МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Запитання щодо назви села

08/26/2009 | mayberain
Прошу консультації панства щодо назви села Ротмистрівка Смілянського району Черкаської області.

Мій батько походив із цього села, і я сама часто бувала там у дитинстві. Тоді село і в офіційних документах, і серед людей називалося РотмистрІвка, з наголосом на третьому складі, на "і".
Те, що це була саме офіційна назва, перевірила: змусила свою тітку, яка там народилася 1939 р., закінчила школу і мешкала до 1960-х рр., перевірити свої документи - скрізь РотмистрІвка.

Але нещодавно дізналася, що тепер село називається РотмІстрівка - з наголосом на другому складі, який до того ж пом'якшився. У такому вигляді назва вживається в нинішніх офіційних документах і словниках.

Власне, запитання: звідки цей покруч взявся?

Як аргумент наводять історію села: "Поселення виникло наприкiнцi ХV століття на кордонi володiнь Польщi i кримських татар. Тут перебував прикордонний сторожовий пост польського вiйcькa. Під його захистом ця мiсцевiсть після численних набiгiв кримських орд знову почала заселятись Ротмістром (польс. - Rotmistrz) Омецiнським, звідки селище й дістало назву - Ротмiстрiвка".

Але що стосується "ротмістра", то ані в польській (rOtmistrz), ані в німецькій (звідки слово і походить - ROtmeister), ані в російській (рОтмистр), ані в українській (рОтмістр) наголос із першого склада не переходить.

Далі, щодо назви села безпосередньо.
У польському Rotmistrzówka наголос із передостаннього складу на "І" теж не переходить у жодному варіанті!

Українська назва виникла прямо з польської, оминаючи російську (вперше село згадується у другій половині XVII ст.): ненаголошений м'який "mistrz" перейшов у ненаголошений же твердий "мистр".

Вимова (і написання) "РотмистрІвка" існувала щонайменше до середини 1980-х.

Звідки ж тоді оця сучасна форма?
Це що, спроба якогось чиновника "наблизитися до першоджерел" - до "ротмістра"?
Якогось офіційного документа про перейменування знайти не вдалося.

Крім того, тепер історичну назву вважають занадто "простонародною":
" А щодо назви "Ротмистрівка", то ця назва ближча простим селянам ("Рохмистрівка" - ще один варіант назви села від жителів одного з прилеглих сіл). Я назву "Ротмистрівка" зустрічаю надзвичайно рідко, і то лише між розмовами людей".

Якщо зважити, що населення села з кінця 80-х скоротилося вдвічі, то не дивно, що носіїв історичної назви стає дедалі менше.

Між тим мій дядько, теж уродженець села, вчитель, а пізніше директор однієї зі шкіл області (це до того, що людиною він був освіченою), підсміювався над обмовками зятя-росіянина і сватів - "РотмИстровка". Українською ж у 70-х так ніхто не говорив точно.

Коли намагалася з'ясувати причину зміни назви серед філологів, мені навели приклади, що це ледь не тенденція в сучасній українській мові: замість ГерманІвки - ГермАнівка, замість КачанІвки - КачАнівка...

Відповіді

  • 2009.08.26 | Hoja_Nasreddin

    не відповідь, та все ж

    Так сталося, що знаю назви кількох сіл тієї ж Черкаської області але на лівому боці Дніпра. Ті назви ніхто не змінював і вони звучать так (саме так вимовляли їх мешканці тих сіл):
    1.БогодУхівка
    2.ГоловАтівка
    3.ФрАнківка
    4.СиньоОківка
    5.КривонОсівка
    6.ЧапАївка
    7.КрасЬОнівка (хоча на письмі - красЕнівка - рідне село Івана Піддубного)
    8.БурІмка (велика й мала)

    Зверніть увагу на пункт 3: саме фрАнківка а не франкІвка
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.08.28 | Майстер

      Таки Ротмистрівка

      Поряд, у Ковалисі, живе моя тітка, я повз ту Ротмистрівку проїжджав не раз. І завжди вона була РотмистрІвка, а не РотмИстрівка. Це викобенюються "знавці" мови. З тих, що придумали "цьогоріч" та "минулоріч". І котрі їздять "до України".
    • 2009.08.29 | mayberain

      Ці назви мають інше походження

      Hoja_Nasreddin пише:
      > Так сталося, що знаю назви кількох сіл тієї ж Черкаської області але на лівому боці Дніпра. Ті назви ніхто не змінював і вони звучать так (саме так вимовляли їх мешканці тих сіл):
      З названих сіл лише Красьонівка-Красенівка опинилася у схожій до Ротмистрівки ситуації. Їхні назви прийшли через польську, а спотворилися завдяки російській.

      > 1.БогодУхівка
      Складне слово, наголос падає на другу основу; + слово має п'ять складів, наголос, відповідно, на третьому.

      > 2.ГоловАтівка
      Складне питання. Є версія, що спочатку село називалося Голованівка - за прізвищем одного з перших поселених тут кріпаків Голованя, якого пан у такий спосіб облагодєтєльствував (кінець XVIII ст.). Так що імовірно, що ця назва походить прямо з російської (якби воно ). Коли село стало ГоловаТівкою і чи мандрував наголос, з'ясувати поки не вдалося.

      > 3.ФрАнківка
      > Зверніть увагу на пункт 3: саме фрАнківка а не франкІвка
      Оскільки село з'явилося на початку ХХ ст. (було одним із т. зв. "столипінських хуторів"), то проводити паралель із назвами, які виникли на XVII ст., некоректно. До того ж назву село одержало на початку 1920-х рр. на честь І. Франка (як пишуть, на клопотання селян). Тому абсолютно незрозуміло, звідки могла взятися форма "ФрАнківка".

      > 4.СиньоОківка
      Складне слово, наголос падає на другу основу; + слово має п'ять складів, наголос, відповідно, на третьому.

      > 5.КривонОсівка
      Складне слово, наголос падає на другу основу; + слово має п'ять складів, наголос, відповідно, на третьому.
      Плюс у прізвищі Кривонос, від якого походить назва села, наголос також на "носі".

      > 6.ЧапАївка
      Взагалі-то обидва села Черкаської області (Золотоніського та Монастирищенського районів) офіційно називаються ЧапаЄвка. Назву таку отримали відповідно в 1923 р. та 1946 р., на честь зрозуміло кого (до того називалися Богушкова Слобода та Панський міст). Тобто походження назви, а отже й наголошення очевидне. До речі, в селі Монастирищенського району стару назву пам'ятають, навіть сільгоспкооператив назвали "Панський міст". А до війни колгосп прикольно називався: "Шлях колгоспника" із Панського Мосту.

      > 8.БурІмка (велика й мала)
      Наголошена І належить до основи, а суфікса -івк-, про який, власне, йдеться, у слові взагалі немає.

      > 7.КрасЬОнівка (хоча на письмі - красЕнівка - рідне село Івана Піддубного)
      Тут із назвою найцікавіше. Вона утворилася в 1760-х рр. (саме село відоме з 1720-х рр.) від прізвища значкового товариша Переяславського полку Григорія Красіона (прізвище, схоже, польського походження - Krasion; уточнити щось про діяльність пана Григорія поки не вдалося, принаймні роду Красіонів у розписі Кропивнянської сотні Переяславського полку, до якої належало село, немає).
      Проте варіант Красенівка (принаймні, варіант написання) почав, очевидно, вживатися у російських документах вже ледь не з кінця XVIII ст. (треба буде уточнити за "Описом Київського намісництва").
      Наголос на "сьо"/"се", можливо, пов'язаний з російським наголошуваним "йо".

      Те, що вимова Красьонівка збереглася досі, можна вважати дивом і вимагати охороняти її як пам'ятку живої народної мови із XVIII ст.
      У Ротмистрівки ж процес русифікації відбувся вже десь наприкінці 1980-х - у 1990-х рр.
      Сумно.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.08.29 | Hoja_Nasreddin

        дякую за цікаву історичну довідку

  • 2009.08.29 | mayberain

    Черкаська українська, або Нижнє-Комсомольська форева!

    У процесі топонімічних студіювань Черкащини натрапила на таку заміточку: http://www.pro-vincia.com.ua/news-h-2225.html

    Їх там що, у школі словниками й правописом користуватися взагалі не вчать?!
    Чи тепер правопис визначатиметься виключно рішенням обкому? себто, облвиконкому?
    Добре, хоч наостанок до "викладачів" вирішили звернутися.

    А я тут зі своїми наголосами та редукціями розводжуся...
    Що їм до історичної назви чи правопису...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua