Гра у слова. Стаття з журналу "Новинар" про сучасну термінологію
10/25/2007 | Kronk
Гра у слова
Українська мова не встигає за вимогами часу. Мовознавці стверджують, що вигадувати українські відповідники чужомовним словам маємо ми самі
Звичні сьогодні слова "мрія" і "байдужість" вигадали Олена Пчілка та Михайло Старицький якихось сто років тому. Надихнувшись їхнім прикладом, свій словник з українськими відповідниками чужомовних термінів укладає музичний критик Юрко Зелений. "Що таке відеокліп? Це спів, який можна не тільки почути, а й подивитися, себто видноспів", — наводить приклад він. Це слово, як і більшість іншомовних, українці, на думку Зеленого, бездумно скалькували, не замислюючись над значенням.
ВИТВОРЕНЬ ПРОТИ ГЕНЕРАТОРА
"Мова постійно поповнюється. А сьогод ні іншомовні слова сунуться страшним потоком", — каже професор Світлана Єрмоленко, завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту мовознавства НАН України. Особливо активно, на її думку, процеси запозичення відбуваються в інформатиці, економіці, праві та інформаційній сфері.
Мовознавці стверджують, що глобалізація дає імпульс до розвитку й оновлення мови. Нові терміни і поняття, з'явившись із розвитком технологій в одній країні, поширюються на весь світ. Більшість націй вигадує для них свої слова-відповідники. У країнах Балтії, сусідній Польщі, Чехії, Франції над цим працюють спеціальні інститути.
Під час українізації в 20-30-х роках XX століття використовували й українські відповідники для більшості чу жомовних термінів. Чимало з них потім вилучили з ужитку. Наприклад, у медицині сьогодні вживають "загальний наркоз" і "місцева анестезія" замість простих "знечулення" і "знеболення" (стосовно певної ділянки тіла).
Вилучили українські відповідники і з технічної сфери: загальновживаний тоді "прогонич" замигали звичним нині "болтом", "вальницю" — "підшипником", а "витворень" став "електрогенератором". "У мене технічна освіта, − розповідає Зелений, — тому коли читаю ці слова, все стає ясним як білий день.
Витворень — значить, витворює енергію, а прогонич — коли проганяють, наприклад, крізь кілька листів металу, з'єднуючи їх".
Свій метод складання новотворів він пояснює на прикладі мобільних телефонів. Клавіші треба розмістити так, щоб, узявши пристрій уперше, людина вже на підсвідомому рівні знала, на які з них тиснути. Тому-то нові терміни, утворені за правилами української мови, сприйматимуться простіше. Приміром, шляхом поєднання двох самостійних слів з додаванням типових українських суфіксів, префіксів тощо.
Юрко Зелений зазначає, що деякі новотвори доведеться роз'яснювати, але поступово до них звикнуть. "Але гадаю, що запозичене слово "імплементація" вимагає довшого пояснення, ніж українсь кий відповідник "запровадження", — наводить він побутовий приклад.
СЛОВО РІДНЕ, ОРЛЕ СКУТИЙ
Юрко Зелений аналізує появу новотворів у інших країнах. Мова там відповідає запитам сьогодення. Глобальний термін "комп'ютер" у Франції називають "л'ордінатор", у Чехії — "почитач". На мобільний телефон у Польщі кажуть "комурка", у Німеччині — "генді".
Професор права Катерина Коваль — етнічна українка. Народилася і живе у Франції. Нещодавно у цій відомій своїм мовним консерватизмом країні заборонили вживати англіцизми. "Я навіть не знаю, чи існує якесь покарання за порушення — просто всі виконують наказ міністерства культури", — розповідає Коваль. Наказ торкнувся і її юридичної практики. Коли при розлученні суддя вказує, що батько може бачитися з дітьми на вихідних, замість англійського "вікенд" французи вживають "кінець тижня".
Для розробки новотворів у деяких країнах залучають фахівців мови та знавців певної галузі. Одні пояснюють суть поняття, інші "оформлюють" його у слово. Коли вони доходять згоди, термін потрапляє в словники та підручники.
В університеті "Львівська політехні ка" ще з початку 90-х намагаються подолати завали чужомовних терміте у технічній сфері. Голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Богдан Рицар розповів "Новинареві", що їхні неологізми проходять три стадії: опрацювання (на рівні науковців), укладання словників (новий термін запроваджується, щойно його сприйняли науковці), унормування (виходить стандарт — державний документ, який узаконює правильне формулювання певного поняття).
Комп'ютерну програму "Експлорер" Богдан Рицар називає "Проводир". При цьому зауважує: "Не "Провідник", як багато хто калькує з російської". Те саме сто сується комп'ютерного терміну "дефолт", який українською перекладається "як прийнято", а не кальковано — "за замовчуванням". "Українцям слід усвідомити, що мова в XXI столітті стає товаром. Отже, україномовна версія операційної системи "Віндовс" не тільки стане зрозумілою дитині в будь-якому райцентрі, а й даватиме прибутки", — переконує Рицар.
ҐУД ЛАК, ПРОНЮ ПРОКОПІВНО!
Світлана Єрмоленко вважає, що відгоро дитися від англіцизмів китайським муром не вийде. Вона займає помірковану позицію. Каже, що переймати всі запозичення не можна, але й перейменовувати все без винятку не варто. "Мова — це не самостійна одиниця, а елемент свідомості. І поки наші люди не зрозуміють, що вони окремі й самостійні, доти ми живитимемося з інших культур", — доводить мовознавець. Завданням Єрмоленко є лише фіксувати "новинки", а не вигадувати їх. Щоб новотвори потрапили в словник, треба, аби люди почали їх вживати.
Цим і займається Юрко Зелений. Ве лика кількість запозичень з англійської, на його погляд зумовлена "комплексом Проні Прокопівни".
Такої ж думки дотримується Віталій Радчук, соціолінгвіст і перекладач. Він зауважує, що вчитися в коледжі сьогодні престижніше, ніж у технікумі, їсти тости смачніше, ніж грінки, виріб з котону якісніший за бавовняний, а те, що плеєр — це звичайний програвач, уже ніхто й не згадує. Комплекс меншовартості змушує написати "дедлайн" замість "кінцевий термін подачі", "ґуд лак" замість "щасти". "Запитайте англійця, чому він не запозичує наше слово "постійно", а вживає своє "перманентно?" — дорікає л інгвіст і каже, що коли не вистачає власного розуму, його позичають у інших.
Радчук вільно володіє п'ятьма мова ми, і ще п'ятьма — читає. На власному досвіді він пересвідчився, що будь-яка мова може терпіти певну кількість запозичень. Але якщо тих більшає, система мови починає руйнуватися і врешті зникає. "Наприклад, в англійській багато односкладових слів — десь 70%. А в українській тільки 35%. Що означає засилля англіцизмів? Те, що в українській зникають за кінчення і відмінки", — твердить Радчук.
Зелений додає: "Те, що ми своєю мовою не можемо визначити якісь поняття — міф, який сповідують слабкі. Рідною мовою можна сказати все — просто треба захотіти це зробити".
Дарина Горова
Українська мова не встигає за вимогами часу. Мовознавці стверджують, що вигадувати українські відповідники чужомовним словам маємо ми самі
Звичні сьогодні слова "мрія" і "байдужість" вигадали Олена Пчілка та Михайло Старицький якихось сто років тому. Надихнувшись їхнім прикладом, свій словник з українськими відповідниками чужомовних термінів укладає музичний критик Юрко Зелений. "Що таке відеокліп? Це спів, який можна не тільки почути, а й подивитися, себто видноспів", — наводить приклад він. Це слово, як і більшість іншомовних, українці, на думку Зеленого, бездумно скалькували, не замислюючись над значенням.
ВИТВОРЕНЬ ПРОТИ ГЕНЕРАТОРА
"Мова постійно поповнюється. А сьогод ні іншомовні слова сунуться страшним потоком", — каже професор Світлана Єрмоленко, завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту мовознавства НАН України. Особливо активно, на її думку, процеси запозичення відбуваються в інформатиці, економіці, праві та інформаційній сфері.
Мовознавці стверджують, що глобалізація дає імпульс до розвитку й оновлення мови. Нові терміни і поняття, з'явившись із розвитком технологій в одній країні, поширюються на весь світ. Більшість націй вигадує для них свої слова-відповідники. У країнах Балтії, сусідній Польщі, Чехії, Франції над цим працюють спеціальні інститути.
Під час українізації в 20-30-х роках XX століття використовували й українські відповідники для більшості чу жомовних термінів. Чимало з них потім вилучили з ужитку. Наприклад, у медицині сьогодні вживають "загальний наркоз" і "місцева анестезія" замість простих "знечулення" і "знеболення" (стосовно певної ділянки тіла).
Вилучили українські відповідники і з технічної сфери: загальновживаний тоді "прогонич" замигали звичним нині "болтом", "вальницю" — "підшипником", а "витворень" став "електрогенератором". "У мене технічна освіта, − розповідає Зелений, — тому коли читаю ці слова, все стає ясним як білий день.
Витворень — значить, витворює енергію, а прогонич — коли проганяють, наприклад, крізь кілька листів металу, з'єднуючи їх".
Свій метод складання новотворів він пояснює на прикладі мобільних телефонів. Клавіші треба розмістити так, щоб, узявши пристрій уперше, людина вже на підсвідомому рівні знала, на які з них тиснути. Тому-то нові терміни, утворені за правилами української мови, сприйматимуться простіше. Приміром, шляхом поєднання двох самостійних слів з додаванням типових українських суфіксів, префіксів тощо.
Юрко Зелений зазначає, що деякі новотвори доведеться роз'яснювати, але поступово до них звикнуть. "Але гадаю, що запозичене слово "імплементація" вимагає довшого пояснення, ніж українсь кий відповідник "запровадження", — наводить він побутовий приклад.
СЛОВО РІДНЕ, ОРЛЕ СКУТИЙ
Юрко Зелений аналізує появу новотворів у інших країнах. Мова там відповідає запитам сьогодення. Глобальний термін "комп'ютер" у Франції називають "л'ордінатор", у Чехії — "почитач". На мобільний телефон у Польщі кажуть "комурка", у Німеччині — "генді".
Професор права Катерина Коваль — етнічна українка. Народилася і живе у Франції. Нещодавно у цій відомій своїм мовним консерватизмом країні заборонили вживати англіцизми. "Я навіть не знаю, чи існує якесь покарання за порушення — просто всі виконують наказ міністерства культури", — розповідає Коваль. Наказ торкнувся і її юридичної практики. Коли при розлученні суддя вказує, що батько може бачитися з дітьми на вихідних, замість англійського "вікенд" французи вживають "кінець тижня".
Для розробки новотворів у деяких країнах залучають фахівців мови та знавців певної галузі. Одні пояснюють суть поняття, інші "оформлюють" його у слово. Коли вони доходять згоди, термін потрапляє в словники та підручники.
В університеті "Львівська політехні ка" ще з початку 90-х намагаються подолати завали чужомовних терміте у технічній сфері. Голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Богдан Рицар розповів "Новинареві", що їхні неологізми проходять три стадії: опрацювання (на рівні науковців), укладання словників (новий термін запроваджується, щойно його сприйняли науковці), унормування (виходить стандарт — державний документ, який узаконює правильне формулювання певного поняття).
Комп'ютерну програму "Експлорер" Богдан Рицар називає "Проводир". При цьому зауважує: "Не "Провідник", як багато хто калькує з російської". Те саме сто сується комп'ютерного терміну "дефолт", який українською перекладається "як прийнято", а не кальковано — "за замовчуванням". "Українцям слід усвідомити, що мова в XXI столітті стає товаром. Отже, україномовна версія операційної системи "Віндовс" не тільки стане зрозумілою дитині в будь-якому райцентрі, а й даватиме прибутки", — переконує Рицар.
ҐУД ЛАК, ПРОНЮ ПРОКОПІВНО!
Світлана Єрмоленко вважає, що відгоро дитися від англіцизмів китайським муром не вийде. Вона займає помірковану позицію. Каже, що переймати всі запозичення не можна, але й перейменовувати все без винятку не варто. "Мова — це не самостійна одиниця, а елемент свідомості. І поки наші люди не зрозуміють, що вони окремі й самостійні, доти ми живитимемося з інших культур", — доводить мовознавець. Завданням Єрмоленко є лише фіксувати "новинки", а не вигадувати їх. Щоб новотвори потрапили в словник, треба, аби люди почали їх вживати.
Цим і займається Юрко Зелений. Ве лика кількість запозичень з англійської, на його погляд зумовлена "комплексом Проні Прокопівни".
Такої ж думки дотримується Віталій Радчук, соціолінгвіст і перекладач. Він зауважує, що вчитися в коледжі сьогодні престижніше, ніж у технікумі, їсти тости смачніше, ніж грінки, виріб з котону якісніший за бавовняний, а те, що плеєр — це звичайний програвач, уже ніхто й не згадує. Комплекс меншовартості змушує написати "дедлайн" замість "кінцевий термін подачі", "ґуд лак" замість "щасти". "Запитайте англійця, чому він не запозичує наше слово "постійно", а вживає своє "перманентно?" — дорікає л інгвіст і каже, що коли не вистачає власного розуму, його позичають у інших.
Радчук вільно володіє п'ятьма мова ми, і ще п'ятьма — читає. На власному досвіді він пересвідчився, що будь-яка мова може терпіти певну кількість запозичень. Але якщо тих більшає, система мови починає руйнуватися і врешті зникає. "Наприклад, в англійській багато односкладових слів — десь 70%. А в українській тільки 35%. Що означає засилля англіцизмів? Те, що в українській зникають за кінчення і відмінки", — твердить Радчук.
Зелений додає: "Те, що ми своєю мовою не можемо визначити якісь поняття — міф, який сповідують слабкі. Рідною мовою можна сказати все — просто треба захотіти це зробити".
Дарина Горова
Відповіді
2007.11.02 | hrushka
Re: Гра у слова. Стаття з журналу "Новинар" про сучасну термінол
Kronk пише:> Українська мова не встигає за вимогами часу. Мовознавці стверджують, що вигадувати українські відповідники чужомовним словам маємо ми самі<
Правельно
> "Що таке відеокліп? Це спів, який можна не тільки почути, а й подивитися, себто видноспів"<
Може краще "зорозвук"?
> "Мова постійно поповнюється. А сьогод ні іншомовні слова сунуться страшним потоком", — каже професор Світлана Єрмоленко, завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту мовознавства НАН України. Особливо активно, на її думку, процеси запозичення відбуваються в інформатиці, економіці, праві та інформаційній сфері.<
Правельно, однак не відповідно бігти за отарою
> Мовознавці стверджують, що глобалізація дає імпульс до розвитку й оновлення мови. Нові терміни і поняття, з'явившись із розвитком технологій в одній країні, поширюються на весь світ. Більшість націй вигадує для них свої слова-відповідники. У країнах Балтії, сусідній Польщі, Чехії, Франції над цим працюють спеціальні інститути.<
Чому не має заохоти від наших знавців подібно поводитись. Коли наша мова художна, співуча та гнучка й ми в те віримо, чому не вміємо збудити любов до нашої мови в народі?!
> Під час українізації в 20-30-х роках XX століття використовували й українські відповідники для більшості чу жомовних термінів. Чимало з них потім вилучили з ужитку. Наприклад, у медицині сьогодні вживають "загальний наркоз" і "місцева анестезія" замість простих "знечулення" і "знеболення" (стосовно певної ділянки тіла).<
Надзвичайно цікаво, однак то не значить що українські вислови не можуть повернутись.
> Вилучили українські відповідники і з технічної сфери: загальновживаний тоді "прогонич" замигали звичним нині "болтом", "вальницю" — "підшипником", а "витворень" став "електрогенератором". "У мене технічна освіта, − розповідає Зелений, — тому коли читаю ці слова, все стає ясним як білий день.<
Девно що "витворень" став "електрогенератором", коли стремління в мережі є до КОРОТШИХ слів!
> Витворень — значить, витворює енергію, а прогонич — коли проганяють, наприклад, крізь кілька листів металу, з'єднуючи їх".<
Кoли`б витворень витворював "потугу" замість "енергії." то може загал скоріш приймив витворня ...
> Юрко Зелений зазначає, що деякі новотвори доведеться роз'яснювати, але поступово до них звикнуть. "Але гадаю, що запозичене слово "імплементація" вимагає довшого пояснення, ніж український відповідник "запровадження", — наводить він побутовий приклад.<
Я в повні згідний
> Юрко Зелений аналізує появу новотворів у інших країнах. Мова там відповідає запитам сьогодення. Глобальний термін "комп'ютер" у Франції називають "л'ордінатор", у Чехії — "почитач". На мобільний телефон у Польщі кажуть "комурка", у Німеччині — "генді".<
Ми могли`б цей прилад назвати часточисельник або обчисльвач як вже являлось в Майдані.
> Професор права Катерина Коваль — етнічна українка. Народилася і живе у Франції. Нещодавно у цій відомій своїм мовним консерватизмом країні заборонили вживати англіцизми. "Я навіть не знаю, чи існує якесь покарання за порушення — просто всі виконують наказ міністерства культури", — розповідає Коваль. Наказ торкнувся і її юридичної практики. Коли при розлученні суддя вказує, що батько може бачитися з дітьми на вихідних, замість англійського "вікенд" французи вживають "кінець тижня".<
Дуже слушно!
> Для розробки новотворів у деяких країнах залучають фахівців мови та знавців певної галузі. Одні пояснюють суть поняття, інші "оформлюють" його у слово. Коли вони доходять згоди, термін потрапляє в словники та підручники.<
Чоми ми це не робимо коли хочемо задержати нашу мову співучою, художньою та гнучкою? Хтось звернув увагу, що запозичення являє собою умовим лінивство. Чи ми дійсно лінивий народ? Я сумніваюсь! Однак хто зуміє збудити народа увагу та зацікавлення. Чи Шивченкові, Лесі або Франкові це вдало`бся? А може Руданський бувби найбільш успішним! Можливість художникам безмежна ...
>В університеті "Львівська політехніка" ще з початку 90-х намагаються подолати завали чужомовних термінів у технічній сфері. Голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Богдан Рицар розповів "Новинареві", що їхні неологізми проходять три стадії: опрацювання (на рівні науковців), укладання словників (новий термін запроваджується, щойно його сприйняли науковці), унормування (виходить стандарт — державний документ, який узаконює правильне формулювання певного поняття).<
Чому "терміни" а не "вислови, вирази, признаки, визнаки, звороти" ... тощо. Жива мова міняється і старі слова наберають нове значіння. Не мусить так бути, однак хто хоче то чому ні? Коли народ сміє вигадувати слова, як вже вище хтось вказав, то чому науковці тепер кладуть слова в кайдани чи записують слова в каменi?
>Світлана Єрмоленко вважає, що відгоро дитися від англіцизмів китайським муром не вийде. Вона займає помірковану позицію. Каже, що переймати всі запозичення не можна, але й перейменовувати все без винятку не варто. "Мова — це не самостійна одиниця, а елемент свідомості. І поки наші люди не зрозуміють, що вони окремі й самостійні, доти ми живитимемося з інших культур", — доводить мовознавець. Завданням Єрмоленко є лише фіксувати "новинки", а не вигадувати їх. Щоб новотвори потрапили в словник, треба, аби люди почали їх вживати.<
Правельно, всі чужоземні слова та фахівецькі вирази/вислови/звороти не відповідно а то й неможливо замістити українськими відповідниками включно в видуманими словами, однак не лякаймось та не відстрашуймо фахівців час від часу впроваджувати корінно українсько-звучні слова. Це значить заміщувати з часом присвоїні-запозичені слова корінно українськими.
>Такої ж думки дотримується Віталій Радчук, соціолінгвіст і перекладач. Він зауважує, що вчитися в коледжі сьогодні престижніше, ніж у технікумі, їсти тости смачніше, ніж грінки, виріб з котону якісніший за бавовняний, а те, що плеєр — це звичайний програвач, уже ніхто й не згадує. Комплекс меншовартості змушує написати "дедлайн" замість "кінцевий термін подачі", "ґуд лак" замість "щасти". "Запитайте англійця, чому він не запозичує наше слово "постійно", а вживає своє "перманентно?" — дорікає л інгвіст і каже, що коли не вистачає власного розуму, його позичають у інших.<
Хочу тільки зуважити, що коли`б вишколена верства народа старалась УНИКАТИ чужоземні слова та вислови, то загал такий спосіб розмови з часом перебере. Річ в тому, що така поведінка `веріхвки` була`б насліджена загалом, щоби вказати свою `освіту`. Це не перечить чи дана особа в додаток говорить іншими мовами.
> Зелений додає: "Те, що ми своєю мовою не можемо визначити якісь поняття — міф, який сповідують слабкі. Рідною мовою можна сказати все — просто треба захотіти це зробити".<
На загал справа мови добре придставлена
2007.11.05 | волоський горішок
Re: Гра у слова. Стаття з журналу "Новинар" про сучасну термінол
> Але гадаю, що запозичене слово "імплементація" вимагає довшого> пояснення, ніж українсь кий відповідник "запровадження", — наводить
> він побутовий приклад.
implementation - втілення, запровадження, реалізація (запозичене)
"імплементація" - англосуржик.
(ПК також повинно би було бути ОО.)
2007.11.11 | Майстер
ПК = рахуба. О!
авіалайнер - повітряна балаґула. Гарно як. Або: аеромобільний батальйон = повітрямносний курінь. Так і постає цей курінь перед очима. З аеромобільноï соломи.2007.12.01 | Maрко
Re: Гра у слова. Стаття з журналу "Новинар" про сучасну термінол
А я б назвав переносний комп"ютер ПЕРЕНОСНИКОМ.2009.03.31 | hrushka
Re: Гра у слова. Стаття з журналу "Новинар" про сучасну термінол
Kronk пише:> Українська мова не встигає за вимогами часу. Мовознавці стверджують, що вигадувати українські відповідники чужомовним словам маємо ми самі
>
> Звичні сьогодні слова "мрія" і "байдужість" вигадали Олена Пчілка та Михайло Старицький якихось сто років тому. Надихнувшись їхнім прикладом, свій словник з українськими відповідниками чужомовних термінів укладає музичний критик Юрко Зелений. "Що таке відеокліп? Це спів, який можна не тільки почути, а й подивитися, себто видноспів", — наводить приклад він. Це слово, як і більшість іншомовних, українці, на думку Зеленого, бездумно скалькували, не замислюючись над значенням.
>
Однак я чув десять оправдань чи пояснень чоми присвоєння (запозичення) таке привабливе. Ось тут вони:
Десять заповідей умового лінивства-
1. присвоєння вимагає найменше зусиль
2. слова вже знані в мережі
3. мова не конче потерпить
4. коротші слова потрібні в чесельничім зв`язку
5. притягнути від російської
6. збогатити мову
7. другі народи так роблять
8. найменше витрат
9. легше порозумітись з другими народами
10.всесвітніть так вимагає
Дехто оправудє що то "ми" тепер так говоримо а інші доказують що англійська мова тому потужна бо багато чужих слів має.
Англійська мова тому "ПОТУЖНА" бо в 19 столітті Англія володіла 1/4 світового населення а в 20 столітті свобода слова та добра заплата за плідну працю притягали здібних людий.
Що вишколені англомовні особи про свою мову пишуть? Загляньте до
"Our Magnificent Bastard Tongue" by John McWhoster, 2008 (Botham Books).
Перевід заголовка книжки:
"Наша пишна байструкова мова." або
"Наш чудовий байструковий язик"