МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Як "-ого" стало "-ава" та український Гарвард (л)

02/22/2008 | harnack
Ось чим захоплюються в українському Гарварді, без того аби пояснити справжній процес та причини деслов'янізації руської мови інофонетичними та всякоінородними системами та, нарешті, релевантну патологію в становленні отої антїфанєтїкі:


"Michael S. Flier"


Pronunciation of 'g' in '-ogo' and 'ego'
Wednesday, February 13, 2008 17:37:43

Dear John and Will,

The problem with an explanation dependent on morphological influence
alone is that it doesn't account for the linguistic geography of the
development of the ending -/ogo/ > -/ovo/. In my 1983 article on the
Russian desinence -/ovo/, I assumed the relevance of the central Slavic
lenition of */g/ to /Y/ (=voiced velar fricative gamma). The current
g/Y isogloss across Russian territory should not be taken as the
absolute limit of the phonetic lenition process. It is highly likely
that Central and North Russian dialects experienced it intermittently as
an active phonetic process, with some phonetic environments favoring it
earlier than others, e.g. intervocalic environments before word-final
environments after the jer shift. After the jer shift, inconsistent
lenition ultimately forced an interpretation of the heretofore
phonetically induced sound [Y], either as a highly marked, marginal
phoneme /Y/, as the unmotivated realization of the phoneme /g/ and thus
subject to remedial change back to [g], or as another phoneme altogether.

From the socially relevant _acoustic_ perspective, the low tonality,
non-nasal, continuous, voiced sound [Y] could be identified with the
sole low tonality, non-nasal, continuous, voiced phoneme, namely, /v/.
Morphophonemics could reinforce that third interpretation in the
desinence -/ogo/ > -/ovo/ because within the small inventory of
consonants used in "nominal" (noun, adjective, pronoun) desinences, the
phoneme /v/ was already associated with genitive, cf. the gen.pl.
desinence -/ov/. Semantically the /v/ was supported as well by the /v/
in the possessive adjectival suffix -/ov/-, which expressed one of the
most common meanings associated with the genitive case. Such motivation
was absent in the word /mnogo, /in which the phoneme /g/ finds itself
between the same two vowels but is morphophonemically linked instead
with Middle Russian alternants /z^/ (=zh) and /z'/ (/mnoz^it'i, mnoz'i/)
and thus without motivation for identification with /v/; indeed, we do
not find forms such as */mnovo. /But in lexically marked words that
preserve the marginal phoneme /Y/ without morphophonemic resonance, as
in /Yospod'i, Yospoz^a, Yosudar', /one can find North Russian dialects
with forms such as /vospod'i, vospoz^a, vosudar'. /Likewise the
phonetic cluster [Yd] realized in temporal adverbs in -gd- before the
jer shift, such as /kogda, togda, /is found in some North Russian
dialects as [Yd] and in others as [vd], e.g. /kogda ~ koYda ~ kovda/.

A structural explanation of the desinence -/ovo/ within the context of
the general lenition of /g/ in East Slavic (Ukrainian, Belarusian, South
Russian) provides a more satisfying resolution because it can account
for the absence of /g/ > /v/ in stem-final position (/mnogo, strogo/)/
/as well as its presence in other forms (/vospod'i, kovda/) without
morphophonemic connection. In the case of the desinence -/ogo/, there
was morphophonemic connection _and_ grammatical motivation for that
connection, which resulted in the much more consistent and far-reaching
reidentification of [Y] as /v/ throughout Central and North Russian
dialects.

I should note that a parallel development has long been remarked for
Slovincian and No. Kashubian, which display instead of the regular
Kashubian adjectival/pronominal desinence in -/g/- an alternant in -/v/-
(and more rarely -/h/- [Northeast Kashubian only]). In the North
Russian and Northern Pomeranian cases, one is dealing with dialect areas
at the periphery (as opposed to the center) of Slavic territory.

Best,

Michael Flier

On 2/13/2008 11:31 AM, John Dunn wrote:
> Though Borkovskij and Kuznetsov and, more recently, V.V. Kolesov accept the
phonetic explanation along the lines mentioned by Will Ryan, others are more
doubtful. Both Kiparsky and Vlasto mention the possibility of contamination
with genitive singular ending of possessive adjectives (Petrov ~ Petrova); it
may be pertinent that the (ordinary) adjective ending is frequently spelled -ova (novova) in
sixteenth- and seventeenth Muscovite sources.
>
> John Dunn.
> -----Original Message-----
> From: William Ryan
> To: SEELANGS@BAMA.UA.EDU
> Date: Wed, 13 Feb 2008 14:26:24 +0000
> Subject: Re: [SEELANGS] Pronunciation of 'g' in '-ogo' and 'ego'
>
> Boris Unbegaun, La Langue russe au XVI siecle, Paris, 1935, p. 322 gives
> this change as 15th-century and says the reason for g>v in these cases,
> despite all attempts to explain it, remains obscure. He gives footnote
> references to Sobolevskii and Plotnikova. No doubt there have been newer
> hypotheses since then. I recall a suggestion of dialectal changes of
> unstressed -ogo> -oho> -oo, with a subsequent epethetic v (as in
> pauk>pavuk), but I can't remember where, and I fear the chronology and
> written evidence of the intermediate forms required might exclude such
> an explanation.
>
> Will Ryan
>
> enteenth Muscovite sources.
>
> John Dunn.
> -----Original Message-----
> From: William Ryan
> To: SEELANGS@BAMA.UA.EDU
> Date: Wed, 13 Feb 2008 14:26:24 +0000
> Subject: Re: [SEELANGS] Pronunciation of 'g' in '-ogo' and 'ego'
>
> Boris Unbegaun, La Langue russe au XVI siecle, Paris, 1935, p. 322 gives
> this change as 15th-century and says the reason for g>v in these cases,
> despite all attempts to explain it, remains obscure. He gives footnote
> refe
> John Dunn
> Honorary Research Fellow, SMLC (Slavonic Studies)
> University of Glasgow, Scotland
>
> Address:
> Via Carolina Coronedi Berti 6
> 40137 Bologna
> Italy
> Tel.: +39 051/1889 8661
> e-mail: J.Dunn@slavonic.arts.gla.ac.uk
> johnanthony.dunn@fastwebnet.it
>
________________________________________________________

*PROF. MICHAEL S. FLIER
/Oleksandr Potebnja Professor of Ukrainian Philology/

Department of Slavic Languages and Literatures
Harvard University
Barker Center, 12 Quincy Street
Cambridge, MA 02138

*TEL. (617) 495-4065 [Slavic Department]
TEL. (617) 495-4054 [Linguistics Department]
TEL. (617) 495-4053 [Ukrainian Research Institute]
FAX (617) 945-2168 [private]
WEB /http://www.fas.harvard.edu/~slavic/people/faculty.htm

Відповіді

  • 2008.03.19 | harnack

    Чому "хвіст" залишився як "хвост", а хвіртка і фіранка зникли!

    Починають цікавитися й українською, але не в українському Гарварді: Із: Re: [SEELANGS] Question on Ukrainian v/w Dear Paul, Ukrainian "V" is the same as Russian. But some countrymen may mix "КHV" with "F". I know that you can read cyrillic. I may tell you an anecdote which we've been told by professor Zilberman at the Physics department of the Kharkov's university.... Профессор Зильберман рассказывал, как сокрушался профессор Финкель с факультета филологии: "Девчата! Ну почему вы говорите "Хвинкель", когда вы так великолепно произносите... "ФОСТ"! ----- Original Message ----- From: "Paul B. Gallagher" To: Sent: Tuesday, March 18, 2008 7:36 PM Subject: [SEELANGS] Question on Ukrainian v/w > I was perusing this cursory description of Ukrainian phonology: > <http://en.wikipedia.org/wiki/Ukrainian_phonology> > and there doesn't seem to be any mention of [v]. > > Is this right? Ukrainian has no [v]~[f], only /ʋ/ = [ʋ]? E.g., вовк = > [ʋoʋk]([wowk] for those who cannot read IPA)? > > TIA. > > -- > War doesn't determine who's right, just who's left. > -- > Paul B. Gallagher > pbg translations, inc. > "Russian Translations That Read Like Originals"
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.03.19 | Георгій

      Цe мeні нагадало старий анeкдот про грузинського вчитeля

      (Анeкдот часів CРCР) Вчитeль російської мови в грузинській школі, сам грузин, кажe дітям:

      "Русский язык отшин сложни. Его нивазможна панят, а можна толка запомнит. Ну вот скажитe, пачиму словo "КОН" пишeтся с мягким знакам, а слово ТАРЕЛьКА" бeз мягкава знака???"
  • 2008.05.02 | harnack

    Як Гоголь діалектизував українську

    From:Olga Meerson
    To: SEELANGS@BAMA.UA.EDUSubject:
    Re: [SEELANGS] Ukrainian stressDate:
    Friday, May 02, 2008 07:11:12



    Even Russian would (stress the -o-, in moej), in the folksy trochaic scheme to which Mussorgsky subjects the lines! At any rate, what happens is that the word gets equal stresses on every syllable, and therefore no reduction (this happens in RUSSIAN folklore as well).
    Mussorgsky's stages of late, or early, alcoholism never affected his impeccable ear, for music OR language, esp. when concerning what he chose to treat as a dialect (that was the case with Gogol himself, who often betrayed the standards of Russian Grammar for dialectism, but never, its true spirit. We owe it to him that Ukrainian, for a Russian, sounds now like a Russian dialect--not historically, of course, but culturally, in contemporary perspective; and Shevchenko used this "dialectizing" attitude of Gogol to Ukrainian as his main
    point bof accusing Gogol of being a national renegade).
    I think one ought to treat Mussorgsky with utter respect and with even less condescension than Rimsky-Korsakov did, when he re-orchestrated M.'s works, more "gramotno" and therefore with standartization, more blending, and, proportionately, more blanding. But R-K at least was a composer, not a researcher. For a researcher, the presumption of intent in an author is a must and is therefore incompatible with a condescending attitude towards the researched author's lack of control of his own material. Russians often provoke sucha a pedantic condescension even amongst their immediate colleagues and compatriots, I agree (including Gogol himself--amongst, say, the Aksakov family, not merely Mussorgsky with R-K, and there are hosts of others, on whom I often write), but for a researcher, this smarter-than-thou attitude is unproductive, to say the least. The idolatrous reverence of Russian researchers towards the figures they research and the near-obligatory fad of condescension towards Russian authors amongst Western scholars, especially Americans, are both equally questionable. If an author says something, s/he probably means it, consciously or because that meaning is typical for the author's culture. Herein lies the difference between studying rats or Guinea pigs and human cultures and especially, genius authors in them. I happen to be not merely a Slavist but a Russian by my own native culture, and have seen both ends of the attitude. But Mussorgsky is not merely a Russian but a genius composer AND dialect-stylizer. (His Varlaam/Misail song in "Boris Godunov", should dispel all doubt, but there are other instances).
    So much for alcoholism amongst authors and "crude physiologism" (a.k.a. "vulgar sociologism") amongst researchers.

    ----- Original Message -----
    From: Dan Newton
    Date: Friday, May 2, 2008 3:17 am
    Subject: [SEELANGS] Ukrainian stress

    > Dear all,
    >
    > I have a question for anyone familiar with Ukrainian.
    > In Musorgskii's opera Soroschintsyi Fair, there is this line:
    > "Razve
    > mozhno s moei dochkoi takto obrashchat'sia?" The musical line is
    > such that the word "moei" is stressed on the first syllable,
    > contrary
    > to Russian speech. I'm wondering whether this is a case of the
    > late
    > stages of alcoholism (i.e., bad composition) or simply a
    > Ukrainianism. Would Ukrainian stress the first syllable?
    > Thank you in advance.
    > Dan
  • 2010.09.27 | harnack

    Що за нестямна курганина термінологій в "Критиці" (л)

    http://krytyka.com/cms/upload/Okremi_statti/2010/2010-03-04/29-34-2010_3-4.pdf

    Ненакурганяться в отому нібиукраїнському Гарварді - де Флаєр майже й не розуміє української.

    А верзти нетверезими труїзмами - можно тільки в нібиглибинному Гарварді:

    У випадку Костомарова, Куліша та
    Франка Шевченко вплинув також і
    на їхню власну поетичну творчість.

    Насправді? Хто би гадав що недотепи українці потребують аж отакенького одкровення од гонорового гарвардівця?
  • 2010.10.08 | harnack

    Залізняк: Что же такоє ково? ЄтА - і сїчас нїхАрАшо! (л)

    Що за лінгвістика! А де українські лінгвісти?

    Висновок: не надіймося на Флаєра і на нібиукраїнський Гарвард!

    Залізняк й українці в залі:

    После ково уже идёт понятное ѧли по коунь на ньдьлоу -- «взяли по куне на неделю» (-лоу вместо –лю — такая неточная передача мягкости л, возможно, имеющая фонетическое объяснение, нередко встречается в берестяных грамотах). Что же такое ково?

    Из зала: «Кого!»

    Кого через в? В XII веке? Это, знаете ли, и сейчас как бы нехорошо… (смех, аплодисменты).

    http://mitrius.livejournal.com/799894.html#cutid1
  • 2011.07.26 | harnack

    Конференція: Слов'янська Когнітивна Лінгвістика - а жодного

    гарвардівця!

    Не диво - Флаєр не знає жодної української!

    The Slavic Cognitive Linguistics Association (SCLA) announces the Call for Papers for the 2011 annual conference. The conference will be held on the campus of American University (Washington, DC, USA) on Friday, October 14 through Sunday, October 16, 2011.


    Ось головні доповідачі:

    http://www.american.edu/cas/sclc/keynote.cfm

    І ось учасники:

    http://www.american.edu/cas/sclc/upload/sclc-participants-2011.pdf
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2011.07.26 | Сергій Вакуленко

      От якраз це про Гарвард радше добре свідчить

      Нема чого на тій конференції робити. Буде на ній нескінченне бла-бла про невідомо що.

      Я для початку маю два простенькі запитання:

      1. Чим відрізняється коґнітивна лінґвістика від некоґнітивної?

      2. Чим відрізніється слов'янська коґнітивна лінґвістика від неслов'янської?

      Організатори конференції, судячи з оцього-ось, відповідей на ці запитання не знають...

      "Abstracts are invited for presentations addressing issues of significance for cognitive linguistics with some bearing on data from the Slavic languages. As long as there is a cognitive orientation, papers may be on synchronic or diachronic topics in any of the traditional areas of phonetics, phonology, morphology, syntax, semantics, discourse analysis, or sociolinguistics. In addition to the Slavic Languages, relevant papers on other languages of Central and Eastern Europe and the former Soviet Union are also acceptable".

      http://www.american.edu/cas/sclc/

      Недаремно ж і список учасників — підозрілий аж ой.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2011.07.26 | Пані

        До речі - а православної лінгвістики ще нема?

        Бо логіку, біологію та алгебру я вже бачила (це не жарт)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2011.07.26 | harnack

        Re: От якраз це про Гарвард радше добре свідчить (лл)

        Свідчить погано - бо досягнення коґнітивної науки в лінґвістиці не є тривіальною справою.

        Ось для початку - перегляньте доробок одного з головних доповідачів (та й решти двох): Gilles Fauconnier (я маю і читав дві з його книг):

        http://www.cogsci.ucsd.edu/~faucon/

        http://www.cogsci.ucsd.edu/~faucon/books.html

        Решта учасників є переважно неофітами спроможні лиш на бла-бла - але брати участь в Конференції потребує підготовки й припасування до певної пізнавальної настанови й термінології. Принаймні. Й оте формує риторику й здатність до дебатів... ітд...

        Мій закид - яка ото "слов'янська", якщо отам дастьбі української!

        Висновок: рамки пізнавальних (коґнітивних) дебатів і саму термінологію та настанову - нав'язуватиме виключно російська. Бо українські лінґвісти - інертні, або не знають української - як ото гарвардівці.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2011.07.26 | Сергій Вакуленко

          Re: От якраз це про Гарвард радше добре свідчить (лл)

          harnack пише:
          > Свідчить погано - бо досягнення коґнітивної науки в лінґвістиці не є тривіальною справою.

          А що, буває й якась некоґнітивна наука?


          > Ось для початку - перегляньте доробок одного з головних доповідачів (та й решти двох): Gilles Fauconnier (я маю і читав дві з його книг):
          >
          > http://www.cogsci.ucsd.edu/~faucon/
          >
          > http://www.cogsci.ucsd.edu/~faucon/books.html

          Що коґнітивісти писучі, я знаю. Мабуть, легше бути коґнітивістом, ніж науковцем.



          > Решту учасників є переважно неофітами спроможні лиш на бла-бла - але брати участь в Конференції потребує підготовки й припасування до певної пізнавальної настанови й термінології. Принаймні. Й оте формує риторику й здатність до дебатів... ітд...
          >
          > Мій закид - яка ото "слов'янська", якщо отам дастьбі української!

          А все-таки, чим слов'янська коґнітивістика відрізніється від неслов'янської? Адже ціла асоціяція створена, щоб її досліджувати.



          > Висновок: рамці пізнавальних (коґнітивних) дебатів і саму термінологію та настанову - нав'язуватиме виключно російська. Бо українські лінґвісти - інертні, або не знають української - як ото гарвардівці.

          Ото й добре. Нехай москалі й марнують сили на оте все. Коґнітивістиці недовго жити — нова мода прийде.


          > До речі: я поїду на Конференцію, вона мені під носом.

          У мене теж колись була під носом подібна: всесвітнє збіговисько коґнітивістів у портуґальській Бразі (з усіма "зірками": Ланґакер, Талмі, Герартс та ин.). Я на неї поїхав вільним слухачем, бо в Бразі є гарна бібліотека — то я постановив сполучити дві справи.

          Гарні враження мав від Браґи, від конференції — жахливі. Від беззмістовної коґнітивістської балаканини тікав до бібліотеки, щоб побороти власне роздратовання.

          Рівень більшості учасників нульовий, замість висновків до двох третин доповідей: "this is a work in progress" — а вона й не може бути закінчена принципово, бо не має чітко окресленого предмета.

          З окрушин: розбалакався я при одній нагоді з деканом факультету з американського Середнього Заходу (після його доповіді, бо я йому питання ставив). Він мене й питає по якімсь часі: "А що ти тут, власне робиш у Портуґалії?" Я йому: "Досліджую постання семіотики в портуґальській схоластичній філософії XVII століття". Він мені: "А що таке семіотика?"

          Або ж основне питання однєї доповіді про значення прийменника ПЕРЕД: якщо один предмет розташований перед иншим на відстані 1 м, то є "перед". Якщо відстань 2 м, то теж буде "перед". А якщо 5, 10, 100 м? Де ж той метр, після котрого закінчується "перед"? Додаткове питання: група людей фотографується. За нею стоїть автобус (вигляд ізбоку). То чи можна сказати, що ті люди стоять "перед" автобусом?

          І ото такого — найбільше.

          Мій висновок: коґнітивістика окремо, наука окремо.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2011.07.26 | harnack

            Так ось - Ви і є доказом певної коґнітивної настанови:

            отак і встановлюються диференціації між відмінними умами та особистостями. Для вас є важливим щось інше, аніж для інших. А "чиста" наука - не є все: існують ідеологеми, психологія, уява, риторика ітд... Приміром: Св. Павло мав певну коґнітивну настанову - і завоював світ. Решта стають безпорадними жертвами. Так як українські лінґвісти є немічними жертвами російських. І те залежить від нездатності передати інформацію в доречних коґнітивних рамках. В рамках конференцій та полемік - також! Все, переважно, починається із "framing"!

            Ми отут дебатували про суржикожертв: їхня коґнітивна настанова отака: а яка різниця чи "зараз" чи "тепер"? Чи "давайтє", чи "анумо"? Себто "коґнітивність" є активізацією та психологізацією та ідеологізацією (тощо) пізнання. Й отут вже маємо приклад різниці між суто українською та російською спроможністю до мовної коґніції та диференціації!... Деривація вже слов'янської коґніції - звідси очевидна.

            До речі: саме слово "суржикожертва" я навмисно вживаю - аби нав'язати саме певну коґніцію. Некоґнітивістам отаке й в головоньку не забриде.

            Нашвидкуруч!...
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2011.07.26 | Сергій Вакуленко

              Коґнітивна настанова — то одне, а лінґвістика щось инше

              І все-таки:

              1. Хочу знати назву бодай однієї некоґнітивної науки. Бо якщо нема некоґнітивної науки, то нема й коґнітивної науки.

              2. Якщо перекласти термін "коґнітивна лінґвістика" по-людськи, вийде "пізнавальне мовознавство". Питаю своїх студентів: може бути така наука? Відповідають: ні — бо двічі "-знав-" то масло масляне. І мають рацію... І знов-таки: непізнавальне мовознавство — що воно таке?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2011.07.26 | harnack

                Re: Коґнітивна настанова — то одне, а лінґвістика щось инше

                Сергій Вакуленко пише:
                > І все-таки:
                >
                > 1. Хочу знати назву бодай однієї некоґнітивної науки. Бо якщо нема некоґнітивної науки, то нема й коґнітивної науки.

                Та давно вже тривіальні справи, бігме:

                http://en.wikipedia.org/wiki/Cognitive_science

                А я вдома, ото отепер перед собою, маю оцю книгу:
                A Companion to Cognitive Science (Blackwell Companions to Philosophy) [Paperback]
                William Bechtel (Editor), George Graham (Editor)

                http://www.amazon.com/Companion-Cognitive-Blackwell-Companions-Philosophy/dp/0631218513

                Загляньте на Зміст на Амазоні.

                >
                > 2. Якщо перекласти термін "коґнітивна лінґвістика" по-людськи, вийде "пізнавальне мовознавство". Питаю своїх студентів: може бути така наука? Відповідають: ні — бо двічі "-знав-" то масло масляне. І мають рацію... І знов-таки: непізнавальне мовознавство — що воно таке?

                Та існує наука про науку: епістемологія, як ото функціонує сама пізнавальність науки. І жодна отам не тавтологія. А як працює пізнавальність лінґвістики? - Та кожна мова та наука про мову - є окремими й відмінними окулярами. Згадаймо: Сталін чи Марр - ото окуляри.

                Калібр коґніції кожної людини - відмінний. І їх вряди-годи - треба тягнути за чуба.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2011.07.26 | Сергій Вакуленко

                  Я дуже перепрошую, але не можу втриматися

                  harnack пише:

                  > Та давно вже тривіальні справи, бігме:
                  >
                  > http://en.wikipedia.org/wiki/Cognitive_science

                  Коли за Вашим лінком пишуть отаке:

                  "The ability to learn and understand language is an extremely complex process", — то я маю один коментар: "Гівно!"

                  Не можна в підметі ставити ABILITY, а в присудку PROCESS.

                  Ability-бо, каже мій «Collins» (і я йому вірю), — це "possession of the qualities required to do something; necessary skill, competence or POWER".

                  Process, каже він-таки, — це "series of ACTIONS that produce a change or development".

                  Маємо класичну пару "in potentia" — "in actu", а це означає, що йдеться про посутньо РІЗНЕ, й не розуміти цього можуть лише коґнітивісти (які, за моїми спостереженнями, взагалі мають превеликі проблеми з коґніцією значення слів). Не розрізняти цього означає перебувати в повному коґнітивному тумані (action without competence to act).

                  І подібне — мало не в кожному уступі (attention is selection, perception is ability).

                  Або ж іще: language is a faculty (= ability), infants acquire the ability to use a language, ergo they acquire the ability to use an ability...

                  Сім мішків гречаної вовни.



                  > > 2. Якщо перекласти термін "коґнітивна лінґвістика" по-людськи, вийде "пізнавальне мовознавство". Питаю своїх студентів: може бути така наука? Відповідають: ні — бо двічі "-знав-" то масло масляне. І мають рацію... І знов-таки: непізнавальне мовознавство — що воно таке?
                  >
                  > Та існує наука про науку: епістемологія, як ото функціонує сама пізнавальність науки. І жодна отам не тавтологія.

                  Отам не тавтологія (бо вона ж не ЛОГОЛОГІЯ, правда?), а отут тавтологія.


                  > А як працює пізнавальність лінґвістики? - Та кожна мова та наука про мову - є окремими й відмінними окулярами. Згадаймо: Сталін чи Марр - ото окуляри.

                  І котрі ж окуляри непізнавальні?


                  > Калібр коґніції кожної людини - відмінний. І їх вряди-годи - треба тягнути за чуба.

                  Лінґвістика НЕ Є наукою про кожну людину з її коґніцією. Тому нехай собі кожен коґнізує, як уміє, — лінґвістиці до того байдуже.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2011.07.26 | harnack

                    Re: Я дуже перепрошую, але не можу втриматися

                    Сергій Вакуленко пише:
                    > harnack пише:
                    >
                    > > Та давно вже тривіальні справи, бігме:
                    > >
                    > > http://en.wikipedia.org/wiki/Cognitive_science
                    >
                    > Коли за Вашим лінком пишуть отаке:
                    >
                    > "The ability to learn and understand language is an extremely complex process", — то я маю один коментар: "Гівно!"
                    >
                    > Не можна в підметі ставити ABILITY, а в присудку PROCESS.
                    >
                    > Ability-бо, каже мій «Collins» (і я йому вірю), — це "possession of the qualities required to do something; necessary skill, competence or POWER".
                    >
                    > Process, каже він-таки, — це "series of ACTIONS that produce a change or development".
                    >
                    > Маємо класичну пару "in potentia" — "in actu", а це означає, що йдеться про посутньо РІЗНЕ, й не розуміти цього можуть лише коґнітивісти (які, за моїми спостереженнями, взагалі мають превеликі проблеми з коґніцією значення слів). Не розрізняти цього означає перебувати в повному коґнітивному тумані (action without competence to act).
                    >
                    > І подібне — мало не в кожному уступі (attention is selection, perception is ability).
                    >
                    > Або ж іще: language is a faculty (= ability), infants acquire the ability to use a language, ergo they acquire the ability to use an ability...
                    >
                    > Сім мішків гречаної вовни.
                    >

                    Гаразд - і який висновок мені зробити? Що нема Cognitive science (бач САМЕ про оце й спречались)? Та всі кажуть - що є, а Ви кажете - що ні! Ви навіть і кажете - що не мало б і бути отакого неподобства. Саме отут і доказ - як саме працюють різні коґніції.


                    >
                    >
                    > > > 2. Якщо перекласти термін "коґнітивна лінґвістика" по-людськи, вийде "пізнавальне мовознавство". Питаю своїх студентів: може бути така наука? Відповідають: ні — бо двічі "-знав-" то масло масляне. І мають рацію... І знов-таки: непізнавальне мовознавство — що воно таке?
                    > >
                    > > Та існує наука про науку: епістемологія, як ото функціонує сама пізнавальність науки. І жодна отам не тавтологія.
                    >
                    > Отам не тавтологія (бо вона ж не ЛОГОЛОГІЯ, правда?), а отут тавтологія.
                    >

                    Яка шкода що англійці не знають української. Бо для них, бач, Cognitive science чи Cognitive linguistics - анінаскілечки не звучить тавтологічно.

                    >
                    > > А як працює пізнавальність лінґвістики? - Та кожна мова та наука про мову - є окремими й відмінними окулярами. Згадаймо: Сталін чи Марр - ото окуляри.
                    >
                    > І котрі ж окуляри непізнавальні?

                    Та саме всі окуляри - пізнавальні, але вони є різними фільтрами та лімітаціями. Доказ - ми обидва в оцій розмові.

                    >
                    >
                    > > Калібр коґніції кожної людини - відмінний. І їх вряди-годи - треба тягнути за чуба.
                    >
                    > Лінґвістика НЕ Є наукою про кожну людину з її коґніцією.

                    Я такого не казав.

                    > Тому нехай собі кожен коґнізує, як уміє, — лінґвістиці до того байдуже.

                    Що, за Вами, нема й не може бути коґнітивної лінґвістики - одне. Але - що існує непомильна, всемогутня, чиста лінґвістика (без варіацій та течій якогось отам Чомського та безліч інших) - вже щось інше. Добрий доказ коґнітивних завдань вже коґнітивної лінґвістики.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2011.07.26 | Сергій Вакуленко

                      Re: Я дуже перепрошую, але не можу втриматися

                      harnack пише:
                      > Сергій Вакуленко пише:

                      > Гаразд - і який висновок мені зробити? Що нема Cognitive science (бач САМЕ про оце й спречались)? Та всі кажуть - що є, а Ви кажете - що ні! Ви навіть і кажете - що не мало б і бути отакого неподобства. Доказ - як саме працюють різні коґніції.

                      Я не кажу, що такого нема, бо справді є писанина під такою назвою. Я заперечую не її існуванная, а її вартість. І знаю багатьох поважних мовознавців, що з cognitive science щиро сміються.


                      > Яка шкода що англійці не знають української. Бо для них, бач, Cognitive science чи Cognitive linguistics - анінаскілечки не звучить тавтологічно.

                      Бо ні перше, ні друге слово не є англійське з походження. Суржикомислення (причому все-таки більше американське, ніж англійське).


                      > Та саме всі окуляри - пізнавальні, але вони є різними фільтрами та лімітаціями. Доказ - ми обидва в оцій розмові.

                      Отже немає непізнавальної науки. Тоді означення cognitive/пізнавальний — зайве. Пухир луснув.


                      > Що, за Вами, нема й не може бути коґнітивної лінґвістики - одне. Але - що існує непомильна, всемогутня, чиста лінґвістика (без варіацій та течій якогось отам Чомського та безліч інших) - вже щось інше. Добрий доказ коґнітивних завдань вже коґнітивної лінґвістики.

                      Лінґвіст має усвідомлювати власний предмет. Инакше його наука непомітно для нього перетече в усі инші науки, бо мовою говорять про все на світі (фізику, хімію, біологію, соціологію й навіть "коґнітивну науку").

                      Коґнітивіст не бажає окреслити власного предмета досліджень. А наука про все зразу не може бути наукою.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2011.07.26 | harnack

                        Гаразд: для Вас пізнавальність - не може бути об'єктом пізнання!

                        Сергій Вакуленко пише:
                        > harnack пише:
                        > > Сергій Вакуленко пише:
                        >
                        > > Гаразд - і який висновок мені зробити? Що нема Cognitive science (бач САМЕ про оце й спречались)? Та всі кажуть - що є, а Ви кажете - що ні! Ви навіть і кажете - що не мало б і бути отакого неподобства. Доказ - як саме працюють різні коґніції.
                        >
                        > Я не кажу, що такого нема, бо справді є писанина під такою назвою. Я заперечую не її існуванная, а її вартість. І знаю багатьох поважних мовознавців, що з cognitive science щиро сміються.
                        >
                        >
                        > > Яка шкода що англійці не знають української. Бо для них, бач, Cognitive science чи Cognitive linguistics - анінаскілечки не звучить тавтологічно.
                        >
                        > Бо ні перше, ні друге слово не є англійське з походження. Суржикомислення (причому все-таки більше американське, ніж англійське).
                        >
                        >
                        > > Та саме всі окуляри - пізнавальні, але вони є різними фільтрами та лімітаціями. Доказ - ми обидва в оцій розмові.
                        >
                        > Отже немає непізнавальної науки. Тоді означення cognitive/пізнавальний — зайве. Пухир луснув.
                        >
                        >
                        > > Що, за Вами, нема й не може бути коґнітивної лінґвістики - одне. Але - що існує непомильна, всемогутня, чиста лінґвістика (без варіацій та течій якогось отам Чомського та безліч інших) - вже щось інше. Добрий доказ коґнітивних завдань вже коґнітивної лінґвістики.
                        >
                        > Лінґвіст має усвідомлювати власний предмет. Инакше його наука непомітно для нього перетече в усі инші науки, бо мовою говорять про все на світі (фізику, хімію, біологію, соціологію й навіть "коґнітивну науку").
                        >
                        > Коґнітивіст не бажає окреслити власного предмета досліджень. А наука про все зразу не може бути наукою.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2011.07.27 | Сергій Вакуленко

                          Чому ж не може? Може.

                          Але не для лінґвіста. Бо то не його робота.

                          "Знай швець своє шевство, а в кравецтво не пхайсь..."

                          Колись уже давненько я своє ставлення до коґнітивізму в лінґвістиці висловив друкованим словом: у тезах доповіді, поданої на львівську конференцію. Цей текстик зовсім коротенький (і без посилань), але всі свої рації в ньому я стисло виклав. Подаю його в дочепі.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2011.07.27 | harnack

                            Нові негаразди: для Вас пізнавальність лінґвістики - непізнанна?

                            Бо лінґвістика - непізнавальна? Її пізнавальність - не може бути об'єктом пізнання?

                            Отут - трішки фліртуєте з коґнітивним дисонансом, бігме.

                            Сергій Вакуленко пише:
                            > Але не для лінґвіста. Бо то не його робота.
                            >
                            Отому і завелась нова дисципліна: коґнітивна лінґвістика, де коґнітивність і лінґвістика - не є несумісними природами.

                            І також: не проповідуйте вашу лінґвістичну віру про доґматичну роль лінґвістів - іншим лінґвістам. Можуть не погодитися. Ви не єдиний лінґвіст у світі.

                            > "Знай швець своє шевство, а в кравецтво не пхайсь..."

                            Ну та гаразд - що волієте залишитись лінґвістом і перестаєте бути зневажливим суддєю цілого наукового поля та поважного континґента науковців коґнітивних наук.

                            Бути отаким зарозумілим суддєю - значить практикувати етичний коґнітивний дисонанс. Хто кращий за мене в осудах та в коґніції про отих невігласів та їхнього потворного та нісенітного пізнавального поля!

                            >
                            > Колись уже давненько я своє ставлення до коґнітивізму в лінґвістиці висловив друкованим словом: у тезах доповіді, поданої на львівську конференцію. Цей текстик зовсім коротенький (і без посилань), але всі свої рації в ньому я стисло виклав. Подаю його в дочепі.

                            Гарна справа - дякую!
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2011.07.27 | Сергій Вакуленко

                              Re: Нові негаразди: для Вас пізнавальність лінґвістики - непізна

                              harnack пише:
                              > Бо лінґвістика - непізнавальна? Її пізнавальність - не може бути об'єктом пізнання?
                              >
                              > Отут - трішки фліртуєте з коґнітивним дисонансом, бігме.

                              Я про це взагалі-то нічого не писав. Бо й "коґнітивна лінґвістика" не декларує мети пізнавати пізнавальність лінґвістики (на щастя).

                              > Сергій Вакуленко пише:
                              > > Але не для лінґвіста. Бо то не його робота.
                              > >
                              > Отому і завелась нова дисципліна: коґнітивна лінґвістика, де коґнітивність і лінґвістика - не є несумісними природами.

                              Я перепрошую, але ні коґнітивність, ні лінґвістика не є природами (сутностями).


                              > І також: не проповідуйте вашу лінґвістичну віру про доґматичну роль лінґвістів - іншим лінґвістам. Можуть не погодитися. Ви не єдиний лінґвіст у світі.

                              Нехай арґументують. Тільки арґументи на кшталт "здатність є процес" чи "дитина засвоює складний процес застосування складного процесу" — на смітник. То є беззмістовна словесна комбінаторика, що її можна доручити й комп'ютерові.


                              > > "Знай швець своє шевство, а в кравецтво не пхайсь..."
                              >
                              > Ну та гаразд - що волієте залишитись лінґвістом і перестаєте бути зневажливим суддєю цілого наукового поля та поважного континґента науковців коґнітивних наук.

                              А чому це я не можу бути суддею? Ви ж вислювлюєте присуд: "поважний континґент науковців". Мій присуд — інакший. Не добачаю не тільки поважності, а й науки.


                              > Бути отаким зарозумілим суддєю - значить практикувати етичний коґнітивний дисонанс. Хто кращий за мене в осудах та в коґніції про отих невігласів та їхнього потворного та нісенітного пізнавального поля!

                              Нехай не пхаються в лінґвістику — не буду їх судити. Але вони оголошують себе лінґвістами — тож наражуються на критику від лінґвіста.


                              > > Колись уже давненько я своє ставлення до коґнітивізму в лінґвістиці висловив друкованим словом: у тезах доповіді, поданої на львівську конференцію. Цей текстик зовсім коротенький (і без посилань), але всі свої рації в ньому я стисло виклав. Подаю його в дочепі.
                              >
                              > Гарна справа - дякую!
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2011.07.27 | harnack

                                Ви відбиваєтесь навмання!

                                Сергій Вакуленко пише:
                                > harnack пише:
                                > > Бо лінґвістика - непізнавальна? Її пізнавальність - не може бути об'єктом пізнання?
                                > >
                                > > Отут - трішки фліртуєте з коґнітивним дисонансом, бігме.
                                >
                                > Я про це взагалі-то нічого не писав. Бо й "коґнітивна лінґвістика" не декларує мети пізнавати пізнавальність лінґвістики (на щастя).
                                >

                                А на прості питання можете відповідати? Чи саме лінґвістика має свою власну пізнавальність (пізнавальний вимір) - яка може стати об'єктом пізнання (бо є пізнанною)? І хто би отим займався в отому випадку?

                                > > Сергій Вакуленко пише:
                                > > > Але не для лінґвіста. Бо то не його робота.
                                > > >
                                > > Отому і завелась нова дисципліна: коґнітивна лінґвістика, де коґнітивність і лінґвістика - не є несумісними природами.
                                >
                                > Я перепрошую, але ні коґнітивність, ні лінґвістика не є природами (сутностями).
                                >
                                Ага: у Вас своя онтологія також, а метафоричні вислови - Вам недоступні. Назвімо їх (і лінґвістику і коґнітивність) як завгодно (щось, величини, окремі виміри, науки ітд) - та чи вони сумісні чи ні! Це вже друге питання.

                                >
                                > > І також: не проповідуйте вашу лінґвістичну віру про доґматичну роль лінґвістів - іншим лінґвістам. Можуть не погодитися. Ви не єдиний лінґвіст у світі.
                                >
                                > Нехай арґументують. Тільки арґументи на кшталт "здатність є процес" чи "дитина засвоює складний процес застосування складного процесу" — на смітник. То є беззмістовна словесна комбінаторика, що її можна доручити й комп'ютерові.

                                І вся Ваша ознайомленність з темою - зводиться до стилю і вартості Вікіпедії? І Вас те й збило з пантелику і Ви того і вчепилися? І отим мені і контраргументуєте? Я подав Вікіпедію - аби вказати які загальновідомі ті питання і вже аж як довго! Я подав і інші джерела - і їх безліч.


                                >
                                >
                                > > > "Знай швець своє шевство, а в кравецтво не пхайсь..."
                                > >
                                > > Ну та гаразд - що волієте залишитись лінґвістом і перестаєте бути зневажливим суддєю цілого наукового поля та поважного континґента науковців коґнітивних наук.
                                >
                                > А чому це я не можу бути суддею? Ви ж вислювлюєте присуд: "поважний континґент науковців". Мій присуд — інакший. Не добачаю не тільки поважності, а й науки.
                                >

                                Я не самий в моєму присуді - а Ви саменький!

                                >
                                > > Бути отаким зарозумілим суддєю - значить практикувати етичний коґнітивний дисонанс. Хто кращий за мене в осудах та в коґніції про отих невігласів та їхнього потворного та нісенітного пізнавального поля!
                                >
                                > Нехай не пхаються в лінґвістику — не буду їх судити. Але вони оголошують себе лінґвістами — тож наражуються на критику від лінґвіста.
                                >

                                А вони, бач, вважали б - що саме Ви самозванно оголосили себе лінґвістом. Якби Вас лиш замітили що існуєте і докумекались яка саме Ваша природа! Ото онтологія лінґвістів та коґнітивних континґентів!

                                >
                                > > > Колись уже давненько я своє ставлення до коґнітивізму в лінґвістиці висловив друкованим словом: у тезах доповіді, поданої на львівську конференцію. Цей текстик зовсім коротенький (і без посилань), але всі свої рації в ньому я стисло виклав. Подаю його в дочепі.
                                > >
                                > > Гарна справа - дякую!
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2011.07.28 | Сергій Вакуленко

                                  Коли вже Ви надумали згадати онтологію

                                  harnack пише:
                                  > Сергій Вакуленко пише:

                                  > А на прості питання можете відповідати? Чи саме лінґвістика має свою власну пізнавальність (пізнавальний вимір) - яка може стати об'єктом пізнання (бо є пізнанною)?

                                  То оце питання — онтологічне: яка є форма існування лінґвістики? Чи то є об'єкт (предмет) субстанційного ґатунку? Тоді він міг би мати якості, і його разом із його якостями можна було б пізнати. Або сама лінґвістика є тільки якістю иншого (субстанційного) об'єкта, і тоді, щоб пізнати цю якість, треба пізнати об'єкт, чиєю якістю вона є.

                                  Щоб усе стало ясно, вистачить поставити одне питання вкрай просте й на позір украй дурне: ДЕ саме існує лінґвістика.


                                  > І хто би отим займався в отому випадку?

                                  Наприклад, оці люди:

                                  http://www.shesl.org/

                                  http://www.henrysweet.org/

                                  http://elverdissen.dyndns.org/~nodus/sgds.htm

                                  (я скрізь серед членів — уже кільканадцять років).



                                  > Ага: у Вас своя онтологія також, а метафоричні вислови - Вам недоступні. Назвімо їх (і лінґвістику і коґнітивність) як завгодно (щось, величини, окремі виміри, науки ітд) - та чи вони сумісні чи ні! Це вже друге питання.

                                  Оце питання не має сенсу, допоки нема відповіді на попереднє (+ а "коґнітивність" — вона сама по собі, чи вона коґнітивність "чогось", і де те "щось" має своє онтологічно "законне" місце).

                                  Із цього приводу — давня, проста й на позір дурна порада (не від мене, від Томаса Гобза): а спробуйте-но, мудрагелі, сказати те, що ви хочете сказати, не вживаючи слів на -ість — тоді, мовляв, онтологія сама постане перед очима.


                                  > І вся Ваша ознайомленність з темою - зводиться до стилю і вартості Вікіпедії? І Вас те й збило з пантелику і Ви того і вчепилися? І отим мені і контраргументуєте? Я подав Вікіпедію - аби вказати які загальновідомі ті питання і вже аж як довго! Я подав і інші джерела - і їх безліч.

                                  Стаття у Вікіпедії — дуже гарна. То є квінтесенція коґнітивізму з усією його методологічною та теоретичною безпорадністю. Свого часу я тих коґнітивістів почитав — і тепер одразу впізнав усі фірмові особливості їхнього стилю. Читати більше не маю охоти: щоб пізнати смак вина, не конче треба пити ціле барило. Й оце їхнє вино мені напевно не до смаку.


                                  > Я не самий в моєму присуді - а Ви саменький!

                                  А звідки ви знаєте? Я, принаймні, добре пам'ятаю Міжнародну лінґвістичну школу в Варшаві 1994 р.: тоді я вперше почув доповідь про коґнітивну лінґвістику як альтернативу традиційній. І теж пам'ятаю жартики з цього приводу: мовляв, так-таки так, дуже гарна наука коґнітивна лінґвістика, особливо для жіночок бальзаківського віку...



                                  > А вони, бач, вважали б - що саме Ви самозванно оголосили себе лінґвістом. Якби Вас лиш замітили що існуєте і докумекались яка саме Ваша природа! Ото онтологія лінґвістів та коґнітивних континґентів!

                                  Та вони в справжню лінґвістику не полізуть, бо в лінґвістиці треба не теревені правити, а робити маленькі висновки на підставі дослідження сили-силенної мовних фактів (по-їхньому, не панська то справа — вони й так усе знають з небесного натхнення й одразу роблять висновки великі).

                                  А загалом, "якось так воно склалося", що лінґвісти та коґнітивісти існують нарізно. Коґнітивісти цитують лише себе самих, а лінґвісти дуже нечасто посилаються на коґнітивістів, бо вони для дослідження мови нічого не дають.
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2011.07.29 | harnack

                                    Дастьбі ясної онтології, зате маймо пізнавальний обскурантизм

                                    та аксіологічний нігілізм! Нічого не вдієш! Дай Боже - аби студенти отого не почули!

                                    Сергій Вакуленко пише:
                                    > harnack пише:
                                    > > Сергій Вакуленко пише:
                                    >
                                    > > А на прості питання можете відповідати? Чи саме лінґвістика має свою власну пізнавальність (пізнавальний вимір) - яка може стати об'єктом пізнання (бо є пізнанною)?
                                    >
                                    > То оце питання — онтологічне: яка є форма існування лінґвістики? Чи то є об'єкт (предмет) субстанційного ґатунку? Тоді він міг би мати якості, і його разом із його якостями можна було б пізнати. Або сама лінґвістика є тільки якістю иншого (субстанційного) об'єкта, і тоді, щоб пізнати цю якість, треба пізнати об'єкт, чиєю якістю вона є.
                                    >
                                    > Щоб усе стало ясно, вистачить поставити одне питання вкрай просте й на позір украй дурне: ДЕ саме існує лінґвістика.
                                    >
                                    >
                                    > > І хто би отим займався в отому випадку?
                                    >
                                    > Наприклад, оці люди:
                                    >
                                    > http://www.shesl.org/
                                    >
                                    > http://www.henrysweet.org/
                                    >
                                    > http://elverdissen.dyndns.org/~nodus/sgds.htm
                                    >
                                    > (я скрізь серед членів — уже кільканадцять років).
                                    >
                                    >
                                    >
                                    > > Ага: у Вас своя онтологія також, а метафоричні вислови - Вам недоступні. Назвімо їх (і лінґвістику і коґнітивність) як завгодно (щось, величини, окремі виміри, науки ітд) - та чи вони сумісні чи ні! Це вже друге питання.
                                    >
                                    > Оце питання не має сенсу, допоки нема відповіді на попереднє (+ а "коґнітивність" — вона сама по собі, чи вона коґнітивність "чогось", і де те "щось" має своє онтологічно "законне" місце).
                                    >
                                    > Із цього приводу — давня, проста й на позір дурна порада (не від мене, від Томаса Гобза): а спробуйте-но, мудрагелі, сказати те, що ви хочете сказати, не вживаючи слів на -ість — тоді, мовляв, онтологія сама постане перед очима.
                                    >
                                    >
                                    > > І вся Ваша ознайомленність з темою - зводиться до стилю і вартості Вікіпедії? І Вас те й збило з пантелику і Ви того і вчепилися? І отим мені і контраргументуєте? Я подав Вікіпедію - аби вказати які загальновідомі ті питання і вже аж як довго! Я подав і інші джерела - і їх безліч.
                                    >
                                    > Стаття у Вікіпедії — дуже гарна. То є квінтесенція коґнітивізму з усією його методологічною та теоретичною безпорадністю. Свого часу я тих коґнітивістів почитав — і тепер одразу впізнав усі фірмові особливості їхнього стилю. Читати більше не маю охоти: щоб пізнати смак вина, не конче треба пити ціле барило. Й оце їхнє вино мені напевно не до смаку.
                                    >
                                    >
                                    > > Я не самий в моєму присуді - а Ви саменький!
                                    >
                                    > А звідки ви знаєте? Я, принаймні, добре пам'ятаю Міжнародну лінґвістичну школу в Варшаві 1994 р.: тоді я вперше почув доповідь про коґнітивну лінґвістику як альтернативу традиційній. І теж пам'ятаю жартики з цього приводу: мовляв, так-таки так, дуже гарна наука коґнітивна лінґвістика, особливо для жіночок бальзаківського віку...
                                    >
                                    >
                                    >
                                    > > А вони, бач, вважали б - що саме Ви самозванно оголосили себе лінґвістом. Якби Вас лиш замітили що існуєте і докумекались яка саме Ваша природа! Ото онтологія лінґвістів та коґнітивних континґентів!
                                    >
                                    > Та вони в справжню лінґвістику не полізуть, бо в лінґвістиці треба не теревені правити, а робити маленькі висновки на підставі дослідження сили-силенної мовних фактів (по-їхньому, не панська то справа — вони й так усе знають з небесного натхнення й одразу роблять висновки великі).
                                    >
                                    > А загалом, "якось так воно склалося", що лінґвісти та коґнітивісти існують нарізно. Коґнітивісти цитують лише себе самих, а лінґвісти дуже нечасто посилаються на коґнітивістів, бо вони для дослідження мови нічого не дають.
                                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                    • 2011.07.29 | Сергій Вакуленко

                                      До того ми звичні, пане Світочу

                                      Був іще за совкових часів жартик:

                                      — Чим арґументуєте?
                                      — Арґýментом!

                                      Отак і Ви...
                                    • 2011.10.28 | harnack

                                      Парадоксальне й давнє явище (л)

                                      Сергій Вакуленко пише:

                                      > А звідки ви знаєте? Я, принаймні, добре пам'ятаю Міжнародну лінґвістичну школу в Варшаві 1994 р.: тоді я вперше почув доповідь про коґнітивну лінґвістику як альтернативу традиційній. І теж пам'ятаю жартики з цього приводу: мовляв, так-таки так, дуже гарна наука коґнітивна лінґвістика, особливо для жіночок бальзаківського віку...

                                      Жодна вона не альтернатива традиційній, хіба що комплементарна.

                                      У поляків - цікава традиція, яку, бач, навіть і американці й самий Чомський не зігнорували та не знехтували - отак би й нам!

                                      Якось почав було читати оцю книжку польського коґнітивіста, надруковану аж 1964-го у Варшаві, перекладену згодом англійською в 1972 (з передмовою Чомського), переклали й німецькою (Einfuhrung in die Erkenntnistheorie) - але не дочитав, бо бач - автор "марксист", хоча книга, тим паче, цікава з усіх поглядів (тепер збираюся її дочитати):

                                      Language and cognition [Jezyk a Poznanie]
                                      Adam Schaff

                                      http://www.amazon.com/Language-cognition-Adam-Schaff/dp/0070550808/ref=sr_1_1?ie=UTF8&qid=1319805013&sr=8-1

                                      Автор народився у Львові - і у нього саме слов'янський модуль цікавий:

                                      Adam Schaff (March 10, 1913, Lwów – November 12, 2006, Warsaw) was a Polish Marxist philosopher.

                                      Schaff studied economics at the Ecole des Sciences Politiques et Economiques in Paris, and philosophy in Poland, specializing in epistemology. In 1945 he received a philosophy degree at Moscow University, and in 1948 he returned to Warsaw University. He was considered the official ideologue of the Polish United Workers' Party.

                                      http://en.wikipedia.org/wiki/Adam_Schaff

                                      Бачу щось і російською:

                                      После смерти И. В. Сталина (1953 год) сблизился со школой Лешека Колаковского. В своих работах пытался обогатить марксизм критической рецепцией логических идей А. Тарского, семантики, лингвистических идей Э. Сепира и Б. Уорфа, а также восходящими к экзистенциализму (главным образом, к трудам Ж. П. Сартра) концепциями свободы и автономии человеческой личности.
                                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                      • 2011.10.28 | Сергій Вакуленко

                                        Re: Парадоксальне й давнє явище (л)

                                        harnack пише:
                                        > Сергій Вакуленко пише:
                                        >
                                        > > А звідки ви знаєте? Я, принаймні, добре пам'ятаю Міжнародну лінґвістичну школу в Варшаві 1994 р.: тоді я вперше почув доповідь про коґнітивну лінґвістику як альтернативу традиційній. І теж пам'ятаю жартики з цього приводу: мовляв, так-таки так, дуже гарна наука коґнітивна лінґвістика, особливо для жіночок бальзаківського віку...
                                        >
                                        > Жодна вона не альтернатива традиційній, хіба що комплементарна.

                                        Тепер уже альтернатива. Бо писучих коґнітивістів уже розвелося більше, ніж традиційних мовознавців.


                                        > У поляків - цікава традиція, яку, бач, навіть і американці й самий Чомський не зігнорували та не знехтували - отак би й нам!

                                        На мене американська традиція вкупі з самим Чомським не справляє великого враження.


                                        > Якось почав було читати оцю книжку польського коґнітивіста, надруковану аж 1964-го у Варшаві, перекладену згодом англійською в 1972 (з передмовою Чомського), переклали й німецькою (Einfuhrung in die Erkenntnistheorie) - але не дочитав, бо бач - автор "марксист", хоча книга, тим паче, цікава з усіх поглядів (тепер збираюся її дочитати):
                                        >
                                        > Language and cognition [Jezyk a Poznanie]
                                        > Adam Schaff
                                        >
                                        > http://www.amazon.com/Language-cognition-Adam-Schaff/dp/0070550808/ref=sr_1_1?ie=UTF8&qid=1319805013&sr=8-1

                                        Я цю книжку колись читав польською мовою. Автор із Шафа значно компетентніший за теперішніх коґнітивістів; він досить добре знав німецьку філософію мови гумбольдтіянського відламу (а то корисна лектура й дотепер).

                                        Однак себе він не мислив як коґнітивіста й перебував у типовій для середини ХХ ст. структуралістичній науковій парадигмі:

                                        "Z punktu widzenia filozoficznego idea uwarunkowania znaczeń poszczególnych słów, wchodzących w ramy większych całości pojęciowych, przez system — wydaje się przekonywająca i dialektyczna".

                                        Adam Schaff. Język a poznanie. — Warszawa, 1964. — S. 28.

                                        Чого тут бракує, то це розрізнення поняттєвого (позамовного) та значеннєвого (мовного) аспектів. А їх у нас іще Потебня, розвиваючи думки Гумбольдтові, дуже чітко розмежовував. Потебні Шаф, здається, не знав.
                                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                        • 2011.10.30 | harnack

                                          Re: Парадоксальне й давнє явище (л)

                                          Сергій Вакуленко пише:

                                          > Однак себе він не мислив як коґнітивіста й перебував у типовій для середини ХХ ст. структуралістичній науковій парадигмі:
                                          >
                                          > "Z punktu widzenia filozoficznego idea uwarunkowania znaczeń poszczególnych słów, wchodzących w ramy większych całości pojęciowych, przez system — wydaje się przekonywająca i dialektyczna".
                                          >
                                          > Adam Schaff. Język a poznanie. — Warszawa, 1964. — S. 28.
                                          >
                                          > Чого тут бракує, то це розрізнення поняттєвого (позамовного) та значеннєвого (мовного) аспектів. А їх у нас іще Потебня, розвиваючи думки Гумбольдтові, дуже чітко розмежовував. Потебні Шаф, здається, не знав.

                                          Ну - та не до тої міри він аж отакий самозванець та невіглас.

                                          Шаф згадує Потебню та розроблену саме ним Гумбольдтову категорію "внутрішньої форми" на 13ст англійського перекладу ("For instance, in Russia A. Potebnia took over the idea of the inner form of language WITH ALL ITS IMPLICATIONS"), подає книгу Потебні в бібліографії ("Мысль и язык"), а також вказує на книгу Шпета (Внутренняя форма слова. Этюды и вариации на темы Гумбольда, 1927).

                                          Гадаю - він добре ознайомлений з Потебнею. Інша вже справа - саме як він його зрозумів, чи інтерпретував...

                                          Зрештою: кого цікавить почитати:

                                          http://books.google.com/books?id=3jHkU-kB6rgC&pg=PA319&lpg=PA319&dq=Vakulenko+serhii&source=bl&ots=2QjroQ3KRs&sig=hQy3blFO47fWmxpTmhyWXzt2w4o&hl=en&ei=CiCuTqKhBMT00gHeyqSCDw&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=3&sqi=2&ved=0CCYQ6AEwAg#v=onepage&q=Vakulenko%20serhii&f=true
                                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                          • 2011.10.31 | Сергій Вакуленко

                                            Такого типу згадки про Потебню "до болю знайомі"

                                            Згадав і забув.

                                            Насправді ж Потебня не повторював Гумбольдта, а істотно його доповнював. Зокрема, в питанні розрізнення між поняттям (позамовним знанням) і значенням (мовним знанням). За Потебнею, слово є знаряддя для творення поняття.

                                            У Гумбольдта цього нема.

                                            Шпет розумів Потебню дуже по-своєму. Про нього та іже з ним є гарна стаття Олекси Ветухова «До розуміння Потебні». Вона, до речі, ще з 1956 р. приступна в англійському перекладі.
                                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                            • 2011.12.29 | harnack

                                              Деслов'янізація польської - негайне коґнітивне завдання...

                                              Ось - мене б цікавили деякі аспекти кореляції української-польської, саме з огляду деслов'янізації польської, незважаючи на збереження нею дуже архаїчних елементів (носових звуків, скажімо)...

                                              Саме деслов'янізація російської - втрата багатьох слов'янських елементів + системна деформація фонетики ба й лексики всякими фільтрами - добре свідчить на користь первісної слов'янськості української...

                                              Наостанок: виглядає - що легше доказати близькість російської до польської, аніж української до польської... Теза...
    • 2011.09.13 | harnack

      Re: Конференція: Abstracts, Alphabetized by First Author

      Та ось і теми:

      http://www.american.edu/cas/sclc/upload/SCLA-abstracts-2011.pdf

      Мене особисто цікавить лиш оцей дядько:

      Gilles Fauconnier - варто переглянути його доробок:

      http://www.cogsci.ucsd.edu/~faucon/short2000.html
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2012.02.11 | harnack

        Конференція: Слов'янська Коґнітивна Лінґвістика: 2012(л)

        Надіймось - що хоча б один з українських лінґвістів (якщо вже дастьбі - українських коґнітивних лінґвістів) подасться осюди й дорікне, що слов'янська коґнітивна лінґвістика - неможлива без української мови, української лінґвістики та української коґнітивної лінґвістики.

        Агов, гамірний Гарварде - оговтайся! Ото коґнітивна евфонія!

        Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagreb, and the Slavic Cognitive Linguistics Association present

        THE TWELFTH ANNUAL CONFERENCE OF
        THE SLAVIC COGNITIVE LINGUISTICS ASSOCIATION (SCLC-2012)
        September 27-29, 2012 in Zagreb, Croatia

        The Slavic Cognitive Linguistics Association (SCLA) announces the Call for Papers for the 2012 annual conference. The conference will be held on the campus of University of Zagreb (Croatia) on September 27-29, 2012.

        Confirmed keynote speakers:

        *
        Ewa Dąbrowska, Northumbria University
        *
        Mirjam Fried, Czech Academy of Sciences
        *
        Davor Dukić, University of Zagreb

        Deadline for submission of abstracts and theme sessions: April 12, 2012.

        For detailed instructions regarding abstract submission, see http://www.hfiloloskod.hr/index.php?option=com_content&view=article&id=20&Itemid=36
        Send your abstract to:

        sclcAbstracts@gmail.com<mailto:sclcabstracts@gmail.com?subject=ACLC%20abstract%20submission>

        Sincerely,

        Tore Nesset Dagmar Divjak Anita Peti Stantić Ivana Vidović Mateusz-Milan Stanojević
        President, SCLA Vice-President, SCLA Conference Organizers and Hosts, University of Zagreb

        on behalf of the SCLA officers and the 2012 SCLA organizing committee

        -------------------------------------------------------------------------
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2012.02.14 | harnack

          Агов, гамірний Гарварде - оговтайся! Коґнітивна евфонія!

  • 2011.10.16 | harnack

    На іншій конференції - українці про мовомогутність (л)

    Session 1 • THURSDAY • 1:00 p.m.-2:45 p.m.

    1-23 Linguo-semiotic Values as an Embodiment of Power

    (Roundtable)—Suite 153

    Chair: Myroslava Znayenko, Rutgers U

    Part.: Antonina V Berezovenko, National Technical U of Ukraine KPI (Ukraine)

    Tamara Hundurova, National Academy of Sciences (Ukraine)

    Maxim Tarnawsky, U of Toronto (Canada)

    Galina Yavorska, Kyiv Taras Shevchenko U (Ukraine)

    ІІ. Інша тематика:

    Session 2 • THURSDAY • 3:00 p.m.-4:45 p.m.

    2-06 Authority and Authorship: Literary Translation in the Soviet Union—Capitol Room

    Chair: Alexander Burak, U of Florida

    Papers: Susanna Witt, Stockholm U (Sweden)
    “Intermediate Authority: Soviet Discourses on Methods of Indirect Translation”

    Vitaly Chernetsky, Miami U
    “From Boccaccio to Borges: Ukrainian Literary Translation as a Project of Resistance during the Brezhnev Era”

    Elena Zemskova, Russian State U for the Humanities (Russia)
    “’Gaining Literary Citizenship’: The Translator in the Soviet Literary Bureaucracy of the 1930s”

    ІІІ. Інша тематика:

    3-17 Religion, State, and Rebellion in Russia and Ukraine (1709-1855)—Forum Room

    Chair: Michael A. Pesenson, U of Texas, Austin

    Papers:

    Andrey Ivanov, Yale U
    “Davids and Goliaths: Rebels, Enemies, Infidels in Russian Military Propaganda 1709-1774”

    Oksana Viktorivna Mykhed, Harvard U
    “Managing the Russo-Polish Borderland: The Haidamak Movement and Migration Control on the Dnipro Outposts Line in the Early 1770s – 1790s”

    Heather Coleman, U of Alberta (Canada)
    “Serfs into Cossacks? Peasant Rebels, Priests, and Historical Memory in Kyiv Province, 1855”

    Disc.: Barbara Skinner, Indiana State U

    http://www.aseees.org/convention/2011-preliminary-program-thurs.pdf


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua