"достовірність" і "вірогідність" не те ж саме? (л)
06/05/2008 | jz99
http://intv-inter.net/news/article/?id=57696571
За достовірність і вірогідність матеріалів несе відповідальність автор, редакція INTV не відповідає за помилки у новинах із інших сайтів.
INTV послуговується офіційним правописом України.
http://www.slovnyk.net/?swrd=достовірність
http://www.slovnyk.net/?swrd=вірогідність
http://www.slovnyk.net/?swrd=достовірний
http://www.slovnyk.net/?swrd=вірогідний
Хоч і видно родимі плями "злиття" (від питомого українського слова часткове посилання на кальковане), але ж значення все одно в обох те саме. Яким це "офіційним правописом України" можна так послуговуватися?
За достовірність і вірогідність матеріалів несе відповідальність автор, редакція INTV не відповідає за помилки у новинах із інших сайтів.
INTV послуговується офіційним правописом України.
http://www.slovnyk.net/?swrd=достовірність
ДОСТОВІРНІСТЬ, -ності, ж. Абстр. ім. до достовірний.
http://www.slovnyk.net/?swrd=вірогідність
ВІРОГІДНІСТЬ, -ності, ж. Абстр. ім. до вірогідний. ** Вірогідність даних, спец. – властивість, що характеризує дані на точність, повноту та змістовність. Вірогідність контролю, спец. – стійка відповідність результатів контролю дійсному значенню величини.
http://www.slovnyk.net/?swrd=достовірний
ДОСТОВІРНИЙ, -а, -е. Який не викликає сумніву, цілком вірний, точний.
http://www.slovnyk.net/?swrd=вірогідний
ВІРОГІДНИЙ, -а, -е. Який не викликає сумніву; достовірний.
Хоч і видно родимі плями "злиття" (від питомого українського слова часткове посилання на кальковане), але ж значення все одно в обох те саме. Яким це "офіційним правописом України" можна так послуговуватися?
Відповіді
2008.06.28 | harnack
Та сама різниця, що між: "вьі увєрєньі"/"ви впевнені"?
Віра (звідки "увєрєннасть") не є певністю (упевненістю)! Що за різні критерії упевненості між мовою та єзьіком!2008.06.28 | jz99
і та, й не та
harnack пише:> Віра (звідки "увєрєннасть") не є певністю (упевненістю)! Що за різні критирії упевненості між мовою та єзьіком!
Слово "достовірність" наявне у наших сучасних словниках української мови, інакше й питання б не було. Ще на досто- (того ж походження) є "достопам’ятний". Правда, що цих слів нема, приміром, у Грінченка (звідси ясно, що вони не живомовні народні), але з етимологічного словника української мови видно, що вони походять зі старослов’янської, отже це книжні слова. Якщо махати на них руками як на небажаний подарунок з Півночі, то треба насправді визнати, що маємо бумеранг Київ-Москва-Київ
достовірний = достойний віри
вірогідний = гідний віри
До "вірогідний" родич "подивугідний": гідний подиву, вартий зачудування.
Етимологічний словник каже, що й "вірогідний" не зовсім наше слово, скальковане. Його теж немає у Грінченка, воно не з народу. Люди, певно, отак собі й казали, "гідний віри".
І слово "певний", каже той же словник, не наше, взяте з польської, це перероблене старослов’янське "уповати".
Оте "достовірність і вірогідність матеріалів", що я здибав на одному з інформаційних сайтів, я б гіпотетично порівняв, скажімо, з таким: "за схоронність і збереженість речей і скарбу адміністрація і управа відповідальності не несе і поручитися не береться"
2008.06.30 | harnack
А отепер: ймовірність (probability)!
Ймовірність достовірності є різною од ймовірності самої вірогідності... Чи пак: достовірність є певнішою од вірогідності... Невизначеність та неозначеність вірогідності - ширші од отієї що має достовірність... Я майже міркую про вірогідність як про ймовірність... Отак ми ся гадає...2008.06.30 | jz99
Тут легко заблукати
harnack пише:> Ймовірність достовірності є різною од ймовірності самої вірогідності... Чи пак: достовірність є певнішою од вірогідності... Невизначеність та неозначеність вірогідності - ширші од отієї що має достовірність... Я майже міркую про вірогідність як про ймовірність... Отак ми ся гадає...
Ваші міркування розхитують наші традиційні академічні та семантичні підвалини
У теорії ймовірностей вірогідна (або ж достовірна) подія — це подія, що відбувається з імовірністю 1. Можна про неї казати, що вона відбувається напевне, безсумнівно. Трохи полазив по англійській Вікіпедії, там відповідні терміни "certain event" і "probability":
http://en.wikipedia.org/wiki/Probability#Mathematical_treatment
У статті http://en.wikipedia.org/wiki/Almost_surely синонімічно вживаються поняття "almost sure" та "almost certain".
За прикладом англомовної термінології можна було б казати "напевна подія", "безсумнівна подія", "безперечна подія". Це і є те, що мається на увазі під "вірогідна подія", "достовірна подія".
Власне, те ж саме і з загальним значенням слів "вірогідність" та "достовірність". Коли кажуть про надійні, перевірені факти, джерела, інформаційні матеріали, то їх називають вірогідними або ж достовірними. Якщо навпаки — то це невірогідні, недостовірні, сумнівні, неперевірені, непевні джерела, факти, матеріали.
Може, й справді, слова "вірогідність" та "достовірність" просто зайві, адже можна спокійно обійтися без них не лише у звичайному житті, а й в академічному, зате було б менше плутанини? У нас один з класичних прикладів суржикування — поплутування слів "імовірний" та "вірогідний". Може, це тому, що й там, і там в основі "віра" ("йняти віри" і "гідний віри"). Та цікаво, що ніхто ніколи не плутає "імовірний" з "достовірний", хоч тут у складі слова знов та сама віра, "достойний віри". Гадаю, це просто наслідок механічного закріплення колишньою російськомовною освітою розрізнення "вероятный" та "достоверный" (незважаючи на те, що обидва слова теж з коренем "віра").
Наукова термінологія потребує однозначності...
2008.06.30 | harnack
Наша ціль- блукати! Ось підказали likelihood
http://en.wikipedia.org/wiki/LikelihoodЗвідтіля:
In non-technical usage, "likelihood" is a synonym for "probability", but throughout this article only the technical definition is used. Informally, if "probability" allows us to predict unknown outcomes based on known parameters, then "likelihood" allows us to estimate unknown parameters based on known outcomes.
Парадигма почала якось класифікувати терміни (бач переважно під впливом російської та англійської) й ніби залишила "достовірність" як зайвий синонім!
Отому для мене "достовірність" - певніша! В мене ще й асоціація з "'доста'= досить" (досита)! Не достеменно!
Ба й гірше: вірогідним є те у що я "годен" вірити - але отого мені не досить: хочу більшої певності!
Отож бо: достовірно + достеменно (достеменновірно?)! Ось чому варто забавлятись блуканням!
2008.06.30 | jz99
likelihood=probability — але ж не вірогідність, не достовірність
harnack пише:> http://en.wikipedia.org/wiki/Likelihood
> Звідтіля:
> In non-technical usage, "likelihood" is a synonym for "probability", but throughout this article only the technical definition is used. Informally, if "probability" allows us to predict unknown outcomes based on known parameters, then "likelihood" allows us to estimate unknown parameters based on known outcomes.
Так "likelihood" і в англо-українських словниках першим значенням має "ймовірність". І на www.merriam-webster.com на "likelihood" теж єдиним поясненням висить лише слово "probability". Але ж це не стосується термінів "вірогідність" та "достовірність"!
> Парадигма почала якось класифікувати терміни (бач переважно під впливом російської та англійської) й ніби залишила "достовірність" як зайвий синонім!
> Отому для мене "достовірність" - певніша!
Несподівана логіка
> В мене ще й асоціація з "'доста'= досить" (досита)! Не достеменно!
Це грунтовніше пояснення.
> Ба й гірше: вірогідним є те у що я "годен" вірити - але отого мені не досить: хочу більшої певності!
Гаразд, а як же тоді бути зі словниками? В них же інше значення слова "вірогідний". Там воно повний синонім з "достовірний". І складене інакше, не від "(я) годен вірити", а від "(отеє) гідне (будь-чиєї) віри", тобто має найбільший ступінь довіри.
Ось, скажімо, ті, хто припускаються типової суржикомовної помилки, вживаючи "вірогідність" замість "імовірність", подібним же чином можуть обгрунтувати своє право на таку підміну — їм слово "вірогідність" асоціативно ближче до російського "вероятность" (починається однаково!
> Отож бо: достовірно + достеменно (достеменновірно?)!
Нехай так. Але ж питання зі словом "вірогідний" від цього не знімається. От спитає хто-небудь Вас про нього і в яких випадках правильно його вживати, що скажете? І про словники зокрема?
> Ось чому варто забавлятись блуканням!
Блукати не треба, варто ходити правими стежками з певною метою і в потрібному напрямку
2008.06.30 | harnack
А отепер підімо навпростець: likelihood не є probability
Терміни поплутані чи близькі (лиш в отій мірі я їх зблизив, не ототожнив) бо вони технічно корельовані як причина-параметри (на основі чого породжується probability-ймовірність) і наслідки-outcomes (на основі чого породжується likelihood-вірогідність)... Лікар та адвокат орудують симптомами та наслідками-вчинками: вони виходять із принципу вірогідності, бо йдуть до причин! Саме причини мають ймовірність спричинити якісь наслідки. А щодо словникової тотожності вірогідності та достовірності - можу згодитись!Ймовірно є те що щось станеться саме отак, вірогідно є те що щось сталося саме отому!
Ймовірно - мабуть отак станеться!
Вірогідно - мабуть отому сталося!
І оте все не є certainty (безперечність, певність)!
Ймовірність орієнтована в майбутнє (щось отак станеться), вірогідність орієнтована в минуле (щось отому сталося).
Отут зважмо ж: минуле є певнішим, бо воно вже сталося! Майбутнє може зазнати непередбачуваних перешкод, отому й є непевнішим, лиш імовірним!
2008.07.01 | jz99
Re: likelihood не є probability
harnack пише:> Терміни поплутані
"likelihood" і "probability": що-що, але тільки не поплутані — ані як прості слова, ані тим більш як терміни.
> чи близькі (лиш в отій мірі я їх зблизив, не ототожнив)
У звичайному вживанні однакові, синонімічні, тобто, не просто близькі, а означають те ж саме. У теорії математичної статистики відмінні, строго розмежовані, означають різні поняття. Однак за своєю природою (припущення, міра оцінки можливості) вони так і залишаються однаковими (!), тому в цьому випадку їх можна було б називати подібними (це точніше і, на мою думку, правильніше, ніж близькими — як-от трикутники з однаковими кутами подібні, однак їх не називають близькими).
> бо вони технічно корельовані
Не знаю, чому у тій статті на Вікіпедії вибрали означення саме "технічно"... Це зайве туманить предмет розмови, і без того не такий уже й прозорий. Там хотіли сказати, що у вузькому, спеціальному сенсі, в межах математичного апарату теорії статистики слова "likelihood" і "probability" нетотожні, позначають різні поняття. Подібне звуження контексту, сфери застосування термінів порівняно із загальним слововживанням у нас прийнято називати не технічним, а вузькоспеціальним. Та й англомовній фахово-галузевій літературі слово "specifically", здається, не чуже
> корельовані як причина-параметри (на основі чого породжується probability-ймовірність) і наслідки-outcomes (на основі чого породжується likelihood-вірогідність)...
А звідки, цікаво, тут з’явилося слово "вірогідність"? Ви його вживаєте бездоказово, тобто безпідставно! З якого авторитетного, визнаного академічного джерела Ви берете цю тотожність "likelihood = вірогідність"?
Стаття на Вікіпедії, на яку Ви спираєтеся у протиставленні "likelihood" з "probability", називається "Likelihood function" і присвячена саме цьому конкретному поняттю! У теорії статистики англомовному термінові "likelihood function" відповідає україномовний "функція правдоподібності", ось ознайомче підтвердження з Гугла: http://www.google.com.ua/search?q=функція+правдоподібності
З отого речення на початку статті з англомовної Вікі про співвідношення статистичних понять "probability" та "likelihood" (Informally, if "probability" allows us to predict unknown outcomes based on known parameters, then "likelihood" allows us to estimate unknown parameters based on known outcomes) не варто робити поспішних висновків, бо, якщо далі розібратися, то видно, що правдоподібність — не що інше, як та ж сама імовірність, лише прикладена, як і сказано, навпаки. Двома словами, функція правдоподібності застосовується для оцінки ймовірності того, що розподіл вимірюваної величини у вибірці відповідає розподілові тієї ж величини у генеральній сукупності (якщо я неточно висловився чи помиляюся, нехай мене поправить хтось із фахівців у цій галузі). "Навпаки" тут означає, що нам невідомі властивості цілого, ми намагаємося їх визначити за властивостями невеликого шматочка того цілого (у найнещасливішому випадку тут аналогія зі сліпими мудрагелями, що тримають слона хто за ноги, хто за хобота
Чому "likelihood" тут "правдоподібність", а не "вірогідність"? Бо у словниках загальної лексики "вірогідність" означає те ж саме, що "достовірність", нічого не вдієш (вважаєте, не те значення хтось колись слову "вірогідність" надав, коли його вигадував?
> Лікар та адвокат орудують симптомами та наслідками-вчинками: вони виходять із принципу вірогідності, бо йдуть до причин! Саме причини мають ймовірність спричинити якісь наслідки.
Знову, звідки Ви берете, що різницю між "likelihood" і "probability" можна прикладати до роботи лікаря та адвоката? Адже отеє речення про їх протиставлення стосується лише контексту статистичної "likelihood function", про що й мовиться у застереженні на початку статті!
Чи Ви тут "ідете далі", використавши вузькоспеціальне положення для (помилкового) ототожнення "likelihood" = "вірогідність" і вже самостійно обігруючи уподобану Вами вірогідність?
http://www.google.com.ua/search?q=принцип+вірогідності
Але він явно має інше значення (там бухгалтерія, підприємницька діяльність...), яке тісно корелюється з результатами пошуку на російськомовне "принцип достоверности".
> А щодо словникової тотожності вірогідності та достовірності - можу згодитись!
Я намагаюся показати, що й поза словниками їм немає потреби розбігатися
> Ймовірно є те що щось станеться саме отак
Не зовсім, чи навіть зовсім ні. Коли щось станеться саме отак, то це певність, а не припущення. Правильніше сказати: "Ймовірним є те, що може статися саме отак". Це у загальному випадку (зауважмо, що замість "імовірно" можна ще казати "можливо", "мабуть", "може", "гадаю, що..."). З іншого боку, у живому мовленні зазвичай додають оцінку ступеня ймовірності, і, зокрема, ту майже упевненість, яку Ви й заклали у твердження, але й тоді речення буде іншим: "Імовірно (найімовірніше, цілком імовірно, дуже ймовірно, швидше за все, припускаю, гадаю, вважаю, упевнений, на мою думку, щось мені підказує, ставлю 10 проти 1), станеться саме отак". Ваша формула зупинилася напівдорозі від конкретного до загального
У розмовній формі оцінка часто дихотомічна, або-або, пан або пропав, так чи ні. У математиці ж, навпаки, імовірність завжди має чисельну міру. Тому там загальне твердження буде: "З імовірністю P станеться саме отак" або "Імовірність того, що станеться саме отак, дорівнює P".
Отак, гадаю, буде повніш і точніш
> вірогідно є те що щось сталося саме отому!
?
Ваше твердження висить у повітрі. Якщо Ви не підкріпите його доказом, воно впаде
> Ймовірно - мабуть отак станеться!
Згоден, як окремий приклад.
> Вірогідно - мабуть отому сталося!
Незгоден. Зміна "отак" на "тому" не впливає на власне дію припущення, тому "Ймовірно, отому сталося" = "Мабуть, отому сталося!"
Ось тут, мабуть, і корінь Вашої помилки?
> Ймовірність орієнтована в майбутнє (щось отак станеться), вірогідність орієнтована в минуле (щось отому сталося).
Неправильно. Ймовірнісно можна оцінювати і майбутнє, і теперішнє, і минуле, і тутешнє, і тамтешнє, яке хочете й де хочете
> І оте все не є certainty (безперечність, певність)!
Безперечність, безсумнівність, певність бінарна — вона або є, або її немає. Цим вона відрізняється від імовірності. Значення слів "вірогідність" і "достовірність", закріплене у словниках, відбиває саме цю бінарну природу, характер факта, його наявності чи відсутності, правдивості чи неправдивості, а звідси ще надійності чи ненадійності, авторитетності чи сумнівності, перевіреності та підтвердженості чи ні. Такі властивості добре відповідають природі інформації (факт є елементом інформації), але не подій (теорія ймовірності пов’язана з подіями). Вірогідність характеризує наявність/відсутність довіри до інформації про подію, а ймовірність є одним з видом інформації про подію.
> Отут зважмо ж: минуле є певнішим, бо воно вже сталося! Майбутнє може зазнати непередбачуваних перешкод, отому й є непевнішим, лиш імовірним!
Не згоден. І майбутнє може бути цілком певним (за окреслених умов), а минуле цілком непевним (з чим мають клопіт історики!), і сучасне теж може бути геть непевним (коли бракне інформації про явище).
2008.07.01 | harnack
Re: likelihood не є probability
Не всі випадки треба перерахувати та перевірити, а лиш оті де різниця між ними можлива й наочна... Лиш статистика дала отакі рамці... А отам - первісна модель англомовна! Зважте на отеє! А решта випадків - як і коли завгодно: конвенційно чи за традицією чи за примхою чи за талановитою спекулятивністю! Але гаразд що Ви про отеє всеє здоровенько розміркувались!2008.07.11 | harnack
Verisimilitude є правдоподібність (л)
jz99 пише:> Чому "likelihood" тут "правдоподібність", а не "вірогідність"? Бо у словниках загальної лексики "вірогідність" означає те ж саме, що "достовірність", нічого не вдієш (вважаєте, не те значення хтось колись слову "вірогідність" надав, коли його вигадував?
http://en.wikipedia.org/wiki/Verisimilitude
2008.07.14 | harnack
Дещо у Максима про "вірний" і "достовірний" (л)
http://community.livejournal.com/ua_etymology/58465.html2008.07.01 | Сергій Вакуленко
Re: Тут легко заблукати
jz99 пише:> Наукова термінологія потребує однозначності...
І ніколи її не досягає.
2008.07.01 | jz99
Re: Тут легко заблукати
Сергій Вакуленко пише:> jz99 пише:
>
> > Наукова термінологія потребує однозначності...
>
> І ніколи її не досягає.
Ну тоді хоча б несуперечливості
2008.06.30 | ssalone
Re: "достовірність" і "вірогідність" не те ж саме? (л)
Якщо говорити про вживання слів імовірність і вірогідність у теорії імовірностей та статистиці, то це різні терміни. Відповідниками є у рос. мові - "вероятность" та "правдоподобие", у англійській - "probability" та "likelihood".2008.06.30 | jz99
Про "імовірність" і питань нема!
ssalone пише:> Якщо говорити про вживання слів імовірність і вірогідність у теорії імовірностей та статистиці, то це різні терміни.
Так, це я знаю. У загальній лексиці вони теж мають відмінне значення (суржик не беру до уваги
> Відповідниками є у рос. мові - "вероятность" та "правдоподобие", у англійській - "probability" та "likelihood".
Чесно кажучи, курс статистики мені довелося вивчати свого часу російською, тому не так добре знаю українську термінологію в тій царині (а рос.-укр. словника наукової лексики немає під руками, він на роботі). Ви не помиляєтеся, рос. поняттю "правдоподобие" справді відповідає "вірогідність"? Для мене це дивно, бо є українське слово "правдоподібність". Та й перевірив ось за Гуглом (хоч і треба бути з цим обережним, бо познаходити можна всілякого, і неправильного теж), таки вживається термін "правдоподібність" у текстах математично-ймовірнісної тематики:
http://www.google.com.ua/search?q=ймовірність+правдоподібність
Я б так співставив:
імовірність = вероятность = probability
вірогідність, достовірність = достоверность = certainty
правдоподібність = правдоподобие = likelihood
Чи ні?
2008.06.30 | Георгій
Re: Про "імовірність" і питань нема!
jz99 пише:> вірогідність, достовірність = достоверность = certainty
(ГП) Мабуть так, алe коли мова ідe про суто матeматичнe поняття (достовірність різниці між двома сeрeдніми або між двома множинами, коли імовірність т.з. нульової гіпотeзи - вeличина P - є мeншою за 0.05 чи 0.01), - англійською мовою кажуть "significance."
2008.06.30 | jz99
так це "значущість"
Георгій пише:> jz99 пише:
> > вірогідність, достовірність = достоверность = certainty
> (ГП) Мабуть так, алe коли мова ідe про суто матeматичнe поняття (достовірність різниці між двома сeрeдніми або між двома множинами, коли імовірність т.з. нульової гіпотeзи - вeличина P - є мeншою за 0.05 чи 0.01), - англійською мовою кажуть "significance."
Російською "значимость", українською "значущість". Давно діло було, термін "значимость погрешности" точно пам’ятаю, що такий є (та й гуглиться), а от щодо тієї різниці... Може, я з нею і помиляюся у терміні. Але суто з мовного погляду, якщо в англ. термінології "significance", то яка потреба для цього поняття двозначно застосовувати "достовірність" чи "вірогідність", коли можна "значущість". Втім, якщо вже так є, то що вдієш.
Гм, але таки "значущість різниці" теж гуглиться! То, може, все ж таки?..
http://www.google.com.ua/search?q=значущість+різниці
2008.07.03 | Манул
Достовірно, вірогідно, імовірно
Достовірний, вірогідний, й(і)мовірний - синоніми; достовірний і вірогідний - не дублети, між ними є різниця.Достовірний, достовірно - ОБ'ЄКТИВНО від речника: те, що підтверджується фактами, перевіреною інформацією.
Вірогідний, вірогідно - на ДУМКУ речника, за його переконаннями: те, що не повинно викликати сумніву, те, що є (було) насправді.
Ймовірний, ймовірно - має два значення, обидва за ВЕРСІЄЮ речника: а) те, що можливе; b)те, що відповідає дійсності, правдоподібне.
Якщо взяти контекст (а без контексту тлумачити слова не варто), то ситуація така.
Достовірна історія - підтверджена, перевірена, справжня.
Вірогідна історія - речник без сумніву вірить у те, що так і було.
Ймовірна історія - речник висловлює версію, що така історія можлива, чи правдоподібна (правдива).
Ймовірний - є в словниках Грінченка, Голоскевича; достовірний, вірогідний - нема. Два останні слова - кальки, тобто процес засвоєння вони пройшли через кальку, тепер се питомі наші слова.
2008.07.03 | jz99
Б.Антоненко-Давидович "Вірогідний та ймовірний" (/)
http://uk.wikibooks.org/wiki/Б._Д._Антоненко-Давидович._Як_ми_говоримо/ПРИКМЕТНИКИ#.D0.92.D1.96.D1.80.D0.BE.D0.B3.D1.96.D0.B4.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.82.D0.B0_.D0.B9.D0.BC.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.80.D0.BD.D0.B8.D0.B9
Вірогідний та ймовірний
Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: «Я знаю про це з імовірних» джерел»; «Таке припущення - вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі - "вірогідних", у другій - "імовірне".
Прикметник "вірогідний" означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о», починаються з XIV -XV вв.» (А. Кримський); а "ймовірний" - це «той, що його можна тільки припускати»: «Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово "ймовірний" означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).
Манул пише:
> Достовірний, вірогідний, й(і)мовірний - синоніми; достовірний і вірогідний - не дублети, між ними є різниця.
То де ж правда?
Таки справді, знайшов ось у веб-версії словника синонімів Л.Полюги
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=list&d=23&p=12&w1=%D0%92
вірогідний — (який не викликає сумнівів) імовірний, правдивий, достовірний. "Імовірний" тут ще й на першому місці. Однак статті "імовірний" в цьому словнику немає. Наскільки можна вірити цьому словникові (автору)?
У Святослава Караванського імовірний — це правдоподібний; (у значенні здійсненний) можливий; далі порівняльна згадка "вірогідний".
Вірогідний — (про дані) ймовірний; (про джерело) надійний, безсумнівний. Достовірний — вірогідний. Ще: правдивий — (факт) істинний, вірогідний.
Тут виходить, що 1) "достовірний" і "вірогідний" таки дублети, 2) "достовірний" через ту дублетність з "вірогідний" може означати "імовірний", як Ви й кажете. Та — щодо останнього — справа в тім, що уточнення "про дані" до слова "вірогідний" вказує на вузьку технічну, сучасну (це важливо!) сферу застосування. В ній я, приміром, не зустрічав саме такого вживання слова "імовірний". Чи правильно тут стоїть це значення у словнику С.Караванського? В мене щодо цього велике, дуже велике питання. Якщо його таким чином почали (адже йдеться про інформатику, галузь останніх кількох десятиліть) застосовувати, скажімо, в літературі діаспори, то питання тоді — чому, навіщо? Адже саме творці книжної мови (академічної, фахової) мають піклуватися про її термінологічну стрункість. Яка потреба властивість "безсумнівний", "надійний", "перевірений", "підтверджений" (асоціативно також "захищений"), для якої й так уже є аж два (!) практично (якщо враховувати варіації в інших словниках) дублетних терміни, позначати ще й третім, який в усіх інших випадках має значення (опустім тут недотичне "здійсненний") "можливий", "правдоподібний", тобто асоціативно "ще непідтверджений", а звідси "сумнівний", "непевний" і, зрештою, "незахищений" (антонімія!)?
Великий тлумачний словник сучасної укр. мови видавництва «Перун» подає слова "достовірний" і "вірогідний" як практично дублети, що жодним чином не перетинаються значенням зі словом "імовірний".
> Достовірний, достовірно - ОБ'ЄКТИВНО від речника: те, що підтверджується фактами, перевіреною інформацією.
> Вірогідний, вірогідно - на ДУМКУ речника, за його переконаннями: те, що не повинно викликати сумніву, те, що є (було) насправді.
Це Ваше розуміння, сприйняття, чи висновок зі спостережень на матеріалі практичного слововживання, чи зі словників, довідників, порадників (яких)?
> Ймовірний, ймовірно - має два значення, обидва за ВЕРСІЄЮ речника: а) те, що можливе; b)те, що відповідає дійсності, правдоподібне.
Таке тлумачення цього слова я теж знайшов в одному зі словників (вид-ва «Аконіт»). Причому до другого значення додано синонімом "вірогідний" (однак у гнізді "вірогідний" згадки про це значення, відповідного до "імовірний", немає, там лише "який не викликає сумніву; достовірний", а у статті "достовірний" тлумачення "який не викликає сумніву, цілком вірний, точний", тобто "достовірний" і "вірогідний" практично дублети). Але в етимологічному словнику друге значення вже дещо інше: "можливий; (заст.) довірливий". Словник вид-ва «Перун» подає лише одне значення "можливий".
> Якщо взяти контекст (а без контексту тлумачити слова не варто), то ситуація така.
> Достовірна історія - підтверджена, перевірена, справжня.
Згоден.
> Вірогідна історія - речник без сумніву вірить у те, що так і було.
Чому саме речник? З чого Ви робите висновок, що саме він тут вірить у сказане ним же? Якщо закликати на допомогу синонімію, то я відчуваю тут, що Ви маєте на увазі "правдоподібність". Як на мене, правдоподібною чи неправдоподібною історія зазвичай буває, навпаки, для слухача, а не оповідача. Якщо розуміти вірогідність як правдоподібність, то слова "за достовірність і вірогідність матеріалів...", які й спричинили обговорення, звучатимуть "за справжність і правдоподібність..." Тобто, все одно дивно якось!
Ось виконаймо дослід, залишмо по черзі один з прикметників і гляньмо, що з того вийде:
1) За достовірність матеріалів несе відповідальність автор
2) За вірогідність матеріалів несе відповідальність автор
Щодо першого, гадаю, питань немає. Як щодо другого? Невже таки "правдоподібність", "ймовірність" (у сенсі антонімічності до "неймовірності")? Якщо я щось не так розумію, скажіть, де і в чому.
> Ймовірна історія - речник висловлює версію, що така історія можлива, чи правдоподібна (правдива).
Майже згоден, з поправкою. Якщо взяти протиставлення "неймовірна історія", то я б, знову ж таки, сказав, що ця неймовірність/ймовірність виникає в уяві слухача, а не оповідача. Звісно, людина може сказати "ось розкажу неймовірну історію", але й тоді він матиме на увазі неймовірність для слухачів (може, навіть і з самим собою включно). Саме слухач йме чи не йме віри сказаному
> Ймовірний - є в словниках Грінченка, Голоскевича; достовірний, вірогідний - нема. Два останні слова - кальки, тобто процес засвоєння вони пройшли через кальку, тепер се питомі наші слова.
2008.07.04 | harnack
Вигода, користь та прибуток од малоречивості та велеречивості
про неймовірність та малоймовірність та достаймовірність та рівноймовірність та дужеймовірність та велеймовірність, та про "найімовірніше" всяких когнітивних параметрів та функцій......градації самої ймовірності: не, мало, доста (досить), рівно, дуже, веле, най... Ото є над чим заміркуватись... Й ненаміркуєшся над різницею між "дуже" та "веле"!
Звідси найлегше зробити екстраполяції про наші когнітивні й термінологічні пастки й приречення!...
Найвелеймовірніша користь та вигода також од міркування про дебрі епістемології:
http://en.wikipedia.org/wiki/Epistemology
http://en.wikipedia.org/wiki/Cognitive_process
http://mind.sourceforge.net/diagrams.html
2008.07.09 | Манул
Re: Б.Антоненко-Давидович "Вірогідний та ймовірний" (/)
jz99 пише:>
> http://uk.wikibooks.org/wiki/Б._Д._Антоненко-Давидович._Як_ми_говоримо/ПРИКМЕТНИКИ#.D0.92.D1.96.D1.80.D0.BE.D0.B3.D1.96.D0.B4.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.82.D0.B0_.D0.B9.D0.BC.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.80.D0.BD.D0.B8.D0.B9
>
>
> Вірогідний та ймовірний
>
> Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: «Я знаю про це з імовірних» джерел»; «Таке припущення - вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі - "вірогідних", у другій - "імовірне".
>
> Прикметник "вірогідний" означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о», починаються з XIV -XV вв.» (А. Кримський); а "ймовірний" - це «той, що його можна тільки припускати»: «Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово "ймовірний" означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).
>
>
>
> Манул пише:
> > Достовірний, вірогідний, й(і)мовірний - синоніми; достовірний і вірогідний - не дублети, між ними є різниця.
> То де ж правда?
>
АДБД подає одне із значень "вірогідний" як "перевірений", з чим я не згоден.
Подивіться, звідки взяв той приклад з А.Кримського АДБД:
Достоверный – (цілком) певний, (цілком) правдивий, достометний, віри годний, вірогідний, (проверенный) перевірений. [Маємо певні свідчення, що це було так. Вірогідні написания букви «і» замість «о» починаються з XIV – XV в. (Крим.). А це правдива чутка? Цілком віри годна. Це-ж гіпотези, а не перевірені факти].
Достоверный (о сведениях) – (цілком) певний, правдивий, віригідний. [5]
Источник – джерело; и. авторитетный – авторитетне (поважне) джерело; и. достоверный – (цілком) певне (віригідне) джерело; и. подлинный – автентичне джерело; по достоверным -кам – з певних джерел; (о людях) – від певних людей. [5]
Достоверный – вірогідний, певний, правдивий. -ная справка – правдива, певна, вірогідна довідка. -но – певно, правдиво. [6]
УВАГА: ця сторінка містить статті з додаткових словників:
[5] Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
[6] Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші)
Зрозуміло? Приклад, який списав АДБД зі словника 1930-го року, гадаю, не зовсім вдалий, потрібен ширший контекст, щоб зрозуміти, що мав на увазі А.Кримський, адже у своєму Словнику він подає "ймовірний" як "довірливий", без инших значень (можливий, правдоподібний), точно, як і у Грінченка. Було б цікаво тепер перевірити, але то дуже багато роботи. 5-томник А.Кримського вийшов 1972-року, перше видання книжки АДБД - 1970 р. (знову ж таки, АДБД і не міг перевірити те посилання, яке він не зовсім порядно використав).
Далі, Ви даєте посилання на таке значення вірогідності:
http://www.slovnyk.net/?swrd=вірогідність
ВІРОГІДНІСТЬ, -ності, ж. Абстр. ім. до вірогідний. ** Вірогідність даних, спец. – властивість, що характеризує дані на точність, повноту та змістовність. Вірогідність контролю, спец. – стійка відповідність результатів контролю дійсному значенню величини.
Тут помилка, інформація має такі критерії: достовірність (вірогідність), повнота, змістовність, актуальність, своєчасність. Тобто, повнота не може входити частиною до "вірогідності", повнота, як і вірогідність, це окремі властивості інформації (в ряду инших).
> Таки справді, знайшов ось у веб-версії словника синонімів Л.Полюги
> http://www.rozum.org.ua/index.php?a=list&d=23&p=12&w1=%D0%92
> вірогідний — (який не викликає сумнівів) імовірний, правдивий, достовірний. "Імовірний" тут ще й на першому місці. Однак статті "імовірний" в цьому словнику немає. Наскільки можна вірити цьому словникові (автору)?
>
> У Святослава Караванського імовірний — це правдоподібний; (у значенні здійсненний) можливий; далі порівняльна згадка "вірогідний".
> Вірогідний — (про дані) ймовірний; (про джерело) надійний, безсумнівний. Достовірний — вірогідний. Ще: правдивий — (факт) істинний, вірогідний.
> Тут виходить, що 1) "достовірний" і "вірогідний" таки дублети, 2) "достовірний" через ту дублетність з "вірогідний" може означати "імовірний", як Ви й кажете.
Я не кажу, що "достовірний" чи "вірогідний" - однакові за значенням з "імовірний", навпаки: "вірогідний" - правдивий, гідний віри за переконаннями речника, достовірний - перевірений, точний (саме "достовірний" у значенні "точний" дає 4-томний Тлумачний словник В.Яременка та О.Сліпушко, а вірогідний - "який не викликає сумніву"); ймовірний ж - правдоподібний, можливий.
Та — щодо останнього — справа в тім, що уточнення "про дані" до слова "вірогідний" вказує на вузьку технічну, сучасну (це важливо!) сферу застосування. В ній я, приміром, не зустрічав саме такого вживання слова "імовірний". Чи правильно тут стоїть це значення у словнику С.Караванського? В мене щодо цього велике, дуже велике питання. Якщо його таким чином почали (адже йдеться про інформатику, галузь останніх кількох десятиліть) застосовувати, скажімо, в літературі діаспори, то питання тоді — чому, навіщо? Адже саме творці книжної мови (академічної, фахової) мають піклуватися про її термінологічну стрункість. Яка потреба властивість "безсумнівний", "надійний", "перевірений", "підтверджений" (асоціативно також "захищений"), для якої й так уже є аж два (!) практично (якщо враховувати варіації в інших словниках) дублетних терміни, позначати ще й третім, який в усіх інших випадках має значення (опустім тут недотичне "здійсненний") "можливий", "правдоподібний", тобто асоціативно "ще непідтверджений", а звідси "сумнівний", "непевний" і, зрештою, "незахищений" (антонімія!)?
>
С.Караванський подає "ймовірний" як синонім "вірогідний", у певному контексті такий вжиток може й сприйматися, наприклад: "на мою віру саме так і було". Тлумачний словник В.Яременка та О.Сліпушко подає "ймовірний" як: можливий (здійсненний), правдоподібний, вірогідний. Бачите?
Я з Вами повністю солідаризуюсь у тому, що є дуже багато відповідників словам "достовірний" і "вірогідний", це порівняно нові слова, їх застосування доцільне у сфері інформатики (я в знак пошани до Вашої думки встаю), але, знову ж таки, якщо мова йде про властивості (критерії) інформації, то доцільно (ІМХО) вживати "достовірний", а не вірогідний. До речі, пошукайте в неті, і Ви знайдете саме таке його значення. Я б термін "спец." поставив би поряд зі словом "достовірний" і в иншому значенні його б не вживав!
> Великий тлумачний словник сучасної укр. мови видавництва «Перун» подає слова "достовірний" і "вірогідний" як практично дублети, що жодним чином не перетинаються значенням зі словом "імовірний".
>
>
> > Достовірний, достовірно - ОБ'ЄКТИВНО від речника: те, що підтверджується фактами, перевіреною інформацією.
> > Вірогідний, вірогідно - на ДУМКУ речника, за його переконаннями: те, що не повинно викликати сумніву, те, що є (було) насправді.
> Це Ваше розуміння, сприйняття, чи висновок зі спостережень на матеріалі практичного слововживання, чи зі словників, довідників, порадників (яких)?
>
Так, це мої висновки з інформатики (у першу чергу), логіки, а також спостереження стосовно практичного (писемного) вживання слів достовірний, вірогідний, ймовірний. Достовірний - об'єктивна іпостась (відноситься до інофрматики); вірогідний та ймовірний - мають суб'єктивний характер.
>
> > Ймовірний, ймовірно - має два значення, обидва за ВЕРСІЄЮ речника: а) те, що можливе; b)те, що відповідає дійсності, правдоподібне.
> Таке тлумачення цього слова я теж знайшов в одному зі словників (вид-ва «Аконіт»). Причому до другого значення додано синонімом "вірогідний" (однак у гнізді "вірогідний" згадки про це значення, відповідного до "імовірний", немає, там лише "який не викликає сумніву; достовірний", а у статті "достовірний" тлумачення "який не викликає сумніву, цілком вірний, точний", тобто "достовірний" і "вірогідний" практично дублети). Але в етимологічному словнику друге значення вже дещо інше: "можливий; (заст.) довірливий". Словник вид-ва «Перун» подає лише одне значення "можливий".
>
>
> > Якщо взяти контекст (а без контексту тлумачити слова не варто), то ситуація така.
> > Достовірна історія - підтверджена, перевірена, справжня.
> Згоден.
>
> > Вірогідна історія - речник без сумніву вірить у те, що так і було.
> Чому саме речник? З чого Ви робите висновок, що саме він тут вірить у сказане ним же? Якщо закликати на допомогу синонімію, то я відчуваю тут, що Ви маєте на увазі "правдоподібність". Як на мене, правдоподібною чи неправдоподібною історія зазвичай буває, навпаки, для слухача, а не оповідача. Якщо розуміти вірогідність як правдоподібність, то слова "за достовірність і вірогідність матеріалів...", які й спричинили обговорення, звучатимуть "за справжність і правдоподібність..." Тобто, все одно дивно якось!
>
> Ось виконаймо дослід, залишмо по черзі один з прикметників і гляньмо, що з того вийде:
> 1) За достовірність матеріалів несе відповідальність автор
> 2) За вірогідність матеріалів несе відповідальність автор
> Щодо першого, гадаю, питань немає. Як щодо другого? Невже таки "правдоподібність", "ймовірність" (у сенсі антонімічності до "неймовірності")? Якщо я щось не так розумію, скажіть, де і в чому.
>
Правильно! Я ж казав, що "достовірність" - поняття об'єктивне, не залежне від автора, а "вірогідність" - переконання автора, яке він хоче донести до слухача (читача). Слухач (читач) може й не повірити переконанням автора, він забажає ДОКАЗІВ, от тоді вже мова йде про "достовірність", за яку автор відповідає, тобто повинен мати докази.
> > Ймовірна історія - речник висловлює версію, що така історія можлива, чи правдоподібна (правдива).
> Майже згоден, з поправкою. Якщо взяти протиставлення "неймовірна історія", то я б, знову ж таки, сказав, що ця неймовірність/ймовірність виникає в уяві слухача, а не оповідача. Звісно, людина може сказати "ось розкажу неймовірну історію", але й тоді він матиме на увазі неймовірність для слухачів (може, навіть і з самим собою включно). Саме слухач йме чи не йме віри сказаному
>
Це вже белетристика; коли автор каже, що історія "неймовірна", значить, він вважає її не правдоподібною, слухач може з ним погодитись, а може й ні, слухач може припустити, що історія "ймовірна", але у цій ситуації він уже стає "автором",тобто висловлюює власну думку.
>
2008.07.10 | harnack
Модальна логіка найкраще орудує отими термінами
Modal logicFrom Wikipedia, the free encyclopedia
In formal logic, a modal logic is any system of formal logic that attempts to deal with modalities. Traditionally, there are three 'modes' or 'moods' or 'modalities' of the copula to be, namely, possibility, probability, and necessity. Logics for dealing with a number of related terms, such as eventually, formerly, can, could, might, may, must, are by extension also called modal logics, since it turns out that these can be treated in similar ways.
A formal modal logic represents modalities using modal operators. For example, "Jones's murder was a possibility", "Jones was possibly murdered", and "It is possible that Jones was murdered" all contain the notion of possibility. In a modal logic this is represented as an operator, Possibly, attaching to the sentence Jones was murdered.
The basic unary (1-place) modal operators are usually written \Box (or L) for Necessarily and \Diamond (or M) for Possibly. In a classical modal logic, each can be expressed by the other and negation:
ІТД....
Модальна логіка
Про будь-який предмет S можна сказати, що він має (чи не має) властивість Р. Але таке висловлювання можна й уточнити, наприклад: доведено, що S є Р, чи ні; необхідним є зв'язок S і Р, чи випадковим; добре, що S є P, чи погано тощо. Такими є модальні висловлювання, які є висловлюваннями про висловлювання.
Сутність модальності. Модальність (лат. modus — спосіб) — оцінка висловлювання, що дається з тієї чи іншої точки зору. Модальні оцінки виражають з допомогою багатьох груп різнопланових термінів: «логічно необхідно», «логічно випадково», «логічно можливо»; «обов'язково», «(нормативно) байдуже», «заборонено», «дозволено»; «добре», «погано» «(оцінно) байдуже»; «краще», «гірше», «рівноцінно» тощо.
Розрізняють абсолютні і порівняльні модальності. Абсолютні модальності застосовують до висловлювань про окремі об'єкти, порівняльні — до висловлювань про пари об'єктів. Абсолютна модальність постає як оцінка властивості певного об'єкта, а порівняльна — як оцінка відношення між об'єктами. Абсолютними є такі модальності: «Істинно, що саме Олександр Шолохов написав роман "Тихий Дон"»; «Добре, що люди навчилися використовувати атомну енергію»; порівняльними: «Імовірніше твердження, що саме Олександр Шолохов написав роман "Тихий Дон", ніж думка, ніби цей роман написав інший автор»; «Краще, щоб людство відкрило могутні альтернативні джерела одержання енергії, ніж будувати атомні електростанції».
Одне і те саме висловлювання може стати об'єктом двох і більше послідовних модальних оцінок. Наприклад: «Добре, що нарешті доведено, що українські правозахисники діяли в інтересах свого народу».
У сучасній логіці досліджують такі групи модальних понять:
— логічні модальності (абсолютні: «логічно необхідно», «логічно випадково», «логічно можливо», «логічно неможливо»; порівняльні: «логічно спричинює», «є логічним наслідком»);
— фізичні (онтологічні, або каузальні) модальності (абсолютні: «фізично необхідно», «фізично випадково», «фізично неможливо», «фізично можливо»; порівняльні: «є причиною», «є наслідком», «не є ні причиною, ні наслідком»);
— теоретико-пізнавальні (епістемічні) модальності (ті, що стосуються знань: «доказово», «спростовно», «нерозв'язно»; ті, що стосуються переконань: «переконаний», «сумнівається», «відкидає (заперечує)», «припускає» ; ті, що перебувають у зв'язку з логічною (істиннісною) характеристикою висловлювань: «істинно», «хибно», «невизначено»; порівняльні: «ймовірніше», «менш імовірно», «рівноймовірно»);
— деонтичні (нормативні) модальності («обов'язково» «(нормативно) байдуже», «заборонено», «дозволено»)
— аксіологічні (оцінні) модальності (абсолютні «добре», «(аксіологічно) байдуже», «погано»; порівняльні: «краще», «гірше», «рівноцінно»);
— часові модальності (абсолютні: «було», «є», «буде»; порівняльні: «раніше», «одночасно», «пізніше») тощо.
Типів модальних оцінок, а отже, й різновидів модальних висловлювань, існує багато. Некласична логіка досліджує лише ті, що вважаються найістотнiшими.
Чи пак:
1. Алетична модальність.
2. Епістемічна модальність.
3. Деонтична модальність.
4. Темпоральна модальність.
5. Логічна та фактична модальність.
Модальна логіка – це розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань. Залежно від того, які види модальних висловлювань досліджуються, виділяють різні види модальних логік. Це, наприклад, алетична, темпоральна, епістимічна, деонтична та інші модальні логіки. Щоб дати загальну характеристику всім цим логікам, побудуємо таку таблицю: № Модальності Види модальних висловлювань Види модальних логік 1 Необхідно, Можливо, Випадково алетичні висловлювання алетична логіка 2 Доведено, Спростовано, не вирішено, переконаний, сумнівається, припускає епістемічні висловлювання епістемічна логіка 3 було, є, буде, раніше, одночасно, пізніше темпоральні (часові) висловлювання темпоральна логіка (логіка часу) 4 обов’язково, заборонено, дозволено деонтичні висловлювання деонтична логіка Перераховані вище модальні логіки не вичерпують весь клас подібних логічних теорій. За останні десятиріччя модальна логіка почала бурно розростатися, включаючи до своєї орбіти все нові й нові поняття. З’явилися такі нові напрямки логічних досліджень, як-от: логіка змінювання, логіка переваг, логіка причинності, логіка цілі, логіка бажання, логіка оцінок, логіка цінностей та інші види. Алетична логіка – це розділ модальної логіки, де досліджуються алетичні висловлювання та їх відношення в структурі міркування. У алетичній логіці є три основні закони: 1. “Усе необхідне є реальним” 2. “Усе реальне є можливим” 3. “Усе необхідне є можливим” Темпоральна логіка – це розділ модальної логіки, де досліджуються темпоральні висловлювання та їх відношення в структурі міркування. Прикладами темпоральних висловлювань можуть бути такі речення: (1) Допит свідка був проведений. (2) Допит свідка буде проведений. (3) Незабаром буде проведений допит свідка. (4) Щойно був проведений допит свідка. (5) Починається допит свідка. Темпоральні модальності можна визначити одна через одну. 1. Завжди буде те, заперечення чого не буде. Формально це визначення можна записати так: GA = ~ F ~ A. 2. Буде те, заперечення чого не завжди буде. Формально це визначення можна записати так: FA = ~ G ~ A. 3. Завжди було те, заперечення чого не було. Формально це визначення можна записати так: HA = ~ P ~ A. 4. Було те, заперечення чого не завжди було. Формально це визначення можна записати так: PA = ~ H ~ A. Епістемічна логіка - це розділ модальної логіки, який досліджує ерістемічні висловлювання та їхні відношення в структурі міркування. Прикладами епістемічних висловлювань можуть бути речення: (1) Відомо, що цей злочин вчинив О. (2) Я вірю, що О. не є винним. (3) Спростовано, що О. був на місці злочину в той час. (4) Я знаю, що я нічого не знаю. Деонтична логіка це розділ модальної логіки, який вивчає деонтичні висловлювання та їхні відношення в структурі міркування. Прикладами деонтичних висловлювань можуть бути такі речення: (1) Обов’язково дотримуватися законодавства. (2) Дозволено купувати нерухомість. (3) Заборонено читати чужі листи. Вважається, що деонтичні модальності можуть бути виражені одна через одну: 1. Обов’язковим є те, від чого не дозволено утримуватися. Формально це визначення записується так: ОА = ~ P ~ A. 2. Дозволеним є те, що заборонено не робити. Формально це визначення записується так: ОА = ~ F ~ A. 3. Дозволеним є те, від виконання чого не обов’язково утримуватися. Формально це визначення записується так: РА = ~ O ~ A. 4. Дозволеним є те, що не є забороненим. Формально це визначення записується так: РА = ~ FA. 5. Забороненим є те, від чого слід обов’язково утримуватися. Формально це визначення записується так: FA = O ~ A. 6. Забороненим є те, що не є дозволеним. Формально це визначення записується так: FA = ~ PA. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 1. На які розділи поділяється модальна логіка? 2. Що досліджує алетична логіка? 3. Що досліджує епістемічна логіка? 4. Що досліджує темпоральна логіка (логіка часу)? 5. Що досліджує деонтична логіка? ЛІТЕРАТУРА 1. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С. 332 2. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997. – С. 386 3. Конверський А.С. Логіка. – К., 1998. – С. 266 4. Кондаков И.В. Логика. – М., 1954. – С. 68 5. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 113 6. Формальная логика. Л., 1977 7. Хоменко І.В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995. – С. 83-95
Все позичено з мережі!
Контекст:
Отак - українське міркування та переміркування та недоміркування отого "зАраз" належить до скрутної та скрупульозної темпоральної модальної логіки: часове чергування - щойно/отепер/зараз!
2008.07.31 | harnack
Plausibility: лиш мнима правдоподібність,нібиправдоподібність(л)
Продовжуючи розпочату топікстартером мовогру й мовомаратон...2008.08.21 | harnack
ВІРТУАЛЬНИЙ: модус-модальність існування
ВІРТУАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Можливий; той, що може або має проявитися. 2. Умовний. Віртуальна реальність. ** Віртуальні частинки, фіз. – елементарні частинки, які не можуть бути виявлені за час їх життя. 3. Уявний, реально не існуючий. Віртуальний образ.