МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Хто знає?

01/12/2011 | hrushka
Церковно-слов`янська мова прийшла з Болгарії, котру Москва чи то Суздаль прийняв як "державною" мовою.

Мені цікаво, від тих часів, котра мова більше ровенулась, болгарська чи московська, зглядно російська, не звертаючи увагу на географічне положення цих двох країн.

Відповіді

  • 2011.01.12 | Максим Є.

    Re: Хто знає?

    Церковнослов’янська мова протягом століть відігравала велике значення для всіх країн православного обряду, де користувалися церковнослов’янською Біблією. З огляду на важливість у давні часи релігійних забобон у житті людей, і для староукраїнської, і для староросійської мов церковнослов’янська була взірцевою мовою високої книжності. Нові ж національні мови (XVIII-XIX ст.) у всіх нас (також і в росіян, і в сербів, і в болгар) створювалися на місцевій діалектній основі, віддаючи кожна свою данину «високому стилю».

    З певних історичних причин староукраїнська традиція, до того багато в чому подібна до староросійської, не мала свого розвитку. Наша нова національна мова на діалектній основі Середньої Наддніпрянщини розірвала зв’язок з книжною староукраїнською традицією. Але церковнослов’янська також залишалася серед джерел поповнення абстрактної української лексики. Та частіше там, де росіяни вживають церковнослов’янізм (лексика, словотвір), українці мають полонізми, росіянізми чи інтернаціоналізми.

    Не менш складною, ніж українська, була історія створення нової болгарської мови. Її унормування прийшлося вже на часи, коли нова російська мова мала свою державу і надавала моральну та матеріальну допомогу для звільнення від турок, а тому також надавала авторитетні зразки для новіших мов. Тому болгари під час унормування не вагаючись зверталися до російських джерел. Скажімо, якщо відкрити болгарський етимологічний словник, часто трапляється вказівка, що те чи те слово запозичене з російської.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2011.01.12 | harnack

      Re: Хто знає? Відповідь - невігласька!

      Максим Є. пише:
      > Церковнослов’янська мова протягом століть відігравала велике значення для всіх країн православного обряду, де користувалися церковнослов’янською Біблією. З огляду на важливість у давні часи релігійних забобон у житті людей, і для староукраїнської, і для староросійської мов церковнослов’янська була взірцевою мовою високої книжності. Нові ж національні мови (XVIII-XIX ст.) у всіх нас (також і в росіян, і в сербів, і в болгар) створювалися на місцевій діалектній основі, віддаючи кожна свою данину «високому стилю».
      >
      > З певних історичних причин староукраїнська традиція, до того багато в чому подібна до староросійської, не мала свого розвитку. Наша нова національна мова на діалектній основі Середньої Наддніпрянщини розірвала зв’язок з книжною староукраїнською традицією. Але церковнослов’янська також залишалася серед джерел поповнення абстрактної української лексики. Та частіше там, де росіяни вживають церковнослов’янізм (лексика, словотвір), українці мають полонізми, росіянізми чи інтернаціоналізми.
      >
      > Не менш складною, ніж українська, була історія створення нової болгарської мови. Її унормування прийшлося вже на часи, коли нова російська мова мала свою державу і надавала моральну та матеріальну допомогу для звільнення від турок, а тому також надавала авторитетні зразки для новіших мов. Тому болгари під час унормування не вагаючись зверталися до російських джерел. Скажімо, якщо відкрити болгарський етимологічний словник, часто трапляється вказівка, що те чи те слово запозичене з російської.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2011.01.12 | Максим Є.

        Що ж, дайте свою, а притомні читачі розберуться

    • 2011.01.12 | hrushka

      Мені подобаються чесельничі досліди ....

      Взявши етемологічні словники росіян та болгар, та списуючи "нові" та "старі" слова, котра мова більше розвинулась?

      Себто, де більше слів запозичиих із заходу а де зі сходу, далі де нові слова побудовані на місцеві мові й котрі слов`янського а котрі іншого коріня?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2011.01.12 | Максим Є.

        Списки Сводеша та ґлотохронологія

        Вам тоді потрібно пошукати списки Сводеша для слов’янських мов, з церковнослов’янською включно, а потім порівняти відмінності у відсотках. Списки базової лексики дають уявлення про спорідненість та віддаленість мов.

        Це називається лексикостатистикою та ґлотохронологією. За певними емпіричними формулами можна приблизно розрахувати навіть століття розходження мов, якщо взяти за базову теорію дерева. Слов’янськими мовами займався С. Старостін, його модифіковані формули для розрахунків можна знайти в мережі.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2011.01.12 | Георгій

          "ґлотохронологією..?"

          Наскільки я знаю, грeки свою "гаму" вимовляють щe більш "дихально," ніж українці своє "г."
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2011.01.13 | hrushka

            Вибачте але мені смішно як ми залюбки міняєм других нродів Ґ на

            Та`ж ми маємо оба звуки, чому робимо із тата варята а із мами гамана (чи то має бути "ґамана" по `ново-українськи`?)
          • 2011.01.13 | старий пес

            Re: "ґлотохронологією..?"

            Пане Георгію, я вже Вам писав про те, що в основі наукових термінів лежить не новогрецька, а старогрецька мова. В Україні є дві школи класичної еліністики. Одна передає "гаму" як "г" інша як "ґ".
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2011.01.13 | Георгій

              А, дійсно, згадав, вибачтe

        • 2011.01.13 | hrushka

          Дякую

          Спробую найти подані словники ...
        • 2011.01.14 | AK

          Як порівнюються списки Сводеша?

          Які застосовуються критерії "однаковості" слів у споріднених мовах.

          Скажімо
          українською: голова
          російською : голова
          польсько: głowa
          Одже, на перший погляд, ніби між російським і українським словом різниці нема.
          Але насправді російською вимовляється
          "ґалава" або навіть щось типу "ґълава" (перше "а" вимовляється дуже коротко).
          (тобто три фонеми відрізняються від українських)
          Польською вимовляється
          ґўова
          (теж три українські фонеми замінено на дві польські).
          Отже виходить що між російським і українським словом приблизно така ж відмінність як і між українським й польським.

          Як рахується відмінність між словами якщо, наприклад, у якомусь слові відрізняється лише одна фонема, а в якомусь три або чотири? Ці слова беруться з різними коефіцієнтами чи як?

          Якщо хтось зможе роз'яснити або підкаже, де про це можна прочитати, то буду дуже вдячний.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2011.01.15 | hrushka

            Чому ....

            Чому ми порівнюємо українські з російськими словами як:
            голова - голова,
            вода - вода

            та може слова як: син - сын,
            сонце - солнце

            а не такі слова як:
            запезпечення (страховка?) - страхование
            харчування (продовольство?) - продовольсвие :-(
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2011.01.16 | AK

              Тому що наведене мною слово є у списку Сводеша, а запропонованих

              Вами там нема.

              Пояснення цьому просте: слово "голова" належить до базової лексики, тобто лексики, яка означає базові поняття і засвоюється у ранньому дитинстві. Ця лексика є найбільш стабільною у будь-якій мові.

              А от "страховка" до таких понять не належить.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2011.01.16 | harnack

                Але вже "найстабільніша" форма не є "найстабільнішою", а

                "найбільш стабільною"...

                AK пише:
                > Вами там нема.
                >
                > Пояснення цьому просте: слово "голова" належить до базової лексики, тобто лексики, яка означає базові поняття і засвоюється у ранньому дитинстві. Ця лексика є найбільш стабільною у будь-якій мові.
                >
                > А от "страховка" до таких понять не належить.
              • 2011.01.24 | hrushka

                З мої точки погляду, тут ходе більше щодо присвоєння (запозиченн

                а не правел котрі кожний підносить чи наголошує на свою користь ...

                Слова, докази та потверження належать до другорядних справ мови ...

                Першорядна вага та наголось опираються на корині слова, чи слово українського кориня чи ні ...

                І тут питання, чого вживати присвоєні слова, коли є дуже добрі питомі ... щобільше, чому не творити "питомі" слова побудовані на нашім, народнім корині, ніж вводити чужі ....

                Чому не приспособлювати нашу мову до теперішних часів, ніж бути мавпою, мавпуючи других?

                На приклад, що слово "іновація" викликає в нашім розуміні, коли слово "нововведення" має своє значіння, своє пов`язання до української лексики, чи каще сказавши, сукупності українських слів?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua