У шведській мові іменники поділяються, щоправда, на два роди: "спільний" (utrum) та середній (neutrum), — але займенники третьої особи однини та відповідні присвійні займенники існують у чоловічій та в жіночій формі: han 'він', hon 'вона', hans 'його', hennes 'її'.
Слово människa 'людина' належить до спільного роду, але, коли його треба заступити займенником або вжити присвійний займенник на позначення приналежності чогось людині, шведська граматика вимагає форми жіночого роду.
Ось приклад:
Pär Lagerkvist och Eyvind Johnson talade gärna om "kämpande humanism" — tron på MÄNNISKAN, HENNES friheter och rättigheter, i kamp mot den totalitära statens hydra under Hitler och Stalin.
Пер Лаґерквіст та Ейвінд Йонсон залюбки говорили про "войовничий гуманізм" — віру в ЛЮДИНУ, в ЇЇ свободи та права, — виступаючи проти гідри гітлерівського та сталінського державного тоталітаризму.
Сергій Вакуленко пише:
> Слово människa 'людина' належить до спільного роду, але, коли його треба заступити займенником або вжити присвійний займенник на позначення приналежності чогось людині, шведська граматика вимагає форми жіночого роду.
Тобто: семантично "людина" у шведів теж жіночого роду, хоч граматично спільного.
2010.10.28 | Георгій
От таки щось є в тих скандинавських мовах :)
Ніколи нe думав, що, наприклад, швeдська мова звучить так співучо й ніжно, поки нe став дивитися фільми Бeргмана (швeди вимовляють "Бeрьман") бeз дубляжу, а тільки з англійськими субтитрами. Як, вони, наприклад, цікаво вимовляють слово kärlek (любов) - щось типу "шяаааeалeк..."
2010.11.06 | pozaporozhecj
Re: У кого ще?— Та в кого ж, як не у варягів...
Дуже дякую! = Tusen tack!
2010.10.28 | jz99
людина, тварина, рослина, комаха, істота …
Збірні назви форм життя! І природа — теж жіночого роду. І душа.
А от вогонь, дух, Бог — чоловічого.
А, до речі, не лише ”людина”/”человек”, ось із наріжних понять ще укр. ”мова”, а рос. ”язык”.
Може, тут накладка — спільний рід + рід предка-вовка?
Мабуть, не завжди можна знайти логічне пояснення всім мовним явищам...
Ось кожом’яка (кожум’яка) навіть і не спільного роду, жінки навряд чи цим займалися. Воєвода, староста, дука.
А чоловічі імена Микола, Микита, Мина, Вакула, Олекса, Сава.
Щодо людини — мабуть, первинним є збірне поняття (люди), а звідти окрема одиниця, особина тієї спільності похідна, як і діти-дитина, риби/риба(мн.)-рибина, звір(мн.)/звірі-звірина, скот-скотина. Не набувало спільного роду чи тим більше нахилу до чоловічого через відчуття реальності спільноти (громада великий чоловік) як самостійного явища. Якось так. Не знаю, я ж не мовознавець...
Відповіді
2010.10.23 | stryjko_bojko
нмд,тому що на території України декілька століть був матріархат
в Причорноморських степах у скіфів.Аналогів в тогочасній Європі мабуть не було.
2010.10.24 | Максим Є.
Re: Людина є словом жіночого роду. Чому ? "Чєловєк"-чоловічого.(
Подивіться деякі міркування тут: http://community.livejournal.com/ua_etymology/48758.html2010.10.24 | Сергій Вакуленко
У кого ще?— Та в кого ж, як не у варягів...
У шведській мові іменники поділяються, щоправда, на два роди: "спільний" (utrum) та середній (neutrum), — але займенники третьої особи однини та відповідні присвійні займенники існують у чоловічій та в жіночій формі: han 'він', hon 'вона', hans 'його', hennes 'її'.Слово människa 'людина' належить до спільного роду, але, коли його треба заступити займенником або вжити присвійний займенник на позначення приналежності чогось людині, шведська граматика вимагає форми жіночого роду.
Ось приклад:
Pär Lagerkvist och Eyvind Johnson talade gärna om "kämpande humanism" — tron på MÄNNISKAN, HENNES friheter och rättigheter, i kamp mot den totalitära statens hydra under Hitler och Stalin.
http://home.swipnet.se/~w-69766/humhybr.html
Переклад:
Пер Лаґерквіст та Ейвінд Йонсон залюбки говорили про "войовничий гуманізм" — віру в ЛЮДИНУ, в ЇЇ свободи та права, — виступаючи проти гідри гітлерівського та сталінського державного тоталітаризму.
2010.10.28 | Max
Цікаво...
Сергій Вакуленко пише:> Слово människa 'людина' належить до спільного роду, але, коли його треба заступити займенником або вжити присвійний займенник на позначення приналежності чогось людині, шведська граматика вимагає форми жіночого роду.
Тобто: семантично "людина" у шведів теж жіночого роду, хоч граматично спільного.
2010.10.28 | Георгій
От таки щось є в тих скандинавських мовах :)
Ніколи нe думав, що, наприклад, швeдська мова звучить так співучо й ніжно, поки нe став дивитися фільми Бeргмана (швeди вимовляють "Бeрьман") бeз дубляжу, а тільки з англійськими субтитрами. Як, вони, наприклад, цікаво вимовляють слово kärlek (любов) - щось типу "шяаааeалeк..."2010.11.06 | pozaporozhecj
Re: У кого ще?— Та в кого ж, як не у варягів...
Дуже дякую! = Tusen tack!2010.10.28 | jz99
людина, тварина, рослина, комаха, істота …
Збірні назви форм життя! І природа — теж жіночого роду. І душа.А от вогонь, дух, Бог — чоловічого.
А, до речі, не лише ”людина”/”человек”, ось із наріжних понять ще укр. ”мова”, а рос. ”язык”.
Ще укр. дитина, рос. ребёнок.
2010.12.18 | Манул
Чому собака чоловічого роду (і рід. ж.), а людина лише жіночого?
2010.12.18 | jz99
не знаю, з цим собаком і зовсім якась загадка
Трохи в Інтернеті:http://community.livejournal.com/ua_etymology/195090.html
http://linguist.univ.kiev.ua/WINS/pidruchn/imen/vlad.htm#t4
Може, тут накладка — спільний рід + рід предка-вовка?
Мабуть, не завжди можна знайти логічне пояснення всім мовним явищам...
Ось кожом’яка (кожум’яка) навіть і не спільного роду, жінки навряд чи цим займалися. Воєвода, староста, дука.
А чоловічі імена Микола, Микита, Мина, Вакула, Олекса, Сава.
Щодо людини — мабуть, первинним є збірне поняття (люди), а звідти окрема одиниця, особина тієї спільності похідна, як і діти-дитина, риби/риба(мн.)-рибина, звір(мн.)/звірі-звірина, скот-скотина. Не набувало спільного роду чи тим більше нахилу до чоловічого через відчуття реальності спільноти (громада великий чоловік) як самостійного явища. Якось так. Не знаю, я ж не мовознавець...
2010.12.23 | selu
Розгадка: серед собак є кобелі та суки.
Українська мова дуже давня, граматики та лінгвісти потім з'явилися.jz99 пише:
> Мабуть, не завжди можна знайти логічне пояснення всім мовним явищам...
>
Навіть не намагайтесь. Логіка - двійкова, мова - безмежна. Це буде як одним кольором квіти малювати.
2010.12.18 | selu
Тому що в жінки народжується.