Відповіді

• 2008.06.19 | Hajdamaka

  Re: СПЕСНЕ

  Додам ще такі речі, яких не до кінця розумію:
  Дохід з панщини складав 3054 золотих, з роботи в літні дні (заор, обор, зажин, обжин, тік) – 240,10 золотих, з повозу 390 золотих, з „ройовщизни” (від худоби) – 494 злотих (селяни володіли 72 кіньми, 13 жеребцями, 130 волами, 114 озимками, 202 вівцями, 150 ярками, 60 свиньми і 65 підсвинками).
  Отож, що таке ЗАОР і ОБОР, чим різняться ЗАЖИН і ОБЖИН?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.06.20 | Сергій Вакуленко

    Зазирніть ондечки (л)

    http://www.slovnyk.net/?swrd=%E7%E0%E6%E8%ED
    
    http://www.slovnyk.net/?swrd=%E7%E0%E6%E8%ED

• 2008.06.20 | Сергій Вакуленко

  Навздогад

  Чи не плата за псів?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.06.21 | jz99

    Re: Навздогад

    Сергій Вакуленко пише:
    > Чи не плата за псів?
    Якби стояло окремою позицією, то чом би й ні З того, що розповідає Грушевський про мито (http://litopys.org.ua/hrushrus/iur60104.htm), видно, що тодішній владний люд був великим вигадником.
    
    На жаль, якихось повних переліків вигуглити не вдається, і, мабуть, саме тому, що то була "вільна творчість", і всіх "винаходів", я так розумію, просто годі було б перерахувати. У тих історичних розвідках, де йдеться про мито, лише подано перші декілька його видів з багатозначним закінченням "та інші", і до того спесного ніде не доходить, якщо воно авторам і відоме було.
    
    Але, якщо спробувати вгадати, що воно таке, то, на мій погляд, певною підказкою може бути те, що спесне об’єднане з мостовим, "мостове і спесне – 1300 золотих". Явний полонізм "варштатове" (варштат, warsztat — майстерня, верстат), це ще одна зачіпка, де спробувати і спесного пошукати. Ось у поляків таки є дещо схоже (не стверджую, що саме воно, а лише як припущення), і саме таке, що можна якимсь боком притулити до мостів (узагальнено — до пересувань, шляхів): spieszony (спєшони) — спішений, той, хто йде пішки... (хоч і це не до кінця логіці піддається). Можливо, занадто притягнуто за вуха. Бо якщо у "варштатове" збережено звучання аж до "ш", то чому тут так сильно переінакшено... Однак тут би ще до ладу знати загалом галицьку говірку, раптом існує власне слово, яке б щось тут прояснило.
    
    ...Чи, може, ще так — "спесне" = "зупинкове"? Тобто, мостове за перехід через міст, а інші місця на шляхах, де брали мито — то місця, де перевізник з крамом мусив спинятися (на відпочинок чи на переході між володіннями, на кордонах, тобто внутрішніх митницях). Причому слово вскочило в архівні записи як місцеве, діалектне, а загалом той же збір цілком може мати відомішу назву:
    
    http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,36/catid,103/id,1798/
    ...шляхове, мостове, привальне, відвальне, перевізне, гребельне, скатне, прикордонне...
    
    http://www.evrica.com.ua/pravo_1_1_27/
    ...сплачували дорожню подать, мостові (проїзди через мости)...
    
    http://litopys.org.ua/hrushrus/iur60104.htm
    ...мостове, гробельне, перевозове...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2008.06.21 | Сергій Вакуленко

      Це неможливо

      jz99 пише:
      > Сергій Вакуленко пише:
      
      > Але, якщо спробувати вгадати, що воно таке, то, на мій погляд, певною підказкою може бути те, що спесне об’єднане з мостовим, "мостове і спесне – 1300 золотих". Явний полонізм "варштатове" (варштат, warsztat — майстерня, верстат), це ще одна зачіпка, де спробувати і спесного пошукати. Ось у поляків таки є дещо схоже (не стверджую, що саме воно, а лише як припущення), і саме таке, що можна якимсь боком притулити до мостів (узагальнено — до пересувань, шляхів): spieszony (спєшони) — спішений, той, хто йде пішки...
      
      Коли галичани запозичували польські слова, вони їх достосовували до української морфонеміки. Як наслідок, на місці давнього ятя не могло з'витися Е з твердим попереднім приголосним: spieszony — саме спішений, speszony — спантеличений (це слово німецького походження, де не було ятя: від Pech 'смола'). Натомість у слові pies не було ятя, а був голосний Е, перед яким приголосні в українській мові, на відміну від польської чи російської, стверділи, через що поляки вимовляють ПЬЕС, а українці ПЕС.
      
      Явний полонізм ВАРШТАТ теж німецького походження (від Werkstatt 'майстерня').
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2008.06.21 | Hajdamaka

        поСПІШНЕ

        Не виключене, що спесне, яке іде в парі з мостовим може стосуватися якогось мита за право першочергового перевозу або швидкості доставки.
        СПЕСНЕ по чеському spesne - квапливе. скоре, швидке
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2008.06.21 | Сергій Вакуленко

          По-чеському spěšně

          А читається воно сп'єшнє (або ще є прикметник сер. роду spěšné).
          
          Ота літера ě відповідає нашому давньому ятеві.
          
          Однак я не думаю, що хтось із українців міг би почути Ш як С.
          
          А можливо, запис помилковий, і йдеться просто про
          
          СПАШНЕ, -ного, с., іст. Плата за спаш.
          
          http://www.slovnyk.net/?swrd=%F1%EF%E0%F8%ED%E5
          
          ?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2008.06.21 | jz99

            Ще "спасне" й "попасне" (/)

            Сергій Вакуленко пише:
            > А можливо, запис помилковий, і йдеться просто про
            > СПАШНЕ, -ного, с., іст. Плата за спаш.
            > http://www.slovnyk.net/?swrd=%F1%EF%E0%F8%ED%E5
            > ?
            
            А ось ще знайшлося "спасне" й "попасне"...
            
            http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=kostenko&page=churai06
            Ліна Костенко "Маруся Чурай"
            

            Загарбав край, неначе відумерщину,
            і брав за все – живе і неживе.
            За дим, за торг, ставщину, сухомельщину,
            спасне, гребельне, з воза, рогове.
            
            Обклав податком вулики, броварні,
            степи, луги, левади запосів.
            В монастирях, обладнаних під псарні,
            святі ченці удержували псів.
            

            
            
            
            http://hr.cen.library.kr.ua/articles.php?lng=ua&pg=115
            Петро Фещук "Нариси з історії села Соломії Гайворонського району Кіровоградської області"
            

            Другий Литовський статут (1566) поступово закріпачував селян, перетворював вільну людину в польського підданого, знищував їх права на землю. Селянин відбував панщину, віддавав своїх дітей в дворову службу, тричі на рік давав своєму володареві десяту частину худоби, зерна, плодів, меду, очкове з кожного вулика, рогате з кожного вола, ставщину за право ловити рибу, спасне за право пасти худобу, жолудеве за право збирати жолуді, сухомельщину за право помола, дудок при народженні дитини, поємщину при одруженні сина чи видачі заміж дочки…
            

            
            
            
            http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=722
            "Нариси історії митної справи на Прикарпатті"
            

            Митна система впливала на торгівлю в Галичі. В королівській люстрації за 1565 рік записано: „Мито як від купців, так і від зварачів та інших гостей, як і від коней і від великої худоби і соляних панів та інших, в Галичі вибирають в той спосіб, як у Коломиї”. Як відомо, на той час мито в Галичі виорендував жид - той, що і в Коломиї (Давид Александр). Тоді він не зміг дати пояснення королівським люстраторам про митний збір, оскільки лише в тому році почав вибирати мито. Але королівські ревізори визначили час, коли орендар повинен подати пояснення до сейму. В люстрації вказувалося, що це виорендоване мито бралося в Галичі разом зі спасним по 1 шелягу (1,248 г срібла – 187,5 проби) з вола від купців, які гнали волів з Молдавії або Покуття.
            
            <...>
            
            Як видно з однієї інструкції 1745 р., що видавалися купцям, які гнали з Прикарпаття волів за кордон, такі торговці заслонялися „гетьманськими паспортами”, по-вірменськи – „жнивами”, тобто сплатою хабара, викручувалися з біди і витрачалися на мита, постове, попасне та всякі інші митні труднощі багато грошей.
            

            
            
            Спаш — потрава, псування посівів чи трави худобою. "Спасне" наче як навпаки, за випас, попас. Але і те й друге якось до мостів погано тулиться. Хіба що мостове й "спесне" об’єднане разом у тому архівному записові не за природою мита, а отак, як у тій цитаті з історії митної справи на Прикарпатті: "це виорендоване мито [з подорожніх купців] бралося в Галичі разом зі спасним [з кого й за віщо?]". Ніби як мито з чужих за провезення краму плюс податок з місцевих селян за право випасу худоби (але тоді дивно, чому виділено лише цей вид стягування).
            
            ...З іншого боку, згадується, що бідаки-купці-вірмени відбивалися хабарами за "мита постове, попасне та всякі інші митні труднощі". Тут "попасне" явно скидається на шляховий вид мита. Скажімо, за проїзд мимо лук-пасовиськ (пасти ж треба воликів!). Тоді, якщо припустити, що у слові "спесне" помилка (або нечітке написання, і помилка при прочитанні), а малося на увазі "спасне", яким, у свою чергу, позначено шляховий збір "попасне"... тоді все стає на свої місця — мостове і спасне/попасне справді одного виду мита.
            
            Щоправда, все ж залишається одна неясна дрібничка: архівний запис подає перелік податків, з яких видно, що стосуються вони місцевих мешканців, а не переїжджих... Втім, якщо у слові "спесне" справді помилка, чому б не бути непослідовності й у перелікові сплат.