МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

вуз чи виш?

04/26/2011 | stryjko_bojko
ВУЗ чи ВИШ?
http://chervone.com/news/vuz_chi_vish/2010-10-16-1490

Зазвичай раніше ЗМІ віддавали перевагу абревіатурі "вуз", на даний час вже віддають перевагу абревіатурі "виш".

Тим часом чуємо абревіатуру, запозичену у сусіда: "Як і в усьому світі, випускники шкіл замість іспитів складатимуть тести, які одночасно є і вступними випробуваннями до ВУЗів".
"В офіційно-діловому мовленні, на сторінках газет, у радіо- й телепередачах широко використовують слово учбовий, хоч його існування в українській мові викликає багато сумнівів, оскільки відсутнє слово учба, від якого воно могло б бути утворене, - зазначає відомий мовознавець, заслужений журналіст України Олександр Пономарів. - Учбовий являє собою спотворене запозичення з російської мови.

Замість нього треба вживати навчальний: навчальний план, навчальне приміщення, навчальний заклад, навчальна частина, навчальна практика тощо. Якоюсь мірою слово учбовий затримується в нашій мові через наявність його в абревіатурі вуз (вищий учбовий заклад). У роки прискореного зближення мов аж до їхнього злиття слово вуз, на жаль, витіснило справжню українську абревіатуру виш (вища школа), широко вживану в двадцятих і тридцятих роках, а в творах українських письменників і пізніше... Тепер виш, мабуть, варто повернути до активного вжитку”.

Гадаю, добрим підтвердженням сказаного можуть слугувати і такі ілюстрації: "Дочка в той час училася в Новосибірську, в одному з вишів” (Іван Ле); "Вчилися вони, ці дівчатка, в радянських школах, кінчали десятилітки, йшли до вишів, мріяли бути лікарями, інженерами, педагогами, агрономами..." (Остап Вишня)

Також потрібно додати, що абревіатура виш упевнено почуває себе на сторінках орфографічного словника української мови, а отже – не є чиєюсь вигадкою чи примхою.

Насамкінець зазначу, що і вуз, і виш пишемо з маленької літери.

Відповіді

  • 2011.05.03 | Мірко

    І з тими уроками не урочиш! (л)

    Звик до слова лекції, або навчання. А звідки це слово уроки - сам чорт знає. ;)
    http://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%B0_%D1%87%D0%B8_%D1%81%D1%83%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D1%83_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%3F/%D0%A3%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%83%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%83%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%83%D0%B8/%D0%A3
  • 2011.05.06 | Георгій

    А чому нe ВНЗ? "Вищий навчальний заклад."

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2011.05.08 | zаброда

      Спитайте в друзів на ФБ Re: А чому нe ВНЗ? "Вищий навчальний зак

      чому вони радше говоритимуть Michigan State чи просто Yale, замість уживати таке милозвучне й ощадне SU (for state university) чи IHL (майже як NHL). Й у вікіпєдзії (http://en.wikipedia.org/wiki/Acronym_and_initialism) не забувайте покопирсатись...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2011.05.09 | Манул

        Учбовий - ніяка не калька, а українське слово

        Прикметник «учбовий» - питоме українське слово, утворене від іменника «учба».
        «Учба» - давньоукраїнське слово; рідко, але і тепер вживане.
        Наприклад, ним користується Олесь Гончар, зокрема, в романі «Людина і зброя» (наводжу дві цитати):
        1. «Я вхопив чийогось коня та до свого, накинув посторонки і з гарматою - в парк! А в передку гільзи холості; і в нас усіх жодного патрона бойового - все холості в підсумках, з самим порохом. Для учби ! Горобців лякати! Склади снарядів поруч, склади величезні. І тай, знаємо, боєприпасів сила. Коли, було, стоїш там в караулі вночі, то аж моторошно».
        2. «Собачі маневри зараз біля радгоспу, учба на всю ніч, - пояснював дід Лука».

        Павло Штепа у своєму «Словникові чужослів» (1977) вказує, що «учення" - чуже нашій мові, його треба замінити словами "навчання, учба».
        Слово «учба» у свій час було запозичено російською (московською) мовою, його наводить у своєму тлумачному словникові Даль: «УЧБА, учебный, ученик и пр. см. учить». В статті «учить» Даль продовжує тлумачення: «Учба - вор. учёба новг. учоба кур. наука, ученье. Учеба не далась ему, и вынули из школы, нвг-борч. Учёб м. стар. ученье, выучка. За учеб взять 20 рублев».
        З цього можна зробити висновок, що від українського слова «учба» в російській (московській) мові було утворено діалектні слова «учёба», «учоба», «учеб». «Учеба» в рос. (моск.) мові довгий час було розмовним (ненормативним) словом. Напр., сучасний словник Ушакова вказує: «УЧЁБА (или учоба), ы, мн. нет, ж. (офиц., разг., раньше простореч). 1. Действие по глаг. учиться, процесс обучения, ученье. Школьная у. Литературная у. Послать на учебу. Партийная у. 2. Муштра, дрессировка…».
        В рос. мові від слова «учеба» на початку ХІХ ст. було утворено прикметник «учебный» при назві щойно створюваних адміністративних округів – адміністративних одиниць, які на певній території об’єднували шкільні заклади, напр. «Киевский учебный округ». Українською мовою ця назва перекладалася - «учбовий округ». Енциклопедія українознавства (Торонто, 1955) подає таку статтю: «Учбові округи - учбово-адміністративні одиниці в Рос. Імперії, створені 1803. На поч. 20 в. було 12 учбових округів, у тому числі на Україні три». Борис Антоненко-Давидович у книзі «Здалека й зблизька» (К., 1969) писав: «Коли куратором Київського учбового округу став видатний російський хірург і педагог М.Пирогов, почали робити вже й практичні заходи до переходу початкових шкіл на українську викладову мову». Цікавий приклад вживання Борисом Дмитровичем слова «учбовий» у його повісті «Слово матері» (цитую):
        «Мачуха трохи побоювалась мене і ніколи не розпитувала, де я був і чого так змінився останнім часом. Настя допомагала мачусі по хазяйству, і їй ніколи було чіплятись до мене. Тільки батько став турботно, мабуть, не без впливу мачухи, приглядатись до мене, а може, вже й до нього дійшли чутки про мій занепад у класі. В його очах я так високо видерся в науку, що йому, малописьменному, ніяково було втручатися в мої учбові справи. Проте одного вечора він наважився мене спитати:
        — Ну, як воно в тебе, Іване?..
        — Та важкувато щось стало вчитись, тату...— невиразно, щоб менше брехати, відповів я, не підіймаючи від книжки очей».
        Допустимо, що Борис Дмитрович помилилися, тож спробуємо його виправити, тобто замінити «неправильне» слово «учбові» на «правильне» – навчальні. І що вийде: «В його очах я так високо видерся в науку, що йому, малописьменному, ніяково було втручатися в мої НАВЧАЛЬНІ справи».
        Дурниця вийшла, авжеж? Отже, у даному контексті правильним буде вживання лише слова «учбові».
        Останнім часом йде потужна кампанія витіснення з української мови слова «учбовий». Мовознавці посилаються, що то калька з рос. «учебный», позаяк в українській мові слова «учба» немає. Ми довели, що «учбовий» - то аж ніяк не калька, і слово «учба" в укр. мові було і є.
        Зауважимо, що творення іменників за допомогою наростка «-б-» притаманне саме укр. мові, і таких слів є сотні, напр.: боротьба, ворожба, ганьба (прикм. ганебний), гурба, юрба, журба, злоба, молотьба, мольба, тяжба тощо.
        Такий цікавий приклад: Борис Грінченко подає лексему «судьба», але то не відповідник слову «доля». «Судьба» за Грінченком - від слова «судити» у значенні говорити про когось щось негативне, а «судебник» за Грінченком – людина, яка говорить про когось щось осудливе.
        Нагадаємо, що перший «Судебник» (у значенні зводу юридичних норм) з’явився 1468 року як збірник права Великого князівства Литовського, до складу якого, як ми пам'ятаємо, входила Україна (відомий як Судебник вел. князя Казимира IV Ягеллончика).
        Інші судебники були укладені пізніше, саме Судебник Казимира IV дав поштовх для їхньої розробки. Зокрема, Судебник московського князя Івана ІІІ вийшов 1497 року, Судебник Івана IV Васильовича (Івана Лютого) з’явився 1550 року, Судебник моск. царя Федора Івановича – 1589 р.
        Отже, ще раз наголошуємо: слово «учбовий» - питоме українське слово.
        І тут ми підійшли до ще одного принципового питання: «учбовий» і «навчальний» - синоніми-дублети чи ні?
        Ні, різниця між ними є. От Ожегов у своєму словнику слово «учеба» не тлумачить, а відсилає його до іншої лексеми: «УЧЕБА см. учиться». Зрозуміло, «учеба» - не «вчити», а «вчитися», так? Рос. слово «учеба» запозичено з давньоукр. «учба». "Навчання" укр. мовою – навчати, "учба" – вчитися, або ж вчити - не «чогось», а «щось». Тобто, одне із значень цієї лексеми, про яке ми говоримо: «засвоювати, опановувати, намагатися запам’ятати, вивчати» (див. 4-том. Тлумачний словник укр. мови). Таким чином, можна сказати: «навчальний заклад» - заклад, де навчають (учителі), «учбовий заклад» - заклад, де вчаться, вивчають предмети (учні). Можна вживати і так, і інакше, для мови то тільки користь.
        Оголошену в суч. укр. мовознавстві війну слову «учбовий» вважаю дурницею.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2011.05.09 | zаброда

          Браво, мон женераль!

          Правда, не втямлю, навіщо Ви мені вчепили цього есея, а не stryjko_bojko-беєві. Та вже як на те зайшло, поясніть сюржікомовним, чого воно з *учби вийшло та й *учбовий, а не, приміром, *учебний?
          Зараніє благодарний,
          Ваш Z.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2011.05.09 | Манул

            Re: Натюрліх, майн зольдат!

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2011.05.09 | zаброда

              Отак воно всігда:

              понадіїсся на старшого, вмудрьонного опитом, поспитаєш, а відповіді - катма! Я ж од щирого серця нуждаюся в об'яснєнії (рехвірат, може, якраз пешу) і бачу, шо єсть у чоловіка логіка, аргументи желєзні, даже неписьменному мені понятні - Олесь Терентійович, Борис Дмитрович, козак луганський, не кажучи вже про сівбу, свадьбу, молотьбу, бабу і рибу, а доброго слова від нього годі дождацця. Ет, коби ж мені та й такую голову, як у пана паланкового, то би-м инших грамоти залюбки навчав!
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2011.05.09 | Манул

                Re: Отак воно всігда:

                zаброда пише:
                > понадіїсся на старшого, вмудрьонного опитом, поспитаєш, а відповіді - катма! Я ж од щирого серця нуждаюся в об'яснєнії (рехвірат, може, якраз пешу) і бачу, шо єсть у чоловіка логіка, аргументи желєзні, даже неписьменному мені понятні - Олесь Терентійович, Борис Дмитрович, козак луганський, не кажучи вже про сівбу, свадьбу, молотьбу, бабу і рибу, а доброго слова від нього годі дождацця. Ет, коби ж мені та й такую голову, як у пана паланкового, то би-м инших грамоти залюбки навчав!
                Хай Вас не дивує, але українською треба писати "сватьба" (давньоукр.), а не "свадьба" - від слова "сватати" з наростком -б-, як і "молотьба" - від слова молотити (тут Ви не шкутильгнули). То москалі вкрали у нас "сватьбу" і спаскудили до свого - "свадьба". Хоча Новий тлумачний словник української мови подає (як діалектні) - "свадьба" і "свайба" (у Грінченка - "свайба" і "свальба").
                Зі "свайбою" і "свальбою" погодитися можна, але зі "свадьбою" - ні.
                За паланкового дякую, але у нашій кальміуській паланці (а це весь степ від Конки і до Дону між Слобожанщиною і Озівським морем) панів зроду-віку не було, і панами нікого не називали.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2011.05.10 | zаброда

                  Отак поволі і дійдемо - in media res

                  А за просвіщеніє Вам, пане-товаришу, наше комсомольське "благодару!", проте посутньої відповіді чекати, бачу, проти ночі марно. Дарма, буде новий день, нове упованіє. Добраніч!
        • 2011.05.09 | stryjko_bojko

          Оголошену в суч. укр. мовознавстві війну слову «учбовий» (+12)

          > вважаю дурницею.
  • 2011.05.09 | zаброда

    del

  • 2011.11.13 | killer-thinker

    НЕ вуз, а внз, або виш!

    Тут все ясно - "учбовий" - це російське утворення від слова "учебный", походить від слова "учеба".
    Українською ж мовою має бути "навчальний" заклад, н-д, - походить від слова "навчання" тощо. І нічого тут щось видумувати!
    Тобто, ніяких "вузів" не існує - це російска калька, має ж бути, або ВНЗ, або краще, виш!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2011.11.14 | jz99

      а вищий наскільки і чи є ще вищий?

      killer-thinker пише:
      > Тут все ясно - "учбовий" - це російське утворення від слова "учебный", походить від слова "учеба".
      Не так уже все і ясно. Ось є російське слово ”хвалебный”, і є українське ”хвалебний” (відзначене у Б.Грінченка). То це якби українське було ”хвальбовий”, воно було б російським утворенням від слова ”хвалебный”, бо походить від ”хвальба”? А коли українське ”хвалебний”, то це чисто наше? Он там трохи вище Манул правильно каже, що ми маємо чималеньку низку віддієслівних іменників на -ба, і деяких немає в російській, як-от ”лічба”, ”сівба”, ”ганьба”, ”журба”.


      > Українською ж мовою має бути "навчальний" заклад, н-д, - походить від слова "навчання" тощо. І нічого тут щось видумувати!
      А не було б російської або її тиску — нікого б не бентежило і ”учбовий”. А коли є два слова на позначення одного поняття, вони з часом можуть ”роз’їжджатися”, набувати відтінків або чітко окремих значень. Була б мова ще трохи багатшою.


      > Тобто, ніяких "вузів" не існує - це російска калька, має ж бути, або ВНЗ, або краще, виш!
      А оте ”вищий” — це не російська часом калька, га? :)
      Чомусь її не помічають за словом ”учба”!

      стріляти — стрільба
      учити — учба
      гуляти — гульба…

      Дивна річ мова.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua