МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Винятково лінгвістичне запитання

12/06/2010 | Манул
Читаючи давньоруський текст церковного змісту (XVII ст.), зустрів слово "срачка". Що воно може означати?

Відповіді

  • 2010.12.06 | Максим Є.

    Сорочка

    Звісно, це сорочка (старосл. срачица, сракы), а не афедрон.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.12.07 | Манул

      Re: Сорочка

      Максим Є. пише:
      > Звісно, це сорочка (старосл. срачица, сракы), а не афедрон.
      Так, дякую! Але питається, чому в сучасній російській мові є неоднорідні запозичення і з давньоруської мови (давньоукраїнської), і з церковнослов'янської, який порядок, коли в українській він є однозначно (давньоруської сиріч давньоукраїнської, а з церковнослов'янської лише в стильовому використанні)? Напр.: плен - полон; влас - волос; глас - голос; глад - голод; влага - волога; срачка - сорочка тощо. Що з цього претексту писав Іван Огієнко?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.12.07 | Максим Є.

        Церковнослов’янська та нові мови

        Чому в сучасній російській мові слів в церковнослов’янській (південнослов’янській) формі значно більше, ніж в сучасній українській?

        Це пояснюється тим, що традиційна слов’янська книжність відігравала значно більшу роль в усталенні національної російської мови. Староукраїнська традиція, дуже подібна до староросійської, в XVIII ст. була перервана, наша нова літературна мова творилася майже без огляду на попередні рішення. Мова на довгий час утратила свої провідні верстви та можливість розвиватися як мова науки, високої культури, як мова книжності. Тому нова українська мало взяла від церковнослов’янської; завдяки політичним обставинам місце церковнослов’янізмів у багатьох випадках заступали полонізми, інтернаціоналізми та просторічні новотвори. Натомість у російській мові церковнослов’янізми відіграють важливу роль, перетворюючи побутові речі на абстрактні, створюючи стильову диференціацію. Там, де ми мусимо вживати полонізм, росіяни мають можливість вжити південнослов’янізм. (Це стосується і книжних закінчень, які в українській мові часто уникаються.) Неповноголосна форма залишається зрозумілою, своєю, але створює потрібну відстань для абстрактного та високого поняття. Звісно, можливість паралельного чи постійного вживання тієї чи іншої форми у кожному окремому випадку визначалася досить випадково. Наприклад, рос. град заступає город «місто» тільки в деяких урочистих випадках, а влага (церковносл.) чи корова (східносл.) мають сталу форму.

        Шевельов описував цю відмінність між українською та російською таким чином. Він вважав, що російська побудована як мішано-мовна, а українська — мішано-діалектна. І переймався, коли бачив тенденцію переходу української на мішано-мовну основу. Але це ідеальні типи, яких насправді не може існувати. Нова українська з самого початку нової доби перебувала у непевному становищі. Згадати Шевченка з його спробами мішано-мовного віршування: «...Потя народ, княжну поя, Отидє в волості своя».
  • 2010.12.06 | zаброда

    А в мене винятково дебільне Re: Винятково лінгвістичне запитання

    Манул пише:
    > давньоруський текст церковного змісту (XVII ст.)

    Товаришу генерале, чи слід уважати, що вассаєдініє брацкіх народафф случілась ще давньоруської доби?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.12.07 | Манул

      Re: Дебільних запитань не буває

      zаброда пише:
      > Манул пише:
      > > давньоруський текст церковного змісту (XVII ст.)
      >
      > Товаришу генерале, чи слід уважати, що вассаєдініє брацкіх народафф случілась ще давньоруської доби?

      1.
      - Професоре, це правда, що ви б'єте свою жінку?
      - Неправда. Я не професор.

      Пане zabroda, я не генерал, я - колонель.

      2.
      Наскільки відомо з історії, можна вважати, що братні народи чудь, іжорці, угро-фіни, мордва возз'єднались справді у давньоруську добу з центром під назвою Москва, що в перекладі з давньомордовської мови означає "Вовча яма". Про це я писав у романі "13-й місяць", інших "братніх народів" та їхніх "возз'єднань" в історії не зафіксовано. А в цьому дописі я запитав лише про текст, написаний давньоруською мовою у XVII ст. церковного характеру, тобто з використанням і давньоруської, і церковнослов'янської лексики. Мені дуже фахово пояснили, що то означає, додавши, що то не є синонімом давньогрецького слова "афедрон".
      Я правильно переклав ваше запитання з церковнослов'янської чи, може, ви щось инше мали на оці?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.12.07 | zаброда

        Як і відповідей Re: Дебільних запитань не буває

        Манул пише:

        > Пане zabroda, я не генерал, я - колонель.

        Просю пардону, здаля звйоздочки здалися більшенькими.


        > Наскільки відомо з історії, можна вважати, що братні народи чудь, іжорці, угро-фіни, мордва возз'єднались справді у давньоруську добу з центром під назвою Москва, що в перекладі з давньомордовської мови означає "Вовча яма". Про це я писав у романі "13-й місяць", інших "братніх народів" та їхніх "возз'єднань" в історії не зафіксовано.

        Ой не кажіть: єсть один бивший колонель і чуть лі не історик, котрий про воссоєдінєніє иншої думки. Десь навпроти ґєнштабу СДПУ(о) седить, на вул. Франка.

        > А в цьому дописі я запитав лише про текст, написаний давньоруською мовою у XVII ст. церковного характеру, тобто з використанням і давньоруської, і церковнослов'янської лексики.

        Контрахвактная продукція, словом.

        > Мені дуже фахово пояснили, що то означає, додавши, що то не є синонімом давньогрецького слова "афедрон".

        Синонімом слова Αφεδρών є, скільки мені відомою слово "клозет (відходок, виходок)"

        > Я правильно переклав ваше запитання з церковнослов'янської чи, може, ви щось инше мали на оці?

        На оці нічого не мав, на думці що мав, то сказав. Вдяка Вам за розлогу відповідь.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua