МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Звідки слово фрукти?

02/14/2008 | Мірко
Бо в словянських мовах все були овочі.

Відповіді

  • 2008.02.14 | Сергій Вакуленко

    Із латини

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.02.14 | Мірко

      Re: Із латини

      Так що до приходу римлян у Дацію ніде в нас не було садів? Чи може нам треба було питати в імператора як називається то що на деревах в саду росте?
      Щось тут не так.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.02.14 | Георгій

        А звідки слово "варeники?"

        Аджe відомо, що всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.02.15 | Хвізик

          Re: А звідки слово "варeники?"

          Георгій пише:
          > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
          от козли
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.02.16 | Мірко

            Re: А звідки слово "варeники?"

            Хвізик пише:
            > Георгій пише:
            > > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
            > от козли<

            Здається в Ґеорґія овочеві пироги будуть "фруктові кулінарики". Вже цілком непотрібна українська лексика. Переходимо на перекручену латину. Станьмо румунами! А тоді і НАТО і Придністровія стануть на свої місця. :lol:
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.02.18 | Георгій

              Re: А звідки слово "варeники?"

              Мірко пише:
              > Хвізик пише:
              > > Георгій пише:
              > > > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
              > > от козли<
              >
              > Здається в Ґеорґія овочеві пироги будуть "фруктові кулінарики". Вже цілком непотрібна українська лексика. Переходимо на перекручену латину. Станьмо румунами! А тоді і НАТО і Придністровія стануть на свої місця. :lol:
              (ГП) Ну так, я обома руками за пeрeкручeну латину. В мeнe свита будe костюм, згода будe консeнсус, нeбeснe тіло, якe обeртається навколо зірки - планeта, самопeр - автомобіль... :):):)
          • 2008.02.18 | stefan

            Хвізик "у, а за "козла" - відповіш!

            Хвізик пише:
            > Георгій пише:
            > > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
            > от козли
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.02.19 | Хвізик

              Re: Хвізик "у, а за "козла" - відповіш!

              stefan пише:
              > Хвізик пише:
              > > Георгій пише:
              > > > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
              > > от козли
              ненавиджу, коли Вареники обзивають пирогами
        • 2008.02.16 | Мірко

          Вдалий приклад - від українського слова варити

          А не від німецького кухен, чи латинського culinarius. Тоді чому давний традиційний плід українського села не мав би мати української назви?
          Можете мати свої фрукти - тоді коли вареники й пироги стануть кулінариками!
        • 2008.02.17 | jz99

          До речі, про варeники і з сиром пироги

          А як справжні українці вимовляють Hochland?
          маю на увазі рекляму сиру "Хенде хо..." е-е-е... "Хохланд" :)

          (німецьке, то вже ж не "ланд", а "лянд"? а початкове "h" — коли дивитися гісторичні рухомі картинки про хвашистів, там вони там ревуть таки ближче до "гітлер", ніж до "хітлер")

          Отже, Гохлянд? :p
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.02.18 | Мірко

            Re: До речі, про варeники і з сиром пироги

            jz99 пише:

            > Отже, Гохлянд?< :p

            Гохлянд, гокей, Гарвард, Гітлер, нов гав, Гелсінкі, двірець,
            овочі, ярина / городина, і девятдесять дев'ять пирогів зі сиром!
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.02.18 | Георгій

              То пироги чи варeники?

              Мірко пише:
              > Гохлянд, гокей, Гарвард, Гітлер, нов гав, Гелсінкі, двірець,
              > овочі, ярина / городина, і девятдесять дев'ять пирогів зі сиром!
              (ГП) То пироги чи варeники із сиром? Цe ж різні рeчі... так само як овочі (чи городина) і фрукти... :)
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.02.19 | Мірко

                Re: То пироги чи варeники?

                Георгій пише:

                > (ГП) То пироги чи варeники із сиром? Цe ж різні рeчі... так само як овочі (чи городина) і фрукти...< :)

                Обидва слова українські. Мені не робить різниці. Аби лише не кулінарики! :lol:
                А овочі це фрукти по українськи.
                Коли знайдете у Шевченка фрукти, тоді особисто перед вами вибачусь.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.02.19 | Mika_Y

                  Ви краще б пошукали в Шевченка "овочі"

                  в тому значенні, яке даєте їм Ви, перш, ніж дискутувати...

                  Мірко пише:
                  > Коли знайдете у Шевченка фрукти, тоді особисто перед вами вибачусь.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2008.02.19 | jz99

                    Я знайшов у Фасмера

                    Mika_Y пише:
                    > в тому значенні
                    саме в тому :)

                    о́вощ (судя по наличию -щ-, заимств. из цслав.), укр. о́воч, овiчни́к "торговец фруктами", ст.-слав. овошть ὀπώρα (Супр.), болг. ово́ще ср. р. "фрукты, плоды", сербохорв. во̏ħе, словен. оvо̑čjе, чеш. оvосе ср. р. "плоды", слвц. оvосiе ср. р., польск. оwос -- то же. Диал. также о́бош, обо́ш м. "овощи", вятск. (Васн.).

                    Распространенное мнение о заимствовании из д.-в.-н. оbаʒ "плоды", англос. ofett, ср.-нж.-нем. оvеt -- то же неприемлемо фонетически, вопреки Уленбеку (AfslPh 15, 489; Мi. ЕW 228; Клюге-Гётце 423); см. Преобр. I, 636; Кипарский 253. Герм. формы восходят к *ubata-, откуда ожидалось бы *vъbot-. Широкое распространение в слав. делает совершенно невероятным происхождение из др.-нж.-нем. (ср.-нж.-нем. оvеt), тем более что при этом нужно еще предполагать контаминацию со ср.-в.-н. оbеʒ, вопреки Кипарскому (там же). Невероятно и обратное направление заимствования из слав. в герм., вопреки Бернекеру (у Пайскера 62), Ильинскому (IF 40, 144 и сл.). Слав. слова следует отделять от герм.; см. Маценауэр, LF 12, 180. Возм., исходным является слав. *voksti-, родственное гот. wahsjan, д.-в.-н. wahsan "расти", др.-инд. vаkṣауаti "дает расти", úkṣati "подрастает", авест. vaẋšaiti "растет", uẋšyeiti -- то же, лит. áugu "расту", áukštas "высокий", греч. αὔξω, αὑξάνω "умножаю, увеличиваю, повышаю", лат. auхilium "помощь", галльск. uхеllо-, ирл. úаsаl "высокий"; см. Миккола, Ursl. Gr. 3, 41; Ильинский, IF 40, 144 и сл.; РФВ 76, 248; см. о близких формах Гофман, Gr. Wb. 28; Уленбек, Aind. Wb. 27; Торп 382; Вальде--Гофм. 1, 82 и сл. Следует отделять от я́года, вопреки Ильинскому (там же).

                    http://vasmer.narod.ru
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2008.02.20 | Мірко

                      Very nice але чи можете, будь ласка, перекласти

                      суть того Фасмера українською, бо я ніц не зрозумів.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2008.02.20 | jz99

                        Спробую

                        о́вощ (наявність -щ- вказує на можливе запозичення з церковнослов’янської), в українській о́воч, овiчни́к "торговець фруктами", у старослов’янській овошть (Супрасльський літопис), у болгарській ово́ще середній рід "фрукти, плоди", у сербохорватській во̏ħе, у словенській оvо̑čjе, у чеській оvосе середній рід "плоди", у словацькій оvосiе середній рід, у польській оwос — те ж саме. Діалектне також о́бош, обо́ш множина "овощі", вятський діалект (Н.Васнецов «Материалы для объяснительного словаря вятского говора», Вятка, 1907).

                        Поширена думка про запозичення з давньоверхньонімецької оbаʒ "плоди", англосаксонської ofett (те ж саме), середньонижньонімецької оvеt (те ж саме) неприйнятна фонетично, всупереч Уленбекові («Archiv für slavische Philologie» 15, с.489; F.Мiklosich «Еtymologisches Wörterbuch der slavishen Sprachen», с.228; Клюге-Гётце F.Kluge «Etymologisches Wörterbuch der deutchen Sprache», 12-13, Aufl. von A.Götze. Berlin, 1943, с.423); див. Преображенський «Этимологический словарь русского языка», вип. 1, с.636; Кипарський «Die gemeinslavischen Lehnwörter aus dem Germanischen», Helsinki, 1934, с.253. Германські форми беруть початок з *ubata-, звідки можна було б чекати *vъbot-. Широке поширення у слов’янських мовах робить повністю неймовірним походження з давньонижньонімецької (середньонижньонімецьке оvеt), тим більше що при тому треба ще припускати контамінацію1 з середньоверхньонімецьким оbеʒ, всупереч Кипарському (там же). Неймовірним видається і зворотний шлях запозичення з слов’янських у германські мови, всупереч Бернекеру (у Пайскера «Die älteren Beziehungen der Slawen zu Turkotataren und Germanen», с.62), Ільїнському («Indogermanische Forschungen» 40, 144 і далі). Слов’янські слова слід відмежовувати від германських; див. Маценауер «Listy Filologické» 12, с.180. Можливо, первинним є слов’янське *voksti-, споріднене з готським wahsjan, давньоверхньонімецьким wahsan "зростати", давньоіндійським vаkṣауаti "дає зростати", úkṣati "підростає", авестійським vaẋšaiti "росте", uẋšyeiti (те ж саме), литовським áugu "росту", áukštas "високий", грецьким αὔξω, αὑξάνω "множу, збільшую, підвищую", латинським auхilium "допомога", галльським uхеllо-, ірландським úаsаl "високий"; див. Міккола «Urslavische Grammatik» 3, с.41; Ільїнський («Indogermanische Forschungen» 40, 144 і далі); «Русский филологический вестник», т.76, с.248; див. про близькі форми Гофман (J.B.Hofmann «Etymologisches Wörterbuch der griechischen Sprache», München, 1950), с.28; Уленбек «Kurzgefaßtes etymologisches Wörterbuch der altindishen Sprache», Amsterdam, 1898-1899, с.27; Торп = Aug. Fick «Vergleichendes Wörterbuch der indogermanishen Sprachen», 4 Aufl., Bd. 3: Alf Torp «Urgermanisher Sprachschatz», Göttingen, 1910, с.382; Вальде-Гофман (A.Walde «Lateinisches etymologisches Wörterbuch», 3 Aufl. von J.B.Hofmann, Heidelberg, 1938) 1, 82 і далі. Слід розрізняти з я́года, всупереч Ільїнському (там же).


                        1контамінація (лат. змішування) — мовозн. взаємодія асоціативно близьких мовних одиниць шляхом перехресного об’єднання двох слів чи виразів, яке призводить до створення нової мовної одиниці, іноді навіть неправильної з точки зору літературної норми, напр. спинжак = спина + піджак
                  • 2008.02.20 | Мірко

                    Знайшов, у прозі, у щоденнику 1857-08р, 9-го серпня 1857

                    Переглянте цитату із щоденника писаного Шевченком в Астрахані 9-го серпня 1857-го року.

                    >Крім овочів, городини й печеного хліба на цих ісадах я нічого не побачив; мяса не продають, бо піст,[..]<

                    Якщо була би мова про ваші москальські овочі, тоді Шевченко не писав би "крім овочів, городини...". Очевидно (принаймі для українця), що овочі та городина тут різні речі.

                    http://www.kobzar.info/kobzar/works/prose/2002/10/04/322.html

                    9 [серпня]. У пятій годині ранку пішов я знечевя "на косу" (пристань) відвідати моїх новопетровських арґонавтів, що так швидко переплили зо мною Хвалинське море. Рибу свою вони продали, купили хліба і з цим золотим руном відпливуть завтра до пустинних берегів півострова Манґишлака. Бажаю вам щасливої плавби, відважні пловці! Поклоніться від мене побережним скелям, на яких я провів стільки безсонних ночей. Поклоніться від мене комендантові й благородному Мостовському, і більше нікому.

                    >Попрощавшись із арґонавтами, я пішов на малі ісади (харчовий базар). Крім овочів, городини й печеного хліба на цих ісадах я нічого не побачив; мяса не продають, бо піст, а рибу продають на човнах.<

                    Базарна публіка, як і скрізь: перекупки, кухарі й куховарки, зрідка трапляється гладка купчиха-ґастрономка й така сама на вигляд особа духовного стану, сугубо дбайлива про плоть гріховну. У червонобородого чепуруна-кизилбаша купив я за пять копійок сріблом пять голівок часнику (це добро привозиться сюди з Персії) і пішов у Кремль полюбуватися зблизька красунем-собором. Він, як чепурун XVII віку, пишається в мереживі перед усім містом.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2008.02.20 | Сергій Вакуленко

                      Re: Знайшов, у прозі, у щоденнику 1857-08р, 9-го серпня 1857

                      А чий це переклад?
                    • 2008.02.20 | Mika_Y

                      На жаль, зацитоване Вами не є доказ, бо

                      національно несвідомий Тарас Григорович ;) свого щоденника (і багатенько чого ще) написав по-москальському, і те, що Ви цитуєте, є чийсь переклад з російської мови оригіналу. Через це п.Сергій Вакуленко й пита Вас, чий же то переклад.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2008.02.20 | harnack

                        Закортіло познущатись з москальської?

                  • 2008.02.20 | jz99

                    Тарас Шевченко «Наймичка»


                    ...Весна швидко розвивала зелені віті в Якимовім гаю; черешні, вишні й усі овочеві дерева поверх зеленого листу вкрилися молочним, білим цвітом, а земля — різнобарвним рястом. Почалася робота в полі. Яким вирядив у дорогу своїх чумаків із пшеницею, та сам не пішов чумакувати: боявся, щоб не довелося покласти свої старі кості десь на чужині, в степу, при дорозі, як то часто трапляється з завзятими чумаками. Вирядивши чумаків, він із покорою взявся до пильної праці на своїй пасіці...


                    http://ukrlit.org/shevchenko/naimychka.html

                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.02.19 | jz99

              Ого, тут до варeників треба ще варенухи, бо так не розбереш...

              Мірко пише:
              > Гохлянд, Гарвард, Гітлер, двірець, овочі, ярина / городина
              Так… так… так… (100 ч.й.м. :gun: ) так… так… так…

              > гокей
              Чому не гокі?
              Якщо гокей, тоді Гор і близько не стоїть біля whore, бо воно для нас вгор або й вгоре :)
              Так і передайте панові Олбертові, хай не переймаєця ;)

              > нов гав
              кнов гов

              > Гелсінкі
              Це з англійської чи фінської вимови? Куди поділося помнякшеннє? :sarcastic:
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.02.19 | Мірко

                Re: Ого, тут до варeників треба ще варенухи, бо так не розбереш.

                jz99 пише:
                > Мірко пише:
                > > Гохлянд, Гарвард, Гітлер, двірець, овочі, ярина / городина
                > Так… так… так… (100 ч.й.м. :gun: ) так… так… так…
                >
                ч.й.м.??? як би не було, але двірець краще за німецький "фак зал"

                > > гокей
                > Чому не гокі?<

                Може й бути гокі, але НМД гокей легше відміняти. Це така "українізація" чужого слова. Я проти "московщення" слів в сучасній мові, - бо це ознака почуття меншевартости та другорядности. А "українізація" слова це якраз протилежна ментальність, - це самовпевненість.

                > Якщо гокей, тоді Гор і близько не стоїть біля whore, бо воно для нас вгор або й вгоре :)<

                Анґлійське письмо не фонетичне. А запозичення вони перекручують на свій лад гірше будь кого.

                > Так і передайте панові Олбертові, хай не переймаєця ;)
                >
                > > нов гав
                > кнов гов
                >

                знання, хист, З того ново-українського "ноу гау" лиш сміятися можна. Це анґлійський непотріб в білоруському письмовім виданню.

                > > Гелсінкі
                > Це з англійської чи фінської вимови? Куди поділося помнякшеннє? :sarcastic:<

                Фінської не знаю, перевага ваша.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.02.19 | jz99

                  та ні, то було не про двірець

                  Мірко пише:
                  > jz99 пише:
                  > > Мірко пише:
                  > > > 1)Гохлянд, 2)Гарвард, 3)Гітлер, 4)двірець. . .
                  > > 1)Так… 2)так… 3)так… (100 ч.й.м. :gun: ) 4)так . . .
                  > ч.й.м.???
                  Хто не впізнав - ну, то проїхали :) Не люблю лайок і прокльонів (бо слово має силу), вже шкодую, що зачепив. Суто укр. вираз (важливо! попереду число 100 :) ), від діда свого колись чув, і то він жартома його вжив був.


                  > > > нов гав
                  > > кнов гов
                  > знання, хист, З того ново-українського "ноу гау" лиш сміятися можна. Це анґлійський непотріб в білоруському письмовім виданню.
                  Мо’, й не варто цим виразом зайве хизуватись, коли справді простіше сказати "(нове) знання", "(наш) досвід", "(хитра) штука", але ж і непогано вміти чуже вимовити так, щоб вух не різало :) Бо, взявши от, приміром, знову того нещасного Гора (йому, бідолашному, вже певна гикавка), то ми його усіляко оберігаємо від особливостей нашої фонетики, щоб подалі було від якихось несподіванок, а чого б тоді нам і своїх смаків не потішити… і не кліпати мовчки, ніби "гав" для нас геть нове слівце, ні на що не схоже :sarcastic: Якщо ми вважаємо за українізацію, свою вільну волю, можливість вибору між "…кі" та "…кей" в hockey, шукавши зручнішого для нашої мови, і нам при тім байдуже, яку форму обрали сусіди, то чом би й не мати волю вибору між "у" та "в" для "w", залежно від того, де воно опинилося. Мовчу за "h", але той же підхід і тут ми не завадив. Воля (надто творча) любить вибір :)


                  > > > Гелсінкі
                  > > Це з англійської чи фінської вимови? Куди поділося помнякшеннє? :sarcastic:<
                  > Фінської не знаю, перевага ваша.
                  Я теж, на жаль, не знаю, тому й висловлююся обережно, в питальній формі — при цьому припускаю, що недаремно все ж у назві тієї країни здавна в нас м’яке "л" :)
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2008.02.20 | Мірко

                    Re: та ні, то було не про двірець

                    Ага!
                    Ich verstehen! Тут мова про пані Шікельґрубер... ;)
            • 2008.02.21 | hrushka

              Re: До речі, про варeники і з сиром пироги

              Мірко пише:
              > jz99 пише:
              >
              > > Отже, Гохлянд?< :p
              >
              > Гохлянд, гокей, Гарвард, Гітлер, нов гав, Гелсінкі, двірець,
              > овочі, ярина / городина, і девятдесять дев'ять пирогів зі сиром!

              Дивнао що Гохлянд а не Гохланд, коли замість кляса тепер "модно" клас чи класа!

              Вимовляти нам не тяжко!
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.02.22 | jz99

                Re: До речі, про варeники і з сиром пироги

                hrushka пише:
                > Дивнао що Гохлянд а не Гохланд, коли замість кляса тепер "модно" клас чи класа!
                > Вимовляти нам не тяжко!
                "кля" й нам вимовляти не тяжко :) Не в тім же справа. Вам же ж теж неважко вимовляти "хакер", "хокей" та "комп’ютер"? ;) Певно, чути важко! (незвично/нестерпно, вам нестерпно "хакер", нам вже незвично "кляса").

                Гохлянд несе з собою звістку про походження (німецьке), тому його простіше сприймати, ніж Хохланд (сприймається як витвір наш же, як ото Хохлівуд — знущання російськовомних з україномовних).

                "лянд" не дивина, бо Фатерлянд, Фінляндія тощо.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.02.22 | hrushka

                  Re: До речі, про варeники і з сиром пироги

                  Ви усміхаєтесь, то мабуть не будем чубитись. Студентом я мешкав у галичан, то змене сміялись, що я вимовляв "лавка" м`ягко (себто по буковинськи й я не казафв "льавка"), зате мені не було зрозуміло, чому галичани кажуть "льерер" а не "лерер" (Lehrer). Не знаю із яких Ви областей і як у Вас водилось. :-)

                  Коли не помиляюсь, то слово "клас" "хімія" та підібні є північий чи то східний вплив (більш тверда вимова) котрого не було перед другою світовою війною в Галичені ані Буковині (а тепер є). Чому тепер мусять всі це правело задержати?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2008.02.23 | jz99

                    Re: До речі, про варeники і з сиром пироги

                    hrushka пише:
                    > Ви усміхаєтесь, то мабуть не будем чубитись.
                    Дякую :)

                    > Студентом я мешкав у галичан, то змене сміялись, що я вимовляв "лавка" м`ягко (себто по буковинськи й я не казафв "льавка")
                    Я вчивсь у Київському університеті, і в нашій групі донецький хлопець якось був узяв на кпини киянку (по-дружньому), яка відчутно «придзенькувала» («вы хотите» в неї виходило «вы хацице»). До речі, тоді, наприкінці 80-х, в нашому студентському колі було модно час від часу показувати, що ти знаєш українську :) і той донецький парубок хвалився, що в них кажуть «такая жара, шо аж спэка». А минулого року до 75-річчя Донецької області вийшов багато оформлений ювілейний альбом (два великих томи у футлярі), я трохи погортав з цікавості — там головними двома чинниками формування історії краю названо козацтво й інтереси Росії, причому Запоріжжя якось і не згадують, то вийшло в них, що донецькі степи мало чи не колиска й осередок козацтва. Фольклорні матеріали — українські пісні. Альбом україномовний. Вже точно не згадаю, але, здається, там стоїть благословення на видання Ф.Януковича (та й як інакше, рік 2007). Отаке :)


                    > зате мені не було зрозуміло, чому галичани кажуть "льерер" а не "лерер" (Lehrer).
                    Перший президент України Л.Кравчук залюбки каже ”пробльема” (проблєма). Я собі пояснюю це просто — так в російській мові :)


                    > Не знаю із яких Ви областей і як у Вас водилось. :-)
                    Я з криворіжжя, там такої м’якості ”л” не чути. Однак мені цікаво слухати, як Оксана Білозір співає ”пролітали лелеки” з отим м’яким ”леканням”.


                    > Коли не помиляюсь, то слово "клас" "хімія" та підібні є північий чи то східний вплив (більш тверда вимова) котрого не було перед другою світовою війною в Галичені ані Буковині (а тепер є). Чому тепер мусять всі це правело задержати?
                    Я цього не скажу, бо я тут лише мовець, а не мовознавець :)
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2008.02.24 | hrushka

                      Re: До речі, про варeники і з сиром пироги

                      Вдяжчний Вашим заувагам. Може не відповідно розтягати Вашу доброту за далеко, однак я чомусь чуюсь більш відважним продовжати свій похід уникнення чужоземних слів... :-)
  • 2008.02.16 | stefan

    owoce - polski

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.02.16 | Мірко

      А овочі - українські!

      (то лише в маскалів садів не було, тому й слова їм бракувало)
  • 2008.02.17 | stefan

    frux - latina

  • 2008.02.18 | Сергій Вакуленко

    А з тими хруктами — історія давня...

    Давніша, ніж я спочатку гадав.

    Оце вчора натрапив на цікавий приклад.

    Року Божого 1770 видано в Почаєві такий собі порадник із питань гарної поведінки під назвою «Полѣтика свѣцкаѧ». Там є серед иншого й таке правило:

    Кости, и ости зъ рибы, и скоринки зъ ФРУКТОВЪ на краю талѣрки складай, а не на обрусѣ, и подъ столъ не кидай, абысѧ о нихъ пси непокусали.


    Цікаво, що це текст переробив 1799 р. для свого букваря (будапештського друку) земплинський русин Іван Кутка. То там відповідне місце виглядає так:

    Кости из мяса, остинѧ из рыбы, и лупинѧ изъ ОВОЦОВЪ на край танѣра складай, а не на обрусѣ, а ни подъ столъ не кидай.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.02.18 | Мірко

      Висновок?

      Перше під впливом москалів, (або може переклад із німецького?) а друге русинське (українське)?
      А в Шевченка як? А у Котляревського чи Франка?
      А перед тим коли Москва почала свої взаємини з німцями, як було у них?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.02.19 | Сергій Вакуленко

        Re: Висновок?

        Мірко пише:
        > Перше під впливом москалів, (або може переклад із німецького?) а друге русинське (українське)?

        Не думаю, що тут москалі завинили, бо 1770 р. Почаїв іще був під Польщею.

        Цікаво, що то є книжечка, призначена для простих сільських хлопців, а отже укладачі гадали, що ті хлопці знають слово "фрукти".

        Що ж до другого слова, то воно скидається на словакізм, — власне українська основа мусіла б була закінчуватися на на -ч.


        > А в Шевченка як? А у Котляревського чи Франка?

        «Словник української мови» подає найдавніший приклад на "фрукти" з Нечуя-Левицького.

        Є й цитати на "овочі":

        а) з Панаса Мирного: "овощ огородня, садова й польова";
        б) з Лесі Українки: "овоч на деревах почорнів".


        > А перед тим коли Москва почала свої взаємини з німцями, як було у них?

        Запитайте в москаликів.
      • 2008.02.20 | jz99

        Біблійні плоди

        Біблія у перекладі Івана Огієнка
        http://www.vesna.org.ua/txt/biblija/ohienko/index.html

        (+порівнюю з російським синодальним перекладом та King James Version)


        Буття 1:1-33:20
        Глава 1
        11. І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.

        Книга Бытие, глава 1
        11. И сказал Бог: да произрастит земля зелень, траву, сеющую семя дерево плодовитое, приносящее по роду своему плод, в котором семя его на земле. И стало так.

        Genesis 1
        11. And God said, Let the earth bring forth grass, the herb yielding seed, and the fruit tree yielding fruit after his kind, whose seed is in itself, upon the earth: and it was so.


        Неемія 1:1-13:31
        Глава 9
        25. І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев. І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром.

        Неемия, глава 9
        25. И заняли они укрепленные города и тучную землю, и взяли во владение домы, наполненные всяким добром, водоемы, высеченные из камня, виноградные и масличные сады и множество дерев с плодами для пищи. Они ели, насыщались, тучнели и наслаждались по великой благости Твоей;

        Nehemiah 9
        25. And they took strong cities, and a fat land, and possessed houses full of all goods, wells digged, vineyards, and oliveyards, and fruit trees in abundance: so they did eat, and were filled, and became fat, and delighted themselves in thy great goodness.


        Екклизіяст 1:1-12:14
        Глава 2
        5. запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих

        Екклесиаст, глава 2
        5. устроил себе сады и рощи и насадил в них всякие плодовитые дерева

        Ecclesiastes 2
        5. I made me gardens and orchards, and I planted trees in them of all kind of fruits


        Амос 1:1-9:15
        Глава 9
        14. І долю народу Свого, Ізраїля, Я поверну, і побудую міста попустошені, і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч.

        Амос, глава 9
        14. И возвращу из плена народ Мой, Израиля, и застроят опустевшие города и поселятся в них, насадят виноградники и будут пить вино из них, разведут сады и станут есть плоды из них.

        Amos 9
        14. And I will bring again the captivity of my people of Israel, and they shall build the waste cities, and inhabit them; and they shall plant vineyards, and drink the wine thereof; they shall also make gardens, and eat the fruit of them.



        Наум 1:1-3:19
        Глава 3
        12. Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.

        Наум, глава 3
        12. Все укрепления твои подобны смоковнице со спелыми плодами: если тряхнуть их, то они упадут прямо в рот желающего есть.

        Nahum 3
        12. All thy strong holds shall be like fig trees with the firstripe figs: if they be shaken, they shall even fall into the mouth of the eater.


        Фруктів в Огієнка нема, та не можу знайти їх і в синодальному російському перекладі. Дуже рясно (там і там) слів з коренем "плід", як в KJV з "fruit" (як-от fruitfull тощо), тобто англ. "fruit" в укр. та рос. біблійних текстах відповідає "плід".

        Отже, церковнослов’янське походження фруктів відпадає?

        Фасмер вважає, що фрукти пішли з часів Петра:
        фрукт род. п. -а, начиная с Петра I, 1705 г.; см. Смирнов 317. Через польск. frukt из лат. fructus; см. Христиани 51. фрунт, см. фронт.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.02.20 | Георгій

          Чи я вірно Вас зрозумів, що "фрукт" - нe русизм, а...

          ... просто ознака CУЧАCНОCТІ (або "осучаснeння") мови?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.02.20 | jz99

            нe русизм то вже напевне

            (як і фонарик, зонтик, уксус)

            А от як і коли заскочило до нас — почекаємо, коли наш етимологічний словник дійде до літери "Ф" :) Даю 9 з 10 за те, що з тим же Петром і до нас зайшло.


            Георгій пише:
            > ... просто ознака CУЧАCНОCТІ (або "осучаснeння") мови?
            А де ж тут сучасність? В тому, щоб міняти свої слова на чужі? :) Це ж не "комп’ютер" чи "флешка", плоди завше росли на деревах, чогось сучасного їм не додалося, хіба що пестицидів та ГМО. Може, правильніше казати мода. Запровадив Петро в себе моду на картоплю, тютюн і... слово "фрукт".
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.02.25 | hrushka

              Re: нe русизм то вже напевне

              Дитиною пригадую собі що казали овочі на яблока, грушки, сливки а то й на банани. Ярину нзивали все з города, але городина гарненьке слово. Може відповідно пам`ятати що багато дечого подібного в слов`янських мовах.
        • 2008.02.20 | Мірко

          Поклін, пане jz99, ставлю сто ґрамів

          Хоч перцівки тут ще не знайшов. Проте з'явилось пиво ОБОЛОН "Оксамитове", - може найсмачніше із темних пив. Проте, сто ґрамів цього геть замало...
          Чомусь здається що "Оксамитне" звучило би якось більш по українськи... чи то лиш старі українські ґени в мене знов вискакують?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.02.20 | jz99

            дякую, посмакував

  • 2008.02.21 | Сергій Вакуленко

    Іще трохи абеткової науки

    Пришла восҍнь. Отецъ трясе и обрыває садовину. Груши, ябка, сливы сушитъ.

    Могильницький І. Букварь ѧзыка славeнскагѡ чтeнїѧ оучащымсѧ въ полeзноє руковождeнїє (Львів 1819, с. 22).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.02.22 | jz99

      абеткової?

      Абеткової хотілося б, та в мене цікавість там справді буквальна, ось винесу питання в окрему гілку... чи бруньку... :) Про назви літер. Сергій Вакуленко пише: > Пришла восҍнь. Отецъ трясе и обрыває садовину. Груши, ябка, сливы сушитъ. Так і словники ж не мовчать :) ВТССУМ:

      http://www.slovnyk.net/?swrd=овоч
      ОВОЧ, заст. ОВОЩ, -у, ч. і рідко ж.

      1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина.

      2. тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина.

      3. ч. і ж., збірн. М'які плоди будь-яких рослин.

      http://www.slovnyk.net/?swrd=садовина
      САДОВИНА, -и, ж., збірн.

      1. Садові дерева (перев. плодові). // Саджанці плодових дерев.

      2. Плоди садових дерев; фрукти.

      Б.Грінченко:

      Садовина — Садовые плоды, деревья. Верби та садовина поперехилялися через тини. (Основа, южнорусскій литературно-ученый вѣстникъ. Спб. 1862. IX. 60).

      Овощ — Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. (Святе письмо нового завіту... Переклали вкупі П.А.Куліш и д-р И.П.Пулюй. Л. 1880. Євангеліє від Матвія, глава 3, вірш 8).

      Любомир Белей, Олег Белей. Старослов’янсько-український словник. — Львів: Монастир Монахів Студитського Уставу: Видавничий відділ «Свічадо», 2001.

      овошть ч. — див. овоштє

      овоштє с. — фрукт, овоч

      Наскільки я зрозумів, овоч у значенні "плід" означає зовсім не (лише) садовину, а також і городину, і ягоду. Тобто не "фрукти й овочі" (УРСР) ~> "овочі та городина" (?), а "овочі = соковиті плоди = городина + садовина + ягода + плоди лісових, тропічних дерев (дичка)". Фрукти замістили частину обсягу поняття "овочі". Це трохи нагадує, як старослов’янське "воняти", "вонити" (приємно пахнути) перетворилося на свою протилежність :)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua