МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Українська мова має більш древню історію, ніж російська(\)

08/17/2011 | stryjko_bojko
Українська мова має більш древню давнішу історію, ніж російська
Украинский язык имеет более древнюю историю,чем русский
http://uainfo.censor.net.ua/news/4744-ukrainskiy-yazyk-imeet-bolee-drevnyuyu-istoriyuchem-russkiy.html

В граффити княжьего Киева ХI-ХIII вв. фиксируем такие сугубо украинские грамматические признаки:
- звательный падеж существительных: владико, Стефане, голово;
- окончание «у» в родительном падеже единственного числа мужского рода: спору (з того спору);
- форму глаголов без «т»: пече;
- глаголы прошедшего времени, заканчивающиеся на «в»: писав, ходив, молив;
- глаголы с окончанием «-ты»: долучиты, писаты, скончаты;
- мягкое «ц» в конце слов: чернець, (помилуй) Валерця, помоги Архипцю.
- прилагательные теряют на конце «я»: многопечальна, благодатніша.

Вот надпись XI в., которую читаем в книге историка Сергея Высоцкого, вынужденно изданной в брежневские времена на русском: «Мать, не желая ребенка, бежала прочь...». Фотооригинал удостоверяет: «Мати, не хотячи дитичя, біжя гет...»



Эти надписи - известные как граффити - свидетельствуют, что киевляне XI-XIII вв. не были «прарусскими». «Наш древнейший литературный язык не был живым украинским языком, поскольку это был язык церковнославянский, пришедший к нам вместе с христианством, - писал в своем классическом труде «Филология и погодинская гипотеза» славист Агатангел Крымский, - однако живой наш язык врывался в литературную церковнославянщину и изменял понемногу чужое правописание так, чтобы оно было более легким для нашего народа», поскольку «переписчики много чего изменяют в правописании, внося черты собственного произношения». То же происходило у сербов, болгар. Проанализировав письменные памятки Киевщины ХI-ХII вв., исследователи нашли в них многочисленные черты именно украинского живого разговорного языка.

«Читатель может убедиться, что в «Изборниках Святослава» 1073, 1076 гг. достаточно ясно отражается малороссийский язык, - пишет Крымский, - конечно, не наш современный, а только такой, что был у малороссийских предков в XI в.» За что уничтожило НКВД ученого в начале Второй мировой? - Именно за эти выводы: «Язык Надднепрянщины и Красной Руси времен Владимира Святого и Ярослава Мудрого обладает в большинстве уже всеми современными малороссийскими особенностями». С ним солидаризировался лингвист Алексей Шахматов: «Язык Надднепрянщины и Красной Руси XI в. - абсолютно рельефная, четко определенная, ярко-индивидуальная единица, и в ней очень легко и выразительно можно распознать прямого предка современного малороссийского языка».

Но во времена тех дискуссий еще не были исследованы граффити. Хоть выцарапывать на стенах соборов запрещалось церковным уставом Владимира Великого, «нарушители» нашлись - от ремесленников до князей. Надписи, сделанные на внутренних стенах Софии и других соборов княжьего Киева, стали объектом скрупулезных 30-летних исследований Сергея Высоцкого, уже первая монография которого в 1966 году «потянула» сразу на докторскую. 

Агатангел Крымский отмечал: «У украинцев X в. появляется очень мягкий звук «и» из старого дифтонга «ие». В то время как на севере этот дифтонг с XI в. начал превращаться в «е», в Киеве XI в. - в «и»... Это главный признак украинского произношения того времени». Этот признак мы находим и в киевских граффити: в мори, на Желяни, априля. 

Тут и уменьшительные, сугубо украинские, формы мужских имен - Остапко, Иванко, Жадко (от Жаден), Марко. Современная украинская «фамилия» выныривает в надписи XII ст. - «Господи, помози рабу своєму, Ігнатові. А прізвище (ПРЪЗЪВИЩЬ) моє Саєтат».

 В граффити княжьего Киева ХI-ХIII вв. фиксируем такие сугубо украинские грамматические признаки:
- звательный падеж существительных: владико, Стефане, голово;
- окончание «у» в родительном падеже единственного числа мужского рода: спору (з того спору);
- форму глаголов без «т»: пече;
- глаголы прошедшего времени, заканчивающиеся на «в»: писав, ходив, молив;
- глаголы с окончанием «-ты»: долучиты, писаты, скончаты;
- мягкое «ц» в конце слов: чернець, (помилуй) Валерця, помоги Архипцю.
- прилагательные теряют на конце «я»: многопечальна, благодатніша.

Вот надпись XI в., которую читаем в книге историка Сергея Высоцкого, вынужденно изданной в брежневские времена на русском: «Мать, не желая ребенка, бежала прочь...». Фотооригинал удостоверяет: «Мати, не хотячи дитичя, біжя гет...»

 В граффити «Господи, помози рабу своєму Луці, владичину дяку...» имеем переход «к» в «ц» в дательном падеже единственного числа (Лука - Луці). И изменение согласной «к» перед суффиксом «-ин» на «ч» (владыка - владичин) - в полном соответствии с современным «Українським правописом».
«Украинский язык имеет более длинную историю, чем русский.





Но дело не в том, на сколько процентов современный украинский язык совпадает с языком наших предков. Тут дело скорее политическое: мы, в 2008-м - прямые потомки тех, кто составлял этническое ядро Руси в 1008-м. «Украина составляла ядро Киевской Руси», - констатирует британский Словарь Хатчинсона («Ukraine formed the heartland of medieval state of Kievan Rus which emerged in the 9th century». The Hutcinson dictionary of World History, 1993 (1994)».

«Живой» язык киевских граффити вполне уместно называть украинским образца раннего средневековья. Как делают, скажем, англичане. Хотя их «живой» язык обновился по меньшей мере на 50% после «turning point» - поворотной точки (в 1066 г.), как называют англичане приход норманнов.

Запад отходит от привычки смотреть на славянский мир глазами Москвы. В авторитетном «Словаре языков» Эндрю Долби (Dictionary of Languages. Andrew Dalby. Bloomsbury, 1999. London), где фигурируют старославянский (Old Slavonic), церковнословянский (Church Slavonic), об украинском языке написано черным по белому: «он имеет более длинную историю, чем русский» (Ukrainian has longer history than Russian). И о том, что Украина - «та территория, откуда праславянский язык (protoslavonic language) распространялся в частности и на север - в Беларусь и Новгород». 
В публикациях времен СССР Сергей Высоцкий почти не касался украинских черт открытых им граффити.

Одобрительно отнесшись к попытке автора этих строк собрать эти надписи в один реестр (из трудов «Древнерусские надписи Софии Киевской ХI-ХIV вв.» (1966), «Средневековые надписи Софии Киевской ХI-ХVII вв. (1976), «Киевские граффити ХI-ХVII вв.» (1985)), он заметил, что в бывшем СССР написать о таком было невозможно в принципе. Впоследствии в 1998 г. вышел его последний труд - «Киевская письменная школа Х-ХІІ вв.» («Київська писемна школа Х - ХІІ ст.»), где есть раздел - «Палеография и некоторые особенности письменной Киевской школы, свойственные украинскому языку» («Палеографія та деякі особливості писемної Київської школи, властиві українській мові»). Он ушел из жизни в тот день, когда пришла телеграмма о выходе книги.

Жизнь доктора наук не менее удивительна, чем его открытие. Получив в юности травму позвоночника и заболев туберкулезом костей, Высоцкий провел около 10 лет в постели, а когда выздоровел, стал историком. Его монографии на главном месте держал художник Илья Глазунов, добиваясь «аудиенции» и автографа автора. Высоко ценил его покойный академик Борис Рыбаков.

Открытие граффити - это долгие поиски, подбор специального бокового освещения, реставрация надписи, обработка фото, анализ особенностей написания каждой буквы, присущих определенному времени. И так долгие 30 лет: Золотые ворота, Святая София, Выдубицкий монастырь, Успенский собор Киево-Печерской Лавры, Церковь Спаса на Берестове, Кирилловская церковь.

Сегодня на стенах Софии есть доска с именами меценатов, которые дали деньги на реставрацию. Но нет имени того, кто открыл нам богатство граффити. В декабре этого года исполняется 10 лет со дня смерти Сергея Высоцкого. Хотелось, чтобы его имя было должным образом отмечено и оценено до той поры.

Потому что все наработанные историком фотоматериалы - где-то глубоко в запасниках Музея Киева. И даже убогой надписи, которая в 1990-х бесстрастно информировала: «Обнаружено около 300 древнерусских надписей - граффити - уникальных памяток письменности (исследованы С. Высоцким)» - в Софии уже нет. Нужно сделать соответствующую экспозицию в стенах собора и включить эту информацию о граффити в обязательный экскурсионный минимум, особенно для наших школьников. Ведь в Софии есть специальная экскурсия по граффити, но только на заказ.


Гайдпаркер: Светлана Пугач, UAINFO

Відповіді

  • 2011.08.17 | Манул

    Re: Украинська мова має більш древню історію,ніж російська(\)

    http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?site=maidan&bn=maidan_free&key=1312535865&trs=-1

  • 2011.08.21 | harnack

    Треба: українська має древнішу історію ...

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.08.29 | Роман Сербин

      Re: Треба: українська має древнішу історію ... - а може ″д

      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2011.09.04 | harnack

        Re: Треба: українська має древнішу історію ...давнішу?

        Перевагу отам у мене має саме граматика, але древніша/давніша - цікаве питання і стилістики і архаїзмів.

        Словники надають повноважності обидвом термінам - і нюансованість цікава: поняття "древності" - передається посиленіше древнім терміном "древній":

        Ось:

        http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9&scope=all&dicts=all&highlight=on

        Крім того: трудно і кепсько комусь закидувати вживання того слова, бо воно і повсюдне і словникове і легітимне.

  • 2011.08.24 | stryjko_bojko

    Росіяни - не "так звані", а просто росіяни. Так, вони, безумовно

    Росіяни - не "так звані", а просто росіяни. Так, вони, безумовно, індоєвропейці.
    24-08-2011 11:10 Автор: Kohoutek

    stryjko_bojko пише:
    > нмд, росіяни = суміш з фіно-уґри-тюрко-монґоли-слов"яни(прото-українці)

    Ви чомусь не розрізняєте прадавні індоєвропейські племена (про які нам практично нічого не відомо, бо письмових пам'яток тієї епохи, природно, не існує, а ідентифікувати мовну належність за побутовими знахідками вкрай складно, якщо не неможливо взагалі) від сучасних народів індоєвропейської мовної сім'ї. Кореляція між мовними, з одного боку, і антопологічно-культурними, з іншого, ознаками мала місце ТИСЯЧОЛІТТЯ тому. Сучасні європейські (і не тільки) народи - змішаного походження. Угорці за мовою близькі до ханти і мансі, але антропологічно і культурно вони - типові східні європейці. Баски - неіндоєвропейського походження, але наразі в усьому, крім мови, вони принципово не вирізняються серед оточення з обох боків Піренеїв. Турки за мовою - найближчі родичі киргизів, але за антропологічними ознаками (те, що в просторіччі іменується "кров'ю") вони родичі грекам і курдам, а не киргизам і якутам. Серед предків росіян були переважно слов'яни (більшість) і фіно-угри (меншість); незважаючи на розповсюджені уявлення, тюрки і, тим паче, монголи, помітного впливу не залишили. Але це вже не має жодного значення - сучасні народи поділяються лише за мовними і культурними ознаками. Серед предків українців також були не тільки слов'яни, але це теж вже не має жодного значення. Українець Іванов відрізняється від росіянина Іванова, а росіянин Левченко від українця Левченко, не антропологічними ознаками, а самоусвідомленням, (можливо) культурою і (можливо) мовою. Вплив фіно-угорського і тюркського субстратів на російську мову вкрай незначний (за винятком "акання", хоча воно характерне і для білоруської мови, яка не зазнавала такого впливу, отже ще напевно невідомо, чим насправді те "акання" пояснюється).

    Про прадавню епоху формування індоєвропейської спільноти достеменно не відомо НІЧОГО. Є лише гіпотези, здогадки, але немає переконливих підтверджень жодної з десятків теорій. Невідомо де формувалися праіндоєвропейці, яким шляхом вони потрапили до Європи. Невідомо, до яких мовних сімей належали найдавніші культури Європи - ті ж трипільці, зокрема.

    Говорити про якусь особливу близкість української мови до гіпотетичної праіндоєвропейської чи хоча б до гипотетичної праслов'янської, теж не доводиться. З усіх сучасних європейських мов індоєвропейської сім'ї за деякими ознаками найбільш архаїчною та близькою до санскриту є литовська. Сам санскрит не є прамовою ні індоєвропейців, ні, навіть, індоарійських племен. Скоріш за все, він ніколи не був мовою навіть якогось конкретного племені (народу). Він був літературною - себто, штучною - мовою давньої Північної Індії. Щось на кшталт церковнослов'янської мови у слов'ян.

    Слід також розуміти, що ця мова (старослов'янська, церковнослов'янська), по-перше, не є буквально староболгарською - вона лише створювалася на базі давніх слов'янських говірок центральних Балкан, але не дорівнюється мові жодного з тодішніх слов'янських племен. По-друге, вона є мовою часів, коли слов'янські мови ще не були сформовані остаточно і були значно подібніші одна до одної, ніж зараз - з чого випливає, що вона ближча до праслов'янської мови, ніж будь-яка з сучасних живих мов. Українська, білоруська і російська мови чітко відрізняються від інших слов'янських мов рядом ознак, що поєднують їх між собою і протиставляють решті - наприклад, повноголоссям: http://tapemark.narod.ru/les/382d.html
    Немає жодних причин стверджувати, що будь-яка слов'янська мова недоторкано зберегла принципові риси праслов'янської. Українська не ближча до цієї гіпотетичної мови, ніж російська. Російська мова - східнослов'янська, слов'янська та індоєвропейська, отже росіяни - індоєвропейці. За антропологічними ознаками вони також цілком відповідають генотипам і фенотипам, характерним для населення середньої і північної Європи, яке складається, переважно, з індоєвропейських народів.

    http://www2.maidan.org.ua/n/free/1314173409
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.08.27 | harnack

      Та то незграбна компіляція і плагіят відірваних речень із

      інтернету - без жодних посилань. Прочитавши лиш Вікіпедію - притьмом спростовуєш невігласа і крадія.

      Але отам найголовніше зарито - де цікавий саме совєтостандарт нівеляції різниць: "ньйєт нїкакова разлїчія ілї разнїцьі" - себто відсутні критерії диференціації: 'а какая разнїца - єслі "б" ілї "п"'?
      Та радикальна й докорінна.

      Його маніякальна і соліпсистська логіка і нерозуміння нейелементарніших та найочевидніших смислів (а нюансованих - і поготів) - доказана отут:

      http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?site=maidan&bn=maidan_free&key=1314155028&trs=-1
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2011.08.28 | harnack

        Зрештою: давно вже маємо консенсус звідкіля (л)

        і індоєвропейці і індоєвропейські мови:

        http://en.wikipedia.org/wiki/File:IE_expansion.png

        In the 1970s, a mainstream consensus had emerged among Indo-Europeanists in favour of the "Kurgan hypothesis" placing the Indo-European homeland in the Pontic steppe of the Chalcolithic period. This was not least due to the influence of the Journal of Indo-European Studies, edited by J. P. Mallory, that focused on the ideas of Marija Gimbutas, and offered some improvements. She had created a modern variation on the traditional invasion theory (the Kurgan hypothesis, after the kurgans (burial mounds) of the Eurasian steppes) in which the Indo-Europeans were a nomadic tribe in Eastern Ukraine and Southern Russia and expanded on horseback in several waves during the 3rd millennium BCE. Their expansion coincided with the taming of the horse. Leaving archaeological signs of their presence (see battle-axe people), they subjugated the peaceful European Neolithic farmers of Gimbutas's Old Europe. As Gimbutas's beliefs evolved, she put increasing emphasis on the patriarchal, patrilinear nature of the invading culture, sharply contrasting it with the supposedly egalitarian, if not matrilinear culture of the invaded, to a point of formulating essentially feminist archaeology.

        Her interpretation of Indo-European culture found genetic support in remains from the Neolithic culture of Scandinavia, where bone remains in Neolithic graves indicated that the megalith culture was either matrilocal or matrilineal, as the people buried in the same grave were related through the women. Likewise, there is a tradition of remaining matrilineal traditions among the Picts. A modified form of this theory by JP Mallory, dating the migrations earlier to around 4000 BCE and putting less insistence on their violent or quasi-military nature, essentially replaced the version of Gimbutas.

        The Kurgan hypothesis seeks to explain the Indo-European language expansion by a succession of migrations from the Pontic-Caspian steppe, or, more specifically and according to the revised version, to the area encompassed by the Sredny Stog culture (ca. 4500 BC). This hypothesis is compatible with the argument that the PIE homeland must have been larger,[5] because the "Neolithic creolisation hypothesis" allows the Pontic-Caspian region to have been part of PIE territory.

        Середньостогівська культура - в Україні:

        The Sredny Stog culture (named after the Ukrainian village of Seredny Stih where it was first located, for which Sredny Stog is the conventional Russian-language designation) dates from the 4500-3500 BC. It was situated just north of the Sea of Azov between the Dnieper and the Don.

        І місце походження саме прото-індоєвропейської мови:

        In the context of the modified Kurgan hypothesis of Marija Gimbutas, this pre-kurgan archaeological culture could represent the Urheimat (homeland) of the Proto-Indo-European language. The Sredny Stog culture was succeded by the Yamna culture.
        http://en.wikipedia.org/wiki/Sredny_Stog_culture
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2012.01.11 | harnack

          Скрута мовних денотатів та смислів: Орлик гадав, що він хозар(л)

          і що самі хозари були ґотами. Про сарматизм, туркізм - і "славне минуле"....


          Dan D. Y. Shapira, “Turkism, Polish Sarmatism and ‘Jewish szlachta’: Some Reflections on a Cultural Context of the Polish-Lithuanian Karaites, Karadeniz Araştırmaları, Sayı: 20, Kış 2009, s.29-43.

          “Turkism”, Polish Sarmatism and ‘Jewish szlachta’
          Some Reflections on a Cultural Context of the Polish-
          Lithuanian Karaites**
          Dan D. Y. Shapira*

          http://www.karam.org.tr/Makaleler/1980138237_shapira.pdf

          The Ukrainians also were inflicted by the myth about "Turkic" nomadic forefathers from the nomads of the Northern coasts of the Black Sea. Compare the identification of the Zoporogian Cossacks with the Khazars made in "The Bendery Constitution", written in Latin between 1709-1711 by the Ukrainian hetman Pylyp Orlik, the successor of Ivan Mazepa (see Towards the Intellectual History of Ukrainian Thought from 1710 to 1995, ed. R. Linderheim and G.S.N. Luckyj (Toronto-Buffalo-London, 1996), pp. 4-5, 53-64, esp. pp. 54, 56, 58. I am grateful to Dr. Sergei Kravtsov, Jerusalem, for calling my attention to this important source): "the valiant and ancient Cossack people, formerly called Khazar, was at first exalted by immortal glory … so much so that the Eastern Emperor … joined his son in matrimony to the daughter of the Khagan, that is to say, the Cossack prince"; "… the Orthodox faith of the Eastern confession, with which the valiant Cossack people was enlightened under the rule of Khazar princes by the Apostolic See of Constantinople …"; "whereas the people formerly known as the Khazars and later called Cossacks trace their genealogical origin to the powerful and invincible Goths … and join together that Cossack people by the deepest ties of affectionate affinity to the Crimean state …".


          Compare also the suggestive wording in a letter of the Cossacks, from the same years, published in D.I. Javornic’kyj, Istorija zaporoz’kix kozakiv, 3 vls., Kyiv 1993 (first print: D.I. Évornickij, Istorija zaporožskix
          kozakov, Sank-Peterburg 1897), Vol. III, p. 362.

          Finally, the Scythian theory, as spread among the Velikorussian intellectuals beginning from the mid-eighteenth century onwards, should be scrutinized against similar background. Everyone wants to be a nomad
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2012.01.23 | Арій.

            Орлик не гадав, Орлик ЗНАВ, що він - хозар. Так само, які і інші

            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2012.01.23 | harnack

              Він гадав, що ЗНАВ, Ви - гадаєте, що знаєте, що він знав: аж

              двічі не знаєте...

    • 2012.01.14 | DZ

      Re: Росіяни - не "так звані", а просто росіяни. Так, вони, безум

      Почитайте статтю http://efes-jkg.ucoz.ua/blog.
      Там є посилання на В. Даля, який в середині ХІХ ст. підкреслював, що в так званому "вєлікорусском язикє" слов'янських слів "находім нєсколько", тобто мало, або дуже мало (по Далю).

    • 2012.01.24 | DZ

      Re: Росіяни - не "так звані", а просто росіяни. Так, вони, безум

      "Росіяни" саме і є "так званими". Чому?
      Поясню свою позицію.
      Словник Брокгауза і Єфрона стверджує, що назва "вєлікорусси" - "іскусствєнная". Так само як і "малоросси". Вигадана в ХІХ ст.

      До русів "вєлікорусскіє" жодним боком не причетні. Меря, ерзя, чудь тощо.

      Такого етносу, як "россіянє" ніколи не існувало. Назву вони взяли від назви держави, яку фактично "стирили" у Русі.

      ПС. Якщо назва "вєлікорусси" є "іскусствєнной", то яка ж тоді назва цього етносу є природньою? На одному форумі була відповідна тема. Ніхто з носіїв так званого "русского язика" не зміг дати відповідь. Може ви дасте?

  • 2011.09.04 | Максим Є.

    Українська мова має свою історію

    Тільки про мертві мови можна сказати, що вони древніші за сучасні. Всі ж сучасні живі мови однакові за віком.

    Українська має свою власну історію. І звертати увагу треба не тільки на особливості в давньоукраїнських текстах, а й на подальший розвиток. мені здається, в Софії найцікавіше це не найдавніші давньокиївські графіті, а староукраїнські. Коли будете там проходити, зверніть увагу на мовні скарби на сходах, можна знайти прекрасні записи пізніших епох.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.09.05 | harnack

      Re: Українська мова має свою історію: а я гадав що ні!

      Максим Є. пише:
      > Тільки про мертві мови можна сказати, що вони древніші за сучасні. Всі ж сучасні живі мови однакові за віком.
      >

      Аякже: германомовні - прибувші в Британію навчились вже чинної англійської від отодішніх тубільців, яка була, бач анахронічним чудом, того самого віку що й їхня німецька, ба й таки германського ґатунку!

      Ненадивуєшся з критеріїв та стандартів: "фсьє їзьікі рафньі"!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2011.09.05 | Максим Є.

        Помилково гадали

        І німецька, і англійська мови змінювалися під час згаданих контактів. Змінювалися з часом, і змінюватимуться, поки живі. Це неперервний процес.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2011.09.05 | harnack

          Re: Помилково гадали: - що Ви не розумієте іронії?

          Максим Є. пише:
          > І німецька, і англійська мови змінювалися під час згаданих контактів. Змінювалися з часом, і змінюватимуться, поки живі. Це неперервний процес.

          Ото історична логіка: німецькомовні племена - вже знайшли англійську мову отам в Британії! Ненамилуєшся!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2011.09.07 | stryjko_bojko

            re: Помилково гадали

            У староанглійський період формування мови англійської народності (V—XI ст.) на території Британії внаслідок розвитку діалектів північно-германських племен (англів, саксів і ютів), що переселилися в V ст. до Британії і злилися з кельтським населенням, виникає староанглійська мова.
            [Вікіпедія,укр]

  • 2011.10.09 | hrushka

    Чи "старовинна" не було`б більш відповідне ніж "древня", ;-)

  • 2011.10.28 | Кріпиволя

    Re: Українська мова має більш древню історію, ніж російська(\

    http://mandrivnyjvolhv.blogspot.com/2010/09/blog-post_3341.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.11.03 | hrushka

      Ну то як бабусі Київщини та Полтавщини кажуть?

      древня чи старовинна ;-)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2011.11.03 | hrushka

        Re: Ну то як бабусі Київщини та Полтавщини кажуть?

        древня чи старовинна?

      • 2011.11.03 | Георгій

        Re: Ну то як бабусі Київщини та Полтавщини кажуть?

        hrushka пише:
        > дривня чи старовинна ;-)
        (ГП) Дрeвня. У Вас проблeма з розрізнянням звуків "e" та "и."
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2011.11.08 | hrushka

          В повні годжусь що в мене свинське вухо й чомусь "е" краще чи то


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".