До мови з розумом: Неправильні форми
10/17/2009 | Святослав Караванський
Святослав Караванський
Судоми чи судома?
Принесе стільці чи? чи Чи принесе стільці? Стежити за чим чи стежити що? Деякі помилки настільки безглузді, що збивають з пантелику читача. Чи зрозуміє навіть підкутий читач такий вислів:
Спустити шкіру чи шкуру?
*) Зберігаємо правопис автора
ЩО НАС ГУБИТЬ?* або чому нас не читають? /продовження, попередній матеріял: Част.19/
12. Неправильні форми
У сучасних текстах, попри перелічені досі хиби, можна натрапити крім елементарної ще й на кричущу безграмотність, яку не мав би допустити навіть редактор-початківець. А втім допускають і непочатківці. Нема такої газетної чи інтернетної публікації, де б не було кількох граматичного ляпсусів. Навмання вибираю статтю в інтернеті. Ідеться про корупцію в органах Держінспекції. Актуальна тема. Автор стоїть за закон і законність. Але щодо мовних законів він, на жаль не на висоті. Я нарахував 12 відступів від норм української мови, поминувши такі дрібниці, як підтримка депутатів в БЮТ: спробуйте вимовіть ВВБ. Наведу деякі з цих відступів: Здогадка – новотвір автора та інших украінскіх писачів. Такого слова наша мова не знає. Це російське слово догадка походя українізоване. По-нашому – здогад. Надула губки – по-нашому: закопилила губки. Якби там не було – замість як би там не було або хай як там буде Виручка - замість виторг або, коли йдеться про зиск, то зиск По таким схемам – замість по таких схемах або по-канцелярійному за такими схемами Співпрацювати с центром – замість із центром Спущений зверху – замість згори За поданням – замість на подання Кришувати – замість надавати кримінальний “дах” Інспекція по контролю за цінами – замість інспекція цін. Слово інспекція вже містить у собі поняття контролю. Отже, інспекцію по контролю за цінами треба розуміти як контроль по контролю за цінами. Гарно? Нащо така двоверха назва? Для зайвого нагромадження слів? Бюрократичні клани таким нагромадженням слів створюють навколо себе ауру вищої касти в суспільстві зі своєю особливою мовою. Але українська мова з колиски була ворогом бюрократії та бюрократично-хабарницької мови. Останній канцелярський шедевр – це винахід не журналіста, а зразок офіційної украіской мови, задіяної в незалежній Україні: від імперських бюрокртичних стандартів – ні на п’ядь! Не є винятком під цим оглядом і розглядані нами тексти.Судоми чи судома?
“Обома руками щосили, аж до судом, до молочного кольору, трималася за опору,...”
І в іншому місці:“Кобила теж захвилювалась,... по бабках нагору і назад пробігли легкі судоми.”
Автор, очевидно, думає російською мовою і в думках російське слово судороги, перекладає як судоми. Але українське слово судома - поняття збірне і не потребує вживання у множині. У творах українських письменників, з радянськими включно, не засвідчено такого вжитку. Це характерна риса нашої мови. Візьмім, слово стогін. Знову таки у класиків, з радянськими включно (хоч є винятки), не засвідчено вживання слова стогін у множині:“Відкрив вогонь з кулеметів,... туди, звідки чувся стогін і зойки пораненого.”
Росіянин у такому разі не завагався б ужити стогін у множині:“...слышались стоны и вопли раненого.”
Російське слово стон крім збірного поняття віддає ще й конкретне:“Больной издал один-единственный стон.”
Наш стогін такої властивости не має, хоч украінскіє пісатєлі можуть сказати:“Хворий видав один-єдиний стогін.”
Такий вислів звучить неоковирно, бо суперечить нашим мовним канонам. А ці канони відносять іменники з кінцевим – ін в основі: гін (у значенні нестримність), розгін, дзвін (у значенні звук), гомін, стогін – до збірних іменників. Правда, не хто, а М. Рильський вживає стогін у множині:“Леся Українка... проголосила серед стогонів та зойків різного роду нитиків,,,”
Якби метри довіряли свої писання редакторам, то вправний редактор виправив би цей пасаж так:“Леся Українка... проголосила серед стогону й зойків різного роду нитиків,,,”
Метри можуть помилятися і помиляються, бо вони - люди, а людям властиво помилятися. Плюс до того, як свідчать сучасники, дружина Максима Тадейовича була виключно російськомовна.Принесе стільці чи? чи Чи принесе стільці? Стежити за чим чи стежити що? Деякі помилки настільки безглузді, що збивають з пантелику читача. Чи зрозуміє навіть підкутий читач такий вислів:
“Принесе стільці чи?”
Наведу його з попереднім реченням:“Левко... уважно стежив за діями Ботаніка: як він учинить? Принесе стільці чи?” (Б)
Чи будуть читачі із захватом читати твори, насичені такими ребусами? Чи не мають вони рації, відвертаючись від такої продукції? Що хотів сказати автор і що сказав? Хотів сказати: “Принесёт стулья-ли?”, тобто “Чи принесе стільці?”, а сказав за себе і за редактора: “Не знаємо азів української мови.” З таким багажем українським класиком не станеш. А ким? Це хай читачі скажуть. Щодо слова стежити за ким/чим. Сьогодні майже годі довести, що нам властиво стежати кого/що, а не за ким/чим, настільки форма із за поширилася в нашому мовному просторі під впливом, річ ясна, мови старшо-молодших братів. Але дбаючи про щиру українську мову, варто вживати саме питомі українські форми. Пише М. Вороний:«Я стежу творчости закони..»: стежу що.
І той же Рильський:«Зайців (кого) даремно цілий день я стежив...».
Лукавить СУМ, кваліфікуючи такий вжиток як мисливський. Це питома українська форма. Тому пропоную таку правку безграмотного речення (Б):“Левко... уважно стежив дії Ботаніка: як він учинить? Чи принесе стільці?”
Спустити шкіру чи шкуру?
“Я з вас удома шкіру спущу!”
Таку фразу автор приписує міліціонеру. Але це нежива фраза, бо ми, а також росіяни, спускаємо з когось шкуру, а не шкіру. Але авторові захотілося українізувати нашу форму. Він вирішив, що шкіра звучатиме по-нашому краще, ніж шкура. Такого висновку доходили до автора й деякі інші наші мовці, але далі діялектного вжитку зворот спустити шкіру не пробився. Мовний смак більшости українців не прийняв у цьому звороті шкіри, віддавши перевагу шкурі. І це закономірно, бо існує й зворот-близнюк спустити сім шкур, який виник на базі пари спустити шкуру, бо саме вона була матірньою словосполукою у наших предків, які спускали шкури з тварин та звірів. Спускання шкіри з людей практикували кати, але кати не творили мови. Мову творив народ. Псевдо-ж-покращання мови самозванними знавцями її не покращують, але засвідчують, що цим самозванцям треба спустити з себе шкуру знавців нашої мови і натомість узятися до її вивчення.(Далі буде)
*) Зберігаємо правопис автора
Відповіді
2009.10.17 | Манул
Re: До мови з розумом: Неправильні форми
Уроки (наука) Святослава Караванського дуже потрібні: вони допомагають зшкрібати залишки корости, вчать, навчають, виховують. Уклін Вам.2009.10.18 | Hoja_Nasreddin
Re: До мови з розумом: Неправильні форми
Манул пише:> Уроки (наука) Святослава Караванського дуже потрібні: вони допомагають зшкрібати залишки корости, вчать, навчають, виховують. Уклін Вам.
Але отак написати - хіба потрібно для цього читати С.Караванського?
цікаво, що у цій статті С.Караванського і ПРО ЦЕ також ідеться
"як підтримка депутатів в БЮТ"
2009.10.18 | Манул
Re: До мови з розумом: Неправильні форми
Hoja_Nasreddin пише:> Манул пише:
> > Уроки (наука) Святослава Караванського дуже потрібні: вони допомагають зшкрібати залишки корости, вчать, навчають, виховують. Уклін Вам.
> Але отак написати - хіба потрібно для цього читати С.Караванського?
>
> цікаво, що у цій статті С.Караванського і ПРО ЦЕ також ідеться
> "як підтримка депутатів в БЮТ"
Я вас зрозумів, вам подобаються милозвучні слова, щоб речення лунали, мов музика, тішачи ваш слух. В житті так не буває, в усній і письмовій мові - теж. Буває, думку треба передати через дуже немелодійні слова, звуки, щоб вони і в писемному вигляді звучали шорстко."Шкребти", "короста" - не мелодійні слова: і за змістом, і за фонетикою. Але саме залишки корости треба на собі шкребти, зшкрібати. Ви не почули отого болісного процесу - "зшкрібати залишки корости", переданого через приголосні [зшкр] [злк], [крст]. Саме так той процес відбувається у житті, метафорично. То не "ой за гаєм, гаєм". І причому тут "ВБЮТ"? То зовсім инше. Купайтесь у хвилях мелодій, втім, не надумайте слухати музику Сильвестрова, Грабовського, Станковича, Губайдуліної чи Шнітке: вона вам буде різати ваш ніжний і делікатний слух.
2009.10.20 | Hoja_Nasreddin
Re: До мови з розумом: Неправильні форми
Манул пише:> Я вас зрозумів, вам подобаються милозвучні слова, щоб речення лунали, мов музика, тішачи ваш слух.
Все значно простіше:
1.я люблю українську мову
2.українська мова - моя рідна мова
> В житті так не буває
Хіба ми про філософію?
> в усній і письмовій мові - теж.
Ну тоді нашо Ви читаєте Караванського? Чи Ви мислите, що він тут фантазує?
Він пише про те, що саме у розмові й на письмі СПРАВДІ трапляється
> Буває, думку треба передати через дуже немелодійні слова, звуки, щоб вони і в писемному вигляді звучали шорстко.
я розумію, що можна шипіти як праска, пугикати як зозуля (або горлиця), тріскотіти як сорока, гавкати як пес, деренчати як старий віз по бездоріжжю. Але до чого тут мова - в сенсі її законів та традицій.
Я перебуваю по суті у тотальному україномовному середовищі, і ніхто такої "наруги" над мовою не робить. У Вашому випадку кожен (підкреслюю - кожен) мій співрозмовник "втулить" "і" (тобто зіш...).
Скажу більше, люди навколо скорше скажуть зі двору, хі співу, зі салом(!), аніж без "і".
> "Шкребти", "короста" - не мелодійні слова: і за змістом, і за фонетикою.
До чого тут короста? цілком мелодійне слово, якщо забути про його значення (недалеко втікло від королеви, коромисла тощо)
> Але саме залишки корости треба на собі шкребти, зшкрібати.
Вам треба шкребти й зшкрібати? То робіть.
Як мені потрібно то буде робити, то я буду шкребти й зііішкрібати
> Ви не почули отого болісного процесу - "зшкрібати залишки корости", переданого через приголосні [зшкр] [злк], [крст].
Я не пригадую що я почув.
> Саме так той процес відбувається у житті, метафорично.
Знову філософія - не до місця
> То не "ой за гаєм, гаєм".
так, так, "ой зшкрібаю зкшкрібаю (я коросту)"
> І причому тут "ВБЮТ"?
подумайте
> То зовсім инше. Купайтесь у хвилях мелодій, втім, не надумайте слухати музику Сильвестрова, Грабовського, Станковича, Губайдуліної чи Шнітке: вона вам буде різати ваш ніжний і делікатний слух.
Через те мої предки співали пісні які слух не різали. Скорше "душу й серце". Але вони при цьому ніколи не зазіхали на право ... писати музику й співати, що ріже слух.
2009.10.18 | jz99
зшкрібати (/)
Hoja_Nasreddin пише:> Манул пише:
> > Уроки (наука) Святослава Караванського дуже потрібні: вони допомагають зшкрібати залишки корости, вчать, навчають, виховують. Уклін Вам.
> Але отак написати - хіба потрібно для цього читати С.Караванського?
Мене теж смикнуло
Та, виявляється, не все тут просто! Торік на форумі ВТССУМ я поставив питання саме про ЗШКР- і... піймав облизня, тобто дістав обгрунтовану відповідь, що це правильно!
Ось гілка:
http://forum.slovnyk.net/index.php?showtopic=1115&hl=зшкрібати
Йдеться про оце:
http://www.slovnyk.net/?swrd=зшкрібати
А ось посилання на скан ”Орфоепічного словника”, укладеного Миколою Погрібним (1984 рік) і використаного як доказ:
http://www.madslinger.com/mova/orfoepichnyi_slovnyk_pogribnyi_1984_ocr/index.html
І там у нього є слова ”зшкрябувати”, ”зштовхувати” з транскрипцією нормативної вимови ”шшкрябувати”, ”шштовхувати”(причепив унизу).
> цікаво, що у цій статті С.Караванського і ПРО ЦЕ також ідеться
> "як підтримка депутатів в БЮТ"
...Ну, і раз можна шшкрібати, то тоді й тут постає питання, чом же не можна вимовити ”депутатіввбют”. Причому, на відміну від вищеозначених слів, де я все ж таки безсумнівно казав-писав би ”зішкрябати”, ”зіштовхнути”, в цьому випадку я б уже й вагався, що краще (тобто навпаки, що гірше) — ”ввб” чи ”убю”. Справді, не виникає ж питань щодо звучання ”депутатів БЮТ”. То чому ж не подовжити ”в” для ”депутатів в БЮТ”
2009.10.19 | Манул
Re: зшкрібати (/)
jz99 пише:> Hoja_Nasreddin пише:
> > Манул пише:
> > > Уроки (наука) Святослава Караванського дуже потрібні: вони допомагають зшкрібати залишки корости, вчать, навчають, виховують. Уклін Вам.
> > Але отак написати - хіба потрібно для цього читати С.Караванського?
>
> Мене теж смикнуло
>
> Та, виявляється, не все тут просто! Торік на форумі ВТССУМ я поставив питання саме про ЗШКР- і... піймав облизня, тобто дістав обгрунтовану відповідь, що це правильно!
>
> Ось гілка:
> http://forum.slovnyk.net/index.php?showtopic=1115&hl=зшкрібати
>
> Йдеться про оце:
> http://www.slovnyk.net/?swrd=зшкрібати
>
> А ось посилання на скан ”Орфоепічного словника”, укладеного Миколою Погрібним (1984 рік) і використаного як доказ:
> http://www.madslinger.com/mova/orfoepichnyi_slovnyk_pogribnyi_1984_ocr/index.html
>
> І там у нього є слова ”зшкрябувати”, ”зштовхувати” з транскрипцією нормативної вимови ”шшкрябувати”, ”шштовхувати”(причепив унизу).
>
>
> > цікаво, що у цій статті С.Караванського і ПРО ЦЕ також ідеться
> > "як підтримка депутатів в БЮТ"
> ...Ну, і раз можна шшкрібати, то тоді й тут постає питання, чом же не можна вимовити ”депутатіввбют”. Причому, на відміну від вищеозначених слів, де я все ж таки безсумнівно казав-писав би ”зішкрябати”, ”зіштовхнути”, в цьому випадку я б уже й вагався, що краще (тобто навпаки, що гірше) — ”ввб” чи ”убю”. Справді, не виникає ж питань щодо звучання ”депутатів БЮТ”. То чому ж не подовжити ”в” для ”депутатів в БЮТ”
Дякую дуже. Втім, "зшкрябувати" і "зішкрябувати" - трохи инакші слова, вважаю, що саме "зшкрябувати" я використав правильно у тому контексті. Стосовно альтернативного вживання "в-у" - Ви цілком маєте рацію. Не все так просто, інколи доводиться (не у випадку "ВВБЮТ", думка С.Караванського правильна, то елементарний журналістський огріх) писати "в" перед словом, яке починається з приголосної: задля ритму фрази, смислового акценту чи з инших міркувань. Колись один мій текст виправив посередній редактор-схоласт, замінивши скрізь "в" на "у" перед приголосним, я прочитав виправлений текст і жахнувся.
Вважаю схоластикою на 80% випадки, коли критики вбачають у поєднанні якихось літер "немелодійність" виразів чи вимагають від авторів писати саме так, а не инакше. Колись читав гарну статтю Івана Дзюби, у якій він писав про право автора навіть говорити "кострубато", тобто непригладжено, бо тоді, часом, на його думку, втрачається свіжість і правда життя. Мова - море, стихія, а не басейн з хлорованою водою.
2009.10.19 | zаброда
Re: зшкрібати (/)
Манул пише:> задля ритму фрази, смислового акценту чи з инших міркувань. Колись один мій текст виправив посередній редактор-схоласт, замінивши скрізь "в" на "у" перед приголосним, я прочитав виправлений текст і жахнувся.
Хтось іще й забува, що вимовляємо те "в" не як лабіодентальний [в], тож, далебі, догматична коректура инколи призводить до кумедних наслідків.
2009.10.20 | Hoja_Nasreddin
дякую за цікаву довідку
а манулові - за першопричину її (виникнення)2009.10.20 | Манул
Re: дякую за цікаву довідку
Hoja_Nasreddin пише:> а манулові - за першопричину її (виникнення)
Вчімся разом, дякую Вам, панам iz99, zabroda, а насамперед - панові Святославу Караванському.