Нова книжка віденського професора з історії української мови
01/01/2009 | Сергій Вакуленко
Вихідні дані:
Мозер М.
Причинки до історії української мови. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2008. – XVI, 832 с.
Зміст:
Розвідки
Прасхіднослов’янська мова чи східнослов’янська мовна спільність? [с. 3–18]
П’ять новознайдених галицько-українських грамот і їхня мова. [с. 19–39]
Огляд історії української мови середньої доби. [с. 40–54]
Руська (білоруська та українська) мова середньої доби: загальна перспектива. [с. 55–74]
Що таке “проста мова”? [с. 75–111]
Зразкова “проста мова” та її синтакса. [с. 112–131]
Оповістка Марка Антонія де Домініса про власну втечу з Італії та її український переклад XVII ст. [с. 132–161]
До питання про генезу давньоруського мовного та історичного міту в київському «Синопсисі». [с. 162–222]
Санкт-петербурзька “деукраїнізація” мови «Синопсису». [с. 223–279]
Мова східноукраїнських грамот і ділових паперів у XVIII ст. [с. 280–302]
Мовне відродження галицьких українців (1772–1848/49 рр.) у центральноєвропейському контексті. [с. 303–331]
Карпаторуська мовно-культурна тожсамість: погляд із Галичини (1772–1850 рр.). [с. 332–351]
Мовний світ львівського «Studium ruthenum». [с. 352–365]
Перші кроки народної “русинської мови” в шкільництві угорських русинів-українців: «Наука свѣтська» в букварі Івана Кутки (в порівнянні з її подільсько-галицькою попередницею «Полѣтикою свѣцкою». [с. 366–383]
До історії української мови в Галичині: катехизм Івана Могильницького. [с. 384–388]
Два “руські” (українські) букварі з підавстрійської Галичини та їх мовна концепція. [с. 389–419]
Важливий крок в історії підручників з української мови: перші два видання букваря Івана Могильницького (Буда 1816 р., Львів 1819 р.) [с. 420–453]
Львівський «Руско-славенскїй буквар» 1847 р. і його мовна концепція. [с. 454–461].
Віршовані привітання греко-католицьким єпископам і галицько українське відродження: «Стихъ во честь Jего Преосвѧщеньству Кѵръ Іоанну Снѣгурскому» Йосифа Левицького (1837 р.). [с. 462–473]
Уживання української мови греко-католицькою Церквою в Галичині (1772–1859 рр.). [с. 474–561]
Українська (“руська”) мова галицьких поляків і полонофілів у 1830–1848 рр. [с. 562–601]
Руська чи російська? Мова галицьких москвофілів після 1848 р. [с. 602–626]
Чи намагався Олександер Духнович створити русинську літературну мову? [с. 627–640]
“Язичіє” – псевдотермін в українському мовознавстві. [с. 641–666]
Українська (“руська”) версія «Общого Вѣстника законовъ державныхъ и правительства» (1849–1852 рр.), «Вѣстника законовъ державныхъ для королевствъ и краѣвъ въ державнôй думѣ заступленныхъ» (1870–95/96 рр.) і «Вістника законів державних для корлївств і країв заступлених в радї державній (1895/96–1918 рр.) [с. 667–683]
Деякі віденські причинки до вироблення українських термінологічних систем. [с. 684–717]
Співіснування, зближення та помішання східнослов’янських мов у Білорусі та Україні. [с. 718–734]
Додатки
Цитована література [с. 737–780]
Іменний покажчик [с.781–788]
Предметний покажчик [с. 789–828]
ЦІНА — 50 грн. Придбати наразі можна в Харкові на кафедрі журналістики Харківського національного університету ім. В. Каразіна (майдан Свободи, 4, кімн. ХІ-11). Звертатися після Різдва, бо тепер життя в університеті завмерло.
Зацікавлені особи з-поза Харкова можуть писати в цій справі до Харківського історико-філологічного товариства (ist_fil_tov@yahoo.com).
Мозер М.
Причинки до історії української мови. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2008. – XVI, 832 с.
Зміст:
Розвідки
Прасхіднослов’янська мова чи східнослов’янська мовна спільність? [с. 3–18]
П’ять новознайдених галицько-українських грамот і їхня мова. [с. 19–39]
Огляд історії української мови середньої доби. [с. 40–54]
Руська (білоруська та українська) мова середньої доби: загальна перспектива. [с. 55–74]
Що таке “проста мова”? [с. 75–111]
Зразкова “проста мова” та її синтакса. [с. 112–131]
Оповістка Марка Антонія де Домініса про власну втечу з Італії та її український переклад XVII ст. [с. 132–161]
До питання про генезу давньоруського мовного та історичного міту в київському «Синопсисі». [с. 162–222]
Санкт-петербурзька “деукраїнізація” мови «Синопсису». [с. 223–279]
Мова східноукраїнських грамот і ділових паперів у XVIII ст. [с. 280–302]
Мовне відродження галицьких українців (1772–1848/49 рр.) у центральноєвропейському контексті. [с. 303–331]
Карпаторуська мовно-культурна тожсамість: погляд із Галичини (1772–1850 рр.). [с. 332–351]
Мовний світ львівського «Studium ruthenum». [с. 352–365]
Перші кроки народної “русинської мови” в шкільництві угорських русинів-українців: «Наука свѣтська» в букварі Івана Кутки (в порівнянні з її подільсько-галицькою попередницею «Полѣтикою свѣцкою». [с. 366–383]
До історії української мови в Галичині: катехизм Івана Могильницького. [с. 384–388]
Два “руські” (українські) букварі з підавстрійської Галичини та їх мовна концепція. [с. 389–419]
Важливий крок в історії підручників з української мови: перші два видання букваря Івана Могильницького (Буда 1816 р., Львів 1819 р.) [с. 420–453]
Львівський «Руско-славенскїй буквар» 1847 р. і його мовна концепція. [с. 454–461].
Віршовані привітання греко-католицьким єпископам і галицько українське відродження: «Стихъ во честь Jего Преосвѧщеньству Кѵръ Іоанну Снѣгурскому» Йосифа Левицького (1837 р.). [с. 462–473]
Уживання української мови греко-католицькою Церквою в Галичині (1772–1859 рр.). [с. 474–561]
Українська (“руська”) мова галицьких поляків і полонофілів у 1830–1848 рр. [с. 562–601]
Руська чи російська? Мова галицьких москвофілів після 1848 р. [с. 602–626]
Чи намагався Олександер Духнович створити русинську літературну мову? [с. 627–640]
“Язичіє” – псевдотермін в українському мовознавстві. [с. 641–666]
Українська (“руська”) версія «Общого Вѣстника законовъ державныхъ и правительства» (1849–1852 рр.), «Вѣстника законовъ державныхъ для королевствъ и краѣвъ въ державнôй думѣ заступленныхъ» (1870–95/96 рр.) і «Вістника законів державних для корлївств і країв заступлених в радї державній (1895/96–1918 рр.) [с. 667–683]
Деякі віденські причинки до вироблення українських термінологічних систем. [с. 684–717]
Співіснування, зближення та помішання східнослов’янських мов у Білорусі та Україні. [с. 718–734]
Додатки
Цитована література [с. 737–780]
Іменний покажчик [с.781–788]
Предметний покажчик [с. 789–828]
ЦІНА — 50 грн. Придбати наразі можна в Харкові на кафедрі журналістики Харківського національного університету ім. В. Каразіна (майдан Свободи, 4, кімн. ХІ-11). Звертатися після Різдва, бо тепер життя в університеті завмерло.
Зацікавлені особи з-поза Харкова можуть писати в цій справі до Харківського історико-філологічного товариства (ist_fil_tov@yahoo.com).
Відповіді
2009.01.05 | kapitan2r
Цікава книжка
І що, їхати до Харкова за покупкою? Чи до Відня?2009.01.05 | Сергій Вакуленко
Як купити
kapitan2r пише:> І що, їхати до Харкова за покупкою? Чи до Відня?
Харківське історико-філологічне товариство наразі продає книжку тільки в Харкові (за зазначеною адресою), але може вислати й поштою. Тоді доведеться додатково оплатити вартість пересилання. Писати сюди:
ist_fil_tov@yahoo.com
2009.01.08 | Сергій Вакуленко
Друге місце продажу в Харкові
Харківський національний педагогічний університет ім. Г. Сковородивул. Блюхера, 2, кімн. А-207
(поблизу М. «Студентська»)
2009.01.09 | harnack
Деінде реакція на *причинки* (л)
ПричинкиЩо воно мало значити, оте слово «причинки», Андрій Григорович, правду сказати, й сам не знав. Але як воно було майже по всіх заголовках поважних наукових українських праць, то чого б і йому не вставити його собі в заголовок.
В. Винниченко. «На лоні природи» (1925)
Знову, як і століття тому, це загадкове багатофункціональне слово причинки потрапляє до заголовків наукових українських праць та перекладів. Потрапляє у таких виразах, що часто навіть бракує фантазії уявити, що автор хотів ним сказати. Основи, нариси, матеріали, формулювання проблем?
Насправді, причинки це первісно «додатки, доповнення». Та як це іноді трапляється, в літературній практиці слово було використано для більш-менш адекватного перекладу німецького Beiträge «стаття», що у назвах наукових робіт не перекладається, або перекладається непрямим чином («питання, проблеми, матеріали» та под.) Звідси і проблеми у літературного персонажа Винниченка і його сучасних послідовників.
http://community.livejournal.com/ua_etymology/161081.html?view=2094649#t2094649
2009.01.09 | Сергій Вакуленко
Та воно Андрій Григорович, звісно, велике цабе
...але кожен охочий може написати в "Ґуґлі" запит "причинки до" й побачити, хто до причинків причинявся.2009.01.27 | harnack
Re: Деінде реакція на *причинки*-2 (л)
Нова книгаМозер М. Причинки до історії української мови. — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2008. — 832 c.
Це тематична збірка перекладів статей (а не те, що можна подумати з назви) віденського славіста, присвячена історії української мови від праслов’янських часів до наших днів. Значна увага приділена роботам з історії літературних мов на підавстрійських землях, зокрема, варіантам «язичія» і русинської мови, в яких автор виступає піонером, досліджуючи майже цілинну царину.
Збірка перекладена харківськими пуристами, які (зрозуміло, з найкращих патріотичних мотивів) щосили експлуатували пасивний словник і напружували синтаксис у ділянці несхожості з російською. Тому дивнувата українська мова перекладів буде дещо важкою для читача.
Наклад 300 примірників. У Києві можна придбати за 60 грн. в крамничці Інституту української археографії (вул. Трьохсвятительська, 4, кімн. 514), або замовити у видавця ( ist_fil_tov [ at ] yahoo.com ).
http://community.livejournal.com/ua_etymology/
2009.02.20 | Demarko
Причинки до = матеріяли до [історії укр. мови]
2009.01.20 | Сергій Вакуленко
Продаж у Києві
Місце продажу — книжковий кіоск в Інституті української археографії НАНУ(вул. Трьохсвятительська, 4, 5-ий поверх, кімн. 514).
Час роботи — вівторок і четвер з 11.00 до 16.00.
В инші дні там теж може хтось бути, але спершу варто зателефонувати й запитати.
Контакт: 8-096-364-68-82 (Юрій Нетреба)
2009.02.04 | Сергій Вакуленко
Презентація иншої Мозерової книжки вві Львові
Вихідні дані:Moser M.
Taras Ševčenko und die moderne ukrainische Schriftsprache –
Versuch einer Würdigung. — München: Ukrainische Freie Unіversität, 2008. — 456 S.
Переклад назви:
Тарас Шевченко і сучасна українська літературна мова — спроба оцінки.
Де:
зала засідань Наукового товариства ім. Шевченка (вул. Винниченка, 24)
Коли:
10 лютого 2009 р. о 16.00
2009.04.23 | Сергій Вакуленко
Друге видання
Увесь наклад 1-го видання книжки розпродано. Тому до Харківського історико-філологічного товариство в цій справі вже немає сенсу звертатися.Однак на цьому тижні вже вийшло друге (поліпшене) видання. Вихідні дані:
Мозер М.
Причинки до історії української мови. – Харків: Прапор, 2009. – XVI, 832 с.
Змістом друге видання не різниться від першого, однак у ньому виправлено багато друкарських і под. помилок.
Книжка продаватиметься сьогодні та завтра в Харкові на стенді видавництва «Прапор» під час щорічної Харківської книжкової виставки-ярмарку, що проходить у приміщенні Харківського оперного театру.
Ціна буде видавнича (яка саме — сказати не можу). Та потім у книгарнях напевно доведеться платити дорожче.
2012.01.14 | Сергій Вакуленко
Третє видання
Нещодавно вийшло друком нове видання:Мозер М.
Причинки до історії української мови: Видання третє, переглянуте й поправлене. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – XVI + 832 с.