яка різниця між "село" і "деревня"
07/24/2007 | stefan
деревня I 1. Сельское - обычно небольшое - поселение. Жители такого поселения. 2. Сельская - в отличие от города - местность. Население такой местности; крестьянство. 3. Помещичье крепостное имение с усадьбой (в Российском государстве до 1917 г.) . II 1. Простоватый, недалекий человек. 2. Употребляется как порицающее или бранное слово. деревня ‘населенный пункт’ Syn: село Ant: город
…
село 1. Большое крестьянское селение, обычно хозяйственный и административный центр для близлежащих более мелких населенных пунктов. Жители такого селения. 2. Любой населенный пункт не городского типа. 3. Селение с церковью (в Российском государстве до 1917 г.) . село Syn: деревня, селение Ant: город
АВВYY Lingvo12
---------------------------
Колись мені один білорус сказав:
- Деревня - це село без церкви.
Я думав, що то був жарт...
…
село 1. Большое крестьянское селение, обычно хозяйственный и административный центр для близлежащих более мелких населенных пунктов. Жители такого селения. 2. Любой населенный пункт не городского типа. 3. Селение с церковью (в Российском государстве до 1917 г.) . село Syn: деревня, селение Ant: город
АВВYY Lingvo12
---------------------------
Колись мені один білорус сказав:
- Деревня - це село без церкви.
Я думав, що то був жарт...
Відповіді
2007.07.24 | Вільнодум
Re: яка різниця між "село" і "деревня"
Дєрєвня - поселення забудоване хатами з дерева - зруби, ізьби...Село - поселення забудоване мазанками. Етимологи можливо також знайдуть зв"язок слова "село" із словом "сонце"?
-- Вільнодум
2007.07.25 | jz99
Re: яка різниця між "село" і "деревня"
Вільнодум пише:> Етимологи можливо також знайдуть зв"язок слова "село" із словом "сонце"?
А з словом "селитися"? НМД прозоріше нема куди
2007.07.25 | Вільнодум
Re: яка різниця між "селом" і "деревнею"
jz99 пише:> А з словом "селитися"? НМД прозоріше нема куди
(В-дум) слово "селитися" похідне від слова "село", а не навпаки!
Першим було СЕЛО, потім селитися, поселення, заселення, ...
Може так: СЕ = це, ЛО = вмістилище (логово, лоб). СЕ-ЛО = ЦЕ-ВМІСТИЛИЩЕ.
А може так: СЕЛ-О. СЕЛ = сонце (селестріал), О = коло, СЕЛ-О = сонячне коло.
ДЄРЄВНЯ = забудова з дерев.
2007.07.25 | jz99
А що скаже п.Фасмер
http://starling.rinet.ru/cgi-bin/main.cgi?flags=eygtmnlWORD: дере́вня
GENERAL: диал., также в знач. "пашня", арханг. (Подв.), др.-русск. пашетъ деревню (Домостр. Заб. 59); съ деревни и со всякого угодья дани... (Домостр. К. 59).
ORIGIN: Первонач. *дьрвьня /*дьрвьна (см. Обнорский, ИОРЯС 30, 483 и сл.) "пашня", затем "крестьянский двор или хутор с участком земли", наконец, "селение". О знач. см. Потебня (РФВ 5, 127), Преобр. (1, 180), Бернекер (1, 186), Эндзелин (ЖМНП, 1910, июль, стр. 201), М. -- Э. (1, 470, 505), которые относят русск. слово к лит. dirvà "пашня, нива", dirvónas "пашня, оставленная под луг", лтш. druva "пашня" и далее к русск. деру́. Ср. русск. ро́здерть ж., дор "корчевье, новь", о котором см. Ляпунов 260; ЖСт., 1892, вып. 1, стр. 143; Эндзелин, там же; Траутман, BSW 56. Без достаточного основания эта этимология оспаривается Ягичем (AfslPh 7, 484). Необходимо отделить от названных выше слов др.-инд. dū́rvā "род проса", ср.-нж.-н. terwe, голл. tarwe "пшеница", англ. tare "сорняк", вопреки Бернекеру (там же), Уленбеку (Aind. Wb. 128); ср. Перссон 780; Эндзелин, там же. Неприемлемо, далее, сближение с де́рево, вопреки Миклошичу (Mi. EW 72 и сл., причем правильно там же, 419), Брюкнеру (87; AfslPh 39, 1 и сл.), Шпехту (54), Шарпантье (МО 1, 25). Из вост.-слав. заимств. -- польск. derewnia "деревня", XVI -- XVII вв., у Кохановского, Потоцкого и др.; см. Брюкнер 87.
WORD: село́
GENERAL: мн. сёла, укр. село́, блр. село́, др.-русск. село "жилище; селение; поле", ст.-слав. село σκηνή, σκήνωμα; ἀγρός ["населенное место, дворы, жилые и хоз. постройки; поле, земля"] (в обоих знач. в Psalt. Sin.; см. Мейе, Ét. 419), болг. се́ло́ "село", сербохорв. сѐло, им. мн. се̏ла, род. мн. се̑ла̑, словен. sélọ "почва, жилище, местечко, деревня", мор. selo "село", чеш. selo "село, пашня", польск. sioɫo "село".
ORIGIN: Праслав. *selo "пашня" совпало фонетически в вост.-слав. и ю.-слав. с *sedlo "поселение", которое лишь в зап.-слав. можно отличить от *sеlо; *sedlo представлено в чеш. sídlо "местонахождение, сидение", sedlák "крестьянин", слвц. sedliak -- то же, др.-польск. siodɫak "крестьянин", местн. н. Siedlce, н.-луж. sedɫo "жилище", в.-луж., н.-луж. sеdɫаk "крестьянин". Последний ряд слов связан с *sed- "сидеть", ср. гот. sitls "сидение, кресло", лат. sella "сидение" (из *sedlā). Напротив, праслав. *selo "пашня" родственно лит. salà "остров", вост.-лтш. sоlа, лат. solum "почва", sоlеа "сандалия", гот. saliþwōs мн. "приют, жилище", д.-в.-н. sаl ср. р. "дом, жилище", лангоб. sala "двор, дом"; см. Розвадовский, Маt. i Рr. 2, 348 и сл.; Траутман, ВSW 248; Мейе, там же; Мейе--Эрну 1119; Шпехт 97; Буга, РФВ 67, 244; Потебня, РФВ 5, 111; Соболевский, ЖМНП, 1886, сент., 154 и сл.; Торп 435 и сл.; Ягич, AfslPh 7, 483; 15, 109, 113. Насильственны попытки возвести все названные слова к *sedlo, вопреки Брюкнеру (491 и сл.; ZfslPh 4, 213). В стороне остается лит. šalìs "сторона, край" (вопреки Потебне (РФВ 5, 115 и сл.); см. Ляпунов, ЖСт., 1892, вып. 1, стр. 143), а также се́ять, се́мя и родственные, вопреки Соболевскому (ЖМНП, там же).
Отже, "ДЄРЄВНЯ = забудова з дерев" під великим знаком питання.
Хід думок про СЕЛО = сеДло мені видається переконливішим, ніж зв’язки із Сонцем, хоч і було б це красивіше
2007.07.26 | Вільнодум
Фундаментально! Але є думка,
що все це (фундаментальне) було написане набагато пізніше після виникнення слова СЕЛО. Латина (латана мова) і Грецька виникли опісля також! Іде переоцінака світоглядів, а не тільки словників! Зараз! Тепер!Чолом!
2007.07.25 | Сергій Вакуленко
Re: яка різниця між "село" і "деревня"
Вільнодум пише:> Етимологи можливо також знайдуть зв"язок слова "село" із словом "сонце"?
Скорше вже зі словом САЛО.
2007.07.25 | stefan
Re: яка різниця між "село" і "деревня"
Сергій Вакуленко пише:> Вільнодум пише:
>
> > Етимологи можливо також знайдуть зв"язок слова "село" із словом "сонце"?
>
> Скорше вже зі словом САЛО.
-------------
+++
2007.07.25 | Вільнодум
Сало - ето карашо! :)
Добре, я не наполягаю на тому, що слово "село" від "сонця". Я ж сказав - нехай етнографи скажуть! Заінтригував? Ні?Погодьтесь, що походження слова "село" невідоме, як і походження слова "борщ". А от походження слова "дєрєвня" не викликає ніяких сумнівів.
2007.07.25 | Сергій Вакуленко
Re: Сало - ето карашо! :)
Вільнодум пише:> Погодьтесь, що походження слова "село" невідоме
...псл. sedlo, пов'язане із *sěděti «сидіти»; ця лексична основа змішалася з основою псл. selo «рілля», спорідненою з лит. salà «острів», сх.-лтс. sola, лат. solum «ґрунт», двн. sal «будинок, житло»...
Етимологічний словник української мови. — Київ, 2006. — Т. 5. — С. 210.
2007.07.25 | stefan
cелитися, оселя...
2007.07.25 | Вільнодум
ці слова похідні від сл. СЕЛО
2007.07.24 | ziggy_freud
різний тип поселення
село - це недо-місто, в якому більшість живе з сільського господарства, але також є ремесло і торгівля. Значна частина укр. сіл до деградації в складі рос. імперії мали міський статус.дєрєвня - поселення людей, ближчих до традиційного суспільства, ніж до модернового. Спільнота місцевих майже завжди є "общіной", або ж "міром". Село складніше структуровано соціально.
stefan пише:
> 3. Селение с церковью (в Российском государстве до 1917 г.) . село Syn: деревня, селение Ant: город
наявність власної церкви свого часу була важливою ознакою статусу поселення. Як і наявність ратуші + головного майдану біля неї.
> Колись мені один білорус сказав:
> - Деревня - це село без церкви.
> Я думав, що то був жарт...
то він казав серйозно.
2007.07.25 | jz99
українською -- більша, ніж російською
Словник Бориса Грінченка:Деревня [не "дєрєвня"!, тобто рос. вимовою буде "дэрэвня"]
1) Лѣсъ, деревья
2) Срубленные деревья, лѣсъ для построек
3) Деревянный домъ
Деревня = Деревінь
Деревянныя части въ плугѣ
Село
Село, деревня.
Сельський [теж не "сєльській"; рос. літерами "сэльськЫй", з наголосом на остіннй склад]
Сельскій, деревенскій.
Сільський
Сельскій.
Сельбище
Поселеніе, мѣсто поселенія.
Селище
1) Селеніе
2) Мѣсто, гдѣ было село
В українській мові немає такої форми поселення, "дєрєвня" чи "деревня".
До речі, польською село = wies [вєшь]; теж немає дєрєвєнь.
2007.07.26 | volodimir
Re: українською -- більша, ніж російською
У Даля теж сказано, що деревня - це невелике село, де навіть немає церкви. Так що то не жарт.2007.07.28 | jz99
Питання двозначне
Не зовсім зрозуміло, що питає stefan -- про різницю між типами поселення в межах однієї культури (країни, мови тощо) чи про співставлення слів різних мов? Я з розгону вбачив для себе друге, адже форум про мову Треба спершу домовитися, про що йдетьсяОсь я не можу знайти свідчень, чи в українській мові в принципі колись вживалося слово ДЕРЕВНЯ саме для означення поселення -- якщо дійсно такого не бувало, то питання переводиться в іншу площину: як називають у нас таке село, що в Росії зветься "деревня"?
Якщо мається на увазі маленьке село без церкви, то пошук в Інтернеті "село без церкви" (саме отак в лапках, щоб шукалася комбінація) наводить на роздуми -- а чи бувають (точніше, чи були до 1917) в Україні села без церкви? Окремі віддалені господарства без церкви звуться інакше -- хуторами.
Якщо розглядати версію про будівельний матеріал, то в степу хати з дерева -- розкіш, а в Карпатах, хоч і лісу повно, та все одно поселення звуться селами (Ви десь чули про карпатські дєрєвні? Я таке бачив тільки в російськомовних текстах). Он і у Фасмера (його німецькій акуратності, сподіваюся, можна довіряти) слово "село" одразу ж зачіпає Україну, а "деревня" її не торкається, бродить все десь на Півночі (гляньте ще раз уважно етимологію).