МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

До мови з розумом: Ребуси від захоплености сюжетом

09/13/2009 | Святослав Караванський
Святослав Караванський

ЩО НАС ГУБИТЬ?* або чому нас не читають?/продовження, попередній матеріял: Част.14/

8. Ребуси від захоплености сюжетом

Праця письменника – праця творча, а це значить, що автор, працюючи над твором, перебуває у стані творчого піднесення, яке дуже близьке до поетичного натхнення. Коли автор починає викладати на папері те, що вже визріло в його голові, його починає колотити, майже як у трясці, бо викладаючи на папері, або вистукуючи на комп’ютері свій задум, він мимоволі додає нові й нові деталі до свого задуму, часом навіть походя міняє свій задум, додає сцени, знаходить кращі описи обставин. Цей процес так захоплює автора, що він перестає звертати увагу на якість своєї мови. Коли він володіє двома чи кількома мовами, та ще й близькими, то захопленість сюжетом притупляє у нього здатність розрізняти лексику цих мов: він поспішає викласти те, що так раптово засвітилось у його свідомості. Цей свого роду транс знає і переживає більшість авторів. Стан цей, безперечно, сприяє якості написаного чи настуканого, але шкідливо відбивається на мові: мова українських авторів під цей тріп наближається до суржику. Звичайно, що після такого нестримного слововиливу, автор має пізніше спокійно відредагувати свій текст, або звернутися до редактора. Але редактори в Україні перевелися. Тому деякі автори часом не редагують своїх творів, і читачам доводиться самим розшифровувати ребуси, породжені авторовою захопленістю сюжетом.
Перевіряти за поставою і вправністю чи перевіряти виправку і сприт?

“Слухай мою команду!... я перевірятиму кожного бійця за поставою і вправністю.”

Автор укладає ці слова в уста козир-дівчини, що раптом опинилася на військовому судні серед військових моряків. Вираз узято з російської військової лексики, поширеної в армії та на флоті СССР. Наявні у цьому вислові російські слова выправку і сноровку, автор перекладає словниковими термінами постава і вправність. Щирою ж українською армійською термінологією це мало б звучати виправка і сприт. Виправка – цілком українське слово, що походить від слова виправляти подібно до слів:

витівка виразка витинка висівки тощо.

Сноровку – найкраще віддає наше слово спритність або в умовах армії - сприт. Переклад же російського не дуже логічно скомпанованого вислову “проверять по выправке и сноровке” як “перевіряти за поставою і вправністю” карикатуризує військову лексику ще більше. Чи не буде зрозуміліше і для бійців і для читачів, якщо сказати:

“Слухай мою команду!... я перевірятиму виправку і сприт кожного бійця.”?


Душа прагнула до хлопця чи душу тягнуло до хлопця магнетом?

“...її бунтівлива душа, що... опинилася серед душ... корисливих, прагнула до хлопця,...”

Чи зрозуміє таку саламаху читач, хай і трохи освічений? Такий суржиковий стиль можна пояснити авторовою захопленістю сюжетом та його російським думанням. У автора в голові майнуло слово стремилась к нему, і він, довго не думавши, переклав його першим наявним у його мозковому словнику словом прагнула до нього. Але такий машинний переклад не відтворює справжньої української мови, а копіює протокольне язичіє. Цим язичієм можна писати міліцейські протоколи, а не художні тексти. Те, що росіяни віддають дієсловом стремиться к чему, українці висловлюють низкою слів. Жодну мову не можна перекладати однозначно: кожна мова має десятки, коли не сотні варіянтів, уживаних у тій чи тій обставині. Цю істину знає кожен хоч трохи підкутий перекладач. Навіть російсько-російські словники минулого (й сучасного!) наводять кілька синонімів до слова прагнути:

рватися до чого пориватися до чого,

а глибше дослідження української лексики у можливих комбінаціях ужитку додають до цих форм ще такі:

тягнутися /тяжіти/ до чого, палко бажати /хотіти/ чого, (з наступним словом знайти) завзятисязавзявся знайти = я прагнув знайти],

а також форми стилістичної переробки з парою

тягти магнетом [мене тягнуло до Києва магнетом = я рвався до Києва].

Виходячи з цих можливостей нашої мови, редагую наведений уривок:

“...її бунтівливу душу, що... опинилася серед душ... корисливих, тягнуло до хлопця магнетом...”


Телешухляда чи телик? “...злякавшись, що сказав зайве, сухо уточнив: - Бачив по телешухляді.” Це ще одна здібна булочка сучасної псевдоукраїнської мови. Автор, думаючи не по-українському, хапливо переклав російський ящик у слові телеящик як шухляда. І притулив горбатого до стінки, бо слово ящик у нас має два відповідники: шухляда і скринька. У даному разі слід ужити саме скриньку. Але якщо вдаватися до фамільярної лексики, то краще вибрати форму телик, бо телескринька звучить, як немазане колесо:

“...злякавшись, що сказав зайве, сухо уточнив: - Бачив по телику.”


Рвати підошви чи без мила голити?

“Щось вона дуже весела сьогодні, рве підошви.”

Мову персонажів у автора пересипано фамільярною напівжаргонною лексикою. І це не мінус його письма, а плюс, бо саме так говорить російськомовний бомонд. Але переклад поширеного там вислову рвать подмётки як рвати підошви плюсом не назвеш. Такі перли перекладацтва не сприятимуть популярності української мови. Наша напівжаргонна лексика має свої рівнозначні вирази:

без мила голити прясти дріт і пальців не слинити: “Щось вона дуже весела сьогодні: без мила голить.”


По пересічній місцевості чи не по дорогах?

“...не врахували, що вони на конях можуть мчати по пересічній місцевості,...”

Автори таких кавалків не здають собі справи, що своїми мовними винаходами вони постачають матеріял для гумористичних журналів, а також автоматично включаються у змагання знайти вираз бездарніший від пари здібні булочки, тобто у змаганні за право зватися творцем найбездарнішої мовної кальки. Наше слово пересічний, хоч і виникло шляхом перекладу німецького слова durchschnitlich, що походить від німецького слова із значенням перетинати, однак його (слова пересічний) значення дуже далеке від слова перетинати, бо воно значить середній, посередній, рядовий, сірий, такий, як усі, нічим не відмінний від інших. Не знаючи значення цього слова, автор чи перекладач або автор-перекладач прирівняв слово пересічний до близькозвучного російського слова пересечённый, точнісінько так, як його однознавець у мовних науках переклав сдобные булочки як здібні булочки. Наслідок: маємо ще одну здібну булочку. Недурно сказано: на вигляд не покладайся! Це вірно і для мовознавства. Бо пересечённая местность по-нашому буде перетята місцевість. Але нащо аж така книжно-військова лексика у побутовому мовленні. Можна закластися, що навіть військовики у дев’ятьох випадках з десяти замість перетятої місцевости скажуть простіше і зрозумі-ліше: не по дорозі, і наведену вище думку висловлять так:

“...не врахували, що вони на конях можуть мчати не по дорогах,...” (Далі буде)


*) Зберігаємо правопис автора

Відповіді

  • 2009.09.21 | Hoja_Nasreddin

    дуже сподобався несподіваний вислів "завзятися знайти"

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.09.21 | Сергій Вакуленко

      Караванський іще забув назвати серед варіянтів дієслово ЖАДАТИ

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.09.21 | Hoja_Nasreddin

        так, але це слово, в певному сенсі, "тривіальне"

        а то "завзятися знайти" - рідкісний шедевр
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.21 | Сергій Вакуленко

          Воно-то тривіяльне, але тепер чомусь чути лише ПРАГНУТИ

          А душа все-таки чогось жадає (або кудись лине).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.09.21 | Hoja_Nasreddin

            Ви справді відчуваєте засилля ПРАГНУТИ?

            Сергій Вакуленко пише:
            > А душа все-таки чогось жадає (або кудись лине).
            Можливо, ЖАДАТИ більше надається до друку, аніж до розмови.
            Крім того, воно вимагає явно більше емоцій та енергії, почуттів (до того ж, відвертих), через те людина не завжди наважується саме його вжити.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.09.21 | Сергій Вакуленко

              На мою думку, певна диспропорція є

              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.09.21 | Hoja_Nasreddin

                у попередньому дописі я намагався обгрунтувати її природність

                чалапаю, чапаю, чеберяю, чимчикую, прошкую, простую, "пензлюю" :)
                також поступаються простенькому
                йду
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.09.22 | Сергій Вакуленко

                  ПРАГНУТИ не простеньке

                  Простеньке — ХОТІТИ.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2009.09.22 | Hoja_Nasreddin

                    все пізнається через (у) порівняння (і)

                    до речі, як на мене, до ХОТІТИ ближчим є ЖАДАТИ (за значенням), аніж ПРАГНУТИ
                    і просто так поміняти ХОТІТИ на ПРАГНУТИ, мабуть, далеко не завжди вдасться, не змінивши при цьому істотно змісту (ну нехай частково) речення
                    натомість з ЖАДАТИ - простіше, бо тут тільки й того, аби з'ясувати, чи ми просто ХОЧЕМО чи ДУЖЕ-ДУЖЕ :)

                    цікаво, що як тільки доштукувати до обох слів спереду ЗА, то вони негайно віддаляються
                    ЗАХОТІТИ - ЗАЖАДАТИ


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua