українська мова. Це знівечення української звучні.
          >... Як уже вивів, що росіяни тільки на письмі зберігають дзвінкі звуки, перекидаючи їх. А первинна українська мова їх шанує, бо дзвінкі звуки визначають українську мову.
          > А українська мова, яка первинна, вживає бджола. Як у дзижчати, або джерело-дзюркочати... Звідки подібне джміль, що також доказує на звук.

          Ну от, вже і "пчілки" з "чмелями" - москальська диверсія.
          Пане, Ви часто-густо такі приджмелені дописи пишете...
        • 2007.05.23 | jz99

          тут не так хто Ми, а більше про Кого

          Я мав на увазі прізвища — Олена Пчілка
          http://uk.wikipedia.org/wiki/Пчілка_Олена

          ... і Ганна Чміль, наша сучасниця, посадова особа.

          Йдеться не про правильність чи питому українськість слів, покладених у прізвища (на цю тему вже не раз точилися окремі дискусії тут, на форумі), а про звукорозрізнення.

          Ось ще приклад: "джура" й "чура". Тут вже не скажеш, що якесь народнє, а інше книжне :) Як і з "бджілка-пчілка", обидва є формами того ж самого слова. Навряд чи вони виникли через те, що люде (козацтво) їх погано розрізняли (не дочували :) ), і їм однаково було, як казати, джура/чура; гадаю, навпаки, добре дочували, тільки комусь подобалося більше так, комусь інак, або ж тут діалектні особливості.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.05.23 | ГайдиДоБайди

            Re: Ваші приклади підібрали свавільно

            Вони стосуються саме до вашого радянського світогляду, а не до України.

            Тому марно підставляти мої відгуки з вашою низькопробністю.

            Бджола доказує на свавільність слова "пчола", чи краще неписьменність. Так Ви спілкуєте на рівні російської неписьменности, а не мовознавства. У дійсності виконуєте наказу Кремля, щоб українську мову розглядати як наріччя. Це злочин.

            Ми ж також не вимовляємо "папа" замість "баба". Та джура, походить від французької мови, дежурний. Звідки не виникає сумніву, що треба написати і вимовляти джура. Тільки на основі російської неписьменности можна так тхнути як Ви.

            Хоча це не прикро, бо в дійсності немає різниці. Ви ж виходите від російського самовладдя, а не від України. Ви ж викладаєте на підставі зросійщених правописів.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.05.23 | harnack

              Гей, пане Байдо - не верзіть дурниці неграматично та з обрАзами!

            • 2007.05.29 | jz99

              козаки хутенько переймали все хранцузьке?

              ГайдиДоБайди пише:
              > Ми ж також не вимовляємо "папа" замість "баба".
              І "чіп" замість "джип" ;)


              > Та джура, походить від французької мови, дежурний. Звідки не виникає сумніву, що треба написати і вимовляти джура.
              Ой, а Ви впевнені, що "джура" походить саме з французької? :D І що означає людину, яка чергує протягом дня? Знаєте, в мене складається непереборне враження, що Ви ось щойно вперше від мене почули слово "джура"... То це я надибав тест "шібболет", щоб бачити, хто є українцем, а хто прикидаєцця? :ouch:

              То козак йому промовляє: "Чуро мій, чуро, вірний мій слуго!"
              Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе джура, кладе малий <воріженьок себто>.
              Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: "Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого".

              Етимологічний словник Фасмера: дежурный — стар. дежур-майор, начиная с Петра I, фр. de jour... отсюда, видимо, калька "дневальный" (дежурный солдат).

              Етимологічний словник української (тобто моєї й діда мого) мови: джура (іст.) "військовий слуга, зброєносець", жура, цюра, чура, журим, джурило, чурило, журашин... — запозичення зі східних мов, пор. кипч. cora "хлопець до коней", тюрк. чур "разом, у згоді", тадж. чура "друг, товариш", чур "згода".


              > Бджола доказує на свавільність слова "пчола", чи краще неписьменність.
              Читайте уважно, я казав про інше — що ми легко відрізняємо на слух "бджілка" й "пчілка". Саме тому словник Б.Грінченко і подає варіанти слова "бджола":
              "пчола" = "бджола"
              "бжола" = "бджола"



              > Вони стосуються саме до вашого радянського світогляду, а не до України.
              > Тому марно підставляти мої відгуки з вашою низькопробністю.
              > Так Ви спілкуєте на рівні російської неписьменности, а не мовознавства. У дійсності виконуєте наказу Кремля, щоб українську мову розглядати як наріччя. Це злочин.
              > Тільки на основі російської неписьменности можна так тхнути як Ви.
              > Хоча це не прикро, бо в дійсності немає різниці. Ви ж виходите від російського самовладдя, а не від України. Ви ж викладаєте на підставі зросійщених правописів.

              Це Ваша відповідь про Олену Пчілку? :sarcastic:
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2007.05.29 | ГайдиДоБайди

                Re: З тим на пшоно не заробляєте, а лише на Мек Доналдс

                Та ваші радянські слівники, це для мене не джерелом укр. слововиводу.

                Та загально знано ваші ненаукові підходи, виводячи всіх і все від тюркських мов.

                Це російське нацюківство.

                Це не стосується до мовознавства, а до Аттатюрка, засновника Туреччини. За Аттатюрка почали вигадувати велике походження турків. Чогось на Майн Кампф від Гітлера. Так надихано написали в Україні радянські науківці про тюрські слова.

                Хоча зрозуміло, що Туз споріднено з стус...

                Це не мовознавство, а чисте їмо.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2007.05.30 | jz99

                  хотілося б нарешті почути від Вас фактів

                  ГайдиДоБайди пише:
                  > Та ваші радянські слівники, це для мене не джерелом укр. слововиводу.
                  > Та загально знано ваші ненаукові підходи, виводячи всіх і все від тюркських мов.
                  > Це російське нацюківство.
                  > Це не стосується до мовознавства, а до Аттатюрка, засновника Туреччини. За Аттатюрка почали вигадувати велике походження турків. Чогось на Майн Кампф від Гітлера. Так надихано написали в Україні радянські науківці про тюрські слова.
                  > Хоча зрозуміло, що Туз споріднено з стус...
                  > Це не мовознавство, а чисте їмо.
                  То доведіть, що "джура" походить з французької. Подайте джерело, якому Ви довіряєте. Бо виходить, що саме цього й не можете, тому так багато порожніх слів. Не личить розумній людині.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2007.05.30 | ГайдиДоБайди

                    Re: Про Аттатюрка і нацюківське вигадання якогось праминулого

                    це не вигадкою, а це цікава подробиця. Я про це також довго нічого не знав, аж подивився деякі битописні передачі з німецького або англійського джерела. Від такої цікавої подробиці від укр. джерел досить нічого не дізнався. Звідки також походить твір того божевільного Туркменбаші. Це пряме продовження, а не окрема вигадка нашого часу...

                    Та це дуже важливо. Ми ж говоримо багато про турків, тощо, а Оттоманська Порта це була також багатонародньою імперією, яка ще побудувалася на візантійській. Що було б варт дослідити, це саме арабські джерела. Вони дійсно дуже старими. Та наші предки, тобто скити мали багато зв'язків з арабами та в Підкавказзі і в теперішніх Кубані, Волгоградщині відбулися багато баталій, де наші предки стримали наступ арабів.

                    Це дуже тенденційно, коли в радяно-українських підручниках дізнаватися, що це і це слово тюркського походження, бо в якомусь тюрксько-турецькому говорі існує подібне слово, з будь-яким то значінням.

                    Ну, коли в якомусь тюрському говорі існує якесь слово, що звучить подібно, що означає людина на коні, то це не дивно. Треба Вам тільки слухати італійську або і еспанську та дуже часто Вам здається, що вони немов вимовляють чогось українського. Та пригадую придибачку, коли в моїй молодості десь навколо незалежности з одним українцем з України був один раз у моєму житті на Октоберфесті. Там виступали якісь Оберкраїнер-и чи так подібно. Тобто це були німці з Югославії та він і інші українці думали, що мова про них :)

                    Та зв'язок джури з дежурним, це очевидно, бо якраз козаки запозичили багато слів з Франції. Тим більше поляки. Ціла польська верхівка розмовляла французькою, як і російська і т. д. Та українці мали служити панам, як ось також Тарас Шевченко. Тож це вийде вже з побуту. Хоч ми вважаємо козаків лицарями, проте в дійсності це були втікачі, хоча козацтво має старші джерела, які, одначе, не досліджені на укр. тлі. Заможні козаки з шляхетного роду жили двірським життям, що за того часу означало, що всі наслідували примхи французького двору. Тож не сплутуйте тут з часами середньовіччя з лицарями і їх прислугами. Це чогось на отрок...
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2007.05.31 | jz99

                      порадьте, будь ласка, що почитати про офранцужених козаків

                      Тут Ви заскочили мене. Я не науковець і навіть не гуманітарій, а технар (програміст), тому маю прогалини у знаннях, зокрема історичних (і, на жаль, просто не маю часу, щоб систематично читати все про все). Про потужні французькі впливи на козацтво вперше чую від Вас. Пробую нашвидкоруч шукати цю тему в Інтернеті — поки що безуспішно! ГайдиДоБайди пише: > Та зв'язок джури з дежурним, це очевидно, бо якраз козаки запозичили багато слів з Франції. Яких? > Тим більше поляки. Ціла польська верхівка розмовляла французькою, як і російська і т. д. Але в які саме часи? Ось в Інтернеті (поправте, якщо це помилкові відомості): "...з кінця ХVІІІ ст. після розподілу Польщі поміж Російською Імперією, Австрією та Прусією, польська мова починає поступово втрачати свою позицію у регіоні. Французька мова, яка тимчасово стала мовою еліти, у ХІХ ст. була витіснена німецькою." http://jpol.blog.net.ua/korotka-istorychna-dovidka Звідси виходить, що французька мова зайшла у Польщу доволі пізно, вже по козацькій добі. Слово "джура/чура" побутувало в козаків явно давніше. > Це дуже тенденційно, коли в радяно-українських підручниках дізнаватися, що це і це слово тюркського походження, бо в якомусь тюрксько-турецькому говорі існує подібне слово, з будь-яким то значінням. > Ну, коли в якомусь тюрському говорі існує якесь слово, що звучить подібно, що означає людина на коні, то це не дивно. Треба Вам тільки слухати італійську або і еспанську та дуже часто Вам здається, що вони немов вимовляють чогось українського. Ви занадто все спрощуєте, аж, даруйте, примітивізуєте. Якщо англ. "ought to park" звучить як наше "о-от тупа-а-ак!", то це ж не означає, що ми в них чи вони в нас це запозичили. Звісно, однієї подібності замало. Ви ж ось подбали змалювати умови, які, на Вашу думку, призвели чи бодай могли призвести до того, що прищепилося те й те слово — точно таким же чином доводиться й те, що "чура/джура" могло прийти з тюркських мов, а саме через історичні контакти, тісне тертя. Дивно, що Ви оминули цей факт мовчанням. Невже Вам вистачає того, що якась версія викладена в книжках, виданих на теренах України, щоб її навіть не розглядати? Тоді це вже не наука. Ось гляньте лишень один цікавий документ, якого я недовго й шукав: http://www.cidct.org.ua/uk/publications/Istoria/57.html (вебсайт "ЦЕНТР ІНФОРМАЦІЇ ТА ДОКУМЕНТАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР")
                      РОЗПИС ДЕРЖАВНИХ ВИТРАТ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА Документ, складений в останні часи правління хана Шагін-Гірея II, який відображає державний і придворний штати Кримського ханства, тобто є своєрідним "табелем про ранги" цієї держави... ... ... ПРИДВОРНИЙ ШТАТ: Корпус охоронців — 16 чоловік єдисанських мурз, 11 чоловік єдичкульських мурз, 11 чоловік джамбуйлукських мурз, 4 кабардинців, 5 таманців, 8 запинців; 2 капиджі, тобто камергери; кулар-агаси, чи начальник слуг і джур; ... ... 11 джур; ... ...
                      Ось ще відомості з енциклопедії "УКРАЇНСЬКА МОВА" (досі не було причин не довіряти їм, тому цікаво буде послухати Ваше спростування) http://litopys.narod.ru/ukrmova/um.htm
                      УКРАЇНСЬКО-ТЮРКСЬКІ МОВНІ КОНТАКТИ. Сягають часів ранньої східнослов’ян. доби, коли степи Пн. Причорномор’я контролювалися тюркомов. кочовими племінними об’єднаннями гунів (4 — 5 ст.), аварів-обрів (6 ст.), булгарів (6 — 7 ст.) та хозарів (7 — 10 ст.), яких витіснили печеніги (9 — 11 ст.), що, в свою чергу, поступилися кипчакам-куманам-половцям (11 — 13 ст.), а останні — крим. татарам та ногайцям Золотої Орди. Діалектно неоднорідні мови гунів, аварів, булгарів та хозарів, що разом із сучас. чувас. мовою становлять булгарську групу тюрк, мов, значного впливу на укр. тер. діалекти доби Київ. Русі, очевидно, не мали. Проте сліди цих контактів спостерігаються не тільки у вітчизн. писемних пам’ятках (булгаризми тивун/тиун, каган/коган, хоть ‘жінка’, хинове ‘гунни’, болярин боярин, лошадь, сапог, Тьмуторокань, Борис, Боян/Баян тощо), а й у сучас. укр. мові: ватаг, хазяїн (давньорус. хозя), ковер (кримськотатар. кийиз ‘повсть’), харалуг, харалужний, корогва (давньорус. хорюгъвъ), лоша, сагайдак/ сайдак, колчан, р. Сутень, буланий, карий тощо. Певний вплив на укр. діалекти старокиїв. доби мали печенізька та половецька мови. Прямим нащадком першої є гагаузька мова (в Одес. обл. та ін.). Половецька ж лягла в основу кипчацьких мов крим. ареалу — кримськотатарської, караїмської (з домішкою хозарського субстрату), вірмено-кипчацької та урумської (з помітним румейським субстратом). Близькоспорідненість цих мов утруднює послідовне розмежування відповід. запозичень. Проте пам’ятки давньоруської писемності з укр. територій («Повість временних літ», Київський літопис, Галицько-Волинський літопис, «Слово о полку Ігоревім» та ін.) і дані порівн.-істор. досліджень вказують на велику кількість (бл. 1 500 заг. і власних назв) печеніз. та половец. запозичень. Впливи цього часу були взаємними, про що можна з певністю говорити, посилаючись на пам’ятку половец. мови «Codex Gumanicus» за рукописом серед. 14 ст., де зустрічається ряд характерних східнослов’янізмів: izba ‘кімната’, kukel ‘кукіль’, ous ‘жито, збіжжя’, реč ‘піч’, salam ‘солома’, samala ‘смола’, yrs ‘рысь’ (із типовим надставним ы- перед р). З розвитком козацтва й чумацтва тюрк, вплив на лексику укр. мови ще більше зростає. Запозичення стосуються передусім козацького й чумацького побуту: козак (грец. фіксація 1308 з Судака καζακ), чумак, товариш, отаман, осавул, джура, кіш, кочувати, бунчук, шаровари, штани, очкур, гашник, калита, кисет, тютюн, люлька, башлик, тарань, чабак, шатро тощо. Завдяки різнобічним взаєминам засвоюються госп. назви, назви рослин, тварин, інструментів, товарів та ін.: саман, отара, Ґирлиґа, гарба, кишмиш, гарбуз, аїр, бузівок, барабан, кармазин, басма, тасьма, сап’ян, атлас, парча, куманець, терлик, килим, копил, буран. Поміт. впливу зазнав укр. ономастикон. Багато козац. прізвищ (за реєстрами 17 — 18 ст. — бл. З 000) — тюрк. походження: Балабан, Мурза, Кочубей, Кутлубей, Шингерій тощо. Подібна картина й в топонімії Пд. України: Баштанка, Інгул, Каланчак, Комишуваха і т. ін. Безпосередньо запозичуються і тюрк. слова, що відображають сусп. життя Туреччини, татар Криму, ін. тюрк. етнічних осередків: хан, султан, візир, диван, чалма, калим, мечеть, намаз, ясир тощо. Серед них чимало арабізмів та персизмів, що сприймалися й засвоювалися як властиво тюрк, слова. На тлі глобальних укр.-тюрк. контактів розвиваються й локальні мовні зв’язки — із кримськотатарською та ногайською мовами на Пд. України; з вірмено-кипчацькою в Кам’янціПодільському, Львові, Луцьку, Станіславі (тепер Івано-Франківськ), Могилеві-Подільському та ін. містах, де були колонії кипчакомовних вірменів; караїмською у Луцьку, Станіславі й Галичі; із урумською в Надазов’ї після переселення туди урумів з Криму в 1778 — 79; з гагаузькою в Бессарабії. У випадку локальних мовних зв’язків взаємовплив не обмежується запозиченням недублетної лексики, а часто охоплює всі лекс. сфери й навіть мовну систему в цілому. Яскравим прикладом впливу укр. мови (разом з польською) на острівну, ізольовану (тобто оточену ін. мовами) тюрк, мову був розвиток вірмено-кипчацької мови, що його послідовно можна дослідити протягом 16 — 17 ст. за актовими книгами вірм. суду Кам’янця-Подільського. Як і в цьому випадку, укр. вплив поєднується із впливом типологічно близьких ін. мов оточення: польс., рос., новогрецької (румейської) чи вірменської. У зв’язку з наявністю в сучас. Україні тюркомов. населення — кримських татар і кримчаків (Крим), урумів (Приазов’я), караїмів (Галич), гагаузів (Одес. обл.) — укр.-тюрк. контакти в ній продовжуються. Певна специфіка спостерігається в укр.-тюрк. мовних контактах за межами України, де сама укр. мова опиняється в становищі острівної: Казахстан, Карачаївщина, Балкарія, Кумикія, Татарія, Башкирія, Алтай та ін. У цих місцевостях вона становить один з компонентів укр.- рос.-тюрк, тримовності чи й певної багатомовності. Див. також Тюркізми. Літ.: Кримський А. Тюрки, їх мови та літератури. В кн.: Кримський А. Твори, т. 4. К., 1974; Гаркавец А. Н. Тюрк. языки на Украине. К., 1988. http://litopys.narod.ru/ukrmova/um132.htm
                      ТЮРКІЗМ — різновид запозичення; слово, його окр. значення, вислів тощо, запозичені з тюрк. мов або через їхнє посередництво з деяких ін. мов (переважно з араб. та перської) чи утворені за їхніми зразками. В укр. мові налічується бл. 4 000 Т. (без урахування власних назв). Понад половина з них — загальновживані: гарбýз, ки́лим, кишми́ш, отáра, тумáн, тютюн, штани́, кáрий тощо. Решта — історизми (башли́к, бунчýк, джурá, канчýк, опанчá, осавýл, сагайдáк, яси́р та ін.), діалектизми (байли́к «безплатна примусова робота», бичáк «ніж», гарáм «худоба», кавýк «мішок» та ін.) або вживаються у ролі екзотизмів для опису власне тюрк, побуту (бай, гарéм, мурзá, султáн, хан та ін.). Група екзотизмів є практично відкритою і постійно поповнюється. До найдавнішого шару Т. належать булгаризми: боля́рин (боя́рин), кóвéр, колчáн, Бори́с. Тюркізмам давньокиїв. доби булгар., хозар., печеніз., половец., кипчацького і татарського походження (іноді як проміжні ланки для монг., перс., араб. запозичень) властивий фонетичний перехід звука а в о: богати́р (кипчац. багатыр; монг. багатур, багадур), хазя́їн (давньорус. хозя; кипчац.-булгар. хузəй; перс, ходжá; араб, haggi), колимáга (давньорус. колимогъ, колимагъ; давньотюрк. *калымак; монг. хальмаг), хозáри, хазáри (з казар, хазар), Бóлдині гóри (з балда//балта «сокира»), м. Бахмач//Бохмач (давньорус. Бохмитъ «Магомет»), козак (з казак, пор. грец. фіксацію καζακ — Судак, 1308). Т. пізнішого часу це невластиво — вони здебільшого зберігають поч. звукову специфіку: байрáк, кабáк, кавун, капкáн, калим, самáн, чабáк, ятагáн тощо. Певні проблеми виникають при аналізі паралелізму укр. і тюрк. власних назв Пд. України: річка Молóчна//Сутéнь (тюрк. сÿт «молоко»), річка Чóрна//Карасý (тюрк. кара «чорний», су «вода») тощо. http://litopys.narod.ru/ukrmova/um117.htm
                      ГайдиДоБайди пише: > це не вигадкою, а це цікава подробиця. Я про це також довго нічого не знав, аж подивився деякі битописні передачі з німецького або англійського джерела. Від такої цікавої подробиці від укр. джерел досить нічого не дізнався. Звідки також походить твір того божевільного Туркменбаші. То й не уподібнюймося до нього, думаймо розважливо й тверезо. Якщо є факти, що певні слова таки, ніде правди діти, ми взяли від турків, татар чи ще когось (хто комусь подобається, а комусь і ні — це вже справи тут не може стосуватися), то не можна цього замовчувати, бо це буде ненауково й свавільно. Сміятимуться, як з Туркменбаші :) > Та це дуже важливо. Ми ж говоримо багато про турків, тощо, а Оттоманська Порта це була також багатонародньою імперією, яка ще побудувалася на візантійській. Що було б варт дослідити, це саме арабські джерела. Вони дійсно дуже старими. Та наші предки, тобто скити мали багато зв'язків з арабами та в Підкавказзі і в теперішніх Кубані, Волгоградщині відбулися багато баталій, де наші предки стримали наступ арабів. Ось до слова й про арабські сліди:
                      Якщо  новичок і вступав у Січ, то ставав справжнім козаком лише
                      тоді, коли вивчив козацькі правила і військову науку.
                       Клавдій  Роно, англійський резидент у Петербурзі,  писав  (1736
                      р.):  "Запорожці  приймають до свого братства загалом  усі,  без
                      різниці, національності, якщо приймуть грецьку віру і погодяться
                      перейти  семилітню  пробу  (підготовку)  перед  наданням  звання
                      лицаря... Звання лицаря можуть здобути в їх товаристві лише люди
                      дуже  сильні  і  добре збудовані (тілом), але кожний  може  бути
                      прийнятий як хлоп або помічник (послуговувач)..." [1, с. 354].
                       У  працях  інших  дослідників вказується й на меншу  тривалість
                      строку  перебування на початкових стадіях козацької  школи.  Хто
                      хотів  стати козаком, мусив наперед служити три роки  в  старого
                      козака  за чуру. Чура (слуга) робив усяку роботу, а потім,  коли
                      навчився від того козака орудувати зброєю і набирав справності в
                      битвах,  ставав  правдивим  козаком і діставав  зброю:  рушницю,
                      шаблю, спис, лук і стріли.
                       Виходячи   з  наведених  історичних  відомостей,  можна   дійти
                      висновку про те, що єдиних критеріїв відбору молодих козаків  не
                      ісігувало. Справжнім козаком ставав лише той, хто проявив себе у
                      військовому  поході, довів свою військову зрілість  і  здатність
                      переносити всі негаразди військового життя.
                       У   кожного   статечного  запорожця   був   джура.   Судячи   з
                      етимологічного  значення,  слово  "джура"  або  "чура"   означає
                      полонений;  із  таким  значенням  воно  вживалося  в  арабів;  у
                      середньоазіатських сарматів "джура" означає невільник, раб.  Але
                      це  були  не просто слуги при кошовому чи інших старшинах.  Вони
                      чистили старшині зброю, їздили разом з ними в походи, вчились  в
                      них  військовій  майстерності.  Хто  до  військової  справи   не
                      підходив,  того  відсилали  з Січі. Арабський  мандрівник  Павло
                      Халеб-ський, що побував в Україні 1654 р., писав:  "Ці  юнаки  з
                      дитинства вчаться верхової їзди, стрільби з рушниць і  луків  та
                      unpnapnqr3"   [7,  с.  98].  Вивчившись  у  досвідчених   вояків
                      військовій  справі,  джури, діждавшись  парубочих  літ,  ставали
                      найзавзятішими запорозькими козаками.
                      
                      http://216.239.59.104/search?q=cache:jbXJ21clra0J:www.bereginya-rodu.org/statti/fiz_vdosk_zapor_kozakiv.php+джура+чура&hl=uk&ct=clnk&cd=8&gl=ua
                      Видається дуже неймовірним, щоб слово зі значенням "черговий на один день", de jour, раптом обернулося на учня ! (та ще й часи впливів французької мови, бачиться, занадто спізнилися для цього). Значно правдивішим і простішим поясненням сприймається саме запозичення чи то в арабів, чи то в татар з початковим значенням "слуга".
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2007.05.31 | ГайдиДоБайди

                        Re: Мені не потрібно чогось додати до мого попереднього відгуку

                        Як Ви ці джерела подаєте, то це свідчить не про випадковість, а про вашу сторонність. Не думайте, що не можу відчувати вашу сторонність.

                        Знаєте, коли коло-котити-кочувати-Кочибей - від тюрської мови, то треба негайно цілу Україну передати Туреччині.

                        Тепер ще джура, ге-ге, або "чура" перетворився в полоненого :)

                        Про ці вияви нацюківства вже згадав. Та коли Ви не обізнані з французькими впливами поміж европейською шляхтою, то цю прогалину можете самі виповнити. З вашим відгуком мене тільки підтверджуєте.

                        Якраз таке імперське споглядання на Україну, це наслідок радянщини.

                        Ге, кримські татари та на Марсі живуть такі малі зеленні карлики :)
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2007.05.31 | jz99

                          Шкода

                          Ви не обгрунтували своєї думки фактами, тому для мене Ваше припущення залишається сумнівним (м’яко кажучи).

                          Зате вкотре переконливо довели, що сама лише згадка чогось такого, що Вам особисто не подобається, важить для Вас більше, як пошук істини. Тож не звинувачуйте інших в односторонності. Сміючись із Туркменбаші, Ви не помічаєте, що недалеко від нього й відійшли.

                          Якщо Вам справді небайдуже, чи сприймають Вашу думку серйозно, то все ж таки не зле було б відповісти на питання, що я подав Вам:
                          - про рясність французьких слів, запозичених козацтвом;
                          - про узгодження в часі французької моди у Польщі з добою козацтва;
                          - про далекість поняття "денне чергування" від козацького джури порівняно із "прислуга", "хлопець при конях";
                          - нарешті, з яких причин Ви відкидаєте татарський слід в цій історії.

                          Зважте, що ми з Вами не листуємося приватно, нас читає багацько людей (і частина їх з-поза меж України), їх теж поважайте, будь ласка. Інакше я зовсім не розумію мети Вашого перебування тут.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2007.05.31 | ГайдиДоБайди

                            Re: Усе подав, що важливо

                            Та все інше, це лише ваше мрякобісся. Та до цього мені зась. Тут не виникає причина, щоб мені нізащо морочити голову. Та саме це ваш злісний намір.

                            Смішіть когось іншого, коли ваш кримсько-татарський лінк називаєте "фактами". Я це з одним простим нанизуванням гнізда слів спростив. :)
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2007.05.31 | jz99

                              воля Ваша, не бачу сенсу товкти воду в ступі

                              Якщо у Вас і справді якась хвороба, я Вам співчуваю. Інших причин Вашої поведінки я собі не складу.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2007.05.31 | ГайдиДоБайди

                                Re: От-от, невже Ви близнюком судді Станік?

    • 2007.05.23 | hrushka

      `передування` не було`б відповідний перевід?

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.05.23 | jz99

        першість, першочерговість... але це приблизно й обмежено

        Звісно, хочеться, щоб завжди і всюди був простий переклад, слово в слово, 1:1, щоб у всіх випадках одне слово красиво й природно лягало замість іншого, бо так легше, та далеко не завжди це можливо.
        Зверніть увагу, що у двомовних словниках в багатьох гніздах по декілька, а то й по кільканадцять відповідників однієї мови проти одного слова у заголовку гнізда.

        Ось тлумачення слова "ПРІОРИТЕТ":
        1. Першість у якому-небудь відкритті, винаході, висловленні ідеї.
        2. Переважне, провідне значення кого-, чого-небудь; перевага над кимсь, чимсь.
        http://www.slovnyk.net/?swrd=ПРІОРИТЕТ

        І ще треба зважати на похідні (як вони "працюють" у тексті, коли підбираєш переклад), тут, зокрема, існує прикметник "ПРІОРИТЕТНИЙ":
        1. Стос. до першості за часом у науковому відкритті, винаході, розробках і т. ін. Пріоритетні ідеї.
        // Що стосується встановлення пріоритету.
        2. Що має переважне значення.
        http://www.slovnyk.net/?swrd=ПРІОРИТЕТНИЙ

        Не завжди добре лягає у текст прямий переклад, як-от "законопроект про пріоритетний розвиток гірських населених пунктів" ~> "законопроект про розвиток, шо має переважне значення, гірських населених пунктів".

        Тут підійде слово "першочерговий" (відсутнє, до речі, у тлумачному гнізді), "законопроект про першочерговий розвиток гірських населених пунктів".

        Загалом же "пріоритет" у мене був лише як приклад, йдеться в цілому про наше звукобачення та питання належних звукових змін чи не-змін при запозиченнях (а що запозичати таки доводиться, це Ви вже й самі здорові не раз погоджувалися, та й он, бачте, одна лишень географія вже скільки проблем дає).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.05.25 | hrushka

          Re: першість, першочерговість... але це приблизно й обмежено

          Тому що часто не має слів в двох мовах з однаковим значінням, тому відповідно підберати котрі найкраще піходять, як Ви це й пишите. Мені особливо подобається Ваше пояснення та вибір слів, однак мені застригло слово "текст" в горлі та не можу викашляти :-)

          Я радше вживав`б слово "зміст", хоть воно зовсім інакше значіння має, однак близьке `виглядом`. Може більш відповідне було`б "рукопис", хоть то не було писане рокою а якимось приладом - "друкарня", зате це слово знова не наше, може скорше "пичатальниця" або щось того роду ...
    • 2007.05.29 | Георгій

      Re: Ага, Ви тут заторкаєте правило девятки

      Дорогий пане Гайди до Байди, але ж я Вам точно це казав на форумі "Укр. Правди" десь так років із шість тому, коли зайшла мова про Св. Патріка (а не "ПатрИка"), покровителя Ірландії! А Ви мені на те написали, що я білодідівець і агент КГБ. Добре, що Ви нібито змінили вашу ультра-якобінську позицію і зараз пишете більш раціонально. Щиро Ваш, --Георгій
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.05.29 | ГайдиДоБайди

        Перебуквинація і пришиті слова

        Ірляндія, Патрик

        Вам треба собі усвідомлювати, що буває перебуквинація/транслітерація з її завданням, а окрема річ, це мова і її правила, що їх не слід порушувати.

        Якби Ви про Ірляндію, то Ви мали б написати Петрік, бо так і вимовляють, зберігаючи стрій даної мови. Звідки, Ви розглядаєте українську мову як наріччя. Українська письменницька мова, не може керуватися правилами написання від інших мов, які битописно склалися, у дуже різних суспільствах з цілком іншими передумовами, тобто й вимогами.

        Звідки ваша ввічливість, у вашому відгуці, видається мені нещирою, підло намагаючися, щоб підмазати зросійщення в "законному" оббиванні.

        Саме це не розторопаєте, що україська мова не російським наріччям.

        Отже, справа така, коли йдеться про перебуквинацію/транслітерацію, то слід зберігати похідне написання. Тут хоч залишається спірним, що мови на англійській мові, не керуються написанням, як ось німецька мова, а вони мають рівнобіжно дуже притаманне звукописьмо, що, одначе, не використовують в звичайному письмі. Тому це дуже незграбно, коли саме написати "Патрік", коли вимовляють і розуміють повсюди "Петрік". Бо саме й Петрік передає мовне забарвлення, що в письменності дуже важливо. Тому тут краще керуватися написанням за звуковим письмом, що додають в слівниках.

        Тож, заново, слід розрізняти щодо конечности в перебуквинації, що слід дотриматися в свідоцтвах, тощо та щодо пришитих слів, яким не слід порушувати правила української мови, бо це знищить її і спотворює її стрій.

        Ось живий приклад:

        Дитина народилася в Україні та батьки називають новонародженого Патрик. А громадянин з Ірляндії приїздив до України та в Україні він дістав свідоцтво з написанням його назви як Patrik/Патрік, вимовляючи її Петрік. Коли він довжий час буде жити в Україні і вивчив укр. мову, то його вимова зміниться на Петрик або на Патрик.

        Український письменник напише твір та він, зберігаючи мовне забарвлення, уживає в своєму творі написання Петрік.

        Українці ж керуються безпосередньо написанням. Наше письмо також вийнятково точно, розірізняючи дзвінкі і глухі звуки, що такого немає в латинському письмі. Ми тільки не передаємо всі тонкощі нашої мови на письмі, щоб зайво не ускладнити. Як ось різну вимову -і-, тощо.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.05.29 | Іван Сокира

          Re: Перебуквинація і пришиті слова

          Щодо Петрік - це Ви загнули дещо. Бо ірландці - не американці, і, як правило, говорять на А ("ей") щось ближче до нашого А, ніж Е (у закритих складах, звісно).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.05.29 | ГайдиДоБайди

            Re: Перебуквинація і пришиті слова

            Я в Ірляндії ще не був. Та Петрік брав, як в моїй па'мяті звучало, викладаючи предмет, що саме головно й стосується щодо різниці в англійській звукомові і на письмі.

            Можна поправити, а це не заторкає зміст. Щодо змісту в мене все впорядку, бо в більшості випадків, це стосується саме такої вимови. Я ж не виклав особливості ірляндської вимови. Я вже рад, коли розумію англійця :) Та напевно в різних областях Ірляндії, буває й відмінна вимова :) А що ірляндський наголос, розмовляючи англійською, дуже вумний, то це ніхто не заперечує. Та я певен, що письменник, який напише повість з підметом Ірляндії, знатиме, як передавати особливе звучання :)
          • 2007.05.30 | Hoja_Nasreddin

            Re: Перебуквинація і пришиті слова

            Не потрібно сперечатись хто у Великобританії де ф як вимовляє Patrick, бо можна потрапити у халепу (в сенсі пастку), бо в різних районах Британії та Ірландії вимова різна. Послухайте лондонця і ліверпульця - і відразу відчуєте (з цього приводу колись слухав передачу з Джоном Леноном, що відбувалася у Штатах, то там зокрема запиталися його, чого він зараз говорить явно з американською вимовою, чи вміє він говорити як колись з ліверпульською вимовою, він посміхнувся та продемонстрував - ото був клас). У Британії шотландці, ірландці та валійці говорять англійською, але відчутно по-різному вимовляючи слова.

            Візьмімо Україну. Чи доводилося Вам чути, як вимовляють А та У у Галичині (цілком звичайна вимова) і на Черкащині - там то настільки відрізняються ці звуки - таке враження що зовсім по-різному вони будуються органами ротоввої порожнини тощо. Так сами зі звуком И в Галичині (тут майже як Е) та на Черкащині (звичайно). Про Л мовчу, бо є полтавське, а є буковинське та Закарпатське.
            Отже, в тому Патрикові може бути і відчутне Е і майже А, або ж щось середнє між Е та А (стандартний звук в англійський, для якого існує спеціальний значок у транскрипції)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.05.30 | ГайдиДоБайди

              Re: Українська мова не англійська

              Вам також не про галицьку вимову, а Вам скоріше про російське уподібнення, що викладають в радянських підручниках.

              Особливість звучання галицького говору можете скоріше почути в Канаді ніж в Галичині після цього жорстокого зросійщення. У Полтаві і в Харкові можете слухати зросійщення. Ба ще деякі роки тому був свідком, що люди, і то навіть молоді, попросто бояться розмовляти українською. Вони тільки відважилися розмовляти, коли помітили, що такий здоровань як я, розмовляє близь них українською.

              У Англії ніхто не боїться розмовляти англійською. А все ж таки, англійська мова почала з мови простого люду, створюючи її штучно. Англійська мова, це мова імперії. Тим більше, англійська мова має свої особливості. Так, ненаголошені склади майже проковтнуть. Так, що голосівки в ненаголошених складах вимовляють нечітко, подібно до "е". Я ж наголосив на особливість звукомови.

              А коли Ви підло стараєтеся з тим виправдовувати зросійщення, то це тільки новий різновид старого зросійщення. Це неодмінно злочином.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2007.05.30 | Hoja_Nasreddin

                Re: Українська мова не англійська

                >Вам також не про галицьку вимову, а Вам скоріше про російське уподібнення, що викладають в радянських підручниках.
                Аж ніяк.
                1.Який стосунок мають радянські підручники до галицької чи полтавської вимови?
                2.Ви напевне давно були в Україні (а чи й були взагалі), що так висловлюєтеся про галицьку вимову галичан. Чи не плутаєте часом Львів із Єнакієвим?

                >Особливість звучання галицького говору можете скоріше почути в Канаді ніж в Галичині після цього жорстокого зросійщення.
                Особливість напевне лишилася, але звучання катма. Якщо Вам відомо, що то є НАГОЛОС у реченні, у словосполученні (напевне знаєте про що я говорю), то в українців Канади він геть американоанглійський. Прислухайтеся уважніше. Зрештою, американізація ураїнської мови в Канаді чи США також триває і то потужно.

                >У Полтаві і в Харкові можете слухати зросійщення.
                Я не про великі міста писав. Якщо маєте змогу, поїдьте на села Черкащини чи Полтавщини і послухайте як вимовляють певні звуки мешканці тих сіл. Таких звуків ніде в Україні нема.

                >Ба ще деякі роки тому був свідком, що люди, і то навіть молоді, попросто бояться розмовляти українською.
                Ми про вимову а не про психологію русифікації.

                >Так, ненаголошені склади майже проковтнуть. Так, що голосівки в ненаголошених складах вимовляють нечітко, подібно до "е". Я ж наголосив на особливість звукомови.
                Так і япро особливість. Але там залежно від регіону оте А вимовляють і майже як А і майже як Е і щось середнє між тим. І дуже залежить, чи то вимовляє англієць, валієць, ірландець чи шотландець

                >А коли Ви підло стараєтеся з тим виправдовувати зросійщення, то це тільки новий різновид старого зросійщення. Це неодмінно злочином.
                Це Ви певно випадково скопіювали з іншого допису. Я про зросійщення ніц не казав, а тим більше виправдовував.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2007.05.30 | ГайдиДоБайди

                  Re: Даремно брешете

                  Ваш відгук мав на основі радянську школу про викладання української мови. Це викладання має певні наголоси, що нічим не стосується до мовознавства. Це більше вбачення на злиття мови. Мовні явища розглядають у дійсності за політичними вказівками. Звідки й нині зловживають в Україні філологію в політичних наміреннях.

                  Ви займаєтеся злочинством, як і наукові установи в Україні. Ви хочете знищити українську мову, як ваші товаріщі знасилували наших жінок, винищили наших родичів...
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2007.05.30 | Hoja_Nasreddin

                    А Ви НЕдаремно, але марно

                    >Ваш відгук мав на основі радянську школу про викладання української мови.
                    Я про викладання країнської мови взагалі не писав. Може Ви таки не на моє повідомлення даєте відповідь.

                    >Це викладання має певні наголоси, що нічим не стосується до мовознавства.
                    Наголос - буквально чи фігурально?

                    >Це більше вбачення на злиття мови.
                    Своєрідна вимова, її збереження, навпаки протистоїть та опирається злиттю мов.

                    >Мовні явища розглядають у дійсності за політичними вказівками. Звідки й нині зловживають в Україні філологію в політичних наміреннях.
                    Це відомо всім віддавна, нащо повторювати як попка (папуга) з підручника.

                    >Ви займаєтеся злочинством, як і наукові установи в Україні.
                    Ви - то хто? Конкретно і в який спосіб.

                    >Ви хочете знищити українську мову,
                    Так я тоді буду БЕЗмовний. Нащо ж мені з-під себе стільчик забирати. Логіки брак.

                    >як ваші товаріщі знасилували наших жінок, винищили наших родичів...
                    Не мав я таких товаришів. І винищували моїх родичів скорше, а не навпаки. Але й вороги начувалися.
                  • 2007.05.30 | Іван Сокира

                    Re: не оригінально

                    А Ви (ГайдиДоБайди) таки кумедний дядько (чи то пак тітка), на все у Вас одна відповідь:

                    > Ви займаєтеся злочинством... Ви хочете знищити українську мову...

                    Але я не сумніваюсь, що більшість таких Ваших закидів йде в бік саме тих, хто її намагається врятувати. Висновок - це Ви займаєтеся злочинством.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2007.05.30 | ГайдиДоБайди

                      Re: Ви маєте відповідати за свої злочини

                      Вам не пощастило, щоб вбити всіх свідомих українців, от, і сказитеся. Ви нічим не пов'язуєтеся до укр. мови. А ваша поява закономірно обумовлюється з наявністю російського самовладдя.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2007.05.30 | Іван Сокира

                        Re: Ви маєте відповідати за свої злочини

                        Я думаю Ви здуріли в певний момент, чи то від самоти, чи від того, що далеко від краю рідного, але це не дає Вам права своїм довгим злим язиком белькотати такі смердючо-низькі речі.
                        Ніхто не може забрати в мене те, чи є я свідомим українцем, чи ні.
                        Ніхто не може "пов'язати" і "відв'язати" від мови.
                        Ніхто також чужих злочинів на мою шию не понавішує, і до російського самовладдя не прив'яже.
                        А сказитеся Ви, причому щодня. Побережіть, і без того, понівечене психічне здоров'я.

                        ГайдиДоБайди пише:
                        > Вам не пощастило, щоб вбити всіх свідомих українців, от, і сказитеся. Ви нічим не пов'язуєтеся до укр. мови. А ваша поява закономірно обумовлюється з наявністю російського самовладдя.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2007.05.30 | ГайдиДоБайди

                          Re: Ви несвідома людина, тому ваше пащекання

                          треба ревти на товкуні, щоб розвеселяти старих бабус і голубцям на сміх.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2007.05.30 | Іван Сокира

                            Re: дійсно не свідома,

                            коли зважаю на таких, як Ви "ерудитів". Ба навіть вважаю проблемою нації існування в кожній людині таких рис, як оце у Вас. Попащекуйте до німців.

                            І ще одне, ну хоть вдусіться - але не єдиний Ви українець і носій мови на цьому світі та й годі (якщо взагалі такий). Як і не єдиний хам (а оце вже шкодА).
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2007.05.30 | ГайдиДоБайди

                              Re: Ваше штучне підібрання слів, свідчить лише про вашу

                              ПРИКИДУВАНІСТЬ.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2007.05.30 | Іван Сокира

                                Re: Ваші речення убогі

                                Часом читаю і думаю, чи не казах писав.

                                Але зміст у деяких дописах ваших дійсно цікавий. Тому не лютуйте, а припиняйте дурнуваті закидання всім підряд. Не завжди ж бо відомо, хто по інший бік.
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2007.05.31 | Hoja_Nasreddin

                                  Re: Ваші речення убогі

                                  Я коли почитав перших кілька повідомлень (а перед тим його попередника-двійника ПравдуКажучи), та ще з приводу одного питання посперечався, то подумав був, що маю справу з повним цілковитим ідіотом по-справжньому хорим на голову.
                                  Але потім почав помічати, що серед дурнуватих нісенітниць та стандартних звинувачень та образ натраплюю на досить цікаві думки. Ну, небагато :) звичайно, але є.
                                  Взагалі-то, якщо уважно читати його дописи, то є два неприємних моменти. Людських, звичайно, але неприємних.
                                  1.Заздрість до українців, що мешкають в Україні. Я чую то виразно.
                                  2.Підсвідоме та неусвідомлене бажання знищити чи ліквідувати чи випарувати мешканців України з території України (бо вони є носіями віруса радянщини) та посадити тут нове зерно українське.

                                  Ясна річ, 1 і 2 пов'язані між собою, і можливо то якось заплетено у косу разом із хворобою.

                                  Отакі маю думки щодо цієї персони. Але чого не роблю, і навіть не відчуваю жодної образи коли читаю його допис з черговою типовою для нього дурницею (суміш з традиційною образою). Намагався пару разів звернути увагу учасників форуму на суть ним писаного, але навряд такий опонент викликає позитивні емоції.
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2007.05.31 | Георгій

                                    З усім згоден, пане Ходжа

                                    Я читаю дописи пана Гайди вже кілька років і повністю згоден з Вашою оцінкою цих дописів. Він дуже наївна дитина, але він хороша дитина і періодично серед нісенітниць і звичайного хлопчачого хуліганства висловлює цікаві і слушні думки.
  • 2007.06.01 | ГайдиДоБайди

    Re: Будьте здорові, покину мережу.ua

    Можете відтепер заспокоюватися, піду на деякі роки на мандри, без можливости, щоб відгукатися по обговірнях/форумах в Україні або більше чимсь цікавитися про події в Україні.

    Тож це мій останній відгук до *.ua.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.06.01 | Георгій

      І Ви здорові будьте!

    • 2007.06.01 | Hoja_Nasreddin

      То Ви даремно! Не робіть дурниці. Ніхто з тих, хто Вас знає, на

      Вас не ображається.
      Маю до речі питання до Вас:
      колись читав одну статтю, писан поляком за походженням, але російською мовою, на жаль не можу пригадати, там він писав про українську мову, і то аргументовано, як про прамову УСІХ східнослов'янських мов, ба більше, наводив цікаві факти щодо її "стосунків" зі санскритом.
      Чи чули чи читали її?
      А ну висловіться щодо неї.
      На жаль, не маю посилання.

      Друге питання: є таке поняття математичне - ряд (числовий або ж функціональний приміром). Є така дія, яка стосується функції:
      "розкласти функцію в ряд" або ж
      "розвинути функцію в ряд"
      (кажуть і пишуть і та і так)
      Англійською, там вживають термін to expand (російською -- разложить)
      Що Ви з цьог приводу міркуєте, пане ГайдиДоБайди.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.06.01 | jz99

        Хіба мандри - то дурниці?

        Я так розумію, що ГДБ - йому насправді байдуже до людей, і в його діях немає наших або чиїхось впливів. Захотілося - встав та й пішов у мандри. Набридло сидіти :)


        Hoja_Nasreddin пише:
        > Друге питання: є таке поняття математичне - ряд (числовий або ж функціональний приміром). Є така дія, яка стосується функції:
        > "розкласти функцію в ряд" або ж
        > "розвинути функцію в ряд"
        > (кажуть і пишуть і та і так)
        > Англійською, там вживають термін to expand (російською -- разложить)

        Я б казав "розгорнути".
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.06.01 | Іван Сокира

          мандри - це чудово

          Ну чого всі так розхвилювалися?

          Може й справді людині пора помандрувати, поїхати в ІрлЯндію, послухати, як там вимовляють букву А. Обміркувати це, й з новими силами нас просвітити.

          А також помізкувати над тим, чому все-таки у слові ДЖИП працює не правило дев'ятки, а правило мавпи ("як у брата-кацапа"), і мало би по-справжньому бути ДЖІП. І наша дзвінка вимова з цим би якось дала собі раду, і не плутала з ЧІПом.
      • 2007.06.01 | Іван Сокира

        Re: То Ви даремно! Не робіть дурниці. Ніхто з тих, хто Вас знає,

        Hoja_Nasreddin пише:
        > > колись читав одну статтю, писан поляком за походженням, але російською мовою, на жаль не можу пригадати, там він писав про українську мову, і то аргументовано, як про прамову УСІХ східнослов'янських мов, ба більше, наводив цікаві факти щодо її "стосунків" зі санскритом.

        Невже є сумніви щодо місця української мови серед східнослов'янських? Яких то є всього три (офіційно). Чи може йшлося про слов'янських? У що теж трохи вірю.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.06.02 | Hoja_Nasreddin

          Re: То Ви даремно! Не робіть дурниці. Ніхто з тих, хто Вас знає,

          >Невже є сумніви щодо місця української мови серед східнослов'янських? Яких то є всього три (офіційно). Чи може йшлося про слов'янських? У що теж трохи вірю.
          На жаль не пригадую. Але стаття тоді коли я її читав мене по-справжньому вразила.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".