Що сталося з Великим тлумачним словником - slovnyk_net?
12/28/2010 | Роман Сербин
Чи знає хтось яка доля цього словника? В ньому було ще багато совєто/русизмів, але його можна було корисно вживати. Я маю його друкований варіянт, але легше вживати компютерну версію.
Чи є в інтернеті інші добрі загальні тлумачні словники української мови, в які можна б легко заглянути? Буду вдячний за поради.
Чи є в інтернеті інші добрі загальні тлумачні словники української мови, в які можна б легко заглянути? Буду вдячний за поради.
Відповіді
2010.12.30 | jz99
якісь правничі негаразди
http://slovnyk-net.livejournal.com
сказано: ”є певні юридичні питання”.
Чому немає додаткових пояснень — це загадка. Можливо, власників сайту зобов’язали не розголошувати обставин справи, доки вона тягнеться (не знаю, чи може таке бути і в яких випадках). Зі скупих повідомлень авторів у тому ЖЖ, а також з деяких моментів історії цього словника (В. Німчук фактично звинуватив Бусла у плагіаті 11-томного СУМ УРСР, див. http://www.dt.ua/3000/3680/32357) можна припустити, що йдеться про авторські права або ж платний доступ. Мабуть, останнє імовірніше, бо в тому ж повідомленні ЖЖ авторів сайту виділено слова ”ВІЛЬНИЙ доступ” і ”щоб Словник був знову доступним для всіх”.
Щодо блокування сайту — така вимога могла бути з боку позивача на час провадження або, якщо це не судова справа, то з боку іншої переговорної сторони, яка має достатню силу й вагу (приміром, може погрожувати, знову ж таки, подати судовий позов про порушення авторського права з перспективою легко виграти справу). Протилежною конфліктною стороною, на мій погляд, може бути видавництво «Перун» або ще Інститут української мови. Як на мене, дещо сумнівно, щоб тиск раптом почав чинити інститут, зважаючи на їхнє майже 10-літнє до цього безпорадне мовчання, хоча варто зазначити, що торік вийшов словник Ін-ту укр. мови під точнісінько тією ж назвою, що й ірпінський, теж здоровенний за обсягом і в одному томі:
Тобто, за кілька років науковці підготували «симетричну відповідь», і, на відміну від ірпінського видання (аматорського, «самопального», як це видно з тієї статті у «Дзеркалі тижня», а також з обговорення http://community.livejournal.com/ua_mova/529001.html за участи Олега Дмитрієва, одного зі співукладачів ВТС СУМ та автора і власника проєкту СЛОВНИК.НЕТ), їхнє академічне, авторитетне. Мені здається, після цього якось не зовсім логічно було б з боку науковців атакувати саме онлайнову версію перунського словника (якщо вони взагалі здатні і мають натхнення когось атакувати, мовчали ж з 2001 року) — вимагати чи то прибрати її зовсім, чи зробити платною, — при тому, щоби паперова версія продавалася собі й далі (не так давно заходив у «Знання» на Хрещатику, стоїть). Все ж таки, як на мене, більше скидається на те, що претензії до сайту виставило видавництво «Перун».
Що ще сказати. Той Олег Дмитрієв, вочевидь, певну частку авторських прав на вміст словника має, бо він брав участь в укладанні паперового видання. Однак, з його ж слів у згаданій вище темі в ЖЖ, він зайнявся сайтом, уже 2 роки не бувши працівником видавництва «Перун». Сайт містить знак авторського права лише самого себе, згадки видавництва «Перун» при цьому немає:
© СЛОВНИК.net, 2006-2010
(наприкінці сторінки словника — їх ще досі можна бачити через кеш гугла, як-от
http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:st4vn0cin_0J:www.slovnyk.net/index.php?swrd=Вирок+словник+site:www.slovnyk.net&cd=6&hl=uk&ct=clnk).
Оце таке.
Допомогу вже пропонує депутат ВР:
http://slovnyk-net.livejournal.com/876.html?page=2#comments
2010.12.30 | Сергій Вакуленко
Словникові негаразди
Те, що визначення майже без змін перенесено до "перунівського" словника з одинадцятитомовика, — чиста правда. І те саме можна повторити з приводу всіх инших тлумачних словників, виданих у 1990–2000-х рр. (а їх дрібка набереться).І тут — лихо подвійне. З одного боку, красти — гріх. Із другого боку, вкрадене — не надто добре. Бо картотека одинадцятитомовика, може, й велика, однак добірочка розписаних у ній джерел — специфічна (без "буржуазно-націоналістичних" авторів). Тому реєстр одинадцятитомовика, як і опис значень, поза всяким сумнівом, потребують доповнення та виправлення.
Переробляти стару паперову картотеку в сьогоднішніх умовах — безглуздя. Потрібен електронний лексичний корпус української мови, що на його підставі можна було б скласти новий словник. Та я побоявся б сліпо вірити в репрезентативність того корпусу, хоч би й найкращим чином дібраного. Уже маю кілька словників різних мов (англійської, еспанської, італійської, німецької, портуґальської, шведської), укладених саме таким способом, у власній книгозбірні. Ніби й добрі вони, але дещиця з потрібного в корпусі губиться, а отже й до словників не потрапляє, — тож неминуче доводиться зазирати й до старих видань, укладених іще дідівським способом (нíде правди діти — часто з "позичанням" один в одного, бо то не тільки в нас така заведенція), — і ба! те, чого шукаєш, знаходиться...
Тому я не покладався б механічно на досконалість новітніх технологій, а для початку використав би дещицю зі словників Ніковського, Ізюмова, Онацького, Кузелі та Рудницького. Шкоди від того, далебі, не буде.
2010.12.31 | jz99
Re: Словникові негаразди
Сергій Вакуленко пише:> Те, що визначення майже без змін перенесено до "перунівського" словника з одинадцятитомовика, — чиста правда.
Так, я й сам теж не раз помічав такі випадки з окремими словами.
> І те саме можна повторити з приводу всіх инших тлумачних словників, виданих у 1990–2000-х рр. (а їх дрібка набереться).
> І тут — лихо подвійне. З одного боку, красти — гріх. Із другого боку, вкрадене — не надто добре. Бо картотека одинадцятитомовика, може, й велика, однак добірочка розписаних у ній джерел — специфічна (без "буржуазно-націоналістичних" авторів). Тому реєстр одинадцятитомовика, як і опис значень, поза всяким сумнівом, потребують доповнення та виправлення.
А хіба Інститут української мови цим не займається? Чи в них сил нема. Я ще не бачив того їхнього нового словника, тезку ”перунського”, але невже ж там у 2009 році просто перевидано той самий ряд слів, що й був в 11-томному.
Перунівці виграють тим, що у свій словник вносять доповнення й виправлення. В цьому його й родзинка, він ”живий”, сучасний.
Тут просто, мені здається, той випадок, коли у видавництві пощастило з людьми. Хоч вони й ентузіасти, це їхнє захоплення, але руки й голови у них достатньо доладні. Порівнювати є з чим — наприклад, з дисковим словником Мовно-інформаційного фонду ”…абв” (розпочатого ще під патронатом Кучми — може, ото тим і пороблено, зурочено), принаймні перших видань (вже далі не стежу, повне розчарування).
> Переробляти стару паперову картотеку в сьогоднішніх умовах — безглуздя. Потрібен електронний лексичний корпус української мови, що на його підставі можна було б скласти новий словник.
Так оце б і поєднатися у спільній роботі академічній установі, Інститутові мови, з дієвими талановитими аматорами, перунівцями. А вони чубляться, чи що, незрозуміло. Якось же зробив собі «Перун» того електронного корпуса з паперового перед тим, як витрусити з нього приклади слововжитку для однотомного формату. Ще раз повторити ту операцію, передати базу даних науковцям, і нехай з нею працюють, а паперову картотеку запакувати і в архів.
> Та я побоявся б сліпо вірити в репрезентативність того корпусу, хоч би й найкращим чином дібраного. Уже маю кілька словників різних мов (англійської, еспанської, італійської, німецької, портуальської, шведської), укладених саме таким способом, у власній книгозбірні. Ніби й добрі вони, але дещиця з потрібного в корпусі губиться, а отже й до словників не потрапляє, — тож неминуче доводиться зазирати й до старих видань, укладених іще дідівським способом (нíде правди діти — часто з "позичанням" один в одного, бо то не тільки в нас така заведенція), — і ба! те, чого шукаєш, знаходиться...
Так воно ж будь-яка складна система має і переваги, і обов’язково вади. Просто у вдалої системи вади очевидні і обумовлені перевагами, дзеркальна симетрія
> Тому я не покладався б механічно на досконалість новітніх технологій, а для початку використав би дещицю зі словників Ніковського, Ізюмова, Онацького, Кузелі та Рудницького. Шкоди від того, далебі, не буде.
А вони насправді не такі й досконалі, ці технології. Пам’ятаєте ж недавню тему тут на форумі про переклад Гугла... І розробники словника, принаймні ірпінського, як у мене склалося враження, чудово розуміють, де пролягає межа між сліпими технологіями і людським розумом. Ось, наприклад, в обговоренні http://linux.org.ua/cgi-bin/yabb/YaBB.pl?num=1136885800 розробник сайту Олег Дмитрієв, якого закидують побажаннями щодо майбутніх поліпшень онлайнового словника, каже, що для правильного побудування парадигм йому довелося б переглянути кожне слово з кількасот тисяч, автоматичного надійного і коректного способу він не бачить. Як на мене, його дійсно немає.
Щодо старих словників — я повністю з Вами погоджуюся, так не лише шкоди не може бути, а це навіть бажано було б зробити. Нехай це робить Інститут мови чи видавництво «Перун», нам, користувачам, немає різниці, аби вислід був.
2011.01.03 | Сергій Вакуленко
Re: Словникові негаразди
jz99 пише:> Сергій Вакуленко пише:
> > Тому реєстр одинадцятитомовика, як і опис значень, поза всяким сумнівом, потребують доповнення та виправлення.
> А хіба Інститут української мови цим не займається? Чи в них сил нема. Я ще не бачив того їхнього нового словника, тезку ”перунського”, але невже ж там у 2009 році просто перевидано той самий ряд слів, що й був в 11-томному.
Я теж не бачив їхнього словника, але підозрюю, що він гірший за "перунівський". Пояснення просте: академія ще й дотепер перебуває в полоні ілюзій, ніби вона може щось реґулювати, відсіюючи "зерна" від "полови".
>
> Перунівці виграють тим, що у свій словник вносять доповнення й виправлення. В цьому його й родзинка, він ”живий”, сучасний.
Це правда, хоча вони надміру захопилися вузькотермінологічною лексикою.
> Тут просто, мені здається, той випадок, коли у видавництві пощастило з людьми. Хоч вони й ентузіасти, це їхнє захоплення, але руки й голови у них достатньо доладні. Порівнювати є з чим — наприклад, з дисковим словником Мовно-інформаційного фонду ”…абв” (розпочатого ще під патронатом Кучми — може, ото тим і пороблено, зурочено), принаймні перших видань (вже далі не стежу, повне розчарування).
Так ото ж і є окадемічеський продукт.
> Так оце б і поєднатися у спільній роботі академічній установі, Інститутові мови, з дієвими талановитими аматорами, перунівцями. А вони чубляться, чи що, незрозуміло. Якось же зробив собі «Перун» того електронного корпуса з паперового перед тим, як витрусити з нього приклади слововжитку для однотомного формату. Ще раз повторити ту операцію, передати базу даних науковцям, і нехай з нею працюють, а паперову картотеку запакувати і в архів.
Я не певен, що «Перун» працює з корпусом. Слідів не видно. Більше скидається на те, що вони беруть звідкілясь готові списки слів.
> Щодо старих словників — я повністю з Вами погоджуюся, так не лише шкоди не може бути, а це навіть бажано було б зробити. Нехай це робить Інститут мови чи видавництво «Перун», нам, користувачам, немає різниці, аби вислід був.
У співробітництво між Інститутом української мови та будь-яким видавництвом я не вірю. То є структури несумісні. У світі словникові проєкти переважно є сферою інтересів видавництв, причому конкуренція між різними видавництвами стає рушієм удосконалення. У нас справжньою конкуренції ще нема, бо більшість видавництв занадто дрібні, щоб дозволити собі такі витрати. Крім того, в їхньому керівництві зазвичай бракує компетентних людей, здатних відрізнити добре від поганого, а чи й нові здобутки від краденого добра.
2011.03.03 | Ортомисл
Re: Словникові негаразди
" академія ще й дотепер перебуває в полоні ілюзій, ніби вона може щось реґулювати, відсіюючи "зерна" від "полови" "Усі навчальні заклади міносвіти мали б керуватися академічним правописом і академічними словниками. Звісно, біля кожного редактора не поставиш учителя. Тому й пишуть/говорять, як кому заманеться, вигадуючи свої "доповнення" до правопису і "поліпшення", суміщаючи правила з різних правописів і видаючи це за якийсь новий (напр,. "ПроМова" від СТБ).
Французька академія, здається, має на розвиток французької мови значно більший вплив...
2010.12.30 | jz99
мережеві словники (л)
http://www.rozum.org.uahttp://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
http://slovopedia.org.ua/
http://www.mova.info/Page.aspx?l1=61
http://www.toponymic-dictionary.in.ua/
http://ukrskor.info/
стара тема тут на форумі
Зберемо мовні багатства у `Мережі ( у пошуках словника)
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1111857485
2010.12.31 | harnack
Re: мережеві словники (л)
jz99 пише:> http://www.rozum.org.ua
> http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
> http://slovopedia.org.ua/
> http://www.mova.info/Page.aspx?l1=61
> http://www.toponymic-dictionary.in.ua/
> http://ukrskor.info/
>
> стара тема тут на форумі
> Зберемо мовні багатства у `Мережі ( у пошуках словника)
> http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1111857485
Так ото й доказ: "зберЕмо" (коли? Через тисячоліття?) - стратегія вічного майбутньйого, а бач треба б сказати риторичною та промовистою українською, та психологізованою закличною формою: ЗБЕРіМО! Ото мобілізація зусиль закликом до нас усіх: до НАС і до ВАС.
Одним словом: знову суржикове знеукраїнення стратегії спільної, нашої з вашою, дії та вчинків.
2011.01.01 | Роман Сербин
Панове: всім дякую за інформації й пояснення ․ З Новим Рок
2011.07.06 | jz99
… о диво, запрацював? (словник ще ні)
http://slovnyk.netПоки що без головної своєї частини, тлумачного словника.
2011.07.14 | Роман Сербин
Re: … о диво, запрацював? (словник ще ні)
На сьогоднішній день, повідомлення:Вибачте, тлумачення тимчасово відсутнє...
2011.07.14 | jz99
на тамтешньому форумі є відповідь ”Можливо, до кінця літа”
А причину вказано у повідомленні в ЖЖ ще від 1 квітня, яким було анонсовано відновлення роботи сайту у червні:”узгоджуються правові питання щодо статусу бази даних…”
http://slovnyk-net.livejournal.com/
З того, як саме сайт запрацював (немає тлумачного словника, але працює частина ”СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК”), гадаю, можна вже напевне казати, що йдеться таки про інтереси видавництва «Перун»…
2011.07.15 | Сергій Вакуленко
Видавництво «Перун» могло б наполягати на своїх "інтересах"...
...якби його словник не був у великій частині безсоромно списаний з академічного одинадцятитомовика.А так було б по-людськи вважати те все спільним надбанням українського народу.
jz99 пише:
> можна вже напевне казати, що йдеться таки про інтереси видавництва «Перун»…
2011.07.16 | harnack
Re: Видавництво «Перун» могло б наполягати на своїх "інтересах".
Сергій Вакуленко пише:> ...якби його словник не був у великій частині безсоромно списаний з академічного одинадцятитомовика.
>
> А так було б по-людськи вважати те все спільним надбанням українського народу.
>
Ото народ - що ще не зумів і не зміг і не зволів мати принаймні тлумачного словника у своїй власності, своїм оператвним капіталом.
Рік недоступу до словника - навіть і для мене є безповоротною втратою та змарнуванням нагод та проєктів. Щоденний насущний та підсущний та ґрунтовий хліб - а його дастьбі. Це голодомор в сфері духа - а бач навіть і скандалів не бачив. А то мала б коїтись якась гайдамаччина.
>
> jz99 пише:
>
> > можна вже напевне казати, що йдеться таки про інтереси видавництва «Перун»…
2011.12.22 | jz99
українці тирять у Росії не лише газ (л)
При спробі зайти на колишній сайт ВТССУМ відбувається редірект на московитський (62.213.108.144 is from Russian Federation) сайт, що, зокрема містить такий текст:Шановний користувачу Slovnyk.net!
Протягом останнього року в роботі slovnyk.net відбувались перебої у зв’язку з кримінальною справою, порушеною за фактом незаконного використання в мережі інтернет Великого тлумачного словника сучасної української мови. Згідно з підписаною мировою угодою доменне ім’я «slovnyk.net» було передано компанії ABBYY.
http://uk.wikipedia.org/wiki/ABBYY
ABBYY — російська ІТ-компанія
http://ru-ru.facebook.com/Lingvo.UA/posts/303224729717862
Твір «Великий тлумачний словник сучасної української мови» розробив колектив українських авторів. Українська компанія «ABBYY Україна» отримала виключні авторські права на використання твору в електронній формі, у тому числі у мережі Інтернет. На сайті www.slovnyk.net твір використовувався незаконно. Компанія ABBYY Україна захистила свої права через суд та надала безкоштовний, але законний (!) доступ до тлумачень тисяч українських слів на порталі Lingvo.ua. Сподіваємось, українські користувачі Інтернет надалі підтримуватимуть тих, хто дотримується авторських прав, вкладає сили та кошти у поширення, розвиток та постійне поповнення словників української мови.
Я вже трохи відійшов від цього удару великопрестольним чоботом по голові і можу сяк-так думати. У кого є словники ABBYY, що скажете, дійсно мережевий ВТССУМ був копією ABBYY чи містив звідти доробки в такій кількості, що будь-який неупереджений суд не може дійти іншого висновку, як визнати веб-ВТССУМ плагіатом? Як відомо, автор колишнього сайту родзинкою Інтернет-версії перунівського словника називав його динамічність і сучасність, відстеження нових слів. Невже він тягав нові гнізда зі словників ABBYY? Тоді, власне, зрозуміло, чому він мовчав увесь цей час і не пояснював, що трапилося. Інакше це збагнути годі.
Мирова угода — це, мабуть, означає, що ABBYY ”викотило” (с) захмарну суму компенсації, і автор натомість заплатив правом на сайт і словник. Щось він точно робив неправильно — або до судової справи, або під час неї. Якщо не мав вини за собою, про цю справу мали знати всі і в найдрібніших деталях. Якщо правда на боці ABBYY, їхньою справедливою вимогою було б не лише передати їм домен і словник, а оголосити причини цього — крадіжка. Щось тут не те.
Я ніколи не мав бажання купувати словники ABBYY, тепер тим більше.
До речі, щоб побачити, наскільки ”українською” є компанія ”ABBYY Україна”, достатньо на їхньому сайті зробити один крок — зайти на форум.
І який же все ж таки сором…
2011.12.24 | jz99
видавництво «Перун» передало права на українські словники компан
...
По українському напрямку Lingvo.ua надає безкоштовний доступ до наступних видань:
• Великий тлумачний словник сучасної української мови («Перун», 2005) — 250 тисяч слів і словосполучень
• Орфоепічний словник української мови («Перун», 2008)
• Українсько-англійський та англо-український словники («Перун», 2009)
• Українсько-російський та російсько-український словники («Перун», 2008)
Статтю у Вікіпедії створено 28 жовтня 2011, і на той час вона містила тільки згадку про ВТССУМ, джерелом якої є новина про запуск порталу Lingvo.ua від 27.10.2011:
Lingvo.ua підтримує українську мову інтерфейсу і надає користувачам можливість знаходити значення українських слів у Великому тлумачному словнику сучасної української мови видавництва «Перун».
Того ж дня, 28 жовтня 2011, на сторінці вікі про ВТССУМ було додано інформацію про ABBYY:
З липня 2006 року по жовтень 2010 був доступний на сайті Словник.net, який однак був змушений припинити роботу у якості тлумачного словника після викупу матеріалів ВТССУМ компанією ABBYY.
Щоправда, ця інформація не обгрунтована джерельно, зокрема, про факт викупу. Про цю оборудку годі знайти щось зрозуміле в Інтернеті, у т.ч. безпосередньо на сайтах видавництва «Перун» та компанії ABBYY. На перунівському сайті взагалі немає жодної згадки про ABBYY, а паперовий словник ВТССУМ, як і раніше, пропонується до продажу:
http://www.perun.com.ua/item_23687.htm
В одній з нечисленних більш-менш докладних новин сказано:
…Відомо, що раніше видавництво "Перун" передало компанії право на "Великий тлумачний словник сучасної української мови", який тривалий час незаконно поширювався на порталі slovnyk.net.
Коли раніше і кому було відомо, я в Інтернеті не знайшов. На сайті ABBYY подію про передачу прав подано у стилі ”між іншим” (новина за 22.12.2011):
Создавая лингвистические продукты, ABBYY инвестирует в разработку технологий и создание качественного словарного контента. При этом используются не только собственные разработки лексикографов компании, но и словари известных авторов и издательств. Каждый конкретный автор передает ABBYY определенный объём прав использования произведения на определенных условиях. Так, издательство «Перун» передало компании право на «Большой толковый словарь современного украинского языка», который длительное время незаконно распространялся на портале slovnyk.net. Против владельца портала было возбуждено уголовное дело, которое завершилось подписанием мирового соглашения между сторонами. В результате, незаконные действия правонарушителя были пресечены, ответчик передал компании доменное имя slovnyk.net и обязался в дальнейшем не использовать и не распространять нелицензионные копии объектов, права на которые принадлежат компании ABBYY.
Крім цього повідомлення, на сайта ABBYY слово «Перун» згадується ще двічі:
– у новині за 26.10.2011
Lingvo.ua поддерживает украинский язык интерфейса и предоставляет пользователям возможность находить значение украинских слов в Большом толковом словаре современного украинского языка© издательства «Перун».
– у новині за 01.06.2011:
Киев, 1 июня 2011 года компания ABBYY … объявляет о выпуске ABBYY Lingvo x5.
...
Традиционно, с новой версией расширяется качественный словарный контент от известных издательств и именитых авторов. ABBYY Lingvo x5 включает … в том числе … таких авторитетных издательств как … «Перун».
Отже, висновок — видавництво «Перун» віддало чи продало (неясно) якісь (не всі, бо паперова версія ніби залишається за видавництвом «Перун») права на ВТССУМ компанії ABBYY, і це сталося невідомо коли, але не пізніше ніж весни цього року і, здогадно, не раніше осені минулого, коли сайт словника було заморожено. Причому недвозначно сказано, що права на словник порушувалися тривалий час до того, як ці права було передано. Отже, йдеться таки про права видавництва «Перун» (як я й припускав). Тільки залишається невідомим, хто почав судову справу — «Перун» (а потім передав ABBYY право на відсуд) чи одразу ABBYY, але це вже не так важливо.
В одному з перших повідомлень автора сайта, майбутнього порушника прав, про призупинення роботи сайта висловлено переконання, що користування онлайновим словником, як національним надбанням, має бути безкоштовним. ABBYY залишило доступ безкоштовним (я не дивився, не маю бажання), отже, перемога насправді за порушником (тоді це дивне порушення), але тепер це не український продукт, а московський. Українець В.Бусел (гарне прізвище) переміг українця Олега Дмитрієва (!), покликавши на допомогу москалів. Самі не можемо
2012.02.01 | harnack
Re: Що сталося - чи справдилося? (л)
СПРАВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРАВДИТИ, справджу, справдиш, док., перех. Запроваджувати, втілювати в життя, робити дійсним, реальним. Самі вони ніколи не думали, не гадали. За них думала мати, а справджували її думку бородаєвці та піщани... (Панас Мирний, 1,1949, 198); Твої мрії мені подобаються, але справдити їх не так і легко, а чому се так, поговоримо потім, бо я вже тепер втомилась писати (Леся Українка, V, 1956, 340); Але ця природа красна І байдужа, і німа. Невпросима, невмолима, Як пекельний той Харон! їй одно перед очима, Щоб справдити свій закон... (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 24);// Виконувати, робити і т* ін. що-небудь. Хто, як не ми, спізнали це, справджуючи свій історичний похід і бачачи на кожному кроці, як жорстоко скривдила війна радянську матір. Скільки синів і дочок занапастили вороги (Олександр Довженко, І, 1958, 335);
// перех. і неперех. Своїми діями, вчинками і т. ін. відповідати чому-небудь, бути гідним чогось; виправдовувати. Знала [Надія], дядько злий на неї: вона не справдила його сподівань на роботі, підвела його (Яків Баш, Надія, 1960, 170); Важкувато було всій п'ятірці дівчат.. Та ніхто не сплохував: завтра Микола Дмитрович побачить, що і хіміки-аналітики, і лаборантки справдили його довір'я (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 341).
http://sum.in.ua/s/spravdzhuvaty