07/01/2007 | Святослав Караванський

До мови з розумом Святослав Караванський

ВИНАЙДЕННЯ ВЕЛОСИПЕДІВ^*

Лексика людських мов не є чимось законсервованим, незмінним; вона постійно удосконалюється: одні лексичні одиниці відмирають, інші народжуються. З прогресом людства, прогресують і мови. Появу нових слів і зворотів ми спостерігаємо і в нашому мовному просторі: отодішнювати – наближати до тодішніх обставин, нáвстіжний – відкритий усім вітрам, донедавній – відомий донедавна. Потреба висловити свою думку щонайпрозоріше змушує літераторів шукати засобів, як це зробити. Пошук – це праця. А всяка праця має світлий і темний бік. Ті, хто пише, мають чітко розрізняти ці «боки», зокрема, не плутати словесних новотворів «од Бога» із словесними «велосипедами», що про них ітиметься нижче. Коли автор винаходить словесну форму, що її вже винайдено до нього, він вигадує «велосипед». Сучасний читач любить новаторські пошуки в усіх складниках творчости: у змісті й у формі. Тому автори стараються задовольнити це бажання читачів, пересипаючи свою мову словесними новотворами. Але новотвір тоді «дорогий», коли він творить нову якість не лише формою, але й змістом, як, наприклад, слово отодішнювати. Якщо Ви прочитаєте такий пасаж: «НН отодішнює загальний опис бою», Ви зрозумієте, що НН наближає загальний опис бою до тодішніх обставин. Новотвір отодішнювати місткий, зрозумілий і доречний у наведеному тексті. «Дорогий» новотвір має бути вжитий «до місця», тобто там, де його вжиток вимагає (саме вимагає!) необхідність розкрити зміст висловлюваного. Новотвір буде доречним і тоді, коли він так чи інакше поліпшує досі вживаного свого попередника. Тоді він не буде «велосипедом». МИНУЛОРІЧ чи ТОРІК? Пише досить цікавий автор: «Минулоріч першу премію отримала Н.». Автор хоче уникнути довгих запозичених форм минулого року і в минулому році. Бажання зрозуміле й виправдане, але для цього не треба нічого винаходити. Наші предки давно винайшли винятково коротку форму торік, яку і варто тут ужити: «Торік першу премію отримала Н.». Так само новотвір цьогоріч (синонім до ідіоми цього року) навряд чи кращий від «старотвору» цей рік. БУДИНКОВОЛОДІННЯ чи ДОМОВЛАСНІСТЬ Якби слово будинковолодіння я подибав у офіційному документі, воно б не потрапило до цієї рубрики, бо редакторам навряд чи доведеться редагувати канцелярські папери. А в тім то й річ, що наведене слово «засвітилося» у гуморесці. Правда, гуморист вжив його для підкреслення неоковирности цього новотвору. Гуморист ужив його, щоб посміятися, але ж ми знаємо, що «зі сміху люди бувають». Чи ж не для сміху хтось колись ужив вираз ставати в нагоді? А тепер дехто вживає цю сміховинну форму цілком серйозно замість нормальної ставати у пригоді. Отже, будинковолодіння дуже легко може приєднатися до таких форм, як ставати в нагоді, відволікати увагу, жити в своє задоволення, наші тата й мами тощо. Але вернімось до будинковолодіння. Чому, справді, не вживати форми домоволодіння? Таж слово дім – це питоме наше слово, яка потреба його нехтувати? Навіть «академічні» словники рекомендують його у формах домовласництво та домоволодіння. Якщо вже й відходити від «академічних» форм, то чому не вжити куди коротшої форми домовласність? А будинковолодіння лишити для гумористів та управдомів (кербудів). СУМНОВІДОМИЙ чи ГОРЕЗВІСНИЙ Пише інший гуморист: «Звичайно, із сумновідомою ‘Кольчугою’ їх (свиней – С.К.) порівнювати не можна». Ми вже знаємо, що коли новотвір поліпшує «старотвір», тоді його появу виправдано. «Старотвором» у даному разі є слово горезвісний. Чим сумновідомий кращий від горезвісного? Що він на один склад довший? Так це ж не плюс, а мінус. Тому, згадавши не зовсім нашу приказку – старий друг вартий нових двох – тримаймося «старотвору» горезвісний. ДОСЬОГОЧАС чи ДОСІ Бажання вживати коротші форми слід схвалювати. Але той, хто скорочує довгі форми, має перевірити, чи задовга форма не була свого часу засвоена помилково, відтрутивши на задній план коротшого конкурента. Це поможе розібратися чи нове слово «велосипед» чи ні. Пише рецензент: «Ув ідеалі мав би... витворитися... текст, який досьогочас існує лише фраґментарно». Новотвір досьогочас виглядає коротшим від виразу до сього часу, досить поширеного в різних мовних стилях. Але «копнувши» глибше, побачимо, що ідіома до сього часу – це невиправдана заміна коротшої лексичної одиниці досі. Слово досі якраз і є скороченням звороту до сього часу. «Рос.-укр. словник» (РУС) за реадкцією А. Кримського, перекладаючи вираз до сего времени, на перше місце ставить досі. Отже, найкраща заміна виразу до сього часу – слово досі. Тоді цитований текст виглядатиме так «Ув ідеалі мав би... витворитися... текст, який досі існує лише фраґментарно». НЕОДНОРАЗ чи НЕРАЗ (НЕ РАЗ) «Біографію» подібну до «біографії» новотвору досьогочас має і новотвір неоднораз. Він коротший від слова неодноразово, яке поширилось у нас під впливом імперсько-канцелярського слова неоднократно, тоді коли ми мали й маємо гранично коротку, форму нераз (не раз), яка коротша від форми неодноразово. Заковика тут у тому, що “академічний” правопис не визнав слова нераз за окреме слово, яким воно насправді є, а узаконив написання не раз. Мовців і збиває з пантелику це написання, бож слово неодноразово – одне окреме слово, і заміну йому мовці шукають також серед окремих слів, і пара слів не раз не потрапляє до їхнього поля зору. РУС же Кримського, хоч і пише не раз нарізно, саме це слово ставить на перше місце, перекладаючи російське неоднократно. Нераз – це і є ідеальний синонім до слова неодноразово.

* * *

Журналісту й редактору ці приклади стануть у пригоді при зустрічах з «велосипедами». Хай щастить!

---

^*) Зберігаємо правопис автора