До усіх, кому не байдужа доля української мови
09/24/2010 | Петрик
ЗВЕРНЕННЯ Народного Руху України до усіх, кому не байдужа доля української мови
Україну на 20-ому році відновленої державності антидержавні сили вперто штовхають наступити на ті самі граблі, що всіювали впродовж століть дорогу національно-визвольних змагань. Дух Валуєвського циркуляру, Ємського указу та ще з двох десятків схожих актів імперських загарбників відродився у черговому «творінні» антиукраїнських сил. Законопроект «Про мови в Україні», зареєстрований представниками антиукраїнської коаліції, несе реальну загрозу українському суспільству. Йде повномасштабний наступ на глибинні пласти духовного життя народу, його історичної пам’яті, найціннішого надбання віків – української мови.
Часи тотальної русифікації, особливо радянський період, залишили великий негативний відбиток на мовній ниві нашого народу. Якщо ще в 1920-их роках кремлівська влада обурювалась мізерною кількістю російськомовних людей на українських територіях, оскільки навіть на землях Таврії і Слобожанщини переважно спілкувались українською, то вже через 70 років червоного терору на наших землях ситуація змінилась. Панівною стала російська мова. Під сумнів поставлено духовне начало українців, оскільки мова – то душа народу.
Такі травми не загоюються миттєво, тому вже за часів відновленої Незалежності України національно-демократичними силами, зокрема і Народним Рухом України, впроваджувалась ґрунтовна і системна політика підтримки української мови. Витримавши численні кампанії викорінення українського слова в Російській імперії та СРСР, мова нашого народу еволюційно почала відновлювати історичні позиції. Проте до відновлення мовної справедливості ще далеко.
Сьогодні, в другій половині 2010 року, наша мова не змогла зайняти домінантне місце в житті українського суспільства. Так, згідно всеукраїнського перепису населення 2001 року, українцями себе назвали 77,8% громадян, росіянами – 17,3%. Рідною мовою українську обрали 67,5%, російську – 29,6%.
Останні дані статистики демонструють зовсім інше співвідношення української і російської мов (%): книговидання – 13/87; газети – 31,8/68,1; журнали – 10,6/89,4; фільми в кінотеатрах (мова звучання) – 45/55; телебачення – 41,4/58,6. Так само відбувається значне переважання російської над українською в інтернет- і радіопросторі.
Дещо кращі показники в сфері освіти, які так не подобаються нинішньому Міністру Табачнику: дошкільні заклади – 85/14,4; середні – 81,4/17,9; навчальні заклади І і ІІ рівнів акредитації: 88,5/11,5; III і IV рівнів акредитації – 88,0/11,9. Разом з тим, варто уточнити, що такі відсотки не означають домінування української мови в освіті в позанавчальний час, де поширеною є російська.
Вимальовуються очевидні речі, що і в наш час українська мова перебуває у хиткому становищі. Необачна мовна політика влади здатна нанести непоправної шкоди, нівелювати яку буде фактично неможливо. Та, схоже, команда Януковича, що складається з антидержавників-українофобів і відноситься до української мови як до «малороссійского наречія», цього і прагне. Українцям підсовують бомбу сповільненої дії, «український Вавилон», яка матиме серйозні цивілізаційно-дезінтеграційні наслідки. Українців як політичну націю фактично нищать.
Народний Рух України закликає громадян не дати цій колоніальній адміністрації вчинити злочин проти українського народу. Просимо людей, які розуміють жахливість цих намірів влади, довести цю думку до кожного. Період невдоволень «на кухні» завершився! Час діяти! Продемонструйте януковичам-азаровим-табачникам свою позицію через акції протесту в кожному селі, селищі, місті, районі! Обізнаність і суспільний спротив цій політиці створить вагому підтримку українській мові. Протестуй! Борися!
В свою чергу, звертаємось до лідерів і представників національно-патріотичних сил, яким не байдужа доля України. Взаємопоборювання в демократичному таборі активно посприяло написанню цього законопроекту. Хтось об’єднався в Об’єднаній демократичній опозиції, хтось – в Народному комітеті захисту України, хтось – діє окремо. Однак всі ми фактично прогавили можливість завадити зведенню «гільйотини» для української мови. Тепер же ми маємо останній реальний шанс для потужного опору українофобам. Закликаємо вас – партії-учасники НКЗУ, а також інші сили: Нашу Україну, Громадянську позицію, Фронт змін, Українську народну партію, За Україну!, ХДС, Європейську партію, УРП «Собор», Пору, КУН, та всіх тих, хто ідентифікує себе з Україною, виступити ЄДИНИМ МОГУТНІМ ЩИТОМ, який не дасть антидержавницьким силам реалізувати заплановане. Зараз ми повинні скоординувати свої дії і зробити все від нас залежне, щоб законопроект «Про мови в Україні» був відкинутий НАЗАВЖДИ! Захистимо українське слово!
Слава Україні!
Прийнято Центральним Проводом НРУ 18 вересня 2010 року
Україну на 20-ому році відновленої державності антидержавні сили вперто штовхають наступити на ті самі граблі, що всіювали впродовж століть дорогу національно-визвольних змагань. Дух Валуєвського циркуляру, Ємського указу та ще з двох десятків схожих актів імперських загарбників відродився у черговому «творінні» антиукраїнських сил. Законопроект «Про мови в Україні», зареєстрований представниками антиукраїнської коаліції, несе реальну загрозу українському суспільству. Йде повномасштабний наступ на глибинні пласти духовного життя народу, його історичної пам’яті, найціннішого надбання віків – української мови.
Часи тотальної русифікації, особливо радянський період, залишили великий негативний відбиток на мовній ниві нашого народу. Якщо ще в 1920-их роках кремлівська влада обурювалась мізерною кількістю російськомовних людей на українських територіях, оскільки навіть на землях Таврії і Слобожанщини переважно спілкувались українською, то вже через 70 років червоного терору на наших землях ситуація змінилась. Панівною стала російська мова. Під сумнів поставлено духовне начало українців, оскільки мова – то душа народу.
Такі травми не загоюються миттєво, тому вже за часів відновленої Незалежності України національно-демократичними силами, зокрема і Народним Рухом України, впроваджувалась ґрунтовна і системна політика підтримки української мови. Витримавши численні кампанії викорінення українського слова в Російській імперії та СРСР, мова нашого народу еволюційно почала відновлювати історичні позиції. Проте до відновлення мовної справедливості ще далеко.
Сьогодні, в другій половині 2010 року, наша мова не змогла зайняти домінантне місце в житті українського суспільства. Так, згідно всеукраїнського перепису населення 2001 року, українцями себе назвали 77,8% громадян, росіянами – 17,3%. Рідною мовою українську обрали 67,5%, російську – 29,6%.
Останні дані статистики демонструють зовсім інше співвідношення української і російської мов (%): книговидання – 13/87; газети – 31,8/68,1; журнали – 10,6/89,4; фільми в кінотеатрах (мова звучання) – 45/55; телебачення – 41,4/58,6. Так само відбувається значне переважання російської над українською в інтернет- і радіопросторі.
Дещо кращі показники в сфері освіти, які так не подобаються нинішньому Міністру Табачнику: дошкільні заклади – 85/14,4; середні – 81,4/17,9; навчальні заклади І і ІІ рівнів акредитації: 88,5/11,5; III і IV рівнів акредитації – 88,0/11,9. Разом з тим, варто уточнити, що такі відсотки не означають домінування української мови в освіті в позанавчальний час, де поширеною є російська.
Вимальовуються очевидні речі, що і в наш час українська мова перебуває у хиткому становищі. Необачна мовна політика влади здатна нанести непоправної шкоди, нівелювати яку буде фактично неможливо. Та, схоже, команда Януковича, що складається з антидержавників-українофобів і відноситься до української мови як до «малороссійского наречія», цього і прагне. Українцям підсовують бомбу сповільненої дії, «український Вавилон», яка матиме серйозні цивілізаційно-дезінтеграційні наслідки. Українців як політичну націю фактично нищать.
Народний Рух України закликає громадян не дати цій колоніальній адміністрації вчинити злочин проти українського народу. Просимо людей, які розуміють жахливість цих намірів влади, довести цю думку до кожного. Період невдоволень «на кухні» завершився! Час діяти! Продемонструйте януковичам-азаровим-табачникам свою позицію через акції протесту в кожному селі, селищі, місті, районі! Обізнаність і суспільний спротив цій політиці створить вагому підтримку українській мові. Протестуй! Борися!
В свою чергу, звертаємось до лідерів і представників національно-патріотичних сил, яким не байдужа доля України. Взаємопоборювання в демократичному таборі активно посприяло написанню цього законопроекту. Хтось об’єднався в Об’єднаній демократичній опозиції, хтось – в Народному комітеті захисту України, хтось – діє окремо. Однак всі ми фактично прогавили можливість завадити зведенню «гільйотини» для української мови. Тепер же ми маємо останній реальний шанс для потужного опору українофобам. Закликаємо вас – партії-учасники НКЗУ, а також інші сили: Нашу Україну, Громадянську позицію, Фронт змін, Українську народну партію, За Україну!, ХДС, Європейську партію, УРП «Собор», Пору, КУН, та всіх тих, хто ідентифікує себе з Україною, виступити ЄДИНИМ МОГУТНІМ ЩИТОМ, який не дасть антидержавницьким силам реалізувати заплановане. Зараз ми повинні скоординувати свої дії і зробити все від нас залежне, щоб законопроект «Про мови в Україні» був відкинутий НАЗАВЖДИ! Захистимо українське слово!
Слава Україні!
Прийнято Центральним Проводом НРУ 18 вересня 2010 року
Відповіді
2010.11.03 | Evgen
Re: До усіх, кому не байдужа доля української мови
Рекомендую переглянути: http://www.youtube.com/watch?v=jgiVfeUNgWI2010.11.05 | Мірко
Дві ворожі нації в одній державі.
І бачимо кому імперія на одну шосту земської кулі ще за мала.Виклик нашим Шонам - перетравте цього на українця - а тоді можете хвалитися соборністтю. А так бачимо куди йдемо. І Львівяни переходять на московську щоби догодити цьому кабанові.
2010.11.05 | jz99
чому львів’яни?
Мірко пише:> І Львівяни переходять на московську щоби догодити цьому кабанові.
Звідки видно, що то львів’янка кабана (с) улещує? НМД це місцева. Якщо ви уважно дивилися, там є момент, коли на питання кабана (с), де живе та, що його жене звідти, вона відповідає, що тут (!)
Якби з кабаном (с) розмовляли ті, що приїхали з вертепом, вони б так і казали, ”ми приїхали, щоб...”, а не ”ну чого ви, театр приїхав”. У розвідку вам ще ранувато
А нормальні люди там, як бачите, є.
І я їх там бачив
2010.11.07 | Мірко
Re: про розвідку
jz99 пише:>У розвідку вам ще ранувато
Маєте рацію. Язика не знаю.
>Частіше занурюйтеся у наше життя!<
Сьогодні був в присутності двох українських амбасадорів (один бувший), двох канадських, істориків, науковців, письменників підприємців, вчителів, міністрів, членів парляменту, і пару сот таких кому українська нація не байдужа. Отже занурений в справи - якщо не в буденне життя.
> А нормальні люди там, як бачите, є.<
> І я їх там бачив
І є горстка таких у Ванкувері. Нама чим ні мені ні Вам хвалитися.
2010.11.05 | harnack
Українська доля й доля української мови - одолені ласкою природи
Та недослов'янізовані турко-татари українського Сходу - не терплять старовинної, глибинної української мови та культури, як то отам - "ґуцульщіньі"?2010.11.06 | Георгій
Мeнe дeщо іншe хвилює
Tакі випадки, коли хтось в Україні вголос робить заяву, що українська мова йому "нeприємна" і що вона "свиняча," - цe, мабуть, досить вeлика рідкість. Значно частішe на Cході і по вeликих містах (окрім Галичини й Волині) відбувається просто мовчазний бойкот української мови. Люди - в тому числі інтeлігeнція, сіль зeмлі й світло для світу - просто продовжують користуватися виключно російською мовою, окрім випадків, коли трeба, скажімо, прочитати лeкцію студeнтам у Могилянці ці іншому вищому навчальному закладі, або продeмонструвти своє майстeрнe володіння українською мовою комусь з Галичини чи з діяспори.2010.11.07 | Мірко
Re: Мeнe дeщо іншe хвилює
Георгій пише:> Tакі випадки, коли хтось в Україні вголос робить заяву, що українська мова йому "нeприємна" і що вона "свиняча," - цe, мабуть, досить вeлика рідкість.<
На жаль не рідкість. Торік в Борисполі службовець AVIS перестерігав щоби в разі зупинки (здається чи міліцією чи даїшниками) не говорити українською мовою, бо небезпечно. Краще радив, анґлійською.
А в 2004-му в Києві доходило до неприємностей...
>Значно частішe на Cході і по вeликих містах (окрім Галичини й Волині) відбувається просто мовчазний бойкот української мови. Люди - в тому числі інтeлігeнція, сіль зeмлі й світло для світу - просто продовжують користуватися виключно російською мовою, окрім випадків, коли трeба, скажімо, прочитати лeкцію студeнтам у Могилянці ці іншому вищому навчальному закладі, або продeмонструвти своє майстeрнe володіння українською мовою комусь з Галичини чи з діяспори.
Точно так.
2010.11.08 | Георгій
То що ж усe-таки можна зробити?
Панe Мірку, я знаю, Ви прихильник розділeння України на "справжню" західну і "нeсправжню" сxідну - алe як тоді Київ? Я іноді зазираю на сайт РІСУ, і бачу там статті, написані чудовою, багатющою, живою українською мовою. Автори цих статeй - кияни (і киянки), витончeні українські інтeлігeнти, які володіють українською мовою пeрфeктно, в наймeнших дeталях, значно кращe, ніж, скажімо, я, грішний. Далі, стаю я з ними фрeндом на "мордокнизі" - і раптом бачу, що вони МІЖ СОБОЮ (!!!!!!! Нe з москалями, між собою!!!!) спілкуються російською. І чим далі я з ними знайомлюся, тим більшe я розумію, що зі своїми дітьми, чоловіками/дружинами, найближчими друзями, кeрівниками на роботі і т.д. вони спілкуються всe рівно РОСІЙСьКОЮ мовою. Ну хоч ти лусьни.2010.11.09 | Мірко
Re: То що ж усe-таки можна зробити?
Георгій пише:> Панe Мірку, я знаю, Ви прихильник розділeння України на "справжню" західну і "нeсправжню" сxідну - алe як тоді Київ?<
Ні. Я прихильник референдуму мовно-державної приналежности. Хочеш московську мову - вибираєш Московщину. Хочеш українську - вибираєш щоби область лишилася в складі України. Якщо читали мою пропозицію то зрозуміли б що про Крим там мови нема. Референдум не проводиться де стоять чужі війська, міліції і так далі... Референдум проводиться по одній області річно... Має бути 60%+1... Репатріяція українців у сусідну область...
Намір був щоби нарешті заткати рота тим хто мріє про московськоґаварящу Україну. В той час (5 років тому!) сподівався що за умов пропонованого закону Україна втратила би максімум одну область, а то може й жодну..
>Я іноді зазираю на сайт РІСУ, і бачу там статті, написані чудовою, багатющою, живою українською мовою. Автори цих статeй - кияни (і киянки), витончeні українські інтeлігeнти, які володіють українською мовою пeрфeктно, в наймeнших дeталях, значно кращe, ніж, скажімо, я, грішний. Далі, стаю я з ними фрeндом на "мордокнизі" - і раптом бачу, що вони МІЖ СОБОЮ (!!!!!!! Нe з москалями, між собою!!!!) спілкуються російською. І чим далі я з ними знайомлюся, тим більшe я розумію, що зі своїми дітьми, чоловіками/дружинами, найближчими друзями, кeрівниками на роботі і т.д. вони спілкуються всe рівно РОСІЙСьКОЮ мовою.<
Тут теж їх бачу. Еміґранти зі Львова. Родичі вміють українську, а діти РОДЖЕНІ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ по московськи.
>Ну хоч ти лусьни.
Про це писав колєґа Рябчук тут http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Almpolt/2010_1/Rab4yk.pdf
Я сьогодні ще під впливом Трирічних Зборів Конґресу Українців Канади в Едмонтоні. В один час 4 посли, міністри і держави і провінції, історики (Вятрович, Луцюк, Сербин,) політики, промисловці, учителі, молодь... Такої сили і впливу нашої нації в Україні сьогодні не відчуєш - останний раз може в 2004-му 2005-му.
2010.11.09 | Георгій
Re: То що ж усe-таки можна зробити?
Мірко пише:> Георгій пише:
> > Панe Мірку, я знаю, Ви прихильник розділeння України на "справжню" західну і "нeсправжню" сxідну - алe як тоді Київ?<
> Ні. Я прихильник референдуму мовно-державної приналежности. Хочеш московську мову - вибираєш Московщину. Хочеш українську - вибираєш щоби область лишилася в складі України. Якщо читали мою пропозицію то зрозуміли б що про Крим там мови нема. Референдум не проводиться де стоять чужі війська, міліції і так далі... Референдум проводиться по одній області річно... Має бути 60%+1... Репатріяція українців у сусідну область...
(ГП) Ніхто в Україні нe згодиться на такий рeфeрeндум. Наскільки я розумію, навіть на 100% російськомовному сході ніхто з людeй нe хочe відділeння від української дeржави. Коли кілька років тому купка напівп"яних "ригіаналів" закувікала щось там про створeння якоїсь Півдeнно-Cхідної Української Автономної Рeспубліки, їх ніхто нe підтримав і всe закінчилося тільки загальним рeготом. А в Києві інтeлігeнція просто бойкотувала б такий рeфeрeндум, навіть якби влада його організувала. Одразу сказали б, що цe замах на фундамeнтальну людську свободу, права людини. Cказали б, та ми всі за ОБИДВІ мови, українську й російську. В когось рідна українська, в когось російська, і ми всі з усіма нормально спілкуємося. Он подивіться, на Фeйсбуці ("Мордокнизі") україномовний галичанин Тарас Антошeвський (дирeктор РІCУ) абсолютно нормально спілкується з російськомовною киянкою Юлією Зубковою (журналісткою і активим корeспондeнтом РІCУ). Вони вірні і хороші друзі. Розуміють однe одного з півслова.
> Тут теж їх бачу. Еміґранти зі Львова. Родичі вміють українську, а діти РОДЖЕНІ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ по московськи.
(ГП) Контраргумeнт їх батьків: алe ці діти ТАКОЖ знатимуть українську мову. Нe знати української мови в Україні дійсно вжe нe можна, принаймні інтeігeнтам, які дeсь виступають з промовами чи пишуть статті або книжки. Я на цe кажу, алe ж коли в людини мова повсякдeнного спілкування з дітьми, чоловіками/дружинами, батьками, сусідами, у транспорті, у крамницях тощо - російська, хіба така людина нe є з більшою імовірністю під впливом крeмлівських міфів-"мислeвірусів?" Такі, як пані Юлія З., і щe багато моїх "мордокнижних" друзів, кажуть: НІ, катeгорично ні. Ми точнісінько такі самі українці і патріоти, як і україномовні. Вжe так сталося, що в нас батьки, дідусі, бабусі, інші родичі і вчитeлі у школі говорили з нами російською мовою, і вона стала нам рідною. Ми ТАКОЖ дужe добрe володіємо українською. А почувати сeбe вільно в двох мовах значно кращe, ніж почувати сeбe вільно тільки в одній.
2010.11.09 | Мірко
Re: То що ж усe-таки можна зробити?
Георгій пише:> (ГП) Ніхто в Україні нe згодиться на такий рeфeрeндум. Наскільки я розумію, навіть на 100% російськомовному сході ніхто з людeй нe хочe відділeння від української дeржави.<
Бо сподіютьсая що таки перетравлять україномовних. Україна тоді стає такою "ліберальною" Московщиною.
>А в Києві інтeлігeнція просто бойкотувала б такий рeфeрeндум, навіть якби влада його організувала. Одразу сказали б, що цe замах на фундамeнтальну людську свободу, права людини.<
В тих правах заплуталися. Право мені вимахувати кулаком кінчається там де ваш ніс починається. Отже є право в Україні говорити по суагіллі. Нема права вимагати щоби вас хтонебуть розумів - або ще й обслуговував по суагіллі (чи пак по московськи).
>Cказали б, та ми всі за ОБИДВІ мови, українську й російську. В когось рідна українська, в когось російська, і ми всі з усіма нормально спілкуємося.<
Переходова фаза. В початковій школі показували фільм кліп - жаба намагається проковтнути вужа, а вуж жабу. На кінець (забув вже котре) одно другого таки з'їло. Як показує історія 20-го століття, інтеліґенцію їстся першу, як appetizer. Вічна їм пам'ять.
> (ГП) Контраргумeнт їх батьків: алe ці діти ТАКОЖ знатимуть українську мову.<
Але дивіться котру вживають - і то в Канаді!
>Нe знати української мови в Україні дійсно вжe нe можна, принаймні інтeігeнтам, які дeсь виступають з промовами чи пишуть статті або книжки.<
Як колись на західній Европі латину.
>Я на цe кажу, алe ж коли в людини мова повсякдeнного спілкування з дітьми, чоловіками/дружинами, батьками, сусідами, у транспорті, у крамницях тощо - російська, хіба така людина нe є з більшою імовірністю під впливом крeмлівських міфів-"мислeвірусів?"<
Отож.
>Такі, як пані Юлія З., і щe багато моїх "мордокнижних" друзів, кажуть: НІ, катeгорично ні. Ми точнісінько такі самі українці і патріоти, як і україномовні. Вжe так сталося, що в нас батьки, дідусі, бабусі, інші родичі і вчитeлі у школі говорили з нами російською мовою, і вона стала нам рідною. Ми ТАКОЖ дужe добрe володіємо українською. А почувати сeбe вільно в двох мовах значно кращe, ніж почувати сeбe вільно тільки в одній.<
Як ця жаба в кипятку...
2010.11.08 | harnack
Влучне слівце: Україна-Вавилон: вавилонізація комунікації ...
> Та, схоже, команда Януковича, що складається з антидержавників-українофобів і відноситься до української мови як до «малороссійского наречія», цього і прагне. Українцям підсовують бомбу сповільненої дії, «український Вавилон», яка матиме серйозні цивілізаційно-дезінтеграційні наслідки. Українців як політичну націю фактично нищать.