Дунай, Дністер, Дніпро, Дон."ДН".
05/10/2010 | stryjko_bojko
Дунай, Дністер, Дніпро, Дон."ДН".
Чи випадково вони містять звуки "Д-Н"?
===================
http://otvet.mail.ru/question/9850703/
"Дон - от скифско-осетинского «вода»
"Слово: Дон,
Ближайшая этимология: род. п. Доґна, отсюда уменьш. Донеґц, укр. Дiн, род. п. Дону, др.-русск. Донъ (СПИ), тур. T„n "Дон", также "большая река" (Радлов 3, 1052), также Tun (Радлов З, 1439), Древнее название TЈnaiЁj (Геродот, Страбон), первоисточником которого является авест. dѓnu- ж. "река", осет. don "река, вода", др.-инд. dѓґnu ср. р. "сочащаяся жидкость";...
Дунай - Этимология названия реки по одной из версий означает Danuvius (быстрая вода) и связна с кельтскими словами danu (быстрый) и vius (вода), а по другой версии восходит к древнеиранским словам «да», «до», «ду». (Понятие «река» в глубокой древности обозначалось парой протоиндоевропейских односложных слов «да на» (течёт здесь), «до на» (протекает здесь), «ду на» (протекает внутри здесь)....
" Слово: Дунаґй,
Ближайшая этимология: укр. Дунаґй, ст.-слав. Доунавъ (Супр.), болг. Дуґнав, сербохорв. Ду?нав, Ду?наво, др.-сербск. Дунавь, хорв. Du?naj, словен. Dunaj ["Beнa"], чеш. Dunaj, польск. Dunaj; см.
Дальнейшая этимология: Заимств. через гот. *DЎnawi из кельт.-лат. Dѓnuvius (Цезарь, Dе bello Gall. 6, 25 и т. д.), родственного авест. danu- "река". др.-инд. dѓnu- "сочащаяся жидкость", осет. don "река" (см. Дон);
Аналогично Днестр - Название реки восходит к протоиндоевропейским словам «да», «до», «ду». Понятие «река» в глубокой древности обозначалось парой протоиндоевропейских односложных слов «да на» (течёт здесь), «до на» (протекает здесь), «ду на» (протекает внутри здесь)...
"Слово: Днестр,
Ближайшая этимология: род. п. -страґ, др.-русск. Дънkстръ, Днiстр, лат. Danastius (Амм. Марц.), также Danaster (Иордан 5), DЈnastrij (Феоф., Кедрен., Конст. Багр.).
Дальнейшая этимология: Не объяснено. По Кречмеру ("Glotta" 24, 11 и сл.) -- из балканско-скиф. *Dѓnu-nazdyЎ "ближняя река" (ср. авест. nazdyЎ "ближе", нов.-перс. nazd "близко", др.-инд. nЊd–yas "ближе") в отличие от "более далекой реки" (см. Днепр). Затруднение при этом представляет e№ (по Кречмеру, там же, из осет. ?), а также r, появление которого под влиянием названия Днепр маловероятно.
Днепр - Существует мнение, что название река получила от древнеиранского - "дану апара", что означает задняя река.
"Слово: Днепр,
Ближайшая этимология: род. п. Днепраґ, др.-русск. Дънkпръ (Толк. Палея XIV в.; см. Соболевский, РФВ 64, 186), укр. Днiпроґ. Впервые греч. DЈnaprij; Аноним Periplus Ponti Eux. 58 (см. К. Мюллер, GGM 1, 417), также Менандр Прот., Феофан, лат. Danaper (Иорд. 5), Danapris, Географ Равеннский.
Дальнейшая этимология: Трудное название. Заманчива, но не свободна от фонетических трудностей этимология Кречмера ("Glotta" 24, 11 и сл.), который считает, что это слово происходит из балканско-скифск. *Dѓnu-apara- "задняя река" (др.-инд. aґparas, авест. араrа-"задний, более отдаленный", по сравнению с Днестром (см.)). Слав. e№ должно отражать осет. ? (*Don-?pr-). Не более убедительна гипотеза Соболевского о скиф. *Danapras "стремительно, сильно текущий" (ЛеЁвенталь, WuS 10, 143) или ир. Dѓnu-+ipr-, ср. Ибр (см.); см. Соболевский, РФВ 64, 186; AfslPh 27, 243. Ср., однако, дно и цслав. долоуперивъ katwfer»j (Mi. LP 170).
Донховка - "удалось обнаружить речку Хобню или Хабню (разночтение составителей карт) на современной карте Подмосковья, недалеко от Ново-Петровска. Это было большой удачей, наглядно и доказательно выделился корень хаб (хоб)....
После этой находки ареал поиска топонима рек с корнем хаб (хоб), хав (хов) расширился. В Тверской области мы встречаем реки с топонимом из двух слов: река Донховка; река Иноха, река Жидоховка."
О топонимии Орс-Дон идут споры. Одни считают, что название осетинского происхождения, восходящее к иранскому языку, другие связывают с ос. орс — «белая» +
дон — «вода» (Коков, 269).
Источник: http://vasmer.narod.ru/ http://real-alania.narod.ru/alanialand/h... http://www.nahab.info/nahabino/history/ википедия
Чи випадково вони містять звуки "Д-Н"?
===================
http://otvet.mail.ru/question/9850703/
"Дон - от скифско-осетинского «вода»
"Слово: Дон,
Ближайшая этимология: род. п. Доґна, отсюда уменьш. Донеґц, укр. Дiн, род. п. Дону, др.-русск. Донъ (СПИ), тур. T„n "Дон", также "большая река" (Радлов 3, 1052), также Tun (Радлов З, 1439), Древнее название TЈnaiЁj (Геродот, Страбон), первоисточником которого является авест. dѓnu- ж. "река", осет. don "река, вода", др.-инд. dѓґnu ср. р. "сочащаяся жидкость";...
Дунай - Этимология названия реки по одной из версий означает Danuvius (быстрая вода) и связна с кельтскими словами danu (быстрый) и vius (вода), а по другой версии восходит к древнеиранским словам «да», «до», «ду». (Понятие «река» в глубокой древности обозначалось парой протоиндоевропейских односложных слов «да на» (течёт здесь), «до на» (протекает здесь), «ду на» (протекает внутри здесь)....
" Слово: Дунаґй,
Ближайшая этимология: укр. Дунаґй, ст.-слав. Доунавъ (Супр.), болг. Дуґнав, сербохорв. Ду?нав, Ду?наво, др.-сербск. Дунавь, хорв. Du?naj, словен. Dunaj ["Beнa"], чеш. Dunaj, польск. Dunaj; см.
Дальнейшая этимология: Заимств. через гот. *DЎnawi из кельт.-лат. Dѓnuvius (Цезарь, Dе bello Gall. 6, 25 и т. д.), родственного авест. danu- "река". др.-инд. dѓnu- "сочащаяся жидкость", осет. don "река" (см. Дон);
Аналогично Днестр - Название реки восходит к протоиндоевропейским словам «да», «до», «ду». Понятие «река» в глубокой древности обозначалось парой протоиндоевропейских односложных слов «да на» (течёт здесь), «до на» (протекает здесь), «ду на» (протекает внутри здесь)...
"Слово: Днестр,
Ближайшая этимология: род. п. -страґ, др.-русск. Дънkстръ, Днiстр, лат. Danastius (Амм. Марц.), также Danaster (Иордан 5), DЈnastrij (Феоф., Кедрен., Конст. Багр.).
Дальнейшая этимология: Не объяснено. По Кречмеру ("Glotta" 24, 11 и сл.) -- из балканско-скиф. *Dѓnu-nazdyЎ "ближняя река" (ср. авест. nazdyЎ "ближе", нов.-перс. nazd "близко", др.-инд. nЊd–yas "ближе") в отличие от "более далекой реки" (см. Днепр). Затруднение при этом представляет e№ (по Кречмеру, там же, из осет. ?), а также r, появление которого под влиянием названия Днепр маловероятно.
Днепр - Существует мнение, что название река получила от древнеиранского - "дану апара", что означает задняя река.
"Слово: Днепр,
Ближайшая этимология: род. п. Днепраґ, др.-русск. Дънkпръ (Толк. Палея XIV в.; см. Соболевский, РФВ 64, 186), укр. Днiпроґ. Впервые греч. DЈnaprij; Аноним Periplus Ponti Eux. 58 (см. К. Мюллер, GGM 1, 417), также Менандр Прот., Феофан, лат. Danaper (Иорд. 5), Danapris, Географ Равеннский.
Дальнейшая этимология: Трудное название. Заманчива, но не свободна от фонетических трудностей этимология Кречмера ("Glotta" 24, 11 и сл.), который считает, что это слово происходит из балканско-скифск. *Dѓnu-apara- "задняя река" (др.-инд. aґparas, авест. араrа-"задний, более отдаленный", по сравнению с Днестром (см.)). Слав. e№ должно отражать осет. ? (*Don-?pr-). Не более убедительна гипотеза Соболевского о скиф. *Danapras "стремительно, сильно текущий" (ЛеЁвенталь, WuS 10, 143) или ир. Dѓnu-+ipr-, ср. Ибр (см.); см. Соболевский, РФВ 64, 186; AfslPh 27, 243. Ср., однако, дно и цслав. долоуперивъ katwfer»j (Mi. LP 170).
Донховка - "удалось обнаружить речку Хобню или Хабню (разночтение составителей карт) на современной карте Подмосковья, недалеко от Ново-Петровска. Это было большой удачей, наглядно и доказательно выделился корень хаб (хоб)....
После этой находки ареал поиска топонима рек с корнем хаб (хоб), хав (хов) расширился. В Тверской области мы встречаем реки с топонимом из двух слов: река Донховка; река Иноха, река Жидоховка."
О топонимии Орс-Дон идут споры. Одни считают, что название осетинского происхождения, восходящее к иранскому языку, другие связывают с ос. орс — «белая» +
дон — «вода» (Коков, 269).
Источник: http://vasmer.narod.ru/ http://real-alania.narod.ru/alanialand/h... http://www.nahab.info/nahabino/history/ википедия
Відповіді
2010.05.11 | Мірко
Ну й українське слово "дно"
2010.05.14 | Мартинюк
Краще шукати аналоги в балтійських мовах
Український історик Петров наприкінці 50 років навів переконливі докази що мова скіфів була близькою не до іранських , а до балтійських мов. А відповідно і до словянських. Бо навіть є науковий термін - "балто-словянська мовна група ". Припущально що також близькою до них була зникла на сьогодні ілірійська мова. А зникла вона тому що в "ілірійщині" (тер. кол. Югославії) зараз живуть ... ті ж самі словяни.Саме тим напевно можна пояснити загальновідомий ( але досі незрозумілий) історичний факт , який полягає в тому що в античні часи Балтійське море називалося ...Скіфським морем.
Із мого особистого досвіду - ще не знаючи про схожість балтійських і словянських мов , я будучи в Прибалтиці зненацька зрозумів ( до речі будучи добряче напідпитку) , що я фактичног розумію три чверті із того, про що балакають між собою мої подружки латишки. При чому будучи певним що я їх зовсім не розумію. Ефект як виявилося не зник, коли я протверезів наступного ранку. Просто я зрозумів що більшість незрозумілих мені слів мають аналоги у польскій , російській, німецькій, а то й просто тотожні українським літературним чи діалектним словам.
Наприкалад йду вулицею бачу латиську вивіску - -звучить приблизно "Майже" З модернової вітрини нічго не зрозуміло. І раптом я здогадуюся - Майже- мазя- хляб( щось рідке розкалатане) -хліб !!! До того я десь прочитав що хліб спочатку у словян був чимось на манір каші чи кулеші, і лише потім його почали пекти. Для порівнянн -німецьке "брот" від слова "брат" - печений. Тобто предки німців вперше побачили хліб уже в печеному вигляді.
Так от - у Литві я побачив вивіску "Дуонас" і виявив що то також є хліб.
2010.05.15 | texas aggie
Re: Краще шукати аналоги в балтійських мовах
По-перше braten означає смажити, а не пекти. По-друге походження слова Brot інше.Взагалі, етимологія - солідна наука, і можна знайти багато хороших довідників із різних мов. Наприклад, є прекрасний багатотомний етимологічний словник української мови. Фасмер - теж непогане джерело. Заглянувши туди, ви побачите також, що "дно" ніякого відношення до назв річок не має.
2010.05.15 | Мірко
Re: "дно" ніякого відношення до назв річок не має
А точніше? Яка етимологія дна?2010.05.15 | zаброда
(л)
"ЭтимологияПроисходит от праслав. формы *dъno, от которой в числе прочего произошли: церк.-слав. дъно, русск., укр. дно, болг. дъ́но, сербохорв. дно̏, словенск. dnò, чешск., словацк., польск., в.-луж., н.-луж. dno. Производное: бездо́нный. Праслав. *dъno из *dъbno, ср. лит. dubùs "глубокий", dùbti "погружаться", daubà "овраг", латышск. daũba -- то же, dubt "погружаться", dubens "дно", также dibens, dibins "дно, глубь", др.-прусск. padaubis "долина", готск. diups "глубокий", нов.-в.-нем. tief -- то же, кимр. dwfn -- то же, вероятно, и лит. dùgnas "дно". Далее, см. дебрь. Также объясняют слав. dъno < dъbno как метатезу *bъdno, родственного нем. Boden, греч. πυθμήν. Использованы данные словаря М. Фасмера с комментариями Трубачева; см. Список литературы."
http://snipurl.com/w9h18
2010.05.16 | Мірко
Re: Українська етимологія по московськи?
Sorry, I don't understand it. In any case it seems that there is a connection with the concept of depth. All the DN rivers are major deep ones, and no smaller shallow stream names are named in that manner.2010.05.16 | zаброда
Re: Українська етимологія по московськи?
Українська етимологія, what are you talking about? The word дно obtains in a dozen Slavic languages, so which of those would you prefer to get references in?C`mon, an intelligent person I presume you to be may do little reserach on his own: no one here is supposed to tender to your scholarly interest to the detriment of his own time.
You don`t like any particular language, it's your funeral, mate; I am not paid for waiting on you, right?
2010.05.17 | Мірко
Re: Українська етимологія по московськи?
Sorry, I thought you were Ukrainian, and that as such you would chose to refer to Ukrainian sources, and to reply in Ukrainian as a matter of pride. You were mistaken in believing that every Ukrainian understands Russian.zаброда пише:
> Українська етимологія, what are you talking about? The word дно obtains [exists] [can be found] in a dozen Slavic languages, so which of those would you prefer to get references in?<
Ukrainian. I thought that was obvious.
> C`mon, an intelligent person I presume you to be may do little reserach on his own: no one here is supposed to tender to your scholarly interest to the detriment of his own time.<
It was not so much a scholarly interest as a passing curiosity.
>You don`t like any particular language,<
That's the thing about language. It's a two way street. Just because you can speak it or write it doesn't mean I can understand it.
>it's your funeral, mate;<
far from it!
>I am not paid for waiting on you, right?<
Absolutely. I just wanted to point out that just because you know Swahili doesn't mean I understand it. And on a Ukrainian site in a forum dealing with the Ukrainian language, would it be too much to expect posts in Ukrainian, or at least Ukrainian translations of foreign language material?
Треба нам зрозуміти що спільна мова українців з різних кутів світу,чи то Канади, чи Бразилії, чи Франції, це українська.
2010.05.17 | zаброда
Re: Українська етимологія по московськи?
Мірко пише:> Sorry, I thought you were Ukrainian, and that as such you would chose to refer to Ukrainian sources, and to reply in Ukrainian as a matter of pride. You were mistaken in believing that every Ukrainian understands Russian.
I am one. And, believe me, I would have referred to a Ukrainian source if I had had enough of time for 'data mining' and, also, I would've answered - as a matter of pride and habit - in Ukrainian, had you not chosen English as our communication medium ;
Звісно ж, не всяк українець розуміє московську, проте й не всяк, на жаль, англійську знає.
> zаброда пише:
> > Українська етимологія, what are you talking about? The word дно obtains [exists] [can be found] in a dozen Slavic languages, so which of those would you prefer to get references in?<
>
> Ukrainian. I thought that was obvious.
Отож то й воно, що слово "дно" знайоме як рідне багатьом слов'янам, тож його етимологію можна викладати так само багатьма мовами.
> > C`mon, an intelligent person I presume you to be may do little research on his own: no one here is supposed to tender to your scholarly interest to the detriment of his own time.<
>
> It was not so much a scholarly interest as a passing curiosity.
Тим більше.
> >You don`t like any particular language,<
>
> That's the thing about language. It's a two way street. Just because you can speak it or write it doesn't mean I can understand it.
Is it anywhere in your user profile?
> >it's your funeral, mate;<
>
> far from it!
I hope as much
> >I am not paid for waiting on you, right?<
>
> Absolutely. I just wanted to point out that just because you know Swahili doesn't mean I understand it. And on a Ukrainian site in a forum dealing with the Ukrainian language, would it be too much to expect posts in Ukrainian, or at least Ukrainian translations of foreign language material?
Alas, not always all of our expectations will come true
> Треба нам зрозуміти що спільна мова українців з різних кутів світу,чи то Канади, чи Бразилії, чи Франції, це українська.
Авжеж.
2010.05.18 | Мірко
Знайшли спільну мову!
Українську!(хоч правду сказати, у Вас анґлійська не аж така кепська)
Знайте, я беру участь на Майдані частиннло для того щоби над своєю мовою попрацювати. Тут у лісі між індіянами мало нагоди вправляти рідну. А тому мене аж шляк трафляє (із німецького schlag getrofen) коли українські українці гадають що весь світ московськомовний. І що сонце сходить над Кремлем і то хіба лише із волі великого самодержця.
Я навмисно Вам анґлійською відповів, хоч принципово її на цім форумі не вживаю. Бачу що дали Ви собі раду! Може треба було мені по французьки...
2010.05.18 | texas aggie
Re: Українська етимологія по московськи? (л)
Ось дуже хороший етимологічний словник української мови.http://files.ukraine.ck.ua/Ukrayinika/%d0%9a%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%be%d0%b7%d0%b1%d1%96%d1%80%d0%bd%d1%8f/%d0%a1%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%b8/%d0%95%d1%82%d0%b8%d0%bc%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3i%d1%87%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%bd%d0%b8%d0%ba%20%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d1%97%20%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%b8/
2010.05.18 | stryjko_bojko
Скачав за 10 хвилин
http://files.ukraine.ck.ua/Ukrayinika/Книгозбірня/Словники/Етимологiчний_словник_української_мови/2010.05.15 | zаброда
Re: Краще шукати аналоги в балтійських мовах
Мартинюк пише:> Український історик Петров наприкінці 50 років навів переконливі докази що мова скіфів була близькою не до іранських , а до балтійських мов. А відповідно і до словянських.
"Переконливі" для кого?
> Бо навіть є науковий термін - "балто-словянська мовна група".
Термінів на цім світі є таки багатенько, але що оцей доводить?
> Припущально що також близькою до них була зникла на сьогодні ілірійська мова. А зникла вона тому що в "ілірійщині" (тер. кол. Югославії) зараз живуть ... ті ж самі словяни.
> Саме тим напевно можна пояснити загальновідомий ( але досі незрозумілий) історичний факт , який полягає в тому що в античні часи Балтійське море називалося ...Скіфським морем.
Не менш загальновідомим є й той факт, що тим-таки Скитським морем називали й Чорне море.
> Із мого особистого досвіду - ще не знаючи про схожість балтійських і словянських мов , я будучи в Прибалтиці зненацька зрозумів ( до речі будучи добряче напідпитку) , що я фактичног розумію три чверті із того, про що балакають між собою мої подружки латишки. При чому будучи певним що я їх зовсім не розумію. Ефект як виявилося не зник, коли я протверезів наступного ранку. Просто я зрозумів що більшість незрозумілих мені слів мають аналоги у польскій , російській, німецькій, а то й просто тотожні українським літературним чи діалектним словам.
Може, то були якісь інтернаціоналізми?
> Наприкалад йду вулицею бачу латиську вивіску - -звучить приблизно "Майже" З модернової вітрини нічго не зрозуміло. І раптом я здогадуюся - Майже- мазя- хляб( щось рідке розкалатане) -хліб !!!
http://filolingvia.com/publ/ehtimologija_slova_quotkhlebquot/458-1-0-4987
> До того я десь прочитав що хліб спочатку у словян був чимось на манір каші чи кулеші, і лише потім його почали пекти. Для порівнянн -німецьке "брот" від слова "брат" - печений.
Тобто, братове-українці, ми трохи попеклися?
> Тобто предки німців вперше побачили хліб уже в печеному вигляді.
Або не вважали кулешу за хліб
> Так от - у Литві я побачив вивіску "Дуонас" і виявив що то також є хліб.
Унд? Дунай, Дін, Дністер - хлєбние води?