До мови з розумом: Відверте мавпування
08/15/2009 | Святослав Караванський
Святослав Караванський
Відволікати увагу чи відвертати увагу? Дієслово відволікати, яке поширилося сьогодні під впливом двомовности, є прикладом згаданого мавпування. Найчастіше це слово вживано у парі відволікати увагу. Це не українська пара. Нам відомі інші пари:
Поскоріше чи хутчій або скоріш? Дуже популярні сьогодні форми поскоріше, пожирніше, посмачніше. Ці форми – позичка від росіян, де ці слова творять окрему словотворчу модель. Сказати, що ця модель у росіян неякісна чи незграбна чи невдала не можна. Вона відповідає тональності й ритміці російської мови. Чи є аж така потреба позичати цю модель, коли ми маємо свої засоби, уживані там, де росіяни вдаються до цієї моделі? Мавпуючи ці форми, ми по-перше задовжуємо своє мовлення. У росіян ці форми короткі: поскорей, пожирней, повкусней – три склади. Наші форми довші – по чотири склади. Чи доцільно задовжувати свою мову, коли наші предки виробили коротші форми для вислову тих понять, які, в наслідок копіююваня російського стандарту, ми мусимо задовжувти? Так, замість
Не до двору чи не під масть? Мавпуючи чуже мовлення, мавпувальники не звертають уваги на якість змавпованого слова чи виразу:
Повітряний поцілунок чи цілунок рукою? Українці не конче мають казати поцілунок, бо мають коротше слово цілунок. Коли ж цей цілунок посилаємо рукою, то так і кажемо цілунок рукою.
Через мить чи за мить? Наші предки були ощадливі не лише в побуті, але і в мові. Те, що сучасні мавпувальники сподіваються побачити через тиждень, вони бачили за тиждень:
Відлякувати чи відстрашувати або наганяти холоду кому? Слова відлякувати не записують українські, навіть підсовєтські, словники. Лише, як помилка, воно потрапило до деяких словників. Це вигадка мавпувальників, які копіюють рос. слово отпугивать. Замість відлякувати українці кажуть відстрашувати, або й просто лякати. Образно – наганяти холоду. Читаю: “Носив... окуляри..., що додавали йому солідності, котра відлякувала простих смертних.” А що, як так: “Носив.. окуляри..., що додавали йому солідности, котра наганяла холоду простим смертним.”
Обличчя звело судомою чи обличчям пробігла мишка? Коли змавпований шаблонний зворот “вибиває з сідла” образну українську ідіому, таке мавпування не додає краси українській мові, а навпаки. Пише автор, захопившись сюжетом:
Упевнений чи певний? Той, хто мавпує, не звертає уваги на те, що його стиль і задовжує, й ускладнює, й унезграбнює наше віками відшліфоване мовлення. Росіяни вживають слово уверен, уверена, уверены, бо це у них найкоротша форма. Наша ж мова має ще коротшу форму певен, певна, певні, яка під впливом мавпування зникає з живої й писемної мови:
По команді чи на команду?
ЩО НАС ГУБИТЬ?* або чому нас не читають? /продовження, попередній матеріял: Част.10/
6. Відверте мавпування
Коли уста наших далеких предків “розціпило”, і вони стали говорити, гурт від гурту позичав удалі словесні одиниці. Ішло так зване взаємозбагачення мов. Це збагачення має місце і сьогодні. Але треба відрізняти взаємозбагачення від відвертого мавпування. Яка між ними різниця? Взаємозбагачення - це коли мовці позичають такі словесні форми, яких немає в їхній мові і які покращують спілкування мовців, що вдаються до таких позичок. Мавпування - це запозичення чужих форм без огляду на те, чи вони покращують спілкування чи, навпаки, погіршують.Відволікати увагу чи відвертати увагу? Дієслово відволікати, яке поширилося сьогодні під впливом двомовности, є прикладом згаданого мавпування. Найчастіше це слово вживано у парі відволікати увагу. Це не українська пара. Нам відомі інші пари:
звертати увагу привертати увагу
і цілком логічно випливає з цієї моделівідвертати увагу.
Форма відвертати увагу – похідний зворот від двох попередніх форм. Усі разом вони творять самобутню мовну модель. Слово відвертати має чотири склади. Чи ж буде збагаченням мови заміна слова відвертати на довше слово відволікати, яке крім того випадає з виробленої віками моделі? Очевидно, що така заміна не є збагаченням мови, а її нищенням – відвертим мавпуванням.Поскоріше чи хутчій або скоріш? Дуже популярні сьогодні форми поскоріше, пожирніше, посмачніше. Ці форми – позичка від росіян, де ці слова творять окрему словотворчу модель. Сказати, що ця модель у росіян неякісна чи незграбна чи невдала не можна. Вона відповідає тональності й ритміці російської мови. Чи є аж така потреба позичати цю модель, коли ми маємо свої засоби, уживані там, де росіяни вдаються до цієї моделі? Мавпуючи ці форми, ми по-перше задовжуємо своє мовлення. У росіян ці форми короткі: поскорей, пожирней, повкусней – три склади. Наші форми довші – по чотири склади. Чи доцільно задовжувати свою мову, коли наші предки виробили коротші форми для вислову тих понять, які, в наслідок копіююваня російського стандарту, ми мусимо задовжувти? Так, замість
виборсуйся поскоріше з халепи
наші попередники казаливиборсуйся хутчій з халепи.
Наші предки мали ще кілька засобів віддавати потрібні нюанси запозичених прислівників із приростком по- та закінченням -іше. Предки не вживали приростка по- і втинали останній склад, кажучи скоріш, смачніш, жирніш, додаючи часом замість по- слівця як або чим: як скоріш або чим скоріш:“Вийди, вийди, моя мила, чим скоріше до вікна...”
Ці скорочені форми цілком заступають задовжені форми поскоріше, посмачніше, пожирніше:виборсуйся чим скоріш із халепи.
Але й цей ужиток не є єдино можливим варіянтом. Звороти із словами пожирніше, посмачніше тощо, ми можемо висловлювати з поміччю родового відмінку прикметника. Замістьзвари чогось посмачніше
цілком логічно по-нашому буде сказатизвари чогось смачнішого.
Не до двору чи не під масть? Мавпуючи чуже мовлення, мавпувальники не звертають уваги на якість змавпованого слова чи виразу:
“...хто тут не до двору – речі на плечі й... геть на Велику землю...”
Читач зрозуміє вираз не до двору через російську мову: це незграбна копія російської ідіоми не ко двору. Мавпокопія не до двору крім того, що незграбна, стверджує, що для читання українських текстів треба знати російську мову. Цей не український, а суржиковий – ніби-український – текст по-нашому треба висловити так:“...хто тут не під масть – речі на плечі й... геть на Велику Землю...”
Повітряний поцілунок чи цілунок рукою? Українці не конче мають казати поцілунок, бо мають коротше слово цілунок. Коли ж цей цілунок посилаємо рукою, то так і кажемо цілунок рукою.
Через мить чи за мить? Наші предки були ощадливі не лише в побуті, але і в мові. Те, що сучасні мавпувальники сподіваються побачити через тиждень, вони бачили за тиждень:
За тиждень – Великдень.
У текстах же сучасників там, де треба коротко сказати за мить, читаємо через мить.Відлякувати чи відстрашувати або наганяти холоду кому? Слова відлякувати не записують українські, навіть підсовєтські, словники. Лише, як помилка, воно потрапило до деяких словників. Це вигадка мавпувальників, які копіюють рос. слово отпугивать. Замість відлякувати українці кажуть відстрашувати, або й просто лякати. Образно – наганяти холоду. Читаю: “Носив... окуляри..., що додавали йому солідності, котра відлякувала простих смертних.” А що, як так: “Носив.. окуляри..., що додавали йому солідности, котра наганяла холоду простим смертним.”
Обличчя звело судомою чи обличчям пробігла мишка? Коли змавпований шаблонний зворот “вибиває з сідла” образну українську ідіому, таке мавпування не додає краси українській мові, а навпаки. Пише автор, захопившись сюжетом:
“...обличчя Залихватова звело судомою.”
Так говорять росіяни: свело судорогой. Наша ж мова знає образніший вислів:“...обличчям Залихватова пробігла мишка.”
Упевнений чи певний? Той, хто мавпує, не звертає уваги на те, що його стиль і задовжує, й ускладнює, й унезграбнює наше віками відшліфоване мовлення. Росіяни вживають слово уверен, уверена, уверены, бо це у них найкоротша форма. Наша ж мова має ще коротшу форму певен, певна, певні, яка під впливом мавпування зникає з живої й писемної мови:
“Надія була впевнена, що Залихватов ось-ось визволить їх.”
Тут аж проситься наше коротке слово:“Надія була певна, що Залихватов ось-ось визволить їх.”
По команді чи на команду?
“Полковник, як по команді, підтягнувся...”
Пара по команді, вжита автором, безперечно краща, ніж незграбний, неживий і штучний вислів за командою, практикований знавцями украінской мови. Але українська мова знає живий вираз на команду, поширений за часів Визвольних Змагань і в практиці героїчної УПА:“Полковник, як на команду, підтягнувся...” (Далі буде)
*) Зберігаємо правопис автора
Відповіді
2009.08.23 | Hoja_Nasreddin
Re: До мови з розумом: Відверте мавпування
1.Цікаво, як автор ставиться до звороту "має місце", який на початку тексту вжив сам2.Також цікаво, який відсоток людей адекватно зрозуміє (сприйме) вислів "обличчям пробігла мишка", тобто що автор має на увазі саме "зсудомити"
3.Ну й нарешті щодо "не під масть": автор цей вислів придумав чи зустрічав у живій мові чи в певній кількості друкованих джерел.
2009.08.23 | Мірко
Re: До мови з розумом: Відверте мавпування
На головній шпальті сьогоднішнього Майдану читаю таке ->...Наводимо два таких листа....<
Чи це мавпування московської, чи таки мавпяча мова?
В Канаді кажуть "Наводимо два такі листи."
2009.08.23 | Hoja_Nasreddin
Re: До мови з розумом: Відверте мавпування
Мірко пише:> В Канаді кажуть "Наводимо два такі листи."
так кажуть і пишуть у звичайній українській школі ВСІ, навіть навіть найслабші учні
два листА - якось і "до рота не лізе"
2009.08.23 | Skapirus
Дякую, поправив
http://maidan.org.ua/static/news/2009/1250929045.htmlНе буду нікого виправдовувати, але на Майдан ставлять повідомлення дуже багато новинарів, і не всі з них є знавцями української мови. Адже слідуючи майданівській традиції ставити повідомлення переважно українською мовою, вони намагаються писати саме нею, хоча інколи й достатньо не володіють нею. Що з того виходить - Ви бачите. Редакторів української мови у нас нема, тому прошу ставитися до цього з розумінням, за можливі підказки будемо вдячні. Просто напишіть відповідне зауваження в обговоренні відповідної теми.
2009.08.24 | Мірко
Зрозуміло. З Днем Незалежности Скапірусе!
Skapirus пише:> http://maidan.org.ua/static/news/2009/1250929045.html
>
> Не буду нікого виправдовувати, але на Майдан ставлять повідомлення дуже багато новинарів, і не всі з них є знавцями української мови. Адже слідуючи майданівській традиції ставити повідомлення переважно українською мовою, вони намагаються писати саме нею, хоча інколи й достатньо не володіють нею.<
Похвально. Ми всі часом калічимо. Але є й нагода навчитися.
>Що з того виходить - Ви бачите.<
Не шкодить. Якщо блудів хтось не робить, то нічого не вчиться.
>Редакторів української мови у нас нема, тому прошу ставитися до цього з розумінням, за можливі підказки будемо вдячні.<
І я вдячний за зауваги моїй мові.
>Просто напишіть відповідне зауваження в обговоренні відповідної теми.<
І так ми усі виходимо на один щабель вище. З Днем Незалежности.
2009.08.24 | Skapirus
Дякую за привітання! Взаємно!
2009.08.24 | Hoja_Nasreddin
Re: Дякую, поправив
Skapirus пише:> Не буду нікого виправдовувати
я нікого не звинувачував, просто прокоментував допис пана Мирка
> Адже слідуючи майданівській традиції ставити повідомлення переважно українською мовою, вони намагаються писати саме нею, хоча інколи й достатньо не володіють нею. Що з того виходить - Ви бачите.
Це намагання й прагнення значно більше важать аніж помилки у тексті. Як на мене.
> Редакторів української мови у нас нема, тому прошу ставитися до цього з розумінням,
та так і ставимося, зрештою
2009.08.24 | Skapirus
Дякую за розуміння! Зі святом!
2009.08.24 | Hoja_Nasreddin
з Днем НезалежностИ!
2009.08.24 | Манул
Re: Дякую, поправив
Skapirus пише:> http://maidan.org.ua/static/news/2009/1250929045.html
>
> Не буду нікого виправдовувати, але на Майдан ставлять повідомлення дуже багато новинарів, і не всі з них є знавцями української мови. Адже слідуючи майданівській традиції ставити повідомлення переважно українською мовою, вони намагаються писати саме нею, хоча інколи й достатньо не володіють нею. Що з того виходить - Ви бачите. Редакторів української мови у нас нема, тому прошу ставитися до цього з розумінням, за можливі підказки будемо вдячні. Просто напишіть відповідне зауваження в обговоренні відповідної теми.
Якщо "слідуючи майданівській традиції", то помилки неминучі, якщо "дотримуватися традиції", започаткованої батьками Майдану, то похибки будуть зведені нанівець.
2009.08.24 | Hoja_Nasreddin
Re: Дякую, поправив
Манул пише:> Якщо "слідуючи майданівській традиції", то помилки неминучі, якщо "дотримуватися традиції", започаткованої батьками Майдану, то похибки будуть зведені нанівець.
1."Похибка" - це слово навряд можна застосувати до явища, що має назву "граматичної помилки".
А вжите у множині (похибки), то взагалі рідкість. Вже й не пригадую, коли я його (у множині) чув або читав (не беручи до уваги приклади з тлумачних словників)
2.Звести нанівець, зазвичай, стосується перетворення доброго на погане. Природньо сприймається вислів "звести нанівець всю його працю, доробок, зусилля". Тоді як геть невдало звучить "звести нанівець весь його бруд, злочини, хиби й вади"
Я тут висловив виключно свою думку. Спираючись на власне відчуття мови (і власний досвід)
2009.08.24 | Манул
Re: Дякую, поправив
Hoja_Nasreddin пише:> Манул пише:
> > Якщо "слідуючи майданівській традиції", то помилки неминучі, якщо "дотримуватися традиції", започаткованої батьками Майдану, то похибки будуть зведені нанівець.
> 1."Похибка" - це слово навряд можна застосувати до явища, що має назву "граматичної помилки".
> А вжите у множині (похибки), то взагалі рідкість. Вже й не пригадую, коли я його (у множині) чув або читав (не беручи до уваги приклади з тлумачних словників)
Похибка -и (мн.), жін. - помилка, промах, недогляд у чому-небудь (Новий тлум. словник укр. мови у 4-х томах). "Помилка" має вужче значення, ніж "похибка", бо похибка - це і помилка, і промах, і недогляд. Прикладів, як я зрозумів, вам не треба.
> 2.Звести нанівець, зазвичай, стосується перетворення доброго на погане. Природньо сприймається вислів "звести нанівець всю його працю, доробок, зусилля". Тоді як геть невдало звучить "звести нанівець весь його бруд, злочини, хиби й вади"
Згоден. Якби я написав - "зійдуть нанівець", то помилки не було б.
>
> Я тут висловив виключно свою думку. Спираючись на власне відчуття мови (і власний досвід)
Дуже дякую. У Вас є смак і відчуття слова.
2009.08.24 | Skapirus
Ну тут думаю можна трохи посперечатися
Манул пише:> Якщо "слідуючи майданівській традиції", то помилки неминучі, якщо "дотримуватися традиції", започаткованої батьками Майдану, то похибки будуть зведені нанівець.
Як по мені (в словник не заглядав), то похибка стосується математики чи результатів вимірювань, наприклад, 0.3% плюс-мінус 0.1%. В граматиці говорять про помилки або в м"якшому випадку про недоречне вживання.
А зворот "дотримуючись традиції" мені трохи ріже вухо. І як завжди пропонує Караванський, з кількох варіянтів треба обирати найбільш легкомовний. Очевидно, що "слідуючи" в цьому контексті легше для вимови. ІМНО, звичайно, я не лігвіст.
Зі святом і Вас!
2009.08.24 | Манул
Re: Ну тут думаю можна трохи посперечатися
Skapirus пише:> Манул пише:
> > Якщо "слідуючи майданівській традиції", то помилки неминучі, якщо "дотримуватися традиції", започаткованої батьками Майдану, то похибки будуть зведені нанівець.
> Як по мені (в словник не заглядав), то похибка стосується математики чи результатів вимірювань, наприклад, 0.3% плюс-мінус 0.1%. В граматиці говорять про помилки або в м"якшому випадку про недоречне вживання.
>
> А зворот "дотримуючись традиції" мені трохи ріже вухо. І як завжди пропонує Караванський, з кількох варіянтів треба обирати найбільш легкомовний. Очевидно, що "слідуючи" в цьому контексті легше для вимови. ІМНО, звичайно, я не лігвіст.
Бачте, "слідувати" - це слово прямого значення, тобто, "рухатися слідом за ким-, чим-небудь", до того ж дуже рідко вживане, у Б.Грінченка воно відсутнє, у І.Франка: "Теофан слідував за паном". За традицією "слідувати" (йти слідом) не можна; помилка є і словосполучення "слідуючи традиції". Вельмишановний пан Караванський поставив би поряд позначку "сов".
Справді, тр- тр- - скородить вухо, але ж можна знайти инше синонімічне слово (легкомовний варіянт?), але инколи "легкість" може завадити змислу.
Стосовно до "похибки", то це слово має кілька значень: вузьких (ваш приклад) і ширших - як помилка, промах, недогляд, - саме те, що инколи трапляється на сторінках шанованого Вами і мною сайту "Майдан".
>
> Зі святом і Вас!
Дуже дякую, хай щастить Вам!
2009.08.25 | harnack
Можна й прискіпливіше: обирати легкомовніший, нейлегкомовніший
Skapirus пише:> А зворот "дотримуючись традиції" мені трохи ріже вухо. І як завжди пропонує Караванський, з кількох варіянтів треба обирати найбільш легкомовний. Очевидно, що "слідуючи" в цьому контексті легше для вимови. ІМНО, звичайно, я не лігвіст.
>
> Зі святом і Вас!
2009.08.23 | Мірко
Re: До мови з розумом: Відверте мавпування
Hoja_Nasreddin пише:> 2.Також цікаво, який відсоток людей адекватно зрозуміє (сприйме) вислів...<
Здається пан Насреддін мав на увазі "...який відсоток людей відповідно зрозуміє..."
2009.08.23 | Hoja_Nasreddin
Re: До мови з розумом: Відверте мавпування
Мірко пише:> Hoja_Nasreddin пише:
> > 2.Також цікаво, який відсоток людей адекватно зрозуміє (сприйме) вислів...<
>
> Здається пан Насреддін мав на увазі "...який відсоток людей відповідно зрозуміє..."
я мав на увазі ПРАВИЛЬНО (але хай буде відповідно, єдине, що у цьому випадку доведеться розшифровувати теє "відповідно")
2009.08.25 | Мірко
Правильно
А розшифрувати цю "адекватність" неможливо.Не люблю зайвих анґлицизмів. А як бракує мені слова то волію вставити в лапках або латинкою. Це вже відрухове. Якби знали які були кари за засмічення мови в Пласті, ще за Новацтва, то ви зрозуміли би.