"Зараз" і "тeпeр"
03/01/2008 | Георгій
Шановні знавці,
Я нeдавно помітив, що українці діаспори іноді нe розуміють мeнe, коли я кажу, наприклад, що я "зараз" живу в Місісіпі. Для них слово "зараз" означає щось типу "в одну мить," "момeнтально." Тe, що я позначаю словом "зараз," вони позначають тільки словом "тeпeр."
Будь ласка, чи хто пояснить, можe ми - совєцькі люди
- дійсно нeвірно використовуємо слово "зараз?"
Дякую!
Я нeдавно помітив, що українці діаспори іноді нe розуміють мeнe, коли я кажу, наприклад, що я "зараз" живу в Місісіпі. Для них слово "зараз" означає щось типу "в одну мить," "момeнтально." Тe, що я позначаю словом "зараз," вони позначають тільки словом "тeпeр."
Будь ласка, чи хто пояснить, можe ми - совєцькі люди
- дійсно нeвірно використовуємо слово "зараз?"Дякую!
Відповіді
2008.03.01 | harnack
Ви ще не дочитались? (л)
2009.08.19 | harnack
Категоризація "зараз" отим "сєйчас" (л)
2008.03.01 | Роман Сербин
Re: "Зараз" і "тeпeр"
Георгій пише:> Шановні знавці,
> Я нeдавно помітив, що українці діаспори іноді нe розуміють мeнe, коли я кажу, наприклад, що я "зараз" живу в Місісіпі. Для них слово "зараз" означає щось типу "в одну мить," "момeнтально." Тe, що я позначаю словом "зараз," вони позначають тільки словом "тeпeр."
> Будь ласка, чи хто пояснить, можe ми - совєцькі люди
> Дякую!
До знавців мови не належу, але бачив лист Лесі Українки (до кого уже не пам'ятаю) в якому вона якраз скаржилася на зловживання словом "зараз" у сенсі "тепер". Цей лист мені показувала одна людина з діяспори і якщо треба то міг би його віднайти.
Якщо маєте 11-томник СУМ з 70-х років то там знайдете приклади з творів українських класиків:
- Підійдіть гінця мені кликніте, До мене зараз щоб прийшов (Котляревський)
- Марто! Марто! - покликав старий. - Зараз! одкликнулась Гапка (Вовчок)
За тою самою логікою ще такий приклад:
- Зараз за током, коло самого панського сада (Н-Левицький)
Отже: з даного моменту або місця, у найближчому майбутньому або в найближчому просторі.
Цікаво, що ці приклади взяті з літератури дорадянського періоду.
Думаю, що таке розрізнення понять між "тепер" і "зараз" збагачує мову і робить її більше нюансованою, а вживання їх як синонімів - збіднює. Цікаво чи існує таке розрізнення у російській мові між "тепер" і "сейчас"?
2008.03.02 | harnack
Саме оте "сейчас" і заразило "зАраз" своїм смислом!
2008.10.09 | один_козак
Re: Саме оте "сейчас" і заразило "зАраз" своїм смислом!
harnack пише:> Існує могутнє українське лексичне поле породжене отим "о+..."! Згадати б хоча: отут, отак, отам, отоді, отому ітд!
А є ще такі смачні:
Осьо, осьосьо, ононо (оно, он) чи онино, осьо-го, оно-го, ось-до.
"Ось" іноді таким чином розвивається аж до осьосьо-го.)))
Таке може бути тільки в українській мові))
Але ці слова багатьом не відомі, а ще вважаються "неграмотними"...
2008.10.09 | harnack
Козаче: волієте знеукраїнитись: без так/отак, тепер/отепер ітд?
Ви відрікаєтесь читати уважненько?Ось знову для Вас:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1201813285&first=1204402728&last=1200059540
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1193512597&first=1204402728&last=1200059540
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1211390385&first=1223572011&last=1214419639
2009.06.27 | Габелок
Re: Саме оте "сейчас" і заразило "зАраз" своїм смислом!
Ще я чув "осьочички" й "отамочички".один_козак пише:
> harnack пише:
> > Існує могутнє українське лексичне поле породжене отим "о+..."! Згадати б хоча: отут, отак, отам, отоді, отому ітд!
>
> А є ще такі смачні:
> Осьо, осьосьо, ононо (оно, он) чи онино, осьо-го, оно-го, ось-до.
> "Ось" іноді таким чином розвивається аж до осьосьо-го.)))
>
> Таке може бути тільки в українській мові))
>
> Але ці слова багатьом не відомі, а ще вважаються "неграмотними"...
2010.11.28 | harnack
Що важливіше "на зараз"? (л)
Мова є найкращим доказом, що навики трудно виправити - і ось навіть отакі тривіальні як недоречне "зараз", про що отут точиться полеміка роками.Уявімо собі отепер ідеологічні навики, етичні рутини, емоційні автоматизми, мовні каліцтва тощо. Їх навіть трудно зідентифікувати. А психологія цього явища з мовою - найцікавіша, ознака неглибинності й поверховості умів, і найприкріше - неусвідомленої ідеологеми ("сучасна мова отак звучить", "а мене нехай ніхто не вчить мови", "яка органіка мови?" тощо). І дивуємось чому: недоріки в мові = безпорадні й немічні в політиці.
Зважмо: і це на "Майдані", де нібито цікавляться мовою.
Ось:
А тепер прочитайте оце: http://maidanua.org/static/mai/1290944229.html
Порівняйте, подумайте, і вирішіть: що важливіше на зараз [треба: НАТЕПЕР]: нескінченна боротьба за абстрактну справедливість, чи ефективна протидія знищенню економічно-самостійного прошарку українського суспільства?
http://maidanua.org/static/news/2010/1290948869.html
2008.03.01 | Георгій
Дужe дякую за роз"яснeння обом!
Віднині буду казати "тeпeр" або "нині" замість "зараз" (у значeнні англійського "at this time").2008.03.02 | stefan
Ото вже "вищий мовний пілотаж"
Георгій пише:> Віднині буду казати "тeпeр" або "нині" замість "зараз" (у значeнні англійського "at this time").
============
До таких "стандартів" мало хто доходить.
Більш-менш правильно українською мовою мало хто розмовляє і пише...
Це - факт.
2008.03.03 | harnack
Ось найостанніший приклад типу зловживання отого "зараз"(л)
2008.03.06 | harnack
Щоб не пропало: Тепер ще світить сонце, але зараз не буде - (л)
2008.03.06 | Георгій
Дужe дякую, вжe виправив!
2008.03.13 | harnack
Драч - і його ЗАРАЗА (л)
Які наслідки для України можуть мати такі ініціативи Росії? Чи не стане така еміграція – скажімо, зі Сходу України, масовою?Зараз складно сказати, наскільки це серйозно: поки що, наскільки мені відомо, зголосилося їхати чоловік 80, причому не на Далекий Схід, а в райони середньоросійської полоси. Але це лише початок.
http://glavred.info/archive/2008/03/11/122552-6.html
2008.10.09 | один_козак
Драч - мій земляк. На Київщині правило, про яке Ви говорите,
сприймуть як обмеження.2008.10.09 | один_козак
А я не буду. То регіональні відмінності.
2008.04.15 | harnack
ЗАРАЗ в Євангелії Огієнка: російською = ТОТЧАС, не СЄЙЧАС! (л)
Осюди:http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?site=maidan&bn=maidan_rel&key=1311260565&trs=-1
2009.03.25 | harnack
Re: ЗАРАЗ в "Одиссеї" Потебні (л)
2008.04.26 | Сергій Вакуленко
Гарний приклад неначе навмисне для Георгія
Походить він із виданнячка під назвою «Книжкa дo читaнїя для другoи кляссы училищъ сельскихъ въ ц. к. aυстрїйскихъ Держaвaхъ», видрукуваного "Въ Вѣдню" року Божого 1848 (с. 17):Въ нaчaлѣ, тaкъ пoвѣствуєтъ священнoє писaнїє ничегo небылo, инo єдинъ Богъ. Предъ лѣтъ не весьмa шесть тысячь, вoсхoтѣлъ Богъ дa будетъ небo и земля и oни бышa. Єгдa щo Бoгъ прикaжетъ тo сoвершїтся, a кoли щo вoсхoщетъ тo существуєтъ. Нo земля небылa тaкoвa ЗАРАЗЪ якъ єсть ТЕПЕРЪ; oкружилa ю тмa и вoдa, и былa невидимa и неустрoєнa Бoгъ вoсхoтѣлъ дa будетъ свѣтъ, и бысть свѣтъ. Сїє стaлoся первaгo дня.
Тут іще, звісно, зарясно церковнослов'янщини, але щодо ЗАРАЗ і ТЕПЕР кращого прикладу, мабуть, не знайти.
2008.04.27 | harnack
Гадаю: отам "зарАз", а не "зАраз": треба було аж 6 днів творити!
Бо:зАраз - коли?
зарАз - як?
2008.04.28 | Георгій
Дійсно чудовий приклад, дякую
Я почав за собою слідкувати і казати "тeпeр," алe тeпeр рахую, скільки разів на дeнь моя дружина скажe "зараз" у значeнні "тeпeр," і виходить разів так із сто...Так що я рахую, що самі вeликi зусилля виправити українську мову eкс-совєцької людини - справа сама трудна, навіть якщо та людина, як моя дружина, волинячка...
2008.05.11 | harnack
Тьху: Андрухович та його отеперішня "зараза" й "давайтє"!
Юрій Андрухович: Я не збираюся писати російською[Суржиконосець Андрухович ще не довчився української]
додано: 18-04-2008
http://www.maidan.org.ua/static/mai/1208503642.html
1) Ось недоречне та недорікувате "зараз":
- Чи був десь виданий переклад Гамлєта у Вашому виконанні? І чи збираються його видавати?
Ю.А. Ні, якщо не рахувати зовсім уже раритетне число "Четверга" з 2000 р. Але саме зараз він уперше готується до видання окремою книжкою -- у Малковича в Абабагаламазі, буде дуже красиве видання, з ілюстраціями Владислава Єрка. Побачить світ у вересні, здається.
Чи пак:
Чи є якесь таке місце у Вас? Кілька місць (бо в різних містах, де ви буваєте)?
Ю.А. Ні, не маю. Але зараз ми з друзями у Франику створюємо щось подібне - клуб, який початково мав називатись "Перверзія", зараз зупинилися на назві "Московіада". Через рік заходьте
...й отак прикладів отам безліч...
2) Недоречне та недорікувате "ДАВАЙТЄ":
Ю.А Дуже задоволений перекладами німецькою та польською, Ви маєте рацію. У Британії справи взагалі ніяк не йдуть. Щодо Франції - це особлива читацька і загалом культурна ментальність, як Ви знаєте. До них треба йти значно довше:)) Щодо Вашого останнього запитання - давайте порівнювати з тим, що в нас було років тому 4 - 5. Тобто не було нічого. Тобто ми в процесі і він розвивається цілком непогано як на таку мізерну кількість перекладачів з української.
2008.05.17 | harnack
Ой: Недоріка Ющенко із недоречним "зараз"! Не його вина! (л)
"2008.05.17 | Пан Коцький
Видається, що в цьому випадку "зараз" якраз було вжито доречно..
Синонімом тут могло б бути "цієї миті":> Я говорив прямо - повернення назад не буде.
> Говорю прямо зараз / цієї миті - нікому не вдасться наскоком "протягти" конституційні зміни "під себе".
2008.05.18 | harnack
Треба: говорю тепер/отепер, а не "говорю зараз"!
2008.07.28 | Hoja_Nasreddin
Підкажу Вам, як навчити не плутати
заРАЗ=заМИТЬВи легко (часто) можете почути таке "зараз працюю над завданням...".
Але буде неоковирно (немов то іноземець відучора в Україні), якщо промовити так: "замить працюю над завданням...".
Можна звичайно пробувати розуміти це як
"замить --- працюю над завданням...".
Але тоді кортить запитати - "то Ви ще не починали?!"
2008.05.21 | harnack
"Зараз" й отруєння Юща: отепер отруюють чи лиш зараз отруять?(л)
2008.06.09 | harnack
Ось "Майдан" і його недоречна "зараза" (л)...
Чому Україна - не Фінляндія?"Зараз [треба: тепер] ситуація виглядає парадоксальною. Льома Сусаров є політичним біженцем, життю якого загрожує реальна небезпека."
http://maidanua.org/static/news/2007/1212912394.html
Чому? - Вкотре вже:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1180539585&first=1207673808&last=1204485116
Мовна (= семантична, граматична) нескрупульозність = політичне свавілля та риторична неміч! Нехіть та неохота до мови - позбавляє комунікаційної ідентичності та однозначності та нарешті й самої українськості! Все має наслідки!
Після отого всього, стільки повтореного - ще й приспів:
Приспів:
Лучше було б, лучше було б не ходить,
Лучше було б, лучше було б не любить,
Лучше було б, лучше було б та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.
Чи пак:
Лучше було б, лучше було б не ходить,
Лучше було б москалів не любить,
Лучше було б, лучше було б та й не знать,
Чим зАраз, чим зараАЗ забувать.
Нема сумніву: знеукраїненя та покалічення українців відбирає творчість та уяву!
Та отепер краще вже казочку: отам стільки отих "тепер" - як у казці:
Українська казка
Про правду і кривду
Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він жив теж бідно. І спитався раз він у свого дядька:
— А що, дядьку, як лучче жити: правдою чи неправдою?
— Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда.
— Ні, дядечку! Є правда — правдою лучче жити.
— Ходім на суд.
— Та чого ж ми таки підемо на суд? Лучче давайте підемо по дорозі і спитаємо чоловіка, якого зустрінемо; як скаже, так і буде. Ваша правда — уся моя худоба буде вам; моя правда — ваша худоба буде мені. Так спитаймо до трьох раз.
— Ну, добре.
І пішли вони дорогою. Ідуть, ідуть — зустрічається їм чоловік — з заробітків, чи що йшов.
— Здоров, чоловіче добрий!
— Здорові!
— Скажи, будь ласкав, чоловіче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи кривдою?
— Е-е-е!.. Добрі люди! Де тепер ви правду найшли? Нема тепер її ніде на світі. Лучче жити кривдою, аніж правдою.
— Ну, оце раз моя правда! — каже дядько. А небіж і зажурився, що йому прийдеться віддавати всю свою худобу дядькові. Ідуть, ідуть — зустрічається їмпан. А небіж і каже:
— Ну, запитаємо ж цього пана. Цей уже всю правду розкаже: він грамотний і все знає.
— Ну, добре.
От порівнялися з паном і питають його:
— Скажіть, будьте ласкаві, паночку, як тепереньки лучче жити: чи правдою, чи кривдою?
— Е-е-е!.. Добрі люди! Де ви тепер найшли правду? Нема її ніде в світі; лучче жити кривдою, аніж правдою.
— Оце вже і вдруге моя правда! — сказав радісно дядько.
Небіж ще більше зажурився. Ідуть, ідуть — зустрічається їм піп. Небіж і каже:
— Ну, поспитаймося попа, цей уже правду скаже — на те він і духовний. Цей як уже скаже, то так і буде.
— Ну, добре!
Як порівнялися з попом, питають його:
— Скажіть, панотче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи неправдою?
— Е-е-е!.. Добрі люди! Де ви теперечки знайшли правду? Її тепер і в світі нема: лучче жити кривдою, аніж правдою.
— Оце вже і втретє моя правда! — сказав радісно дядько.
Нічого робити небожеві: віддав багатому дядькові всю свою худобу, а сам зостався голий, босий і голодний. Тяжко прийшлось йому жити. Бився, бився, сердешний, та й задумав повіситись — узяв він обривок та й пішов у ліс. Пішов та й дивиться на дерево — вибирає гілку, на якій би то повіситись. “Ото, думає собі, добра гілка — кріпка, а на оту сісти та, зачепившись, і повиснути б”.
Він так задивився на дерево, що й не помітив, як вовк прибіг. Як уздрів його чоловік, кинувся мерщій на дерево, а обривочка й забув. Зліз на дерево та й сидить. Коли прибігають три чорти, а трохи згодом і четвертий, їх ватаг. І питає він своїх слуг:
— Ти що сьогодні наробив?
— Е... я такого наробив, що там хоч що хай роблять,— не справлять. У такім-то селі, у пана, я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. А пан лупить своїх людей, як скажений: багато їх буде у нас.
— Добре ж ти зробив, та ще не так.
— А як же?
— Там посеред яру в лісі росте три дерева. Хто ті дерева зрубає та положить навхрест на греблю — вгатить.
— О!.. Хто ж то чув, хто ж то й знав, що це так треба зробити!
— Ну, а ти що зробив? — питає він другого.
— Е... я такого наробив, що багато буде людей у наших руках. У такому-то городі всю воду повисушував, так що тепер там ні краплі нема, а носять її за тридцять та за сорок верст. Багато там пропаде людей!
— Добре ти зробив, та ще не так,— каже ватаг.
— А як же?
— Як хто викопав той кущ малини, що росте посеред города,— буде вода на весь город.
— О!.. Хто ж то й чув, хто ж то й знав, що треба це зробити!
— Ну, а ти ж що зробив? — питає він третього.
— Е... я такого наробив, що хай там хоч що не роблять — нічого не подіють! У такім-то королевстві у короля одна дочка, та я й тій поробив так, що хай хоч як лікують, нічого не подіють, буде наша.
— Добре ти зробив, та ще не так.
— А як же?
— Хто відрубає глухого кутка та підкурить — така буде, як і перше.
— Хто ж то чув, хто ж то й знав, що це треба зробити! А чоловік сидить собі на дереві та й чує усе, що чортяки балакають. Як уже розлетілись чортяки, чоловік той і думає: “Може, це й правда, що вони казали? Піду до пана, може, й справді угачу греблю”.
Пішов. Приходить до греблі, а там пан б'є та мучить людей, щоб мерщій угачували. Вони, бідні, аж піт з них ллється, роблять, а воно все нічого не помагає. А пан знай лютує. Приходить до нього цей правдивий чоловік та й каже:
— Е-е, пане! Б'єте ви людей, та ніякого з цього діла не буде. А що дасте мені — я вгачу?
— Дам я тобі сто карбованців і ще й на придачу цих пару коней з коляскою і з кучером (а там і коні панові стояли).
— Дайте ж мені людей шість чоловік та три підводи.
— Візьми.
Поїхали вони в ліс, зрубали ті три дерева та й поклали їх навхрест на греблі — так зараз і вгатили. Пан віддав йому сто карбованців і пару коней з коляскою та з кучером.
Тоді той чоловік і думає: “Дай поїду ще до того города, де води нема: може, й то правда; може, дам я їм води”. Сів та й поїхав до того города. Не доїжджаючи до города кілька верст, зустрів він бабусю, що несла пару відер на коромислі.
— Що це ти, бабусю, несеш?
— Воду, синочку.
— Дай же й мені напитись.
— Е-е, синочку! Я ж її несу за тридцять верстов; а поки ще дійду додому, половину розхлюпаю; а сім'я у мене велика, пропаде без води.
— Я от приїду у ваш город, наділю водою всіх, і буде тієї води у вас довіку.
Вона йому дала напитись, а сама така радісна стала, та мерщій у город трюшком і розказала всім городянам, що їде такий чоловік, що води їм дасть. Городяни всі вийшли за город, назустріч тому чоловікові, з хлібом-сіллю і всякими подарунками. Як прийшов цей чоловік у город, найшов той кущ малини, що ріс посеред города, викопав його — і потекла вода відтіль по всьому городу. Городяни нагородили його і грішми, і усяким добром, так що він став тепер багатший від свого дядька. Далі й думає:
— Поїду ще в те королівство, де королева дочка нездорова,— може, вилікую її.
Як задумав, так і зробив. Приїхав туди, прийшов до королевих хоромів, а люди всі такі смутні, бігають та охають. Він і питає їх:
— Я чув, що у вашого короля дочка дуже нездорова. Хоч як її лікують, нічого не подіють; тільки я б її вилікував.
— Е, чоловіче, куди тобі! Заморські лікарі нічого не подіють, а ти й поготів!
— Усе ж скажіть королеві.
Вони сказали королеві. Король вийшов до нього та й каже:
— Якщо вилікуєш, нагороджу тебе так, що не буде багатшого од тебе у світі, ще й дочку свою віддам за тебе.
Пішов той чоловік, подивився на неї, а вона вже й кінчається. Він узяв, настругав глухого кутка, підкурив її — і вона одразу подужчала так, що днів за три і зовсім одужала, знов стала такою, як і перше.
Король і всі люди такі стали раді, що й не сказати. Король на радощах і каже тому чоловікові:
— За те, що вилікував ти мою дочку, я її віддам за тебе, та ще, як умру я, ти будеш королем на моїм місці.
Скоро й справді король помер, а на його місце став цей правдивий чоловік.
Покоролював він уже кілька там літ, коли приїжджає у його королівство якийсь-то багатий купець і посилаэ спитати короля, чи дозволить він йому поторгувати у його королівстві. Король звелів йому прийти до нього. Приходить купець. Король одразу пізнав свого дядька, але не показав йому й виду: побалакав та й одпустив його торгувати. А своїм людям заказав, щоб не відпускали його додому, а щоб, як буде збиратися він їхати, просили його до нього. Так і сталось. Приводять цього купця до короля, король і питає його:
— З якого ти королівства?
— З такого-то.
— Із якого города?
— З такого-то.
— Як прозиваєшся?
— Так-то.
Тут король і признався, що він його небіж — той, що безвісти пропав.
— Ну що, дядьку: ти казав, що кривдою лучче жити, ніж правдою: отже, ні! Ти тільки купець, а я король — правда кривду переважила!
— Як же це сталось?
Той і розказав йому все, що з ним діялось: як він хотів повіситись, як слухав, що чортяки говорили, все, все... А на-послідок навалив він усякого добра два кораблі та й подарував дядькові, сказавши:
— Я забуваю все те, що ти мені робив. Бери собі оці два кораблі з усім добром. В як приїдеш у свій город, розказуй усім, що лучче жити правдою, аніж кривдою.
Узяв дядько ті два кораблі з усім добром і поїхав додому. Як приїхав уже, стала його заздрість мучити: чого й він не король. Сумував, сумував він, а далі й думає:
— Піду й я вішатись, може, й мені так прилучиться, як моєму небожеві.
Узявши мотузок, пішов у ліс на те саме місце, де хотів вішатись його небіж. Але цьому не так прилучилося — де не взялися чортяки, схопили його та й почепили на найвищій гілці.
2008.10.11 | один_козак
Ні, це вже край...
harnack пише:> Вже отепер отруюють?
> Не отаких як Андрухович!
> Отепер чи тільки зараз? Між "отепер" та "зараз"
> Злапаймо злочинця отепер, бо зараз, через декілька хвилин - вже буде запізно, бо напевне втече!
Здається, пан Гарнак вигадує авторську українську мову. Або вивчив кілька щироукраїнських слів, які тепер не знає, куди б ще притулити.
Я не уявляю собі у номальній, природній українській мові оце такої (от се такої(отакої)) фрази: "Вже отепер отруюють?"
Пане Гарнак, Ви десь таке чули в реальному житті? Напевне, плекали-плекали, та й виплекали десь у філологічних фантазіях. Ге?
2008.10.11 | harnack
Re: Ні, це вже край...
2008.10.11 | один_козак
Так... Пан harnack - не козак. Передчував я, що мого
стилю довго не стерпить.))2008.10.12 | harnack
Козаче: довчаймось у справжніх козаків: отам доречне "зараз"!(л)
2008.10.12 | один_козак
Зізнаюся, мені тепер уже складно відчувати нормально
органічність обговорюваних слів у речекнні. Бо на них тадто зафіксована увага. Треба на якийсь час про них забутися.))"Зараз, мамо." НМСД, саме через ось такі (цілком нормальні українські) фрази, а не через російське "січас" ми прийшли до вживання "зараз" у значенні "у сей час" (у поточний момент чи період.
За посилання дякую.
2008.11.03 | harnack
"Зараз, мамо."
2009.04.12 | harnack
Новини: Зараз/Сєйчас (л)
2008.06.18 | harnack
Ось "зараз" отого "Кіхота" в перекладі Лукаша-Перепаді (л)
2008.07.17 | harnack
Щойно/отепер/зараз = темпоральна модальна логіка (л)
2008.07.28 | harnack
Матеріали до психології й казусу отого "зараз": Дзюба (л)
2008.08.14 | harnack
Наразі й натепер...
2008.09.08 | harnack
ЗАРАЗ та ОТЕПЕР в Книзі Буття Українського Народу
2008.09.23 | harnack
hic et nunc: отут та отепер/vs./кацапокаліцьке: тут і зараз
2008.10.02 | harnack
Якби зараз були вибори до Верховної Ради!!!! (л)
2008.10.08 | harnack
Капранови в квадраті: і "зараз" і "давайтє" (л)!
2008.10.09 | один_козак
Дайте спокій цьому "зараз". Воно "легітимне" в обох випадках
ЗАРАЗЗАРАЗ, присл. 1. також з част. же, таки. В той самий момент; негайно. // Найближчим часом, дуже скоро. 2. У цей час, тепер. // Тільки що (про подію, що відбулась недавно). 3. розм. З першого погляду, моментально, відразу. // Не гаючи часу, зразу ж. 4. розм. Зразу після чого-небудь. 5. також із част. же, таки, розм. Близько біля чого-небудь, поряд із чимось.
ЗАРАЗ, присл., розм. За один раз, зразу, одночасно
(http://www.slovnyk.net/?swrd=%E7%E0%F0%E0%E7)
Зрозуміло, що воно утворилося як за_ОДИН_раз, але природнім чином вживання поширилося на значення "негайно"=>"зараз же"=>"у поточний момент".
Тепер воно так функціонує, має розмовну форму "зара'" (саме "наступної миті" і "у поточний момент") і ніде його не подінеш. Звикайте
2008.10.09 | Сергій Вакуленко
Тут ідеться не про фактичне вживання/невживання
Фактично вживають багато чого.Однак кожна людина має власні критерії на розрізнення "доброго" та "поганого" мововжитку.
Поширений вислів "плекати мову" якраз і означає дотримуватися доброго, відкидаючи погане.
Ось що писав про це, приміром, Іван Огієнко (Український стилістичний словник. — Львів, 1924. — С.143-144, 401):
2008.10.09 | один_козак
Я б її плекав якось не так..
Намагаючись творити літературну форму, у нас (мені здається) замало дається простору природнім процесам та забагато "адміністрування", якщо так можна висловитися. Через це ми багато втрачаємо. Я б зараз давав людям більше можливості "немодеровано" вживати діалектизми. Щоб літературна мова, яка вийде з цього всього через певний час, більше вбирала в себе багатства українського мовного простору.Крім того, ми надто зосереджені на дерусифікації. Через це, намагаючись уникати в своїй мові всього схожого, втрачаємо (здаємо москалям) ціле багатство. Зокрема, наші патріоти чомусь бояться слов'янізмів. Від цього подвійна шкода: і можливості мови звужуються, і росіянам починає здаватися, що вони більше прав мають на історію Київської Русі, ніж прямі нащадки "київських русів".
От у ценковних громадах, де плекають в т.ч. знання духовні, воно дещо інакше. Але там - "самодіяльність".
Та й взагалі я в цьому - "дисидент".))
2008.10.09 | Сергій Вакуленко
Кожен плекає, як уміє
Є й такі, що замість тепер скажуть не зараз, а щас або січас.Їм-бо так ндравицця.
Усякі процеси, звісна річ, ідуть, однак вони йдуть, по-перше, в головах учасників тих процесів; по-друге, в залежності від інформації, наявної в тих головах.
Буслів словник — то тільки одне джерело інформації; Огієнків — друге. Може бути ще й третє, й четверте, й п'яте. А далі людина сама вибирає, що їй ндравицця/подобається.
2008.10.10 | один_козак
Дякую. Весела відповідь))
2008.10.16 | harnack
А ось і культуртрегер Рябчук і його "зараза"... Немовлятко...(л)
2009.01.22 | harnack
Ющенкове "зараз" vs. вічність України (л)
2009.02.25 | harnack
"ЗАраз" - Криза (л)
2009.01.24 | kom8407
Не ганьба, панове, плутати?
Отож дивіться уважно, не плутайте "зараз" і "тепер". А також, до речі, індійського слона з африканським.2009.05.11 | harnack
"Зараз" у філософа Возняка? Висновок - він не філософ! (л)
2009.06.14 | harnack
Андрухович - й надалі невпораний з порами "дискурсу"....
2009.09.14 | harnack
Re: "Зараз" у Жадана! Без коментарів! (л)
Ти далекий від політики?...Зараз - зовсім. Наскільки мене це зачіпало на початку двотисячних (Україна без Кучми, наприклад), коли дійсно здавалося, що треба підписувати якісь листи, треба щось робити, рятувати Україну... А життя навчило, що Україна сама прекрасно дає собі раду без цієї от купки інтелектуалів, які себе вважають, як говорив Ілліч, мозком нації, хоча вони, насправді - не мозок, а лайно.
http://www.unian.net/ukr/news/news-335381.html
2009.09.14 | harnack
Re: "Зараз" у Іздрика! Без коментарів! (л)
http://life.pravda.com.ua/interview/4aa91d68d4af2/2009.11.09 | Сергій Вакуленко
Argumentum auctoritatis
Ев. Чикаленко. Про українську літературну мову // Українська літературна мова й правопис: Українська Академія Наук. Найголовніші правила українського правопису. 2. Е. Чикаленко. Про українську літературну мову. — Берлін, 1922. — С. 48:25) Ще треба сказати про прислівник ЗАРАЗ (на Полтавщині ЗРАЗУ), про який вже писав В. Левицький (ЛНВ. 1909 т. 3) і який в народній мові вживається тільки в значінню — В СЕЙ МЕНТ, В ТУ ХВИЛЮ, МИТТТЮ (по німецькому – sofort, sogleich). Напр.: „ЗАРАЗ іди до дому! От, скінчу й ЗАРАЗ прийду“. Наддніпрянські ґазетарі, слідом за Росіянами, а за ними і де-які Галичане почали надавати пристівникові ЗАРАЗ і значіння ТЕПЕР, НИНІ, В (ПІД) СЕЙ ЧАС (jetzt). Напр. пишуть: „ЗАРАЗ небезпечно подорожувати залізницями, бо ЗАРАЗ по всій Европі страйки“. По українському се речення треба висловити так: „В СЕЙ ЧАС небезпечно подорожувати, бо ТЕПЕР скрізь страйки“.
2010.01.23 | harnack
Справжнє розчарування: "зараз" у Валерія Шевчука (л)
2010.01.23 | Манул
Re: Справжнє розчарування: "зараз" у Святослава Караванського
"Зараз, після першого туру виборів такий форум антикорупційних сил скликати найслушніше".Святослав Караванський. - Останній шанс або хід конем.
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1264184648&first=1264273555&last=1264220364
2010.01.31 | jz99
Роксолана Зорівчак про «зараз» і «тепер»
«Кримська Світлиця», №27 за 30.06.2006
http://www.svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=printable&artID=3951
2011.02.14 | harnack
Ліна Костенко: Запіскі Суржикожертви...
2011.02.14 | Сергій Вакуленко
Десь я читав (уже не пригадаю, де саме) такого штибу мовну порад
Мовляв, якщо в цю хвилину, або в цей день, тоді ЗАРАЗ, якщо в цей рік, то ТЕПЕР. От тільки не знати, де ж та межа між ними: тиждень, місяць?Здається, Ліна Костенко саме так ці слова й розрізняє...
2011.02.17 | Сергій Вакуленко
Знайшлося (хоч, може, й не те, що я його читав колись давно)
Євгенія Чак. Складні випадки слововдивання. — Київ: Радянська школа, 1969. — С. 200-203:2011.02.17 | harnack
Гарно: вже й аж отепер можна написати монографію про ЗАРАЗ
2011.02.17 | Сергій Вакуленко
Недаремно ж воно «Радянська школа»
2011.02.16 | Пані
Невже неясно, що в неї це все навмисно?
Суржик вживається саме як літературний прийом. Костенко прекрасно знає мову і без суржику.2011.02.16 | harnack
Re: Невже неясно - що Ви мудріші за всіх у літературних прийомах
та мові та суржикові? Як що ото нам, бач, отаке й в голову не забрело? Не прочитавши нічого з форуму - притьмом собі мудрагельствує.Переслухайте уважно її виступ у Харкові (та й самого недоріку Малковича) - вона сама отам говорить прямим словом.
Приміром - вона каже: "Зараз [треба: ОТЕПЕР, ТЕПЕР, ЩОЙНО] я отримала запрошення на Чорнобильську Конференцію..." ітд...
Суржикопатологема отут кричуща та найнедоречніша: бо "зараз" - вжито замість "щойно"!
Завітайте також й осюди:
http://www2.maidan.org.ua/news3/view.php3?site=maidan&bn=maidan_mova&key=1269469036&trs=-1
Це все не відбирає нічого від її героїчної та похвальної етичної настанови, її сильного поетичного таланту та взагалі - доброго знання мови.