11/07/2010 | jz99

Черговий випуск «Слова» вийшов в оновленому форматі.
Вже не ті ведучі, інший музичний супровід (якийсь недоречний, підкреслено безжурний), змінилася тональність. Голоси ведучих випромінюють награну радість, запопадливо-улесливі. Власне, й називається тепер «Слово» не ”радіожурнал”, а просто ”програма” або ”передача”. Родзинкою першого випуску нової програми/передачі стала пропозиція задуматися, а чи треба нам європеїзуватися, коли в нас стільки спільного з Росією

Переслухав запис попереднього випуску «Слова», і второпав, що Петро Бойко та Світлана Горлова попрощалися тоді, тиждень тому, зі своїми слухачами. Наприкінці випуску, як це часто бувало й раніше, вірш про правильні форми суржикованих слів, який, однак, закінчується словами:

На цьому вклоняємось, друзі, доземно.
Ви часу не згаяли з нами даремно.

Диктор Петро Тодосьович Бойко — священик, протоєрей Української православної церкви (немосковського патріархату, а якого — десь бачив в Інтернеті буквально одну побіжну згадку, з якої можна зрозуміти, що автокефальної церкви).

Очолював похід останнім шляхом Кобзаря з Петербурга до Канева у 1991 р. На території України священики Московського патріархату не дозволяли учасникам ходи заходити у церкви Пустили до церкви тільки у Каневі 22 травня, але не Петра Бойка, який під час служби залишався стояти під церквою, бо не належав до Московського патріархату. Але потім не пускали ходу на могилу, бо там священики Московського патріархату служили панахиду

Стаття до 80-ліття
http://www.day.kiev.ua/300912

Диктором радіо став свого часу у конкурсі 300 претендентів на 1 місце.

Саме він освячував державний прапор України, піднятий над Верховною Радою 24 серпня 1991 року.

А як він вірші читає — заслухаєшся!