Поки / Поки що: Поки сонце зійде, "пока" очі виїсть! (л)
04/04/2008 | harnack
Ось діалог та аргументація з:
http://community.livejournal.com/ua_etymology/126183.html
Хто ми розповість на цьому форумі - до якої міри та безмір'я оте дивне "поки-яко-пока" таки вжито в "сучасній" українській мові - бо я ПОКИ ЩО зовсім не розумію оте "пака"!
ОТОЖ:
maksymus пише:
>Прізвище Кромбет поки для мене загадка. Можу >припустити лише метатезу німецького Brotkrume >«м’якушка», але також немає підстав виділяти -ет.
Та чи не треба, скажімо:
Прізвище Кромбет поки ЩО для мене загадка.
Пане Максимусе: ось мене зацікавило як у Вас отам появився російський варіант "поки" замість українського відповідника "поки що"! (Бо "пока что" витіснює "поки що"?) За недоглядом, себто стихійно, чи пак навмисно, бо нібинормативно!
Що ота підміна є ознакою вже нинішньої знеприродненої, депсихологізованої "СУЧАСНОЇ" української мови та натуралізованого російського смислу "пока" - відома річ!
Цікава ота наша СУУКАМОВА (Сучасна Українська Мова)! Дякую!
Максимус:
ПОКИ 1. присл. У даний момент, зараз. — Як хоч, мамо, а поки така думка є в мене (Кв.-Осн., II, 1958, 103); Шановний пане Маланюче, ми ще зустрінемось в бою!.. А поки — відповідь свою я вам пишу (Сос, І, 1957, 394...
Словник української мови. — К., 1976. — Т.7. — С.20.
Гарнак:
Дякую. Починаю розуміти:
Поки сонце зійде, "пока" очі виїсть!
Чи пак:
Поки сонце української зійде, велико-роса яко велико-роси - українські очі виїсть!
А поки що сонце української теоретичної системності та українського чуття мови - ще не зійшло!
"Пока" вам, панове - не згинуть наші воріженьки як роса на сонці, а наша мова!
http://community.livejournal.com/ua_etymology/126183.html
Хто ми розповість на цьому форумі - до якої міри та безмір'я оте дивне "поки-яко-пока" таки вжито в "сучасній" українській мові - бо я ПОКИ ЩО зовсім не розумію оте "пака"!
ОТОЖ:
maksymus пише:
>Прізвище Кромбет поки для мене загадка. Можу >припустити лише метатезу німецького Brotkrume >«м’якушка», але також немає підстав виділяти -ет.
Та чи не треба, скажімо:
Прізвище Кромбет поки ЩО для мене загадка.
Пане Максимусе: ось мене зацікавило як у Вас отам появився російський варіант "поки" замість українського відповідника "поки що"! (Бо "пока что" витіснює "поки що"?) За недоглядом, себто стихійно, чи пак навмисно, бо нібинормативно!
Що ота підміна є ознакою вже нинішньої знеприродненої, депсихологізованої "СУЧАСНОЇ" української мови та натуралізованого російського смислу "пока" - відома річ!
Цікава ота наша СУУКАМОВА (Сучасна Українська Мова)! Дякую!
Максимус:
ПОКИ 1. присл. У даний момент, зараз. — Як хоч, мамо, а поки така думка є в мене (Кв.-Осн., II, 1958, 103); Шановний пане Маланюче, ми ще зустрінемось в бою!.. А поки — відповідь свою я вам пишу (Сос, І, 1957, 394...
Словник української мови. — К., 1976. — Т.7. — С.20.
Гарнак:
Дякую. Починаю розуміти:
Поки сонце зійде, "пока" очі виїсть!
Чи пак:
Поки сонце української зійде, велико-роса яко велико-роси - українські очі виїсть!
А поки що сонце української теоретичної системності та українського чуття мови - ще не зійшло!
"Пока" вам, панове - не згинуть наші воріженьки як роса на сонці, а наша мова!