МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Сермяжная правда

03/30/2008 | stefan
Сермяга - свита
сермяга, свита, свитка

1.Грубое некрашеное сукно кустарной выделки. 2. Верхняя крестьянская одежда из такого сукна.

сермяжный 1. сермяга 1., связанный с ним 2. Свойственный сермяге [сермяга 1.], характерный для нее. 3. Сшитый из сермяги [сермяга 1.]. 4. Одетый в сермягу [сермяга 2.]; крестьянский, бедняцкий. Темный, необразованный.
-------------
Сермяжная правда. Якесь алогічне поняття.
Російське.
В українській мові аналогу нема.
...
В англійській - також.

Правда повиннас бути одна.За означенням.
Чи не так?
У британців є "Факты - упрямая вещь".

Відповіді

  • 2008.03.30 | заброда

    Re: Сермяжная правда

    сермяжный 1) к сермяга 2) (грубый, примитивный) coarse, crude •• (великая) сермяжная правда — the (great) homespun truth

    Цитата з "вєлікава сєрмяжнава" Лінгво 12
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.03.30 | stefan

      І все-таки.Як розуміти "(великая) сермяжная правда"?

      заброда пише:
      > сермяжный 1) к сермяга 2) (грубый, примитивный) coarse, crude •• — the (great) homespun truth
      >
      > Цитата з "вєлікава сєрмяжнава" Лінгво 12
      --------------
      І все-таки.Як розуміти "(великая) сермяжная правда"?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.03.31 | Георгій

        Ніяк, цe гумор

        Висміювання вжитку слів, які нe мають ніякого значeння в даному контeксті. Так само як "наука імєєт много гітік," або "от я зараз вріжу 150 грамів, і то будe адeкватно."
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.03.31 | stefan

          «Наука умеет много гитик»

          «Наука умеет много гитик» — ключевая фраза для показа фокуса с игральными картами. Иногда ошибочно передается, как «Наука имеет много гитик».
          (Википедия)

          Описание фокуса

          Фокусник предлагает зрителю потасовать колоду и разложить на столе 10 пар карт рубашкой вверх. Просит его выбрать любую пару и запомнить обе карты. Можно даже отвернуться для большего эффекта. После этого надо собрать по очереди все пары в одну колоду и не тасуя разложить их рубашкой вниз по следующей схеме:

          Н А У К А
          У М Е Е Т
          М Н О Г О
          Г И Т И К

          Первые две карты кладутся на место букв «н» (первая буква первого ряда и вторая буква третьего), вторые две — на место букв «а» (вторая и пятая буквы первого ряда) и т. д.

          Фокусник просит назвать, в каких рядах расположены загаданные карты. Зритель называет номера рядов, после чего фокусник тут же «находит» загаданную пару, используя ключевую фразу. Легко заметить, что каждая буква встречается ровно два раза. Например, если карты оказались во втором и четвёртом рядах, то это будет последняя карта во втором и третья в четвёртом (у них общая буква т).

          Складную фразу с такими свойствами придумать нелегко, однако известна по крайней мере ещё три, целиком образованные из действительно существующих слов: «макар ножом режет нитки», «крупу, табак берем оптом» и «лирик лемех рахат кутум».

          Карточные фокусы

          Значение слова «гитик»

          Слово «гитик» — произвольная комбинация букв, дополняющая формулу описанного выше фокуса с картами. К аббревиатуре ГИТИК (Государственный институт театра и кино) оно не имеет никакого отношения, поскольку фокус был известен ранее создания этого учебного заведения (по косвенным данным, до 1917 г.).

          «Наука умеет много гитик» в культуре

          Это выражение давно стало крылатой фразой. В одних случаях она может означать, что науке известно очень многое, о чём мы до сих пор и не слышали (ср.: «На свете много есть вещей, друг Горацио, что и не снились нашим мудрецам» В. Шекспир, Гамлет). В других, что не нужно искать смысл там, где его нет (поскольку слово «гитик» не имеет смысла). Наконец, эта фраза может использоваться как просьба не произносить слова, смысл которых говорящему не известен.

          Фокус упоминается в романе Л. Кассиля «Кондуит и Швамбрания», где герои ошибочно ассоциируют ГИТИК с фокусом.

          Другое характерное употребление фразы можно найти в романе А. и Б. Стругацких «Град обреченный»:

          — Понятно, — сказал Андрей. — Можно узнать, из каких источников у тебя эти сведения? — спросил он Изю.

          — Все из тех же, душа моя, — сказал Изя. — История — великая наука. А в нашем городе она умеет особенно много гитик.
      • 2008.04.08 | Сергій Вакуленко

        Re: І все-таки.Як розуміти "(великая) сермяжная правда"?

        Сермяжная правда (шутл.) безыскусственная, идущая от самого существа чегон. В его словах есть своя сермяжная правда.

        http://www.megakm.ru/ojigov/encyclop.asp?TopicNumber=32225&search=%F1%E5%F0%EC%FF%E6%ED%FB%E9
  • 2008.04.08 | Сергій Вакуленко

    Переклад класики

    І. Ільф, Є. Петров. Дванадцять стільців; Золоте теля / Пер. Марії Пилинської та Юрія Мокрієва. — Київ: Дніпро, 1989. — С. 415.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.04.09 | hrushka

      Re: Переклад класики

      Вибачте за питання. Я виріс чуючи: кляса, плян, клясика і т. д.

      Чи Вам відомо як полтавці в сорокових роках казали? Клас, план, класика мені звучать твердо, нагадує російську вимову.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.04.10 | Сергій Вакуленко

        Re: Переклад класики

        hrushka пише:

        > Чи Вам відомо як полтавці в сорокових роках казали?

        Вони й тепер так кажуть (їх у Харкові жартівливо називають польтавцями).


        > Клас, план, класика мені звучать твердо, нагадує російську вимову.

        Тут немає нічого противного українській мові, в якій є і твердий звук Л, і м'який ЛЬ (класти — клясти). Що з того вибрати для відтворення чужого звука L — питання непросте, бо насправді цілковитої відповідності не буде в жодному випадку.

        Під польским впливом на Заході вимовляли ЛЬ, під російським на Сході — Л. Та тепер уся Україна (включно з Галичиною) вимовляє твердо. У боротьбі за ЛЬ замість Л я не бачу особливого сенсу, оскільки обидва звуки є наші. Не ЛЬ у клясиці робить українську мову українською.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.04.10 | stefan

          Re: Переклад класики

          Сергій Вакуленко пише:
          > hrushka пише:
          >
          > > Чи Вам відомо як полтавці в сорокових роках казали?
          >
          > Вони й тепер так кажуть (їх у Харкові жартівливо називають польтавцями).
          >
          >
          > > Клас, план, класика мені звучать твердо, нагадує російську вимову.
          >
          > Тут немає нічого противного українській мові, в якій є і твердий звук Л, і м'який ЛЬ (класти — клясти). Що з того вибрати для відтворення чужого звука L — питання непросте, бо насправді цілковитої відповідності не буде в жодному випадку.
          >
          > Під польским впливом на Заході вимовляли ЛЬ, під російським на Сході — Л. Та тепер уся Україна (включно з Галичиною) вимовляє твердо. У боротьбі за ЛЬ замість Л я не бачу особливого сенсу, оскільки обидва звуки є наші. Не ЛЬ у клясиці робить українську мову українською.
          ------------
          Я виріс в Галичині(Борислав, 1949-67рр).Люди довоєнного покоління дійсно говорили:
          кляса
          плян, плянувати
          професор - вчитель
          професорка - вчителька
          (навіть в молодших класах).
          Навіть з сусідами ми(діти) звертались до дорослих:
          - Добрий день, пане Врубляк!
          - Добрий день, пане Гадіон!
          - Добрий день, пані Гвоздецька!
          ...
          А в селі(8км від Борислава, с.Опака) було прийнято вітатися:
          - Слава Ісусу Христу, пане Київ!
          (таке прізвище мав бабусин сусід).
          ---
          Але то ніяких проблем для вивчення мови та спілкування не створювало.
          Між іншми, першою вчителькою моєю була Ольга Олексіївна Кавич, з-під Полтави.
          профе"сорка - вчителька
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.04.11 | hrushka

            Re: Переклад класики

            Зрозумів, дякую!


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua