"Тупиковый" - підскажіть відповідник
06/04/2007 | DZ
Підскажіть український відповідник слову "тупиковый" в такому контексті:
"розподільчі мережі поділяються на тупикові, кільцеві і змішані".
Дякую.
eco_tech@dn.farlep.net
"розподільчі мережі поділяються на тупикові, кільцеві і змішані".
Дякую.
eco_tech@dn.farlep.net
Відповіді
2007.06.05 | Hoja_Nasreddin
Re: "Тупиковый" - підскажіть відповідник
1.Якщо Ви пишете підСкажіть замість підкажіть, то можете сміливо писати ТУПіКОВИЙ.2.Ліпше казати МІШАНІ а не Змішані
3.Мережа без виходу, безвИхідна мережа, глуха мережа, сліпа мережа
(тупик = глухий або сліпий кут, везвИхідь).
2007.06.05 | harnack
Re: "Тупиковый" - підкажіть відповідник
Hoja_Nasreddin пише:> 1.Якщо Ви пишете підСкажіть замість підкажіть, то можете сміливо писати ТУПіКОВИЙ.
> 2.Ліпше казати МІШАНІ а не Змішані
> 3.Мережа без виходу, безвИхідна мережа, глуха мережа, сліпа мережа
> (тупик = глухий або сліпий кут, везвИхідь).
Можна б і відважніше:
глухокутний
сліпокутний
(багатокутний)
А й мабуть:
глухокутовий
сліпокутовий
(кутовий)
Ба й навіть:
глухокуття
сліпокуття
(свавілля, лихоліття ітд)...
А потім:
Глухокутній?
КУТНІЙ, -я, -є. Розташований у кутку (у 1 знач.). // заст. Те саме, що покутній. ** Кутні зуби – задні п'ять зубів із кожного боку обох щелеп.
2007.06.10 | DZ
Re: "Тупиковый" - підскажіть відповідник
До Hoja_NasreddinМережа без виходу, безвИхідна мережа, глуха мережа, сліпа мережа
(тупик = глухий або сліпий кут, везвИхідь).
Ваше зауваження про "підСкажіть" та "змішані" приймаю.
До jz99.
В даному випадку мова йде про газові мережі. А "тупиковая" - це таке відгалуження мережі (точніше її гілки чи лінії), яке передає газ тільки в одному напрямі, а саме - до кінцевого споживача. Тобто - пункт споживання - кінцева точка відгалуження (або ж мережі).
Це - на відміну від ситуації, коли в мережі присутні кільця.
Аналоги англійською:
тупиковая вершина - deadlock vertex (матем)
тупиковая водопроводная сеть - water (supply )dead-end mains
тупиковая железнодорожная станция - stub station
тупиковая распределительная линия - dead-end(ed) feeder
тупиковая остановка butting - stop (залізничне)
тупиковый подавтомат - persistent submachine
2007.06.05 | jz99
а підкажіть спершу, що це за мережа
Чесно кажучи, дивна назва як для структури — "тупикова", тобто безпорадна (безвихідь, відчай)Чи є англомовний відповідник поданій Вами класифікації? Може, це допомогло б поставити все на місця.
Ось класифікація комп’ютерних мереж за фізичною топологією:
• мережі шинної топології
• мережі зірчастої топології
• мережі кільцевої топології
• мережі деревоподібної (ієрархічної) топології
Напр., тут про це: http://library.ufei.ukrsat.com/metd/Факультет_Економіки_%20оподаткування/Кафедра_iнформацiйних_систем_i_технологий/Iнформатика_та_комп`ютерна_технiка/Networks/Лекцiя_1.htm
Ваша "тупикова" скидається на шинну, там "тупики" — це термінатори (кінцевики, "заглушки") опором 50 Омів, а шина — коаксіальний кабель.
* * *
... До речі, про заглушки та інші "-шки" (розкладушки, хлопушки, флешки тощо...) СІшник, ПТУшник, СБУшник... Про це варто було б якось і окрему розмову завести, та не знаю, чи справді є тут проблема (тобто, чи не вигадав я її собі ).
2007.06.17 | DZ
Re: а підкажіть спершу, що це за мережа
В даному випадку мова йде про газові мережі. А "тупиковая" - це таке відгалуження мережі (точніше її гілки чи лінії), яке передає газ тільки в одному напрямі, а саме - до кінцевого споживача. Тобто - пункт споживання - кінцева точка відгалуження (або ж мережі).Це - на відміну від ситуації, коли в мережі присутні кільця.
Аналоги англійською:
тупиковая вершина - deadlock vertex (матем)
тупиковая водопроводная сеть - water (supply )dead-end mains
тупиковая железнодорожная станция - stub station
тупиковая распределительная линия - dead-end(ed) feeder
тупиковая остановка butting - stop (залізничне)
тупиковый подавтомат - persistent submachine
2007.06.22 | НеДохтор
Re: для цього випадку ще варіант: "кінцева мережа".
DZ пише:> В даному випадку мова йде про газові мережі. А "тупиковая" - це таке відгалуження мережі (точніше її гілки чи лінії), яке передає газ тільки в одному напрямі, а саме - до кінцевого споживача. Тобто - пункт споживання - кінцева точка відгалуження (або ж мережі).
> Це - на відміну від ситуації, коли в мережі присутні кільця.
>
Можливо, відповідь вже частково міститься у Вашому поясненні:
... пункт споживання - кінцева точка ...
imho, якщо такого терміну ще не існує, то таку мережу можна назвати
"кінцева мережа".
2007.06.28 | jz99
Re: а підкажіть спершу, що це за мережа
DZ пише:> В даному випадку мова йде про газові мережі. А "тупиковая" - це таке відгалуження мережі (точніше її гілки чи лінії), яке передає газ тільки в одному напрямі, а саме - до кінцевого споживача. Тобто - пункт споживання - кінцева точка відгалуження (або ж мережі).
> Це - на відміну від ситуації, коли в мережі присутні кільця.
> Аналоги англійською:
> тупиковая вершина - deadlock vertex (матем)
> тупиковая водопроводная сеть - water (supply )dead-end mains
> тупиковая железнодорожная станция - stub station
> тупиковая распределительная линия - dead-end(ed) feeder
> тупиковая остановка butting - stop (залізничне)
> тупиковый подавтомат - persistent submachine
Гм, а й справді, в англійській мові "dead", мертвий, смертельний, якесь дуже улюблене слівце... Я б ще додав морський термін дедвейт (повна вантажна здатність судна -- де ж тут можна було вгледіти щось "мертве"? точно не з нашими очима), dead-wind (зустрічний вітер), dead-work (робота, виконувана ось тепер -- ну куди це годиться? ), dead-head ("мертва голова"... жах який... і що це? людина з правом безоплатного проїзду!!! ), dead stage (павільйон для німої кінозйомки), dead heat (нічия у спорт. грі)...
А ще ж дивіться, з іншого боку, далеко не всі рос. "тупики" мають англ. відповідниками глухоту і мертвість, взяти хоча б два останніх поданих Вами приклади, butting-stop та persistent submachine.
Моя думка така -- якщо з ходу переклад (калькований) незадовільний, треба просто копнути явище, обдивитися його з усіх боків і переназвати по-нашому. Тобто, уявити собі, як би сказав українець, що всеньке життя любесенько собі жив у степу під бездонним небом серед україномовних же ж побратимів, слухаючи жайворів над пшеничним полем та однак з легкістю почитуючи наукових книжок, і щоб ото саме він першим ту річ винайшов (ну, приблизно щось таке ) -- сухою мовою кажучи, спробувати реконструювати наш хід думок в умовах, коли не тиснуть "авторитети"...
Тоді одразу ж виявиться, що у багатьох випадках ми б не казали ані "мертвий", ані "тупиковий" чи "заглухлий" чи ще якийсь подібний. Газові мережі, як Ви їх описали (кільцеві й "тупикові"), можна було б і зовсім переназвати так: замкнуті й розімкнуті, циркулярні і векторні. А якщо залишити "кільцеві" (бо цілком вдалий термін), то замість "тупиковий" -- за геометрією "радіальні", "віялові", "зірчасті", "гілкові", "променеві", за рухом потоків "кінцеві", "однобічні", "незворотні".
* * *
Ось принагідно приклад, зі світу мереж, знову ж таки (комп’ютерних), точніше, їхнього начиння -- кабелів. Англ. UTP, unshielded twisted pair, рос. перекладається як "неэкранированная витая пара", а укр. складність виникає з отим twisted, і найчастіше маємо бездумну кальку з рос. "вита пара" (в укрнеті її найбільше), хоча прямий переклад з англ. twisted дає "кручена"... (Або, як варіант, "скручена").
Ще один приклад, з електроніки чи електротехніки. Рос. "разъёмы" - укр. (точніше, "укр.", в лапках) "розніми" (!!! сміх і сльози... ) Ну який це нормальний українець міг би додуматися до такого? Отут можна згадати й М.Задорнова, його улюблена тема різниці в менталітетах американців і росіян: "у них ВКЛЮЧАТЕЛИ, потому что им работать надо, а у нас ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, потому что мы работать не хотим". Так оце аналогічно - нехай собі будуть там "разъёмы" (роз’єднувачі), а нам просто й гарно звучатиме З’ЄДНУВАЧІ...
2007.06.30 | DZ
Re: а підкажіть спершу, що це за мережа
Дякую всім за допомогу.Гадаю, мені є над чим подумати.
2007.08.24 | Лисий
Re: а підкажіть спершу, що це за мережа
Взагалі, це дуже цікаво і добре, що на форумі люди шукають допомоги.Я не спеціаліст з мереж, але значний час працював перекладачем наукової літератури з англійської. Причому це було за СРСР і перекладав на російську, тобто, з іноземної на іноземну. Потім приходилося перекладати і українською. Слід зауважити, що мав рацію батько, коли казав, що перекладати з абсолютно чужої легше, а найтяжче із спорідненої, бо вона "накидає форми". тому я використав такий спосіб: вивчивши те чи те твердження, уявляв не переклад, а те, як би я сам це сформулював його Українською. Дуже помагає. При цьому людина думає мовою, якою перекладає і уникає тих форм, де знадобляться слова і форми, які невластиві мові, або ще не існують. Не будете ж Ви запеерчувати, що термінологічно Українська вироблена багато гірше, ніж російська. Досить часто приходиться терміни "придумувати" самому. Зрештою, що є терміни, як не узаконений жаргон науковців? А що наші науковці тільки недавно перейшли на свою мову, то й жаргон не вироблений. Отже, досить часто його приходиться формувати самому. Тому, відносячись з глибокою повагою до всіх, хто давав поради, я не втримаюсь від своєї: спрбуйте викласти те чи інше твердження у власному формулюванні і тоді поодібних проблем зразу стане незмірно менше, окремі слова не прийдеться шукати, бо людина думає словами, а неіснуючими словами думати невигідно, тож... робіть висновок сам.
2007.08.24 | jz99
Так, дуже слушна порада
Лисий пише:> вивчивши те чи те твердження, уявляв не переклад, а те, як би я сам це сформулював його Українською.
Я у перекладанні теж намагаюся застосовувати цей прийом — дуже дієвий!
> спрбуйте викласти те чи інше твердження у власному формулюванні
Отут не можу втриматись і я. Дозвольте принагідно Вас трішечки помучити
Як Ви ставитеся до імен Попелюшка та Лускунчик? Як на мене, це приклади невдалого калькування, нехай пробачають автори. І біда не в тім, що кальковано (ондечки ж ім’я Богдан — теж калька), а те, що вийшли покручі, які не сприймаються за наші рідні слова, залишаються виразно чужими. Порівнюючи з тим же Богданом, що про його походження лише фахівці й знають, а для загалу він давно вже наче як питомо український, то ані Попелюшку, ані Лускунчика за органічністю не поставиш поряд з іменами Котигорошко, Ломикамінь, Вернидуб чи Івасик-Телесик.
Слово ”золушка” — теж калька, але ж наскільки милозвучніша за нашу! Бо складена вочевидь з любов’ю і відчуттям мови (рєчі ). Воно явно споріднене зі словом ”девушка” (і наголос однаковий), та й загалом зменш.-пестл. суфікс -ушк для російської мови природний і звичний, але ж не для української! В слові ”золушка” відчувається тепло й легкість, натомість із ”попелюшки” вийшло щось важке, мокре, холодне.
До речі... Цікаво, той, хто перший пустив в обіг переклад з рос. ”раскладушка” як ”розкладачка”, напевно ж знає про Попелюшку, однак не пішов цим шляхом — мабуть, відчував таки незграбність тієї форми. А для діточок знайшлося ще краще слово ”розкладанка” (книжка-розкладанка, відповідник рос. книжка-раскладушка).
Слово ”хлопушка” теж ніяк не може приклеїтися до нашої мови рідним словом, для нього вигадали ”хлопавка”, щоб притерти його хоча б одним боком. Мова пручається!
Хочеться їй допомогти... Вона ж має власні моделі будови пестливих, лагідних та зменшувальних форм:
бабушка = бабуся
матушка = матінка, матуся
кумушка = кумася
макушка = маківка
верхушка = верхівка
лапушка, лапочка = лапусик, лапуньо
игрушка = іграшка
четвертушка = четвертинка
...
девочка = дівчинка
ласточка = ластівка
русалочка = русалонька
Снегурочка = Снігуронька
(...а чому, знову ж таки, Дюймовочка, а не Дюймовонька чи Дюйминонька?)
Online Etymology Dictionary
http://www.etymonline.com/index.php?term=Cinderella
Cinderella — partial translation of Ger. Aschenbrödel, lit. "scullion," from asche "ash" + brodeln "bubble up, to brew." A widespread Eurasian folk tale, the oldest version is Chinese (c.850 C.E.); the Eng. version is based on Perrault's "Cendrillon" (1697), translated from Fr. by Robert Sambler (1729), but there were probably native versions (e.g. Scottish "Rashin Coatie").
В інших слов’янських мовах:
чеською Popelka (джерело - Вікіпедія)
польською Kopciuszek (джерело - Вікіпедія)
сербською Пепељуга/Pepeljuga (джерело - рос. Викисловарь)
Маємо слова ”попіл”, ”зола”, ”сажа” (словник Б.Грінченка).
Ось деякі можливі варіанти з усього цього:
Попелинка (як ”дівчинка”)
Попелянка (як ”полонянка”)
... та слова з попелом мені не дуже до вподоби, бо надто близько до попільнички та й принцип будови імені має бути таким, щоб було лагідно, співчутливо, але щоб і залишалася прихована витонченість, грація, яка прислужиться в кульмінації казки
Золяна, Золянонька?
... звісно, не обов’язково саме калькувати, можна спробувати назвати стан дівчини, розширивши коло означень
...Босоніжка, Мозолинка (ручки від праці), Сумовинка-Суминка, Сиротинка-Сирітонька
...Замазуринка
Але тут втрачається друга, прихована сутність імені (англ. ”ella” — я так і не знайшов поки що, звідки це і що означає!) — шляхетність, діамант, долею кинутий у пил.
Так досі я й не зупинився на якомусь імені, яке б мене повністю задовольняло.
”Щелкунчик” — пристрій для розтріскування горіхів. По-нашому це горіховий дідок
2007.08.26 | Лисий
Re: Ви повторюєте слова відомого
перекладача - Дмитра Паламарчука. Він також стверджував що надлишкова точність перекладу веде до кальки, яка ніколи не є ознакою доброго смаку. Перекладач, особливо красного письменства повинен бути оригінальним творцем. Це перше. Дпуге: приклад з іноземними мовами також дуже показовий. Видно, Вам приходилося із цим багато працювати. Бо і Кочур і Паламарчук в подібних випадках обкладалися словниками і роботрами інших перекладачів, завжди варто подивитися, як інші виходили із скрути і що з того вийшло. Як результат - ми таки маємо переклади "непереводимьіх" сонітів Шекспіра - 137 і 136 (здається), тих, що побудовані на грі слів. І Паламарчукові вихід підказали німці. Так мені здається. Принаймні, вони використали той же метод. Та і вінок сонетів Прешерна перекладений українською досконало, з акростихом в магістралі. Тобто можна досягнути багато в цьому мистецтві.2007.08.26 | Лисий
Re: Ви повторюєте слова відомого
перекладача - Дмитра Паламарчука. Він також стверджував що надлишкова точність перекладу веде до кальки, яка ніколи не є ознакою доброго смаку. Перекладач, особливо красного письменства повинен бути оригінальним творцем. Це перше. Дпуге: приклад з іноземними мовами також дуже показовий. Видно, Вам приходилося із цим багато працювати. Бо і Кочур і Паламарчук в подібних випадках обкладалися словниками і роботрами інших перекладачів, завжди варто подивитися, як інші виходили із скрути і що з того вийшло. Як результат - ми таки маємо переклади "непереводимьіх" сонітів Шекспіра - 137 і 136 (здається), тих, що побудовані на грі слів. І Паламарчукові вихід підказали німці. Так мені здається. Принаймні, вони використали той же метод. Та і вінок сонетів Прешерна перекладений українською досконало, з акростихом в магістралі. Тобто можна досягнути багато в цьому мистецтві.2007.08.24 | Sokyra
Re: а підкажіть спершу, що це за мережа
Щось недоперекладався пан, бо "приходиться" (в кацапськім зкаченні) вжито 4-5 разів, а поради роздаєте. Не гоже.2007.07.12 | Большой Брат
Re: а підкажіть спершу, що це за мережа
+++Так оце аналогічно - нехай собі будуть там "разъёмы" (роз’єднувачі), а нам просто й гарно звучатиме З’ЄДНУВАЧІ...+++===уже давным -давно применяется термин СОЕДИНИТЕЛЬ. а не разъем.
А "витая пара" по украински будет " скручена пара" или "кручена пара". Если попробовать обратный перевод, то "скручена пара", это "свитая пара" , что не есть гуд.
ЗЫ. Честно говоря, даж не задумывался, для меня всегда была "кручена пара".
2007.06.21 | Pavlo Z.
Тут - "безвихідна мережа"
2007.07.14 | stefan
Re: "Тупиковый" - підскажіть відповідник
тупик 1) глухий кут; (об улице) глуха вулиця, сліпа вулиця; (: безвыходное положение - еще) безвихідь ставить в тупик — заганяти в безвихідь, в глухий кут 2) тупиктупиковый 1) глухий; безвихідний 2) тупиковий