Пропоную шановному паньству твір відомого дядька Ю.Винничука. Вельми цікавий, особисто рекомендую
...Як кожне велике місто, Львів мав свою лексику - незвичайно цікаве й живе співіснування різних говіркових систем, об'єднаних тільки деякими спільними прикметами в ділянці звуків, словотвору та лексики, писав Я. Рудницький. В міру національного освідомлення нижчих соціальних сфер та їхньої самоосвіти позначався на цих говірках вплив літературної мови, зокрема, в таких яскравих відмінах, як, наприклад, "дякую", замість "дєкую", "зав'язувати" замість "завізати". Літературні впливи ширилися нарівні з чужими впливами. В деяких випадках чужі перемагали.
Щоб дати уявлення про львівський балак, наведу цитату з монографії Я. Рудницького: "Міхалова зи Знисінє" нарікає на поляків, які за вигідну працю вимагають записатися поляком. Тут також слід уточнити, що львівських жінок називалося за іменем або посадою їхніх чоловіків: Міхалова, Павлова, Романова.
"...Старий мій ни роби, вчорай був в магістраті за роботую. Казали му метрику на польске принести, ту дадут паньствову пусаду: вулиці замітати. "А наразє руботи для кабанув німа!"
А нидучикані ваши! Ней вас : Памбіх скари! Абисьти нугами пунатігали! Жибисьти скапали", як сьвічка! Жибисьти го призидентум зрубили, то метрикі на ваши ни пиринисе! Я сі ни хвалю, Павлова, али я ни з тих, жиби за пару шустук цапуви душу занесла. Я ни Юуцька, жи за пуліцая вийшла!,
А то ферняк на ґвінт, вибалуши сліпакі, накрути курко- , цьонґів... шнуруї як ґрабіна. І мисли, жи Бога за ноги злапала, пані пустирункова. Морда на глянц, шпануї на теби звінкля і "пу хамску до мні ні балакаць!.."
Окрему роль відігравали прокльони, які не стосувалися когось або чогось конкретного: "курва мать засрана", "йож твоя нога", "курча беля", "курча ляґа (куряча нога)", "курча лімонада", "пся кость слоньова", "хулєра", "ясний ґвінт", "ясна дупа", "курва в дупу
пердольона", "тиць-пердиць (останній вираз із приходом більшовиків збагатився такою формою: "тиць-пердиць порускі здрасті").
Такі вирази, як "срака банька", "срака мотика", "срака пердяка", "срало перділо", вживалися тоді, коли хтось бажав сказати співрозмовникові, що він меле дурниці або меле щось не до теми. На запитання, що мені робити, могла пролунати відповідь: "сери, перди, грійся".
Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як "гівно", "срака", "дупа".
Незадоволення чимось виражалося у фразах - "до сраки", "до ясної дупи", "то мені потрібне, як до дупи дверці", "гівна варте", "гівно правда", "в сраці був - гівно видів".
Недовіра до чогось - "срали мухи - весна буде".
Ці ж слова фігурують також у безлічі порівнянь: "впав, як сливка в гівно", "до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне".
При цьому слово "дупа" мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа - частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган ("Люська дала мені дупу"). 3. Жінка, як об'єкт сексуального зацікавлення ("О, та Нуська файна дупа"). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою ("Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа"; "та з нього такий дупик, що страх"). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?") 6. У значенні спини ("Світ повернувся до мене дупою") 7. "Взяти за дупу" - до чогось примусити. 8. "Йому бракує тільки другої дупи" - те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. "Цілувати когось в дупу" - підлизуватися. 10. "Темно, як у мурина в дупі". 11. У значенні серця - "це тішить мою дупу"; "аж ми жаль дупу стиснув". 12. "Добратися до чиєїсь дупи" - поквитатися. 13. "Дупа волова", "дупа з вухами" - нездара. 14. "Дупа з яйцями" - про вольову жінку. 15. "Гризти дупу" - нарікати на щось, шкодувати. 16. "П'яний в дупу"; "п'яний в штири дупи". 17. 'Виглядає, як дупа" - про когось, хто зле виглядає.
Однією з найпопулярніших лайок були фрази зі словом "француватий" або ще коротше 'франца": В дослівному перекладі це те саме, що пранцюватий, або ж прокажений - "морда францувата", "галасвіта францувата". Як приклад наведу таку фразу: "Шановні гості, дорога родино, і ти, француватий шваґре, просимо до столу".
Серед прокльонів вирізняються також евфемізми, що мають на меті замінити непристойні слова іншими, які їх лише нагадують. Таким чином з'явилися замінники слова "курва" - "курча", "курди молі", "курна хата", "куртка на ваті". Останню фразу полюбляв вживати Ігор Білозір.
Місячні львівські дівчата називали "цьоткою", кажучи "нині в мене цьотка", "цьотка приїхала - грання не буде" або 'приїхала цьотка, не можу піти на басейн".
Окрему групу становлять лайливі порівняння: "Такий до діла, як свиня штани наділа"; "Такий жвавий, як рак на греблі"; "Гарна, як свиня в дощ"; "Дурний, як сто пудів диму"; "Дурний, як сало без хліба".
'Дурнуватий помідор", "дурний вар'ят", "фраєр помпка" (про когось наївного), "фраєрська макітра" (дурник), "раптус нервус" (нервовий чоловік), "скурчибик", "файталаха анахтемська", "кунда лайдакувата", "драб кальварийський", "мудьо паршивий", "гунцвот", "лайдак".
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Робінзон. Миколай
Старий 29.01.2007, 18:37 #2
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
На жаль, все не влізлося, курча... Довелося редагувати. Повний варіянт: http://postup.ho.com.ua/p2-1.html
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 19:12 #3
New Shrek
Цитата:
Допис від Капітан Переглянути допис
На жаль, все не влізлося, курча... Довелося редагувати. Повний варіянт: http://postup.ho.com.ua/p2-1.html
У Юнга по -моему есть понятие"колективное безсознательное".Только собрался разместить идентичную публикацию на нашем форуме,а тут....."курча ляга". Рад батенька ,рад! и весьма признателен!!!!
New Shrek поза форумом Додати до репутації New Shrek Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
New Shrek
Подивитись профіль
Надіслати ПП для New Shrek
Знайти дописи від New Shrek
Додати New Shrek до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 19:17 #4
New Shrek
[quote=Капітан;32711][i][u]Пропоную шановному паньству ......
........При цьому слово "дупа" мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 14. "Дупа з яйцями" - про вольову жінку. QUOTE]Найбільше сподобалось ,чую вперше! то певне про феміністок!!!!!!!!!!!!!:D
New Shrek поза форумом Додати до репутації New Shrek Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
New Shrek
Подивитись профіль
Надіслати ПП для New Shrek
Знайти дописи від New Shrek
Додати New Shrek до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 19:21 #5
New Shrek
Феміністка —
це жінка, яка хоче сама контролювати своє життя; це жінка, яка виступає за злам вікових стереотипів. Підпис під дописами Liliyah Romanova .Таки то "колективне несвідоме "певне існує,нє?
New Shrek поза форумом Додати до репутації New Shrek Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
New Shrek
Подивитись профіль
Надіслати ПП для New Shrek
Знайти дописи від New Shrek
Додати New Shrek до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 19:31 #6
[girl] Liliyah Romanova
Super Moderator
Аватар для Liliyah Romanova
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Оттава (Канада)
Дописів: 14.104
Карма: 30841
Цитата:
Допис від New Shrek Переглянути допис
Таки то "колективне несвідоме "певне існує,нє?
Як на мене, то саме в чоловіків. Але влучніше сказати не колективне, а стадне.
Конкурс триває до 15 січня! Допоможімо Нірванці! Ми можемо!
Liliyah Romanova поза форумом Додати до репутації Liliyah Romanova Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Liliyah Romanova
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Liliyah Romanova
Знайти дописи від Liliyah Romanova
Додати Liliyah Romanova до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 22:57 #7
[boy] Полковник
Аватар для Полковник
Реєстрація: 25.11.2006
Звідки Ви: Москва
Дописів: 5.309
Карма: 4042
Цитата:
Допис від Капітан Переглянути допис
На жаль, все не влізлося, курча... Довелося редагувати. Повний варіянт: http://postup.ho.com.ua/p2-1.html
Спасибо, Капитан. Зря я Соломию обвинял.... Вы мне глаза на дупу открыли!:D ОКАЗЫВАЕТСЯ - ЦЕЛЫХ 17 ЗНАЧЕНИЙ!!!! (и ЭТО ТОЛЬКО Ч А С Т И Н А!!!!!) Поди пойми, какое из них имела на уме Соломия!?:
Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як "гівно", "срака", "дупа".
Незадоволення чимось виражалося у фразах - "до сраки", "до ясної дупи", "то мені потрібне, як до дупи дверці", "гівна варте", "гівно правда", "в сраці був - гівно видів".
Недовіра до чогось - "срали мухи - весна буде".
Ці ж слова фігурують також у безлічі порівнянь: "впав, як сливка в гівно", "до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне".
При цьому слово "дупа" мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа - частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган ("Люська дала мені дупу"). 3. Жінка, як об'єкт сексуального зацікавлення ("О, та Нуська файна дупа"). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою ("Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа"; "та з нього такий дупик, що страх"). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?") 6. У значенні спини ("Світ повернувся до мене дупою") 7. "Взяти за дупу" - до чогось примусити. 8. "Йому бракує тільки другої дупи" - те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. "Цілувати когось в дупу" - підлизуватися. 10. "Темно, як у мурина в дупі". 11. У значенні серця - "це тішить мою дупу"; "аж ми жаль дупу стиснув". 12. "Добратися до чиєїсь дупи" - поквитатися. 13. "Дупа волова", "дупа з вухами" - нездара. 14. "Дупа з яйцями" - про вольову жінку. 15. "Гризти дупу" - нарікати на щось, шкодувати. 16. "П'яний в дупу"; "п'яний в штири дупи". 17. 'Виглядає, як дупа" - про когось, хто зле виглядає.
Полковник поза форумом Додати до репутації Полковник Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Полковник
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Полковник
Знайти дописи від Полковник
Додати Полковник до своїх контактів
Старий 30.01.2007, 22:38 #8
piepie
миється в бані
Реєстрація: 10.01.2007
Звідки Ви: Львів
Дописів: 514
Карма: 49
Россияне не ругаются матом, а просто на нём разговаривают. http://www.dp.ru/msk/news/career/2006/12/12/110265/
Ич, яке зацікавлення викликало.
piepie поза форумом Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
piepie
Подивитись профіль
Надіслати ПП для piepie
Знайти дописи від piepie
Додати piepie до своїх контактів
Старий 05.02.2007, 13:14 #9
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
Цитата:
Місячні львівські дівчата називали "цьоткою", кажучи "нині в мене цьотка", "цьотка приїхала - грання не буде" або 'приїхала цьотка, не можу піти на басейн".
Є ще один варіант: " ...приїхала гостя з Червонограда"
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 12:11 #10
[girl] Meg
Реєстрація: 01.01.2007
Звідки Ви: Львівський БАМ
Дописів: 2.033
Карма: 1501
Хі-хі...Я вже то читала в газеті.Мені як принесли,тоя під столом лежала зі сміху...)))До речі,недавно читала файну книжку-Ірина Вільде "Сестри Річинські" на львівській мові.Дуже рекомендую,бо направду є шо читати.Чисто львівський говір,я собі навіть позанотовувала деякі вислови і слова типу "манорія"(химера)","шоб так пси пертрушку пасли"...
Arrogance and extravaganza!
Meg поза форумом Додати до репутації Meg Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Meg
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Meg
Знайти дописи від Meg
Додати Meg до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:26 #11
YOKO
Реєстрація: 05.02.2007
Звідки Ви: Одеса
Дописів: 48
Карма: 7
Надіслати повідомлення для YOKO на ICQ
Ґвара - це сленг?
І ще таке питання:
Часто чую в анекдотах про львівян слово "вуйко", то хотів би спитати хто це такий і чи вважається це слово образливим?
YOKO поза форумом Додати до репутації YOKO Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
YOKO
Подивитись профіль
Надіслати ПП для YOKO
Знайти дописи від YOKO
Додати YOKO до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:35 #12
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
Це мова, говірка.
А вуйко зовсім не образливе слово, хоча залежно в якому контексті. Наприклад, якщо сказати комусь: "чуєш, ти, вуйко!"
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:39 #13
YOKO
Реєстрація: 05.02.2007
Звідки Ви: Одеса
Дописів: 48
Карма: 7
Надіслати повідомлення для YOKO на ICQ
Цитата:
Допис від Капітан Переглянути допис
Це мова, говірка.
А вуйко зовсім не образливе слово, хоча залежно в якому контексті. Наприклад, якщо сказати комусь: "чуєш, ти, вуйко!"
НУ а коротенько визначення слова вуйко можна?
Хто це? Дядько-львівянин?
А те що можна образити і словом "розумник", не дивує, що це розповсюджується і на "вуйко".
YOKO поза форумом Додати до репутації YOKO Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
YOKO
Подивитись профіль
Надіслати ПП для YOKO
Знайти дописи від YOKO
Додати YOKO до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:45 #14
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
вуйко це "дядя" по українські. Не впевнений, що це діалектизм. Тре" в філологів запитатись.
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:48 #15
[boy] Невстранец
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: (GMT +3:00)
Дописів: 1.821
Карма: 281
А вуй - это не брат матери?
Невстранец поза форумом Додати до репутації Невстранец Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Невстранец
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Невстранец
Знайти дописи від Невстранец
Додати Невстранец до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:53 #16
[girl] Фрезія
Аватар для Фрезія
Реєстрація: 05.01.2007
Звідки Ви: Київ
Дописів: 369
Карма: 519
На Закарпатті кажуть "вуйко" на брата матері і "стрийко", "стрий" - на брата батька. Тобто, взагалі-то вуйко - це дядько.
Але вживається також у інших випадках, коли треба сказати: один дядько чи дядечко, або як каже piepie - певен дябчик.
Фрезія поза форумом Додати до репутації Фрезія Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Фрезія
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Фрезія
Знайти дописи від Фрезія
Додати Фрезія до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:53 #17
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
Вуй? Вы не ошиблись в написании, Невстранец? Если да, то смотря в какой семье. У меня дядя нормальный
Если серьезно, то вуй - не слышал. Вуйко - да. Есть еще "швагро" ("швагер"), "братова". Слышали?
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:54 #18
Viktoria Jichova
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Prague, CZ
Дописів: 909
Карма: 228
О, ще б сказали "вій" і було б найкраще.
Viktoria Jichova поза форумом Додати до репутації Viktoria Jichova Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Viktoria Jichova
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Viktoria Jichova
Знайти дописи від Viktoria Jichova
Додати Viktoria Jichova до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 18:00 #19
[girl] Фрезія
Аватар для Фрезія
Реєстрація: 05.01.2007
Звідки Ви: Київ
Дописів: 369
Карма: 519
Цитата:
Допис від Viktoria Jichova Переглянути допис
О, ще б сказали "вій" і було б найкраще.
Вікторіє,
а і справді, якщо на закарпатській Ґварі буде "стрий -стрийко", то за аналогією могло би бути "вуй - вуйко". Але "вуй" не кажуть.
Там же на Закарпатті "нень - няньо, нянько" (про батька).
Фрезія поза форумом Додати до репутації Фрезія Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Фрезія
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Фрезія
Знайти дописи від Фрезія
Додати Фрезія до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 18:04 #20
YOKO
Реєстрація: 05.02.2007
Звідки Ви: Одеса
Дописів: 48
Карма: 7
Надіслати повідомлення для YOKO на ICQ
Дякую, зрозумів більш менш, мені Шрек пояснив тільки що добре.
А чи використовується "вуйко" при особистому звертанні?
2008.12.30 | stryjko_bojko
КАПІТУЛА ЧАСОПИСУ «Ї» РІШЕННЯ № 2\13 від 27 травня 2006 року
79005 Львів, вул. Грушевського, 8/3а
тел./факс (+38 0322) 745890
e-mail: jimagazine@mail.lviv.ua http://www.ji-magazine.lviv.ua
Про надання львівській ґварі (львіській говірці) статусу регіональної мови на території Незалежного культурологічного часопису «Ї»
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року 91 % членів редакційної колегії Незалежного культурологічного часопису «Ї» вважають рідною львівську ґвару і вільно нею володіють, з них 58 % є львів’янами за національністю і вважають львівську ґвару рідною, 30 % представники інших національностей, але вказали у якості рідної львівську ґвару, 3 % – окрім рідної мови вільно володіє львівською ґварою.
Підтримуючи позицію членів редакційної колегії, а також мешканців будинку № 8 по вул. Грушевського, 2-й поверх щодо використання у місті Львові, на вулиці Грушевського 8, 2-й поверх львівської ґвари:
* з метою задоволення соціально-культурних потреб мешканців вулиці Грушевського 8/3-а, 2-й поверх, та видавців Незалежного культурологічного часопису «Ї»,
* беручи до уваги специфічні умови й історичні традиції Журналу «Ї», зокрема багаторічну традицію використання філологічної спадщини класиків львівської ґвари Казимира Вайди і Герика Фоґельфенґера (Щепка і Тонька), а також їх послідовників письменника Юрія Винничука, Богдана Волошина, Юзя Обсерватора, Августина Марциняк та ін.,
* визнаючи львівську ґвару як засіб виразу культурної спадщини й спілкування більшості населення вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх
* на підставі ст. 10 Конституції України, виходячи з основних положень Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин (пп. а, b ст. 1) і п. 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин» від 15.05.2003
* №802-IV, ст.ст. 3-5, 11-14 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", ст. 6 Закону України "Про звернення громадян", з метою забезпечення реалізації положень Указу Президента України від 07.04.2006 №295/2006 (пп.3 п.b частини I.1.А.3), керуючись ч. 2 ст. 43, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",
1. Вважати, що львівська ґвара у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх, редакція Незалежного культурологічного часопису «Ї» у визначенні Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин є регіональною мовою.
2. Встановити, щоНезалежний культурологічний журнал «Ї», його редакційна колегія у своїй роботі та в офіційних документах, повідомленнях, оголошеннях використовують поряд з українською (державною) і львівську ґвару – мови роботи, діловодства й документації.
3. Доручити членам Капітули провести аналіз умов вживання львіської ґвари на територіївул. Грушевського, 8/3-а, 2-й поверх. На підставі вивченої мовної ситуації розробити програму розвитку львівської ґвари на вул. Грушевського 8 й винести її на розгляд ЖЕК-5.
4. Запропонувати органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити право членам Редакційної колегії Журналу «Ї» звертатися до будь-яких державних, партійних, судових, громадських органів, підприємств, установ і організацій як на державній мові, так і на львівській ґварі.
5. Запропонувати Верховній Раді України вжити заходів щодо забезпечення виконання Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин у частині забезпечення прав функціонування львівської гвари у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх.
6. Опублікувати дане рішення на сайті Незалежного культурологічного часопису «Ї» www.ji-magazine.lviv.ua
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Капітулу Незалежного культурологічного часопису «Ї»
8. Запропонувати ТЗов «Пекін» (ресторан китайської кухні), вул. Грушевського 8/1, 1-й поверх, прийняти аналогічне рішення щодо китайської мови як регіональної на території кухні ТЗоВ «Пекін»
9. Звернутися до партнерських організацій Незалежного культурологічного часопису «Ї» з проханням підтримати своїми підписами дане рішення Капітули.
10. Дане Рішення доповнити наступними додатками:
а) Віршований зачин регіональної «Ї»-бетки
б) Короткий словник львівської ґвари
Редакція Незалежного культурологічного часопису Ї
Лямент або Пара слов. Журнал Ї підтримала Одеса!
Центральноукраїнська відповідь львівсько-одеським сепаратистам
Папірь за русинську бисіду из Закарпатя
На захист буковинської говірки
Требую объявить региональным в Киеве белорусский язык!
Акцію Журналу Ї підтримують:
1. Возняк Тарас, Головний редактор журналу Ї
2. Магдиш Ірина, редактор журналу Ї
3. Пограничний Олесь, Голова Капітули журналу Ї
4. Друзенко Геннадій, віце-президент Інституту европейської інтеґрації (Жешув, Польща): «Гріх не підтримати такий європейський почин»
5. Брюховецький Вячеслав, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»: «Блискуче! От якби львівська міська рада прийняла таке рішення, і обов'язково його опротестувала прокуратура... Це би мало ефект.»
6. Пахльовська Оксана, поетка (Італія-Україна): «Це слушно і дотепно. Однак ситуація і справді загрозлива -- і з багатьма невідомими. Пафосні заяви, які зараз лунають по радіо, мало що допоможуть. Тим більше, що феномен насправді не мовний, а соціо-(без)культурний.
Надсилаю Вам цікавий, з моєї точки зору, матеріал. Явище мови "падонкафф" свідчить про перетворення російської мови на смітник. Треба мові "падонкафф" теж дати статус "регіональної"!
Будь ласка, тримайте мене в курсі Ваших акцій, тому що я цим теж невдовзі займатимусь.»
7. Бохняк Віталій, аспірант Інституту народознавства НАН України: «Druzi! Kumpli! Kolehy i koliganky! Cilkom pidtrymuyu danu akciyu prote mayu znachni uperedgennia shchodo jiji absurdnosti.Ja ce spryjmatymu seryozno:) Takog z pryvelykoyu radistu dopovnu nadislany slovnyk nashoji ridnoji hovirky.»
8. Павлишин Андрій, головний редактор «Львівської газети»
9. Троян Євген, менеджер програм Журналу Ї
10. Григоренко Ольга, системний адміністратор Журналу Ї
11. Чучка Павло, Кавалер ордену журналу Ї, кандидат філологічних наук, голова Баранинецької сільської ради (Закарпаття)
12. Зашкільняк Леонід, Львівський національно-реґіональний університет імені визначного ґварника Франка «Шановні колеги! Із задоволенням підписуюся під зверненням Капітули Незалежного культурологічного журналу “Ї” щодо запровадження львівської ґвари до переліку реґіональних, а головне офіційних мов в нашій сконфедерованій багатореґіональній вітчизні. Борімося за нашу рідну й реґіональну! Ганьба душителям реґіоналізму!
Але укладачі попрацювали так собі, бо не включили до словника багато-багато наших рідних слів, наприклад – дзямайда – неохайна людина, прутень – чоловічий статевий орган, розкішниця – жіночий статевий орган і т.д. і т.п.
Пропоную створити редколегію з підготовки до видання багатотомного словника львівської ґвари, поставити перед ВР питання фінансування випуску словника однієї з (невмирущих) реґіональних мов. А також треба поставити питання про виділення Радою Безпеки ООН про передання ґварникам у повну власність одного з островів у Тихому океані, де б носії львівської ґвари могли безперешкождно будувати незалежну державу (бо ж як без самостійної держави для підтримання статусу львівської ґвари в Україні і вчинення тиску на урядові структури щодо її збереження!). Переселення львовяків на острів зовсім не обов’язкове – достатньо туди заселити наших патріотичних росіян та євреїв.
На цьому кінчаю (не в прямому сенсі), залишаючись усім тілом ій іншими його частинами з вами»
13. Волошин Богдан, автор безсмертних "Бурачковицьких хронік", почесний доктор Цісик і заслужиний пан Марциняк Галичини.
14. Кирчів Андрій
15. Яковенко Наталя, професор
"Вітаю зі смачним жартом, приєднуюсь".
До переліку авторів, що писали ґварою слід додати Богдана Нижанківського, Івана Керницького, Дмитра Бандрівського, Івана Франка.
За ідеолога слід проголосити вченого-лінгвіста Ярослава Рудницького, який є автором монографії про український варіант ґвари.
З вітанням Юзьо Обсерватор, про якого А.Павлишин написав, що у Львові так ніхто не говорив, як я пишу, що є бздурою.
Відповіді
2008.12.30 | stryjko_bojko
Короткий словник львівської ґвари
Короткий словник львівської ґвариЛьвівська ґвара
http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/gwara.htm
Нормативна українська
аґрафка
айнбрух
аліво
аліяс
алярм
академус, академік
акомодуватися
амант
андрути
анцуґ
аус
- 1. шпилька, 2. подруга
- вламання
- та де там
- інакше
- тривога
- студент академії, університету
- звикати, пристосовуватися
- коханець
- вафлі
- одяг
- кінець
бадиль
баєр
байґель
байриш
байтлювати
бакфіш
балабух
балаґула
балак
баламкатися
балватунцьо
балікати
бальон
банда
бандзьох
банти
банувати
баняк
банька
бараболя
батяр
батярівка
батярня
баюра
безхосенно
бельбас
бельфер
берелка
беретка
бесаги
бештати
бздура
біба
бібулка
біня
бісоватий
билблати
блатувати
близна
блят
бовтати
бонґу
бранжа
братрура
бровар
бронзовий
брусоватий
буда
будний
буйда
бульба
бумцик
бухач
бурмило
бусько
бухт
бюро
- бур’ян
- брехня
- булка (чотиридільна)
- пасмо волосся над чолом
- оббріхувати
- підліток
- тісто, що підійшло
- візник
- розмова
- хитатися
- болван
- балакати
- ґумовий м’яч
- оркестр
- великий живіт
- драбинка для курей
- тужити
- каструля
- іграшка на ялинку
- картопля
- шибеник, хуліган
- шапка шибеника
- збіговисько шибеників
- болото
- безкоштовно
- товстун, незграбна людина
- учитель
- прикраса
- берет
- подвійний мішок через плече
- сварити
- дурниця
- бенкет з великою кількістю алкоголю
- папір, що вбирає вологу
- дівчина
- шалений
- мовчати
- залагоджувати
- шрам, рубець від рани
- кухонна плита
- перемішувати
- спирт
- школярі
- духовка
- пивоварня, пиво
- коричневий
- необтесаний
- школа
- буденний, звичайний
- брехня
- картопля
- танці
- злодій
- неотесаний, некультурний
- лелека
- булочка з начинкою
- письмовий стіл
вазонок
вакації
вандер
вантух
варстат
вар’ят
васервага
васериця
ваха
вахляж
вегікул
верета
вітрівка
вигинястий
видайність
вилоїти
вимівка
винниці
виривати
вицєчка
відкнаятися
відфастриґуватися
вінда
віха
віц
втраяти
втриняти
вшитка
- вазон
- канікули
- мандрівка
- живіт
- майстерня
- божевільний
- рівень /техн./, ватерпас
- вода
- варта
- віяло
- віз
- полотно
- спортивна куртка
- спритний, вправний
- продуктивність
- вичинити
- оправдання
- виноградники
- втікати
- екскурсія, мандрівка
- відчепитися
- відчепитися, «відшитися»
- ліфт
- жердина
- жарт
- багато їсти
- змушувати когось щось зробити
- виточка
габіт
гадра
гадюґа
гайту
гайцер
гайцовня
галабурда
галастра
гальба
гальсбіндель
гальтувати
галюкати
галя
гамати
ганделес
гандричитися
гара
гарататися
гарбар
гардиґа
гачик
гебес
гебра
герцпінкель
гира
гицкати
глота
глухман
гойно
голєндрування
голодриґа
город
горпина
гранадля
гринь
груньо
гуляти
- ряса, одяг монахів
- сварлива баба
- злосливець
- прогулянка
- помічник машиніста
- паротяг
- авантюра
- збрід, зборисько
- кухоль
- краватка
- затримати
- кричати на когось
- великий зал
- їсти
- торговець
- сперечатися
- горілка
- битися
- кушнір
- старий будинок
- кочерга
- дурень
- зборисько, збіговисько
- пестунчик
- чуприна
- стрибати
- 1.тіснота, 2.натовп
- глухий
- щедро
- катання на ковзанах
- обірванець
- парк, сквер, сад
- велика жінка
- шилька для волосся
- дурень
- грубіян
- танцювати
ґалантий
ґвер
ґелайза
ґелтуватися
ґібіруватися
ґлянц
ґнипак
ґніт
ґраба
ґрайфнути
ґранатовий
ґранда
ґратіс
ґрейцар
ґудз
ґуфрувати
- елегантний
- гвинтівка
- кухоль
- бути поважним
- належатися
- блиск
- тупий ніж
- дитина
- рука
- вкрасти
- темносиній
- ганьба
- безкоштовно
- гріш
- вузол
- морщити
дараба
двірець
дебра
декувати
дефіляда
дзявкати
дзямдзя
дзюня
доовкола
дрантя
дрантявий
драпак
драчки
дримбайло
дрипця
друмля
дука
дурх
- пліт
- вокзал
- бездоріжжя
- говорити грубо, нахабно
- парад
- заховати
- той, хто поволі їсть
- дівчина
- довкола
- старий одяг
- старий, поганий
- щітка для посуду
- дрібні бійки
- старий чоловік
- стара жінка
- музичний інструмент
- багач, впливова людина
- наскрізь, просто
емерит
емеритура
етеричний
- пенсіонер
- пенсія
- делікатний, повітряний
забездурно
завди
заволока
загаманити
загумінок
заґудзовуватися
задекуватися
зазяпати
заіванити
зайдель
закім
заливайко
замалювати
запихатися
запідкольки
запідпашки
зафраєр
зафуркотати
захоронка
збуй
збурити
звурдитися
здибатися
зеленчук
зелепухи
зец
зіхер
злеополізуватися
зліцитований
золити
зреванжуватися
- безкоштовно
- завжди
- бродяга, приблуда
- вкрасти
- передмістя
- заплутуватися
- сховатися
- вразити красою
- вкрасти
- склянка
- доки
- брехун
- вдарити
- засапатися
- під руку
- під пахи
- безкоштовно
- зашуміти
- 1.дитячий садок, 2. сиротинець
- розбійник
- розвалити, зруйнувати
- скиснути
- зустрітися
- прикордонник
- недозрілі фрукти
- бити
- точно, обов’язково
- спольщитися
- проданий на аукціоні
- бити
- віддячитися
індекс
інсуля
інтенція
інфамія
- залікова книжка
- оселя
- намір
- осуд, знеславлення
їдачка
їздня
- губа
- дорога
йойкати
- нарікати
калабаня
калакуньо
каламація
калапітра
калапуцькати
камрат
капарити
капцан
капциліндер
караба
карабеля
карамболь
карменадля
касарня
катуляти
кацап
кварґель
кербер
кирея
кібелик
кібіцувати
кікати
кікс
кімати
кіндрус
кінол
кірити
кітка
кічка
клапати
клапачка
клемпа
клюски
кнайпа
кнаяти
койдим
колдувати
колтунитися
колюмна
комерс
конкури
конфекція
копула
корба
коцюрбатий
коцмолюх
кочкодан
кріяндолі
кругольня
кулі
кумати
куншт
куфер
куча
- калюжа
- телепень
- замішання, збентеження
- голова
- мішати
- товариш
- погано щось робити
- людина до нічого
- капелюх
- кіт
- крива шабля
- зіткнення
- котлета
- казарма
- котити щось кругле
- дурень
- сільський твердий солений сир
- вахтер
- плащ
- глечик
- вболівати
- дивитися
- помилка
- спати
- пустун
- ніс
- пити
- кицька
- городки (гра)
- тріпати
- рот
- погана жінка
- варене тісто, макаронні вироби
- ресторанчик, забігайлівка
- їхати, бігти
- відважний
- виглядати, придивлятися
- лінуватися
- стовп, колона
- забава
- залицяння
- готовий одяг
- церковна баня (купол)
- ручка
- малого зросту
- бруднуля
- неприємна особа
- серпантин
- приміщення для гри в кеглі
- ноги
- розуміти
- майстерність
- скриня
- мала темна кімната
лаба
лабатий
лапайдух (лапідух)
лахуватися
леберка
лепета
лискати
лита
літосердя
люфтувати
льокаль
льокатори
льоля
льосування
ляґер
- лапа
- незграбний
- військовий санітар
- насміхатися
- спортивна куртка
- голова
- блискати
- багатий чоловік
- милосердя
- провітрювати
- 1. шинок, 2. квартира
- мешканці
- дівчина
- жеребкування
- вистояне пиво
мавпішон
магуляти
магулянка
маґніфіка
майстерштик
майхер
макабричний
макаґіґи
маківка
маланка
мамця
манджати
манелі
мантель
мантилепа
маринарка
масний
матолок
матура
маціцький
мацькатися
мацько
меґати
меценас
мециї
ментикаптус
мешти
мигати
микитити
митка
мишіґіне
міґлянц
мізерія
мікрус
мішкулянція
мішмаш
мішунк
мокляки
моняк
мордівня
москалик
моторовий
мудьо
мулик
мурґа
мурин
мурмило
мурмурандо
мустерунок
- мавпа
- бити
- бійка
- вельможна пані
- зразок
- ніж
- жахливий
- солодощі
- голова
- молода дівчина
- приємна старша жінка
- мандрувати
- дрібниці
- плащ, пальто
- неохайна жінка
- піджак
- жирний
- некмітливий чоловік
- іспит зрілості, атестат про середню освіту
- малесенький
- бабратися
- живіт
- втікати
- адвокат
- делікатеси
- дивак
- черевики
- втікати
- обдурювати, збивати з пантелику
- 1. ганчірка для миття посуду 2. пліткарка
- не сповна розуму
- спритна людина
- салат
- малюк
- мішанина
- суміш, мішанина
- бійка
- болотиста місцевість
- гріш
- забігайлівка
- оселедець
- водій трамваю
- відлюдник, мовчун
- муляр
- нахаба
- негр
- похмура, понура людина
- спів через ніс, мелодія без слів
- вишкіл
на бланк
на галь-паль
нагнітка
накастлик
накиваний
на лінкс
наобколо
нахапати
нездалий
никати
нюнька
- без плаща
- у поспіху
- мозіль
- нічна шафка
- обдурений
- їхати «зайцем»
- навколо
- назбирати
- до нічого
- шукати
- безпорадний
оберхабка
облаз
ондуляція
опанча
ординація
ости
оферма
оферта
- хабар
- гола стрімка скеля
- завивка
- широкий плащ
- кабінет лікаря
- риб'ячі кістки
- незграба
- пропозиція
пановля
папендекель
парцеля
пательня
пахняр
пацалиха
пацка
паця
пацюк
паща
пащекувати
педалі
педантерія
пелехи
перекинчик
перекицки
петрушкувати
пипка
пироги
пискувати
підлизайло
пінда
піпчити
пітолко
підфрувайка
під хайром
плюсква
пляцок
побережник
повіцувати
поводяни
повседніти
поготівля
полігутко
полікер
пописуватися
постерунковий
потирайко
потирча
потрава
пражити
преферк
прецель
прикляйструвати
приліпка
принука
пришпилити
прохід
прощацький
пруга
псоти
пструг
путня
- звертання до друзів
- картон
- ділянка землі
- сковорода
- ніс
- забава
- удар
- порося
- свиня
- рот
- багато, грубо говорити
- ноги
- педантичність
- довге волосся
- зміна варти
- перекидатися
- бути одиноким
- соска
- вареники
- говорити нахабно, грубо
- підлиза
- дівчина-підліток
- натискати
- мало шанований
- підліток
- під присягою, «слово чести»
- суперечка, розбрат
- 1. солодкий пиріг, 2. щось плескате
- лісник
- пожартувати
- постраждалі від повені
- байдужіти
- аварійна служба
- потихеньку
- поліцай
- хизуватися
- дільничний
- той, що поневіряється, без притулку
- невдаха
- страва
- варити
- преферанс
- бублик
- приліпити
- окраєць хліба
- заохочення
- причепити
- прогулянка, мандрівка
- примітивний
- шрам
- збитки
- форель
- відро
радирка
райдати
рапатий
рата
ревія
рейвах
рекомпенсата
респект
ресторація
рефектар
рехт
ригати
рило
римунда
ринка
ринва
рипатися
рихтувати
риськати
рікцуґ
рура
- ґумка для стирання
- довго розмовляти
- шорсткий
- частина належної платні
- показ
- розгардіяш
- відшкодування
- повага
- ресторан
- їдальня
- мати рацію
- кашляти
- лице
- зла жінка
- сковорода /деколи - каструля/
- водостічна труба
- шарпатися
- 1. готувати, 2. ремонтувати
- копати
- відступ, відхід
- 1. труба, 2. духовка
саламаха
саліна
сальва
сальон
сильвета
сирена
свірк
свіркувати
святити
селедець
сиромудрий
скарловатіти
скікати
скіла
скрипти
смаровоз
смитрати
смок
собачити
сотний
спацер
специфіндер
спухляк
стирка
стопка
стравоспис
страхопуд
стрик
стрих
стрільба
студенина
сумер
сутерини
- суміш
- копальня солі
- салют, залп
- вітальня
- силует
- русалка
- дивак
- сходити з розуму
- бити
- 1. оселедець, 2.краватка
- мудрагель
- виродитися
- скакати
- пес
- друковані навчальні посібники
- бруднуля
- красти
- дракон
- сварити
- великий
- пішохідна прогулянка
- спритник
- товстун
- повія
- запобіжник
- меню
- перестрашений
- зашморг
- горище
- рушниця
- холодець
- хліб
- підвальне житло
табльо
такой
талапатися
тамуватий
тарабанитися
тектура
телепатися
терко
термінатор
терціян
тирпати
тицувати
тори
трема
тримбулька
тринґельд
триндатися
тримудка
трочок
туманити
тургати
тягом
- спільна фотографія
- однак
- плюскатися
- маломовний
- тяжко йти
- картон
- трястися
- тертка
- помічник майстра
- шкільний сторож
- потрясати
- жартувати
- колія
- страх
- маленька зелена цибуля
- чайові
- переїжджати
- комод
- стрічка
- дурити
- совати, тягати
- постійно
ужитківець
уздровисько
урльоп
- користувач
- курорт
- відпустка
фабули
файрант
фалювати
фамула
фана
фанфарон
фарфоцлі
фасувати
фафрати
фафулястий
фацка
фелєр
ферії
фертіґ
фестин
фіси
фіфак
фляки
флямма
фóльга
форікувати
фортекляп
фоса
фрайда
фриґати
фризієр
фризура
фронт
фунястий
фуньо
фурдиґарня
фуркати
фурт
- повні щічки
- кінець робочого дня
- йти
- сім’я
- хоругва, прапор
- хвалько
- лахміття
- щось дістати
- невиразно говорити
- повнолиций
- удар
- помилка
- канікули
- готовий
- святкова забава
- ноги
- спритна людина
- нутрощі
- дівчина
- відлига
- атакувати
- фортепіано
- рів
- радість,
- їсти
- перукар
- зачіска
- перше місце, попереду
- надутий
- зарозумілий
- в’язниця
- дмухати
- надалі, постійно
хабаль
хабал
хабліна
хавіра
хайдер
халупа
харкатися
хатрак
хатранка
хилкати
хідник
хірити
хірний
хірус
- прихильник, залицяльник
- бур’ян
- безформне м’ясо
- помешкання
- жидівська школа
- помешкання
- сваритися
- поліцейський агент
- поліцейська облава
- колисати
- тротуар
- пити горілку
- п’яний
- пияк
цваєр
цвайкепеле
цванціґер
цвібак
цвікер
цент
цепака
цимбергай
цимес
циферблат
цюхрати
цьомати
- двійка
- дуже мудрий
- дрібна монета (два австрійські талери)
- бісквіт
- окуляри
- гріш
- хам
- гра на столі монетами у ворота
- щось дуже добре
- лице
- грати на муз. інструменті
- цілувати
черепаха
чиншівка
чуркало
чухратися
- підозрілий тип
- орендоване житло
- джерело
- драпатися
шалапута
шантрапа
шапокляк
шац
шварц
швидрига
швімки
швіцувати
щипка
шістак
шкіра
шкраб
шкут
шлюс
шляйфи
шмельц
шмондзя
шмуляти
шнадалавий
шпанегля
шпанувати
шпарувати
шпацірґанґ
шперка
шпіляти
шпондер
шпортати
шпрехати
шпурт
шраги
шрайбувати
штайгувати
штайфувати
штанети
штиляти
штимувати
штімунг
штрека
штубацький
штудерний
штука
штуркати
штурпак
шубер
- бездумний
- нехлюйська жінка
- капелюх
- гарний
- паста для взуття
- швець
- плавки
- важко працювати
- тріска
- 10 грошів
- дівчина
- учень молодшого класу
- малюк
- кінець, завершення
- ковзани
- непотріб
- нехлюйська жінка
- ходити
- заморений, виснажений
- кнопка для прикріплювання паперу і под.
- натягати
- економити, збирати кошти або що инше
- прогулянка
- сало
- грати
- грудинка
- рити
- говорити
- швидкий біг
- конструкція для пиляння дерева
- писати
- швидко йти
- крохмалити
- штани
- кульгати
- погоджуватися
- добрий настрій
- колія
- дитячий
- хитрий
- мистецтво
- штовхати
- недовчений
- засувка для комина
юхтити
- красти
яндрус
- відчайдух, хуліган, авантурник
2008.12.30 | stryjko_bojko
Львівська ґвара. Короткий словник
Львівська ґвара.Короткий словник. http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/gwara.htm Короткий словник львівської ґвариКороткий словник львівської ґвари
Львівська ґвара
Нормативна українська
аґрафка
айнбрух
аліво
аліяс
алярм
академус, академік
акомодуватися
амант
андрути
анцуґ
аус
- 1. шпилька, 2. подруга
- вламання
- та де там
- інакше
- тривога
- студент академії, університету
- звикати, пристосовуватися
- коханець
- вафлі
- одяг
- кінець
бадиль
баєр
байґель
байриш
байтлювати
бакфіш
балабух
балаґула
балак
баламкатися
балватунцьо
балікати
бальон
банда
бандзьох
банти
банувати
баняк
банька
бараболя
батяр
батярівка
батярня
баюра
безхосенно
бельбас
бельфер
берелка
беретка
бесаги
бештати
бздура
біба
бібулка
біня
бісоватий
билблати
блатувати
близна
блят
бовтати
бонґу
бранжа
братрура
бровар
бронзовий
брусоватий
буда
будний
буйда
бульба
бумцик
бухач
бурмило
бусько
бухт
бюро
- бур’ян
- брехня
- булка (чотиридільна)
- пасмо волосся над чолом
- оббріхувати
- підліток
- тісто, що підійшло
- візник
- розмова
- хитатися
- болван
- балакати
- ґумовий м’яч
- оркестр
- великий живіт
- драбинка для курей
- тужити
- каструля
- іграшка на ялинку
- картопля
- шибеник, хуліган
- шапка шибеника
- збіговисько шибеників
- болото
- безкоштовно
- товстун, незграбна людина
- учитель
- прикраса
- берет
- подвійний мішок через плече
- сварити
- дурниця
- бенкет з великою кількістю алкоголю
- папір, що вбирає вологу
- дівчина
- шалений
- мовчати
- залагоджувати
- шрам, рубець від рани
- кухонна плита
- перемішувати
- спирт
- школярі
- духовка
- пивоварня, пиво
- коричневий
- необтесаний
- школа
- буденний, звичайний
- брехня
- картопля
- танці
- злодій
- неотесаний, некультурний
- лелека
- булочка з начинкою
- письмовий стіл
вазонок
вакації
вандер
вантух
варстат
вар’ят
васервага
васериця
ваха
вахляж
вегікул
верета
вітрівка
вигинястий
видайність
вилоїти
вимівка
винниці
виривати
вицєчка
відкнаятися
відфастриґуватися
вінда
віха
віц
втраяти
втриняти
вшитка
- вазон
- канікули
- мандрівка
- живіт
- майстерня
- божевільний
- рівень /техн./, ватерпас
- вода
- варта
- віяло
- віз
- полотно
- спортивна куртка
- спритний, вправний
- продуктивність
- вичинити
- оправдання
- виноградники
- втікати
- екскурсія, мандрівка
- відчепитися
- відчепитися, «відшитися»
- ліфт
- жердина
- жарт
- багато їсти
- змушувати когось щось зробити
- виточка
габіт
гадра
гадюґа
гайту
гайцер
гайцовня
галабурда
галастра
гальба
гальсбіндель
гальтувати
галюкати
галя
гамати
ганделес
гандричитися
гара
гарататися
гарбар
гардиґа
гачик
гебес
гебра
герцпінкель
гира
гицкати
глота
глухман
гойно
голєндрування
голодриґа
город
горпина
гранадля
гринь
груньо
гуляти
- ряса, одяг монахів
- сварлива баба
- злосливець
- прогулянка
- помічник машиніста
- паротяг
- авантюра
- збрід, зборисько
- кухоль
- краватка
- затримати
- кричати на когось
- великий зал
- їсти
- торговець
- сперечатися
- горілка
- битися
- кушнір
- старий будинок
- кочерга
- дурень
- зборисько, збіговисько
- пестунчик
- чуприна
- стрибати
- 1.тіснота, 2.натовп
- глухий
- щедро
- катання на ковзанах
- обірванець
- парк, сквер, сад
- велика жінка
- шилька для волосся
- дурень
- грубіян
- танцювати
ґалантий
ґвер
ґелайза
ґелтуватися
ґібіруватися
ґлянц
ґнипак
ґніт
ґраба
ґрайфнути
ґранатовий
ґранда
ґратіс
ґрейцар
ґудз
ґуфрувати
- елегантний
- гвинтівка
- кухоль
- бути поважним
- належатися
- блиск
- тупий ніж
- дитина
- рука
- вкрасти
- темносиній
- ганьба
- безкоштовно
- гріш
- вузол
- морщити
дараба
двірець
дебра
декувати
дефіляда
дзявкати
дзямдзя
дзюня
доовкола
дрантя
дрантявий
драпак
драчки
дримбайло
дрипця
друмля
дука
дурх
- пліт
- вокзал
- бездоріжжя
- говорити грубо, нахабно
- парад
- заховати
- той, хто поволі їсть
- дівчина
- довкола
- старий одяг
- старий, поганий
- щітка для посуду
- дрібні бійки
- старий чоловік
- стара жінка
- музичний інструмент
- багач, впливова людина
- наскрізь, просто
емерит
емеритура
етеричний
- пенсіонер
- пенсія
- делікатний, повітряний
забездурно
завди
заволока
загаманити
загумінок
заґудзовуватися
задекуватися
зазяпати
заіванити
зайдель
закім
заливайко
замалювати
запихатися
запідкольки
запідпашки
зафраєр
зафуркотати
захоронка
збуй
збурити
звурдитися
здибатися
зеленчук
зелепухи
зец
зіхер
злеополізуватися
зліцитований
золити
зреванжуватися
- безкоштовно
- завжди
- бродяга, приблуда
- вкрасти
- передмістя
- заплутуватися
- сховатися
- вразити красою
- вкрасти
- склянка
- доки
- брехун
- вдарити
- засапатися
- під руку
- під пахи
- безкоштовно
- зашуміти
- 1.дитячий садок, 2. сиротинець
- розбійник
- розвалити, зруйнувати
- скиснути
- зустрітися
- прикордонник
- недозрілі фрукти
- бити
- точно, обов’язково
- спольщитися
- проданий на аукціоні
- бити
- віддячитися
індекс
інсуля
інтенція
інфамія
- залікова книжка
- оселя
- намір
- осуд, знеславлення
їдачка
їздня
- губа
- дорога
йойкати
- нарікати
калабаня
калакуньо
каламація
калапітра
калапуцькати
камрат
капарити
капцан
капциліндер
караба
карабеля
карамболь
карменадля
касарня
катуляти
кацап
кварґель
кербер
кирея
кібелик
кібіцувати
кікати
кікс
кімати
кіндрус
кінол
кірити
кітка
кічка
клапати
клапачка
клемпа
клюски
кнайпа
кнаяти
койдим
колдувати
колтунитися
колюмна
комерс
конкури
конфекція
копула
корба
коцюрбатий
коцмолюх
кочкодан
кріяндолі
кругольня
кулі
кумати
куншт
куфер
куча
- калюжа
- телепень
- замішання, збентеження
- голова
- мішати
- товариш
- погано щось робити
- людина до нічого
- капелюх
- кіт
- крива шабля
- зіткнення
- котлета
- казарма
- котити щось кругле
- дурень
- сільський твердий солений сир
- вахтер
- плащ
- глечик
- вболівати
- дивитися
- помилка
- спати
- пустун
- ніс
- пити
- кицька
- городки (гра)
- тріпати
- рот
- погана жінка
- варене тісто, макаронні вироби
- ресторанчик, забігайлівка
- їхати, бігти
- відважний
- виглядати, придивлятися
- лінуватися
- стовп, колона
- забава
- залицяння
- готовий одяг
- церковна баня (купол)
- ручка
- малого зросту
- бруднуля
- неприємна особа
- серпантин
- приміщення для гри в кеглі
- ноги
- розуміти
- майстерність
- скриня
- мала темна кімната
лаба
лабатий
лапайдух (лапідух)
лахуватися
леберка
лепета
лискати
лита
літосердя
люфтувати
льокаль
льокатори
льоля
льосування
ляґер
- лапа
- незграбний
- військовий санітар
- насміхатися
- спортивна куртка
- голова
- блискати
- багатий чоловік
- милосердя
- провітрювати
- 1. шинок, 2. квартира
- мешканці
- дівчина
- жеребкування
- вистояне пиво
мавпішон
магуляти
магулянка
маґніфіка
майстерштик
майхер
макабричний
макаґіґи
маківка
маланка
мамця
манджати
манелі
мантель
мантилепа
маринарка
масний
матолок
матура
маціцький
мацькатися
мацько
меґати
меценас
мециї
ментикаптус
мешти
мигати
микитити
митка
мишіґіне
міґлянц
мізерія
мікрус
мішкулянція
мішмаш
мішунк
мокляки
моняк
мордівня
москалик
моторовий
мудьо
мулик
мурґа
мурин
мурмило
мурмурандо
мустерунок
- мавпа
- бити
- бійка
- вельможна пані
- зразок
- ніж
- жахливий
- солодощі
- голова
- молода дівчина
- приємна старша жінка
- мандрувати
- дрібниці
- плащ, пальто
- неохайна жінка
- піджак
- жирний
- некмітливий чоловік
- іспит зрілості, атестат про середню освіту
- малесенький
- бабратися
- живіт
- втікати
- адвокат
- делікатеси
- дивак
- черевики
- втікати
- обдурювати, збивати з пантелику
- 1. ганчірка для миття посуду 2. пліткарка
- не сповна розуму
- спритна людина
- салат
- малюк
- мішанина
- суміш, мішанина
- бійка
- болотиста місцевість
- гріш
- забігайлівка
- оселедець
- водій трамваю
- відлюдник, мовчун
- муляр
- нахаба
- негр
- похмура, понура людина
- спів через ніс, мелодія без слів
- вишкіл
на бланк
на галь-паль
нагнітка
накастлик
накиваний
на лінкс
наобколо
нахапати
нездалий
никати
нюнька
- без плаща
- у поспіху
- мозіль
- нічна шафка
- обдурений
- їхати «зайцем»
- навколо
- назбирати
- до нічого
- шукати
- безпорадний
оберхабка
облаз
ондуляція
опанча
ординація
ости
оферма
оферта
- хабар
- гола стрімка скеля
- завивка
- широкий плащ
- кабінет лікаря
- риб'ячі кістки
- незграба
- пропозиція
пановля
папендекель
парцеля
пательня
пахняр
пацалиха
пацка
паця
пацюк
паща
пащекувати
педалі
педантерія
пелехи
перекинчик
перекицки
петрушкувати
пипка
пироги
пискувати
підлизайло
пінда
піпчити
пітолко
підфрувайка
під хайром
плюсква
пляцок
побережник
повіцувати
поводяни
повседніти
поготівля
полігутко
полікер
пописуватися
постерунковий
потирайко
потирча
потрава
пражити
преферк
прецель
прикляйструвати
приліпка
принука
пришпилити
прохід
прощацький
пруга
псоти
пструг
путня
- звертання до друзів
- картон
- ділянка землі
- сковорода
- ніс
- забава
- удар
- порося
- свиня
- рот
- багато, грубо говорити
- ноги
- педантичність
- довге волосся
- зміна варти
- перекидатися
- бути одиноким
- соска
- вареники
- говорити нахабно, грубо
- підлиза
- дівчина-підліток
- натискати
- мало шанований
- підліток
- під присягою, «слово чести»
- суперечка, розбрат
- 1. солодкий пиріг, 2. щось плескате
- лісник
- пожартувати
- постраждалі від повені
- байдужіти
- аварійна служба
- потихеньку
- поліцай
- хизуватися
- дільничний
- той, що поневіряється, без притулку
- невдаха
- страва
- варити
- преферанс
- бублик
- приліпити
- окраєць хліба
- заохочення
- причепити
- прогулянка, мандрівка
- примітивний
- шрам
- збитки
- форель
- відро
радирка
райдати
рапатий
рата
ревія
рейвах
рекомпенсата
респект
ресторація
рефектар
рехт
ригати
рило
римунда
ринка
ринва
рипатися
рихтувати
риськати
рікцуґ
рура
- ґумка для стирання
- довго розмовляти
- шорсткий
- частина належної платні
- показ
- розгардіяш
- відшкодування
- повага
- ресторан
- їдальня
- мати рацію
- кашляти
- лице
- зла жінка
- сковорода /деколи - каструля/
- водостічна труба
- шарпатися
- 1. готувати, 2. ремонтувати
- копати
- відступ, відхід
- 1. труба, 2. духовка
саламаха
саліна
сальва
сальон
сильвета
сирена
свірк
свіркувати
святити
селедець
сиромудрий
скарловатіти
скікати
скіла
скрипти
смаровоз
смитрати
смок
собачити
сотний
спацер
специфіндер
спухляк
стирка
стопка
стравоспис
страхопуд
стрик
стрих
стрільба
студенина
сумер
сутерини
- суміш
- копальня солі
- салют, залп
- вітальня
- силует
- русалка
- дивак
- сходити з розуму
- бити
- 1. оселедець, 2.краватка
- мудрагель
- виродитися
- скакати
- пес
- друковані навчальні посібники
- бруднуля
- красти
- дракон
- сварити
- великий
- пішохідна прогулянка
- спритник
- товстун
- повія
- запобіжник
- меню
- перестрашений
- зашморг
- горище
- рушниця
- холодець
- хліб
- підвальне житло
табльо
такой
талапатися
тамуватий
тарабанитися
тектура
телепатися
терко
термінатор
терціян
тирпати
тицувати
тори
трема
тримбулька
тринґельд
триндатися
тримудка
трочок
туманити
тургати
тягом
- спільна фотографія
- однак
- плюскатися
- маломовний
- тяжко йти
- картон
- трястися
- тертка
- помічник майстра
- шкільний сторож
- потрясати
- жартувати
- колія
- страх
- маленька зелена цибуля
- чайові
- переїжджати
- комод
- стрічка
- дурити
- совати, тягати
- постійно
ужитківець
уздровисько
урльоп
- користувач
- курорт
- відпустка
фабули
файрант
фалювати
фамула
фана
фанфарон
фарфоцлі
фасувати
фафрати
фафулястий
фацка
фелєр
ферії
фертіґ
фестин
фіси
фіфак
фляки
флямма
фóльга
форікувати
фортекляп
фоса
фрайда
фриґати
фризієр
фризура
фронт
фунястий
фуньо
фурдиґарня
фуркати
фурт
- повні щічки
- кінець робочого дня
- йти
- сім’я
- хоругва, прапор
- хвалько
- лахміття
- щось дістати
- невиразно говорити
- повнолиций
- удар
- помилка
- канікули
- готовий
- святкова забава
- ноги
- спритна людина
- нутрощі
- дівчина
- відлига
- атакувати
- фортепіано
- рів
- радість,
- їсти
- перукар
- зачіска
- перше місце, попереду
- надутий
- зарозумілий
- в’язниця
- дмухати
- надалі, постійно
хабаль
хабал
хабліна
хавіра
хайдер
халупа
харкатися
хатрак
хатранка
хилкати
хідник
хірити
хірний
хірус
- прихильник, залицяльник
- бур’ян
- безформне м’ясо
- помешкання
- жидівська школа
- помешкання
- сваритися
- поліцейський агент
- поліцейська облава
- колисати
- тротуар
- пити горілку
- п’яний
- пияк
цваєр
цвайкепеле
цванціґер
цвібак
цвікер
цент
цепака
цимбергай
цимес
циферблат
цюхрати
цьомати
- двійка
- дуже мудрий
- дрібна монета (два австрійські талери)
- бісквіт
- окуляри
- гріш
- хам
- гра на столі монетами у ворота
- щось дуже добре
- лице
- грати на муз. інструменті
- цілувати
черепаха
чиншівка
чуркало
чухратися
- підозрілий тип
- орендоване житло
- джерело
- драпатися
шалапута
шантрапа
шапокляк
шац
шварц
швидрига
швімки
швіцувати
щипка
шістак
шкіра
шкраб
шкут
шлюс
шляйфи
шмельц
шмондзя
шмуляти
шнадалавий
шпанегля
шпанувати
шпарувати
шпацірґанґ
шперка
шпіляти
шпондер
шпортати
шпрехати
шпурт
шраги
шрайбувати
штайгувати
штайфувати
штанети
штиляти
штимувати
штімунг
штрека
штубацький
штудерний
штука
штуркати
штурпак
шубер
- бездумний
- нехлюйська жінка
- капелюх
- гарний
- паста для взуття
- швець
- плавки
- важко працювати
- тріска
- 10 грошів
- дівчина
- учень молодшого класу
- малюк
- кінець, завершення
- ковзани
- непотріб
- нехлюйська жінка
- ходити
- заморений, виснажений
- кнопка для прикріплювання паперу і под.
- натягати
- економити, збирати кошти або що инше
- прогулянка
- сало
- грати
- грудинка
- рити
- говорити
- швидкий біг
- конструкція для пиляння дерева
- писати
- швидко йти
- крохмалити
- штани
- кульгати
- погоджуватися
- добрий настрій
- колія
- дитячий
- хитрий
- мистецтво
- штовхати
- недовчений
- засувка для комина
юхтити
- красти
яндрус
- відчайдух, хуліган, авантурник
Упорядник Люба Козак
ч и с л о 36*
2004
2008.12.30 | stryjko_bojko
"Львівська ґвара" з "Львівського Форуму"
З "Львівського Форуму"http://forum.lvivport.com/showthread.php?t=20544
[boy] Капітан
Пропоную шановному паньству твір відомого дядька Ю.Винничука. Вельми цікавий, особисто рекомендую
...Як кожне велике місто, Львів мав свою лексику - незвичайно цікаве й живе співіснування різних говіркових систем, об'єднаних тільки деякими спільними прикметами в ділянці звуків, словотвору та лексики, писав Я. Рудницький. В міру національного освідомлення нижчих соціальних сфер та їхньої самоосвіти позначався на цих говірках вплив літературної мови, зокрема, в таких яскравих відмінах, як, наприклад, "дякую", замість "дєкую", "зав'язувати" замість "завізати". Літературні впливи ширилися нарівні з чужими впливами. В деяких випадках чужі перемагали.
Щоб дати уявлення про львівський балак, наведу цитату з монографії Я. Рудницького: "Міхалова зи Знисінє" нарікає на поляків, які за вигідну працю вимагають записатися поляком. Тут також слід уточнити, що львівських жінок називалося за іменем або посадою їхніх чоловіків: Міхалова, Павлова, Романова.
"...Старий мій ни роби, вчорай був в магістраті за роботую. Казали му метрику на польске принести, ту дадут паньствову пусаду: вулиці замітати. "А наразє руботи для кабанув німа!"
А нидучикані ваши! Ней вас : Памбіх скари! Абисьти нугами пунатігали! Жибисьти скапали", як сьвічка! Жибисьти го призидентум зрубили, то метрикі на ваши ни пиринисе! Я сі ни хвалю, Павлова, али я ни з тих, жиби за пару шустук цапуви душу занесла. Я ни Юуцька, жи за пуліцая вийшла!,
А то ферняк на ґвінт, вибалуши сліпакі, накрути курко- , цьонґів... шнуруї як ґрабіна. І мисли, жи Бога за ноги злапала, пані пустирункова. Морда на глянц, шпануї на теби звінкля і "пу хамску до мні ні балакаць!.."
Окрему роль відігравали прокльони, які не стосувалися когось або чогось конкретного: "курва мать засрана", "йож твоя нога", "курча беля", "курча ляґа (куряча нога)", "курча лімонада", "пся кость слоньова", "хулєра", "ясний ґвінт", "ясна дупа", "курва в дупу
пердольона", "тиць-пердиць (останній вираз із приходом більшовиків збагатився такою формою: "тиць-пердиць порускі здрасті").
Такі вирази, як "срака банька", "срака мотика", "срака пердяка", "срало перділо", вживалися тоді, коли хтось бажав сказати співрозмовникові, що він меле дурниці або меле щось не до теми. На запитання, що мені робити, могла пролунати відповідь: "сери, перди, грійся".
Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як "гівно", "срака", "дупа".
Незадоволення чимось виражалося у фразах - "до сраки", "до ясної дупи", "то мені потрібне, як до дупи дверці", "гівна варте", "гівно правда", "в сраці був - гівно видів".
Недовіра до чогось - "срали мухи - весна буде".
Ці ж слова фігурують також у безлічі порівнянь: "впав, як сливка в гівно", "до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне".
При цьому слово "дупа" мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа - частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган ("Люська дала мені дупу"). 3. Жінка, як об'єкт сексуального зацікавлення ("О, та Нуська файна дупа"). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою ("Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа"; "та з нього такий дупик, що страх"). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?") 6. У значенні спини ("Світ повернувся до мене дупою") 7. "Взяти за дупу" - до чогось примусити. 8. "Йому бракує тільки другої дупи" - те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. "Цілувати когось в дупу" - підлизуватися. 10. "Темно, як у мурина в дупі". 11. У значенні серця - "це тішить мою дупу"; "аж ми жаль дупу стиснув". 12. "Добратися до чиєїсь дупи" - поквитатися. 13. "Дупа волова", "дупа з вухами" - нездара. 14. "Дупа з яйцями" - про вольову жінку. 15. "Гризти дупу" - нарікати на щось, шкодувати. 16. "П'яний в дупу"; "п'яний в штири дупи". 17. 'Виглядає, як дупа" - про когось, хто зле виглядає.
Однією з найпопулярніших лайок були фрази зі словом "француватий" або ще коротше 'франца": В дослівному перекладі це те саме, що пранцюватий, або ж прокажений - "морда францувата", "галасвіта францувата". Як приклад наведу таку фразу: "Шановні гості, дорога родино, і ти, француватий шваґре, просимо до столу".
Серед прокльонів вирізняються також евфемізми, що мають на меті замінити непристойні слова іншими, які їх лише нагадують. Таким чином з'явилися замінники слова "курва" - "курча", "курди молі", "курна хата", "куртка на ваті". Останню фразу полюбляв вживати Ігор Білозір.
Місячні львівські дівчата називали "цьоткою", кажучи "нині в мене цьотка", "цьотка приїхала - грання не буде" або 'приїхала цьотка, не можу піти на басейн".
Окрему групу становлять лайливі порівняння: "Такий до діла, як свиня штани наділа"; "Такий жвавий, як рак на греблі"; "Гарна, як свиня в дощ"; "Дурний, як сто пудів диму"; "Дурний, як сало без хліба".
'Дурнуватий помідор", "дурний вар'ят", "фраєр помпка" (про когось наївного), "фраєрська макітра" (дурник), "раптус нервус" (нервовий чоловік), "скурчибик", "файталаха анахтемська", "кунда лайдакувата", "драб кальварийський", "мудьо паршивий", "гунцвот", "лайдак".
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Робінзон. Миколай
Старий 29.01.2007, 18:37 #2
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
На жаль, все не влізлося, курча... Довелося редагувати. Повний варіянт:
http://postup.ho.com.ua/p2-1.html
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 19:12 #3
New Shrek
Аватар для New Shrek
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: http://uk.wikipedia.org/wiki/Сихів
Дописів: 6.205
Карма: 1713
Цитата:
Допис від Капітан Переглянути допис
На жаль, все не влізлося, курча... Довелося редагувати. Повний варіянт:
http://postup.ho.com.ua/p2-1.html
У Юнга по -моему есть понятие"колективное безсознательное".Только собрался разместить идентичную публикацию на нашем форуме,а тут....."курча ляга". Рад батенька ,рад! и весьма признателен!!!!
New Shrek поза форумом Додати до репутації New Shrek Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
New Shrek
Подивитись профіль
Надіслати ПП для New Shrek
Знайти дописи від New Shrek
Додати New Shrek до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 19:17 #4
New Shrek
Аватар для New Shrek
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: http://uk.wikipedia.org/wiki/Сихів
Дописів: 6.205
Карма: 1713
[quote=Капітан;32711][i][u]Пропоную шановному паньству ......
........При цьому слово "дупа" мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 14. "Дупа з яйцями" - про вольову жінку. QUOTE]Найбільше сподобалось ,чую вперше! то певне про феміністок!!!!!!!!!!!!!:D
New Shrek поза форумом Додати до репутації New Shrek Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
New Shrek
Подивитись профіль
Надіслати ПП для New Shrek
Знайти дописи від New Shrek
Додати New Shrek до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 19:21 #5
New Shrek
Аватар для New Shrek
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: http://uk.wikipedia.org/wiki/Сихів
Дописів: 6.205
Карма: 1713
Феміністка —
це жінка, яка хоче сама контролювати своє життя; це жінка, яка виступає за злам вікових стереотипів. Підпис під дописами Liliyah Romanova .Таки то "колективне несвідоме "певне існує,нє?
New Shrek поза форумом Додати до репутації New Shrek Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
New Shrek
Подивитись профіль
Надіслати ПП для New Shrek
Знайти дописи від New Shrek
Додати New Shrek до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 19:31 #6
[girl] Liliyah Romanova
Super Moderator
Аватар для Liliyah Romanova
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Оттава (Канада)
Дописів: 14.104
Карма: 30841
Цитата:
Допис від New Shrek Переглянути допис
Таки то "колективне несвідоме "певне існує,нє?
Як на мене, то саме в чоловіків. Але влучніше сказати не колективне, а стадне.
Голосуй за білочку тут - http://10stycznia2009.pl/konkurs/praca/18
Рейтинг білочки тут - http://10stycznia2009.pl/konkurs/ranking
Конкурс триває до 15 січня! Допоможімо Нірванці! Ми можемо!
Liliyah Romanova поза форумом Додати до репутації Liliyah Romanova Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Liliyah Romanova
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Liliyah Romanova
Знайти дописи від Liliyah Romanova
Додати Liliyah Romanova до своїх контактів
Старий 29.01.2007, 22:57 #7
[boy] Полковник
Аватар для Полковник
Реєстрація: 25.11.2006
Звідки Ви: Москва
Дописів: 5.309
Карма: 4042
Цитата:
Допис від Капітан Переглянути допис
На жаль, все не влізлося, курча... Довелося редагувати. Повний варіянт:
http://postup.ho.com.ua/p2-1.html
Спасибо, Капитан. Зря я Соломию обвинял.... Вы мне глаза на дупу открыли!:D ОКАЗЫВАЕТСЯ - ЦЕЛЫХ 17 ЗНАЧЕНИЙ!!!! (и ЭТО ТОЛЬКО Ч А С Т И Н А!!!!!) Поди пойми, какое из них имела на уме Соломия!?:
Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як "гівно", "срака", "дупа".
Незадоволення чимось виражалося у фразах - "до сраки", "до ясної дупи", "то мені потрібне, як до дупи дверці", "гівна варте", "гівно правда", "в сраці був - гівно видів".
Недовіра до чогось - "срали мухи - весна буде".
Ці ж слова фігурують також у безлічі порівнянь: "впав, як сливка в гівно", "до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне".
При цьому слово "дупа" мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа - частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган ("Люська дала мені дупу"). 3. Жінка, як об'єкт сексуального зацікавлення ("О, та Нуська файна дупа"). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою ("Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа"; "та з нього такий дупик, що страх"). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?") 6. У значенні спини ("Світ повернувся до мене дупою") 7. "Взяти за дупу" - до чогось примусити. 8. "Йому бракує тільки другої дупи" - те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. "Цілувати когось в дупу" - підлизуватися. 10. "Темно, як у мурина в дупі". 11. У значенні серця - "це тішить мою дупу"; "аж ми жаль дупу стиснув". 12. "Добратися до чиєїсь дупи" - поквитатися. 13. "Дупа волова", "дупа з вухами" - нездара. 14. "Дупа з яйцями" - про вольову жінку. 15. "Гризти дупу" - нарікати на щось, шкодувати. 16. "П'яний в дупу"; "п'яний в штири дупи". 17. 'Виглядає, як дупа" - про когось, хто зле виглядає.
Полковник поза форумом Додати до репутації Полковник Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Полковник
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Полковник
Знайти дописи від Полковник
Додати Полковник до своїх контактів
Старий 30.01.2007, 22:38 #8
piepie
миється в бані
Реєстрація: 10.01.2007
Звідки Ви: Львів
Дописів: 514
Карма: 49
Россияне не ругаются матом, а просто на нём разговаривают. http://www.dp.ru/msk/news/career/2006/12/12/110265/
Ич, яке зацікавлення викликало.
piepie поза форумом Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
piepie
Подивитись профіль
Надіслати ПП для piepie
Знайти дописи від piepie
Додати piepie до своїх контактів
Старий 05.02.2007, 13:14 #9
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
Цитата:
Місячні львівські дівчата називали "цьоткою", кажучи "нині в мене цьотка", "цьотка приїхала - грання не буде" або 'приїхала цьотка, не можу піти на басейн".
Є ще один варіант: " ...приїхала гостя з Червонограда"
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 12:11 #10
[girl] Meg
Реєстрація: 01.01.2007
Звідки Ви: Львівський БАМ
Дописів: 2.033
Карма: 1501
Хі-хі...Я вже то читала в газеті.Мені як принесли,тоя під столом лежала зі сміху...)))До речі,недавно читала файну книжку-Ірина Вільде "Сестри Річинські" на львівській мові.Дуже рекомендую,бо направду є шо читати.Чисто львівський говір,я собі навіть позанотовувала деякі вислови і слова типу "манорія"(химера)","шоб так пси пертрушку пасли"...
Arrogance and extravaganza!
Meg поза форумом Додати до репутації Meg Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Meg
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Meg
Знайти дописи від Meg
Додати Meg до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:26 #11
YOKO
Реєстрація: 05.02.2007
Звідки Ви: Одеса
Дописів: 48
Карма: 7
Надіслати повідомлення для YOKO на ICQ
Ґвара - це сленг?
І ще таке питання:
Часто чую в анекдотах про львівян слово "вуйко", то хотів би спитати хто це такий і чи вважається це слово образливим?
YOKO поза форумом Додати до репутації YOKO Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
YOKO
Подивитись профіль
Надіслати ПП для YOKO
Знайти дописи від YOKO
Додати YOKO до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:35 #12
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
Це мова, говірка.
А вуйко зовсім не образливе слово, хоча залежно в якому контексті. Наприклад, якщо сказати комусь: "чуєш, ти, вуйко!"
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:39 #13
YOKO
Реєстрація: 05.02.2007
Звідки Ви: Одеса
Дописів: 48
Карма: 7
Надіслати повідомлення для YOKO на ICQ
Цитата:
Допис від Капітан Переглянути допис
Це мова, говірка.
А вуйко зовсім не образливе слово, хоча залежно в якому контексті. Наприклад, якщо сказати комусь: "чуєш, ти, вуйко!"
НУ а коротенько визначення слова вуйко можна?
Хто це? Дядько-львівянин?
А те що можна образити і словом "розумник", не дивує, що це розповсюджується і на "вуйко".
YOKO поза форумом Додати до репутації YOKO Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
YOKO
Подивитись профіль
Надіслати ПП для YOKO
Знайти дописи від YOKO
Додати YOKO до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:45 #14
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
вуйко це "дядя" по українські. Не впевнений, що це діалектизм. Тре" в філологів запитатись.
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:48 #15
[boy] Невстранец
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: (GMT +3:00)
Дописів: 1.821
Карма: 281
А вуй - это не брат матери?
Невстранец поза форумом Додати до репутації Невстранец Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Невстранец
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Невстранец
Знайти дописи від Невстранец
Додати Невстранец до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:53 #16
[girl] Фрезія
Аватар для Фрезія
Реєстрація: 05.01.2007
Звідки Ви: Київ
Дописів: 369
Карма: 519
На Закарпатті кажуть "вуйко" на брата матері і "стрийко", "стрий" - на брата батька. Тобто, взагалі-то вуйко - це дядько.
Але вживається також у інших випадках, коли треба сказати: один дядько чи дядечко, або як каже piepie - певен дябчик.
Фрезія поза форумом Додати до репутації Фрезія Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Фрезія
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Фрезія
Знайти дописи від Фрезія
Додати Фрезія до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:53 #17
[boy] Капітан
Аватар для Капітан
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Санта-Барбара
Дописів: 3.623
Карма: 5242
Надіслати повідомлення для Капітан на ICQ
Вуй? Вы не ошиблись в написании, Невстранец? Если да, то смотря в какой семье. У меня дядя нормальный
Если серьезно, то вуй - не слышал. Вуйко - да. Есть еще "швагро" ("швагер"), "братова". Слышали?
Капітан поза форумом Додати до репутації Капітан Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Капітан
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Капітан
Знайти дописи від Капітан
Додати Капітан до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 17:54 #18
Viktoria Jichova
Реєстрація: 22.11.2006
Звідки Ви: Prague, CZ
Дописів: 909
Карма: 228
О, ще б сказали "вій" і було б найкраще.
Viktoria Jichova поза форумом Додати до репутації Viktoria Jichova Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Viktoria Jichova
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Viktoria Jichova
Знайти дописи від Viktoria Jichova
Додати Viktoria Jichova до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 18:00 #19
[girl] Фрезія
Аватар для Фрезія
Реєстрація: 05.01.2007
Звідки Ви: Київ
Дописів: 369
Карма: 519
Цитата:
Допис від Viktoria Jichova Переглянути допис
О, ще б сказали "вій" і було б найкраще.
Вікторіє,
а і справді, якщо на закарпатській Ґварі буде "стрий -стрийко", то за аналогією могло би бути "вуй - вуйко". Але "вуй" не кажуть.
Там же на Закарпатті "нень - няньо, нянько" (про батька).
Фрезія поза форумом Додати до репутації Фрезія Поскаржитись на поганий допис ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО +1 Фе!
Фрезія
Подивитись профіль
Надіслати ПП для Фрезія
Знайти дописи від Фрезія
Додати Фрезія до своїх контактів
Старий 06.02.2007, 18:04 #20
YOKO
Реєстрація: 05.02.2007
Звідки Ви: Одеса
Дописів: 48
Карма: 7
Надіслати повідомлення для YOKO на ICQ
Дякую, зрозумів більш менш, мені Шрек пояснив тільки що добре.
А чи використовується "вуйко" при особистому звертанні?
2008.12.30 | stryjko_bojko
КАПІТУЛА ЧАСОПИСУ «Ї» РІШЕННЯ № 2\13 від 27 травня 2006 року
КАПІТУЛА НЕЗАЛЕЖНОГО КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЧАСОПИСУ «Ї»http://www.ji-magazine.lviv.ua/inform/info-ukr/gvara.htm
РІШЕННЯ № 2/13 27 травня 2006 року
79005 Львів, вул. Грушевського, 8/3а
тел./факс (+38 0322) 745890
e-mail: jimagazine@mail.lviv.ua
http://www.ji-magazine.lviv.ua
Про надання львівській ґварі (львіській говірці) статусу регіональної мови на території Незалежного культурологічного часопису «Ї»
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року 91 % членів редакційної колегії Незалежного культурологічного часопису «Ї» вважають рідною львівську ґвару і вільно нею володіють, з них 58 % є львів’янами за національністю і вважають львівську ґвару рідною, 30 % представники інших національностей, але вказали у якості рідної львівську ґвару, 3 % – окрім рідної мови вільно володіє львівською ґварою.
Підтримуючи позицію членів редакційної колегії, а також мешканців будинку № 8 по вул. Грушевського, 2-й поверх щодо використання у місті Львові, на вулиці Грушевського 8, 2-й поверх львівської ґвари:
* з метою задоволення соціально-культурних потреб мешканців вулиці Грушевського 8/3-а, 2-й поверх, та видавців Незалежного культурологічного часопису «Ї»,
* беручи до уваги специфічні умови й історичні традиції Журналу «Ї», зокрема багаторічну традицію використання філологічної спадщини класиків львівської ґвари Казимира Вайди і Герика Фоґельфенґера (Щепка і Тонька), а також їх послідовників письменника Юрія Винничука, Богдана Волошина, Юзя Обсерватора, Августина Марциняк та ін.,
* визнаючи львівську ґвару як засіб виразу культурної спадщини й спілкування більшості населення вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх
* на підставі ст. 10 Конституції України, виходячи з основних положень Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин (пп. а, b ст. 1) і п. 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин» від 15.05.2003
* №802-IV, ст.ст. 3-5, 11-14 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", ст. 6 Закону України "Про звернення громадян", з метою забезпечення реалізації положень Указу Президента України від 07.04.2006 №295/2006 (пп.3 п.b частини I.1.А.3), керуючись ч. 2 ст. 43, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",
Капітула Незалежного культурологічного часопису «Ї»
ВИРІШИЛА:
1. Вважати, що львівська ґвара у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх, редакція Незалежного культурологічного часопису «Ї» у визначенні Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин є регіональною мовою.
2. Встановити, щоНезалежний культурологічний журнал «Ї», його редакційна колегія у своїй роботі та в офіційних документах, повідомленнях, оголошеннях використовують поряд з українською (державною) і львівську ґвару – мови роботи, діловодства й документації.
3. Доручити членам Капітули провести аналіз умов вживання львіської ґвари на територіївул. Грушевського, 8/3-а, 2-й поверх. На підставі вивченої мовної ситуації розробити програму розвитку львівської ґвари на вул. Грушевського 8 й винести її на розгляд ЖЕК-5.
4. Запропонувати органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити право членам Редакційної колегії Журналу «Ї» звертатися до будь-яких державних, партійних, судових, громадських органів, підприємств, установ і організацій як на державній мові, так і на львівській ґварі.
5. Запропонувати Верховній Раді України вжити заходів щодо забезпечення виконання Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин у частині забезпечення прав функціонування львівської гвари у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх.
6. Опублікувати дане рішення на сайті Незалежного культурологічного часопису «Ї» www.ji-magazine.lviv.ua
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Капітулу Незалежного культурологічного часопису «Ї»
8. Запропонувати ТЗов «Пекін» (ресторан китайської кухні), вул. Грушевського 8/1, 1-й поверх, прийняти аналогічне рішення щодо китайської мови як регіональної на території кухні ТЗоВ «Пекін»
9. Звернутися до партнерських організацій Незалежного культурологічного часопису «Ї» з проханням підтримати своїми підписами дане рішення Капітули.
10. Дане Рішення доповнити наступними додатками:
а) Віршований зачин регіональної «Ї»-бетки
б) Короткий словник львівської ґвари
Редакція Незалежного культурологічного часопису Ї
Лямент або Пара слов. Журнал Ї підтримала Одеса!
Центральноукраїнська відповідь львівсько-одеським сепаратистам
Папірь за русинську бисіду из Закарпатя
На захист буковинської говірки
Требую объявить региональным в Киеве белорусский язык!
Акцію Журналу Ї підтримують:
1. Возняк Тарас, Головний редактор журналу Ї
2. Магдиш Ірина, редактор журналу Ї
3. Пограничний Олесь, Голова Капітули журналу Ї
4. Друзенко Геннадій, віце-президент Інституту европейської інтеґрації (Жешув, Польща): «Гріх не підтримати такий європейський почин»
5. Брюховецький Вячеслав, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»: «Блискуче! От якби львівська міська рада прийняла таке рішення, і обов'язково його опротестувала прокуратура... Це би мало ефект.»
6. Пахльовська Оксана, поетка (Італія-Україна): «Це слушно і дотепно. Однак ситуація і справді загрозлива -- і з багатьма невідомими. Пафосні заяви, які зараз лунають по радіо, мало що допоможуть. Тим більше, що феномен насправді не мовний, а соціо-(без)культурний.
Надсилаю Вам цікавий, з моєї точки зору, матеріал. Явище мови "падонкафф" свідчить про перетворення російської мови на смітник. Треба мові "падонкафф" теж дати статус "регіональної"!
Будь ласка, тримайте мене в курсі Ваших акцій, тому що я цим теж невдовзі займатимусь.»
7. Бохняк Віталій, аспірант Інституту народознавства НАН України: «Druzi! Kumpli! Kolehy i koliganky! Cilkom pidtrymuyu danu akciyu prote mayu znachni uperedgennia shchodo jiji absurdnosti.Ja ce spryjmatymu seryozno:) Takog z pryvelykoyu radistu dopovnu nadislany slovnyk nashoji ridnoji hovirky.»
8. Павлишин Андрій, головний редактор «Львівської газети»
9. Троян Євген, менеджер програм Журналу Ї
10. Григоренко Ольга, системний адміністратор Журналу Ї
11. Чучка Павло, Кавалер ордену журналу Ї, кандидат філологічних наук, голова Баранинецької сільської ради (Закарпаття)
12. Зашкільняк Леонід, Львівський національно-реґіональний університет імені визначного ґварника Франка «Шановні колеги! Із задоволенням підписуюся під зверненням Капітули Незалежного культурологічного журналу “Ї” щодо запровадження львівської ґвари до переліку реґіональних, а головне офіційних мов в нашій сконфедерованій багатореґіональній вітчизні. Борімося за нашу рідну й реґіональну! Ганьба душителям реґіоналізму!
Але укладачі попрацювали так собі, бо не включили до словника багато-багато наших рідних слів, наприклад – дзямайда – неохайна людина, прутень – чоловічий статевий орган, розкішниця – жіночий статевий орган і т.д. і т.п.
Пропоную створити редколегію з підготовки до видання багатотомного словника львівської ґвари, поставити перед ВР питання фінансування випуску словника однієї з (невмирущих) реґіональних мов. А також треба поставити питання про виділення Радою Безпеки ООН про передання ґварникам у повну власність одного з островів у Тихому океані, де б носії львівської ґвари могли безперешкождно будувати незалежну державу (бо ж як без самостійної держави для підтримання статусу львівської ґвари в Україні і вчинення тиску на урядові структури щодо її збереження!). Переселення львовяків на острів зовсім не обов’язкове – достатньо туди заселити наших патріотичних росіян та євреїв.
На цьому кінчаю (не в прямому сенсі), залишаючись усім тілом ій іншими його частинами з вами»
13. Волошин Богдан, автор безсмертних "Бурачковицьких хронік", почесний доктор Цісик і заслужиний пан Марциняк Галичини.
14. Кирчів Андрій
15. Яковенко Наталя, професор
"Вітаю зі смачним жартом, приєднуюсь".
До переліку авторів, що писали ґварою слід додати Богдана Нижанківського, Івана Керницького, Дмитра Бандрівського, Івана Франка.
За ідеолога слід проголосити вченого-лінгвіста Ярослава Рудницького, який є автором монографії про український варіант ґвари.
З вітанням Юзьо Обсерватор, про якого А.Павлишин написав, що у Львові так ніхто не говорив, як я пишу, що є бздурою.
2008.12.30 | Адвокат ...
Ґратуляції! Шляхетну справу Ви робите!