Як наголошувати прикметники вищого ступеня?
10/01/2010 | Mika_Y
В одній інтернет-дискусії вчора з'явилося запитання від неукраїнця:
В мене, хоч я вивчаю української мови вже багато років, є дуже велика проблема с наголосами. Це просто жах. У словниках можно, ясна річ, знайти наголос. Але про це, як міняється наголошення при відмінах слів - про це ніде нічого не знайдеш.
Ось наприклад: якщо слово набуває суфікса -іш-, чи може наголос переходити до цього суфікса або це суворо заборонено? Приміром: цік'авий - цікав'іший? Чи хтось міг би мені на це відповісти?
Запитання поки що без відповідей. Зрештою, мені самому цікаво, чи є якісь певні правила наголошування прикметників вищого ступеня порівняння. Як правильно наголосити: "яскрАвіший" чи "яскравІший", наприклад - я не певен. Пошуком в інтернеті задовільної відповіді не знайшов - підкажіть, хто знається на цьому.
В мене, хоч я вивчаю української мови вже багато років, є дуже велика проблема с наголосами. Це просто жах. У словниках можно, ясна річ, знайти наголос. Але про це, як міняється наголошення при відмінах слів - про це ніде нічого не знайдеш.
Ось наприклад: якщо слово набуває суфікса -іш-, чи може наголос переходити до цього суфікса або це суворо заборонено? Приміром: цік'авий - цікав'іший? Чи хтось міг би мені на це відповісти?
Запитання поки що без відповідей. Зрештою, мені самому цікаво, чи є якісь певні правила наголошування прикметників вищого ступеня порівняння. Як правильно наголосити: "яскрАвіший" чи "яскравІший", наприклад - я не певен. Пошуком в інтернеті задовільної відповіді не знайшов - підкажіть, хто знається на цьому.
Відповіді
2010.10.02 | Сергій Вакуленко
Одного правила нема
Напевно можна сказати, що якісні прикметники з наголошеним закінченням у звичайному (нульовому) ступені мають наголошений суфікс -іш-, якщо творяться за його допомогою.Натомість прикметники з наголошеною основою у звичайному (нульовому) ступені переважно зберігають наголос на тій самій морфемі, де він був, хоча не бракує й винятків, як-от:
2010.10.02 | Mika_Y
Дякую, пане Сергію! Тобто, якщо
я не бачу в цьому переліку винятків таких слів, як, наприклад, "правдивІший", "цікавІший", "яскравІший" (звідкись вони сидять у моїй голові з такими наголосами теж), то це значить, що такі наголоси хибні, а правильно тільки "правдИвіший", "цікАвіший", "яскрАвіший" ?І ще. В утворених від таких прикметників прислівниках наголос лишається завжди на тому ж місці? Тобто маємо: "жовтІший" -> "жовтІше", "рожЕвіший" -> "рожЕвіше", але чи не буває часом чогось такого: "рожЕвіший" -> "рожевІше" ?
2010.10.03 | Сергій Вакуленко
Re: Дякую, пане Сергію! Тобто, якщо
Mika_Y пише:> я не бачу в цьому переліку винятків таких слів, як, наприклад, "правдивІший", "цікавІший", "яскравІший" (звідкись вони сидять у моїй голові з такими наголосами теж), то це значить, що такі наголоси хибні, а правильно тільки "правдИвіший", "цікАвіший", "яскрАвіший" ?
>
> І ще. В утворених від таких прикметників прислівниках наголос лишається завжди на тому ж місці? Тобто маємо: "жовтІший" -> "жовтІше", "рожЕвіший" -> "рожЕвіше", але чи не буває часом чогось такого: "рожЕвіший" -> "рожевІше" ?
Наведений перелік випливає з того, що править за літературну норму. Як бачите, в ньому трапляються й форми з двоїстим наголошенням. Це свідчить про те, що ситуація хитка й можливі зміни. А коли ще зважити на відмінність наголошування в різних діялектних зонах, то реально почути можна багато чого...
2010.10.02 | selu
У солов'їній мові мелодія важливіше за правило.